Методичні вказівки до семінарських занять для бакалаврів напряму підготовки 030509 облік І аудит. Денної форми навчання. М 14 «Історія України»



Сторінка7/8
Дата конвертації23.03.2017
Розмір1.41 Mb.
#13202
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7   8

Методичні вказівки


На початку семінарського заняття студентам варто пригадати причини, які привели до Першої світової війни, формування воюючих блоків Антанти та Троїстого союзу. Далі потрібно визначити, які плани щодо українських земель виношували представники урядів Росії, Австро-Угорщини, Німеччини, охарактеризувати місце і значення “української карти” в планах переділу світу.

Аналізуючи друге питання, потрібно визначити основні події Першої світової війни, що відбувалися на українській території. Основну увагу слід приділити характеристиці антиукраїнської політики, яку проводили власті воюючих держав.

Характеризуючи наступне питання, потрібно підкреслити, що в умовах війни поширюється національно-визвольний рух на українських землях. Далі необхідно проаналізувати відношення до війни Товариства українських поступовців, УСДРП, умови створення і мету “Союзу визволення України”.

Висвітлюючи четверте питання, потрібно наголосити, що за ініціативою Головної Української Ради протягом серпня 1914 р. було утворено Легіон січових стрільців, який мав стати зародком майбутньої української армії. Варто визначити осіб, які керували справою організації УСС, бойові операції при участі стрільців та подальшу долю легіону.



Опрацьовуючи останнє питання, слід визначити наслідки війни для України і обґрунтувати висновок, що Перша світова війна до кінця розхитала Російську і Австро-Угорську імперії і висунула нові завдання перед українським національно-визвольним рухом.

Семінарське заняття 15: Українська національно-демократична революція 1917-1921 рр.

  1. Створення Центральної Ради. Проголошення автономії України.

  2. Проголошення УНР. Війна Радянської Росії проти УНР .

  3. Зовнішня політика Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 р.)

  4. Встановлення гетьманського режиму. Внутрішня і зовнішня політика П.Скоропадського.

  5. Боротьба проти гетьманату. Крах гетьманщини.

  6. Утворення Директорії, її склад та політика.

  7. Утворення ЗУНР та її політика. Злука УНР і ЗУНР.

  8. Українсько-польська війна 1919 року.


Література

Основна

  1. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 1996.

  2. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст.: Нарис політичної історії. – К., 1993.

  3. Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923рр. – К., 1992. Т. 1-2.

  4. Кульчицький С. Українська держава гетьмана Павла Скоропадського // Історія України. – 1998. – №18.

  5. Малик Я. Українське селянство за умов гетьманського режиму 1918р. // Історія України. – 1998. – №18.

  6. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття. –К., 1993.

  7. Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917-1919рр. – К., 1995.

Додаткова

  1. Вєтров В. Ставлення до гетьманської держави українських і російських соціалістичних партій // Історія України. – 1998. – №18.

  2. Клименко В. Українська Гетьманська держава 1918 року: місце в українській революції // Нова політика. – 1996. – №4.

  3. Лозовий В.С. Аграрна політика Директорії УНР // УІЖ. – 1997. – №2.

  4. Політичні партії на Україні (1905-1925). – Збірник наук. праць. – К., 1992.

  5. Скоропадський П. Спогади: кінець 1917 - грудень 1918 рр. – К., 1995.


Ключові терміни і поняття: Гетьманат, державний переворот, Директорія, злука.

Теми рефератів:

  1. Культурно-освітня політика гетьманату.

  2. В.Винниченко та С.Петлюра як політичні діячі.

  3. Політичний портрет П.Скоропадського.

Питання для дискусії:

  1. В чому виявилися сильні сторони влади Павла Скоропадського, а в чому нестійкість гетьманату?

  2. Обґрунтуйте причини падіння гетьманської влади.

3. Проаналізуйте суперечливість політичного курсу Директорії.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику гетьманату.

2. В якій сфері діяльності урядом гетьмана П.Скоропадського досягнуто найбільших успіхів?

3. Як і з якою метою створювалась Директорія?



  1. Проаналізуйте політику Директорії УНР у 1918 – на початку 1919 рр.

5. Охарактеризуйте боротьбу за державність в західноукраїнських землях.

6. Президентом проголошеної 13 листопада 1918 р. ЗУНР став … (вкажіть прізвище), а головою Державного секретаріату (уряду) … (вкажіть прізвище).

1) Є.Петрушевич, К.Левицький; 2) К.Левицький, Є.Петрушевич; 3) М.Грушевський, К.Левицький; 4) Є.Петрушевич, М.Грушевський; 5) К.Левицький, М.Грушевський.

7. Коли і в якому місті було підписано мирний договір між Польщею, Радянською Росією та Радянською Україною? Які українські землі приєднувалися за цією угодою до Польщі?

1) 18 березня 1920 р. у Варшаві, Холмщина, Західна Волинь, Західне Полісся; 2) 18 березня 1921 р. у Ризі, Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина і Підляшшя; 3) 18 квітня 1921 р. у Москві, Західна Волинь, Східна Галичина; 4) 18 березня 1922 р. у Ризі, Холмщина, Східна Галичина.

8. Українську Академію Наук було засновано:

1) у 1918 р. за Центральної Ради; 2) у 1918 р. за Гетьманату; 3) у 1919 р. за Директорії УНР; 4) у 1919 р. за Радянської влади в Україні; 5) у 1917 р. за Центральної Ради.

9. З ким довелося воювати Директорії УНР у 1919 р.?

1) з більшовицькою Росією; 2) з Добровольчою армією генерала Денікіна; 3) з Німеччиною; 4) з Антантою; 5) з Румунією; 6) з Польщею.

10. В якій сфері діяльності урядом гетьмана П.Скоропадського досягнуто найбільших успіхів?

1) у зовнішній політиці; 2) в аграрній політиці; 3) у будівництві збройних сил; 4) у національно-культурному

11. Відповідно до Варшавської угоди Польща визнавала:

1) існування УНР; 2) існування ЗУНР; 3) акт злуки УНР і ЗУНР.

12. Членами Директорії УНР, утвореної у листопаді 1918 р., були:

1) В.Винниченко, С.Петлюра, С.Квіринг, В.Затонський, К.Левицький; 2) В.Винниченко, С.Петлюра,Ф.Швець, К.Левицький, А.Макаренко; 3) В.Винниченко, С.Петлюра, Ф.Швець, А.Макаренко, П.Андрієвський; 4) В.Винниченко, С.Петлюра, В.Затонський, Х.Раковський, Ф.Швець; 5) В.Вин-ниченко, В.Чехівський, С.Єфремов, М.Грушевський, С.Петлюра.

будівництві.

13. Розташуйте події, які відбулися в Україні протягом квітня 1918 – лютого 1919 р., у хронологічній послідовності:

1) утворення Директорії УНР; 2) акт Злуки УНР та ЗУНР;

3) проголошення Західноукраїнської Народної Республіки;

4) прихід до влади гетьмана П.Скоропадського;


Методичні вказівки

Розглядаючи перше питання, необхідно перш за все розкрити історичні передумови квітневого перевороту 1918 року. Слід відзначити, що в умовах австро-німецької окупації Центральна Рада не могла контролювати становище на місцях і при сприянні німців було здійснено гетьманський переворот. Було б доцільно зупинитися на біографічні Павла Скоропадського, проаналізувати ставлення до гетьмана різних політичних сил, структуру гетьманської держави, визначити форму правління.

Характеризуючи друге питання, варто зупинитися над висвітленням соціальної політики гетьмана, визначити соціальну базу гетьманату, з’ясувати, яким чином П. Скоропадський мав намір вирішити аграрне питання. Військова політика, міжнародні відносини, проблеми національно-культурного відродження — наступні питання, які варто проаналізувати.

Далі потрібно зробити висновок щодо наслідків внутрішньої політики П. Скоропадського і прослідкувати появу і розвиток опозиції Гетьманщині, проаналізувати ті політичні сили, які виступили проти гетьмана.

В третьому питанні, потрібно висвітлити умови утворення і програмові засади Директорії, прослідкувати внутрішні суперечності, проблеми зовнішньої політики, соціальну базу Директорії. Далі треба розібратися в природі режиму Директорії, основних етапах її політики і наслідках діяльності. Слід зупинитися на питанні про злуку УНР і ЗУНР, дати оцінку цієї події в історії.

У жовтні 1918 р. почався розпад Австро-Угорщини, яка потерпіла поразку в Першій світовій війні і була охоплена національно-визвольним рухом. 18 жовтня 1918 р. українські політичні діячі та церковні ієрархи Східної Галичини і Буковини утворили у Львові Українську Національну Раду на чолі з Євгеном Петрушевичем. Своєю метою УН Рада оголосила об’єднання західноукраїнських земель в одне ціле – Українську державу. З національною Радою співпрацював військовий комітет, створений офіцерами-українцями австрійської армії. Внаслідок листопадового повстання австрійський намісник передав владу УН Раді, 9 листопада було сформовано західноукраїнський уряд на чолі з Костем Левицьким, а 13 листопада 1918 р. було затверджено державну самостійність Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) зі столицею у Львові. В Західній Україні розпочалися державотворчі процеси. Визначте соціально-економічні та демократичні перетворення уряду ЗУНР.



Однак ЗУНР відразу стала об’єктом агресії з боку Польщі, оскільки поляки прагнули включити західноукраїнські землі до відновленої польської держави. Ситуація ускладнювалася тим, що Польщу підтримували і країни Антанти. Прослідкуйте основні події українсько-польської війни 1919 р., яка призвела до окупації у липні 1919 р. польськими військами Східної Галичини. Уряд ЗУНР переїхав до Кам’янець-Подільського, а в листопаді – емігрував до Відня. Українська Галицька Армія (УГА) перебралася на територію, яку контролювала Директорія і об’єдналася з армією УНР.
Семінарське заняття 16: Боротьба за українську державність у 1919-1920 рр. (2 год.)

  1. Друга українсько-більшовицька війна. Встановлення більшовицької влади на початку 1919 р.

  2. Політика „воєнного комунізму”. Антикомуністичний повстанський рух.

  3. Денікінський режим на Україні Революційна повстанська армія в денікінському тилу.

  4. Зближення УНР і Польщі. Радянсько-польська війна 1920 року. Ризький мирний договір 1921 року.

5. Відновлення радянської влади. УРСР у 1920 році.

Література

Основна

  1. Верстюк В.Ф. Махновщина. Селянський повстанський рух на Україні (1918-1921рр.). – К., 1992.

  2. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 1996.

  3. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст.: Нарис політичної історії. – К., 1993.

  4. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1918-1928). – К., 1996.

  5. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття. – К., 1993.

  6. Рубльов О.С., Рент О.П. Українські визвольні змагання: 1917-1921 рр. // Україна крізь віки. Т.10. – К., 1999.

  7. Удовиченко О.І. Україна в війні за державність: історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917-1921. – К., 1995.

Додаткова

  1. Дорошкевич В. Правда про історію встановлення радянської влади на Україні // Сучасність. – 1991. – ч. 7-8.

  2. Кульчицький С. Війна радянської Росії проти УНР // Історія України. – 1998. – №41.

  3. Махно Н. Воспоминания: Репринт. воспроизвод. – К., 1991.


Ключові терміни і поняття: “Воєнний комунізм”, продрозкладка, націоналізація, анархізм, отаманщина, воєнна інтервенція, червоний терор, диктатура пролетаріату, денікінський режим.

Теми рефератів:

  1. Селянський повстанський рух як історичний феномен.

  2. Нестор Махно.

  3. Причини поразки національно-визвольної революції 1917-1920 рр.

Питання для дискусії:

  1. Проаналізуйте основи політики “воєнного комунізму”.

  2. Що являв собою денікінський режим і яку реакцію з боку українського населення викликало його встановлення?

  3. Визначте фактори, які зумовили утворення Української радянської республіки.

  4. Чи міг стати Н.Махно лідером української держави?

Запитання і завдання для самоконтролю:

  1. Коли була затверджена і що закріплювала перша радянська конституція?

  2. Охарактеризуйте більшовицьку політику “воєнного комунізму”.

  3. Що являв собою денікінський режим і яку реакцію з боку українського населення викликало його встановлення?

  4. Охарактеризуйте особливості боротьби за владу в Україні у 1919-1920 рр.?

5. Коли був утворений воєнно-політичний союз п’яти радянських республік?

1) у 1921 р.; 2) у 1919 р.; 3) у 1918 р.; 4) у 1922 р.; 5) у 1920 р.

6. Рішенням радянських властей з січня 1919 р. стара назва держави – Українська Народна Республіка – була замінена новою:

1) УСРР; 2) УРСР; 3) УСНР; 4) Українська держава.

7. Політика “воєнного комунізму” включала такі заходи (виберіть необхідне):

1) націоналізація промисловості, фінансів, зв’язку; 2) свобода торгівлі; 3) запровадження продрозкладки; 4) допуск капі-талістичних елементів в економіку; 5) загальна трудова повинність; 6) карткова система.

8. Як називався радянський уряд України:

1) Генеральний Секретаріат; 2) Народний секретаріат; 3) Кабінет Міністрів; 4) Раднарком.


Методичні вказівки

Розгляд теми варто почати з характеристики атмосфери, яка панувала в Україні – анархія, свавілля, хаос, партизанщина. На початку 1919 р. розпочався другий наступ більшовиків на Україну. Варто проаналізувати невдалі спроби Директорії врегулювати відносини з більшовиками, сподівання на допомогу Антанти, переїзди Директорії. Слід відзначити, що друга українсько-більшовицька війна закінчилася новим встановленням радянської влади і прослідкувати особливості політики Раднаркому УСРР на чолі з Християном Раковським.

Аналізуючи наступне питання, потрібно вказати на основні риси більшовицького режиму, який всіляко обмежував суверенітет України, розпочав політику червоного терору, розгорнув націоналізацію промисловості і встановлення контролю над економікою України. Важливо чітко визначити основні риси політики “воєнного комунізму” і поширення антибільшовицького повстанського руху.

Далі потрібно відзначити, що боротьба за українські землі наприкінці літа 1919 р. закінчилася перемогою білогвардійського режиму генерала Денікіна. Важливо показати основні риси денікінського режиму як режиму терористичної диктатури, гаслом якої були слова “України не було, нема й не буде”. Варто проілюструвати поширення боротьби народних мас України з білогвардійським режимом, зупинитися над характеристикою селянського повстанського руху Нестора Махна.

Далі слід відзначити, що в цілому боротьба за Україну закінчилася перемогою більшовицьких військ і проілюструвати особливості більшовицького режиму у 1920 р.

В останньому питанні з’ясуйте причини зближення урядів УНР і Польщі, умови Варшавського договору та хід радянсько-польської війни 1920 р. Вона завершилась перемир’ям Радянської Росії і Польщі і укладенням Ризького мирного договору 1921 р., за яким Польща визнавала існування самостійної Радянської України, до Польщі відійшли Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина і Підляшшя.


Семінарське заняття 17: Радянська Україна в 1921-1939 рр. (2 год.)

  1. Індустріалізація і шляхи, методи, наслідки.

  2. Колективізація українського села, методи її здійснення та соціально-економічні наслідки.

  3. Голодомор 1932-33 рр.

4 Політика у сфері культури.

Література

Основна

  1. Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953рр.: суспільно-політичний та історико-правовий аналіз у 2 кн. – К., 1994.

  2. Голод 1932-1933рр на Україні: очима істориків, мовою документів.– К., 1990.

  3. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 1996.

  4. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст.: Нарис політичної історії. – К., 1993.

  5. Касьянов Г.В., Даниленко В.М. Сталінізм і українська інтелігенція (20-30-ті роки). – К., 1991.

  6. Колективізація і голод на Україні 1929-1933рр.: Збірник документів і матеріалів. – К., 1993.

  7. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1918-1928). – К., 1996.

Додаткова

  1. Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор. – К., 1993.

  2. Кульчицький С. Ціна “великого перелому“. – К., 1993.

  3. Шаповал Ю.І. Україна 20-50-х рр.: Сторінки ненаписаної історії. –К., 1993.


Ключові терміни і поняття: НЕП, продподаток, індустріалізація, комнезами, колективізація, кооперація, куркульство, підкуркульники, колгоспи, радгоспи, розкуркулення, ліквідація куркульства як класу, голдомор.

Теми рефератів:

  1. Формування сталінської тоталітарної системи.

  2. Сталінський “стрибок” в індустріалізацію.

  3. Кооперація і колективізація: суть, відмінності, наслідки.

  4. Феномен “соціалістичного змагання”.

Питання для дискусії:

  1. Які наслідки мала індустріалізація на Україні?

  2. В чому полягала суть хлібозаготівельної кризи?

  3. Визначіть причини голодомору 1932-1933рр.

  4. Як змінилася демографічна ситуація на Україні внаслідок голодомору?

  5. Яка ціна сплачена народом України за сталінськи „стрибок у соціалізм”?

  6. Чому 20-і роки в історії України називають „українським відродженням”?

Запитання і завдання для самоконтролю:

  1. Коли і з якою метою радянським керівництвом було взято курс на індустріалізацію?

  2. Якими методами здійснювалося утвердження колгоспного ладу в Україні?

  3. Визначте особливості культурного розвитку України і 30-ті роки.

  4. Які причини занепаду національно-духовного життя в Україні в 30-х роках ХХ ст.?

  5. Розкрийте значення понять: індустріалізація, колективізація.

6. В якому році було проголошено курс на колективізацію, і в якому році розпочалась суцільна колективізація українського села?

1) 1925 р.; 2) 1927 р.; 3) 1928 р.; 4) 1929 р.; 5) 1930 р.; 6) 1932 р.

7. Чому віддавалися головні пріоритети в ході індустріалізації (виберіть необхідне):

1) важкій промисловості; 2) легкій промисловості; 3) сіль-ському господарству; 4) економічному прискоренню; 5) під-вищенню життєвого рівня; 6) вертикальним структурам управління; 7) професійній компетентності.

8. Яке твердження є на вашу думку найбільш повним і вірним?

Політика українізації передбачала:

1) Утвердження української мови як державної. Підготовку і висунення на керівні посади осіб української національності. Запровадження навчання в культурно-освітніх закладах, видання газет і журналів українською мовою; 2) Добровільне вивчення в школах російської мови. Запровадження навчання в культурно-освітніх закладах, видання книжок, газет і журналів українською мовою. Підготовка і висунення на керівні посади осіб української національності, перехід до діловодства українською мовою; 3) Запровадження навчання в культурно-освітніх закладах, видання книжок, газет і журналів українською мовою. Підготовка і висунення на керівні посади осіб української національності. Створення умов для рівноправного культурного розвитку національних меншин.

9. Розташуйте події з історії Радянської України 20-30-х років у хронологічній послідовності:

1) початок колективізації; 2) запровадження НЕПу; 3) про-голошення курсу на індустріалізацію; 4) початок масових репресій; 5) утворення СРСР.

10. Джерелами сталінської індустріалізації були:

1) перекачування коштів із сільського господарства і легкої промисловості; 2) вилучення коштів у населення через примусові державні позики; 3) кошти, одержані за рахунок масового продажу спиртних напоїв; 4) дешева робоча сила в’язнів; 5) продаж культурних цінностей за кордон; 6) продаж нафти, газу за кордон; 7) експлуатація селян та робітників; 8) запровадження найновіших досягнень науки і техніки у виробництво.

11. Назвіть 5-7 найважливіших новобудов промисловості України в роки перших п’ятирічок.


Методичні вказівки

При з’ясуванні першого питання необхідно звернути увагу на те, що процес переходу до індустріального суспільства виступає як об’єктивна необхідність, однак в СРСР він здійснювався такими методами, які призвели до потворних форм, а для України — це одна з трагічних сторінок в історії. При розгляді цього питання було б доцільно проаналізувати звідки бралися кошти на індустріалізацію, відмітити, що, незважаючи на недоліки, індустріалізація різко збільшила промисловий потенціал республіки.

Характеризуючи дане питання потрібно визначити передумови і суть хлібозаготівельної кризи 1928-1929 рр., а також проаналізувати її наслідки. Примусова колективізація, яка супроводжувалася такою жорстокістю і жертвами, що її можна назвати війною режиму проти селянства. Потрібно проаналізувати основні директиви щодо розгортання колективізації на селі та її наслідки.

При розгляді четвертого питання необхідно усвідомити, що голодомор 1932-1933 рр. став найбільшою трагедією для українського народу. Потрібно визначити причини і передумови голодомору, уяснити відмінності його від голоду 1921-1923 рр., прослідкувати перебіг голодомору, його наслідки. Варто зазначити дані в історіографії щодо жертв голодомору. Важливо проаналізувати роль колгоспів у системі командної економіки після 1933 року.

Готуючи останнє питання, слід виділити два цілком протилежні періоди в розвитку культури протягом означеного періоду. Перший період – українізація, яка сприяла швидкому розвитку культури в 20-х роках. З’ясуйте причини, складові, а також наслідки цієї політики для української культури. Чому наприкінці 20-х років ХХ ст. в Україні почався погром української культури?

Переслідували науковців, літераторів, митців, представників інтелігенції, передусім тих, котрі сформувались в дореволюційний час. Розпочалася боротьба з „націоналістичними елементами” в Академії наук України (назвіть прізвища репресованих вчених).

Відбувалися гоніння проти українських письменників, діячів мистецтва. Лише за один 1934 р. було розстріляно 28 письменників, серед них М.Зеров, Г.Косинка, К.Буревій. Були піддані репресіям діячі українського мистецтва: театральний режисер Л.Курбас, засновник української школи монументального мистецтва М.Бойчук. Культурний процес потрапив під контроль партійно-державних чиновників.

Якщо 20-і роки ввійшли в історію України як період „національного відродження”, то 30-і роки дослідники назвали „розстріляним відродженням.”


Семінарське заняття 18: Тоталітаризм і Україні: його сутність та механізми реалізації (2 год.)

  1. Україна і процес формування тоталітарного режиму.

  2. Зростання культу особи Сталіна. Репресії в Україні.

  3. Великий терор 1937-1938 рр.

4. Сталінська конституція 1937 р. як ширма тоталітаризму.

Література

Основна

  1. Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953рр.: суспільно-політичний та історико-правовий аналіз у 2 кн. – К., 1994.

  2. Костюк Г.О. Сталінізм в Україні. (Генеза і наслідки). – К., 1995.

  3. Шаповал Ю.І. Людина і система. – К., 1994.

  4. Ярош Б.О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30-50- роки ХХ століття. – Луцьк, 1995.

Додаткова

  1. Лихолобова З.Г. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні. – Донецьк, 1996.

  2. Марочко В. Голод на Україні (1931-1933рр.) причини та наслідки // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. – К., 1991.

  3. Шаповал Ю.І. Україна 20-50-х рр.: Сторінки ненаписаної історії. –К., 1993.

Ключові терміни і поняття: одноособова диктатура, “Культурна революція”, русифікація, поняття титульної нації, репресії, націонал-ухильництво, “СВУ”, “національний центр”, лікнеп.

Теми рефератів

  1. Війна політичного режиму з національною інтелігенцією.

  2. Політичні процеси 30-х років.

  3. Сталін і Україна.

  4. Тоталітаризм як явище світового порядку. Його суть і особливості в Радянському Союзі.

Питання для дискусії

  1. Які фактори сприяли утвердженню тоталітарного режиму і одноособової влади Сталіна?

  2. Які причини запровадження тоталітаризму в Україні?

  3. Чому дослідження проблем масових репресій 30-х років в сучасних умовах має пріоритетне значення?

Запитання і завдання для самоконтролю:

  1. Визначте характерні риси тоталітарного режиму.

  2. Назвіть хвилі масових репресій в Україні.

  3. Яких верств суспільства торкнулися репресії в Україні?

4. Які з перелічених рис характерині для тоталітарної держави?

1) придушення політичної опозиції; 2) збереження економічної свободи; 3) політична цензура; 4) співробітництво з традиційними соціальними й політичними інститутами: кадровою армією, церквою, монархією; 5) існування таємної поліції, свавілля каральних органів; 6) контроль над всіми сферами життя.

5. Пік кривавого розгулу сталінського режиму в Україні припадає на той період, коли генеральним секретарем ЦК КП(б)У був:

1) В.Молотов; 2) С.Косіор; 3) Л.Каганович; 4) М.Хрущов.

6. На сфабрикованому ОДПУ процесі над „Спілкою визволення України” (СВУ) видатних діячів української інтелігенції звинувачували у:

1) шпигунстві на користь західноєвропейських країн; 2) намірах реставрувати в Україні буржуазно-поміщицький лад;

3) „шкідництві” на промислових підприємствах.

7. Розташуйте події у хронологічній послідовності:

1) голодомор в Україні; 2) „шахтинська справа”; 3) процес СВУ;

4) ліквідація Української автокефальної православної церкви; 5) затвердження нової Конституції УСРР.

8. У правій колонці наведіть конкретні приклади масових репресій

30-х рр.



Основні напрямки репресій

Конкретні факти

1) Репресії проти селянства




2) Боротьба з „підпільними націоналістичними організаціями”




3) Репресії проти членів КП(б)У




4) Гоніння проти українських вчених, письменників, діячів мистецтва




5) Боротьба проти церкви




6) Чистка війських кадрів





Методичні вказівки

Розгляд питання слід розпочати із з’ясування терміну „тоталітаризм”, що в перекладі з італійської означає „охоплюючий все, вцілому”. Вперше цей термін було вжито італійськими опонентами Мусоліні на початку 20-х років, коли в Італії створювалася однопартійна фашистська система. З 1929 р., починаючи з публікації у газеті „Таймс”, цей термін почали застосовувати для характеристики політичного режиму СРСР.

Про зміцнення тоталітаризму в Україні у 20-30-х роках свідчать такі тенденції:


  1. Утвердження комуністичної форми тоталітарної ідеології.

  2. Монополізація влади більшовицькою партією.

  3. Зрощення правлячої верхівки з державним апаратом.

  4. Встановлення жорсткого контролю держави над усіма сферами життя.

  5. Масові репресії і розгалужений апарат репресивно-каральних органів.

Зверніть увагу на характерні риси сталінської тоталітарної системи в економічній галузі, соціальній сфері, політичному відношенні, зростання впливу репресивних органів у суспільстві, ідеологічну нетерпимість.

Потрібно відзначити зростання культу особи Сталіна і проілюструвати це твердження фактами. Необхідно простежити розгортання репресій на Україні, суть судових політичних процесів 30-х років, чистки в партії, боротьбу з “буржуазним націоналізмом”, “націонал-ухильництвом”. Органи ДПУ-НКВС розгорнули масові жорстокі репресії проти всіх прошарків населення.

Слід зауважити, що масові репресії в Україні розпочалися з кінця 20-х років і проходили трьома хвилями:


  1. 1921-1931 рр. – репресії проти селянства (розкуркулювання), Боротьба з „підпільними націоналістичними угрупуваннями” – „Спілка визволення України” та ін., боротьба проти релігії;

  2. 1932-1934 рр. – штучний голодомор, постишевський терор, репресивний спалах після смерті М.Кірова, репресії проти діячів національної культури (лише за один 1934 р. було розстріляно 28 письменників);

  3. 1936-1938 рр. – доба „Великого терору”.

Підтвердіть фактами, що репресії торкнулися представників усіх верств суспільства.

Масові репресії були захисною реакцією тоталітарного режиму, оскільки при наявності широкої опозиції цей режим не зміг би забезпечити свого існування.

Ящо репресії кінця 1920-х – першої половини 1930-х рр. були спрямовані насамперед проти українців, то терор 1937-1938 рр. охопив весь Радянський Союз і мав на меті змести всіх реальних та уявних ворогів Сталіна. У той час репресіям піддавались не лише керівні особи, а й робітники, колгоспники, інтелігенція, військовослужбовці і навіть діти „ворогів народу”.

Масові репресії призвели не тільки до фізичного винищення найбільш активної та інтелектуальної частини нації, вони також понівечили долю багатьох людей, так званих членів сімей ворогів народу. За розмахом знищення населення власної країни комуністичний терор не знає собі рівних.

Потрібно довести на фактах, що конституція 1937 року була демократичною на папері, прослідкувати “розрив між словом і ділом” щодо сталінського основного закону.
Семінарське заняття 19: Західноукраїнські землі у міжвоєнний період

1. Політика Польщі щодо Галичини і Волині.

2. Національно-визвольний рух в Західній Україні.

3. Українські землі під румунською окупацією.

4. Закарпаття у складі Чехословаччини. Карпатська Україна.

Ключові терміни і поняття: окупаційна політика, ОУН, Карпатська Україна.

Теми рефератів

1.Утворення та діяльність ОУН.

2.УАПЦ у 1920-ті рр..

Запитання і завдання для самоконтролю:

1.Охарактеризуйте становище українців під владою Польщі.

2. Висвітліть особливості економічного розвитку західноукраїнських земель у 1920-1930-ті рр., покажіть чому і чим відрізнялося економісне становище українців Закарпаття від економічного становища їхніх побратимів у Польщі та Румунії.

3. Дайте правову оцінку проголошення незалежності Карпатської України.



Методичні вказівки

Перше питання слід почати з того, що західноукраїнськими землями в міжвоєнний період володіли інші держави. Під польською окупацією впродовж 1919-1921 рр. опинилися Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся, Холмщина, Підляшшя, що становило третину усієї території тодішньої Польської держави. Війська Румунії наприкінці 1918 р. окупували Північну Буковину і Бессарабію, до складу якої входили етнічні українські землі – Ізмаїльський, Аккерманський і Хотинський повіти. Закарпаття під назвою „Підкарпатська Русь” у 1920 р. було приєднане до Чехословаччини. Окупація українських земель Польщею, Румунією та Чехословаччиною відбулася за підтримки західноєвропейських країн та США.



Польський уряд намагався витравити поняття „Україна”, „українці”, застосовуючи замість них терміни „Східна Малопольща”, „русини”. У 1924 р. було видано закон про заборону вживання української мови у всіх державних установах. Польський уряд розділив країну на дві території – Польщу „А” і Польщу „Б”. До першої входили корінні польські землі, до другої – переважно західноукраїнські і західнобілоруські. Сприяючи розвитку промисловості в Польщі „А”, уряд в той же час свідомо гальмував промислове будівництво в Польщі „Б”.

На особливу увагу заслуговує діяльність Організації українських націоналістів (ОУН), яка утворилася у 1929 р. у Відні на базі Української військової організації. Організатором і керівником ОУН протягом 1929-1938 рр. був Є. Коновалець. Ідеологією ОУН став „інтегральний націоналізм”, розроблений Д. Донцовим: проголошувалася перевага національних інтересів над індивідуальними, вищою метою боротьби стверджувалося досягнення державної незалежності.



Румунська влада здійснювала щодо українського населення політику тотальної румунізації, вдаючись до відкритих насильницьких дій. З 1919 по 1928 рр. на території Буковини діяв воєнний стан. У 1920 р. заборонено вживання української мови. Українців не визнавали окремою нацією, називаючи їх „громадянами румунського походження, які забули рідну мову”. Була заборонена українська преса, здійснювалася румунізація православної церкви. В економічній сфері Буковина була відсталою окраїною Румунії, буковинська економіка залишалася напівкустарною.

Розглядаючи третє питання, наголошуємо, що уряд Чехословаччини здійснював більш помірковану політику щодо Закарпаття, особливо в суспільно-політичній сфері. Але й ця політика була спрямована на те, щоб втримати українські землі під владою Чехословаччини. Економічний сектор Закарпаття був надзвичайно відсталим. За двадцять років тут не було збудовано жодного значного підприємства. 15 березня 1939 р. Сейм проголосив незалежність Карпатської України, проте вона опинилася і міжнародній ізоляції, а Карпатська Січ не могла зупинити окупантів. Закарпаття було окуповане угорськими військами.Проголошення незалежної Карпатської України мало велике історичне значення: воно сприяло зростанню національної свідомості населення краю і продемонструвало прагнення українського народу до створення власної держави.



Семінарське заняття 20: Україна в роки Другої світової війни (2 год.)

  1. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Приєднання західноукраїнських земель до УРСР та їх радянізація

  2. Початок радянсько-німецької війни. Оборонні бої 1941-1942 рр.

  3. Окупаційний режим на Україні.

  4. Рух опору.

  5. Визволення України (1943-1944 рр.). Вклад України у перемогу. Наслідки і уроки війни.

Література

Основна

  1. Гунчак Т. Втрати українців під час другої світової війни // Сучасність. – 1992. – ч. 7.

  2. Вєтров І. Економічна експансія третього рейху в Україні. К., 2000.

  3. Коваль М. Нацистський геноцид щодо євреїв та українського населення (1941-1944 рр.) // УІЖ. – 1992. – №5.

  4. Косик В. Україна і Німеччина в другій світовій війні. – Париж, Нью-Йорк, Львів, 1993.

  5. Літопис УПА. – Львів, 1992.

  6. Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942-1952: Документи і матеріали. – Львів, 1991.

  7. Роєнко В. Друга світова війна 1939-1945: матеріали з літературних джерел. – К., 1994.

  8. Трофимович В. Україна в роки другої світової війни (1939-1945). – Львів, 1995

Додаткова

  1. Боротьба й діяльність ОУН під час війни. Документи та матеріали // УІЖ. – 2000. – № 2.

  2. Замлинський В. та ін. Боротьба трудящих західних областей УРСР проти фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни Радянського союзу. – К., 1989.

  3. Коваль М. ОУН-УПА: між “третім рейхом” і сталінським тоталітаризмом // УІЖ. – 1994. – №2-3.

  4. Лебедь М. УПА. Кн. 1. – Дрогобич, 1993.

  5. Муковський І.Т., Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність. Українці на фронтах другої світової війни. – К., 1997.

  6. ОУН і УПА у другій світовій війні // УІЖ. – 1994. №2-6, 1995. – №1-2.

Ключові терміни і поняття: радянсько-німецька війна, Велика Вітчизняна війна, “бліцкриг”, “план Барбаросса”, німецький окупаційний режим, “план Ост”, нацистський “новий порядок”, геноцид, колабораціонізм, батальйони “Нахтігаль”, “Роланд”, “Поліська січ”, УПА, Рейсхкомісаріат “Україна”, Трансністрія, генерал-губернаторство, рух опору, дивізія “SS—Галичина”.

Теми рефератів:

  1. Причини катастрофічних поразок радянських військ у 1941-1942 роках.

  2. Наш край в роки другої світової війни.

  3. Українська повстанська армія.

  4. Культурне життя в Україні в період Другої світової війни.

  5. Втрати України у війні.

Питання для дискусії:

  1. Визначте місце пакту Молотова -Рібентропа серед причин Другої світової і радянсько-німецької війни.

  2. Прокоментуйте вашу думку щодо вступу Червоної армії в західноукраїнські землі 17 вересня 1939

  3. Дайте оцінку Акту возз’єднання українських земель у 1939-1940 рр.

Запитання для самоконтролю:

  1. В чому полягала сутність „українського питання ” в політиці західних держав напередодні Другої світової війни?

  2. Які причини поразок радянських військ у 1941-1942 рр.

  3. Прокоментуйте зміст радянсько-німецького договору про дружбу і кордони.

  4. Розкрийте сутність політики „радянізації”.

  5. Охарактеризуйте фашистський окупаційний режим в Україні.

  6. Як розгортався процес визволення України від фашистів?

  7. Розкрийте роль радянських партизан та УПА у боротьбі з фашистами.

8. Радянсько-німецький Договір про дружбу і кордони було підписано:

1) 17 вересня 1939 р.; 2) 23 вересня 1939 р.; 3) 28 вересня 1939 р.

9. Найбільший танковий бій початкового періоду війни відбувся 23- 29 червня 1941 р. у районі:

1) Луцьк-Броди-Рівне; 2) Дрогобич-Ковель-Здолбунів; 3) Рівне-Здолбунів.

10. На території західноукраїнських земель окупаційною владою було утворено:

1) рейхскомісаріат “Україна”; 2) дистрикт “Галичина”;

3) “Трансністрію”.

11. Центром окупаційної адміністрації в Україні стало місто... . Рейхскомісаром України був... . Встевте пропущене.

. 1) Рівне; 2) Вінниця; 3) Київ; 4) Житомир;

5) Розенберг; 6) Рунштедт; 7) Кох; 8) Кейтель.

12. Коли і де було проголошено Акт про відновлення Української держави було:

1) у Львові ; 2) у Рівному; 3) у Луцьку; 4) у Києві.

13. Вставте пропущені слова.

УПА була утворена у … . Головнокомандувачем УПА був…

1) вересні 1939 р.; 2) липні 1942 р.; 3) жовтні 1942 р.;

4) Т.Бульба–Боровець; 5) Р.Шухевич; 6) С.Бандера; 7) Є.Ко-новалець.

14. В якому році до УРСР було приєднано: а) Північну Буковину і Бессарабію, б) Закарпаття, в) Східну Галичину, Західну Волинь і Західне Полісся?

1) 1939; 2) 1940; 3) 1941; 4) 1944; 5) 1945.

15. Розташуйте в хронологічній послідовності наступні події 1939 -1945 рр.:

1) остаточна окупація гітлерівцями всієї території України;

2) визволення м.Києва від фашистських загарбників; 3) під-писання радянсько-німецького Договору про ненапад; 4) оборона м.Севастополя; 5) окупація території Карпатської України Угорщиною.

16. Проект онімеччення та колонізації України на перспективу був розроблений:

1) у “Зеленій папці” Герінга; 2) у “Генеральному плані Ост”; 3) у плані “Ольденбург”; 4) у плані “Барбаросса”; 5) у плані Німецького південного економічного товариства.

17. Вставте пропущені слова.

Український штаб партизанського руху (УШПР) було утворено …

Начальником УШПР було призначено … .

1) у червні 1941 р.; 2) у червні 1942 р.; 3) у грудні 1942 р.;

4) П.Пономаренка; 5) Т.Строкача; 6) С.Ковпака.


Методичні вказівки

При підготовці до першого питання слід згадати про міжнародну обстановку напередодні Другої світової війни і становище українських земель в цей період. Потрібно пам’ятати, що українське питання напередодні Другої світової війни стало важливою міжнародною проблемою. “Українську карту” намагалися розіграти в своїх далекосяжних інтересах великі західноєвропейські держави. Використовуючи новітні досягнення історичної науки доцільно розглядати Другу світову війну не тільки як загрозу світовій цивілізації з боку німецького фашизму, а й з боку сталінського Союзу РСР.

Розкриваючи зміст „українського питання” напередодні Другої світової війни, слід зазначити, що роз’єднаність і перебування українських земель у складі чотирьох держав було значним дестабілізуючим фактором політичного життя довоєнної Європи. Крім СРСР, Польщі, Румунії та Чехословаччини, які намагались утримати вже підвладні і приєднати нові українські землі, на них, у боротьбі за “життєвий простір”, почала активно претендувати Німеччина, а також Угорщина, що домагалась повернення українського Закарпаття. Драматизм ситуації полягав у тому, що самостійно український народ в той час об'єднати свої землі в єдиній державі і, таким чином, вирішити українське питання не міг. Все залежало від балансу інтересів насамперед великих держав - Німеччини та СРСР. Це робило українське питання, тобто питання про подальшу долю українських земель, клубком серйозних суперечностей, а “українську карту” – вагомим козирем у великій дипломатичній грі напередодні війни.

Висвітлюючи значення пакту Молотова-Рібентропа (23 серпня 1939 р.) „Про ненапад”, доцільно сказати про те, що тільки тверда позиція радянського керівництва змусила Німеччину відмовитися від зазіхань на українські землі і планів створення “Великої України”. Але не треба забувати і про те, що цей договір фактично розв’язав руки Гітлеру для початку Другої світової війни. У той же час, радянсько-німецький договір став своєрідною точкою відліку процесу реального возз’єднання українських земель у межах однієї держави, що об’єктивно було явищем прогресивним. Інша річ, що для радянського керівництва возз’єднання України було не самоціллю, а лише частиною більш глобальних сталінських планів розповсюдження комунізму в західному напрямку.

З початком Другої світової війни (1 вересня 1939 р.), згідно з договором і таємним протоколом щодо розподілу сфер впливу між Німеччиною та СРСР, радянські війська 17 вересня перейшли польський кордон і окупували Західну Волинь і Східну Галичину.

28 вересня 1939 р. був підписаний новий радянсько-німецький договір „Про дружбу і кордон між СРСР і Німеччиною”. Визначте, як пройшов кордон між двома державами за цим договором?

Намагаючись надати своїм діям на західноукраїнських землях легітимного характеру, радянське керівництво організувало там вибори до Народних Зборів Західної України, які відбувалися на безальтернативній основі під контролем держави та безпосередньої участі радянських військ, органів влади та спецслужб. 26-28 жовтня 1939 р. у Львові, новообрані Народні Збори прийняли декларацію про встановлення радянської влади на території Західної України та возз’єднання з УРСР. Це рішення було затверджене Верховними Радами СРСР (1 листопада) і УРСР (14 листопада) 1939 р.

Далі з’ясуйте, яким чином, коли і які українські землі були приєднані до Радянського Союзу від Румунії.

Висвітлюючи процес радянізації західноукраїнських земель, слід відзначити, відзначте його неоднозначність (позитивні і негативні сторони). Але попри всю суперечливість та неоднозначність політики тоталі­тарного режиму в західноукраїнських землях об’єднання більшості етнічних українських земель у межах однієї держави було надзвичайно визначною подією в житті українців, важливим кроком у розв’язанні українського питання.

Готуючись до другого питання, варто назвати причини, які викликали вибух радянсько-німецької війни. Необхідно з’ясувати і обґрунтувати причини і наслідки катастрофічних поразок 1941 р., зупинитися над питаннями оборони Києва, Одеси, Севастополя.

В третьому питанні необхідно висвітлити плани гітлерівців щодо України, суть німецького окупаційного режиму, встановленого в українських землях в липні 1942 р. Охарактеризуйте розподіл українських земель на чотири адміністративні одиниці, зупиніться на характеристиці нацистського режиму.

Найхарактернішою ознакою, що свідчила про природу нацистського режиму, було ставлення гітлерівців до інших народів. Вони планували щорічно знищувати 10 млн. неарійців. Першими в цьому трагічному реєстрі стояли євреї. Спеціальні частини СС знищили 900 тис. євреїв в Україні. Тільки за п’ять днів вересня в Києві у Бабиному Яру фашисти розстріляли понад 50 тис. мирного населення – євреїв, українців, росіян.

Трагедія євреїв в роки Другої світової війни дістала назву Голокост. Ознайомтеся з літературою, що висвітлює дане питання і визначте, якими методами діяли фашисти, до яких репресивних акцій вдавалися, щоб виключити євреїв з життя ще до їх смерті. З’ясуйте, що таке гетто і чи існувало гетто у вашому населеному пункті?

При аналізі наступного питання, потрібно наголосити, що перемога Червоної армії під Сталінградом сприяла початку визволення території України. Після Курської битви розпочинається розгортання наступу на Лівобережній Україні. Значну увагу необхідно надати питанням з висвітлення битви за Дніпро, боїв на Правобережжі, в західних областях, завершення визволення України восени 1944 року.

З’ясуйте, коли і внаслідок якої операції було визволено Волинь, коли були звільнені Луцьк і Рівне?

При розгляді останнього питання варто зупинитися на демографічних наслідках війни, чітко визначити вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини у роки війни.


Семінарське заняття 21: Національно-визвольна боротьба в Україні у роки Другої світової війни

1.Український націоналістичний рух на початку Другої світової війни. Батальйони «Роланд» і «Нахтігаль».

2.Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 року, його історичне значення.

3.Діяльність ОУН, Похідні групи.

4.Створення Української повстанської армії та її боротьба проти іноземних загарбників.

Література

Основна


  1. Гунчак Т. Втрати українців під час другої світової війни // Сучасність. – 1992. – ч. 7.

  2. Вєтров І. Економічна експансія третього рейху в Україні. К., 2000.

  3. Коваль М. Нацистський геноцид щодо євреїв та українського населення (1941-1944 рр.) // УІЖ. – 1992. – №5.

  4. Косик В. Україна і Німеччина в другій світовій війні. – Париж, Нью-Йорк, Львів, 1993.

  5. Літопис УПА. – Львів, 1992.

  6. Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942-1952: Документи і матеріали. – Львів, 1991.

  7. Роєнко В. Друга світова війна 1939-1945: матеріали з літературних джерел. – К., 1994.

  8. Трофимович В. Україна в роки другої світової війни (1939-1945). – Львів, 1995

Додаткова

  1. Боротьба й діяльність ОУН під час війни. Документи та матеріали // УІЖ. – 2000. – № 2.

  2. Замлинський В. та ін. Боротьба трудящих західних областей УРСР проти фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни Радянського союзу. – К., 1989.

  3. Коваль М. ОУН-УПА: між “третім рейхом” і сталінським тоталітаризмом // УІЖ. – 1994. – №2-3.

  4. Лебедь М. УПА. Кн. 1. – Дрогобич, 1993.

  5. Муковський І.Т., Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність. Українці на фронтах другої світової війни. – К., 1997.

  6. ОУН і УПА у другій світовій війні // УІЖ. – 1994. №2-6, 1995. – №1-2.

Ключові терміни і поняття: батальйони “Нахтігаль”, “Роланд”, “Поліська січ”, УПА, Рейсхкомісаріат “Україна”, Трансністрія, генерал-губернаторство, рух опору, дивізія “SS—Галичина”.
Теми рефератів:

1.Діяльність ОУН. Історичне значення руху у визвольній боротьбі українського народу.

2. Українська повстанська армія.
Питання для дискусії:

1.ОУН-УПА - невідємна частина руху опору в Україні.Визначте місце пакту Молотова -Рібентропа серед причин Другої світової і радянсько-німецької війни.

2.Прокоментуйте вашу думку щодо суперечливих поглядів до діяльності підпільних організацій в роки війни.
Методичні вказівки

Розглядаючи перше питання зазначимо, що „Новий порядок”, встановлений гітлерівцями, викликав всенародний опір німецько-фашистському режиму. Розкрийте діяльність таких складових руху Опору, як масовий партизанський і підпільний рух, а також діяльність ОУН-УПА. Треба чітко прослідкувати причини, умови, методи розгортання радянського та націоналістичного партизанського руху проти окупантів. Варто зупинитися над висвітленням діяльності Української повстанської армії, з’ясувати програму і тактику ОУН. Документи „Хрестоматії з історії України”, а також „Літопис УПА” показують основний зміст цієї боротьби. Покажіть процес переходу націоналістів до тактики двофронтової боротьби, підкресливши, що боротьба на два фронти не тільки знесилювала УПА, але й призводила до трагізму братовбивчої війни між українцями. Наприклад, відомий похід з’єднання С.Ковпака „Від Путивля до Карпат” влітку 1943 р. супроводжувався кривавими боями між націоналістичними і комуністичними партизанськими загонами та призвів до великих втрат з обох боків.

Слід вивчити процес розгортання партизанського руху на території Волині (назвіть керівників підпільних партизанських загонів та груп). На Волині й Поліссі виникли й перші збройні загони українських націоналістів. Коли було утворено Українську повстанську армію (УПА), хто був її головнокомандуючим? Проаналізуйте методи боротьби повстанської армії проти іноземних загарбників.
Семінарське заняття 22: УРСР у повоєнне десятиріччя

(2 год.)


  1. Україна в системі міжнародних відносин. Возз’єднання українських земель.

  2. Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 рр.

  3. Культурно-ідеологічні процеси в Україні.

  4. Радянізація західних областей України. Дії збройних формувань ОУН - УПА.

  5. Депортація українців. Операція „Вісла”.

Література

Основна

  1. Воронцов І., Пилявець Ю. Голод 1946-1947рр. – К., 1991.

  2. Коваль М. Українська РСР у період відбудови і розвитку народного господарства (1945-1955рр) // УІЖ. – 1990. – №4.

  3. Кожушкало І. 1946-1947: Невідомий голод // Маршрутами історії. – К., 1990.

  4. Літопис УПА. – Львів, 1990.

  5. Ткачов С. Польсько-український трансфер населення 1944-46рр. – Тернопіль, 1997.

  6. Ярош Б.О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30-50- роки ХХ століття. – Луцьк, 1995.

Додаткова

  1. Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942-1952: Документи і матеріали. – Львів, 1991.


Ключові терміни і поняття: “Ждановщина”, “бандерівщина”, “холодна війна”, радянізація, етнічні чистки, акція “Вісла”, ліквідація греко-католицької церкви, голод 1946-1947рр.

Теми рефератів

  1. “Ждановщина” на Україні.

  2. ОУН-УПА в боротьбі з радянською владою.

  3. Доба пізньої сталінщини в історії України.

Питання для дискусії

  1. Якими шляхами йшла післявоєнна відбудова народного господарства?

  2. Чим пояснюється протистояння політичних сил в Західній Україні після закінчення Другої світової війни?

  3. Як відбувався процес врегулювання територіальних питань між Україною і Польщею.

Запитання і завдання для самоконтролю:

  1. З’ясуйте причини та наслідки голоду 1946-1947рр.

  2. До яких наслідків призвів ідеологічний наступ сталінізму?

3. Післявоєнна відбудова народного господарства України характеризувалася:

1) швидкою відбудовою всіх галузей економіки; 2) швидкою відбудовою важкої промисловості при повному ігноруванні легкої промисловості і сільського господарства; 3) швидкою відбудовою важкої промисловості при недостатній увазі до легкої промисловості і сільського господарства.

4. Післявоєнний голод в Україні був упродовж:

1) 1945 р.; 2) 1946-1947 рр.; 3) 1948-1949 рр.

5. Командувач УПА Роман Шухевич загинув:

1) 1947 р.; 2) 1948 р.; 3) 1949 р.; 4) 1950 р.

6. Що таке “жданівщина”?

1) узагальнююча назва тієї культурної політики, яку проводило сталінське керівництво в 30-х роках; 2) система заходів ВКП(б), спямована на відбудову народного господарства у 1945-1950 рр.; 3) політика сталінського керівництва в галузі культури повоєнні роки, спрямована на придушення національно-визвольного руху; 4) напрям розвитку культури в СРСР у 30-і роки.

7. Проаналізуйте участь України в системі міжнародних відносин в повоєнний час (1945-1955 рр.).

8. Як відбувався процес урегулювання територіальних питань між Україною і Польщею?

9. Які причини і наслідки операції „Вісла”?
Методичні вказівки

Розгляд питання доцільно починати з оцінки нового міжнародного статусу України у повоєнний період. Зокрема, геополітичні наслідки Другої світової війни безпосередньо стосувалися УРСР. За Договором між СРСР та Чехословаччиною від 29 червня 1945 р. Закарпатська Україна возз’єдналася з Україною у складі Радянського Союзу. Вперше протягом декількох століть її основні етнічні території були об’єднані в складі однієї державної структури. Після війни були створені республіканські військове і закордонне міністерства. Цінуючи роль України в розгромі фашизму, незліченні жертви, яких вона зазнала, країни-переможці включили УРСР до складу фундаторів Організації Об’єднаних Націй (1945 р.).

Слід також дати характеристику основним тенденціям в міжнародній політиці того часу: політиці “холодної війни”; формуванню системи „Схід-Захід”; складності і суперечності формування соціально- політичного устрою в сусідніх з Україною державах Східної і Південно-Східної Європи; утворенню систем військових блоків. Необхідно також сказати й про національний чинник у протистоянні супердержав, про використання українського питання у міжнародній політиці 50-х років (факт протистояння політичних сил у Західній Україні у повоєнне десятиріччя).

Характеризуючи друге питання, треба визначити пріоритети, строки та результати післявоєнної відбудови промислового потенціалу УРСР, звернути увагу на становище селянства та сільського господарства, з’ясувати причини, перебіг та наслідки голоду 1946-1947 рр., порівняти процеси післявоєнного голоду з періодом 1932-1933 рр.

Аналізуючи наступне питання, потрібно наголосити на подальшому розгортанні репресій. Головна увага приділялася Західній Україні, а її населення намагалися форсованими темпами привести у відповідність з радянською системою. Основними напрямками перетворень у Західній Україні були:


  • насадження тоталітарного режиму, монополізація влади Комуністичною партією;

  • утвердження комуністичної ідеології, боротьба проти так званого українського буржуазного націоналізму за допомогою репресій;

  • здійснення форсованої і насильницької колективізації. 1950 рік став роком суцільної колективізації.

Підсумовуючи наслідки вступу західноукраїнських земель до складу СРСР, необхідно відзначити як негативні, так і позитивні сторони.

Населення Західної України в цілому вороже поставилося до комуністичного режиму і вело боротьбу проти нього. Цю боротьбу очолювали дві сили: греко-католицька церква та ОУН-УПА.

Греко-католицька церква була ліквідована більшовиками в 1946 р. Важливим є аналіз проблеми підпільної партизанської боротьби з тоталітарним режимом, еволюції тактики цієї боротьби, методи дій радянської влади на західноукраїнських землях.

Діяльність УПА почала занепадати після загибелі у 1950 р. її головнокомандувача Р.Шухевича. Окремі загони повстанців діяли до середини 50-х років.

Процес консервації тоталітарного режиму в СРСР у повоєнний період вимагав остаточного утвердження сталінської ідеологічної доктрини, саме тому в цей час, з одного боку, активізується пропагандистська обробка населення, з іншого – посилюється тиск на інтелігенцію. Все, що виходило за межі офіційної доктрини, чи брало під сумнів її постулати, категорично відкидалося системою. Такий підхід обґрунтовував боротьбу не тільки проти „націоналізму”, а й проти „космополітизму” та „низькопоклонства”.

3 1946-1947 рр. під керівництвом секретаря ЦК ВКП(б) Жданова почалася ідеологічна кампанія по „наведенню порядку” в галузі науки, культури, літератури і мистецтва. Розгорнулася нищівна критика інститутів історії України та історії української літератури Академії Наук, творчих спілок, редакцій ряду газет і журналів. Здійснювалися кампанії проти видатних діячів української культури (назвіть – яких). Репресії торкнулися і тих людей, котрі жили у зоні німецької окупації, а також мобілізованих на роботи до Німеччини.

Далі варто зупинитися над проблемами етнічних чисток у прикордонних районах України і Польщі, проаналізувати їх етапи та визначити суть і наслідки акції “Вісла”.

Семінарське заняття 23: Україна в період десталінізації (1953-1964 рр.)

1.Зміни в суспільно-політичному житті України після смерті Сталіна.

2.Реформи М.С.Хрущова та їх наслідки.

3. Основні тенденції та характерні риси духовного життя в Україні.


Література

Основна

  1. Баран В.К. Україна після Сталіна: нарис історії 1953-1985 рр. – Львів, 1992.

  2. Баран В.К. Україна 1950-1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи. – К., 1996.

  3. Білас Г.І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953: Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: У 2-х кн. – К., 1994.

  4. Зайцев Ю. Дисиденти: опозиційний рух 60-80-х рр. // Сторінки історії України: ХХ ст. – К., 1992.

  5. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція у русі опору 1960-80-х р. – К., 1995.

  6. Курносов Ю. Інакомислення в Україні (60-ті – перша половина 80-х років ХХ ст.) – К., 1994.

  7. Литвин Ю. Правозахисний рух на Україні, його засади та перспективи // Сучасність. – 1979. – с.10.

  8. Шаповал Ю.І. Україна 20-50-х років: сторінки ненаписаної історії. – К., 1993.

Додаткова

  1. Баран В.К. Цензура в системі тоталітаризму // Сучасність. – 1994. – № 6.

  2. Гарань О. Від створення Руху до багатопартійності. – К., 1992.

  3. Кульчицький С.В. Спроби реформ (1956-1964) // УІЖ. – 1998 – № 3-4.

  4. Ляшко О. Микита Хрущов: відлига і заморозки // Вітчизна. – 1994. - № 7-8.

  5. Прокоп М. Падіння Петра Шелеста // Сучасність. – 1973. – Ч. 6.

  6. Рубльов О.С., Черненко Ю.А. Сталінщина і доля західноукраїнської інтелігенції (20-60-і роки ХХ ст.) – К., 1994.

Ключові терміни і поняття: “Відлига”, десталінізація, МТС, раднаргоспи.

Теми рефератів

1.Політичний портрет М.С.Хрущова.

2.Розвиток науки і культури в Україні в умовах десталінізації.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1.В чому полягають характерні риси та особливості розвитку України в умовах десталінізації?

2.Охарактеризуйте духовний розвиток суспільства у період «Відлиги».
Методичні вказівки
Смерть Сталіна 5 березня 1953 р. внесла в життя СРСР істотні зміни, потреба в яких давно назріла. Ці зміни були пов’язані з діяльністю першого секретаря ЦК КПРС М.Хрущова. Він поклав початок десталінізації і здійснив реформи в усіх сферах життя суспільства.

Висвітлюючи проблеми обмеження тоталітаризму і лібералізації радянської системи за часів М.Хрущова у першу чергу необхідно звернути увагу на характер демократичних процесів в Україні. Розпочавшись з масової реабілітації невинно репресованих людей, „відлига” продовжила процеси десталінізації й в національній, державно-адміністративній, економічній, внутрішньопартійній, культур­ній сферах. Розкрийте суть процесу десталінізації, який особливо активно відбувався після ХХ з’їзду КПРС в лютому 1956 р., на якому М.С.Хрущов засудив культ особи Сталіна у доповіді „Про культ особи Сталіна і його наслідки”. Проте слід пам’ятати, що розпочата критика культу особи носила однобічний характер і не торкалась основ існуючого режиму.

Процес лібералазіції передбачав підняття престижу національного фактора. Після призначенняв 1953 р. першим секретарем ЦК КПУ українця О.Кириченка, українці все частіше висувались на керівні партійні і державні посади в республіці, розширились функції і відповідальність КПУ, активізувалась діяльність України на міжнародній арені. Пригадайте і дайте оцінку факту приєднання Криму до УРСР до 300-річчя відзначення возз’єднання України з Росією.

Відзначте зрушення в духовному житті в період „хрущовської відлиги”.

Важливо уяснити, що саме роки десталінізації стали переломними в історії України. Однак реформи в політичній сфері Були половинчастими і непослідовними. Вони не торкались основ тоталітарного режиму, залишалась монополія КПРС у всіх сферах суспільного життя. Повної демократизації життя суспільства не відбулося.
Семінарське заняття 24: Криза тоталітарної системи у 60-80-х роках ХХ ст. (2 год.)


  1. Зміни в кремлівському керівництві у 1964 р. та їх наслідки для України. Економічні реформи середини 60-х років та їх згортання

  2. Суспільно-політичне життя: стабілізація і закритість.

  3. Духовний розвиток суспільства: ідеологічний диктат.

5. Дисидентський рух.

Література

Основна

  1. Баран В.К. Україна після Сталіна: нарис історії 1953-1985 рр. – Львів, 1992.

  2. Винниченко І.І. Україна 1920-1980-х: депортації, заслання, вислання. – К., 1994.

  3. Зайцев Ю. Дисиденти: опозиційний рух 60-80-х рр. // Сторінки історії України: ХХ ст. – К., 1992.

  4. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція у русі опору 1960-80-х р. – К., 1995.

  5. Куь рносов Ю. Інакомислення в Україні (60-ті – перша половина 80-х р. ХХ ст.) – К., 1994.

  6. Литвин Ю. Правозахисний рух на Україні, його засади та перспективи // Сучасність. – 1979. – с.10.

  7. Шаповал Ю.І. Україна 20-х – 50-х років: сторінки ненаписаної історії. – К., 1993.

Додаткова

  1. Баран В.К. Цензура в системі тоталітаризму // Сучасність. – 1994. - № 6.

  2. Прокоп М. Падіння Петра Шелеста // Сучасність. – 1973. – ч. 6.

  3. Табачник Д. Апостол застою. Ескіз до політичного портрета В.Щербицького // Вітчизна. – 1992. - № 9, 10, 11.


Ключові терміни та поняття: стабілізація, розвинутий соціалізм, екологічна небезпека, застійні тенденції, консерватизм, "комуністичний фундаменталізм", неосталінізм, опозиція, стагнація , шестидесятники, дисиденти, Українська Гельсінська Группа.

Теми рефератів:

    1. Петро Шелест і Україна.

    2. Політичний портрет В.Щербицького.

    3. Русифікація в Україні: причини і наслідки.

Питання для дискусії;

1. Дайте оцінку значення економічних реформ середини 60-х років для України та розкрийте причини їх незавершеності.

2. Поясніть суть терміну „неосталінізм”.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Коли розпочались застійні тенденції в суспільному житті України?

2. Які причини виникнення дисидентського руху в СРСР?

3. Висвітліть розвиток правозахисного руху в Україні.

4. Господарська реформа середини 60-х років у СРСР була:

1) невдалою спробою переходу до ринкових відносин у промисловості; 2) невдалою спробою запровадження економічних методів управління в рамках адміністративно-командної системи; 3) вдалою спробою переходу до винкових відносин у промисловості.

5. Яке визначення відповідає дійсності?

Дисидентський рух – це …

1) широкий суспільний рух за суверенітет України в рамках СРСР; 2) широкий рух протесту проти політики русифікації в Україні; 3) невелика кількість об’єднаних в окремі організації осіб, які протестували проти тоталітаризму за демократичні перетворення і національне відродження; 4) міжпартійна організація, створена ждя координації зусиль під час виборів до Верховної ради УРСР; 5) громадсько-політичний центр, створений групою інтелігенції для боротьби за дотримання прав людини в тодішньому СРСР.

6. У чому головні причини застійних явищ у промисловості України (друга половина 60-х - середина 80-х рр.)?

1) діяльність раднаргоспів; 2) інтенсивний шлях розвитку;

3) екстенсивний шлях розвитку; 4) впровадження у виробництво досягнень науки і техніки; 5) економічні методи управління; 6) командно-адміністративні методи керів-ництва; 7) відсутність економічних стимулів праці.

7. Поставте події 1960-1970-х років в Україні у хронологічній послідовності:

1) усунення М.Хрущова з посади першого секретаря ЦК Компартії України; 2) перша значна хвиля арештів дисидентів в Україні; 3) утворення Української Гельсінської групи; 4) схвалення Верховною Радою УРСР нової Конституції УРСР.

8. Характерними рисами розвитку політичної сфери у 1965-1985 рр. були:

1) розширення прав союзних республік; 2) підміна справжнього народовладдя формальним представництвом трудящих у Радах;

3) зростання бюрократичного апарату; 4) згортання гласності; 5) висування гасла про “розвинутий соціалізм”.

9. Коли виникла Українська Гельсінська група (УГГ)? Хто її очолив?

1) 1975 р.; 2) 1976 р.; 3) 1977 р.; 4) 1978 р.; 5) М.Руденко;

6) Л.Лук’яненко; 7) П.Григоренко; 8) О.Бердник.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка