Мікроелементи



Скачати 50.61 Kb.
Дата конвертації12.11.2016
Розмір50.61 Kb.
#1436
  • Мікроелементи — велика група мінеральних речовин, які мають високу біологічну активніст та містяться в продуктах харчування, питній воді і, відповідно, в тканинах людини в дуже малих кількостях (менше 0,01 г/кг). Їх коло значне. Найбільш вивчені в фізіологічному плані залізо, мідь, марганець, цинк, йод, фтор та деякі інші. На даний час є всі підстави вважати, що мікроелементи є життєво важливими харчовими речовинами.
  • Вони беруть участь майже в усіх біологічних процесах, що відбуваються в тканинах організму, і мають досить специфічну дію. Це особливо проявляється в місцевостях з незвичайним (недостатнім або надлишковим) рівнем тих або інших мікроелементів в довкіллі (грунті, воді, рослинах), що призводить до збідніння ними продуктів харчування і навіть до виникнення ендемічних (характерних для даної місцевості) захворювань людини. Є цілі регіони, де є підвищена захворюваність населення зобом внаслідок недостатності в їжі йоду, ендемічним карієсом — внаслідок дефіциту фтору або флюорозом — внаслідок його надлишку.
  • Є місцевості з природньою недостатністю міді, кобальту і деяких інших мікроелементів, що в недавньому минулому було причиною виникнення хвороб свійських тварин і рослин, що вирощуються. Внесення в грунт відповідних мікроелементних добрив знімає дефіцит мікроелементів в сільськогосподарській продукції. В харчуванні людини такий дефіцит усувається також шляхом збагачення поживними речовинами — мікроелементами — харчового раціону або питнної води. Істотною допомогою є включення в харчування продуктів, в яких ті або інші мікроелементи вибірково акумульовані в силу метаболічних особливостей рослинного або тваринного організму.

елементи які необхідні для рослин у порівняно невеликих кількостях. Входять до складу ферментів.

  • елементи які необхідні для рослин у порівняно невеликих кількостях. Входять до складу ферментів.
  • Організм дуже економно використовує цей мікроелемент в процесі кровотворення: залізо, яке вивільняється при руйнуванні відпрацьованих еритроцитів, повторно використовуються на ті ж цілі. Окрім того, майже 20% заліза організму депонується на випадок підвищеної потреби в ньому.

Купрум

  • Приймає участь в побудові молекул деяких окисно-відновних ферментів, зокрема, пластоціаніну, цитохромоксидази. Підвищує стійкість рослин до грибкових захворювань.
  • В нинішній час значення міді як життєво необхідного для організму тварин і людини мікроелементу сприймається як звичайне. Однак ще декілька десятиліть назад багато регіонів планети вважалися проклятими Богом через те, що на зовні прекрасних, соковитих пасовищах тварини доходили до крайнього ступеня виснаження і гинули. В більшій мірі при цьому страждали корови, надої від яких не варто було й очікувати, щось подібне відбувалося і з іншими тваринами. Пошуки причини в кінцевому результаті показали, що виною всьому низький вміст міді в довкіллі — грунті, траві тощо.
  • Нестача міді в продуктах харчування негативно відбивалася і на здоров’ї людей, особливо в прибережних районах морів, на територіях з бідними на мідь піщаними болотистими грунтами. З встановленням причини цього були вжиті компенсаційні заходи — використання відходів виробництва міді як добрив дозволили швидко зробити такі райони здоровими і багатими.
  • Мідь міститься практично в усіх органах і тканинах людини: в печінці, мозку, серці, нирках, нагромаджується в м’язевій і кістковій тканинах. Всмоктуючись переважно у верхніх відділах кишечника, мідь сприяє переносу заліза в кістковий мозок, перетворенню неорганічного заліза, що надходить з їжею і водою, в органічні зв’язані форми, що забезпечують кровотворення. Мідь бере активну участь в багатьох обмінних процесах, позитивно впливає на функцію залоз внутрішньої секреції. Важливою стороною її біологічної дії є участь в регуляції вуглеводного обміну.
  • Добова потреба в міді для дорослих складає близько 2 мг. Різноманітне харчування як правило її забезпечує. Але дітям, особливо при малокрів’ї, в харчовий раціон необхідно включати продукти, найбільш багаті на цей елемент, — печінку, рибу, овочі, листяну зелень, чорну смородину, клюкву, абрикоси, агрус, груші, полуниці. Бідні на мідь молочні продукти. Мідь яєчних жовтків погано засвоюється з кишечника.

Цинк

  • Важливий компонент ферменту карбоангідрази, що каталізує дуже важливу для дихання рослин реакцію. Впливає на діяльність меристем, сприяє накопиченню фітогормону.
  • Інтерес до цього важливого для людини мікроелементу значно зріс після встановлення причини синдрому карликовості із сповільненням статевого розвитку в осіб, що проживають в місцевостях з низьким вмістом цинку в грунті (переважно країни Близького Сходу). В нормі в організмі людини міститься від 1,5 до 3 г цинку, розподілений він в кістках, шкірі, м’язах, волоссі. Комітет експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я вважає вміст цинку у волоссі об’єктивним показником рівня обміну речовин в організмі.
  • Біологічна роль цинку значна. Він є важливою складовою ферменту, що виводить в процесі газообміну вуглекислоту з організму. Відмічено його значення для діяльності гіпофізу, статевих залоз, наднирників, участь в процесах кровотворення, загоєння ран. В складі інсуліну цинк бере участь в регуляції вуглеводного обміну. Позитивно діє цинк на окислення жирів з вивільненням енергії та нормалізацію їх обміну. Він попереджує ожиріння печінки, стимулює утворення незамінних амінокислот (компонентів білкової молекули), утворює комплекси з нуклеїновими кислотами.
  • Збагачення цинком грунтів має вплив на вміст вітамінів (аскорбінова кислота, тіамін) в харчових продуктах через активацію їх синтезу рослинами. За останні роки встановлена участь цинку (разом з вітаміном А) у підтриманні нормальної гостроти зору, особливо нічного, в сприйнятті смаку (при нестачі відзначається втрата смакових відчуттів і апетиту, виникають смакові спотворення), а також в регуляції нюху
  • Можливими причинами дефіциту цинка в організмі може бути споживання як основного продукту харчування бездріжджового хліба з борошна тонкого помолу, інтенсивне потовиділення, зумовлене високою температурою навколишнього середовища, алкоголізм, хронічні захворювання кишечника з порушенням всмоктування. Легка ступінь недостатності цього мікроелементу може виникати при відносно низькому споживанні м’яса і інших тваринних продуктів.
  • Уявлення про йод як про один з мікроелементів насамперед пов’язане з можливістю виникнення ендемічного (властивого тій чи іншій місцевості) зобу при його нестачі в зовнішньому середовищі, особливо в продуктах харчування (надлишок йоду в навколишньому природньому середовищі не відомий). Регіони, де відчувається дефіцит йоду, досить обширні.
  • Джерелом йоду є вода та їжа, а в приморських районах і повітря. В організмі він знаходиться в усіх тканинах, але переважна його кількість сконцентрована в щитовидній залозі. Біологічна роль йоду полягає в забезпеченні нормального стану і функціонування щитовидної залози, яка продукує життєво необхідні йодвмісні гормони. Сполуки йоду здатні виконувати радіозахисну функцію, що було, наприклад, використано в рекомендаціях з радіаційної профілактики населення, що піддалося впливу радіонуклідів при аварії на Чорнобильській АЕС.
  • Оптимальна норма споживання йоду складає 100-200 мкг на добу і повністю забезпечується при звичайному харчуванні в благополучних по йоду районах. Наявність йоду в питній воді становить всього лише 0,2-2,0 мкг, що характеризує воду як малозначиме джерело його надходження в організм. В добових наборах продуктів харчування, що використовуються в неблагополучних по йоду місцевостях, його в 5,7 і навіть в 10 разів менше, ніж в місцях з достатнім його вмістом в зовнішньому середовищі.
  • Основою профілактики ендемічного зобу є компенсація йодного дефіциту. Найбільш природнім та ефективним є включення в раціон морської риби та інших продуктів моря (морської капусти, креветок тощо), вміст йоду в яких в десятки разів вищий, ніж в місцевих продуктах харчування. Дуже ефективним є також введення в раціон йодистого калію. Звичайно з цією метою йодують кухонну сіль з розрахунку 25 г Kl на 1 т солі. Така сіль приносить в добовий раціон майже 0,2 мг (200 мкг) йоду.
  • При цьому потрібно враховувати нестійкість йодного компоненту при зберіганні солі. В зв’язку з великою гігроскопічністю солі зберігання її повинно здійснюватися в сухих місцях з граничним строком до 6 місяців. По закінченні цього терміну сіль переходить в категорію звичайної, нейодованої.

Макроелементи

  • Макроелементи (грец. makros — великий + лат. elementum — стихія, первинна речовина) — хімічні елементи, що присутні у організмі людини в високих концентраціях. Із 106 елементів періодичної системи Д.І. Менделєєва в організмі людини постійно присутні 86, з них 25 — необхідні для нормальної життєдіяльності.

Концентрація у організмі

  • Елемент
  • Вміст маси клітин, %
  • Значення
  • Фосфор (Р)
  • 0,2-1,0
  • Входить до складу кісток, білків, нуклеїнових кислот, АТФ.
  • Калій (К)
  • 0,15-0,4
  • Основний позитивно заряджений іон в організмі.
  • Сірка (сульфур, S)
  • 0,15-0,2
  • Входить до складу білків та інших біомолекул
  • Хлор (Cl)
  • 0,05-0,1
  • Негативно заряджений іон в організмі
  • Кальцій (Са)
  • 0,04-2,0
  • Магній (Mg)
  • 0,02-0,03
  • Активує діяльність ферментів, структурний компонент хлорофілу.
  • Магній (Mg)
  • 0,02-0,03
  • Головний внутрішньо-клітинний позитивно заряджений іон
  • Залізо (Ферум, Fe)
  • 0,01-0,015
  • Входить до складу багатьох біомолекул у тому числі гемоглобіну.
  • Класифікація елементів в людському організмі
  • Біоелементи
  • Неорганічні
  • Органічні
  • Макроелементи
  • Мікроелементи
  • Ультрамікроелементи
  • Життєво необхідні:
  • Ca, Mg, K, Na, P, S, Cl, Fe, Zn, Mn, Mo, I, Se. Cu, Co
  • Умовно необхідні:
  • F, Si, Ti, V, Cr, Ni, As, Br, Cd, Sr
  • Маловивченої дії
  • Li, Bi, B, Sc, Al, Ga, Ge, Rb, Zr, Ag, Sn, Sb, Cs, Ba, Hg, Pb, Re, Th, U

Макроелементи - хімічні елементи,

  • Макроелементи - хімічні елементи,
  • що містяться в тілі живих організмів у
  • концентрації від 0.001% до 70%
  • До макроелементів відносяться: кисень, водень, вуглець, азот, фосфор, калій, кальцій, сірка, магній, натрій, хлор, залізо та ін

Кальцій (Са) 

  • Бере участь
  • у функціонуванні серцево-судинної та нервової систем
  • у процесі згортання крові,
  • у виробленні гормонів, ферментів і білків
  • у скороченні і розслабленні м'язів
  • у забезпеченні міцності кісток скелета
  • Найкраще джерело Кальцію-
  • це молочні продукти

В яких продуктах міститься кальцій ?

  • Достеменно відомо, що кальцій - це основа структурної кісткової тканини організму людини. Цей елемент є найнеобхіднішим мінеральною речовиною буквально з народження людини до глибокої старості.

Кальцій

  • Впливає на нормальний розвиток клітин.
  • Компонент кісток, емалі зубів.
  • Бере участь у згортуванні крові.
  • Активує скорочення м’язових волокон.

Фосфор (Р)

  • Бере участь у процесах обміну жирів, білків і вуглеводів
  • Впливає на діяльність нирок і роботу серцевої мускулатури
  • Бере участь у процесах розумової та м'язової активності
  • Впливає на утворення деяких ферментів і гормонів
  • В організмі міститься у всіх середовищах і тканинах, депонується в кістковій та м'язовій тканинах
  • Добова потреба- від 1 до 4,6 м.
  • Максимальна кількість Фосфору міститься в горосі, квасолі, горіхах, часнику, петрушці, шпинаті, моркві, капусті , деяких ягодах, а також у ячної, перлової, вівсяної крупах.

Фосфор у їжі

  • Фосфор - необхідний організму макроелемент, відіграє важливу роль у діяльності головного мозку, серцево-судинної системи і формуванні кісток

Магній (Mg) 

  • Сприяє засвоєнню Кальцію з кишечника, а також всмоктуванню Калію, Фосфору, вітамінів групи B, C, і E 
  • Є невід'ємним учасником багатьох біохімічних процесів організму і регуляції життєво-важливих функцій
  • Підтримує в нормі активність клітинних мембран 
  • Регулює нервові імпульси в центральній і периферичній нервових системах 
  • Регулює рівень холестерину в крові 
  • Попереджає розвиток серцевих захворювань
  • Бере участь в утворенні кісткової тканини, в енергетичному та вуглеводному обміні 
  • Основні прояви надлишку магнію: млявість, сонливість, зниження працездатності,діарея. 

Продукти багаті на магній

  • Стомлюваність, порушення сну,
  • перебої в роботі серця, спазми м'язів,
  • високий кров'яний тиск  —
  • часті результати недостачі  магнію в організмі.
  • Магній входить до  складу  або впливає на активність більше 300 ферментів, в основному регулюючих біоенергетичні процеси в організмі, а також діяльність серцево-судинної системи і рівень жирів в крові.

Залізо (Fe) 

  • Входить до складу дихальних пігментів
  • Забезпечує киснем тканини всього тіла
  • Бере участь у створенні гемоглобіну і в процесах кровотворення
  • Добова потреба дорослої
  • людини в залізі - 10-30 мг.
  • Залізо міститься практично у
  • всіх продуктах із звичайного
  • раціону

Анемія, низький гемоглобін – брак заліза в організмі

  • Низький гемоглобін – це часте явище в сучасному суспільстві. Брак заліза в організмі може стати причиною багатьох недуг. Залізо кровотворний елемент. Для відновлення браку цього заліза потрібно правильно харчуватися.

Залізо (Fe)

  • Участь у диханні, кровотворенні, окислювально-відновних реакціях, реакціях імунітету. Дефіцит і порушення обміну заліза призводять до анемії (недокрів'я).
  • Міститься в печінці, баранині, яловичині, квасолі, гречаній крупі, деяких овочах (шпинат)

Натрій  (Na)

  • Життєво необхідний внутрішньоклітинний і міжклітинний елемент
  • Стабілізує кров'яний тиск
  • Регулює ниркову діяльність, роботу м'язової та нервової тканини
  • Підтримує нормальну скоротність м'язів, тонус судинних стінок, процеси збудливості і розслаблення.
  • Надлишок цього макроелемента викликає набряки обличчя і ніг
  • Макроелемент входить до складу морської капусти, моркви, буряку, цикорії, кульбабу, селері.

Продукти з вмістом натрію

  • Натрій участь у процесах внутрішньоклітинного та міжклітинного обміну, у підтримці осмотичного тиску протоплазми й біологічних рідин організму, у водному обміні
  • Потрапляє в організм в основ­ному у вигляді хлориду натрію (повареної солі) та з різних продуктів багатих на вміст натрію.

Хлор (Cl)

  • Міститься в соляній кислоті - головній складовій шлункового соку 
  • Приймає участь у формуванні плазми крові  та у процесі розщеплення жирів
  • Сприяє своєчасному виведенню з організму вуглекислого газу 
  • Допомагає виводити токсини і шлаки з організму, поліпшує діяльність печінки
  • Регулює осмотичний тиск у клітинах та тканинах, нормалізує водний обмін , бере участь в утворенні соляної кислоти у шлунку
  • Людині потрібно споживати на добу 5-10 г
  • NaCl(поварена сіль) , мінімальна потреба –
  • 800 мг у добу.

Калій (К) 

  • Підтримує нервово-м'язової збудливість і провідність
  • Бере участь у нервовій регуляції серцевих скорочень
  • Підтримує водно-сольовий баланс
  • Підтримує нормальний рівень кров'яного тиску
  • Бере участь у забезпеченні видільної функції нирок
  • Підтримує кислотно-лужну рівновагу
  • Має роль каталізатора при обміні вуглеводів і білків
  • Основні прояви надлишку калію: підвищена збудливість, дратівливість, пітливість, нервово-м'язові, аритмії, паралічі скелетних м'язів,кишкові коліки,схильність до розвитку цукрового діабету. 
  • Добова потреба в Калії складає 2 г.
  • Основні джерела : шпинат, морква, цибуля-латук, петрушка, спаржа, кульбаба, часник, чорна смородина, горох, спаржа, грейпфрути, редиска, чорнослив, бобові культури, хліб житній, крупа вівсяна та ін.

Сірка (S) 

  • Зміцнює м'язову систему
  • Знижує поріг чутливості організму до алергенів
  • Сприяє вимиванню шлаків і токсинів з тканин суглобів
  • Покращує роботу нервової системи
  • Укріплює кістки
  • Стабілізує рівень цукру в крові
  • Нормалізує обмін речовин
  • Має протиалергічну та антиоксидантну дію
  • Добова потреба- приблизно  1 г сірки щодня. 
  • Звичайний раціон харчування цілком задовольняє цю потребу.

Сірка у родуктах харчування

  • Продукти, багаті сіркою – це те, що дозволяє організму легко справляти з безліччю функцій. Сірка задіяна в наступних процесах:
  • Вміст сірки переважно більший в продуктах тваринного походження:
  • м'ясо яловиче – 230 мг/100 г;
  • ставрида – 210 мг/100 г;
  • кури-бройлери – 180 мг/100 г;
  • морозиво – 37 мг/100 г;
  • курячі яйця – 177 мг/100 г;
  • молоко – 28 мг/100 г;
  • сир твердий (голландський) – 25мг/100 р.

Оксиген (О)

  • З лікувальною метою застосовується дозований вплив на організм кисню для поліпшення обмінних процесів
  • Головною функцією молекулярного кисню в організмі є окислювання різних з'єднань. Разом з воднем кисень утворить воду, вміст якої в організмі дорослої людини в середньому становить близько 55-65%

Карбон (С)

  • В фармакології і медицині широко використовуються з’єднання вуглецю. Так, активоване вугілля, застосовується для виведення з організму різних токсинів і абсорбції газів.
  • Головною функцією вуглецю є формування безлічі органічних сполук, що забезпечує біологічну розмаїтість, участь цього елемента у всіх функціях і проявах живого.
  • Окислювання з'єднань вуглецю під дією кисню
  • приводить до утворення води і вуглекислого
  • газу; цей процес служить для організму
  • джерелом енергії.

Водень (Н)

  • Входить до складу води, мінералів, нафти, вугілля, живих істот. 
  • Основна функція водню - формування органічних молекул, структурування біологічного простору (вода і водневі зв'язки). 
  • Водень входить у структуру білків, вуглеводів, жирів, ферментів і інших біоорганічних з'єднань, що виконують структурні і регуляторні функції.

Азот (N)

  • Азот необхідний всім живим організмам для синтезу амінокислот, з яких утворяться білки і нуклеїнові кислоти.
  • В медицині з'єднання азоту застосовують у якості сечогінних (хлорид амонію), антиангінальних (нітрогліцерин), наркотичних (закис азоту) засобів. 

Залежність відповідної реакції (R) від дози (n) для життєво необхідних елементів

  • При малому надходженні життєво необхідних елементів організму наноситься істотної шкоди.
  • Він функціонує на межі виживання. Це пояснюється зниженням активності ферментів, до складу яких входить цей елемент.
  • При підвищенні дози елемента у відповідь реакція зростає і досягає норми (плато). При подальшому збільшенні дози виявляється токсична дія надлишку даного елементу, в результаті чого не виключається і летальний результат. Дану криву можна трактувати так: все має бути в міру. І дуже мало, і дуже багато - шкідливо.

Поширеність дефіцитів життєво важливих мікроелементів у світі в цілому (за: Biesalski, 1999, Oberleas, 2002):

  • Елемент
  • Кількість
  • Fe (залізо)
  • до 1,0 млрд. чел.
  • Zn (цинк)
  • до 4,5 млрд. чел.
  • Cu (мідь)
  • 3,6 - 3,8 млрд. чел.
  • Cr (хром)
  • до 3,0 млрд. чел.
  • I (йод)
  • до 1,0 млрд. чел
  • Se (селен)
  • до 1,0 млрд. чел

Визначення забезпеченості організму людини потрібними елементами

  • Вивчення забезпеченості організму мікроелементами вироблялося за методикою, запропонованої Губарєвої Л. І., Мізіревой О.М., Чурілової Т. М., шляхом анкетування студентів. Ми з'ясовували забезпеченість такими елементами: магнієм, калієм, залізом і кальцієм.
  • Група
  • Всього
  • Число студентів з гіпоелементозами
  • калій
  • кальцій
  • магній
  • залізо
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 10
  • 12
  • 9
  • 11
  • 4
  • 3
  • 5
  • 1
  • 1
  • 2
  • -
  • -
  • 2
  • -
  • 2
  • 1
  • 5
  • 2
  • 4
  • 1
  • Всього
  • 42
  • 13
  • 3
  • 5
  • 12
  • Результати анкетування
  • Результати анкетування студентів показали, що дефіцит хімічних елементів проявляється навіть у людей, що вважають себе здоровими. Однак якщо гіпоелементоз буде збільшуватися, то надалі можуть проявитися і хворобливі стани

Гіпоелементоз – це нестача макро та мікроелемента в організмі. Він може стати причиною серйозних захворювань.

  • Хронічний стрес
  • Фізичні навантаження
  • Забруднення середовища
  • Погане харчування
  • Підвищується потреба в мікроелементах і вітамінах
  • Змінюється обмін мікроелементів і вітамінів
  • Стійкий дисбаланс мікроелементів
  • Зміни, викликані нестачею елементів
  • Зміна активності ферментів
  • Стійкий дисбаланс вітамінів
  • Функціональні порушення
  • неврологічні розлади
  • Зниження
  • репродуктивності
  • Зниження
  • імунітету
  • Ендокринні
  • розлади
  • «Недаремно над усіма явищами людського життя панує турбота про хліб насущний. Він подає той давній зв’язок, який з’єднує всі живі істоти, в тому числі й людину, з усією навколишньою їх природою. Їжа ... уособлює собою життєвий процес у повному його обсязі.»
  • окремі тези з доповіді академіка І. Павлова при врученні йому Нобелівської премії[

Вчені назвали овоч, найкращий за співвідношенням ціна-користь

  • Із 98 найпопулярніших овочів першість у картоплі - недорогий продукт містить життєво важливі мікроелементи при відсутності шкідливих субстанцій
  • Серед найпоширеніших овочів картопля є найдешевшим повноцінним джерелом чотирьох ключових мікроелементів, необхідних людському організму. - калієм, магнієм, клітковиною і вітаміном С. Наприклад, одна неочищена бульба картоплі середнього розміру (приблизно 150 грамів) містить більше калію, ніж банан, і забезпечує майже половину денної норми вітаміну С. При цьому в картоплі відсутні такі шкідливі субстанції, як жир, сіль або холестерин.
  • Мінеральні речовини є структурною та функціональною основою існування живих систем, забезпечують нормальний перебіг метаболічних й енергетичних процесів, підтримання показників гомеостазу організму, стимулюють нормальне функціонування серцево-судинної, нервової, м'язової, кровотворної систем. Значення цих речовин для організму людини полягає в тому, що вони беруть участь у побудові тканин (кісток), підтримуванні кислотно-лужної рівноваги, нормалізаціїї водно-сольового обміну, діяльності центральної нервової системи, входять до складу крові, є складовими ферментів та гормонів.

Основними джерелами есенціальних макро та мікроелементів для людини є харчові продукти і питна вода .

  • Основними джерелами есенціальних макро та мікроелементів для людини є харчові продукти і питна вода .
  • Гіпоелементоз - це недолік макро та мікроелемента в організмі. Він може стати причиною серйозних захворювань.
  • Для профілактики різного роду хворобливих станів людини , необхідно різноманітне , повноцінне , збалансоване харчування і здоровий спосіб життя.
  • Необхідно проводити профілактичні бесіди про правильне збалансоване харчування з студентами , що відносяться до груп ризику по гіпоелементозам для запобігання погіршення їх здоров'я.

Каталог: data -> kafedra -> internal -> fiz reabil -> presentations
internal -> Тема: Біологічні основи гельмінтології. Класифікація гельмінтів. Принципи взаємодії паразита й хазяїна
internal -> Текстові тестові завдання
presentations -> Поняття про медичну активність людини. Роль медичної активності людини у боротьбі з «хворобами цивілізації» та епідемією віл/снід
presentations -> 1. Принципи фізичного виховання
presentations -> 1. Принципи фізичного виховання. Методи фізичного виховання
presentations -> Принципи та методи фізичного виховання та Основи методики вдосконалення фізичних якостей: сила, швидкість, витривалість
presentations -> Загальні основи фізичної реабілітації. Лфк як основний засіб фр. Фізична реабілітація в клініці внутрішніх хвороб. Фізична реабілітація (ФР)

Скачати 50.61 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка