Методичні вказівки до семінарських занять для бакалаврів напряму підготовки 030509 облік І аудит. Денної форми навчання. М 14 «Історія України»



Сторінка1/8
Дата конвертації23.03.2017
Розмір1.41 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7   8
Міністерство освіти і науки України




Історія України

Методичні вказівки до семінарських занять для бакалаврів напряму підготовки 6.030509 – облік і аудит

денної форми навчання

Луцьк

2015

УДК 94 (457) (07)
М 14
До друку _____________ Голова Навчально-методичної ради Луцького НТУ
Електронна копія друкованого видання передана для внесення в репозитарій Луцького НТУ ________________ директор бібліотеки.
Затверджено Навчально-методичною радою Луцького НТУ,

протокол № ___ від « » 2015 року.


Рекомендовано до видання Навчально-методичною радою факультету обліку та фінансів Луцького НТУ, протокол № від « » 2015 року.

__________ Голова навчально-методичної ради факультет обліку та фінансів
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри інженерної педагогіки, психології та українознавства Луцького НТУ, протокол № 10 від « 6 » травня 2015 року.
Укладачі: _____ М.П. Костюк, кандидат історичних наук, доцент Луцького НТУ, _____О.Л.Майборода кандидат історичних наук, доцент Луцького НТУ
Рецензент:_____ Я. М. Мартинюк, кандидат історичних наук, доцент Луцького НТУ
Відповідальний

за випуск: ____ О. М. Жук, кандидат історичних наук, доцент Луцького НТУ


Історія України [Текст] : Методичні вказівки до семінарських занять для бакалаврів напряму підготовки 6.030509 – облік і аудит. Денної форми навчання.

М 14 « Історія України» / уклад. М.П. Костюк, О. Л. Майборода. – Луцьк : Луцький НТУ, 2015. – 32 с.


Видання містить теми для самостійного опрацювання, зразки тестових завдань та методичні вказівки до виконання модульного контролю.

Призначене для студентів напряму обліку і аудиту денної форми навчання.




©

М. П. Костюк, О. Л. Майборода 2015

ЗМІСТ
стор.

Пояснювальна записка 3


Тематичне планування 5

Практичний курс 6


Перелік питань, які включені до екзаменаційних білетів

Список рекомендованої літератури
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Незалежність України, пов’язані з нею економічні та суспільно-політичні трансформації, участь нашої держави у європейських та світових інтеграційних процесах вимагають від вищої школи підготовки високоосвічених спеціалістів – патріотів. Важливу роль у досягненні цієї мети відіграє вузівський курс „Історія України”.

Методичні матеріали з нормативного курсу “Історія України” містять тематичний план, тематику та основні питання лекційних та семінарських занять, методичні вказівки для підготовки до семінарських занять, запитання і тести для самоперевірки, а також список рекомендованої літератури. Саме в такому структурному поєднанні, на наш погляд, вони мають допомогти студенту осягнути суть та зміст культурно-цивілізаційного, соціально-економічного, державно-політичного поступу українського народу від найдавніших часів до сьогодення.

Методичні вказівки орієнтовані на вивчення вітчизняної історії в контексті світових, загальноцивілізаційних вимірів. Автори намагалися закласти в них можливості широкомасштабного, концептуального бачення тієї чи іншої проблеми нашої історії, маючи за основний орієнтир сприяння виробленню у студентів навичок історичного мислення, вміння аналізувати й узагальнювати найхарактерніші тенденції, події та явища в цивілізаційному поступі українського народу. Кожна історично значима проблема розглядається крізь призму сучасних теоретико-методологічних підходів, які застерігають від ідеологічної чи кон’юктурно-політичної закомплексованості, від однозначних оціночних визначень, що суперечать об'єктивній багатогранності, неодномірності історичних процесів і явищ.


Історія – давня наука. Її цінували ще давні римляни, називаючи „вчителем життя”. Історія України бере свій початок з перших давньоруських літописів. Вона міцно пов’язана з іншими науками, зокрема, з психологією, соціологіє., філософіє., економічною теорією, і, навіть з математикою та кліометрією. Але на відміну від них вона розглядає процес розвитку суспільства в цілому, аналізуючи всю сукупність явищ суспільного життя.

Предметом вивчення вузівського курсу історії України є український історичний процес від найдавніших часів, тобто від появи людей на території України, до сьогодення включно. Курс української іторії акумулюю найновіші досягнення історіографії етногенезу українського народу, його соціально-економічного, політичного і культурного розвитку, місця в системі міжнародних відносин та у світовій цивілізації.

    1. Мета та завдання курсу:

  • подати наукову періодизацію історії України, характерні риси основних періодів української історії, їхні особливості, визначальні події та явища в кожному з них;

  • узагальнити досвід національного державотворення, традиції української державності, значення боротьби українського народу за її відродження та збереження;

  • висвітлити зміст і особливості розвитку української матеріальної та духовної культури, її взаємозвязок зі світовою культурою;

  • розкрити історію соціально-економічних та суспільно-політичних процесів в Україні, основні етапи українського національно-визвольного руху, його конкретний зміст і організаційні форми, визначити роль і місце в українській історії видатних історичних осіб.




    1. Вимоги до знань і вмінь студентів.

    2. Студент повинен знати: проблеми зародження, існування та відбудови української державності; роль різних соціальних верств у збереженні, розвитку і захисті української національної ідеї, умови формування української народності та спільність цього процесу із всесвітньо–історичним; Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, гетьманщина, УНР, УРСР – форми української державності; економічні, соціальні, політичні, культурні процеси в Україні (Х – ХХ ст.); особливості сучасного розвитку країни.

    3. Студент повинен вміти:

    • аналізувати й узагальнювати історичний матеріал у певній системі, оцінювати найважливіші події та явища української історії в контексті світової історії;

    • знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію з минулої та сучасної історії України;

    • застосовувати набуті знання у повсякденній діяльності; прогнозувати суспільні процеси сучасності.



    1. Форми контролю.

    2. Поточний контроль здійснюється за допомогою усного опитування, письмових контрольних робіт, тестових завдань, співбесід, захисту рефератів, колоквіуму та інших форм.

Підсумковий контроль проводиться у формі екзамену, який уміщує 90 теоретичних питань, спрямованих на перевірку набутих студентами знань.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка