М.І. Пирогова на методичній нараді кафедри стоматології дитячого віку Завідувач кафедри доц. Філімонов Ю. В. " " 20 р. Методичні вказівки



Скачати 474.11 Kb.
Дата конвертації09.09.2018
Розмір474.11 Kb.
ТипМетодичні вказівки


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.І.Пирогова
"Затверджено"

на методичній нараді

кафедри стоматології дитячого віку

Завідувач кафедри

доц. Філімонов Ю.В.


" " 20 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ




Навчальна дисципліна

Пропедевтика стоматології дитячого віку

Модуль №

1

Змістовний модуль №

1

Тема заняття

Дезинфекція і стерилізація стоматологічного оснащення і інструментарію.Виготовлення фантомів.

Курс

2

Факультет

стоматологічний

Вінниця 2010



1. Актуальність теми: Часте звертання за стоматологічною допомогою є причиною високого мікробного навантаження в стоматологічних поліклініках (відділеннях, кабінетах) і стаціонарах. Щодня стоматологам доводиться консультувати пацієнтів з гострими запальними процесами в зубах, пародонті або слизовій оболонці. У більшості випадків причиною цього запалення є високовірулентні збудники. Знання основних норм та правил асептики та антисептики в стоматологічній практиці дозволить знизити процент розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій до мінімума та попередити власне інфікування високопатогенними мікроогрганізмами.
2. Конкретні цілі: вивчити мету та завдання асептики та антисептики в стоматології, ознайомитись з основними правилами та видами стерилізації, засвоїти правила стерилізації стоматологічного інструментарію, кабінету та обладнання в ньому.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1.Загальна хімія

Вільно володіти термінами та назвами основних хімічно активних сполук. Вміти їх ідентифікувати. Знати їхні властивості та дію на організм.

2.Біохімія

Знати основні біологічно активні речовини, їх вплив на організм людини та мікроорганізмів.

3.Біологія та мікробіологія

Знати основні групи патогенних мікроорганізмів. Вміти їх диференціювати та памятати проплив на організм людини, шляхи зараження та попередження інфікування.


4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

1. Асептика

комплекс заходів, спрямованих на попередження вторгнення мікроорганізмів в організм хворого в процесі будь-яких лікарських маніпуляцій.

2. Дезінфекція

комплекс прийомів і методів, спрямованих на повне, часткове чи селективне знищення потенційно патогенних для людини мікроорганізмів та іх носіів на об'єктах зовнішнього середовища з метою розриву шляхів передачі збудників інфекційних захворювань від джерел інфекції до сприйнятливих людей.


3. Стерилізація

процес повного знищення мікроорганізмів, включагочи їхні спорові форми, застосуванням фізичних і хімічних засобів впливу.


4. Антисептика


комплекс заходів, спрямованих на боротьбу з інфекцією в рані. Антисептика здійснюеггься мехапічпими, фізичними, хімічними та біологічними методами.


4.2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Знати визначення понять асептика та антисептика.

  2. Перелічити та охарактеризувати способи стерилізації стоматологічного інструментарію.

  3. Описати методики прибирання в стоматологічному кабінеті.

  4. Описати методику передстерилізаційної обробки стоматологічного інструментарію.

  5. Знати методики стерилізації основного стоматологічного інструментарію.

  6. Перелічити та охарактеризувати шляхи контролю стерилізації.


4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1.Відвідати стерилізаційну кімнату на кафедрі стоматології дитячого віку.

2.Отримати короткий інструктаж щодо стерилізації стоматологічного інструментарію..

3.Здійснити перевірку якості передстерилізаційної обробки стоматологічного інструментарію.

4. Здійснити перевірку якості стерилізації стоматологічного інструментарію за допомогою індикаторів.

5. Виготовлення фантомних моделей щелеп для подальшої практичної діяльності в рамках курсу пропедевтики дитячої терапевтичної стоматології.



5. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.



Етапи заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання

1.

Підготовчий етап

15хв

практичні завдання,ситуаційні задачі, усне опи­тування за стан­дартизованими переліками питань.

під­ручники, посібни­ки, методичні рекомендації.

1.11.1

О Організаційні питання.




1.2

Формування мотивації.

1.3

Контроль

початкового рівня підготовки .



2.

Основний етап.


55хв

3.

Заключний етап

20 хв

тестові завдання




3.1.

Контроль кінцевого рівня підготовки.




3.2.

Загальна оцінка навчаль-ної діяльності студента.

3.3

Інформування студентів про тему наступного заняття.



Зміст теми:

Стерилізація інструментарію.

Відповідно до формулюванпя ВООЗ, будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного походження, що уражає хворого в результаті його госпіталізаціі або відвідування ним лікувального закладу з метою лікування, а також медичний персонал у силу здійснюваноі ним діяльності, незалежно від того, виявляються чи не виявляються симп-томи цього захворговання під час перебування даних осіб у лікарні, визначається як внутрілікарняна інфекція (ВЛІ).



Інфікування в стоматологічних відділеннях може відбуватися: контактним (прямий та непрямий), імплантаційним, повітряно-крапельним та пиловим шляхами.

Контактний прямий шлях полягає в безпосередньому контакті з джерелом інфекціТ. Він є основним шляхом проникнення інфекції. Частіше всього виникає при неправильній обробці рук стоматолога або при неправильній стерилізації інструментів та матеріалів.

Контактний непрямий шлях - передача інфекції через предмети (рушники, інструменти, вентилі водопровідних кранів, дверні ручки і т.д.). Частіше всього мова йде про патогенний стафілокок.

Імплантаційиий шлях проникнення інфекції в рану, пов'язаний із неповноцінною стерилізацією матеріалів, що залишаються в рані, а в умовах военного часу — з попаданиям сторонніх тіл.

Повітряно-крапельний шлях - через повітря від джерела інфекціії з захворюван-нями органів дихання. Цей шлях передачі інфекції не здійснює достатньо серйозного впливу на інфікування рани як при амбулаторних, так і при хірургічних втру-чаннях на щелепно-лицевій ділянці в стаціонарі. Проте, при грубому порушенні правил поводження в стоматологічних кабінетах, повітряно-крапельний шлях проникнення інфекціії може призвести до серйозних ускладнень.

Пиловий шлях - через пил, що містить стійких у навколишньому середовищі збудників інфекцій (стафілокок, паличку туберкульозу).

Асептика - комплекс заходів, спрямованих на попередження вторгнення мікроор-ганізмів в організм хворого в процесі будь-яких лікарських маніпуляцій. Вона здійснюється шляхом дезінфекціїІ та стерилізаціі всіх предметів, що контактують з пацієнтами. Асептика в стоматологічному кабінеті включає в себе:

  • підготовку кабінету до прийому пацієнтів;

  • спеціальну обробку рук стоматолога;

  • дезінфекцію операційного поля;

  • стерилізацію стоматологічних інструментів;

  • стерилізацію перев'язувального матеріалу та білизни;

  • стерилізацію шовного матеріалу;

  • стерилізацію тканин та речовин, які вводять у тканини хворого;

  • дотримання особливих прийомів під час лікувальних маніпуляцій у хірургічнійстоматології, що попереджують повітряно-крапельний шлях передачі інфекції;

  • організацію роботи персоналу щодо здійснення спеціальних гігієнічних та органі-заційних заходів у кабінеті стоматологічних поліклінік і стоматологічних стаціонарів.


Асептика складається з двох основних моментів: дезінфекції і стерилізаціі.
Дезінфекція - комплекс прийомів і методів, спрямованих на повне, часткове чи селективне знищення потенційно патогенних для людини мікроорганізмів та іх носіів на об'єктах зовнішнього середовища з метою розриву шляхів передачі збудників інфекційних захворювань від джерел інфекції до сприйнятливих людей.

Стерилізація - процес повного знищення мікроорганізмів, включагочи їхні спорові форми, застосуванням фізичних і хімічних засобів впливу.

Таким чином, після дезінфекціі повинно досягатися умертвіння тільки патогенних мікроорганізмів, а після стерилізаціі - всіх мікроорганізмів як у вегетативній, так і в споровій формах.
Технологічно процес стерилізаціі складасться із наступпих етапів:

  1. дезінфекціі;

  2. очистки інструментів від крові, жиру та бруду;

  3. розкладання матеріалів у стерилізаторі;

  4. власне стерилізаціі;

  5. сушки;

  6. контролю за стерилізацією;

  7. зберігання простерилізованого інструментарію та матеріалу.


Методи асептики. Як дезінфекція, так і стерилізація досягаються фізичними та хімічними методами. До фізичних відносяться висока температура (гаряче сухе повітря, кип'ятіння, текучий пар, пар під тиском), ультрафіолетове опромінення, іонізуюче випромінювання, ультразвук тощо. До хімічних методів відноситься застосувапня з'єднань неорганічного (галоіди, окисники, неорганічні кислоти і луги) та органічного (спирти, альдегіди, феноли, нітрофурани, органічні кислоти) походження.
ПІДГОТОВКА ПРИМІЩЕНЬ СТОМАТОЛОГІЧНОГО (КАБІНЕТУ) ПОЛІКЛІНІКИ ТА СТАЦІОНАРУ

Існують чотири види прибирания приміщень: попереднє, поточне, заключне, генеральне.

Попереднє прибирания полягае в щоденному протиранні підлоги, стоматологічних установок та інших предметів перед початком робочої зміни.

Поточне прибирания приміщень проводиться не менше 2 разів на день, при необхідності частіше. У приміщеннях стоматологічних закладів застосовують виключно вологий спосіб прибирания.

Прибирания проводиться з використанням дезінфікуючих розчинів, дозволених для проведення дезінфекції в лікувально-профілактичних закладах.

Всі поверхні протирають у суворій послідовності: стіл для стерильного матеріалу, шафи для стерильних розчинів, маніпуляційний стіл, зуболікарське крісло, раковини.

Маніпуляційні столи, столи для збереження стерильних інструмснтів, стоматологічні установки, раковини, крани та інші поверхні в кабінетах дезінфікують: 1 % розчином хлора-міну; 1,0 % розчином амфолану; 0,5-1 % водним розчином хлоргексидину біглюконату; 0,25 % розчином гіпохлориту натрію та ін. Протягом робочого дня молодший медперсонал повинен мити плювальниці після прийому кожного пацієнта, не допускаючи їх переповнення закривавленими марлевими тампонами, згустками крові і слини. Перед тим, як википути вміст плювальниці, її по-трібно залити 3 % розчином перекису водню або 2 % розчином хлораміну, після чого порожнюо плювальницю слід вимити 2 % мильно-содовим розчипом або гарячим розчином будь-якого миючого порошку ("Новина", "Прогрес", "Чайка", "Упіверсал" та ін.), а потім обполоскати проточною водою.

Для прибирания використовується спеціально виділений інвентар, що має чітке мар-кірування з вказівкою приміщсння ("Для хірургічного кабінету" тощо).Після поточного прибирания включаються бактерицидні опромінювачі на 60 хвилин, після чого приміщення провітрюється.Заключне прибирания здійснюсться після закінчення робочого дня: обробляють підлогу, стіни, апаратуру. Інфікований матеріал (ватні кульки, марлеві серветки і т.п.) знезаражують в одному із дезінфікуючих розчинів (1 % розчині хлорацину; 0,1 % розчині дезоксону-1; 3 % роз-чині дихлору-1) протягом 120 хвилин або в 3 % розчині перекису водню з 0,5 % миючого засобу протягом 180 хвилин, після чого утилізують.Для знищення відходів (використаний перев'язувальний матеріал, підкладний папір і т.д.), малоцінних предметів використовується спалювання.

Генеральне прибирания проводиться строго за графіком не рідше 1 разу в тиж-день. Для проведения генерального прибирания персонал надіває чисті халати, непромокне взуття, респіратор, захисні окуляри, гумові рукавички, клейончасті фартухи.Перед проведениям генерального прибирания в приміщеннях попередньо проводять прибирания з 0,5 % мильно-содовим розчином для видалення механічних та інших забруднень і з метою більш ефективного впливу дезінфікуючих препаратів на поверхні. Після цього приміщення та все устаткування протирають ганчірками, рясно зволоженими дезрозчином, потім приміщення закривають на 1 годину, після чого змивають дезінфекційний розчии із поверхонь чистим ганчір'ям з водопровідною водою.

Перед початком та після закінчення робочоі зміни проводиться дезінфекція шляхом дворазового протирания всіх поверхонь ганчірками, змоченими дезрозчином. Після дезінфекціі приміщення опромінюють ультрафіолетовим світлом протягом 2 годин.
ПІДГОТОВКА РУК

Не можна допускати до участі в операцїї осіб, що мають ушкодження на шкірі кистей, гнійнички та запальні процеси. Нігті на руках повинні бути коротко підстрижені. Шкіру рук напередодні ввечері для підтримки еластичності та м'якості обробляють вазеліном або ланоліном.Руки миють у такій послідовності: спочатку обробляють щіткою пальці, потім долоні, тильні поверхпі кистей та переходять на передпліччя. При змиванні мильноі піни руки тримають так, щоб змити в першу чергу мило з кистей, а потім із передпліч. До закінчення миття рук, мило і щітку на умивальник класти не можна, їх потрібно тримати в руці. Витирають руки послідовно, починаючи з кистей та переходячи на передпліччя.

Розрізняють гігієнічну і хірургічну дезінфекцію рук стоматологів.

Гігієнічна дезінфекція спрямована на знищення патогенних мікроорганізмів і проводиться після мапіпуляцій, що можуть спричинити за собою забруднення рук (огляд та лікування запальних процесів на шкірі і слизових оболонках, обробка гнійних ран, обробка інфіковапого ігіструментарію, і т.д.). Гігієнічна дезінфекція проводиться до миття рук. Для дезінфекціі застосовуготь такі засоби: 70 % етиловий спирт, 0,5 % хлоргексидину біглюконату в 70 % етиловому спирті, 0,5 % розчин хлораміиу, Після обробки руки слід вимити теплою водою, температурою +40 °С.

Знезаражування рук може бути проведено одним із таких засобів:



  • протирания двома стерильними тампонами, змоченими одним із вищевказаних розчинів, протягом 1 хвилипи на кожну руку;

  • нанесенням на долоні 5-8 мл 70 % етилового спирту або 0,5 % спиртового роз-чину хлоргексидину біглюконату та втираниям в шкіру протягом 2 хвилин;

  • зануренням у таз із 0,5 % розчином хлораміну на 2 хв.

Після робочого дня, протягом якого відбувався контакт рук із хлорними розчинами, шкіру обробляготь ватним тампоном, змоченим 1 % розчипом гіпосульфіту натрію для нейтралізації залишкових кількостей хлору.

Для хірургічної обробки рук існує велика кількість способів. Вибір того чи іншого способу залежить від наявності та переносимості препаратів.

Спосіб Фюрбрінгера: старанно миють кисті, піднігтьові простори та передпліччя протягом 10 хвилин двома стерильними щітками (спочатку одною, а потім другою) з милом. Руки старанно осушують стерильною серветкою - спочатку кисті, потім передпліччя, далі протягом 5 хвилин обробляють 70 % спиртом, а потім протягом 3— 5 хвилин розчином сулеми 1:200. Спосіб застосовується рідко, тому що 70 % спирт створюе тільки короткочасний дубильний ефект, обробка сулемою може призвести до хронічпого ртутного отруєння.

Спосіб Альфельда: обробка рук проводиться як за попереднім способом, але для дубіння шкіри застосовується 96 % розчин спирту без обробки сулемою і йодом.

Спосіб Спасокукоцького - Кочергіна: старанно миють руки теплою проточною водою з милом протягом хвилини, потім руки дезинфікують у тазах із 0,5 % свіжо-приготованим розчином нашатирного спирту стерильною серветкою - 3 хвилини в одному і 3 хвилини в іншому тазу. Після цього руки осушують стерильним рушником і обробляють спиртом протягом 5 хвилин. Деякі хірурги додатково обробляють пальці 10 % йодною настойкою. Метод ефективний, одержав широке поширення, проте в деяких осіб може виникати індивідуальна непереносимість аміаку.

В амбулаторних умовах, у зв'язку з масовістю прийому, лікар здебільшого миє руки під проточною водою з милом та витирає їх стерильним рушником, а потім протирає 2-3 хвилини 70 % етиловим спиртом. Замість спирту шкіру можна протирати 0,5 % розчином хлоргексидину біглюконату. Для попсредження інфікуванпя рук, випадкового пошкодження шкіри при роботі в порожнині рота рукою обов'язково слід застосовувати гумові рукавички. При роботі в гумових рукавичках їх обробляють так само, як шкіру рук. Після видалення зуба руки миють проточною водою та витирають рушником.
ОБРОБКА ІНСТРУМЕНТАРІЮ

Практично весь інструментарій, що застосовується у стоматології, контактує зі слизовою оболонкою або проникає в неї. У зв'язку з цим перенос інфекціі може відбутися при проведенніі як лікувальних, так і діагностнчних маніпуляцій.

Умовно всі предмети, що використовуються при наданні стоматологічноі допомоги, можна розділити за ознакою створення критичної ситуації зараження інфекцією на три групи: критичні, напівкритичпі та некритичні.



До критичної групи в стоматології варто віднести всі предмети, поверхні котрих зазвичай проникають в пошкоджену слизову оболонку або торкаються її: голки, скальпелі, зонди, бори і т.п. Всі вони обов'язково повинні піддаватися стерилізацїї.

До напівкритичних відносяться предмети, поверхні яких при звичайному лікуванні не проникають у слизову оболонку порожнини рота. Вони можуть не піддаватися стерилізації, але повинні дезінфікуватися на високому рівні.



До некритичних відносяться ті предмети в стоматологічному кабінеті, поверхні котрих взагалі не контактують із слизовою оболонкою пацієнта (робочі поверхні, зубо-лікарське крісло, ручки світильників, кнопки керування, підлога, стіни стоматологічного кабінету і т.п.). Вони не підлягають стерилізації і вимоги у відношенні до режиму їх дезінфекції дещо нижчі, ніж ті вимоги, що ставляться до напівкритичних.

У лікувальній зоні (у зоні розбризкування) повинні знаходитися тільки критичні та напівкритичні предмети, а некритичні - поза цією зоною.

Таким чином, дезінфекції в стоматологічному кабінеті повинні піддаватися всі предмети, що там знаходяться, а стерилізації - лише певна частина.

3 усіх існуючих методик проведения дезінфекці'і (фізичних та хімічних) у стоматологічному закладі застосовуються кип'ятіння, протирання, замочування в розчині деззасобу.

Кип'ятіння рекомендується для знезаражування виробів із скла, металу, термостій-ких полімерних матеріалів, гуми. Кип'ятіння здійснюється в закритому посуді при по-вному зануренні виробів у воду.Припускається кип'ятіння як у дистильованій воді, так і в дистильованій воді з двовуглекислим натрієм (питною содою). Експозиція ведеться з моменту закипания.

Протирания використовується для дезінфекці'і поверхонь, предметів догляду, виробів медичного призначення. Протирания провалиться дворазово з інтервалом 15 хви-лин та наступною дезінфекцією 60 хвилин (або до повпого висихання).Допускасться комбіноване використання зрошення з наступним протираниям через 15 хв.

Занурення (або замочування) застосовується для дезінфекції виробів медичного призначення, білизни, посуди для виділень, предметів догляду за хворим, прибирального інвентарю, а також малоцінних предметів та сміття перед їх утилізацією.

При замочуванні об'єкти повинні бути повністю занурені в дезінфікуючий розчин у закритих ємкостях. Дезінфікуючі розчини використовують 1 раз. Після використання хімічних дезінфікуючих препаратів, вироби медичного призначення промивають проточною водою протягом 3 хв. Залишки хімічних препаратів із поверхонь видаляють ганчіркою, змоченою водопровідною водою.
ДЕЗІНФЕКЦІЯ ВИКОРИСТАНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ

Інструментарій, забрудпений кров'ю або гноем у процесі роботи, збирається в ємність із 2 % розчином миючого засобу, дозволеного до застосування для миття в лікувально-профілактичних закладах ("Прогрес", "Марічка", "Лотос-автомат", "Лотос", "Айна", "Біолот"). Внутрішні канали і порожнини інструментів повинні бути заповнені розчином.

Після накопичення інструментарію в миючому розчині його перекладають для дез-інфекціії у ємність, з 3 % розчином хлораміну або 6 % розчином перекису водню з 0,5 % розчином миючого засобу (на 1 л 6 % розчину перекису водню додають 5 грамів ми-ючого засобу), або 4 % розчином формаліну, або 1 % розчином хлорцину, або іншими препаратами іноземних виробників, дозволеними до застосування Міністерством охорони здоров'я України.

Для дезіифекції стоматологічних інструментів допускається застосування тільки таких дезінфікуіочих засобів, які володіють бактерицидною, фунггіцидною та спороцидною дією.

Час перебування (експозиція) стоматологічного інструменту в дезінфікуючому розчині для кожного дезінфекційного засобу своя:

  • 60 хвилин у 6 % розчині перекису водню з 0,5 % розчином миючого засобу, доз-воленого до застосування наказом МОЗ СРСР № 408;

  • 60 хвилин у 4 % розчині формаліну;

Видаляти засохлу кров зішкрябуванням не можна, тому що це призводить до ушкод-ження нікельованої поверхні. При порушенні нікельованого або хромованого покриття інструмент повинен бути вилучений і підданий повторному хромуванню.

Інструментарій без видимих забруднень кров'ю (гноєм) піддається дезінфекції відразу ж після використання. Дсзінфекціі підлягає и інструментарій одноразового застосування. Після застосування кожен виріб разового користуванпя (наприклад, шприц), додатково не промиваючи і не розбираючи, не знімаючи голок, заповнюючи внутрішні порожнини, занурюють в один із дезінфекційних розчинів:

  • 6 % розчин перекису водню - на 60 хвилин;— 5 % розчин хлораміну — на 60 хвилин;

  • 0,5 % активований розчин хлораміну - на 60 хвилин;

  • 1,5 % (за препаратом) розчин нейтрального гіпохлориту кальцію - на 60 хвилин;


При замочуванні інструментарію необхідно, щоб всі інструменти були повністю за-нурені в дезрозчин, а всі ї'хні внутрішні канали і порожнини були заповпені дезрозчином.

Після проведення дезінфекції інструментарій старанно прополіскується під проточною водою до зникнення запаху дезінфікуючого засобу та піддається перед-стерилізаційній обробці на робочому місці або в центральному стерилізаційному відділенпі (ЦСВ). Після миття інструментів проводиться контроль на наявність прихованої крові за допомогою бензидииової або ортотолідинової проб.



Бензидинова проба. Реактив готують безпосередньо перед застосуванням. У чисту суху мензурку поміщають декілька кристалів бензидину, потім вливають 1 мл оцтової кислоти (або 2 мл 50 % розчину оцтової кислоти) і 2 мл 3 % розчину перекису водню. Реактив наносить піпеткою на інструменти, що перевіряються, скляні ппірици; в канал голки розчин вводять шприцом. Якщо на інструментах залишилася кров, реактив фарбується в яскраво-зелений колір. Пізня зміна кольору, через 2 хвилинии та більше, не враховується.

Ортотолідиова проба. Беруть 5-10 мл 4 % розчину оцтової кислоти і стільки ж дистильованої води. На інструмент наносять 2-3 краплі цієї суміші і 1-2 краплі 20 % розчину перекису водню. При наявності залишку крові спостерігається яскраво зелене забарвлення.

Фенолфталеїнова проба. Застосовується для виявлення залишків миючих засобів. На вимиті інструменти наносять 1 % розчин фенолфталеїну - залишки миючих засобів дають рожеве забарвлення.

Якщо за допомогою приведених проб виявляються залишки крові або миючих засобів, обробку інструментів повторюють і потім повторюють контрольні реакції.
Предстерилізаційна обробка інструментарію.

  1. Промиваємо інструменти в ємкості №1 (2,3 % розчин саніфекта, 3 % хлорамін).

  2. Замочуємо в ємкості №2 на 1 годину (2,3 % розчин саніфекта, 3 % хлорамін).

  3. Промиваємо під проточною водою 10 хв.

  4. (для хлораміну) в миючий розчин, підігрітий до 50 град. на 15 хвил. Потім ретельно миємо інструменти щітками, тампонами та йоршиками. Промиваємо під проточною водою.

  5. Знесолюємо інструменти в дистильованій воді пів хвилини.

  6. Просушуємо інструменти та стерилізуємо при температурі 1800С. 1 годину.

  7. Подаємо на стіл в лотках, накритих стерильною салфеткою.


СТЕРИЛІЗАЦІЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ

Нові інструменти перед стерилізацією очшцають від мастила марлевими сєрветками, а потім бензином або ефіром.

Стерилізацію стоматологічних інструментів, у залежності від особливостей виробу, що стерилізується, проводять: термічним (кип'ятінням, повітряним, паровим, або хімічним методами.

Стерилізація кип'ятінням. Тсрмічна стсрилізація викликає загибель більшості мікроорганізмів. В залежності від виду мікроорганізму, фази його життєдіяльності (спори), методу термічпого впливу час загибелі мікробів коливається в широких межах - від 1 хвилини до декількох годин.

Кип'ятіння застосовуеться для стерилізаціі цільнометалевих інструментів, шприців, виробів з гуми. Для кип'ятіння інструментів використовують стерилізатор. Нагрівання здійснюеться газом, електрикою або паром. Стерилізація шляхом кип'ятіння в дисти-льованій воді проводиться протягом 60 хвилин від початку кипіння для хірургічних інструментів і 30 хвилин - для гумових рукавичок. Для зменшення утворення накипу в стерилізатор наливають дистильовану воду і добавляють бікарбонат натрію (питна сода) для одержання 1-2 % розчину. Ріжучі інструменти кип'ятять без соди протягом 3 хвилин, попередньо обгорнувши ріжучі частини марлею або ватою, оскільки скальпелі тупляться від поштовхів та ударів об інші інструменти.

Стерилізація сухим жаром. Має достатньо високу дію не тільки на вегетативні форми мікроорганізмів, але і на спори. До недоліків способу відносять тривалість стерилізації та обмеженість матеріалів, спроможних перенести такий метод стерилізації.

Сухим жаром стерилізують вироби зі склата металу. При температурі 180 °С інструменти стерилізують 60 хвилин, при температурі 160 °С - 50 хвилин. Такі вироби використовують безпосередньо після стерилізаціі або викладають на стерильний стіл і накривають стерильною серветкою на термін не більше 12 годин.

Для контролю сухожаровою стерилізаціі використовують хімічні тести: левоміцетин (температура плавления 160 °С), тіосечовину, винну кислоту (180 °С), янтарну кислоту (180-184 °С), аскорбінову кислоту (187-192 °С) барбітал (190-191 °С). Якщо в стерилізаційній камері була досягнута відповідна температура, хімічна сполука повинна бути цілком розплавлена і рівномірно забарвлена. Хімічні індикатори контролюють тільки один параметр - температуру, а термочасові індикатори - дозволяють одночасно контролювати як температуру, так і час стерилізаціі. При дотриманні режиму стерилізації термочасовий індикатор змінює свій колір до кольору еталона.

Паровим методом стерилізують вироби зі скла, металу, білизну, вироби з гуми (рукавички, трубки, зонди та ін.), латексу в парових стерилізаторах (автоклавах).

Режим стерилізаціі виробів зі скла, металу, текстилю: 132 °С - 2,0 кгс/см - 20 хв.

Режим стерилізаціі' виробів із гуми, латексу, полімерних матеріалів (ощадливий режим): 120 °С - 1,1 кгс/см - 45 хв.

При розкриванні упаковки будь-якого виду її вміст може бути використаний протягом 6 годин.

Хімічна (холодна) стерилізація рекомендується для виробів із полімерних матеріалів, гуми, скла та інших матеріалів, що не витримують тепловоїї обробки. Для стерилізаці'і використовують різні хімічні сполуки з різноманітних груп (галої'д-похідні, кислотовмісні речовини, альдегіди, фенолвмісні та поверхневоактивні речовини, гуанідіни, кислоти, луги тощо) або композиційні препарати на їх основі. Частіше всього стерилізацію проводять при кімнатній температурі (21±1 °С) наступними препаратами: 20 % розчином біанолу з експозицією 10 годин; дезоксоном-1 з експозицією 45 хвилин; 2,5 % глутаровим альдегідом з експозицією 360 хвилин.Вироби, що призначепі для хімічної стерилізаці'і, вільно розкладають у стерильній ємності з стерилізуючим розчином, повністю занурюючи вироби в розчин і заповнюючи ним внутрішні канали. По закінчениі стерилізаційної витримки вироби стерильним пінцетом витягають із розчипу, видаляючи його з каналів. Потім вироби переносять по черзі в три (при використанні 6 % розчину перекису водню - у дві) стерильні ємності зі стерильною дистильовапою водою для відмивання розчину. Металеві вироби відмивають не менше 5 хвилин у кожній ємності, інші вироби - не менше 15 хв. Вироби висущуготь за допомогою стерильних серветок, поміщають у стерильне простирадло, закладають у стерильний бікс і зберігають не більше 3 діб з моменту стерилізаці'і.

Холодна стерилізація ріжучих інструментів та стоматологічних дзеркал провадить-ся занурепням їх у 96 % спирт на 2 год. Зберігають інструменти в потрійному розчині (Fonnalini 20,0, Ac. carbolici 5,0, Natrii hydrocarbonatis 15,0, Aqua distillatae ad 1000 мл).

Останнім часом з'явилися нові розробки в гігієнічній обробці стоматологічного інстру-ментарію, що об'єднують процеси очищения, миття та дезінфекці'і. Фірма EMS+ (Швей-царія) запропонувала пристрій «ТЕРМТНАТОР», що монтується безпосередньо на сто-матологічній установці. У цьому пристро'і стоматологічний інструмснтарій (дзеркала, гладилки, пінцети та ін.) обробляються протягом 3 секунд.

АНТИСЕПТИКА

Антисептика - комплекс заходів, спрямованих на боротьбу з інфекцією в рані. Антисептика здійснюеггься мехапічпими, фізичними, хімічними та біологічними методами.

МЕХАНІЧНІ МЕТОДИ

Механічна антисептика полягас у первинній хірургічній обробці рани: висічеипя країв єі дна рани, видалення нежиттєздатних тканин і сторонніх тіл. До механічної антисептики відноситься метод промивання ран і порожнин антисептичними розчинами.

ФІЗИЧНІМЕТОДИ

Основна задача фізичних методів полягає у зовнішпьому дренуванні інфікованої рани за допомогою тампонів та дренажів, а також у висушуванні рани та проведенні теплових і світлових процедур.

ХІМІЧНІ МЕТОДИ

Хімічна антисептика забезпечус знищення мікробної флори в paні за допомогого різноманітних хімічних сполук. До групи хімічних антисептиків входять препарати, що застосовуються для знезаражування рук, операційного поля, інструментів тощо.

БІОЛОПЧНІ МЕТОДИ

Біологічна антисептика спрямована на підвищення захисних сил організму, створен-ия несприятливих умов для розвитку мікрооргапізмів у рані.

До біологічних антисептиків відносяться антибіотики, ферменти, імунні сироватки.

Матеріали для самоконтролю:

1. Товщина дизінфікуючого засобу над поверхнею занурених інструментів в процесі дизінфікування повинна бути

А. *не менше 1 см

В. не перекриває інструментарій

С. не менше 2 см

D. не менше 0,5 см
2. Назвіть найприйнятніший спосіб стерилізації стоматологічних наконечників:

А.* Здійснюється після кожного прийому пацієнта 1% р-ом хлораміну, шляхом двократного протирання наконечника з перервою 15хв.

В. Здійснюється 2 разу в зміну шляхом протирання 0,5 % р-ом корзолекса.

С. Здійснюється після кожного прийому пацієнта 1% р-ром хлораміну, шляхом однократного протирання наконечника з перервою 30 хв.

D. Здійснюється після кожного прийому пацієнта 0,01% р-ом хлораміну.
3. Виберіть з нищеперерахованих метод стерилізації марлевих серветок, рушників, ватних валиків і турунд:

А. методом кип'ятіння

В. сухожарова стерилізація при температурі 150-200° З

С.* стерелізують в біксах в автоклаві при температурі 132С, Р = 2 амт протягом 25 хв.

D. холодна стерилізація

Література.

Основна:

1.Лекції , що читаються на кафедрі стоматології дитячого віку.

2.Борисенко А.В. Организация работы врача-стоматолога и возможные профессиональные вредности // Стоматолог. -2000. -№5.-С. 48 -51.

3.Инструкция по режиму работы в стоматологическом кабинете. -М.,1993.-2с.

4.Катаева В.А. Профилактика внутрибольничных инфекций в стоматологии. - М., 1990-20 с.

5.Организация санитарно-гигиенического и дезинфекционно-стершшзационного режимов в учреждениях стоматологического профиля: Методическое письмо. - М., 1995. -11 с.


Додаткова:

1.Пахомов Г.Н. Основы организации стоматологической помощи населению. -М.: Медицина, 1983.-280 с.

2.Рамкова Н.В. Методы, средства и режимы стерилизации //В кн.: Профилактика внутрибольничных инфекций. - М.: ТОО "Рарогь", 1993.-С. 172-178.

3.Санитарно-гигиенический и противоэпидемический режим в учреждениях стоматологического профиля / В.В.Анашкин, Н.А.Анашкина, С.Д.Волков и др.-К.: Транспорт Украины, 1999.-158 с.




Каталог: downloads -> childstomat
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття 13
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття 14
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття

Скачати 474.11 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка