Методичний комплекс для самостійної роботи студентів спеціальності «Економічна та соціальна географія» з курсу «країнознавство»



Сторінка7/14
Дата конвертації23.10.2016
Розмір3.49 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14
Тема: Україна та НАТО.

Організація Північноатлантичного договору (НАТО) - це альянс 26 країн (станом на 01.06.2008 р.) з Північної Америки і Європи, які прагнуть досягти мети Північноатлантичного договору (див. додаток 27), підпи­саного у Вашингтоні 4 квітня За Договором головна роль НАТО полягає у забезпеченні свободи і безпеки країн-членів за допомогою політичних і військових засобів. НАТО дотримується спільних для Альянсу цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв'язання суперечок і підтримує ці цінності в усьому євро­атлантичному регіоні. Вона слугує форумом, на якому країни з Північної Америки і Європи можуть консультуватись зі спільних питань безпеки та здійснювати спільні дії з їх розв'язання.

Засадами НАТО є відносини між північноамериканськими та європейськими членами Альянсу. Ці країни поділяють однакові основні цінності та інтереси і віддані справі збереження демократичних принципів, що робить нероздільною безпеку Європи і Північної Америки.

Альянс стоїть на захисті своїх країн-членів від загрози агресії і розглядає напад на одного або декількох членів як напад на усіх.

НАТО залишається міжурядовою організацією, в якій кожен член зберігає свій суверенітет. Усі рішення в НАТО приймаються спільно на основі консенсусу. Найважливішим органом прийняття рішень в НАТО є Північноатлантична рада, в якій беруть участь представники усіх країн - членів Альянсу на рівні послів, міністрів або глав держав та урядів. Кожна країна-член НАТО бере повноцінну участь у процесі прийняття рішень на рівноправній основі незалежно від її розміру або полі­тичної, військової та економічної потужності.

НАТО не має своїх оперативних сил, за винятком тих, що приписані до Альян­су країнами-членами, або надаються країнами-партнерами задля виконання конкретних місій. Для цього існує ряд механізмів - процеси оборонного і ресурсного планування, які є основою співпраці у межах Альянсу, виконання політичних зобов'язань з вдосконалення можливостей та військова структура, яка об'єднує функції багатонаціональної організації з планування збройних сил і широкомасштаб­ної системи командування і управління військовими силами, приписаними до Альянсу. Тобто за керівництва стратегічних командувачів НАТО Організація забез­печує спільне планування, навчання і оперативне розгортання сил, наданих країна­ми-членами Альянсу відповідно до спільно узгодженого процесу планування збройних сил. У підсумку важливою частиною ролі НАТО є функція каталізатора генерування військових сил як необхідних для виконання завдань Альянсу, так і таких, які дають змогу країнам-членам Альянсу брати участь в операціях з врегу­лювання кризових ситуацій, які самостійно вони не змогли б виконати.

Діалог і співпраця з країнами - не членами НАТО допомагають подолати розкол часів холодної війни й поширити безпеку і стабільність далеко за межі кордо­нів НАТО. Альянс поглиблює і розширює співпрацю з Україною, а також з іншими країнами-партнерами, які вже набули членства в Альянсі - і країнами-учасницями програми "Середземноморський діалог" та розширеним Близьким Схо­дом. Він також зміцнює співпрацю з іншими міжнародними організаціями, зокрема з Європейським Союзом, з яким він розвиває стратегічне партнерство. Структури і механізми НАТО забезпечують рамки для цих різних форм співпраці, які є невід'єм­ною частиною повсякденної роботи Альянсу.

Між 1947 і 1949 роками сталася низка драматичних політичних подій, які змусили деякі країни Європи серйозно замислитись над проблемами своєї безпеки. Йдеться про пряму загрозу суверенітету Норвегії, Греції, Туреччині та інших країн Західної Європи, червневий 1948 року державний переворот в Чехословаччині та протиправну блокаду Берліна, що розпочалась у квітні того ж самого року. Підписання у березні 1948 року Брюссельського договору стало свідченням рішучості п'яти країн Західної Європи - Бельгії, Франції, Люксембургу, Нідерландів і Великої Британії - розробити спільну систему оборони і посилити взаємні зв'язки в такий спосіб, який дозволив би їм краще протистояти ідеологічній, політичній і військовій загрозі своїй безпеці.

Брюссельський договір став першим кроком у повоєнній реконструкції західно­європейської безпеки і сприяв створенню оборонної організації Західноєвропей­ського Союзу. Це також був перший крок на шляху до підписання у 1949 році Пів­нічноатлантичного договору та створення Північноатлантичного альянсу.

Згодом переговори зі Сполученими Штатами і Канадою привели до створення єдиного Північноатлантичного альянсу на засадах гарантій безпеки і взаємних зобо­в'язань між Європою і Північною Америкою. Держави, що підписали Брюссельський договір, запросили Данію, Ісландію, Італію, Норвегію і Португалію приєднатись до цього процесу. Ці переговори завершились підписанням у квітні 1949 року Вашинг­тонського договору, який започаткував систему колективної безпеки на основі парт­нерства між 12 країнами (див. додаток 28). У 1952 році до цього договору приєднались Греція і Туреч­чина. Федеративна Республіка Німеччина стала членом Альянсу у 1955 році, а у 1982-му до лав НАТО вступила Іспанія. У 1990 році після возз'єднання Німеччини колишня Німецька Демократична Республіка перейшла під захист Альянсу, як невід'ємна частина об'єднаної держави. Чеська Республіка, Угорщина і Польща приєдналися до НАТО у 1999 році. У 2003 році ще сім країн (Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина і Словенія) були запрошені розпочати переговори про вступ і у березні 2004 року офіційно приєднались до договору.

З дня створення Організації Північноатлантичного договору минуло понад 50 років. Протя­гом усього часу своєї діяльності НАТО було зосереджене на за­безпеченні оборони і безпеки держав-членів. Після розпаду Орга­нізації Варшавського договору в 1990 р. намітились контури су­часного союзу. Сьогодні можна окреслити три напрями діяль­ності НАТО, а саме:

  • створення інституційних політичних рамок для розвитку відносин союзу з партнерами у Центральній та Східній Європі;

  • розвиток співро­бітництва в оборонній та війсь­ковій сферах;

  • роль НАТО у вре­гулюванні кризових ситуацій і операціях з підтримки миру.

Час від часу у відповідальні моменти своєї історії НАТО проводить зустрічі на вищому рівні за учас­тю глав держав і урядів. При­сутність на таких засіданнях прем’єр-міністрів і президентів та їхня безпосередня участь у про­цесі прийняття рішень на основі консенсусу підносить значення зустрічей в очах громадськості і надає їм більшого історичного значення.

На чолі НАТО стоїть Північ­ноатлантична рада (ПАР), до якої входять представники країн-членів. На Правах партнерства в роботі органів НАТО беруть участь представни­ки дипломатичних місій інших країн. Важливими органами бло­ку є Комітет оборонного плану­вання (КОП), Група ядерного планування (ГЯП), а також ко­мітети з політичних, економічних, військових, медичних питань, питань озброєння, науки, дослі­джень, інфраструктури, інфор­мації та культурних зв'язків, військового та цивільного бюд­жетів.

Якщо в перші роки утворен­ня мета союзу була «тримати США всередині, Німеччину в покорі, а Росію поза альянсом», то в останні роки діяльність Со­юзу змінилась. Пішла в минуле загроза масового зіткнення, а підходи до безпеки на засадах співпраці прийшли на зміну ко­лишній конфронтації між країнами-членами Організації Варшавського договору та Північно­атлантичного союзу. Але, попри все, потенційна загроза безпеці з боку нестабільності та напружен­ня в світі залишається.

Сьогодні розвиток політики Союзу відбувається у широких рамках міжнародної співпраці з безпеки, а не виокремлено від інших структур і організацій з без­пеки. НАТО працює над розбу­довою нової архітектури безпеки в Європі, яка прагне досягти своєї мети через взаємне допов­нення ролей Організацій Пів­нічноатлантичного договору, ОБСЄ, Європейського Союзу і Ради Європи. Запобігання не­стабільності та розмежуванню, які можуть стати результатом економічних диспропорцій та войовничого націоналізму, зале­жить від ефективної взаємодії між цими різними складовими.

Активний діалог і співпраця союзу з новими партнерами та іншими організаціями спираєть­ся на його зобов'язання утриму­вати ефективну міць колектив­ної оборони і розвивати необхід­ну основу відвернення конфліктів і розв'язання криз. Таким чином, політика безпеки Союзу сьогодні ґрунтується на таких елементах, що доповнюють один одного: діа­лозі, співпраці, підтриманні ко­лективної оборонної спромож­ності. Кожен з елементів спря­мований на те, щоб кризи, які впливають на європейську без­пеку, можна було відвернути або розв'язати мирним шляхом.

Військовий вимір Союзу за­лишається невід'ємним чинни­ком для досягнення цих цілей. Він продовжує віддзеркалювати низку фундаментальних прин­ципів:

а) НАТО є винятково обо­ронною організацією за своєю ме­тою;

б) напад на одного члена Союзу є нападом на всіх, тобто безпека є неподільною;

в) полі­тика безпеки НАТО ґрунтується на колективній обороні;

г) утри­мання необхідного балансу ядер­них і звичайних сил у Європі залишатиметься необхідним у передбачуваному майбутньому.

За умов, що змінюються та впливають на безпеку Європи, сили країн НАТО адаптуються до нової стратегічної обстановки, стають меншими та гнучкішими.

Розширення НАТО є подаль­шим кроком до основної мети Со­юзу - вдосконалення безпеки і поширення стабільності на весь Євроатлантичний регіон. Проте це нікому не становить загрози. НАТО залишатиметься оборонним Со­юзом, метою якого є збереження миру в Євроатлантичному регіоні та безпека його членів. Збільшен­ня кількості членів блоку має здійснюватися через приєднання нових членів до Організації Північноатлантичного договору. Важливо зазначити, що розширен­ня НАТО є відкритим, тривалим процесом, а не одноразовою подією. Очікується, що Союз продовжува­тиме запрошувати нових членів, які бажають і спроможні взяти на себе відповідальність та зобов'язання, що випливають з членства в Орга­нізації.

Тим часом НАТО підтримує активні відносини як з тими країнами, що висловили свою зацікавленість у членстві НАТО, так і з тими, які можуть вступи­ти до Організації в майбутньо­му. Жодна європейська демок­ратична країна, чий вступ відпо­відатиме вимогам Договору, не залишиться поза увагою.

Відносини НАТО з Україною почали розвиватися невдовзі після проголошення незалежності держа­вою в 1991 р. У 1994 р. наша країна приєдналася до програми «Парт­нерство заради миру», яка спря­мована на вдосконалення можли­востей у миротворчій діяльності через спільне планування, підго­товку, навчання, тобто через до­сягнення сумісності військових підрозділів країн-партнерів з відповідними силами країн-членів НАТО. Україна бере активну участь у засадах за програмою «Партнерство заради миру», влаш­товувала навчання в рамках Про­грами на своїй території. Важли­вим є внесок держави в мирот­ворчих місіях в Африці, країнах колишньої Югославії тощо.

Консультації та співробітниц­тво між Україною та НАТО че­рез семінари, робочі групи та інші спільні програми охоплюють широке коло питань, зокрема:

    • планування на випадок надзви­чайних ситуацій та готовність до катастроф;

    • стосунки між військо­вими та цивільними, демократич­ний контроль над збройними си­лами, оборонна реформа в Ук­раїні;

    • оборонне планування, скла­дання бюджету, політика, стра­тегія та концепція національної безпеки;

    • конверсія оборонної про­мисловості;

    • військова співпраця між НАТО та Україною;

    • військо­ва підготовка та навчання;

    • еко­номічні аспекти безпеки;

    • наука і технологія;

    • питання екологічної безпеки, зокрема ядерної;

    • аеро­космічні науково-технічні розроб­ки;

    • координація дій військових і цивільних органів;

    • управління повітряним рухом і контроль за повітряним простором.

Створена Спільна робоча гру­па НАТО - Україна з оборонної реформи. Північноатлантична рада періодично проводить свої засідання, принаймні двічі на рік, за участю представників Украї­ни, на форумі «Комісія Україна - НАТО», на якому обговорює шляхи поліпшення і подальшого розвитку співпраці.
Контрольні запитання до семінару:

1. Схарактеризуйте основні етапи формування НАТО.

2. Назвіть керівні органи НАТО .

3. Схарактеризуйте основні цілі Північноатлантичного альянсу.

4. Назвіть основні напрями діяль­ності НАТО.

5. Схарактеризуйте фундаментальні прин­ципи Північноатлантичного альянсу.

6. Схарактеризуйте стан співробітництва між Україною та НАТО.

Література:

Основна:

1. Довідник НАТО (українською мовою). Укладач Шервен Ніколас., Public Diplomacy Division NATO, 1110 Brussels, Belgium, 2006. - 384 с.;

Додаткова:

1. Палій О. Навіщо Україні НАТО ? – К.: Дніпро, 2006.-144 с.;

2. Website: www.nato.int

Основні завдання та запитання до модульного контролю

з курсу «Країнознавство»:


  • схарактеризуйте предмет та об’єкт дослідження у країнознавстві;

  • схарактеризуйте основні принципи та закономірності даної науки;

  • яки види територій виділяють у міжнародному праві, схарактеризуйте відмінності між цими поняттями;

  • дайте характеристику етапів та періодів, що виділяють у процесі формування політичної карти світу;

  • які зміни відносять до якісних а кількісних на політичній карті світу, наведіть конкретні приклади;

  • назвіть «гарячи точки» планети, поясніть причини виникнення конфліктів в них;

  • які ознаки використовуються для проведення типології держав світу;

  • схарактеризуйте основні підходи в типології держав світу та відмінності між ними за різними авторами;

  • назвіть чинники, які сприяють утворенню міжнародних організацій;

  • дайте характеристику історії формування, функцій та головних пріоритетів найважливіших міжнародних організацій (ООН, НАТО, ЕС, СОТ тощо);

  • назвіть основні категорії географічного положення та розкрийте їх суть;

  • схарактеризуйте основні ознаки географічного положення;

  • назвіть функції які виконують державні кордони та стисло схарактеризуйте кожну з них;

  • схарактеризуйте засади формування регіонального поділу світу;

  • дайте порівняльну характеристику регіонального поділу світу за різними авторами;

  • назвіть основні регіони світу та покажіть їх на карті;

  • розкрийте роль і значення Світової організації торгівлі у світовій економіці, назвіть основні сфери діяльності та функції СОТ; схарактеризуйте роль і місце України в цій організації;

  • схарактеризуйте основні етапи формування та цілі Європейського Союзу.

Зразок одного з варіантів

модульного контролю з курсу «Країнознавство»


1. Дайте визначення об’єкту Країнознавства.

2. Дайте визначення понять «країна», «джамахирія».

3. Поясніть, в чому полягає закономірність неминучого розпаду імперій.

4. Який статус у міжнародному праві має Антарктида та води Світового океану ?



5. Домалюйте схему: Типи монархій

6. Які з перерахованих країн є унітарними (зайві закресліть)

Бразилія, Канада, Нігерія, Швейцарія, Японія, ОАЄ, Франція, Мексика, Білорусь,

ПАР.

7. Назвіть чотири острівних держави Європи.

8. У якому році утворилася держава Ізраїль ?

9. У якому році розпалась Чехословаччина ?

10. Розшифруйте наступні скорочення: СФРЮ, НДР.

11. Наведіть приклади кількісних змін на політичній карті світу.

12. Наведіть приклади карликових країн Латинської Америки. (не менше 3-х)

13. Які з перерахованих країн належать до країн, що розвиваються (зайві

закресліть):

ПАР, Афганістан, Гана, Н. Зеландія, Болівія, Словаччина, Албанія, Португалія,



Латвія, Мальта, Судан, Ісландія.

14. Колоніями яких держав були наступні країни

Лівія - _______________________;



Макао - ______________________;

Колумбія - ______________________.

15. Розкрийте роль ЄС в економічних та політичних процесах сьогодення.

16. За типовим планом дайте характеристику ПГП Грузії.

ДОДАТКИ

Додаток 1
Територія та столиці країн світу


Країна

Територія

(км2)



Місце за розмірами території

Столиця

Найбільше місто країни

(вказано тільки в тих країнах, де столиця не є найбільшим містом)



Австралія

7682300

6

Канберра

Сідней

Австрія

83859

112

Відень




Азербайджан

86600

111

Баку




Албанія

28748

138

Тарана




Алжир

2381741

11

Алжир




Ангола

1246700

22

Луанда




Андорра

453

178

Андорра-ла-Велья




Антигуа і Барбуда

442

180

Сент-Джонс




Аргентина

2780092

8

Буенос-Айрес




Афганістан

652225

40

Кабул




Багамські Острови

13939

155

Нассау




Бангладеш

147570

91

Дакка




Барбадос

431

181

Бриджтаун




Бахрейн

711

175

Манама




Беліз

22965

145

Бельмопан

Беліз

Бельгія

30528

135

Брюссель




Бенін

112622

99

Порто-Ново

Котону

Білорусь

207600

83

Мінськ




Болгарія

110994

102

Софія




Болівія

1098581

27

Сукре (оф.),

Ла-Пас (факт.)



Санта-Крус-де-ла-Сьєрра

Боснія та Герцеговина

51129

124

Сараєво




Ботсвана

581730

44

Габороне




Бразилія

8511996

5

Бразиліа

Сан-Паулу

Бруней

5765

162

Бандар-Сері-Бегаван




Буркіна-Фасо

272200

72

Уагадугу




Бурунді

27834

141

Бужумбура




Бутан

47000

128

Тхімпху




Вануату

12190

156

Порт-Віла




Ватикан

0,44

193

-




Велика Британія

244893

76

Лондон




Венесуела

912050

32

Каракас




В’єтнам

331040

65

Ханой




Вірменія

29473

137

Єреван




Габон

267667

74

Лібревіль




Гаїті

27000

142

Порт-о-Пренс




Гайана

215083

81

Джорджтаун




Гамбія

10698

158

Банжул




Гана

238533

77

Аккра




Гватемала

108889

103

Гватемала




Гвінея

245857

75

Конакрі




Гвінея-Бісау

36125

133

Бісау




Гондурас

112088

100

Тегусігальпа




Гренада

344

183

Сент-Джорджес




Греція

131957

94

Афіни




Грузія

69492

118

Тбілісі




Данія

43094

130

Копенгаген




Демократична Республіка Конго

2344885

12

Кіншаса




Джибуті

23200

146

Джибуті




Домініка

748,5

170

Розо




Домініканська
Республіка

48442

127

Санто-Домінго




Екваторіальна Гвінея

28051

140

Малабо




Ерітрея

121143

96

Асмера




Еквадор

272045

71

Кіто

Гуаякіль

Естонія

45227

129

Таллінн




Ефіопія

1133882

26

Аддис-Абеба




Єгипет

1001449

29

Каїр




Ємен

527968

48

Сана




Замбія

752614

38

Лусака




Зімбабве

390747

59

Хараре




Ізраїль

20700

148

Тель-Авів (оф.), Єрусалим (факт.)




Індія

3287263

7

Нью-Делі

Мумбаї

Індонезія

1904443

15

Джакарта




Ірак

434128

57

Багдад




Іран

1648000

17

Тегеран




Ірландія

70273

117

Дублін




Ісландія

102819

104

Рейк’явік




Іспанія

505989

50

Мадрид




Італія

301308

69

Рим




Йорданія

88946

109

Амман




Кабо-Верде

4033

164

Прая




Казахстан

2727300

9

Астана

Алмати

Камбоджа

181035

87

Пномпень




Камерун

475442

52

Яунде

Дуала

Канада

9970610

2

Оттава

Торонто

Катар

11437

157

Доха




Кенія

582646

46

Найробі




Киргизстан

198500

84

Бішкек




Китай

9598077

4

Пекін

Шанхай

Кіпр

9251

161

Нікосія




Кірибаті

811

172

Саут-Тарава (оф.),

Баїрікі (резиденція президенту та уряду)






Колумбія

1141748

25

Санта-Фе-де-Богота




Коморські Острови

1862

167

Мороні




Конго

342000

62

Браззавіль




КНДР

122762

97

Пхеньян




Коста-Ріка

51100

125

Сан-Хосе




Кот-Д’Івуар

320763

67

Ямусукро (оф.), Абіджан (факт.)

Абіджан

Куба

110861

105

Гавана




Кувейт

17818

151

Ель-Кувейт




Лаос

236800

79

В’єнтьян




Латвія

64610

121

Рига




Лесото

30355

136

Масеру




Литва

65300

120

Вільнюс




Ліберія

111369

101

Монровія




Ліван

10400

160

Бейрут




Лівія

1759540

16

Тріполі




Ліхтенштейн

214

188

Вадуц

Шаан

Люксембург

2586,4

166

Люксембург




Маврикій

1865

168

Порт-Луї




Мавританія

1030700

28

Нуакшот




Мадагаскар

587041

45

Антананаріву




Македонія

25713

144

Скоп’є




Малаві

118484

98

Лілонгве

Блантайр

Малайзія

329733

64

Путраджайя (оф.),

Куала-Лумпур (факт.)






Малі

1248574

23

Бамако




Мальдівські Острови

298

185

Мале




Мальта

315,6

184

Валлетта

Біркіркара

Марокко

458730

56

Рабат

Касабланка

Маршаллові Острови

181,3

187

Маджуро,

(за інш. дан. - Далап-Уліга-Дарріт)






Мексика

1972550

14

Мехіко




Мікронезія

707

173

Палікір

Уено

Мозамбік

799379

35

Мапуту




Молдова

33700

134

Кишинів




Монако

1,95

192

Монако

Монте-Карло

Монголія

1565508

18

Улан-Батор




М’янма

676577

39

Найпьїдо

Янгон

Намібія

825118

33

Віндгук




Науру

21,1

191

Округ Ярен




Непал

147181

93

Катманду




Нігер

1186408

21

Ніамей




Нігерія

923768

31

Абуджа

Лагос

Нідерланди

41526

131

Амстердам,

Гаага (резиденція уряду)






Нікарагуа

131812

95

Манагуа




Німеччина

357021

61

Берлін




Нова Зеландія

270534

73

Веллінгтон

Окленд

Норвегія

323758

66

Осло




Об’єднані Арабські
Емірати

83600

113

Абу-Дабі

Дубай

Оман

309500

82

Маскат




Пакистан

796095

34

Ісламабад

Карачі

Палау

488

179

Малекеок

Корор

Панама

75517

115

Панама




Папуа-Нова Гвінея

462840

53

Порт-Морсбі




Парагвай

406752

58

Асунсьйон




Перу

1285216

19

Ліма




Південна Африка

1219090

24

Чване (Преторія) (оф.),

Кейптаун (факт.)



Йоганнесбург

Південна Корея

99268

106

Сеул




Польща

312685

68

Варшава




Португалія

91831

108

Лісабон




Росія

17075400

1

Москва




Руанда

26338

143

Кігалі




Румунія

238391

78

Бухарест




Сальвадор

21041

147

Сан-Сальвадор




Самоа

2830,8

165

Апіа




Сан-Марино

60,57

189

Сан-Марино

Серравале

Сан-Томе і Принсіпі

1101

169

Сан-Томе




Саудівська Аравія

2218000

13

Ер-Ріяд




Свазіленд

17364

152

Мбабане

Манзіні

Сейшельські Острови

455

177

Вікторія




Сенегал

196712

85

Дакар




Сент-Вінсент і Гренадини

389

182

Кінгстаун




Сент-Кітс і Невіс

269,4

186

Бастер




Сент-Люсія

617

176

Кастрі




Сербія

88361

110

Белград




Сінгапур

646,1

174

Сінгапур




Сирія

185180

86

Дамаск




Словаччина

49035

126

Братислава




Словенія

20273

149

Любляна




Соломонові Острови

28370

139

Хоніара




Сомалі

637657

41

Могадішо




Сполучені Штати
Америки

9629091

3

Вашингтон

Нью-Йорк

Судан

2505813

10

Хартум

Омдурман (Фактично Хартум і Омдурман є|з'являються| частиною|часткою| єдиної агломерації|скупчення| )

Суринам

163820

90

Парамарибо




Східний Тімор

14874

153

Ділі




Сьєрра-Леоне

71740

116

Фрітаун




Таджикистан

143100

92

Душанбе




Таїланд

513115

49

Бангкок




Танзанія

945090

30

Додома (оф.),

Дар-ес-Салам (факт.)



Дар-ес-Салам

Того

56785

122

Ломе




Тонга

748

171

Нукуалофа




Тринідад і Тобаго

5128

163

Порт-оф-Спейн

Чагуанас

Тувалу

23,96

190

Ваяку




Туніс

164150

89

Туніс




Туреччина

779452

36

Анкара

Стамбул

Туркменістан

488000

51

Ашгабат




Уганда

241038

80

Кампала




Угорщина

93030

107

Будапешт




Узбекистан

447400

56

Ташкент




Україна

603700

43

Київ




Уругвай

176215

88

Монтевідео




Фіджі

18272

150

Сува




Філіппіни

300076

70

Маніла

Кесон-Сіті (Фактично Кесон-Сіті і Маніла є|з'являються| частиною|часткою| єдиної агломерації|скупчення|)

Фінляндія

338145

63

Гельсінкі




Франція

543965

47

Париж




Хорватія

56542

123

Загреб




Центральноафриканська Республіка

622436

42

Бангі




Чад

1284000

20

Нджамена




Чехія

78866

114

Прага




Чилі

756626

37

Сантьяго




Чорногорія

14026

154

Подгориця




Швейцарія

41285

132

Берн

Цюріх

Швеція

449964

54

Стокгольм




Шрі-Ланка

65610

119

Шрі-Джаяварденепу-ра-Котте (оф.),

Коломбо (ділова)



Коломбо (Фактично Шрі-джаяварденепу- ра-Котте є|з'являється| частиною|часткою| агломерації|скупчення| Коломбо )

Ямайка

10991

159

Кінгстон




Японія

372824

60

Токіо






Скорочення: оф. - офіційна столиця; факт. – фактична столиця.

Додаток 2

Каталог: files -> 2012
2012 -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство
2012 -> «основи соціальної географії» Харків 2007
2012 -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів з курсу «Медична географія»
2012 -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів зі спеціальності «Економічна І соціальна географія»
2012 -> Титульний аркуш
2012 -> Рішенням Київської обласної ради від 29. 07. 2010 №775-33-v програма співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка