Магнітна індукція
Магнітний потік
Магнітна проникність
Відносна магнітна проникність
Магніторушійна сила
Магнітна напруга
Магнітне коло
Магнітний опір
Електромагніт
Феромагнітні речовини
Парамагнітні речовини
Діамагнітні речовини
Термінологічний словник
Магнітне поле – форма матерії, силове поле, яке діє на рухомі електричні заряди і на тіла, що мають магнітні властивості, незалежно від стану їх руху.
Напруженість магнітного поля – векторна величина, це є кількісна характеристика магнітного поля, яка залежить від сили струму в провіднику, його форми і в однорідному середовищі не залежить від властивостей середовища (речовини).
Магнітна індукція – векторна величина, яка визначає силу, що діє в даній точці поля на рухомі електричні заряди і дію поля на тіла, які мають магнітні властивості.
Магнітний потік (потік вектора магнітної індукції) – характеризує інтенсивність магнітного поля, це величина, рівна проекції вектора магнітної індукції на норомаль до площини, помноженій на величину площі.
Абсолютна магнітна проникність – коефіцієнт, який відображає магнітні властивості середовища, і дозволяє встановити кількісний зв’язок між індукцією і напруженістю магнітного поля.
Відносна магнітна проникність показує, у скільки разів індукція поля, створеного струмом в даному середовищі, більше або меньше, ніж індукція у вакумі.
Магніторушійна сила (намагнічуюча сила) характеризує властивість струму створювати магнітне поле і чисельно дорівнює цьому струму для прямолінійного провідника, а для котушки – добутку числа витків котушки на силу струму, який протікає по провіднику.
Магнітна напруга між двома точками поля, розміщеними на одній лінії магнітної індукції, в однорідному магнітному полі, дорівнює добутку напруженості поля на віддаль між цими точками.
Магнітне коло – сукупність середовищ, що являють собою шлях, по яких замикається магнітний потік.
Електромагніт – електромеханічний пристрій, який перетворює електричну енергію в механічну і здійснює механічні операції (підйом вантажів, притягання, штовхання, утримання і т.д.).
Феромагнітні речовини мають велику відносну магнітну проникність, здатність підсилювати магнітне поле, а також властивість намагнічуватись в зовнішньому магнітному полі і частково зберігати намагнічення при припиненні його дії.
Парамагнітні речовини мають відносну магнітну проникність близьку до одиниці, не впливають на зовнішнє магнітне поле і мають властивість намагнічуватись в напрямку зовнішнього магнітного поля.
Діамагнітні речовини - мають відносну магнітну проникність меньшу за одиницю, послаблюють зовнішнє магнітне поле і мають властивість намагнічуватись в сторону, протилежну зовнішньому магнітному полю.
Магнето-твердими називають матеріали, які зберігають значний залишковий магнетизм після припинення дії на них зовнішнього магнітного поля і мають коерцитивну силу більшу, ніж 10000 А/м.
Магніто-м’ягкими називають матеріали, які мають дуже велику магнітну проникність (в тисячі і десятки тисяч разів більшу, ніж магнітна проникність вакууму) і використовуються для виготовлення магнітопроводів, трансформаторів, електричних машин, електромагнітів і т.д.
Основні параметри електричного та
магнітного полів.
Напруженість магнітного поля –
Н = В/μабс, А/м; Η = I/2πr;
Магнітний потік – Ф = В·S·cosα·, Вб;
Магнітна індукція – В = μабс·Н, Тл;
Магнітна напруга – Uм = Н·l = Н·l·cosα, А;
Намагнічуюча сила:
F = I - для прямолінійного провідника,А;
F = I·w - для котушки з струмом;
F=Σ Н·∆ℓ - вздовж контура,розміщеного на поверхні, що пронизується струмами (з-н повного струму);
Відносна магнітна проникність - μ = μабс/ μ0 ;
Енергія магнітного поля W = LІ2/2;
Електромагнітна сила F = I·B·∆ℓ·sinα, H;
ЕРС електромагнітної індукції e= -∆Ф/∆ t;
е = В·υ·ℓ·sinα, В;
І-й закон Кірхгофа ΣФ = 0;
ІІ-й закон Кірхгофа ΣФ· Rм + ΣF = 0;
Приклад розрахунку магнітного кола
Скільки витків необхідно накласти на осердя для того, щоб одержати магнітний потік Ф = 47·10-4 Вб при струмі в обмотці 25 А? Верхня частина осердя виконана з сталі Э330, а нижня з литої сталі.
 
Поділіться з Вашими друзьями: |