Методичні вказівки до семінарських занять для бакалаврів напряму підготовки 030509 облік І аудит. Денної форми навчання. М 14 «Історія України»



Сторінка3/8
Дата конвертації23.03.2017
Розмір1.41 Mb.
#13202
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7   8

Методичні вказівки


Вивчаючи перше питання, слід зазначити, що у VIII-IX ст. у слов’янському світі склалися передумови для формування державності. Цьому сприяли соціально-економічні (підвищення продуктивності праці і виникнення додаткового продукту, соціальне розшарування, поглиблення суспільного поділу праці, виникнення постійних поселень, розвиток внутрішньої і зовнішньої торгівлі) і політичні (збільшення території, військова активність, необхідність нових форм управління, зниження ефективності народних зборів і зростання ефективності князівської влади, постійна загроза з боку сусідніх кочових племен) чинники.

Далі слід виділити виділити декілька якісно відмінних періоди. Перший період в історії Київської Русі, який охоплює князювання Олега (882-912 рр.), Ігоря (912-945 рр.), Ольги (945-964 рр.), Святослава (964-972 рр.) – це період швидкого територіального зростання Русі і поступової консолідації держави.

Названі князі об’єднали майже всі східнослов’янські племена, підпорядкували собі найважливішу торговельну артерію по Дніпру. Консолідації племен сприяла боротьба з кочівниками і Візантійською імперією. Відповідно східний і південний напрямки були головними в зовнішньополітичній діяльності київських князів. За князювання Олега та Ігоря до складу держави увійшли поляни, сіверяни, древляни, кривичі, радимичі, уличі, ільменські словени, а також неслов’янські племена – чудь і зміцнювали кордони держави та забезпечували Русі ринки збуту. Дружина Ігоря – Ольга, в зовнішній політиці віддавала перевагу дипломатії. Вона здійснила першу на Русі податкову реформу, чітко визначивши розміри дані та місця її збору (погости). Ольга першою з великих київських князів прийняла християнство. Син Ігоря і Ольги – Святослав збільшив територію держави, поширивши владу на в’ятичів, що мешкали в межиріччі Волги і Оки. Князь здійснював надзвичайно активну зовнішню політику, приєднавши територію Дунайської Болгарії та Північного Кавказу (пізніше ці території були втрачені).

Друге питання варто розпочати з узагальненої характеристики періоду Київської Русі, якій в історичній науці отримав назву «золотий вік». Це насамперед, зумовлювалось економічним та культурним розквітом держави, досягнення нею вершини політичної могутності. Він припадає на князювання Володимира Великого (980-1015 рр.) та Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.). Розглядаючи їхню політику, слід сказати, Володимир повертає Русі землі хорватів і дулібів, радимичів і в’ятичів, фактично завершуючи формування території Київської Русі. ЇЇ площа стала найбільшою в Європі. Забезпечив захист Русі від печенігів, зміцнивши прикордонні землі системою валів та укріплених містечок. З метою створення сильної армії він впроваджує військову реформу, встановлюючи феодальну організацію війська – службу за право володіти землею. Провів адміністративну реформу, замінивши племінних вождів своїми дванадцятьма синами і вірними боярами, зміцнивши тим самим владу київського князя. У 988 р. було запроваджено християнство у Київській державі.



Ярослав, названий в народі Мудрим, звертається до зовнішніх проблем, розбивши печенігів. За його правління проводиться кодифікація юридичних норм, які існували, а також постає перший письмовий звід норм давньоруського права – „Руська правда”, які захищали приватну власність і власника. Завдяки підтримці Ярослава зростала церква, стрімко розвивалася культура. Він заснував Києво-Печерську Лавру, збудував багато церков, серед яких був і Софійський собор, зведений у Києві на честь перемоги над печенігами.

З метою зміцнення стосунків Русі з європейськими державами Ярослав Мудрий використовував так звану „шлюбну дипломатію”.. Тому історики називають Ярослава тестем Європи.

Проаналізуйте причини початку феодальних усобиць, які розгортаються після смерті Ярослава Мудрого.

Слід сказати, що деякий час єдність руських князів підтримував тріумвірат старших синів Ярослава – Ізяслава, Святослава і Всеволода. Брати спільно вирішували державні справи, видавали закони („Правда Ярославичів”), очолювали походи проти половців. Але після невдалої битви на р. Альті у 1068 р. спілка Ярославичів фактично розпалася. Починається боротьба за одноосібні владу. Спробу припинити усобиці було вжито у 1097 р. на об’єднавчому з’їзді князів у м. Любечі. Було скасовано принцип сеньйорату, а кожен князь отримував успадковані від батька землі – вотчину.

Онук Ярослава Мудрого – Володимир Мономах (1113-1125 рр.), зайнявши великокняжий престол, припинив усобиці і об’єднав ¾ території Русі, відродив її престиж. Талановитий та досвідчений політик, Володимир Мономах зумів тримати удільних князів у покорі, здійснив успішні походи проти половців, які зайняли місце печенігів, і зупинив їх натиск на Русь.

Син Володимира Мономаха – Мстислав – продовжував централізаторську політику батька, та після його смерті у 1132 р. Русь вступає в смугу роздробленості.

Розгялядаючи наступне питання акцентуємо увагу на те, що Київська Русь була ранньофеодальною монархією. Основними елементами механізму політичної влади були: князь, боярська рада, віче (народні збори). За часів Київської Русі сформувалося феодальне суспільство в східних слов’ян. У соціальній структурі давньоруського суспільства можна виділити такі основні групи населення: князі, селянство(смерди), холопи, міщанство, духовенство.

Провідною галуззю економіки Київської Русі було сільське господарство. Особливого розвитку досягло землеробство за рахунок використання досконалих знарядь праці (плуг, рало, соха борона, мотика, серп, коса), різних систем обробітку (вирубна, перелогова та парова з двопільною і трипільною сівозмінами). Допоміжними галузями галузями господарства стали промисли – бджільницто, мисливство, рибальство.

Розвиток господарства Київської Русі характеризувався відокремленням ремесла від сільського господарства, пожвавленням торгівлі. Ремесло набирало все більшої ваги (існувало до 60 спеціальностей). Найважливішими його галузями були: чорна металургія та металообробка, гончарство, ткацтво, ювелірне та деревообробне виробництво. Розквіту Київської Русі сприяло те, що її територія була вкрита мережею важливих міжнародних торговельних шляхів.

Аналізуючи останнє питання, констатуємо, що вторгнення на Русь монголо-татарів почалось восени 1237 р., а в 1240 р. вони вже встановили всоє панування на Русі. Відзначаємо, що саме воно, полегшило процес роздробленості Київської держави, стало однією з причин відставання давньоруських земель від країн Західної Європи.


Семінарське заняття 4: Галицько-Волинське князівство (2 год.)

  1. Об’єднання Волині і Галичини. Політика Романа Мстиславовича.

  2. Галицько-Волинське князівство у 40-60-х роках ХІІІ ст. Данило Галицький.

  3. Галицько-Волинське князівство за наступників Данила.

4. Історичне значення Галицько-Волинської держави.

Література

Основна

  1. Брайчевський М. Конспект історії України. – Київ, 1993.

  2. Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. – К., 1993.

  3. Костомаров Н.И. Князь Данило Галицкий // Исторические произведения. – К., 1989.

  4. Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К., 1984.

  5. Котляр М.Ф. Роман Великий // Історія України в особах: ІХ-ХVІІІ ст. – К., 1993.

  6. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь // Україна крізь віки. Т.5. – К., 1998.

  7. Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.

  8. Кучінко М. Нариси стародавньої і середньовічної історії Волині. – Луцьк, 1994.

  9. Літопис Руський. За Іпатським списком переклад. / Леонід Махновець. – К., 1989.

  10. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и другие княжества ХІІ-ХІІІ в. – М., 1982.

Додаткова

  1. Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси ІХ-ХІІІ вв. – К., 1985.

  2. Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. – М., 1950.

  3. Толочко П.П. Історичні портрети. – К., 1990.


Ключові терміни та поняття: Галичина, Волинь, Галицько-Волинське князівство, коронація, модель „доброго порядку”, „ярлик” на князювання

Теми рефератів:

  1. Політичні портрети галицьких князів Володимира та Ярослава Осмомисла.

  2. Галицько-волинські землі в період громадянських воєн.

  3. Роль Данила Галицького в історії Галицько-Волинської держави..

  4. Галицько-Волинська держава у боротьбі із золотоординським ігом.

  5. Культура Галицько-Волинського князівства.

Питання для дискусії:

  1. Чому вважається, що Галицько-Волинське князівство є спадкоємцем державних і соціокультурних традицій Київської Русі?

  2. Які чинники сприяли виникненню і об’єднанню Галицько-Волинської держави?

Запитання і завдання для самоконтролю:

  1. За яких обставин утворилось Галицько-Волинське князівство?

  2. До якого часу належить перша письмова згадка про м. Львів?

  3. Охарактеризуйте роль Данила Галицького в історії Галицько-Волинської держави.

  4. Хто був останнім князем Галицько-Волинського князівства?

  5. Визначте історичне значення Галицько-Волинського князівства.

6. Який князь і коли вперше об’єднав Волинську і Галицьку землі, врятувавши останню від зазіхань польських і угорських феодалів?

1) у 1199 р. Роман Мстиславович; 2) у 1238 р. Данило Галицький; 3) у 1199 р. Ярослав Осмомисл; 4) у 1199 р. Данило Галицький.

7. Хто з галицьких князів домігся створення в Галичині митрополії?

1) Данило Романович; 2) Лев Данилович; 3) Юрій Львович; 4) Юрій ІІ; 5) Роман Мстиславович.

8. Назвіть галицько-волинських князів, які прийняли королівський титул:

1) Роман Мстиславич; 2) Василько Романович; 3) Данило Романович; 4) Лев Данилович; 5) Юрій Львович.



Методичні вказівки


Приступаючи до розгляду першого питання відзначте, що віддаленість Галичини і Волині від Києва забезпечувала відносну незалежність і самостійність цих земель. З розпадом Київської Русі над Дністром виникло Галицьке князівство (кінець ХІ ст.), а над Бугом – Волинське князівство (середина ХІІ ст.) з центром у м. Володимирі.

Охарактеризуйте самостійний розвиток обох князівств. Відзначте, що зміцнення Галичини відбулося за князя Володимира та його сина Ярослава. Ярослав (1153-1187) був наймогутнішим галицьким князем, за великий розум і спритність його прозвали Осмомислом.

Забезпечити єдність Волинської землі, яка після відокремлення від Києва розпалась на дрібні князівства, вдалося талановитому князю Роману Мстиславовичу (1170-1205). У своїй об’єднавчій політиці він зробив ставку не на бояр, а на дворянство і городян, чим забезпечив внутрішню стабільність Волинського князівства. Це дозволило йому розпочати активну боротьбу за розширення своїх володінь. В 1199 р. Роману Мстиславовичу вдалося вперше об’єднати Волинську і Галицьку землі, врятувавши останню від зазіхань польських і угорських феодалів. Проаналізуйте запропоновану Романом Мстиславовича модель „доброго порядку” на Русі, спрямовану на припинення міжкнязівських чвар.

У 1205 р відбувся тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства, викликаний загибеллю Романа Мстиславовича і посиленням боротьби бояр за владу.

1205-1238 рр. – період тимчасового розпаду Галицько-Волинського князівства, викликаний загибеллю Романа Мстиславовича і посиленням боротьби бояр за владу.

У 1238 р. Данило Галицький утверджується в Галичі і відроджує Галицько-Волинську державу. У 1239 р. Данило знову приєднав до своїх володінь київські землі. Однак, в період, коли Данило вже відбудував свою державу, на руські землі напали монголо-татари, які після зруйнування в грудні 1240 р. Києва пішли походом на Волинь і Галичину. Данило змушений був визнати залежність від Золотої Орди і сплатити їй данину. Це дозволило йому захистити князівство від монголо-татарських набігів, відновити економіку. Проте Данило не думав коритися і готував сили для боротьби проти Золотої Орди. У руслі цієї анти монгольської політики:



  • -уклав союз з угорським королем;

  • -уклав союз з Папою Римським: Папа обіцяв допомогу Данилу організацією хрестового походу проти монголо-татар, а Данило обіцяв церковну унію з Римом. У 1253 р. він отримав від Папи Римського королівську корону, однак обіцяна йому допомога не надійшла;

  • -організовував війська, укріпляв старі міста і будував нові – заснував Холм і Львів (перша літописна згадка про м. Львів належить до 1256 р.).

Але антимонгольська політика Данила Галицького зазнала краху. Татари здійснили похід на князівство і змусили князя знищити відновлені ним укріплення міст. Це справило гнітюче враження на Данила і прискорило його смерть у 1264 р. Головної мети визволення держави від монголо-татар Данило не досяг. Однак українська історіографія вважає Данила Галицького одним із найвидатніших руських князів. У надзвичайно складних умовах він зміг перетворити князівство у високорозвинену державу, яку поважали у Європі.

Прослідкуйте розвиток Галицько-Волинського князівства за спадкоємців Данила Галицького, відзначте поступове політичне ослаблення князівства.

Останнім галицько-волинським князем став племінник нащадків Данила Галицького – Андрія та Лева ІІ – Юрій ІІ Болеслав, який мав українсько-польське походження (мати – сестра Андрія та Лева ІІ, а батько – польський князь Тройдент). Болеслав перейшов у православну віру і отримав ім’я Юрій. Він був вихований на західній культурі і проводив прозахідну політику: сприяв переселенню німців і поляків в українські землі, лояльно ставився до поширення католицтва в Україні. Невдоволені бояри отруїли князя у 1340 р. Він був останнім галицько-волинським князем, оскільки не мав спадкоємців, і престол перейшов до його зятя – литовського князя Любарта. З’ясуйте наслідки цього для долі Галицько-Волинського князівства.

Роблячи підсумок, відзначте, в чому полягало значення Галицько-Волинської держави.


Семінарське заняття 5: Україна під владою Литви і Польщі (2 год.)

  1. Інкорпорація українських земель Великим князівством Литовським. Литовсько-Руська держава.

  2. Кревська унія: суть і наслідки. Зростання впливу Польщі на Литву.

  3. Люблінська унія та її наслідки.

  4. Соціально-економічне становище українських земель.

  5. Наступ католицизму. Берестейська церковна унія.

  6. Культурний розвиток українських земель. Братства.

Література

Основна

  1. Гуслистий У. Україна під литовським пануванням і захоплення її Польщею (з ХІV ст. до 1569 р.). – К., 1939.

  2. Дашкевич Н. Заметки по истории Литовско-Русского государства. – К., 1985.

  3. Стрийковський М. Хроніка польська, литовська, жмудська і всієї Русі // Дзвін. – 1990. – № 1-4.

  4. Тимошенко Л.В. Артикули Брестської унії 1596 р. // УІЖ. – 1996. – № 2.

  5. Шабульдо Ф.М. Земли Юго-западной Руси в составе княжества Литовского. – К., 1987.

  6. Шабульдо Ф.М. Про початок приєднання Великим князівством Литовським Південно-Західної Русі. // УІЖ. – 1984. – № 6.

  7. Яковенко Н. Здобутки і втрати Люблінської унії // Київська старовина – 1993. – № 3.

  8. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кін. ХІV до сер.ХVІІ ст. (Волинь і центральна Україна). – К., 1993.

Додаткова

  1. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI-XVIII ст. – К., 1966.

  2. Історія християнської церкви на Україні. Релігієзнавчий нарис. – К., 1992.

  3. Плохий С.Н. Папство и Украина: Политика римской курии на украинских землях в ХVI- ХVII вв. – К., 1989.

  4. Феодалізм на Україні. Зб. Наукових праць. – К., 1990.

  5. Харшин М.В. Українська церква між двома уніями (1569-1596 рр.) // УІЖ. – 1996. – № 4.

  6. Шабульдо Ф.М. Битва біля Синіх Вод 1362 р. маловідомі та незнані аспекти. // УІЖ. – 1996. – № 2.


Ключові терміни та поняття: Велике князівство Литовське, окатоличення, Кримське ханство, Литовський статут, Османська (Оттоманська) імперія, пани-Рада, сейм. Тевтонський орден, уніатство, „Устава на волоки”, шляхта, козак, Запорізька Січ, Кревська унія, Городельська унія, Люблінська унія, Річ Посполита, кріпак, Берестейська церковна унія, греко-католицька церква, шляхта, магнати, магдебурзьке право, цехи, братства.

Теми рефератів:

  1. Польсько-Литовська державна унія і утворення Речі Посполитої.

  2. Братства та їх роль в духовній консолідації українства.

  3. Магдебурзьке право.

Питання для дискусії:

  1. Чи були характерними ознаки ремісничого виробництва середньовічних міст Західної Європи для міських ремесел в Україні?

  2. Чому українські землі стали предметом боротьби між Литвою, Польщею, Московією та іншими державами?

  3. Яку роль в історії України відіграло її входження до складу Великого князівства Литовського?

  4. Порівняйте становище українських земель в складі Польської та Литовської держав.

Запитання і завдання для самоконтролю:

  1. Як західна історіографія пояснює причини інкорпорації Русі Литвою?

  2. Чому більшість українських істориків називають Велике князівство Литовське Литовсько-Руською державою?

  3. Охарактеризуйте становище українських земель у Великому князівстві Литовському?

  4. Розкрийте причини і наслідки Кревської унії.

  5. Визначте соціально-економічні зміни на українських землях в другій половині ХVІ ст.

6. У який період більшість українських земель перебувала у складі Великого Князівства Литовського?

1) у 1340-1596 р.; 2) в 1363-1596 р.; 3) в 1349-1569 р.; 4) в 1362-1569 р.; 5) у 1385-1596 р.

7. Поставте у хронологічній послідовності унії між Литвою і Польщею:

1) Люблінська; 2) Городельська; 3) Кревська.

8. Коли і де відбулося остаточне оформлення держави Речі Посполитої?

1) в 1596 р. на спільному польсько-литовському сеймі в Бресті; 2) у 1569 р. на спільному польсько-литовському сеймі в Любліні; 3) у 1385 р. за умовами Кревської унії; 4) у 1413 р. за умовами Городельської унії; 5) у 1658 р. за умовами Гадяцкього договору.

9. Встановіть відповідність:

1) братства а) феодальне господарство, що базувалося на праці кріпосних селян і було пов’язане з ринком;


2) фільварки б) професійні об’єднання ремісників в середньовічних містах
3) цехи в) релігійні та культурно-просвітницькі рганізації українських міщан, які виникли при церковних парафіях на Україні в ХVI-XVII ст.?

10. Які з перерахованих міст України мали магдебурзьке право у XIV-XV ст.?

1) Львів; 2) Кам’янець-Подільський; 3) Одеса; 4) Луцьк; 5) Київ.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка