Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни „ кримінологія для студентів заочної форми навчання



Скачати 466.58 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації16.03.2017
Розмір466.58 Kb.
ТипМетодичні вказівки
1   2

Вступ

Кримінологія - комплексна наука, що вивчає закономірності злочинності, особу злочинця, причини й умови злочинності, її окремі види, напрями та заходи її запобігання. Як суспільна наука кримінологія теоретично осмислює і систематизує об’єктивні знання стосовно свого предмета, на основі аналізу даних кримінологічних досліджень описує, пояснює та прогнозує розвиток його складових явищ. Отримання кримінологією наукових знань про злочинність, особу злочинця, кримінальну детермінацію передбачає належне забезпечення щодо розробок і впровадження в практику боротьби зі злочинністю оптимальних заходів її запобігання в Україні. За висловленням Вольтера, запобігання злочинності є справжньою юриспруденцією у цивільному суспільстві. Отже, кримінологія має свій предмет, систему, методику досліджень. Разом з тим, вона тісно пов’язана з філософськими, правовими, суспільними та правознавчими науками.

Навчальна дисципліна ”Кримінологія” складається із Загальної і Особливої частин, в яких розглядаються теоретичні та прикладні питання науки.

У Загальній частині викладається понятійний апарат кримінології (поняття злочинності, її природа, кількісно-якісні показники, особа злочинця, причини і умови злочинності й окремої злочинної поведінки, методики кримінологічних досліджень, теорія запобігання злочинності).

Особлива частина кримінології присвячена кримінологічній характеристиці, особі злочинця, причинам і умовам та запобіганню окремих видів злочинних проявів, які розрізняються за їх мотивацією, контингентом злочинців, локалізацією тощо).

Мета навчальної дисципліни - надати студентам науково обґрунтовані уявлення про сучасний стан злочинності в Україні й світі, кримінологічні риси особи злочинця і потерпілого, негативні явища і процеси, які її обумовлюють, а також про теорію запобігання злочинності; привити студентам навички самостійного комплексного аналізу кількісно-якісних показників злочинності, організації та впровадження заходів щодо запобігання злочинності у територіальному масштабі.

У результаті вивчення навчальної дисципліни ”Кримінологія” студент повинен знати:



  • основні терміни і поняття кримінологічної науки;

  • історію розвитку кримінологічних учень;

  • основні статистичні показники злочинності в Україні та світі;

  • напрями та заходи запобігання злочинності;

знайомитися:

  • із практикою і досвідом запобігання злочинності в Україні й світі;

  • основними напрямами цієї діяльності та подальшими перспективами;

вміти:

  • самостійно аналізувати кримінологічний стан злочинності в регіоні;

  • складати методичні способи щодо проведення локальних кримінологічних досліджень;

  • планувати заходи щодо запобігання окремих проявів злочинності на окремому об’єкті, районі та у територіальному масштабі.

1 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ Й ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«КРИМІНОЛОГІЯ»
Виконану контрольну роботу студент заочної форми навчання здає на кафедру галузевих юридичних наук не пізніше, ніж за місяць до початку екзаменаційної сесії.

Студент може самостійно вибирати тему контрольної роботи із запропонованого кафедрою переліку.

Контрольну роботу виконують і захищають за однією із запропонованих тем за останньою цифрою номера залікової книжки. Наприклад, остання цифра вашої залікової книжки «0». Отже, ви обираєте варіант № 10. Якщо остання цифра залікової книжки «7», то вибираєте варіант контрольної роботи № 7.

Мета виконання контрольної роботи

Контрольна робота має на меті набуття студентами вміння аналізувати норми кримінально-процесуального, кримінального права, засвоєння найбільш ефективних прийомів, методів і засобів боротьби зі злочинністю.

Студент у контрольній роботі показує своє вміння творчо та самостійно працювати з навчальною літературою, довідниками, науково-допоміжними матеріалами з вибраної проблеми. При цьому важливо не тільки проаналізувати питання, але й визначити своє бачення проблеми, своє ставлення до її вирішення.

Підготовка до написання контрольної роботи

Підготовку до виконання роботи слід зосередити як на теоретичних, так і на практичних питаннях з метою розробки власних рекомендацій щодо їх вирішення. Потрібно повністю розкрити вибрану тему, висвітлити кожне питання плану. Виклад має бути послідовним, логічним і з розмежуванням питань.

Контрольна робота виконується самостійно та не передбачає механічного переписування літературних джерел. У разі використання цитат (думок інших авторів) їх слід брати в лапки та робити посилання (зноски), які наприкінці роботи нумеруються у порядку використання та подаються за таким стандартом. Наприклад: Маркусь В. О. Кримінологія. Курс лекцій : навч. посіб. – Київ : Кондор, 2007. – 558 с. Під час викладення спірних концепцій, які є у науковців, студент мусить аргументувати свою позицію щодо їх точок зору та може схилятися до якоїсь із них або відхиляти їх, створюючи власну та наводячи щодо останньої підтвердження.

У роботі обов’язково слід використовувати матеріали практики застосування соціальних норм. Такі матеріали особливо корисні як аргументи для демонстрації теоретичних положень теми.

Робота повинна бути акуратно виконана на аркушах форматом А4, повинна містити вступ і висновок.

Приблизний обсяг роботи – 15–18 сторінок. Для зауважень потрібно залишити поля 2–3 см.

Зразок оформлення титульної сторінки контрольної роботи подано у додатку А. Роботу здають на кафедру не пізніше, як за 30 днів до початку наступної сесії. Її виконують рукописним способом з відповідною каліграфією літер.

Наприкінці роботи, після переліку використаної літератури й інших інформаційних джерел, студент повинен поставити власний підпис і дату написання контрольної роботи.

Викладач оцінює теоретичний рівень контрольної роботи, використання в ній сучасних методик, дає висновок стосовно реальності практичного впровадження пропозицій і рекомендацій студента, самостійності та ставлення студента при виконанні контрольної роботи; зараховує роботу або не зараховує та повертає студенту, вказуючи на виявлені недоліки, які потребують доопрацювання.

Без захисту контрольної роботи студента не допускають до складання іспиту.


2 ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
Варіант № 1

    1. Поняття, предмет, система, завдання та функції кримінології. Зв'язок кримінології з юридичними та неюридичними науками.

    2. Поняття віктимології ,становлення її як самостійного напрямку кримінологічних досліджень. Віктимність та віктимізація.

    3. Кримінологічна характеристика злочинів, вчинених з необережності. Причини та умови злочинів, вчинених з необережності. Запобігання злочинам, вчиненим з необережності.

Задача:

Середньорічна чисельність населення в одному з регіонів складала (тис. чол. ) : 2010 р. – 168; 2011 р. – 167,7; 2012 р. - 167,3; 2013 р. - 166,9.

Кількість зареєстрованих злочинів за ці ж самі роки склала відповідно (тис. чол.) : 2010 р. – 2173; 2011 р. – 2625; 2012 р. - 2397; 2013 р. – 2582.

Завдання :


    1. Обчисліть за кожний рік коефіцієнт злочинності.

    2. Представте всі дані в табличній формі.

    3. Обчисліть базисні темпи зростання.

    4. На основі розрахункових даних побудуйте лінійну діаграму. Зробіть висновки.

Тестові завдання:

1. Що таке кримінологія :

а) юридично наука, яка вивчає механізм учинення злочинів;

б) прикладна наука, яка вивчає злочинність та її основні характеристики;

в) соціально-правова наука, яка вивчає злочинність, особу злочинця, причини та умови, а також заходи запобігання злочинності;

г) галузь кримінального права?

2. Антропологічний напрям у кримінології представлений такими вченими, як:

а) Кетле, Бернер, Фойницький;

б) Ліст, Ван-Гамель, Прінс;

в) Ломброзо, Феррі, Гарофало;

г) Кант, Гегель, Ліст.
Варіант № 2

1. Основні періоди розвитку кримінології. Зародження кримінологічної думки. Біологічні та соціологічні концепції причин злочинності. Теорії: аномії, диференційного зв’язку, стигматизації, економічного детермінізму та психологічні і психіатричні теорії причин злочинності. Сучасний стан кримінології. Основні теорії, школи та напрями її розвитку.

2. Поняття суїцидальної поведінки. Механізм суїцидальної поведінки.

3. Кримінологічна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи. Причини і умови злочинів проти волі, честі та гідності. Запобігання цим злочинам.



Задача:

За матеріалами кримінальних справ про порушення правил дорожнього руху, частка порушень, що спричинили по необережності смерть людини в Україні в 2013 році склала 20% всіх справ, і встановили, що частка таких злочинів дорівнює 30%.

Визначне похибку репрезентативності такої вибірки.

Тестові завдання:

1. До основних функцій кримінології відносять такі, як :

а) описова і пояснювальна;

б) організаторська і роз’яснювальна;

в) організаторська, роз’яснювальна, прогностична, регулятивна;

г) описова, пояснювальна, прогностична, регулятивна.

2. Детермінанта злочинності, за якої відбувається нерівність членів суспільства, наявність малого прошарку багатих людей і переважної кількості бідних, називається :

а) політична;

б) ідеологічна;

в) соціальна;

г) економічна.
Варіант № 3

1. Поняття кримінологічного дослідження. Мета і завдання кримінологічного дослідження. Об’єкти та суб’єкти кримінологічного дослідження. Види кримінологічних досліджень.

2. Поняття жертви злочину. Зв’язок «злочинець-потерпілий». Класифікація жертв злочинів. Віктимна поведінка жертви злочину. Кримінально – правовий підхід до класифікації жертв злочину.

3. Кримінологічна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Причини і умови цих злочинів. Запобігання злочинам проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.



Задача:

У місті А. проживає – 200 тис. чоловік, у місці Б. – 400 тис. Протягом року в місці А. 1600 чоловік скоїли 1700 злочинів, в місці Б. – 3000 осіб вчинили 2500 злочинів. Використовуючи наведені дані, обчисліть коефіцієнти інтенсивності злочинності в кожному з міст і порівняйте стан злочинності за цими показниками.



Тестові завдання:

1. Причинами та умовами злочинів неповнолітніх є (виберіть все дотичне) :

а) тривала бездоглядність;

б) надмірне піклування та суворість батьків;

в) конфліктні сімейні обставини;

г) неузгодженість дій батьків у питаннях виховання;

д) недосконалість законів.

2. Віктимологічна ситуація – це :

а) процес перетворення на жертву злочину;

б) підвищена здатність через ті або інші обставини стати жертвою злочину ;

в) система негативних соціально - значущих властивостей, зв’язків і відносин, які поєднанні із зовнішніми умовами та обставинами і характеризують особу, винну у вчиненні злочину;

г) сукупність причин формування особи з підвищеними віктивними якостями.


Варіант № 4

1. Методологія кримінологічної науки . Методи, методика та процеси наукового дослідження. Методи : загальнонаукові, статистичні, конкретно-соціологічні, психологічні та математичні.

2. Поняття «фонових» явищ. Кримінологічна характеристика пияцтва й алкоголізму, наркоманії та токсикоманії, проституції.

3. Кримінологічна характеристика жіночої злочинності. Причини та умови жіночої злочинності. Запобігання жіночої злочинності.



Задача:

Маємо такі дані про злочинність у двох містах : у місті А. за рік зареєстровано 1300 злочинів, кількість осіб, які вчинили злочини – 850 чол., кількість усього населення у цьому районі -265 тис. чол. (у віці до 14 років -75 тис.); у місті Б. кількість зареєстрованих злочинів -1100, кількість осіб, які вчинили злочини -725,кількість усього населення району – 200 тис. чол. ( віці від 14 – 50 тис.).

Обчисліть коефіцієнт злочинності і порівняйте його рівень у містах. Який вид відносної величини обчислено?

Тестові завдання:

1. Віктимізація – це :

а) процес перетворення на жертву злочину;

б) підвищена здатність стати жертвою злочину;

в) сукупність обставин, пов’язаних з особистістю і поведінкою жертви;

г) процес перетворення на злочинця.

2. На який строк розробляються короткострокові плани :

а) до 1 року;

б) від 1 до 2 років;

в) від 3 до 5 років;

г) понад 5 років ?
Варіант № 5

1. Поняття злочинності . Відмінність злочинності від злочину. Ознаки та властивості злочинності. Кількісні та якісні показники злочинності.

2. Історія розвитку кримінології в 20-30 роках ХХ століття, відродження кримінологічної науки в 60-х роках ХХ століття. Розвиток кримінології в незалежній Україні.

3. Кримінологічна характеристика професійної злочинності. Поняття професійної злочинності. Причини і умови професійної злочинності. Запобігання професійній злочинності.



Задача:

За матеріалами всіх кримінальних справ про навмисні вбивства частка злочинів з використанням вогнепальної зброї склала 70 %. В порядку вибірки дослідили 20% всіх справ і встановили, що частка таких злочинів дорівнює 60%.

Визначте похибку репрезентативності такої вибірки.

Тестові завдання:

1. Для всебічної характеристики особистості наркомана необхідно володіти інформацією яка формує таку характеристику особистості (виберіть все дотичне) :

а) медичну;

б) соціально-демографічну;

в) кримінально-правову;

г) моральну.

2.Короткостроковий кримінологічний прогноз охоплює терміни тривалістю :

а) 2-5 років;

б) 1-5 років;

в) 1-7 років;

г) 1-3 років.
Варіант № 6

1. Поняття латентної злочинності. Види та рівні латентної злочинності. Причини існування латентної злочинності. Методи та значення виявлення латентної злочинності. Основні риси латентної злочинності в Україні.

2. Поняття кримінологічного прогнозування. Завдання та види кримінологічного прогнозування.

3. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів проти життя та здоров’я особи. Причини та умови цієї злочинності. Запобігання насильницькій злочинності проти життя та здоров’я особи. (Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.2001 року).



Задача:

Пізно ввечері Тамара їхала додому на електричці. У поїзді було тепло, на лавці вона влаштувалася дуже зручно – під стукіт коліс Тамара задрімала. Прокинулася вона раптово, коли електричка зупинилася на якійсь станції. Було темно. Їй здалося, що вона проїхала свою зупинку. Спросоння вона стрімко вискочила з поїзда і, тільки коли двері вже зачинилися, зрозуміла, що вийшла на одну зупинку раніше. Наступний поїзд за розкладом – через дві години. На пероні холодно і страшно. Вона вирішила йти до своєї станції пішки вздовж залізничного полотна.

Коли вона відійшла від станції приблизно на один кілометр, то почула ззаду кроки. Хтось наздоганяв її. Тамара побігла. Але невідомий наздогнав її, повалив на сніг, наніс кілька ударів… Після зґвалтування він відібрав у неї сумочку, зняв золоті прикраси.

Проведіть віктимологічний аналіз. Які заходи віктимологічної профілактики могли б бути ефективними в даному випадку?



Тестові завдання:

1. Насильницькі злочини – це злочини, що посягають на (виберіть все дотичне):

а) життя;

б) здоров’я;

в) приватну власність;

г) свободу;

д) гідність та честь.

2. Одним з насильницьких злочинів є :

а) вимагання;

б) мародерство;

в) дезертирство;

г) невиконання наказу.


Варіант № 7

1. Поняття та класифікація причин та умов злочинності. Детермінанти і чинники злочинності. Розкрити основні, найбільш актуальні соціальні, економічні, правові та інші фактори злочинності. Соціально-психологічні умови, що впливають на виникнення злочинності. Маргінальність та злочинність.

2. Кримінологічне планування. Принципи, що висуваються до кримінологічного планування.

3. Кримінологічна характеристика та запобігання загальнокримінальній корисливій злочинності. Кримінологічна характеристика особистості загальнокримінального корисливого злочинця. Детермінанти і заходи запобігання загальнокримінальної корисливої злочинності.



Задача:

Населення міста склало в 2012 р. 600 000 осіб них у віці від 16 років-60000. К цей період зареєстровано 83 людини, які вчинили зґвалтування. Визначте коефіцієнт злочинної активності населення по залатуванню.



Тестові завдання:

1. Назвіть основний метод прогнозування :

а) спостереження;

б) вивчення кримінальних справ;

в) екстраполяції;

г) групування.

2. До негативних соціальних «фонових» явищ належать :

а) корупція, тероризм, наркотизм;

б) проституція, алкоголізм, наркоманія та токсикоманія, азартні ігри, жебрацтво та бродяжництво;

в) безробіття, бідність, проституція та алкоголізм

г) наркотизм, пияцтво, суїцид.
Варіант № 8

1. Кримінологічне вчення про особу злочинця. Поняття особистості злочинця, її зміст. Особистість злочинця та суміжні поняття. Вивчення особистості злочинця : цілі, рівні, часові межі. Структура особистості злочинця ,основні ознаки кримінологічної характеристики. Типологія та класифікація злочинців.

2. Особливості особи і поведінки потерпілих та їх роль у «механізмі вчинення конкретного злочину».

3. Поняття, ознаки, стан організованої злочинності. Детермінанти організованої злочинності. Кримінологічна характеристика організованої злочинності. Організована злочинність в Україні на сучасному етапі. (Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.93 року).



Задача:

Є наступні вікові дані про осіб, що скоїли злочини в Україні за 2013 рік.



№ п/п

Вік осіб, що скоїли злочин (років)

Кількість скоєних злочинів

1

14-15

205

2

16-17

379

3

18-24

1916

4

25-29

1928

5

30 і більше

5924

Визначити середній вік злочинця.



Тестові завдання:

1. Злочинний наркобізнес – це :

а) заготівля наркосировини;

б) виготовлення, зберігання;

в) вживання;

г) транспортування;

д) реалізація.

2. Простий рецидив передбачає :

а) одну судимість;

б) дві судимості;

в) три судимості;

г) три і більше судимості.


Варіант № 9

1. Кримінологічне значення конкретної злочинної ситуації. Механізм злочинної поведінки, його структура і типи. Мотивація злочинної поведінки : поняття, психологічні основи формування. Настанова та її роль у механізмі злочинної поведінки.

2. Міжнародно-правова основа попередження злочинності. Основні міжнародно-правові документи по боротьбі зі злочинністю. Міжнародна боротьба з тероризмом. Протидія тероризму за законодавством України. Інтерпол та його роль у боротьбі зі злочинністю.

3. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з наркоманією. Причини та умови злочинів, пов’язаних з наркоманією. Запобігання злочинам, пов’язаних з наркоманією. ( Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 року; Закон України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 року)



Задача:

Є динамічний ряд питомої ваги рецидивної злочинності в Україні з 2004 по 2012 рр.

2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р.

21,8 26,6 32,2 33,7 32,9 32,1 29,8 30,1 27,2

Використовуючи метод екстраполяції, зробіть прогноз зміни рецидивної злочинності в Україні до 2015 року.

Тестові завдання:

1. Види злочинів неповнолітніх (переважні):

(виберіть все дотичне)

а) вбивство;

б) умисне нанесення тяжкого тілесного ушкодження ;

в) крадіжка;

г) грабіж.

2. До «білокомірцевої» злочинності належать :

а) вбивство на замовлення;

б) економічні та комп’ютерні злочини;

в) торгівля зброєю;

г) контрабанда та проституція.


Варіант № 10

1. Поняття і система запобігання злочинності, класифікація запобіжних засобів. Об’єкт запобігання злочинності . Організація і управління процесом запобігання злочинності. Суб’єкти запобігання злочинності та основні напрями їх діяльності.

2. Поняття, стан і принципи жіночої злочинності. Детермінанти жіночої злочинності. Вивчення та запобігання злочинності жінок.

3. Поняття, ознаки, основні риси, загальна характеристика і стан корупційної злочинності. Особистість злочинця – корупціонера. Детермінанти корупційної злочинності. Спеціальні заходи протидій корупційній злочинності. Основні проблеми протидії корупції в Україні на сучасному етапі.(Закон України «Про засади запобігання і протидій корупції» від 07.04.2011 року).



Задача:

Потрібно провести аналіз динаміки кількості злочинів, які скоєні особами раніше засудженими (одиниць)



Роки

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Кількість злочинів

2014

2348

2447

2656

2786

2188

Визначте:

1. Абсолютні прирости (ланцюгові та базисні -2007)

2. Темпи зростання (ланцюгові та базисні )

3. Темпи приросту (ланцюгові та базисні)

4. Абсолютне значення 1% приросту

5. Середні показники динаміки злочинів

Розраховані дані представити у вигляді таблиці і зробіть висновки.

Тестові завдання:

1. Функції кримінології – це :

(виберіть все дотичне)

а) описова;

б) пояснювальна;

в) регулятивна;

г) пізнавальна.

2. Організована озброєна злочинна група створена для нападу на юридичних або фізичних осіб, охоплюється поняттям :

а) організоване злочинне угрупування;

б) банда;

в) мафіозне об’єднання;

г) проста організована група.



3 ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

КРИМІНОЛОГІЯ



  1. Поняття і визначення кримінології як науки. Предмет науки і його характеристика.

  2. Місце кримінології в системі правових наук. Зв'язок кримінології з суспільними і природничими науками.

  3. Методологія, функції та завдання кримінології.

  4. Система кримінологічної науки. Кримінологічна класифікація Особливої частини кримінології.

  5. Виникнення та розвиток кримінології як самостійної науки. Зародження

кримінологічної думки.

  1. Біологічні концепції причин злочинності. Позитивізм у кримінології (Ч. Ломброзо, Е. Феррі).

  2. Соціальні концепції причин злочинності: загальна характеристика.

  3. Психологічні та психіатричні теорії причин злочинності.

  4. Теорія аномії і її значення для сучасного розуміння причин злочинності. Інтеракціонізм у кримінології. Теорія конфлікту. Теорія стигматизації та диференційного зв’язку.

  5. Розвиток кримінології в Україні за радянських часів.

  6. Сучасний стан кримінології в Україні.

  7. Злочинність: поняття, ознаки і визначення. Відмінність злочинності від злочину.

  8. Кількісні показники вимірювання злочинності, як соціально-правового явища. Якісні показники вимірювання злочинності. Структура, характер, географія, ціна та інші показники.

  9. Поняття латентної злочинності і її різновиди. Негативні наслідки латентної злочинності. Способи визначення латентної злочинності.

  10. Загальна характеристика сучасної злочинності в України (основні риси та тенденції).

  11. Поняття кримінологічної детермінації. Основні причини та умови (фактори) сучасної злочинності в Україні.

  12. Причини і умови окремого (одиничного) злочину: визначення і характеристика.

  13. Умови, що сприяють вчиненню злочинів та умови, що сприяють досягненню злочинного результату (Пияцтво, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, проституція та ін.).

  14. Обставини несприятливого морального формування особи як джерело індивідуальної злочинної поведінки.

  15. Конкретна життєва ситуація, її види та місце в механізмі окремого злочину. Привід і зачіпка до вчинення злочину.

  16. Взаємозв’язок між причинами, умовами і конкретною життєвою ситуацією у механізмі індивідуальної злочинної поведінки. Мотивація злочинної поведінки.

  17. Поняття особи злочинця та співвідношення з суміжними поняттями (особою підозрюваного, обвинуваченого та ін..).

  18. Структура особи злочинця. Основні риси кримінологічної характеристики.

  19. Співвідношення соціального і біологічного в структурі особи злочинця. Генезис особистості злочинця.

  20. Типологія злочинців.

  21. Віктимологія як кримінологічне вчення про жертву злочину та складова частина кримінологічної науки.

  22. Предмет, завдання і система кримінологічної віктимології.

  23. Віктимізація та віктимність. Поняття і кримінологічне значення віктимності. Поняття і чинники віктимізації.

  24. Типологія і класифікація жертв злочинів. Жертва злочину та суміжні поняття.

  25. Поняття, визначення, цілі і структура запобігання злочинності.

  26. Класифікація запобіжних заходів за масштабом, об’єктами, суб’єктами, призначеністю.

  27. Загальносоціальне запобігання злочинності, поняття та характеристика заходів.

  28. Спеціально-кримінологічне запобігання злочинності, поняття та загальна характеристика.

  29. Індивідуальна профілактика злочинної поведінки.

  30. Кримінологічна профілактика як вид спеціально-кримінологічного запобігання злочинності, її структура, характеристика заходів.

  31. Відвернення і припинення злочинів як вид спеціально-кримінологічного запобігання злочинності.

  32. Організація і управління процесом запобігання злочинності. Практика державного і регіонального планування запобігання злочинності.

  33. Об’єкт запобігання злочинності. Криміногенність об’єкта. Класифікація об’єктів.

  34. Суб’єкти запобігання злочинності, визначення, ознаки, поняття та загальна характеристика. Система суб’єктів запобігання злочинності в Україні.

  35. Поняття та система віктимологічної профілактики злочинів.

  36. Методи запобіжного впливу на об’єкт: поняття, класифікація, значення.

  37. Правоохоронні органи як суб’єкти запобігання злочинності, їх завдання та загальна характеристика діяльності.

  38. Органи внутрішніх справ як суб’єкти запобігання злочинності.

  39. Міжнародні установи і організації по запобіганню злочинності. Конгреси ООН із запобігання злочинності і кримінального правосуддя.

  40. Співробітництво країн-учасниць СНД із запобігання злочинності.

  41. Міжнародна боротьба з тероризмом. Транснаціональні та транскордонні злочини.

  42. Міжнародна діяльність ФБР, ДЕА, FINCEN. Інтерпол та його роль у боротьбі зі злочинністю.

  43. Основні напрями діяльності прокуратури щодо запобігання злочинності.

  44. Органи місцевого самоврядування як суб’єкти запобігання злочинності.

  45. Органи державного і господарського управління та контролю як суб’єкти запобігання злочинності. Роль засобів масової інформації і громадськості у запобіганні злочинності і корупції.

  46. Методологія і методика кримінологічної науки: поняття, відмінність цих понять. Загальна характеристика і класифікація методів кримінологічних досліджень.

  47. Загальні і спеціальні методи кримінологічних досліджень, їх класифікація. Етапи кримінологічного дослідження.

  48. Статистичні методи збору, аналізу кримінологічної інформації. Суцільне та вибіркове кримінологічне дослідження. Основні умови вибірки, обсяг вибірки, правила вибірки. Похибка репрезентативності.

  49. Конкретно-соціологічні методи збору кримінологічної інформації. Анкетний метод збору інформації. Інтрев’ю як метод кримінологічних досліджень. Спостереження в кримінології.

  50. Психологічні методи, що застосовуються в кримінологічних дослідженнях.

  51. Вивчення документів як метод одержання кримінологічної інформації. Узагальнення та аналіз кримінологічної інформації.

  52. Поняття, види та методи кримінологічного прогнозування (метод екстраполяції і експертних оцінок).

  53. Поняття, завдання та види кримінологічного планування (державне і регіональне планування). Етапи кримінологічного планування.

  54. Взаємозв’язок злочинності і «фонових» явищ (пияцтво, корупція, наркоманія, токсикоманія, проституція та ін..), які її детермінують.

  55. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності та її запобігання.

  56. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам у сфері службової та професійної діяльності.

  57. Поняття та кримінологічна характеристика професійної злочинності. Детермінація (причини, умови) та запобігання професійній злочинності.

  58. Кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання злочинів, що вчинені жінками.

  59. Кримінологічна характеристика організованої злочинності. Детермінація (причини, умови) та запобігання організованій злочинності.

  60. Кримінологічна характеристика корупції як соціального і правового явища в Україні. Детермінація та заходи запобігання корупції. Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 7 квітня 2011р.

  61. Загальносоціальні і спеціально-кримінологічні заходи запобігання економічній злочинності.

  62. Кримінологічна характеристика злочинності у сфері економіки, її детермінація і заходи запобігання.

  63. Кримінологічна характеристика злочинів проти власності. Детермінація та заходи запобігання злочинів проти власності.

  64. Кримінологічна характеристика насильницької злочинності проти життя та здоров’я особи. Детермінанти і заходи запобігання насильницьким злочинам проти життя та здоров’я особи.

  65. Кримінологічна характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності. Запобігання хуліганству.

  66. Кримінологічна характеристика злочинів, вчинених з необережності, запобігання їм. Загальна характеристика. Детермінація та заходи запобігання необережній злочинності.

  67. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх. Детермінація та запобігання злочинності неповнолітніх.

  68. Кримінологічна характеристика, детермінація та заходи запобігання злочинності в місцях позбавлення волі.

  69. Кримінологічна характеристика, детермінація та заходи запобігання екологічній злочинності.

  70. Кримінологічна характеристика, детермінація злочинів проти громадської безпеки. Бандитизм та заходи по запобіганню йому.

  71. Кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання злочинам у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

  72. Насильство в сім’ї: визначення, різновиди, причини і умови та заходи запобігання його злочинним проявам. Кримінофамілістика.

  73. Кримінологічна характеристика злочинності проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, причини й умови та заходи по запобіганню їм.

  74. Кримінологічна характеристика злочинності проти волі, честі та гідності особи, її причини й умови і заходи запобігання.


4 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНОЛОГІЯ»

Основою для визначення оцінки на іспиті є рівень засвоєння студентами матеріалу, передбаченого навчальною програмою з відповідної дисципліни. При цьому викладач керується такими критеріями:

– оцінку «відмінно» заслуговує студент, який виявив усебічні, систематичні та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, який засвоїв основну та знайомий з додатковою літературою, що рекомендована програмою. Як правило оцінку «відмінно» ставлять студентам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять дисципліни в їх значенні для отриманої професії, які виявили творчі здібності в розумінні та використанні навчально-програмного матеріалу;

– оцінку «добре» заслуговує студент, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, засвоїв основну літературу, рекомендовану в програмі. Як правило, оцінка «добре» виставляється студентам, які показали систематичні знання з навчальної дисципліни та здібність до їх самостійного поповнення й оновлення в процесі подальшого навчання та професійної діяльності;

– оцінку «задовільно» заслуговує студент, який виявив знання основного навчально-програмного матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання та професійної діяльності; який справляється з виконанням завдань, що передбачені програмою, а також знайомий з рекомендованою літературою. Оцінку «задовільно» ставлять студентам, які допустили помилки у відповіді, але володіють необхідними знаннями для їх подолання під керівництвом викладача;

– оцінку «незадовільно» ставлять студентові, який виявив недоліки в знаннях основного навчально-програмного матеріалу та допустив помилки у виконанні передбачених програмою завдань. Як правило, оцінку «незадовільно» ставлять студентам, які не можуть продовжувати навчання та приступити до професійної діяльності без додаткових занять з відповідної дисципліни.

Критерії оцінювання знань студентів розроблено на підставі «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 року № 161, а також «Тимчасового положення про атестацію студентів», затвердженого вченою радою університету 19 листопада 1996 року.


Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



82 – 89

В

добре

74 – 81

С

64 – 73

D

задовільно

60 – 63

Е

35 – 59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0 – 34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів із кримінології здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів і підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Завдання ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, – від 0 до 50 балів.

ПКЗ із навчальної дисци проводиться у формі іспиту з ключових питань, що потребують творчої відповіді та уміння використовувати отримані знання.

Конкретний перелік питань і завдань, що охоплюють увесь зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, порядок і час їх складання визначається кафедрою і доводиться до відома студентів на початку навчального року. Екзаменаційний білет містить 3 питання.

До відомості обліку підсумкової успішності вносяться сумарні результати в балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.

5 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

Агресія – дія , що завдає фізичну або психічну шкоду оточуючим людям, супроводжується сильними негативними емоціями: ворожість, гнівом ненавистю.

Адміністративний нагляд – система тимчасових примусових профілак-тичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільне-них із місць позбавлення волі, що здійснюється органами внутрішніх справ.

Аморальна поведінка – вчинки, що об’єктивно суперечать нормам моралі, певної спільноти людей.

Андрогінія – поєднання в одному індивіді чоловічих та жіночих якостей, здатність у різних ситуаціях проявляти або маскулінні, або фермінні особливості поведінки.

Аномія – несприйняття особою існуючих у суспільстві нормативних систем.

Антропологічна теорія Ч. Ломброзо – вчення, яке стверджує про вічне існування злочинності у людському суспільстві.

Артефакти – штучно створені ситуація або явища.

Асоціальна поведінкаповедінка, що суперечить нормам, прийнятим у суспільстві; виражена у протиправних нахилах, учинках та проступках.

Афект – короткотерміновий стан людини, який розвивається і характеризується сильним та глибоким хвилюванням, яскравим зовнішнім виявом, звуженням свідомості і зниженням контролю за своїми діями. Розрізняють фізіологічний і патологічний аффект.

Банда – організована озброєна злочинна група, яка створюється з метою нападу на юридичних або фізичних осіб.

Біологічний напрям у кримінології – вчення, що переносить закони біології на суспільні явища, зокрема на пояснення причин злочинності. Родоначальник цього напрямку – італійський лікар-психіатр Ч. Ломброзо (1836 - 1900). Він створив теорію злочинця й типів злочинців.

«Білокомірцева» злочинність – умовна назва сукупності злочинців, учинених посадовими (службовими) особами, уповноваженими на здійснення державних функцій.

Випадковий тип злочинця – особа, яка вперше скоїла злочин внаслідок нестандартної ситуації, що склалася.



Віктимізація – процес перетворення особи або групи осіб в жертву злочину, а також кінцевий результат такого процесу.

Віктимна поведінка – провокаційна поведінка потенційної жертви насильства.

Віктимність – підвищена здатність людини або групи осіб з огляду на соціальну роль і деякі духовні та фізичні якості за певних обставин ставати об’єктом злочинних посягань.

Геноцид – один із видів міжнародних злочинів, який полягає в фізичному знищенні цілих груп населення за расовими, національними, етнічними та релігійними ознаками.

Географія злочинності – просторово-часова розповсюдженість кримінально караних діянь (за рівне, структурою, динамікою), пов’язаних зі специфікою різних регіонів світу, різних країн чи адміністративно-територіальних одиниць, однієї держави, із чисельністю, структурою та розселенням населення, із особливостями форм організації життя людей, умовами праці та відпочинку, культури та побуту, національних традицій тощо.

Гетеризм – невпорядковані статеві відносини.

Група злочинна - стійке об’єднання двох і більше осіб, які попередньо домовилися про вчинення злочинів.

Група соціальна – сукупність людей, об’єднаних загальними інтересами норм та в умовах соціально-групового контролю. Види соціальних груп: сім'я, трудовий колектив, пенсіонери та ін.



Делікт – проступок, правопорушення.

Демографічна структура злочинності – склад злочинців, розподілених за демографічними ознаками: стать, вік, освіта, місце проживання, громадянство.

Дифамація – розголошення відомостей, що паплюжать честь конкретної людини або закладу. Відрізняється від наклепу вірністю свідчень, що розповсюджуються.

Екстрадиція – видача іноземній державі особи, яка порушила закони цієї держави.

Екстраполяція – метод дослідження, при якому відбувається поширення висновків, отриманих у процесі вивчення минулого та сучасного злочинності, на її майбутні тенденції.

Жертва злочину винна – особа, яка будучи об'єктом злочинних посягань негативно ставиться до інтересів суспільства та окремих осіб.

Жертва злочину випадкова – особа, яка зазнала злочинного посягання за випадкових обставин і уперше у житті.

Жертва злочину латентна – особа, яка потерпіла від злочин, але з певних причин цей факт лишився невідомим або прихований від офіційного обліку злочинів.

Жертва злочину рецидивна – особа, яка була об’єктом злочину більше одного разу.

Злісний тип злочинця – особа, яка незважаючи на попередні покарання, вчиняє нові злочини.

Злочинність – 1. Сукупність злочинів, що здійснюється на певній терто-рії за певний проміжок часу; 2. Соціально зумовлене, історично мінливе, відносно масове та кримінологічне явище, яке проявляється в системі криміна-льно караних діянь, учинених на певній території за певний проміжок часу.

«Катали» (жарг.) – категорія професійних злочинців, які займаються азартними іграми.

Кіднепінг – викрадення людей (найчастіше дітей) з метою одержання викупу.

Коефіцієнт (індекс) злочинності – показник поширення злочинності в регіоні, що визначається відношенням кількості злочинів (злочинців) у розрахунку на 1,10,100 тис. населення у певний період. Визначається за формулою: К=3×1 (10,100 тис.) / Н, де З- злочини (злочинці); Н – населення регіону.



Конфлікт – зіткнення протилежних інтересів, поглядів, цілей, бажань, позицій взаємодіючих суб’єктів, що призводить до ускладнень чи боротьби.

Корупція – використання особою наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання вигоди або прийняття обіцянки (пропозиції) такої винагороди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка(пропозиція) чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей.

Кримінофамілістика – галузь загальної кримінології, яка вивчає причини та умови виникнення масової злочинної поведінки в сімейних відносинах, внутрішньо сімейні злочини, а також реакцію суспільства на вищезазначені злочини з метою протидії злочинності.

Ксенофобія – одна з рис масової свідомості, що має переважно стихійний характер. Йдеться про негативне ставлення щодо всього чужого, іноземного (способу життя, світогляду, ідей).

Латентна злочинність – частина фактичної злочинності, яка не отримала відображення в кримінальній статистиці та відповідного реагування правоохоронних органів.

Маргінальні явища – негативні соціальні явища, що слугують фоном злочинності, наприклад пияцтво, наркоманія, токсикоманія, проституція.

Мафія – одна з форм організованої злочинності, яка має такі ознаки: а) високий рівень організації; б) сувора ієрархія; в) проникнення в органи державної влади на всіх рівнях; г) опанування «тіньовою» сферою економіки; д) наявність власних нормативних приписів; е) усталені форми взаємозв’язків як всередині об’єднання, так і поза його межами; ж) застосування таких методів вирішення своїх завдань, як шантаж, залякування, підкуп.

Мотив злочину – спонукання (стан) індивіда, що викликає його активність, спрямовує та стимулює протиправну дію (бездіяльність). У ролі мотиву злочину можуть виступати потреби та інтереси, емоції та потяги, установки та ідеали.

Мотивація – наявність причинно-наслідкового зв’язку між діями, вчинками, явищами.

Наркоманія – хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією внаслідок зловживання наркотичними засобами, віднесених до таких конвенцій ООН чи Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров’я України, і характеризується психічною чи фізичною залежністю від них.

Наркотизм – 1. Соціальне явище, пов’язане з наркоманією, а також пияцтвом, алкоголізмом, токсикоманією та тютюнокурінням. 2. Негативне соціальне явище, яке є сукупністю анти суспільних діянь, зумовлених хворобливою залежністю людського організму від наркотичних засобів.

Наркотичні засоби – речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними.

Некрофілія – статеве збочення, що проявляється у хворобливому потягу до мертвого тіла. Інколи це поняття трактується як прагнення до зруйнування життя (Е.Фромм).

Опитування – один із найрозповсюджених методів збору кримінологічних даних, що базується на зверненні особи, яка здійснює опитування, до особи, яку опитують (респонденту), з питаннями. Види опитування: 1)інтерв’ю; 2)анкетування.

Організована злочинність – об’єднання злочинців зі стійкою внутрішньою структурою та ієрархічними зв’язками, створювані для зайняття злочинним бізнесом шляхом підкупу працівників влади, насилля і залякування, а в деяких випадках ‒ домовленості з іншими угрупованнями для встановлення свого контролю у певних сферах діяльності з метою отримання надприбутків.

Особа злочинця – сукупність властивостей та якостей особи, які зумовили вчинення нею кримінально-карного діяння.

Пенітенціарний (від лат. рoenitentiarius – покарання, каяття, виправлення) – належить до виконання покарання та виправно-виховному впливу на осіб, що вчинили злочин. Термін набув поширення у кінці XVIII ст., коли релігійна секта американських квакерів, створила у штаті Пенсільванія на кошти прихожан тюрму-пенітенціарій, де, на їх думку, злочинці в умовах ізоляції від зовнішнього світу, могли виправитися та повернутися до Бога.

Перверсії – статеві збочення (протиприродні форми статевого потягу): 1)садизм – статеве задоволення, поєднане з заподіянням болю об’єктові потягу; 2)мазохізм – прагнення зазнати болю від сексуального партнера; 3)гомосексуалізм – статевий потяг до осіб своєї статі; 4)педофілія – статевий потяг до дітей; 5)фетишизм – статевий потяг, спрямований на певну частину тіла або предмет туалету сексуального партнера.

Поведінка девіантна – система вчинків, які суперечать прийнятим у суспільстві нормам.

Прекурсори – речовини та їх солі, що використовуються у процесі виробництва, виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин.

Психотропні речовини – речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та справляти депресивний та стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття, або емоції, або мислення, або поведінки і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними.

Рецидив злочинів – сукупність суспільно небезпечних діянь, які послідовно скоєні однією особою. Прийнято розрізняти три поняття рецидиву: а)кримінально-правове – повторне вчинення злочину після засудження за попередній злочин за умови, що судимість непогашена або не минув термін давності; б)кримінологічне – вчинення кількох злочинів, незалежно від того, чи був винний засуджений за перший злочин; в)пенітенціарне – повторне перебування злочинця у місцях позбавлення волі.

Судимість – правовий статус особи, який виникає у зв’язку з засудженням її судом до конкретної міри покарання за вчинений нею злочин і тягне настання для неї певних негативних наслідків. Під час призначення покарання за вчинений новий злочин судимість може буди обставиною, що обтяжує кримінальну відповідальність або підставою для застосування статті про більш тяжкий злочин або визнання особи, яка має судимість, особливо небезпечним рецидивістом (поняття, яке застосовується кримінологічною наукою).

Суїцид – навмисне, заздалегідь обдумане, добровільне позбавлення себе життя будь-яким способом.

Теорія диференціальної асоціації – стверджує, що злочинній поведінці індивіди навчаються у тих, з ким вони контактують. Чим стійкіші такі зв’язки, тим більша ймовірність того,що особа стане злочинцем.

Теорія конституціональної схильності – вказує на зв’язок між будовою тіла та психологічними рисами особи, тому антисоціональна поведінка людини виводиться з певного типу її фізичної конституції.

Теорія Фрейда – психологічна концепція джерела людської активності, одним з елементів якої є гіпотеза щодо непримиримого конфлікту свідомих та несвідомих потягів як природної причини злочинності. Теорія Фрейда названа в честь її засновника, австрійського психіатра З.Фрейда.

Токсикоманія – потяг до постійного вживання речовин або лікарських засобів, що не належать до реєстру наркотиків, з метою досягнення одурманюючого ефекту.

Фасилітація – здатність особи здійснити певні дії через присутність інших людей, зокрема, вчинити злочини разом з членами злочинної групи.

Фрустрація – конфліктний, емоційний стан, викликаний непереборними для індивіда труднощами, перешкоди у процесі досягнення цілі, зруйнування планів, надій; переживання великої невдачі.

Характер – сукупність стійких ціннісно - орієнтаційних та поведінкових якостей особи, тип поведінки особи.

Хромосомна теорія – біологічне вчення, яке обстоює наявність зв’язку між зайвою чоловічою хромосомою і злочинною поведінкою.

«Чорна» економіка – частина тіньової економіки, безпосередньо пов’язана зі злочинність (наркобізнес, порнобізнес).

Ювенальна кримінологія – досліджує злочинність неповнолітніх, її специфічні чинники, а також заходи профілактики.

Ювенальна юстиція – спеціалізована система правосуддя для неповнолітніх.

Юридична деонтологія – система знань про юридичну науку і практику, про до професійних та особистісних якостей юриста, систему формування цих якостей.

Юридична конфліктологія – галузь знань, що вивчає природу правових конфліктів, шляхи їх запобігання і механізми виникнення та розв’язання.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Конституція України від 28 червня 1996 р.

  2. Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р.

  3. Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р.

  4. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 р.

  5. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 р.

  6. Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організо­ваною злочинністю» від 30 червня 1993 р.

  7. Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 7 квітня 2011 р.

  8. Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 1 грудня 1994 р.

  9. Закон України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» від 10 липня 2003 р.

  10. Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22 червня 2000 р.

  11. Закон України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 р.

  12. Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 р.

  13. Закон України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2004 р.

  14. Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15 листопада 2001 р.

  15. Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24 січня 1995 р.

  16. Положення Міністерства внутрішніх справ України про службу дільничних інспекторів міліції в системі, затв. наказом від 1.11.2010 р. №550.

  17. Положення про кримінальну міліцію у справах неповнолітніх, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 1995 р. №502.

  18. Лист Міністерства юстиції України щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів від 07.10.2010 р.

  19. Постанова КМУ про затвердження плану заходів з виконання Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року від 8 серпня 2012 р.

  20. Розпорядження КабМіну «Про схвалення Концепціі реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 р.» від 30.11.2011 р. № 1209-р.

  21. Голіна В. В. Злочинності - організовану протидію / В. В. Голіна - Xарків: Рубікон, 1998. - 128 с.

  22. Голіна В. В. Запобігання злочинності в Україні: навч. посіб. / В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська - Xарків: Нац. юрид. акад. України, 2007. - 107 с.

  23. Джужа О. М. Курс кримінології: Загальна частина і Особлива частина: підруч./ О. М. Джужа. – Київ : ЮрінкомІнтер, 2001.-352 с.

  24. Джужа О. М. Кримінологічна віктимологія: навч. посіб. / О. М. Джужа. - K.: Атіка, 2006. - 352 с.

  25. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3-х кн. / А. П. Закалюк. - Київ: Інюрс, 2007. Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. - 2007. - 424 с.

  26. Зелінський А. Ф. Кримінологія: навч. посіб. / А. Ф. Зелінський. - Xарків: Рубікон, 2000. - 240 с.

Додаток А

Зразок оформлення титульної сторінки контрольної роботи

Міністерство освіти і науки україни

кременчуцький НАЦІОНАЛЬний університет

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО


кафедра ГАЛУЗЕВИХ ЮРИДИЧНИХ НАУК

ЗАЛІКОВА КНИЖКА № ______


кОНтрольна робота

з НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ КРИМІНОЛОГІЯ

ВАРІАНТ № 1

студента ____ курсу заочної форми навчання

група № ____

ІванОВА ІВАНА ІВАНОВИЧА


Перевірив:

стАРШ. викл. ДАЦЕНКО Л. Є.
кременчук 2014

Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни „Кримінологія” для студентів заочної форми навчання за напрямом 6.030401 – „Правознавство”(у тому числі скорочена форма навчання)

Укладач старш. викл. Л. Є. Даценко

Відповідальний за випуск завідувач кафедри галузевих юридичних наук І. І. Митрофанов

Підп. до др.________________. Формат 60х84 1/16. Папір тип. Друк ризографія.

Ум. друк. арк. ___. Наклад______прим. Зам. №__________. Безкоштовно.


Видавничий відділ

Кременчуцького національного університету

імені Михайла Остроградського



вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, 39600



Каталог: new -> metod
metod -> 1 Теми та погодинний розклад лекцій та самостійної роботи
metod -> Методичні вказівки розроблено відповідно до навчальних програм з дисципліни «Психологічні основи проведення ділових ігор»
metod -> Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «прикладне програмне забезпечення фінансової діяльності»
metod -> Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства»
metod -> Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: 1
metod -> Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни „ земельне право для студентів заочної форми навчання
metod -> Методичні вказівки щодо практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни "земельне право" для студентів денної та заочної форм навчання
metod -> Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни "cудова бухгалтерія" для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності
metod -> 2 Перелік практичних занять, тем і питань для самостійного опрацювання
metod -> Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни „ криміналістика для студентів заочної форми навчання

Скачати 466.58 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка