Методичні вказівки до семінарських занять для бакалаврів напряму підготовки 030509 облік І аудит. Денної форми навчання. М 14 «Історія України»


Структура курсу ”Історія України”



Сторінка2/8
Дата конвертації23.03.2017
Розмір1.41 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7   8

Структура курсу ”Історія України”





Форма навча-ння

К

у

р



с

С

е

м



е

с

т



р

Нормативні дані

Форма контро-лю

Лек-ції (год.)


Семінар-ські заняття (год.)

Самостій-на робота (год)

Всьо-го

(год.)


Екзамен (семестр)

Денна

1

1

18

54




72

1


Тематичне планування курсу

п/п


Назва теми

Лекції

(год.)


Семінарські заняття

(год.)


Самостійна робота

(год.)


Всього

(год.)


1.

Вступ. Феномен української історії. Доісторична доба української історії.

2

4




6

2.

Україна княжої доби (ІХ-ХІV ст.)

2

2




4

3.

Литовсько-польська доба української історії. Виникнення козацтва.

-

4




4

4.

Національно-визвольна революція серед. ХVІІ ст. Створення української держави.

2

4




6

5.

Українські землі в кінці ХVІІ-ХVІІІ ст. Ліквідація козацької державності.

2

4




6

6.

Україна у складі Російської та Австрійської імперії (кінець ХVІІІ-ХІХ ст.).

2

4




6

7.

Україна на початку ХХ ст.

-

6




6

8.

Українська національно-демократична революція 1917-1921 рр.

2

4




6

9.

Міжвоєнний період історії українського народу (1921-1939 рр.)

2

4




6

10.

Україна в роки Другої світової війни та першому повоєнному десятиріччі.

-

2




6

11.

Суспільно-політичні та соціально-економічні зміни в Україні (середина 50-х –перша пол. 80-х років ХХ ст..)

2

4




6

12.

Національно-державне відродження українського народу. Розбудова незалежної держави.

2

4




6




Всього:

18

54

-

72

ПРАКТИЧНИЙ КУРС
Семінарське заняття 1: Вступ. Феномен української історії (2 год.)

  1. Предмет, методологічні основи вивчення курсу історії України.

  2. Джерела та вітчизняна історіографія.

  3. Проблеми української історії в зарубіжній історіографії.

Література

Основна

1. Брайчевський М.Ю. Вступ до історичної науки. – К., 1995.

2. Дорошенко Д. Огляд української історіографії. – К., 1996.

3. Макарчук С.А. Писемні джерела з історії України: Курс лекцій. – Л., 1999.

4. Реєнт О.П. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу // УІЖ. – 1999. – № 3-4.

Додаткова


  1. Крисаченко В.С. Українознавство. Хрестоматія-посібник. У 2 кн. К., 1996.

  2. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991.

  3. Ясперс К. Смисл и назначение истории. М., 1991.


Ключові терміни та поняття: історична пам’ять, менталітет, предмет вивчення, методи вивчення, історичні джерела, історіографія, цивілізація

Теми рефератів:-

  1. Методологічні основи історичної науки.

  2. Етапи розвитку історичної науки в Україні.

  3. Цивілізаційний підхід до вивчення історії.

Питання для дискусії:

  1. У чому полягає значення історії в житті суспільства?

  2. Поясніть сутність цивілізаційного підходу до вивчення історії?

  3. Охарактеризуйте формаційний підхід до вивчення історії.

  4. Що таке історичний прогрес?

Запитання для самоконтролю:

  1. Давні римляни називали історію “вчителем життя”. Чому?

  2. Доведіть, що історія України є частиною всесвітньої історії.

  3. Що є предметом вивчення історії України?

  4. Охарактеризуйте методологічні засади історичної науки.

  5. Назвіть основні види пам’яток української історії.

  6. Назвіть видатних істориків України.

  7. Дайте визначення поняття “”історіографія”.

Методичні вказівки


Історія України – одна зі складових історичної науки, що досліджує генезис і закономірності становлення та розвитку українського народу, його боротьбу за національно-державну незалежність та пов’язані з нею подвиги, тріумфи, драми, трагедії. З’ясуйте, що є предметом вивчення вивчення курсу історії України? Зверніть увагу на те, що історія України має розглядатися в тісному взаємозв’язку з глобальними історичними процесами, з історією її найближчих сусідів, з якими у різні часи українці перебували в складі різних держав.

При аналізі методологічних основ курсу доцільно розкрити зміст цивілізаційного, формаційного, синергетичного та інших підходів до вивчення історії України.

Спробуємо з багатьох основоположних принципів вивчення історії України виокремити декілька найбільш визначальних і практично вживаних у процесі історичного пізнання. Завдання полягає в тому, щоб до кожного з принципів знайти відповідні приклади, які б більш повно розкривали суть кожного з них.

Наприклад, пріоритет історичного факту, а не його оцінка не викликає сумнівів. Однозначною може бути лише констатація факту (за умови, що він достовірний), а не його оцінка, яка завжди суб'єктивна.

Коли йдеться про критичний підхід до історичних подій, явищ, фактів, йдеться про такий підхід який, як правило, уникає ціннісних критеріїв “добре чи погано”. Амбівалентний характер події, явища, факту означає, що він може бути оцінений з протилежними значеннями, що виключають одне одного, причому однією й тією ж особою.

При висвітленні наукового плюралізму як норми історичного пізнання, доцільно вказати, що ніхто не може нав'язувати своє бачення, розуміння історії як єдино вірне. Якщо той чи інший історичний факт, подія, чи явище має подвійне, потрійне і т. д. трактування, то “право на життя” повинні мати усі версії.

Необхідно враховувати (визнаємо ми це чи не визнаємо), що історія більшою мірою порушує проблеми свого часу, ніж тієї епохи, яку вона вивчає. Отже, якими б палкими прибічниками “правди історії” ми не були, як би не переконували себе й інших у тому, що “історія є сестрою істини, а не служницею ідеології”, все ж мусимо визнати: історія як наука є суб'єктивною реконструкцією минулого.

Правдиве пізнання минулого можливе лише зі справді наукових методологічних позицій. Історична наука спирається на такі основні методологічні принципи:



  1. Принцип об’єктивності. Він виходить передусім з цивілізаційного погляду на історію як на об’єктивний процесс. Зобов’язує історика і кожного, хто вивчає історію знаходити історичну закономірність суспільного розвитку, його зумовленість насамперед матеріальними й духовними чинниками. Водночас цей принцип вимагає спиратися на факти у їхньому правдивому вигляді, без перекручувань.

  2. Принцип історизму. Він передбачає, що по-перше, розгляд кожного явища з точки зору того, як воно виникло, які основні етапи пройшло в своєму розвитку. По-друге, вимагає, щоб кожне явище розглядалося у зв’язку з іншими, визначалось його місце в системі суспільних відносин, щоб чітко простежувались взаємовплив, взаємозумовленість історичних явищ. По-третє, він передбачає розгляд кожного явища крізь призму конкретного досвіду історії за умови збереження причинних зв’язків між різними явищами і подіями.

Важливо дати характеристику основним джерелам історичного дослідження. Сукупність історичних джерел класифікують на п’ять основних типів:

  1. речові джерела – пам’ятки матеріальної культури, тобто археологічні знахідки: засоби виробництва, предмети побуту, монети, архітектурні пам’ятки;

  2. етнографічні джерела – пам’ятки, які містять дані про особливості буття, культури, звичаї певного народу;

  3. лінгвістичні джерела – дані з історії розвитку мови;

  4. усні джерела – народні пісні, історичні думи, перекази, легенди, народні прислів’я та ін.;

  5. писемні джерела – літописи, документи тощо, які є основою історичних знань.

Писемні джерела в свою чергу поділяють на дві основні групи: актові матеріали (джерела, які є результатом діяльності різних установ, організацій та офіційних осіб: грамоти, договори, протоколи, накази тощо) та розповідаючі джерела (літописи, спогади, щоденники, листи, нотатки, публіцистичні, літературні тощо). Наведіть приклади обох груп писемних джерел.

При характеристиці історіографії історії України необхідно оцінити внесок у її дослідження корифеїв української класичної історичної думки; М.Грушевського, Н.Полонської-Василенко, О.Єфіменко, Д.Дорошенка, І.Крип'якевича, а також представників сучасної науки В.Барана, В.Верстюка, М.Котляра, С.Кульчицького, Ю.Мицика, В.Сергійчука, В.Смолія, П.Толочка, Ю.Шаповала, Н.Яковенко.

Ознайомтеся з роботами зарубіжних авторів: Д.Бовуа, Т.Гунчака, А.Жуковського, О.Оглобліна, О.Пріцака, О.Субтельного, Р.Шпорлюка.
Семінарське заняття 2: Східні слов’яни (2 год.)

1.Праслов’яни і слов’яни. Версії походження слов’ян.

2.Зародження та еволюція праукраїнських племен. Держава антів.

3.Східнослов’янські об’єднання племен на території України. Господарство та суспільний лад.

4. Передумови утворення держави на Русі.Теорії походження Київської Русі.

5. Термін „Русь”, „Україна”, „русичі” та їх ідентифікація. Походження національної символіки.


Література

Основна

  1. Баран В.Д.Давні слов’яни // Україна крізь віки. Т.3. – К, 1999.

  2. Баран В.Д. Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. –- К, 1991.

  3. Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К., 1968.

  4. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.

  5. Давня історія України. Кн.2. – К., 1995.

  6. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994.

  7. Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І. Т. Археологія та стародавня історія України. – К., 1992.

Додаткова

  1. Алексеева Т.И. Этногенез восточных славян по данным антропологии. – М, 1973.

  2. Возняк М. Україна та східне слов’янство. // Возняк М. Історія української літератури. – Львів , 1992. – Кн.1.

  3. Котляр М.Ф. Русь язичницька. Біля витоків східнослов’янської цивілізації. – К., 1993.

  4. Петров В.П. Етногенез слов’ян. – К., 1972.

  5. Петров В.П. Походження українського народу. – К., 1992.

  6. Півторак Г. Звідки ми і наша мова? – К., 1992.

  7. Трубачёв А.М. Этногенез и культура древних славян: Лингвистические исследования. – М., 1991.


Ключові терміни та поняття: рід і плем’я, родова і територіальна община, племінні союзи, анти, автохтонність, етногенез, військово-політичний союз.

Теми рефератів:

  1. Місце східнослов’янських племен в етногенезі праукраїнського населення.

  2. Антський племінний союз.

  3. Проблема “прабатьківщини” слов’ян в історіографії.

Питання для дискусії:

  1. Які праслов’янські племена населяли територію України в I тисячоліття до н.е.?

  2. Охарактеризуйте писемні відомості про східних слов’ян?

  3. Яке місце в історії українського народу належить антам?

  4. Як вплинуло Велике переселення народів на зміну етнічної карти Євразії?

Запитання і завдання для самоконтролю:

1.Яка територія, на думку більшості вчених, є батьківщиною слов’ян:

а) Між Віслою і Одером;

б) між Віслою і Дніпром;

в) По Дунаю.

2. Охарактеризуйте господарство та суспільний лад східних слов’ян.

3. Які східнослов’янські племена дали початок українському етносу?

4. Антський племінний союз на початку VII ст. розпався під ударами:

1) готів; 2) гунів; 3) візантійців; 4) аварів.

5. Вкажіть язичницьких богів східних слов’ян:

1) Зевс, Сварог, Марс; 2) Даждьбог, Велес, Перун; 3) Афро-діта, Даждьбог, Венера; 4) Юпітер, Венера, Сварог; 5) Юно-на, Венера, Велес.

Методичні вказівки


Готуючи цю тему, варто звернути увагу на найдавніші писемні та археологічні джерела про слов’ян, дати їм характеристику. Для з’ясування одного з центральних питань нашої історії слід охарактеризувати версії походження праслов’янських предків і відокремлення східних слов’ян. Більшість дослідників вважають слов’ян автохтонами східної Європи і ведуть мову про культурну єдніст населення України протягом принаймні ста тисяч років.

На зламі двох ер завершився розподіл слов’ян на західних і східних. Східні слов’яни, які мешкали на території сучасної України починаючи з ІV ст. об’єдналися в державну формацію антів. Держава антів простяглася від Дністра до Азовського моря і Дону на північ до Чорного моря, об’єднувала слов’янські племена, а також ті, що заселяли простори України – рештки готів, греків, іранців. Особливої уваги вимагає осмислене з’ясування джерел про антський племінний союз, його виникнення і занепад. Охарактеризуйте форму правління, господарство та суспільний лад антів.

М.С.Грушевський саме з цього моменту виводить історію України, пов’язуючи перших українців з антами.

Далі слід проаналізувати процес розселення, територію і основні заняття східнослов’янських об’єднань племен, особливості їх звичаїв, вірування. Прослідкуйте еволюцію суспільного устрою східних слов’ян, їх взаємовідносини із сусідніми народами.



Семінарське заняття 3: Київська Русь у ІХ - ХІІІ ст.( (2 год.)


  1. Становлення Київської Русі (князювання Олега, Ігоря, Ольги та Святослава).

  2. Період найвищого піднесення Київської Русі за Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

  3. Київська Русь період децентралізації. Причини занепаду Київської Русі.

  4. Суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі.

5. Монгольська навала та встановлення золотоординського іга.

Література

Основна

1. Боровський Я. Походження Києва: Історіографічний нарис. – К., 1981.

2. Київська Русь: культура, традиції. – К., 1982.

3. Костомаров Н.І. Князь Володимир Святий // Український історичний журнал (далі – УІЖ). – 1986. - № 6.

4.Котляр М.Ф. Полководці Древньої Русі. – К., 1991.

5.Ричка В.М. За літописним рядом. Історичні оповіді про Київську Русь. – К., 1991.



Ключові терміни та поняття: віче, варяги, дружина, погости, Любецький з’їзд.

Теми рефератів:

1. Русь у працях іноземних мандрівників та хроністів.

2. Внутрішня та зовнішня політика князя Святослава.

3. Від язичництва до християнства.

4. Зовнішня політика Давньоруської держави.

5. Основні етапи розвитку Київської держави в ХI ст.



Питання для дискусії:

1.Як відбувався державотворчий процес в Київській Русі?

2.Якими були основні причини занепаду Русі?

3.Основні причини зміни духовної догми ( прийняття християнства).



Запитання і завдання для самоконтролю:

1.Назвіть східнослов’янські племена.

2.В чому суть норманської теорії походження Київської Русі?

3. Коли і ким було засновано київ (потрібне визначити):

- 912 р. - Рюриком;

- 882 p. - Аскольдом;

- 482 p. - Києм.

4. Проаналізуйте економічні та соціальні політичні передумови формування ранньофеодальної держави Київська Русь.

5. Хто з київських князів запровадив християнство в Київській Русі (потрібне визначити):

- Ігор (912-945 pp.);

- Святослав (957-972 pp.);

- Олег (882-912 pp.);

Володимир (978-1015 pp.).

6.Як вплинуло запровадження християнства на соціально-економічний, політичний та культурний розвиток Київської Русі, її міжнародні зв’язки?

7.Розкрийте значення кодексу законів „Руська Правда” Ярослава Мудрого.

8.Охарактеризуйте суспільно-політичний устрій Київської Русі.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка