Методичні вказівки до виконання курсових робіт з предмета " Цивільний процес" для студентів



Скачати 414.63 Kb.
Сторінка2/4
Дата конвертації23.10.2016
Розмір414.63 Kb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4

План


1 Поняття цивільного процесу.

2 Цивільна процесуальна форма.

3 Поняття, предмет, метод цивільного процесуального права.

4 Джерела цивільного процесуального права.

5 Поняття, види, структура норм цивільного процесуального права та їх дія.

6 Поняття, види і стадії цивільного судочинства.

7 Система цивільного процесуального права. Взаємозв’язок вільного процесуального права з іншими галузями права.

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи


Даючи відповідь на перше питання, студенту слід звернути увагу на те, що будь-яка особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за охороною свого права і захистити його відповідним способом, передбаченим законом. Висвітлюючи зміст питання, доречно розкрити способи захисту права (ч.2 ст. 16 ЦК України) та форми захисту права (судова, громадська, адміністративна, нотаріальна, самозахист), дати їм характеристику, навести поняття цивільного процесу.

Зміст другого питання має бути розкритий з урахуванням характеристики трьох основних ознак процесуальної форми: провадження, стадії, процесуального режиму; різновидів цивільно-процесуальної форми (усна, письмова), структури, зазначити характерні риси цивільної процесуальної форми та її значення.

Відповідь на третє питання передбачає висвітлення поняття “цивільне процесуальне право”, окреслення об’єкта правового регулювання, специфіку методу правового регулювання (імперативно-диспозитивний).

Коло джерел цивільного процесуального права, тобто нормативних актів, що містять процесуальні норми, досить широке. Цивільне процесуальне право – право кодифіковане, тому, розкриваючи зміст третього питання, слід звернути увагу на фундаментальне джерело цивільно-процесуального права – Конституцію України, Цивільний процесуальний кодекс

7

України, в якому надається детальна регламентація процесу здійснення правосуддя в цивільних справах, на такі Закони України, як ЗУ “Про Конституційний Суд України”, “Про судоустрій”, “Про адвокатуру”, “Про прокуратуру”, “Про нотаріат” тощо.



Розкриваючи суть п’ятого питання, слід дати визначення поняття норм цивільного процесуального права, їх класифікацію за змістом, сферою застосування, за методом впливу на поведінку правомочних осіб визначити структуру норм цивільно-процесуального права (гіпотеза, диспозиція, санкція), окреслити дію цивільних процесуальних норм у часі, просторі, за визначеним колом осіб.

Цивільне судочинство – це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок розгляду і вирішення судами цивільних справ.

Новий Цивільний процесуальний кодекс України визначає три види провадження: 1) наказове провадження; 2) позовне провадження; 3) окреме провадження. Отже, відповідь на шосте питання має містити характеристику видів стадій цивільного процесу (порушення цивільної справи, підготовка справи до судового розгляду, судовий розгляд, апеляційне оскарження, касаційне оскарження, перегляд рішень, ухвал та судових наказів у зв’язку з нововиявленими обставинами, звернення судового рішення до виконання).

Відповідь на сьоме питання має відображати особливості системи цивільного процесуального права, в якій містяться норми загального, окремого, спеціального і конкретного значення. Цивільне процесуальне право у своїй системі містить групи правових норм, які називаються інститутами: інститут підвідомчості, підсудності, позову осіб, які беруть участь у справі, інститут доказування. Це слід зазначити у відповіді, а також окреслити з іншими галузями права: цивільним сімейним, конституційним, кримінальним, господарським правом.


Список рекомендованої літератури

1. Конституція України // ВВР України. – 1996. - №30.

2. Цивільний кодекс України // Голос України. – 2003. - №45-46, №47-48.

8

3. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005.



4. Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002р.- К.: Атіка, 2003.

5. Закон України “Про статус суддів” зі змінами та доповненнями // ВВР України. – 1996. - №8.

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції” // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. - 1995. - №9.

7. Комаров В.В. Предмет цивільного процесуального права. – Харків, 1992.

8. Комаров В.В. Гражданский процесс: Учебник.– Харьков,2001.

9. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.

10. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник. – Київ, 2001.
Тема 2 Поняття та значення принципів цивільного процесуального права. Цивільні процесуальні правовідносини

План


1 Поняття принципів процесуального права.

2 Система принципів цивільного процесуального права:

а) загальноправові принципи;

б) міжгалузеві принципи;

в) галузеві принципи.

3 Класифікація принципів цивільного процесуального права.

4 Поняття та передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин.

5 Елементи цивільно-процесуальних правовідносин:

а) суб’єкти;

б) об’єкти;

в) зміст.

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи

Відповідь на перше питання повинна містити порівняльний аналіз думок вчених-юристів щодо поняття принципів процесуального права.

9

Даючи відповідь на друге питання, слід врахувати, що принципи цивільного процесуального права тісно пов’язані між собою і в сукупності становлять єдину систему. В юридичній літературі простежуються такі основні підходи до класифікації принципів Цивільного процесу:



  • за формою нормативного закріплення;

  • за роллю в регулюванні процесуально-правового становища суб’єктів правовідносин;

  • за предметом регулювання;

  • за значущістю.

Слід дати їм характеристику. Окрему увагу слід звернути на загальноправові принципи (демократизм, гуманізм, верховенство права, законності), міжгалузеві (здійснення правосуддя виключно судами, рівність громадян перед законом та судом, незалежності та самостійності суддів та їх підпорядкованості тільки закону, колегіальності та одно- особовості розгляду і вирішення цивільних справи в суді, національна мова судочинства, гласність судового розгляду, повнота, всебічність, об’єктивність дослідження обставин справи); галузеві (диспозитивність, рівноправність сторін, змагальність, поєднання усності й письмовості судового розгляду, безпосередність судового процесу, принцип процесуального формалізму.

Під час розгляду і вирішення цивільних справ між судом та іншими учасниками цивільного процесу виникають суспільні відносини. Ці відносини, врегульовані нормами цивільно-процесуального права, і є цивільно-процесуальними відносинами. Відповідь на четверте питання передбачає визначення поняття цивільно-правових правовідносин, а також передумови їх виникнення, розвитку та припинення.

Розкриваючи суть п’ятого питання, необхідно зазначити, що до елементів цивільно-процесуальних правовідносин відносять: суб’єкти (суд, сторони, треті особи, прокурор, органи державної влади, місцевого самоврядування, профспілки, підприємства тощо); об’єкти (дії суб’єктів, правовідносини, матеріально-правові відносини, які захищаються судом, спір про право між учасниками матеріально-правових відносин, переданий на розгляд суду, передбачені законом наслідки

10

процесуальних дій, які виступають як мета цивільного судочинства, захист матеріальних прав і законних інтересів сторін та третіх осіб, конкретна справа); зміст цивільних процесуальних правовідносин (цивільні процесуальні права та обов’язки суб’єктів правовідносин і процесуальні дії з їх реалізації).


Список рекомендованої літератури

1. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005.

2. Тертишніков В.І. Принципи цивільного процесуального права. – Харків, 1991.

3. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник. – Харків, 2001.

4. Комаров В.В. Цивільне процесуальне право.– Харків, 1992.

5. Комаров В.В. Цивільне процесуальне право України. – Київ, 2005.

6. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.

7. Немировська О. Змагальність: старе поняття – новий зміст // Право України. – 1999. - №9.

8. Підлубка О. До питання визначення правової природи норм цивільного процесуального права // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - №6.

9. Тимченко Г. Змагальність у цивільному процесуальному праві: теоретичні аспекти проблеми //Вісник господарського судочинства. – 2004. - №4.

10. Ярошенко І.С. Цивільне процесуальне право: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Київ, 2003.

Тема 3 Сторони в цивільному процесі
План

1 Поняття сторін в цивільному процесі, їх процесуальні права та обов’язки.

2 Цивільна процесуальна правоздатність і дієздатність громадян та юридичних осіб.

3 Процесуальна співучасть.

4 Умови та порядок заміни неналежної сторони у процесі.

5 Процесуальне правонаступництво.

11

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи


Розкривати зміст першого питання слід, спираючись на главу 4 параграфа першого Цивільно-процесуального кодексу, зокрема ст. 30, яка передбачає, що сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач, якими можуть бути фізичні та юридичні особи, держава. Сторони користуються рівними процесуальними правами та обов’язками, що передбачені в ст. 31 ЦПК. У відповіді на перше питання необхідно навести класифікацію цивільно-процесуальних прав сторін, охарактеризувати загальні та спеціальні процесуальні обов’язки сторін.

Відповідь не друге питання повинна ґрунтуватися на положенні ст. 28, 29 Цивільно-процесуального кодексу України.

У третьому питанні студент повинен розкрити суть питання “процесуальна співучасть” і навести класифікацію співучасті за двома критеріями: за формою співучасті (активна, пасивна, змішана) та залежно від характеру матеріально-правових зв’язків між суб’єктами спірних правовідносин та обов’язковості участі в процесі (обов’язкова, факультативна).

У момент порушення справи не завжди відомо, чи є позивач суб’єктом права, чи порушене його право, чи є порушником права саме та особа, на яку вказує позивач. Тому позивача та відповідача в момент порушення справи вважають можливими суб’єктами спірних матеріальних правовідносин. У зв’язку з цим у судовій практиці виникає питання щодо належної сторони в цивільній справі. З огляду на це у четвертому питанні студент має визначити поняття неналежної сторони у процесі умови, порядок їх заміни.

П’яте питання має містити в собі відповідь на питання поняття процесуального правонаступництва (ст. 37 ЦПК). Студент повинен охарактеризувати підстави правонаступництва (універсальне і сингулярне), навести відмінність правонаступництва та заміни неналежної сторони процесу.
12

Список рекомендованої літератури

1. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005.

2. Цивільний кодекс України. Коментар / За ред. проф. Є.О. Харитонова – Харків: ТОВ “Одісей”, 2003.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992р., №6 (зі змінами й доповненнями) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1995. - №1.

4. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник. – Харків, 2001.

5. Комаров В.В. Цивільне процесуальне право. – Харків, 1992.

6. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.

7. Ромовська З. Цивільна правоздатність громадян // Право України. – 1994. - №10.

8. Цюра Т. Сторони як основні “процесуальні противники” в процесі доказування в цивільних справах // Право України.  2002.  №3.

9. Шевчук П. Питання структури та змісту нового цивільного процесуального кодексу України // Право України. – 1997. - №3.

10. Ярошенко І.С. Цивільне процесуальне право. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Київ, 2003.
Тема 4 Треті особи та інші учасники в цивільному процесі

План

1 Поняття та види третіх осіб:

а) треті особи, які заявляють самостійні вимоги;

б) треті особи, які не заявляють самостійних вимог.

2 Інші учасники цивільного процесу:

а) секретар судового засідання;

б) судовий розпорядник;

в) свідок;

г) експерт

ґ) спеціаліст;

д) перекладач;

13

е) особа, яка надає правову допомогу.


Методичні рекомендації до виконання курсової роботи

Розкриваючи зміст першого питання, необхідно з огляду на положення ст. 34, 35, 36 ЦПК України надати поняття третьої особи – суб’єкта цивільних процесуальних правовідносин, який вступає у порушену цивільну справу сторонами в суді для захисту особистих суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів, та навести порівняльну характеристику третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (ст. 34 ЦПК) та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Новим цивільним процесуальним законодавством України вперше досить детально регламентовано правовий статус інших учасників цивільного процесу. Згідно зі ст. 47 ЦПК до них належать: секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка надає правову допомогу. З урахуванням положень ЦПК, а також ЗУ “Про судоустрій”, “Про судову експертизу” тощо студент у відповіді на друге питання повинен навести характеристику правового становища зазначених осіб.


Список рекомендованої літератури

1. Цивільний кодекс України. Коментар / За ред. проф. Є.О. Харитонова – Харків: ТОВ “Одіссей”, 2003.

2. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005.

3. Закон України “Про судоустрій” від 07.02.2002р. - К.: Атіка, 2003.

4. Закон України “Про судову експертизу” від 09.09.2004р.

5. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.

6. Комаров В.В., Радченко П.І. Участь третіх осіб та прокурора в цивільному судочинстві. – Харків, 1991.

7. Васильев С. Иммунитет свидетеля в гражданском судопроизводстве Украины // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №3.

8. Ковалева В. Про процесуальні форми проведення судових експертиз // Право України. – 2000. - №8.
14

9. Ярошенко І.С. Цивільне процесуальне право: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Київ, 2003.


Тема 5 Участь у цивільному процесі прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким за законом надане право захищати права і свободи інших осіб

План


1 Форми та підстави участі прокурора в цивільному процесі.

2 Особливості участі прокурора в цивільному процесі.

3 Мета й підстави участі органів державної влади і самоврядування в цивільному процесі.

4 Форми участі органів державної влади і самоврядування у цивільному процесі.

5 Участь профспілок у цивільному процесі.

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи

Зміст першого питання здебільшого має бути розкритий студентом з огляду на положення Закону України “Про прокуратуру” й містити в собі поняття процесуальної форми участі прокурора в цивільному процесі (порушення справи в суді та вступ прокурора в цивільний процес на будь-якій його стадії з метою дачі висновку в справі) та підстави участі прокурора в цивільному процесі.

Друге питання має містити характеристику особливостей участі прокурора в цивільному процесі (порушення процесу в справі, вступ у цивільний процес для подання висновків у справі, участь прокурора в апеляційному провадженні, участь прокурору в касаційній інстанції.

У цивільному процесі можуть брати участь органи державної влади, регіонального, місцевого самоврядування тощо.

Отже, відповідаючи на третє та четверте питання, студенту необхідно звернути увагу на характер юридичної зацікавленості цих учасників та чотири основні форми участі їх у цивільному процесі (участь у цивільному процесі як позивачів,

15

відповідачів, третіх осіб; участь у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин; пред’явлення заяви в інтересах інших осіб, вступ у справу за своєю ініціативою або залучення судом для надання висновків).



Відповідь на п’яте питання передбачає окреслення повноважень профспілок, порядку їх участі в цивільному процесі.
Список рекомендованої літератури

1. Конституція України // ВВР України. – 1996. - №30.

2. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005.

3. Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992р. // ВВР України. – 1993. - №9.

4. Закон України “Про професійні спілки, їх права, гарантії діяльності” від 15 вересня 1999р. // ВВР України. – 1999. -№45.

5. Закон України “Про звернення громадян” // ВВР України. - 1996. - №49.

6. Закон України “Про нотаріат” // Бюлетень законодавства та юридичної практики. – 1994. - №6.

7. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 // ВВР України. – 1991. - №53.

8. Бородін М. Участь прокурора в цивільному процесі // Право України. – 1999. - №11.

9. Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного суспільства: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2002.

10. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.
Тема 6 Представництво в цивільному процесі
План

1 Поняття процесуального представництва.

2 Види представництва та його значення, їх правова характеристика.

3 Повноваження представника в суді.

16

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи

Відповідь на перше питання має містити поняття процесуального представництва, основні відмінності його від загальноцивільного представництва, студентом повинні бути визначені повноваження представника, наведений правовий статус осіб, які можуть бути представниками (ст. 38, 40, 41 ЦПК).

Даючи відповідь на друге та третє питання, слід відзначити види представництва за ступенем обов’язковості (обов’язкове, факультативне), за підставами виникнення (добровільне, законне, громадське), а також окреслити перелік документів, що посвідчують повноваження представників (ст. 42, 44 ЦПК), положення Закону України “Про адвокатуру”).
Список рекомендованої літератури

1. Цивільний кодекс України. Коментар / За ред. проф. Є.О. Харитонова – Харків: ТОВ “Одіссей”, 2003.

2. Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992р. // ВВР України. – 1993. - №9.

3. Атамась Т. Функції адвоката в цивільному судочинстві // Право України. – 1997. - №6.

4. Дунас Т. Проблемні питання реалізації представницької функції прокуратури України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №8.

5. Крупко П. Договір доручення як форма надання повноважень при добровільному представництві // Право України. – 2002. - №9.

6. Ковтун Л. Представництво в цивільному процесі. Окремі проблеми // Право України. – 2004. - №1.

7. Павлуник І. Особливості участі адвоката в цивільному процесі // Право України. – 1999. - №9.

8. Павлуник І. Представництво консулами іноземців у цивільному процесі // Право України. – 2002. - №10.

9. Фурса С. Довіреність та інститут представництва в цивільному законодавстві, нотаріальному та цивільному процесах України // Право України. – 1999. - №4.

10. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.

17
Тема 7 Строки в цивільному процесі



План

1 Поняття та значення цивільно-процесуальних строків.

2 Види та правова характеристики процесуальних строків.

3 Обчислення процесуальних строків.

4 Зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків. Правові наслідки.


Методичні рекомендації до виконання курсової роботи

Встановлений ЦПК процесуальний порядок цивільного судочинства забезпечує не тільки правильний, а й своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ. Своєчасному розгляду справ повинні сприяти процесуальні строки. Розкриваючи зміст першого питання, слід звернути увагу на поняття “цивільно-процесуальні строки” та проаналізувати з урахуванням положень нормативно-правових актів та думок вчених-юристів роль і значення процесуальних строків.

Відповідь на друге питання передбачає характеристику класифікації цивільних процесуальних строків за різними підставами, зокрема: за способом визначення (встановлені законом, призначені судом). Під час розкриття змісту питання слід звернути увагу на положення глави Цивільно-процесуального кодексу.

Зміст третього питання студент повинен розкривати з огляду на ст. 68, 69,70 цивільно-процесуального кодексу та навести основні правила обчислення строків в Цивільному процесуальному праві.

Зупинення процесуальних строків настає у зв’язку з зупиненням провадження зі справи (ст. 71 ЦПК). З огляду на це розкривається зміст четвертого питання. Крім цього, студент повинен проаналізувати положення ст. 72, 73 ЦПК України, назвати підстави для продовження процесуальних строків, охарактеризувати поновлення процесуальних строків, охарактеризувати поновлення процесуальних строків.

18

Список рекомендованої літератури

1. Цивільний кодекс України. Коментар / За ред. проф. Є.О. Харитонова. – Харків: ТОВ “Одіссей”, 2003.

2. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005.

3. Гетьманський Т. Строки у виконавчому провадженні // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – №4.

4. Застосування судами цивільного та цивільно-процесуального законодавства // За ред. Шевчука Г.І. - К.: ІнЮре, 2002.

5. Підлубка О. До питання визначення правової природи Цивільного процесуального права // Підприємництво, господарство і право. – 2004.- №6.

6. Ярошенко І.С. Цивільне процесуальне право: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Київ, 2003.

7. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.

8. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005.


Тема 8 Підвідомчість цивільних справ

План

1 Поняття і значення підвідомчості в Цивільно-процесуальному праві.

2 Види підвідомчості цивільних справ.

3 Загальні правила визначення підвідомчості.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи

Право вирішення цивільних справ надано не лише судовим, а й державним органам адміністративної юрисдикції, недержавним юрисдикційним органам, змішаним органам. У зв’язку з цим цивільна юрисдикція або підвідомчість визначає коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції кожного з цих органів.

Для того щоб відмежувати компетенцію судів загальної юрисдикції з розгляду і вирішення цивільних справ від компетенції інших юрисдикційних органів, законодавцем вводиться категорія підвідомчості. З огляду на це розкривається

19

зміст курсової роботи. Крім цього, студенту слід охарактеризувати кожен із видів підвідомчості (виключна, альтернативна, договірна, імперативна, змішана) та проаналізувати загальні правила визначення підвідомчості (глава 2 ЦПК України).


Список рекомендованої літератури

1. Конституція України // ВВР України. – 1996. - №30.

2. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005.

3. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіційне видання / За ред. голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003.

4. Кондральєва Л. Особливості підвідомчості справ, що виникають із сімейних правовідносин з участю неповнолітніх // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №9.

5. Кравчук В.М. Стратегія і практика цивільного процесу: Практичний посібник. – К.: Атіка, 2002.

6. Кузьменко С. Особливості визначення питання підвідомчості по спорах за позовами про звільнення майна з-під арешту в органах цивільної юрисдикції // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №9.

7. Кузьменко С. Подальші перспективи розвитку інституту підвідомчості // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №8.

8. Фединяк Л. Законодавство України про міжнародну підсудність і підвідомчість цивільних спорів // Право України. – 1998. - №11.

9. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник. – Харків, 2001.

10. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.
Тема 9 Підсудність цивільних справ
План

1 Поняття, правове значення підсудності цивільних справ.

2 Види підсудності:

а) родова підсудність;

б) територіальна підсудність;

20

в) альтернативна підсудність;



г) договірна підсудність;

д) виняткова підсудність;

е) підсудність щодо зв’язку справ.

3 Порядок передачі справи до іншого суду.


Методичні рекомендації до виконання курсової роботи

При порушенні цивільних справ після позитивного вирішення питання щодо підвідомчості певної цивільної справи суду важливим є питання щодо того, який суд її буде розглядати. Для цього в цивільному процесі розглядається питання підсудності.

Розкриття змісту теми курсової роботи повинно ґрунтуватися на положеннях Цивільного процесуального кодексу, Закону України “Про судоустрій” та містити правову характеристику видів підсудності і порядок передачі справи до іншого суду. Крім цього, доречно порівняти питання підвідомчості та підсудності, проаналізувати розділ ІІІ ЦПК України.
Список рекомендованої літератури

1. Конституція України // ВВР України. – 1996. - №30.

2. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005.

3. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіційне видання / За ред. голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка. – К.: видавництво А.С.К., 2003.

4. Глудов О. Спеціальна та персональна підсудність в цивільних справах // Право України. – 1995. -№11.

5. Івашкович І. Реально забезпечити право на захист // Право України. – 1999. - №6.

6. Підлубка О. До питання визначення правової природи норм Цивільного процесуального права // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №6.

7. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.

8. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005.
21

Тема 10 Витрати та санкції цивільного процесу

План


1 Поняття витрат в цивільному процесі.

2 Державне мито.

3 Витрати, пов’язані з розглядом справи в суді.

4 Санкції Цивільного процесуального права.

5 Заходи процесуального примусу.

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи

Розкриваючи зміст першого питання, в першу чергу слід звернути увагу на положення гл. 8 ЦПК України та визначити поняття “витрати в цивільному процесі”.

Під час вивчення та висвітлення другого питання слід детально розібратися в об’єкті справляння державного мита, випадках справляння державного мита, розмірах ставок держмита, розібрати категорії осіб, що звільняються від сплати держмита, висвітлити порядок його сплати.

Третє питання передбачає відповідь на порядок сплати, розмір витрат, пов’язаних з розглядом справи в суді, до яких належать: 1) суми, що підлягають виплаті свідкам та експертам; 2) витрати, пов’язані з проведенням огляду на місці; 3) витрати на розшук відповідача; 4) витрати, пов’язані з виконанням рішення.

Висвітлюючи зміст четвертого питання, потрібно навести поняття санкції, заходів захисту (припиняючі санкції, правопоновлюючі санкції), заходів відповідальності, цивільних процесуальних штрафів, зазначити їх розмір, порядок стягнення.

П’яте питання повинно бути розкрито з урахуванням положень гл. 9 ЦПК України.


Список рекомендованої літератури

1. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005.

2. Закон України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994р. // ВВР України. – 1994. - №28.
22

3. Декрет КМУ “Про державне мито” від 21 січня 1993р. // Голос України. – 12 лютого 1993р.

4. Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової адміністрації України від 22 квітня 1993р., № 15 // Закон і бізнес. – 1994. - №8.

5. Постанова КМУ від 1 лютого 1995р., №78 // Закон і бізнес. – 1995. - №9.

6. Інструкція про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам у зв’язку з їх викликом до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду або до органів, у провадженні яких знаходиться справа про адміністративне правопорушення та виплати державним науково-дослідницьким установам судової експертизи за виконання їх робітниками функцій експертів та спеціалістів, затверджена постановою КМУ від 01.07.1996р. №70.

7. Якименко О. До питання про судові витрати // Право України. – 1992.  №4.

8. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.

9. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005.


Тема 11 Наказне провадження

План


1 Поняття, сутність наказного провадження і судового наказу.

2 Порушення наказного провадження.

3 Видача судового наказу.

4 Повідомлення боржника про видачу судового наказу.

5 Набуття судовим наказом законної сили. Скасування судового наказу.

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи

Відповідь на перше питання повинна розкривати зміст поняття наказного провадження. Реформування цивільного процесуального законодавства України передбачає пошук шляхів оптимізації і раціоналізації правосуддя, підвищення його

23

ефективності. В умовах обмеженого фінансування і настільки ж обмеженого числа штатних одиниць у судовій системі важливу роль може зіграти зменшення навантаження на суддів. З іншого боку, актуальною є проблема процесуальної економії та своєчасного розгляду цивільних справ. Саме з огляду на це студент має визначити значення судового наказу, сутність наказного провадження.



Відповідь на друге питання повинна містити характеристику загальних правил порушення наказного провадження, суб’єктів наказного провадження, окреслений перелік вимог, за якими може бути виданий судовий наказ.

Висвітлюючи зміст третього питання, студент повинен спиратися на положення ст. 102, 103 ЦПК України і розкрити форму, зміст судового наказу. Рекомендується також проаналізувати положення Закону України “Про виконавче провадження”, зокрема ст. 19.

Зміст четвертого та п’ятого питань розкривається з огляду на ст. 104-106 ЦПК України.
Список рекомендованої літератури

1. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005.

2. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіційне видання / За ред. голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка – К.: Видавництво А.С.К., 2003.

3. Гузь Л. Подготовка некоторых категорий гражданских дел к слушанью и особенности их расследования. – Харьков, 2001.

4. Івашкович І. Реально забезпечити право на захист // Право України. – 1999. - №6.

5. Луспеник Д. Наказне провадження: його цілі, процедура, проблеми та шляхи їх вирішення // Право України. – 2004. - №7.

6. Шевчук П. Судовий наказ в цивільному судочинстві // Право України. – 1998. - №6.

7. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005.

8. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.

24

Тема 12 Докази і доказування в цивільному процесі



План

1 Поняття судових доказів і засобів доказування. Предмет доказування.

2 Факти, що не підлягають доказуванню.

3 Розподіл обов’язків з доказування.

4 Належність доказів та допустимість засобів доказування.

5 Класифікація і забезпечення доказів.

6 Судове доручення.


Здійснення завдань та досягнення цілей правосуддя із цивільних справ припускають застосування судом норм матеріального права для встановлення в ході судового розгляду фактичних обставин справи. Самі ж фактичні обставини конкретної справи не можуть бути пізнані судом безпосередньо, оскільки вони, як правило, мали місце в минулому. Тому виникає питання про дослідження джерел, що містить відомості про фактичні обставини справи.

Таке дослідження спрямоване на з’ясування наявності чи відсутності певних юридичних фактів, з якими закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення прав, обов’язків суб’єктів правовідносин. Таке дослідження джерел, що містять відомості про розшукувані юридичні факти, називають судовим доказуванням, а самі відомості про факти, будь-які фактичні дані називаються доказами.

Розкриваючи зміст курсової роботи, студенту слід звернути увагу на визначення понять “засоби доказування” (поняття сторін, показання свідка, письмові докази, речові докази), окреслити факти, що не підлягають доказуванню (загальновідомі факти, преюдиціальні факти), висвітлити особливості доказування, порядок розподілу обов’язків з доказування (ст. 60 ЦПК), належність доказів (ст. 58 ЦПК) і допустимість засобів доказування (ст. 59 ЦПК), навести класифікацію доказів (за джерелом їх одержання, за способом утворення, за характером висновку), назвати способи забезпечення доказів (допит свідків, призначення експертизи, витребування та огляд письмових та речових доказів).

25


Каталог: library -> docs -> Metod
docs -> Методичні вказівки для підготовки до практичних занять і самостійного вивчення дисципліни «Міжнародні економічні відносини»
docs -> Методичні вказівки до проведення практичних та семінарських занять І самостійної роботи з дисципліни «Складання процесуальних документів»
docs -> Методичні вказівки до практичних занять з історії медицини для студентів 1-го курсу спеціальності "Лікувальна справа"
docs -> Методичні вказівки до опрацювання навчального матеріалу Вивчення дисципліни «Соціальна екологія»
docs -> Методичні вказівки та завдання до практичних (семінарських) занять з курсу «Кримінальне право» (Особлива частина) для студентів напряму підготовки
docs -> Методичні вказівки до виконання контрольних робіт із дисципліни «Податкове право» для студентів спеціальності
docs -> Методичні вказівки до вивчення предмета «Еніоекологія» для студентів спеціальності 0401 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»
docs -> Методичні вказівки до семінарських занять з курсу «Філософія» для студентів Медичного інституту
Metod -> Тестові завдання з курсу
Metod -> Методичні вказівки з дисципліни «Англійська мова»

Скачати 414.63 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка