Методичні вказівки стор. 7 Зміст тем, вимоги до знань і умінь студентів стор. 9 Розділ Теоретичні основи безпеки життєдіяльності сто


Принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності



Сторінка20/21
Дата конвертації20.03.2017
Розмір2.74 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності

До основних принципів забезпечення життєдіяльності відносяться:

1. Безперервне забезпечення фізіологічних процесів організму людини. Для цього організму людини потрібні: повітря, чиста питна вода, продукти харчування, тепло, світло, предмети споживання (житло, одяг, взуття та ін.).

2. Взаємодія та взаємозалежність з навколишнім середовищем. Життєдіяльність забезпечується навколишнім середовищем: парамет­рами споживання, енергоресурсами, корисними копалинами, продук­тами харчування, елементами штучного середовища та іншими мате­ріальними благами.

В свою чергу, життєдіяльність впливає на середовище буття:

змінює (регулює) параметри споживання, виснажує енергоресурси, копалини, змінює клімат, рослинний та тваринний світ, забруднює навколишнє середовище.

Проблеми забезпечення безпеки життєдіяльності. Небезпека для життя людини може виникнути як в надзвичайних ситуаціях, так і в звичайних умовах середовища буття. При цьому життєдіяльність може бути не тільки частково порушена, але й повністю зупинена.

Такий стан висуває вирішення проблеми забезпечення безпеки життєдіяльності в різних ситуаціях. Умовно можна виділити такі дві групи:

1. Забезпечення безпеки життєдіяльності в нормальних умовах середовища -буття.

2. Забезпечення безпеки життєдіяльності в надзвичайних умовах.

До першої групи можна включити вирішення проблем за такими напрямками:

Охорона здоров'я. Сутність вирішення цієї проблеми полягає в визначенні форм, методів і засобів профілактики, лікування, реабілі­тації, а також організації відпочинку людини. Кінцевим результатом вирішення цієї проблеми є збереження здоров'я та працездатності людини, подовження її життя. Вирішуючи цю проблему, в масштабах кожної держави створено систему охорони здоров'я з мережею поліклінік, лікарень, реабілітаційних кабінетів, профілакторіїв, науково-дослідних інститутів, інформаційних центрів.

На сьогодні визначились і відокремились окремі напрямки вирішення цієї проблеми з питань охорони материнства та дітей, со­ціальне забезпечення по старості.



Охорона та захист кордонів. Вирішення цієї проблеми полягає в розробці правової основи, визначенні сил, засобів і способів охорони і захисту кордонів території проживання певних об'єднань людей. На кожному історичному етапі, для кожного об'єднання людей, а тепер і для кожної держави, ця проблема виникала і знаходила своє вирішен­ня по-різному

Охорона прав людини і громадського порядку. Вирішення цієї проблеми полягає в визначенні правової основи, необхідної структури організації, сил і засобів для забезпечення вільної і безпечної життєді­яльності людей. Права людини, що зафіксовані в законах будь-якої держави, визначають соціальний рівень її життєдіяльності. Зараз ця проблема вийшла за межі держави і стала міжнародною проблемою, що вирішується Міжнародною організацією праці.

Охорона праці. Сутність цієї проблеми полягає у створенні без­печних, комфортних умов для трудової діяльності людини. Ці умови повинні виключати отримання травм і професійних захворювань працівників на виробництві. Ця проблема з'явилася з виникненням машинного виробництва. Особливої гостроти вона набула з розвитком високомеханізованих галузей виробництва і освоєння нових прогре­сивних технологій. Потенційна небезпека таких виробництв дуже ви­сока. Складність вирішення цієї проблеми полягає у великій вартості необхідних заходів для охорони праці.

Захист навколишнього середовища. Сутність цієї проблеми по­лягає у визначенні сил, засобів і методів збереження або поновлення параметрів навколишнього середовища. Необхідність вирішення цієї проблеми виникла в зв'язку з тим, що в результаті негативних наслідків діяльності людини, конкретні параметри навколишнього се­редовища вже змінилась або продовжують змінюватися настільки, що представляють загрозу для життєдіяльності людини. Сама ж природа підтримати або привести ці параметри до нормальних вже не в змозі

Проблема ця складна і її вирішення потребує значних коштів. Наприклад, в таких галузях як хімічна, нафтопереробна та інших вартість очисних споруд рівноцінна вартості самого виробництва.

Сьогодні ця проблема вийшла за межі однієї держави, і вирішувати її вже треба світовим товариством, за участю міжнародних екологічних організацій.

Забезпечення безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях можна звести до вирішення таких проблем:



Захист населення в надзвичайних ситуаціях. Сутність цієї проб­леми полягає у визначенні принципів, комплексу заходів, способів за­хисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій.

Надзвичайні ситуації в умовах мирного часу виникають в основ­ному під впливом техногенних факторів (при великих виробничих аваріях і катастрофах). При цьому основними причинами аварій, як правило, є людський фактор: некомпетентність або низький професій­ний рівень працівників, не виконання правил техніки безпеки та ін. Отже забезпечення безпеки життєдіяльності в цілому залежить від людей — учасників виробництва і, перш за все, від керівного та інже­нерного складу.

Основним же наслідком надзвичайних ситуацій є утворення осе­редків ураження, тобто території в межах якої в результаті впливу вражаючих факторів виникають пожежі, руйнування, зараження міс­цевості радіоактивними і сильнодіючими отруйними речовинами, а та­кож відбувається масове ураження людей і тварин. Тому заходи по захисту населення треба вирішувати враховуючи масштабність вражаючих факторів на всій території держави. В зв'язку з цим всі питання слід вирішувати комплексно, з урахуванням обстановки що склалася.

Запобігання або зниження наслідків надзвичайних ситуацій. Вирішення цієї проблеми полягає у визначенні комплексу заходів по підвищенню стійкості роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях. Воно, перш за все, повинно базуватися на науково обґрунтованій сутності поняття «стійка робота об'єкту в надзвичайних ситуаціях», а також на визначенні факторів, що впливають на стійкість об'єкту.

Важливість і масштабність цієї проблеми передбачає наявність та розробку пакету загальнодержавних документів переліку заходів по підвищенню стійкості не тільки окремих об'єктів, але і населених пунк­тів в цілому. Вимоги цих нормативних документів повинні бути обов'яз­ковими до виконання на всій території країни при плануванні і побу­дові нових населених пунктів, будівництві нових і при реконструюванні діючих об'єктів. При цьому оцінка стійкості об'єкту і визначення за­ходів по її підвищенню повинна проводитись за єдиною методикою.

При проектуванні об'єкту головним завданням проектувальників є забезпечення безпеки майбутнього виробництва шляхом правильно­го вибору місця розташування об'єкту, сучасної безпечної технології, використання безпечної сировини і випуску безпечної готової продук­ції та ін.

Виконання перелічених вище заходів неможливо без дотримання вимог охорони праці, відповідної трудової дисципліни на виробництві та виконання заходів безпеки і правил експлуатації обладнання. Необхідно відмітити, що виникнення надзвичайних ситуацій в навко­лишньому середовищі в багатьох випадках визначається дією об'єктивних та суб'єктивних факторів, а в виробничому середовищі майже повністю дією останніх. Тому високі професійні знання, навич­ки і вміння на виробництві є однією з основних гарантій безпеки життєдіяльності.


Органи нагляду і контролю за дотримання вимог безпеки підприємствами,

організаціями та населенням

Контроль за дотриманням законодавства щодо безпеки життєдіяльності в Україні здійснюють різні державні та громадські організації. Серед них державні органи загальної, спеціальної та галузевої компетенції. До першої групи органів ( загальної компетенції ) належить Верховна Рада, Кабінет Міністрів, виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів, місцеві адміністрації.

Державні органи спеціальної компетенції уповноважені контролювати діяльність підприємств, установ, організацій і громадян з питань охорони праці, охорони здоров’я, охорони навколишнього середовища.

Державне управління охороною праці в Україні здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство праці та соціальної політики, міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, місцева державна адміністрація та місцеві Ради народних депутатів.

Спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади є Державний комітет України по нагляду з охороною праці, який здійснює комплекс управління охороною праці на державному рівні та реалізує державну політику в цій галузі.

Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою в центральному апараті міністерств та інших центральних органах державної виконавчої влади створюються служби охорони праці.

Реалізація державної політики в галузі охорони здоров’я покладається на органи державної виконавчої влади: Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони здоров'я, міністерства, відомства та інші центральні органи державної виконавчої влади, які в межах своєї компетенції розробляють програми і прогнози в галузі охорони здоров'я, здійснюють державний нагляд та іншу виконавчо - розпорядчу діяльність в галузі охорони здоров'я.

Державну санітарно - епідеміологічну службу становлять органи, установи і заклади санітарно - епідемічного профілю Міністерства охорони здоров'я України, відповідні установи, заклади, частини і підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Служби безпеки України. Державну санітарне -епідеміологічну службу України очолює головний державний санітарний лікар України -перший заступник Міністра охорони здоров'я України, який призначається на посаду і звільняється з неї Кабінетом Міністрів України.



Керівництво цивільною обороною України відповідно до її побудови покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Начальником Цивільної оборони України є Прем'єр - міністр України, а його заступником керівник Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.



Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство екології та природних ресурсів, ради народних депутатів та їх виконавчі й розпорядчі органи, а також спеціальні уповноваженні на те державні органи з питань охорони природного середовища і використання природних ресурсів в Україні.

ЗАВДАННЯ

для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни

Безпека життєдіяльності”



  1. Вивчити класифікацію небезпечних та шкідливих факторів згідно з ГОСТ 12.0.003-74. Вказати основні групи факторів, їх характеристику

  2. Що таке попередній аналіз небезпек? Як будується дерево помилок?

  3. Види аналізаторів у людини та їх загальні психологічні властивості.

  4. Пояснити психофізіологічний закон Вебера-Фехнера.

  5. Що таке гомеостаз?

  6. Вказати основні ознаки властивостей людини.

  7. Як впливають риси людини на її життєдіяльність? Вказати базові риси людини з полярними ознаками.

  8. Вказати основні якості людини, які значною мірою впливають на життєдіяльність людини.

  9. Назвати основні ознаки здоров'я.

  10. Вказати основні шляхи вирішення проблеми збереження здоров'я населення України.

  11. Пояснити сутність гранично допустимого впливу шкідливих хімічних речовин на людину.

  12. Що таке синергізм та антогонізм дії шкідливих факторів?

  13. Вказати психофізіологічні фактори потенційної небезпеки постійної і тимчасової дії.

  14. Пояснити, в чому полягають небезпеки фізичної та розумової діяльності.

  15. Появу яких стихійних лих можна прогнозувати?

  16. Чим відрізняються аварії від катастроф?

  17. Навести приклади радіопротекторів та антимутагенів, які застосовуються в радіозахисному харчуванні.

  18. Поясніть поняття "конфлікт" та спробуйте дати власне визначення.

  19. Які шляхи виходу з глобальної соціально-екологічної кризи, на ваш погляд, найбільш ефективні?

  20. Які найпоширеніші шляхи передачі вірусу імунодефіциту людини?

  21. Які причини вживання наркотиків? Чи можна позбутися наркотичної залежності?

  22. Що таке урбанізація? Які сторони життєзабезпечення людей загострюються в умовах великого міста?

  23. Яке призначення медикаментів і засобів з мінімального набору аптечки швидкої (першої долікарської) допомоги?

  24. В чому полягають особливості першої допомоги при отруєнні ліками, алкогольними та наркотичними речовинами?

  25. Які ознаки отруєння оксидом вуглецю (чадним газом), перша допомога?

  26. Якими нормативними актами регулюються відносини в сфері безпеки життєдіяльності?


ТЕСТИ

ХАРАКТЕРИСТИКА НАДЗВИЧАЙНИХ

СИТУАЦІЙ МИРНОГО ЧАСУ
1. Під терміном «Аварія» розуміють:

а) небезпечну подію техногенного характеру яка створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя та здоров'я людей, призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушень виробничого або транспортного процесів, наносить шкоду навколишньому середовищу;

б) виведення з ладу, руйнування будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів та порушення ви­робничого й транспортного процесів, унаслідок чого на об'єкті створюється загроза для життя та здоров'я людей;

в) ситуацію, що спричинена силами природи або діяльністю людини, яка супроводжується масовим ураженням населення.


2. Під терміном «Катастрофа» розуміють:

а) ситуацію, яка зумовлена силами природи або техногенними чинниками і, супроводжується масови­ми людськими втратами;

б) виведення з ладу будівель, споруд та обладнання, в результаті дії сил природи, що супроводжується втратами серед населення;

в) великомасштабна аварія або інша, подія, яка призвела до важких чи трагічних наслідків.


3. Під НС розуміють:

а) порушення нормальних умов життя та діяльності громадян на об'єкті або території, зумовлене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпеч­ною подією, яке призвело (може призвести) до заги­белі людей, до значних матеріальних збитків;

б) ситуацію, що викликана природною або техноген­ною катастрофою, у разі якої виникає суттєва диспро­порція між потребою потерпілих у медичній допомозі та можливістю її надання, регіональними засобами;

в) катастрофу, яка спричинила масові втрати серед населення території (об'єкта).


4. Відповідно до причин НС, які можуть виникнути на території України, поділяються на:

а) техногенні, транспортні, специфічні;

б) природні, техногенні, стихійні;

в) природні, техногенні, соціально-політичні.


5. Основні параметри, що характеризують силу та характер землетрусу:

а) розмір руйнувань, глибина осередку землетрусу, величина коливань поверхні;

б) магнітуда, глибина осередку землетрусу, інтен­сивність проявів на поверхні землі; ;

в) ступінь руйнування житлових будівель, глибина осередку, кількість людських втрат.


6. У разі перебування у приміщенні під час зем­летрусу необхідно:

а) стати у двірному пройомі капітальної стіни, триматися якомога далі від вікон, скляних перегородок, берегтися від падіння штукатурки, арматури, меблів та інших важких предметів;

б) сховатися під ліжком, диваном або іншими меб­лями;

в) вийти на міжквартирний майданчик багатопо­верхового будинку.


7. У разі перебування на вулиці під час землетру­су необхідно:

а) берегтися від падіння уламків, вивісок, дроту, який не від'єднаний від електромережі, відбігти на вільне від забудови місце;

б) відбігти від будинків та споруд до центру вулиці або інше вільне від будівель місце; берегтися від па­діння уламків, розірваних та но від'єднаних від елект­ромережі дротів;

в) заховатися у найближчому підвалі або ямі.


8. Повінь — це:

а) тимчасове затоплення значної частини суходолу водою унаслідок впливу сил природи:

б) природне явище, що виникло внаслідок рясного випадіння атмосферних опадів;

в) катастрофічне затоплення, спричинене дією нагонної хвилі.


9. Головні можливі причини виникнення повеней на території України:

а) прорив греблі (дамби), цунамі, інтенсивне танення снігу (льодовиків);

б) рясне випадання атмосферних опадів, інтенсив­не танення снігу, дія нагонного вітру; прорив греблі (дамб, шлюзів) з виникненням хвилі прориву;

в) розлив річок під час повені.


10. Про виникнення зсуву свідчать:

а) гул та трясіння грунту, поява розколин у будинках;

б) поява тріщин у будинках, розриви полотна шля­хів, берегових укріплень набережних;

в) випинання грунту, зміщення фундаментів різних будівель та конструкцій.


11. Основні чинники травм та загибелі людей у разі селів та зсувів:

а) завалення грунтом, камінням, деревами, зруйнованими конструкціями, ушкодження предметами, які падають, знесення бурхливим потоком води селевої маси;

б) завалювання камінням, уламками будівель, утоплення у воді;

в) опіки під пожеж, травмування в результаті руй­нування будинків, утоплення у селевих потоках.


12. Основними уражаючими чинниками катастроф є:

а) СДОР, техногенні катастрофи, повені, землетруси, аварії на АЕС;

б) механічні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;

в) техногенні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні.


13. До швидкодіючих СДОР належать:

а) хлор, аміак, синильна кислота;

б) фосген, хлор, діоксин;

в) акрилонітрит, окиси азоту та вуглецю.


14. Зоною хімічного зараження (ЗХЗ) називається:

а) територія, забруднена СДОР у небезпечних для життя населення концентраціях;

б) територія, на якій виникли масові ураження СДОР людей та сільськогосподарських тварин;

в) територія, забруднена СДОР у смертельних для людей концентраціях.


15. Осередком хімічного ураження (ОХУ) називається:

а) територія, заражена СДОР;

б) територія, у межах якої внаслідок впливу СДОР спостерігаються масові ураження населення та сільсько­господарських тварин;

в) територія, на якій унаслідок зараження СДОР виникла загроза життю та здоров'ю людей.


16. Розрізняють такі типи осередків ураження СДОР:

а) осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР, осередок ураження нестійкими СДОР повільної дії, осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР;

б) осередок ураження задушливими СДОР; осередок ураження загальноотруйними СДОР; осередок уражен­ня нейротропними СДОР; осередок ураження мета­болічними СДОР;

в) осередок ураження задушливими швидкодіючи­ми СДОР, осередок ураження загальноотруйними швидкодіючими СДОР; осередок ураження задушливими СДОР повільної дії; осередок ураження кислотами та лугами.



17. Осередок ураження нестійкими швидкодіючи­ми СДОР утворюється у разі зараження:

а) сірчаною кислотою, бромистим метилом, аніліном;

б) синильною кислотою, аміаком, фтористим воднем;

в) деякими ФОС, фурфуролом, фосгеном.


18. Осередок ураження нестійкими СДОР повіль­ної дії утворюється у разі зараження:

а) фосгеном, бромистим метилом, гранозаном;

б) синильною кислотою, аміаком, окисом вуглецю;

в) аніліном, сірчаною кислотою, бромистим натрієм.


19. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:

а) фосгеном, соляною кислотою, бензолом;

б) деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;

в) синильною кислотою, бромистим метилом, бензолом.


20. Осередок ураження стійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:

а) сірчаною кислотою;

б) аніліном.
21. Основні метеорологічні характеристики стану навколишнього середовища, які визначають стійкість СДОР на місцевості:

а) ступінь вертикальної стійкості рухливості повітря, температура повітря, швидкість вітру;

б) температура та вологість повітря, опади;

в) агрегатний стан СДОР, вологість повітря, кількість СДОР.


22. Розмір втрат унаслідок аварії на ХНО визна­чається (основні чинники):

а) метеорологічними умовами і ступенем захисту населення, місцезнаходженням людей;

б) площею зони зараження СДОР, пильністю насе­лення та ступенем його захисту;

в) характером місцевості, метеоумовами, захищеністю населення.




Каталог: ld
ld -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
ld -> Програма навчальної дисципліни історія світової культури
ld -> Тема Основні етапи розвитку документознавства
ld -> Програма навчальної дисципліни міфологія Галузь знань 0201 культура Напряму підготовки 020101 культурологія
ld -> Дивовижний світ многогранників
ld -> Програма розвитку дітей дошкільного віку зі спектром аутистичних порушень
ld -> Діти з порушеннями психофізичного розвитку як суб'єкт корекційної освіти план
ld -> Інформаційний пакет 04 основи корекційної педагогіки
ld -> Есе на тему: “Українське мистецтво другої половини ХVII-XVIII ст.”
ld -> Дипломної освіти «Допущено до рецензування»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка