Методичні вказівки до семінарських занять з дисципліни "Анотування и реферування науково-технічної літератури" для студентів



Сторінка1/5
Дата конвертації08.02.2017
Розмір0.51 Mb.
#9913
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до семінарських занять з дисципліни

“Анотування и реферування науково-технічної літератури”

для студентів 4 курсу спеціальності «Технічний переклад»



2007


Укладачі: Кузнєцова І.В.

Рецензент: Костенко Г.М., к.філ.н., доцент
Відповідальний за випуск: Кузнєцова І.В.
Затверджено

на засіданні кафедри


Протокол № від

ЗМІСТ

1. АНОТУВАННЯ ДОКУМЕНТIВ: Поняття про анотацію, їхнi функції, види



Суть i призначення анотацій…………………………………………………………4

2. РЕФЕРУВАННЯ ДОКУМЕНТIВ: Реферат: поняття, призначення, функції

Суть i функції реферату………………………………………………………………. 7

3. Як складається реферат і анотація (приклад)…………………………………..10

4. ТЕКСТИ ДЛЯ РЕФЕРУВАННЯ І АНОТУВАННЯ…………………………….14

5. ТИПИ ЗАЧИНІВ……………………………………………………………………..42

АНОТУВАННЯ ДОКУМЕНТIВ

Поняття про анотацію, їхнi функції, види

Суть i призначення анотацій

За формулюванням, наданим у ДСТУ 2394-94, анотація це «стислий коментар чи пояснення щодо документа чи його змісту, а iнодi навіть його короткий опис, що додається, як правило, у вигляді примітки після бiблiографiчного опису документа”. Проте більш вдалим є визначення анотації з термiнологiчного словника iз бiблiографознавства та соціальної інформатики”, згідно з яким анотація — коротка характеристика документа з погляду його змісту, призначення, форми та інших особливостей. Анотація містить узагальнену характеристику первинного документа, вона не переказує його зміст, на вiдмiну від реферата, а розкриває тематику твору, його читацьку адресу, iншi ознаки, якi можуть цікавити користувачів. Бiльшiсть анотацій дають оцінку первинному документу, вказують на його значення, мiсце серед iнших. Складання анотацiй, мабуть, найбільш творчий i суб’єктивний процес з усіх процесів аналiтико-синтетичної обробки документiв, вiн найменше формалiзований i тому вимагає вiд анотатора найвищого професiоналiзму.

Ознаки, за якими характеризується документ в анотацiї, називаються iнформацiйними елементами. Зазвичай це вiдомостi про автора, тематику твору, територiальнi й хронологiчнi межi, про структуру, форму i призначення, мову, стиль, полiграфiчне оформлення, наявнiсть таблиць, графiкiв, iнших додаткiв тощо. Вiдбiр iнформацiйних елементiв здiйснюється вiдповiдно до характеру первинного документа, а також вiдповiдно до конкретного призначення анотації Залежно вiд призначення рiзниться змiст, характер викладу вiдомостей, їхнiй обсяг в анотацiях. Тому не можна переймати анотацiї з одних джерел для використання в iнших.

Функцiї анотацiй. Вимоги до анотацiй

Функціє анотацiй остаточно не визначенi й не сформульованi, але бiльшiсть фахiвцiв вважають, що для них характерне виконання загальних функцiй бiблiографiчної iнформацiї, а саме: пошукової, комунiкативної, оцiнної. Пошукова функцiя здiйснюється при визначеннi мiсцезнаходження документа, певнi ознаки якого вiдомi користувачевi. Суть комунiкативної функцй полягає в повiдомленнi користувача про iснування невiдомих йому документiв, змiст яких вiдповiдає його iнформацiйним потребам. Обидвi зазначенi функцiї реалiзуються насамперед через наявнiсть в анотованому бiблiографiчному записi бiблiографiчного опису, але наявнiсть анотацiї суттєво пiдвищує пошуковi та комунiкативнi властивостi запису.



Оцiнна функцiя властива саме анотацій, вона проявляється в наявності позитивної чи негативної оцінки документа, рекомендацiї його певнiй категорiї користувачів. В основi анотацiї, складеної на високому професiйному рiвнi, завжди лежить оцінка твору. Об’єктивний аналіз первинного документа, що здійснюється в процесі анотування, вимагає від анотатора виявлення позитивних властивостей i недолiкiв цього документа. Оцiннi елементи iнодi е в текстi анотацiї, але не завжди. Часто оцiнка проявляється вже у виборі документів для анотування. Наявність оцiнної iнформацiї в анотацiї сприяє прийняттю користувачем безпомильного рішення щодо необхiдностi звертання до первинного документа.

Щоб функції анотацiй максимально реалiзувалися, вони мають задовольняти певнi вимоги, найважливiшi серед яких змiстовнiсть і доступнiсть. Змiстовнiсть передбачає повноту передачi змiсту документа, тобто вичерпний перелiк розглянутих у ньому питань та особливостей їхнього розгляду і викладу. Разом з тим в анотацiї не слiд повторювати вiдомостей, що мiстяться в назвi документа й iнших елементах бiблiографiчного опису. Змiстовнiсть анотацiї невiддiльна вiд її об’єктивчостi. Анотацiя має точно передавати тематику твору й позiiцiю автора, а не думку анотатора. У разi принципових неузгоджень мiж автором твору й анотатором в анотацiї подають спецiальне застереження.

Вимога достутiмостi задовольняється завдяки чiткостi та логiчностi викладу вiдомостей, використанню загальноприйнятої сучасної термiнологiї, простотi й зрозумiлостi мови анотацiй.

Анотацiя мае бути лаконiчною, конкретною, в нiй слiд зазначити необхiднi факти, iмена, дати. Обсяг анотацiй встановлюеться залежно вiд iхнього типу призначення.

Вимогу iндикативностi розумiють як вiдповiднiсть тексту анотацiї потребам її конкретного призначення i характеру первинного документа. Вирiшальне значення має мета складання анотацiї, характеристики того посiбника, у якому її буде вмiщено. Так, складаючи анотації: для бiблiографiчного покажчика з певної теми, доцільно зосередитися на змiстi творiв, для персонального — на їхньому мiсцi в творчості автора, iсторiї створення. У видавничих анотацiях, якi мають насамперед рекламну мету, характеризують не тiльки змiст творiв, а й видання, тому вони мiстять вiдомостi про iлюстративнi матерiали, науково-довiдковий апарат і т. iн.

Класифiкацiя анотацiй

Розмаїття мети складання анотацiй, рiзноманiтнiсть ІПС, у яких вони використовуються, а звiдси й iндикативнiсть анотацiй потребують їхньої класифiкацiї. Розробка класифікації анотацій має велике теоретичне i практичне значення, оскільки сприяє глибокому пізнанню суті анотування, опрацюванню його методики, унiфiкацiї окремих процесів. На сьогоднi не- мае единої класифiкацiї анотацiй. Фахiвцi в галузi бiблiографi, iнформатики, лiнгвiстики, книгознавства пропонують рiзнi пiдходи до визначення ознак такої класифікації і поділяють анотації на довiдковi та рекомендацiйнi.



Довiдкова анотацiя перш за все уточнює назву документа, вона може подавати додатковi вiдомостi про автора, а також про форму, жанр, призначення та iншi особливостi твору, яких немає в бiблiографiчному описі. Такi анотацiї максимально короткi, не подають розгорнутої характеристики первинного документа, їм властивi здебільшого пошукова та комунікативна функції.

Рекомендацiйна анотацiя подає не лише характеристику, а й оцiнку твору. Її завдання — пропагувати i рекламувати кращi твори, тому її складають так, щоб зацiкавити, привернути увагу до документа, сприяти його прочитанню. Такi анотацiї, як правило, мають дидактичну спрямованiсть можуть мiстити педагогiчнi елементи: рiзноманiтнi методичнi рекомендації, поради й т. iн. Зрозуміло, що оцiнна функцiя властива таким анотацiям бiльшою мiрою, нiж довiдковим. Обсяг рекомендацiйних анотацiй бiльший вiд обсягу довiдкових. Ось, наприклад, таку анотацiю складено до пiдручника всесвiтньої iсторi для вищих навчальних закладів.

За способом характеристики первинних документiв розрiзняють загальнi та аналiтичнi анотацii. Загальна анотацiя характеризує документ у цiлому, аналiтична — тiльки його частину (роздiл, главу, параграф й т. iн.) або весь документ у певному аспектi.

За глибиною розгортання iнформацiї анотації подiляють на розширені та реферативні. Розширена анотація, крім власне характеристики твору, подає й iнщi вiдомостi, наприклад, з iсторiї його створення, з літературної критики, про його зарубiжнi публiкації, переклади, вiдгук серед читачiв, iсторико-бiблiографiчнi й текстологiчнi особливості.

Реферативну анотацію можна розглядати як проміжну ланку між анотацією і рефератом. Вона подає лише головні положення змісту документа, висновки автора або переказ окремих аспектів змісту.

За формою анотації бувають традиційними й телеграфними. Традицiйнi мають вигляд звичайного текстового повідомлення, приклади саме таких анотацій наведені вище. Телеграфні анотації мають вигляд формалізованого тексту, зовні схожого на телеграфне повідомлення. Наприклад, телеграфна анотація на книгу “Сталеві монокристали” має такий вигляд:

Методи одержання монокристалів нікелевих суперсплавiв. Вплив попередньої високотемпературної обробки сплавів на структури властивості одержаних монокристалів. Вивчення спрямованої кристалiзацiї аустенітових сталей.

Залежно вiд кiлькостi документiв, що анотуються, анотації поділяються на монографiчнi і зведені (або групові). Монографiчна анотацiя характеризує один документ, а зведена чи групова — кiлька документiв. Груповi анотацiї можуть характеризувати окремi самостiйнi документи одного автора або близькi за тематикою чи iншими ознаками документи; вони можуть характеризувати кiлька творiв, об’єднаних в одному виданні (тематичний збірник); можуть характеризувати певний твір і подавати вiдомостi про iншi твори, що пов’язані з анотованим тематикою, жанром, автором або іншими ознаками. Групова анотація дає змогу більш раціонально, без повторень показати спiльнi риси й особливості. первинних документів.

За рiвнем використання засобiв автоматизацiї анотації подiляють на iнтелектуальнi, тобто складенi людиною, і формалiзованi — складенi з використанням комп’ютерної технiки.

Крiм того, анотації подiляють на авторські й неавторські. Першi складають автори первинних документiв, другi — iншi особи.

Iнодi, типізуючи анотації, звертають увагу на те, якi установи, для кого, з якою метою анотують документи, потiм визначають, наприклад, видавничі, книготорговельні анотацii.

Важливо усвідомлювати, що на практиці окремо взята анотацiя має ознаки, властиві різним її типам. Тому, наприклад, довiдкова анотацiя одночасно може бути й загальною, i традицiйною, i монографiчною, й iнтелектуальною, i неавторською. До того ж на практиці не завжди просто чiтко визначити тип конкретно анотацiї, оскiльки iснують рiзноманiтнi промiжнi форми. Iнодi елементи, характерні, скажiмо, для довiдкової анотацiї, можуть бути i в рекомендацiйнiй.


РЕФЕРУВАННЯ ДОКУМЕНТIВ

Реферат: поняття, призначення, функції

Суть i функції реферату

Результатом реферування документів є вторинні документи реферати.

Реферат — це стислий виклад змісту первинного наукового документа з основними фактичними відомостями та висновками i без iнтерпретацiї чи критики. При реферуваннi здійснюється мiкрозгортання iнформації, i тому реферат бiльш повно розкриває зміст першоджерела, ніж iншi продукти аналiтико-синтетичної обробки документів.

Ознайомлення з рефератами дає змогу оперативно одержати коротку iнформацiю про змiст первинних документiв i завдяки цьому максимально правильно вирiшити питання про необхiднiсть використання їх. Iнколи таке ознайомлення навiть замiнює вивчення першоджерела, що особливо важливо, коли воно з якихось причин недоступне. Реферати також використовуються при формуваннi бiблiографiчних i фактографiчних пошукових масивiв традиційних i автоматизованих ІПС.

Реферати часто розглядають як моделi первинних документiв, оскiльки вони не тiльки передають змiст, а й зберiгають читацьку спрямованiсть документа, який реферується.

Наприклад, реферат на опис винаходу якогось обладнання i реферат на методичний посiбник про технологiю використання цього ж обладнання обов’язково вiдрiзняються, вiдображаючи вiдповiдне читацьке i цiльове призначення. Проте слiд ураховувати, що читацька адреса реферата може бути ширшою, нiж першоджерела, оскiльки з ним може знайомитися бiльш широке коло користувачiв, хоча первиннi документи i не є релевантними їхнiм запитам. З iншого боку, реферат може задовольнити потреби користувача, який має бiльш вузькi запити. До того ж реферати задовольняють потреби iндивiдуальних користувачiв i рiзноманiтних iнформацiйних служб — органiв НТІ, спецiальних бiблiотек, патентних служб i т. iн.

Основною сферою складання рефератiв виступає науковотехнiчна iнформацiя. Саме органами НТІ, рiзних рiвнiв створюються автоматизованi ІПС i традицiйнi картотеки, якi мiстять реферати, публiкуються реферативнi видання тощо. Особливо важливу роль вiдiграють реферативнi журнали. Тут публікується велика кiлькiсть рефератiв вiтчизняних i зарубiжних первинних документiв певноi тематики.

При використаннi рефератiв реалiзуеться цiла низка рiзноманiтних функцiй. Основними функцiями реферата вважаються так: iнформацiйна, iндiкативна, пошукова, адресна, довідкова, науково-комунiкатiiвна, сигнальна, прогностична i функцiя індексування. Зрозумiла суть iнфорацiйної функцi — реферат мiстить цiлiсну, узагальнену iнформацiю про змiст первинного документа. Суть iндикативної функцiї полягає в тому, що реферат дає користувачам iнформацiю про невiдомi, але релевантнi їхнiм запитам документи, вказує на їхнє існування, характеризує певнi їхнi ознаки. Оскільки реферат с моделлю первинного документа, його можна розглядати як пошуковий образ цього документа i здiйснювати бiблiографiчний пошук, тобто реферату притаманна пошукова функцiя. З пошуковою пов’язана адресна функцiя, яка виконується завдяки наявностi в рефератi бiблiографiчного опису. Реферат мiстить конкретнi фактичнi вiдомостi, тому за його допомогою можна одержати потрiбну довiдку. Так реалізується довiдкова функцiя. Ознайомлення з рефератами з певної галузi знання, проблеми може допомогти одержати вiдомостi про результати наукових дослiджень, винаходи, про проблеми, над якими працюють ученi, тощо, і це становить суть науково-комунiкативної функцiї. Сигнальна функцiя реалiзується, коли реферат повiдомляє про публiкацiю або надходження до фонду нових документiв. Здійснивши аналiз за допомогою рефератiв змiсту основного потоку документiв з певної. галузi науки або галузi практнчної дiяльностi, можна прогнозувати їхнiй подальший розвиток, виникнення нових проблем, напрямiв дослiджень тощо, тобто реферати виконують прогностичну функцiю. У ходi координатного індексування, як правило, ключові слова вибираються не з тексту первинного документа, а з тексту реферата, що дає змогу значно скоротити час i зусилля при iндексуваннi. На основi рефератiв можна здійснювати систематизацію i предметизацiю документiв, але на практицi це застосовується доволі рідко.

Щоб повноцінно виконувати зазначені функції, реферат має вiдповiдати певним вимогам, зокрема: повнота, об’єктивнiсть, змiстовнiсть, стислiсть, зрозумiлiсть. Це передбачає, що реферат має повно відобразити зміст документа, передати позицію його автора, однак, вiн має бути лаконічним, не подавати зайво iнформацiї, загальновідомих положень, має бути зрозумілою логіка викладу матерiалу автором, до того ж мова тексту реферата має бути доступною користувачам, “читабельною”.

Класифiкацiя рефератiв

Проблему класифікації рефератів вирішити однозначно досить складно у зв’язку з рiзноманiтнiстю їхнiх функціональних властивостей, особливостей їхнього створення i використання, характером i тематикою первинних документів. Тому існує велика кiлькiсть класифiкацiй рефератiв, що ґрунтуються на різних типоутворювальних ознаках. Найбiльш вiдомими і поширеними є класифiкацiя, яка склалася в практицi органiв науково-техпiчної iнформацiї, а також класифiкацiя, розроблена санкт-петербурзькими вченими-iнформатиками. Обидвi класифiкацi мають багато спiльного, оскiльки базуються на найважливіших ознаках документiв. Виходячи з цих класифiкацiй, основними видами рефератів можна вважати тi, якi розглядаються нижче.

За глибиною розкриття змiсту реферати поділяють на інформативні та iндикативнi.- Інформативний реферат може виконувати весь комплекс властивих рефератам функцій, оскiльки вiн максимально повно розкриває змiст первинного документа. У такому рефератi здебільшого наводять вiдомостi про предмет дослiдження і мету роботи, про методи, умови й основні результати дослідження подають пропозиції автора щодо застосування результатiв дослiдження, основні характеристики розглянутих технологiчних процесiв, технiчних виробiв; ознайомлюють з новою iнформацiєю про вiдомi явища, предмети тощо. Прикладом такого реферата можна вважати реферат на статтю про знезаражування та очищення питної води портативними автономними водоочисниками комбiнованої дії.

Портативні автономні водоочисники (ПАВ) призначені для доочищення водопровідної води в умовах відсутності централізованого питного водопостачання. Набули поширення десятки типів ПАВ різних конструкцій — індивідуальних, індивідуально-групових i групових (1, II, III). до води постійного споживання, яку одержують за допомогою ПАВ класу 11, ставляться вельми жорсткі вимоги, що за деякими показниками перевищують чинний стандарт на питну воду з додатковими вимогами щодо мiкробiологiчного контролю (загальна мiсткiсть бактерiофагів, вiрусів), хімічної нешкідливості компонентів води. ПАВ рiзних класiв поєднує загальний принцип дiї: гарантоване мікробне знезаражування води; достатнє для досягнення безпечного рівня очищення води від надміру дизенфектантiв і хімічних домішок. У найзагальнішому вигляді цей принцип виражається схемою передочищення — знезаражування — сорбцiйне очищення. Ефективність комбінованого принципу знезаражування й чищення питної води підтверджується високими функціональними показниками ПАВ. Розроблено водоочисники для підготовки доброякісної питної води: “Родник” — ПАВ класу 111 для роботи в екстремальних умовах; “Фильтр” — ПАВ класу 11 для роботи в польових умовах i створення запасу води; “Байкал” — ПАВ класу 1 для сімейного водозабезпечення)

Головне завдання індикативного реферату звернути увагу користувача iнформацiї на певний документ i допомогти прийняти рішення про необхiднiсть звертатися до нього. Тому такий реферат містить лише вiдомостi про головнi аспекти змiсту первинного документа. Ту немає детальної фактографічної iнформацiї, практичних i теоретичних результатів, висновкiв. Індикативні реферати складають здебільшого на документи великого обсягу, наприклад, на монографiї, звiти про науково-дослiднi роботи й т. iн. Тож iндикативний реферат на книгу «Електрона бiблiотека» може бути таким:



Програмний комплекс «Електрона бібліотека» є довiдково-iнформацiйною системою, яка надає можливість ведення каталогів бiблiотеки, ознайомлення й відображення змісту книг, що зберігаються в електронній формі.

Деякi фахiвцi видiляють ще аспектнi реферати або реферати-резюме. Їх складають на основi переробки iнформації, що стосується не первинного документа загалом, а лише кількох або навіть одного змістового аспекту, який є інтересним для певної групи користувачів.

За кількістю охоплених джерел реферати можуть бути монографiчнi (одноджерельнi) і зведенi (багатоджерельнi, оглядовi). Монографiчним є реферат, у якому міститься згорнута iнформацiя з одного первинного документа. Зведений (багатоджерельний, оглядовяй) реферт мiстить iнформацiю з кiлькох первинних документів, присвячених одній темi.

За призначенням реферати можна подiлити на загальнi (унiверсальнi) та цiльовi (спецiалiзованi). Загальний реферат призначений для використання широким колом користувачів. Такий реферат орієнтує на задоволення не конкретного iнформацiйного запиту, а iнформацiйних потреб з певно галузі науки, практичної дiяльностi. Цiльовi реферати складають для задоволення конкретних iнформацiйних запитiв, вони мають чітку читацьку адресу.

Залежно вiд методу викладу матерiалу реферати поділяють на реферати-екстракти i перефразовані (iнтерпретивні). Першi складено із запозичених з тексту першоджерела речень, а другі — це текст, який референт написав самостійно шляхом перефразування і скорочення тексту першоджерела.

За формою розрізняють текстовi i бланковi реферати. Абсолютна бiльшiсть рефератiв мають текстову форму, тобто це зв’язний текст, до якого можуть входити iлюстрацiї, таблицi, графiки, формули. Бланкові поширилися завдяки виникненню формалізованих методик складання рефератів. Вони можуть бути анкетними, табличними, телеграфного стилю. Анкетний реферат — це вiдповiдi на заздалегідь сформульовані запитання. Якщо запитання стосуються кількох об’єктів, а вiдповiдi розмiщено у вiдповiдних колонках (графах) таблиць, реферат називають табличним. Реферати телеграфного стилю — це коротке повідомлення про зміст документа, яке схоже на текст телеграми.

Крім того, реферати розрізняють за обсягом (короткий i розширений), за укладачем (авторський і неавторський — референтський), за використанням засобів автоматизацій (ручний — підготовлений людиною) i автоматичний (з використанням ЕОМ)).

Мiж усіма розглянутими видами рефератів існують рiзноманiтнi зв’язки. На практицi навiть не завжди просто визначити вид деяких конкретних рефератiв. Зрозумiло, що реферати можуть мати вiдмiнностi, зумовлені особливостями вiдповiдних первинних документів: їхнiм цільовим призначенням, характером iнформацiї, обсягом, структурними i текстовими ознаками тощо. Може мати значення i та обставина, опубліковано документ, чи нi.

Питання класифiкацiї рефератiв, визначення їхнiх типологічних ознак має важливе значення для практики. Цi вiдомостi вiдiграють велику роль у вiдборi матерiалiв для реферування, в органiзацiї дiяльностi референтських служб, у розподiлi обов’язків мiж ними, у визначенні ряду документiв для реферування в національних органах iнформацiї. Чiтке визначення видiв рефератiв необхiдне для референтів і редакторiв, для укладачiв iнструкцiй з реферування, для iндексаторiв і розробників алгоритмів автоматизованого реферування та індексування текстів тощо.
Як складається реферат і анотація

Текст

A classroom demonstration 'of automobile stopping distances



By Robert D. Grimm

One almost universal complaint of high school students as well as college undergraduates is that physics course material is often ir­relevant. Recognizing this problem, we need to identify things that are important Jo students and that are explained by physics concepts. One area that comes to mind almost immediately is the motion of automobiles. High school students are especially preoccupied with cars since they are at the age when they are beginning to drive. Here's a question on automobiles that can teach some physics.



Consider two cars, a 1500-lb economy model and a 3000-lb gas-guzzler both moving with the same velocity. Which car will stop first if both drivers lock up the wheels at the same instant?

After the students make predictions, open a driver's manual to the page where the stopping distances are listed according to the initial velocity of the car. The figures in such tables are based on smooth stops, without the wheels being locked and skidded. Note that the data are independent of type of car. This lack of depen­dence on mass would also be true with locked wheels.



If the coefficient of friction is the same for two cars on the same surface (usually a good approximation), then the friction force is nmg and the deceleration is ng, independent of mass. Two cars of different masses will stop in the same distance. This idea is not always obvious to students and is also an idea that has not received a great deal of attention as a classroom demonstration.

One rather simple demonstration of this concept is shown schematically in Fig. 1. The two ramps may be constructed from pieces of wood or whatever materials are available.



Fig. 1. The experimental set-up with two bathroom tiles loaded on the cart.

For the first trial one bathroom tile is placed on the top of the cart, smooth side down. The loaded cart is then released and travels down the ramp until it collides with the end of the shorter ramp.

At this time the tile slides off the cart and skids to a stop just as our economy car would in the "real life" example. If the ramps are built in such a way that the angles of inclination are the same, and the separation distance d is equal to the height, of the car, the tile will slide onto the second ramp with very little interference.

A second run is now made with two tiles. Place the tiles on the cart with rough surfaces facing each other so they act as one body. These represent the gas-guzzler car in our example. If the experi­ment is done carefully, it will be seen that both cars stop in the same distance.



In both trials visibility of the stopping position can be increased by putting a flag in the center of the tile and recording where the flag stops on the lower ramp with a second marker.

For the velocity of the car to be the same for both trials, the relational kinetic energy of the wheels must be negligible compared to the total kinetic energy of the cart. A fairly massive cart with light wheels is therefore suggested. A number of scientific supply houses have carts that closely approximate this requirement.



(From: "The Physics Teacher", RY., No. 11, 1978)

Переклад


Демонстрация тормозного пути автомобиля на уроках физики

Гримм Р.Д.

От студентов высшей школы и выпускников колледжей поступает, в основном, однотипная жалоба на то, что материал курса физики не находит применения в жизни. Сознавая эту проблему, мы должны выделить те явления; которые одновременно являются и важными для студентов и объяснимыми с точки зрения физических понятий. Один пример приходит на ум почти сразу - это движение автомобилей. Учащиеся старших классов средней школы особенно интересуются автомобилями, ибо в этом возрасте они начинают водить машину. Вот задача об автомобилях, которая позволяет несколько углубить знания по физике. Рассмотрим два автомобиля - экономичную модель весом в 700 кг и «пожиратель бензина» весом в 1200 кг - движущиеся с одинаковыми скоростями. Какой автомобиль остановится раньше, если оба водителя затормозят одновременно?

После того как студенты выскажут свои предположения, откройте «Руководство по вождению автомобиля» на странице, где указаны различные тормозные пути в зависимости от начальной скорости автомобиля. Данные в этой таблице приведены для равномерного торможения, когда колеса не заклинены и нет проскальзывания. Заметьте, что эти данные не зависят от типа автомобиля. Эта независимость от массы действительна и в случае заклиненных колес.

Если на одинаковых поверхностях коэффициент трения для обоих автомобилей один и тот же (а это приблизительно так), то сила трения будет равна цт§, а ускорение, направленное против скорости, равно ц.& т.е. не зависит от массы. Два автомобиля с разными массами остановятся на одинаковом расстоянии. Этот факт не всегда очевиден для учащихся, а в практике преподавания не уделялось достаточного внимания его демонстрации.

Один из простых опытов, демонстрирующих это явление, схематически показан на рис. 1. Указанные два ската могут быть сделаны из дерева или других доступных материалов.

В первом опыте на поверхность тележки гладкой стороной вниз помещается кафельная плитка. Затем нагруженную тележку отпускают, и она катится вниз до тех пор, пока не ударится о край более короткого ската. В этот момент плитка соскользнет с тележки и заскользит вниз, пока не остановится, подобно маленькому «экономичному» автомобилю в нашем примере из реальной жизни. Если скаты построены так, что имеют одинаковый угол наклона, а высота меньшего ската d. равна высоте тележки, то плитка соскользнет на вторую плоскость почти без помех.

Второй опыт производится теперь с двумя плитками. Поместите плитки на тележку шершавыми поверхностями друг к другу таким образом, чтобы они действовали как единое физическое тело. Они будут представлять тяжелый автомобиль в нашем примере. Если эксперимент провёден правильно, то будет видно, что оба автомобиля остановятся на одинаковом расстоянии.

Чтобы место остановки в обоих опытах было лучше видно, следует отметить одним флажком середину плитки, а другим - место остановки па нижней плоскости.

Для того чтобы скорость автомобиля в обоих опытах была одинаковой, кинетическая энергия вращения колес должна быть пренебрежимо малой по сравнению со всей кинетической энергией тележки. Поэтому лучше всего подойдет массивная тележка с легкими колесами. Такие тележки имеются в фондах многих учебных коллекторов.



Каталог: sites -> default -> files -> konf
konf -> Конспект лекцій до курсу "Теорія масової інформації" для студентів І курсу денної та заочної форми навчання спеціальності: 030301 -"
konf -> Тексти лекцій
konf -> Методичні вказівки для практично та самостійної роботи з дисципліни «Граматика німецької мови»
konf -> Методичні вказівки до виконання контрольних завдань І їх оформлення
konf -> Методичні рекомендації до вивчення курсу «Історія української культури»
konf -> Методичні рекомендації до написання курсових робіт з історії зарубіжної літератури для студентів гуманітарного факультету
konf -> Від оновлення знань – до професіоналізму
konf -> Методичні рекомендації до вивчення курсу «Cучасна українська публіцистика»
konf -> Методичні рекомендації щодо складання списку використаної літератури Київ • 2010 (07) ббк 78. 5я7 м 54
konf -> Методичні вказівки до виконання практичних завдань по практиці


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка