Методичні вказівки стор. 7 Зміст тем, вимоги до знань і умінь студентів стор. 9 Розділ Теоретичні основи безпеки життєдіяльності сто


Індивідуальне захисне спорядження та засоби індивідуального захисту



Сторінка10/21
Дата конвертації20.03.2017
Розмір2.74 Mb.
#12751
ТипМетодичні вказівки
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   21

Індивідуальне захисне спорядження та засоби індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту – є одним із способів запобігання несприятливого впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

В залежності від призначення всі засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) поділяються на такі класи: ізолюючі костюми, засоби захисту органів дихання, одяг спеціальний захисний, засоби захисту ніг, засоби захисту рук, засоби захисту голови, засоби захисту лиця, засоби захисту очей, засоби захисту органів слуху, засоби захисту від падіння з висоти та інші запобіжні засоби, захисні дерматологічні засоби.

Спецодяг, спецвзуття і засоби захисту рук по захисних властивостях класифікуються по таких групах:



  • від ковзання – по зажирених, обледенілих, мокрих, забруднених поверхнях;

  • від підвищення температур – зумовлених кліматом, від теплового випромінювання, відкритого полум’я, іскор, бризок розплавленого металу, контакту з нагрітими поверхнями;

  • від пониження температур – повітря, вітру, від контакту з охолодженими поверхнями.

  • від радіоактивного забруднення і рентгенівських випромінювань;

  • від електричного струму (до 1000В, вище 1000В), електростатичних зарядів і полів, електричних і електромагнітних полів;

  • від нетоксичного пилу – скловолокна, асбесту, від вибухонебезпечного пилу;

  • від токсичних речовин – твердих, рідких, аерозолей, газоподібних;

  • від води і розчинів нетоксичних речовин – водонепроникна, водовідпірна, від розчинів поверхнево-активних речовин;

  • від розчинів кислот;

  • від лугів;

  • від органічних розчинників, в тому числі лаків і фарб на їх основі;

  • від нафти, нафтопродуктів, масел і жирів;

  • від виробничих забруднень;

  • від шкідливих біологічних факторів-мікроорганізмів, комах;

  • від статичних навантажень (від втомлювальності).

Сигнальна.
По видах спецодяг поділяється на: кожухи, пальто, напівпальто, накидки, плащі, халати, костюми, куртки, штани, комбінезони, напівкомбінезони, жилети, плаття, блузки, спідниці, фартухи.

По видах спецвзуття поділяється на: чоботи, напівчоботи, черевики, валянки, унти, боти, галоші.

До засобів індивідуального захисту органів дихання відносяться: распіратори, промислові протигази, ізолюючі дихальні апарати, ватно-марлеві пов‘язки.

За принципом захисної дії засоби індивідуального захисту органів дихання поділяються на: фільтруючі, які забезпечують захист в умовах достатнього вмісту вільного кисню в повітрі /не менше 18%/ і обмеженого вмісту шкідливих речовин, та ізолюючі, які забезпечують захист в умовах недостатнього вмісту кисню і необмеженого вмісту шкідливих речовин.

Фільтруючі засоби по призначенню ділять на три типи:


  • протипилові – для захисту від аерозолей;

  • протигазові – для захисту від парогазоподібних шкідливих речовин;

  • газопилозахисні – для захисту від парогазоподібних шкідливих речовин і аерозолей, присутніх в повітрі одночасно.

До ізолюючих засобів відносяться:

  • шлангові – які забезпечують подачу повітря, придатного для дихання із чистої зони;

  • автономні – забезпечують подачу дихальних сумішей із індивідуального джерела повітропостачання.

Шлангові засоби в залежності від способу подачі повітря в лицеву частину поділяються на два види: самовсмоктуючі дихальні апарати, в яких людина вдихає повітря силою своїх дихальних м’язів, і шлангові апарати з примусовою подачею чистого повітря в лицеву частину з допомогою повітредувок або від компресорної мережі після його попередньої очистки.

Принцип дії ізолюючих засобів захисту заснований на виділенні кисню із хімічних речовин в регенеративному патроні при поглинанні вуглекислого газу і вологи, які видихає людина, тобто перетворенні СО2 на О2.

В залежності від умов праці рекомендуються такі засоби захисту рук: рукавиці, напальчники, або дерматологічні засоби – мазі, пасти, креми, очищувачі шкіри.

Для виготовлення рукавиць використовують бавовнянопаперові, шерстяні і лляні тканини, шкіряний опилок, азбест, штучна шкіра.

В залежності від призначення захисні рукавиці і нвпальчники виготовляють із гуми на основі каучуків або із натуральних і синтетичних латексів. Засоби захисту рук із полімерних матеріалів повинні мати дату виготовлення і гарантійний термін зберігання. Їх потрібно промивати водою з миючими засобами і просушувати. При зберіганні рукавиці повинні знаходитися на віддалі не менше 1м від опалювальних приладів і не попадати під вплив прямих сонячних променів, масел, бензини та інших речовин, які руйнують матеріал.

До засобів захисту голови – відносяться каски, шляпи, підшоломники.

Вони служать для захисту голови від механічного впливу, від підвищених та понижених температур, а також в деяких випадках від ураження електричним струмом при випадковому дотику до струмоведучих деталей.

Каски використовують і для закріплення на них інших засобів індивідуального захисту: протишумових пристроїв, щитків для зварювальників, прозорих екранів для захисту очей і лиця, освітлювальних приладів.

До засобів захисту очей і лиця – відносяться окуляри і щитки.

Вони захищають від впливу твердих частинок, пилу, бризок рідин і розплавленого металу, роз’їдаючих газів, ультрафіолетового, інфрачервоного, радіо- і лазерного випромінювань, осліплюючої яскравості.

Засоби захисту органів слуху від шуму в залежності від конструктивного виконання поділяються на протишумові навушники, протишумові укладки (беруші) шоломи, каски і протишумові костюми. Навушники захищають вухову раковину ззовні.

Укладки перекривають слуховий канал. Шоломи і каски закривають частину голови і вухову раковину. Протишумові костюми забезпечують захист тіла людини, голови або частини голови.

Засоби індивідуального захисту від шуму попереджують розлади не тільки слухового аналізатора, але і нервової системи.

Всі протишумові навушники мають звукоізолюючі корпуси, виконані із різних полімерних матеріалів або легких металів, в яких знаходиться звукопоглинач (поролон, войлок тощо).

Для зручного і щільного прилягання до голови на кришках корпусів кріпляться ущільнюючі валики.

Засоби захисту робітниква від падіння при виконанні ними робіт на висоті служать запобіжні пояси. Вони складаються із ременя, кілець, ланцюга з карабіном.

Перед одягненням пояса необхідно перевірити справність карабіна і пряжки.

Захисні дерматологічні засоби застосовуються для захисту шкіри в тих випадках, коли по умовах праці працюючі не можуть користуватися рукавицями. До них відносяться пасти, мазі, креми які по призначенню і фізико-хімічних властивостях діляться на три групи. До першої групи відносяться гідрофобні препарати, захищаючі шкіру рук від води, розчинів кислот, лугів, солей, водо- і содомасляних емульсій та інших хімічних продуктів. В них містяться речовини, які не змочуються водою і не розчинні в ній.

В другу групу входять гідрофільні препарати, призначені для захисту шкіри рук працюючих з безводними органічними розчинниками, нафтопродуктами, маслами, жирами, лаками, фарбами, смолами. Пасти, мазі цієї групи складаються із речовин , легкорозчинних або змочуваних водою.

До третьої групи відносяться очищувачі шкіри рук, призначені для видалення виробничих забруднень.

Пасти, мазі наносять на чисту і суху поверхню двічі: перед роботою і після обідньої перерви. Необхідно враховувати, що одним і тим же засобом тривалий час (більше одного місяця) користуватись не слід. Для догляду за шкірою необхідно після роботи використовувати креми, які живлять і регенерують шкіру.
2.2. Раціональні умови життєдіяльності людини

Людина як біологічний та соціальний суб'єкт

Людина як частина природи є біологічним суб'єктом. Хоча за своєю тілесною будовою й фізіологічними функціями людина належить до тваринного світу, вона має якісні відмінності від тварин:



  • характерні тілесні ознаки (прямоходіння, руки пристосовані до праці тощо);

  • високорозвинений мозок, здатний відобразити світ у поняттях і перетворювати його відповідно до своїх потреб, інтересів, ідеалів;

  • свідомість як здатність до пізнання сутності як зовнішнього світу, так і своєї особистої природи;

  • мислення та мова, які з'явились в результаті трудової суспільної діяльності.

Найхарактернішою ознакою людини є свідомість, не тільки в плані осмислення життєвої ситуації й пізнання навколишньої дійсності, що властиво навіть тваринному світу, але з погляду здатності розмірковувати над зовнішніми обставинами, над своїми зв'язками з ними і з іншими людьми, заглиблюватись в себе, щоб досягти злагоди з собою, з метою усвідомлення сенсу власного буття у світі.

Найголовніша відмінність між людиною і тваринним світом полягає у способі життя. Якщо тварина живе в природі, то людина - в соціумі. Соціум - це особливий спосіб життя особливих істот - людей.



Діяльність людини - це специфічний спосіб ставлення людини до світу, активна взаємодія для досягнення свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок прояву у неї певних потреб.

Потреби людини поділяються на фізіологічні, матеріальні та духовні.



Групи потреб:

  • фізіологічні і сексуальні (у відтворенні людей, в їжі, диханні, рухові, одязі, житлі, відпочинку);

  • екзистенціальні (потреби в безпеці свого існування, впевненості у завтрашньому дні, стабільності суспільства, гарантованості праці);

  • соціальні (у належності до колективу, групи чи спільноти у спілкуванні, турботі про інших та увазі до себе, в участі у спільній трудовій діяльності);

  • престижні (у повазі з боку інших, їх визнанні та високій оцінці своїх якостей, у службовому зростанні і високому статусі у суспільстві);

  • особистісні (у самовираженні, у самореалізації, тобто в діяльному прояві себе як самостійної, оригінальної, творчої особистості);

  • духовні (потреби в нових знаннях про навколишній світ, в самопізнанні, залученні до наук, мистецтв тощо);

Перші дві групи потреб є первинними і вродженими, чотири інші - набутими.

Види діяльності: праця, гра, навчання, спілкування. Вони забезпечують існування людини та її формування як особистості.

До типів діяльності належать такі, що будуються за ознаками суспільних відносин, потреб та предметів: перетворювальна, соціальна, духовно-пізнавальна (дослідження), ціннісно-орієнтаційна (пізнання добра і зла), комунікативна, художньо-творча, споживча.

Однією із специфічних форм діяльності є праця, найголовнішою відмінністю якої є те, що людина використовує знаряддя праці, виготовлені знаряддями праці. Тварина цього робити не вміє.

Людина являє собою цілісну єдність біологічного, психічного і соціального рівня, причому не проста їх арифметична сума, а інтегральна єдність, яка є основою до виникнення нового якісного ступеня – особистості. Головною підсумковою властивістю особистості виступає світогляд.

Особливим компонентом особистості є її моральність.



Мета життя розвивається в різноманітних видах діяльності.


Каталог: ld
ld -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
ld -> Програма навчальної дисципліни історія світової культури
ld -> Тема Основні етапи розвитку документознавства
ld -> Програма навчальної дисципліни міфологія Галузь знань 0201 культура Напряму підготовки 020101 культурологія
ld -> Дивовижний світ многогранників
ld -> Програма розвитку дітей дошкільного віку зі спектром аутистичних порушень
ld -> Діти з порушеннями психофізичного розвитку як суб'єкт корекційної освіти план
ld -> Інформаційний пакет 04 основи корекційної педагогіки
ld -> Есе на тему: “Українське мистецтво другої половини ХVII-XVIII ст.”
ld -> Дипломної освіти «Допущено до рецензування»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   21




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка