- Мікроелементи — велика група мінеральних речовин, які мають високу біологічну активніст та містяться в продуктах харчування, питній воді і, відповідно, в тканинах людини в дуже малих кількостях (менше 0,01 г/кг). Їх коло значне. Найбільш вивчені в фізіологічному плані залізо, мідь, марганець, цинк, йод, фтор та деякі інші. На даний час є всі підстави вважати, що мікроелементи є життєво важливими харчовими речовинами.
- Вони беруть участь майже в усіх біологічних процесах, що відбуваються в тканинах організму, і мають досить специфічну дію. Це особливо проявляється в місцевостях з незвичайним (недостатнім або надлишковим) рівнем тих або інших мікроелементів в довкіллі (грунті, воді, рослинах), що призводить до збідніння ними продуктів харчування і навіть до виникнення ендемічних (характерних для даної місцевості) захворювань людини. Є цілі регіони, де є підвищена захворюваність населення зобом внаслідок недостатності в їжі йоду, ендемічним карієсом — внаслідок дефіциту фтору або флюорозом — внаслідок його надлишку.
- Є місцевості з природньою недостатністю міді, кобальту і деяких інших мікроелементів, що в недавньому минулому було причиною виникнення хвороб свійських тварин і рослин, що вирощуються. Внесення в грунт відповідних мікроелементних добрив знімає дефіцит мікроелементів в сільськогосподарській продукції. В харчуванні людини такий дефіцит усувається також шляхом збагачення поживними речовинами — мікроелементами — харчового раціону або питнної води. Істотною допомогою є включення в харчування продуктів, в яких ті або інші мікроелементи вибірково акумульовані в силу метаболічних особливостей рослинного або тваринного організму.
елементи які необхідні для рослин у порівняно невеликих кількостях. Входять до складу ферментів. - елементи які необхідні для рослин у порівняно невеликих кількостях. Входять до складу ферментів.
- Організм дуже економно використовує цей мікроелемент в процесі кровотворення: залізо, яке вивільняється при руйнуванні відпрацьованих еритроцитів, повторно використовуються на ті ж цілі. Окрім того, майже 20% заліза організму депонується на випадок підвищеної потреби в ньому.
Купрум - Приймає участь в побудові молекул деяких окисно-відновних ферментів, зокрема, пластоціаніну, цитохромоксидази. Підвищує стійкість рослин до грибкових захворювань.
- В нинішній час значення міді як життєво необхідного для організму тварин і людини мікроелементу сприймається як звичайне. Однак ще декілька десятиліть назад багато регіонів планети вважалися проклятими Богом через те, що на зовні прекрасних, соковитих пасовищах тварини доходили до крайнього ступеня виснаження і гинули. В більшій мірі при цьому страждали корови, надої від яких не варто було й очікувати, щось подібне відбувалося і з іншими тваринами. Пошуки причини в кінцевому результаті показали, що виною всьому низький вміст міді в довкіллі — грунті, траві тощо.
- Нестача міді в продуктах харчування негативно відбивалася і на здоров’ї людей, особливо в прибережних районах морів, на територіях з бідними на мідь піщаними болотистими грунтами. З встановленням причини цього були вжиті компенсаційні заходи — використання відходів виробництва міді як добрив дозволили швидко зробити такі райони здоровими і багатими.
- Мідь міститься практично в усіх органах і тканинах людини: в печінці, мозку, серці, нирках, нагромаджується в м’язевій і кістковій тканинах. Всмоктуючись переважно у верхніх відділах кишечника, мідь сприяє переносу заліза в кістковий мозок, перетворенню неорганічного заліза, що надходить з їжею і водою, в органічні зв’язані форми, що забезпечують кровотворення. Мідь бере активну участь в багатьох обмінних процесах, позитивно впливає на функцію залоз внутрішньої секреції. Важливою стороною її біологічної дії є участь в регуляції вуглеводного обміну.
- Добова потреба в міді для дорослих складає близько 2 мг. Різноманітне харчування як правило її забезпечує. Але дітям, особливо при малокрів’ї, в харчовий раціон необхідно включати продукти, найбільш багаті на цей елемент, — печінку, рибу, овочі, листяну зелень, чорну смородину, клюкву, абрикоси, агрус, груші, полуниці. Бідні на мідь молочні продукти. Мідь яєчних жовтків погано засвоюється з кишечника.
Цинк - Важливий компонент ферменту карбоангідрази, що каталізує дуже важливу для дихання рослин реакцію. Впливає на діяльність меристем, сприяє накопиченню фітогормону.
- Інтерес до цього важливого для людини мікроелементу значно зріс після встановлення причини синдрому карликовості із сповільненням статевого розвитку в осіб, що проживають в місцевостях з низьким вмістом цинку в грунті (переважно країни Близького Сходу). В нормі в організмі людини міститься від 1,5 до 3 г цинку, розподілений він в кістках, шкірі, м’язах, волоссі. Комітет експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я вважає вміст цинку у волоссі об’єктивним показником рівня обміну речовин в організмі.
- Біологічна роль цинку значна. Він є важливою складовою ферменту, що виводить в процесі газообміну вуглекислоту з організму. Відмічено його значення для діяльності гіпофізу, статевих залоз, наднирників, участь в процесах кровотворення, загоєння ран. В складі інсуліну цинк бере участь в регуляції вуглеводного обміну. Позитивно діє цинк на окислення жирів з вивільненням енергії та нормалізацію їх обміну. Він попереджує ожиріння печінки, стимулює утворення незамінних амінокислот (компонентів білкової молекули), утворює комплекси з нуклеїновими кислотами.
- Збагачення цинком грунтів має вплив на вміст вітамінів (аскорбінова кислота, тіамін) в харчових продуктах через активацію їх синтезу рослинами. За останні роки встановлена участь цинку (разом з вітаміном А) у підтриманні нормальної гостроти зору, особливо нічного, в сприйнятті смаку (при нестачі відзначається втрата смакових відчуттів і апетиту, виникають смакові спотворення), а також в регуляції нюху
- Можливими причинами дефіциту цинка в організмі може бути споживання як основного продукту харчування бездріжджового хліба з борошна тонкого помолу, інтенсивне потовиділення, зумовлене високою температурою навколишнього середовища, алкоголізм, хронічні захворювання кишечника з порушенням всмоктування. Легка ступінь недостатності цього мікроелементу може виникати при відносно низькому споживанні м’яса і інших тваринних продуктів.
- Уявлення про йод як про один з мікроелементів насамперед пов’язане з можливістю виникнення ендемічного (властивого тій чи іншій місцевості) зобу при його нестачі в зовнішньому середовищі, особливо в продуктах харчування (надлишок йоду в навколишньому природньому середовищі не відомий). Регіони, де відчувається дефіцит йоду, досить обширні.
- Джерелом йоду є вода та їжа, а в приморських районах і повітря. В організмі він знаходиться в усіх тканинах, але переважна його кількість сконцентрована в щитовидній залозі. Біологічна роль йоду полягає в забезпеченні нормального стану і функціонування щитовидної залози, яка продукує життєво необхідні йодвмісні гормони. Сполуки йоду здатні виконувати радіозахисну функцію, що було, наприклад, використано в рекомендаціях з радіаційної профілактики населення, що піддалося впливу радіонуклідів при аварії на Чорнобильській АЕС.
- Оптимальна норма споживання йоду складає 100-200 мкг на добу і повністю забезпечується при звичайному харчуванні в благополучних по йоду районах. Наявність йоду в питній воді становить всього лише 0,2-2,0 мкг, що характеризує воду як малозначиме джерело його надходження в організм. В добових наборах продуктів харчування, що використовуються в неблагополучних по йоду місцевостях, його в 5,7 і навіть в 10 разів менше, ніж в місцях з достатнім його вмістом в зовнішньому середовищі.
- Основою профілактики ендемічного зобу є компенсація йодного дефіциту. Найбільш природнім та ефективним є включення в раціон морської риби та інших продуктів моря (морської капусти, креветок тощо), вміст йоду в яких в десятки разів вищий, ніж в місцевих продуктах харчування. Дуже ефективним є також введення в раціон йодистого калію. Звичайно з цією метою йодують кухонну сіль з розрахунку 25 г Kl на 1 т солі. Така сіль приносить в добовий раціон майже 0,2 мг (200 мкг) йоду.
- При цьому потрібно враховувати нестійкість йодного компоненту при зберіганні солі. В зв’язку з великою гігроскопічністю солі зберігання її повинно здійснюватися в сухих місцях з граничним строком до 6 місяців. По закінченні цього терміну сіль переходить в категорію звичайної, нейодованої.
Макроелементи - Макроелементи (грец. makros — великий + лат. elementum — стихія, первинна речовина) — хімічні елементи, що присутні у організмі людини в високих концентраціях. Із 106 елементів періодичної системи Д.І. Менделєєва в організмі людини постійно присутні 86, з них 25 — необхідні для нормальної життєдіяльності.
Концентрація у організмі | | | | | | | - Входить до складу кісток, білків, нуклеїнових кислот, АТФ.
| | | | - Основний позитивно заряджений іон в організмі.
| | | | - Входить до складу білків та інших біомолекул
| | | | - Негативно заряджений іон в організмі
| | | | | | | | - Активує діяльність ферментів, структурний компонент хлорофілу.
| | | | - Головний внутрішньо-клітинний позитивно заряджений іон
| | | | - Входить до складу багатьох біомолекул у тому числі гемоглобіну.
| - Класифікація елементів в людському організмі
- Життєво необхідні:
- Ca, Mg, K, Na, P, S, Cl, Fe, Zn, Mn, Mo, I, Se. Cu, Co
- Умовно необхідні:
- F, Si, Ti, V, Cr, Ni, As, Br, Cd, Sr
- Маловивченої дії
- Li, Bi, B, Sc, Al, Ga, Ge, Rb, Zr, Ag, Sn, Sb, Cs, Ba, Hg, Pb, Re, Th, U
Макроелементи - хімічні елементи, - Макроелементи - хімічні елементи,
- що містяться в тілі живих організмів у
- концентрації від 0.001% до 70%
- До макроелементів відносяться: кисень, водень, вуглець, азот, фосфор, калій, кальцій, сірка, магній, натрій, хлор, залізо та ін
Кальцій (Са) - Бере участь
- у функціонуванні серцево-судинної та нервової систем
- у процесі згортання крові,
- у виробленні гормонів, ферментів і білків
- у скороченні і розслабленні м'язів
- у забезпеченні міцності кісток скелета
- Найкраще джерело Кальцію-
- це молочні продукти
В яких продуктах міститься кальцій ? - Достеменно відомо, що кальцій - це основа структурної кісткової тканини організму людини. Цей елемент є найнеобхіднішим мінеральною речовиною буквально з народження людини до глибокої старості.
Кальцій - Впливає на нормальний розвиток клітин.
- Компонент кісток, емалі зубів.
- Бере участь у згортуванні крові.
- Активує скорочення м’язових волокон.
Фосфор (Р) - Бере участь у процесах обміну жирів, білків і вуглеводів
- Впливає на діяльність нирок і роботу серцевої мускулатури
- Бере участь у процесах розумової та м'язової активності
- Впливає на утворення деяких ферментів і гормонів
- В організмі міститься у всіх середовищах і тканинах, депонується в кістковій та м'язовій тканинах
- Добова потреба- від 1 до 4,6 м.
- Максимальна кількість Фосфору міститься в горосі, квасолі, горіхах, часнику, петрушці, шпинаті, моркві, капусті , деяких ягодах, а також у ячної, перлової, вівсяної крупах.
Фосфор у їжі - Фосфор - необхідний організму макроелемент, відіграє важливу роль у діяльності головного мозку, серцево-судинної системи і формуванні кісток
Магній (Mg) - Сприяє засвоєнню Кальцію з кишечника, а також всмоктуванню Калію, Фосфору, вітамінів групи B, C, і E
- Є невід'ємним учасником багатьох біохімічних процесів організму і регуляції життєво-важливих функцій
- Підтримує в нормі активність клітинних мембран
- Регулює нервові імпульси в центральній і периферичній нервових системах
- Регулює рівень холестерину в крові
- Попереджає розвиток серцевих захворювань
- Бере участь в утворенні кісткової тканини, в енергетичному та вуглеводному обміні
- Основні прояви надлишку магнію: млявість, сонливість, зниження працездатності,діарея.
Продукти багаті на магній - Стомлюваність, порушення сну,
- перебої в роботі серця, спазми м'язів,
- високий кров'яний тиск —
- часті результати недостачі магнію в організмі.
- Магній входить до складу або впливає на активність більше 300 ферментів, в основному регулюючих біоенергетичні процеси в організмі, а також діяльність серцево-судинної системи і рівень жирів в крові.
Залізо (Fe) - Входить до складу дихальних пігментів
- Забезпечує киснем тканини всього тіла
- Бере участь у створенні гемоглобіну і в процесах кровотворення
- Добова потреба дорослої
- людини в залізі - 10-30 мг.
- Залізо міститься практично у
- всіх продуктах із звичайного
- раціону
Анемія, низький гемоглобін – брак заліза в організмі - Низький гемоглобін – це часте явище в сучасному суспільстві. Брак заліза в організмі може стати причиною багатьох недуг. Залізо кровотворний елемент. Для відновлення браку цього заліза потрібно правильно харчуватися.
Залізо (Fe) - Участь у диханні, кровотворенні, окислювально-відновних реакціях, реакціях імунітету. Дефіцит і порушення обміну заліза призводять до анемії (недокрів'я).
- Міститься в печінці, баранині, яловичині, квасолі, гречаній крупі, деяких овочах (шпинат)
Натрій (Na) - Життєво необхідний внутрішньоклітинний і міжклітинний елемент
- Стабілізує кров'яний тиск
- Регулює ниркову діяльність, роботу м'язової та нервової тканини
- Підтримує нормальну скоротність м'язів, тонус судинних стінок, процеси збудливості і розслаблення.
- Надлишок цього макроелемента викликає набряки обличчя і ніг
- Макроелемент входить до складу морської капусти, моркви, буряку, цикорії, кульбабу, селері.
Продукти з вмістом натрію - Натрій участь у процесах внутрішньоклітинного та міжклітинного обміну, у підтримці осмотичного тиску протоплазми й біологічних рідин організму, у водному обміні
- Потрапляє в організм в основному у вигляді хлориду натрію (повареної солі) та з різних продуктів багатих на вміст натрію.
Хлор (Cl) - Міститься в соляній кислоті - головній складовій шлункового соку
- Приймає участь у формуванні плазми крові та у процесі розщеплення жирів
- Сприяє своєчасному виведенню з організму вуглекислого газу
- Допомагає виводити токсини і шлаки з організму, поліпшує діяльність печінки
- Регулює осмотичний тиск у клітинах та тканинах, нормалізує водний обмін , бере участь в утворенні соляної кислоти у шлунку
- Людині потрібно споживати на добу 5-10 г
- NaCl(поварена сіль) , мінімальна потреба –
- 800 мг у добу.
Калій (К) - Підтримує нервово-м'язової збудливість і провідність
- Бере участь у нервовій регуляції серцевих скорочень
- Підтримує водно-сольовий баланс
- Підтримує нормальний рівень кров'яного тиску
- Бере участь у забезпеченні видільної функції нирок
- Підтримує кислотно-лужну рівновагу
- Має роль каталізатора при обміні вуглеводів і білків
- Основні прояви надлишку калію: підвищена збудливість, дратівливість, пітливість, нервово-м'язові, аритмії, паралічі скелетних м'язів,кишкові коліки,схильність до розвитку цукрового діабету.
- Добова потреба в Калії складає 2 г.
- Основні джерела : шпинат, морква, цибуля-латук, петрушка, спаржа, кульбаба, часник, чорна смородина, горох, спаржа, грейпфрути, редиска, чорнослив, бобові культури, хліб житній, крупа вівсяна та ін.
Сірка (S) - Зміцнює м'язову систему
- Знижує поріг чутливості організму до алергенів
- Сприяє вимиванню шлаків і токсинів з тканин суглобів
- Покращує роботу нервової системи
- Укріплює кістки
- Стабілізує рівень цукру в крові
- Нормалізує обмін речовин
- Має протиалергічну та антиоксидантну дію
- Добова потреба- приблизно 1 г сірки щодня.
- Звичайний раціон харчування цілком задовольняє цю потребу.
Сірка у родуктах харчування - Продукти, багаті сіркою – це те, що дозволяє організму легко справляти з безліччю функцій. Сірка задіяна в наступних процесах:
- Вміст сірки переважно більший в продуктах тваринного походження:
- м'ясо яловиче – 230 мг/100 г;
- ставрида – 210 мг/100 г;
- кури-бройлери – 180 мг/100 г;
- морозиво – 37 мг/100 г;
- курячі яйця – 177 мг/100 г;
- молоко – 28 мг/100 г;
- сир твердий (голландський) – 25мг/100 р.
Оксиген (О) - З лікувальною метою застосовується дозований вплив на організм кисню для поліпшення обмінних процесів
- Головною функцією молекулярного кисню в організмі є окислювання різних з'єднань. Разом з воднем кисень утворить воду, вміст якої в організмі дорослої людини в середньому становить близько 55-65%
Карбон (С) - В фармакології і медицині широко використовуються з’єднання вуглецю. Так, активоване вугілля, застосовується для виведення з організму різних токсинів і абсорбції газів.
- Головною функцією вуглецю є формування безлічі органічних сполук, що забезпечує біологічну розмаїтість, участь цього елемента у всіх функціях і проявах живого.
- Окислювання з'єднань вуглецю під дією кисню
- приводить до утворення води і вуглекислого
- газу; цей процес служить для організму
- джерелом енергії.
Водень (Н) - Входить до складу води, мінералів, нафти, вугілля, живих істот.
- Основна функція водню - формування органічних молекул, структурування біологічного простору (вода і водневі зв'язки).
- Водень входить у структуру білків, вуглеводів, жирів, ферментів і інших біоорганічних з'єднань, що виконують структурні і регуляторні функції.
Азот (N) - Азот необхідний всім живим організмам для синтезу амінокислот, з яких утворяться білки і нуклеїнові кислоти.
- В медицині з'єднання азоту застосовують у якості сечогінних (хлорид амонію), антиангінальних (нітрогліцерин), наркотичних (закис азоту) засобів.
Залежність відповідної реакції (R) від дози (n) для життєво необхідних елементів - При малому надходженні життєво необхідних елементів організму наноситься істотної шкоди.
- Він функціонує на межі виживання. Це пояснюється зниженням активності ферментів, до складу яких входить цей елемент.
- При підвищенні дози елемента у відповідь реакція зростає і досягає норми (плато). При подальшому збільшенні дози виявляється токсична дія надлишку даного елементу, в результаті чого не виключається і летальний результат. Дану криву можна трактувати так: все має бути в міру. І дуже мало, і дуже багато - шкідливо.
Поширеність дефіцитів життєво важливих мікроелементів у світі в цілому (за: Biesalski, 1999, Oberleas, 2002): Визначення забезпеченості організму людини потрібними елементами - Вивчення забезпеченості організму мікроелементами вироблялося за методикою, запропонованої Губарєвої Л. І., Мізіревой О.М., Чурілової Т. М., шляхом анкетування студентів. Ми з'ясовували забезпеченість такими елементами: магнієм, калієм, залізом і кальцієм.
| | | - Число студентів з гіпоелементозами
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | - Результати анкетування студентів показали, що дефіцит хімічних елементів проявляється навіть у людей, що вважають себе здоровими. Однак якщо гіпоелементоз буде збільшуватися, то надалі можуть проявитися і хворобливі стани
Гіпоелементоз – це нестача макро та мікроелемента в організмі. Він може стати причиною серйозних захворювань. - Підвищується потреба в мікроелементах і вітамінах
- Змінюється обмін мікроелементів і вітамінів
- Стійкий дисбаланс мікроелементів
- Зміни, викликані нестачею елементів
- Зміна активності ферментів
- Стійкий дисбаланс вітамінів
- Зниження
- репродуктивності
- «Недаремно над усіма явищами людського життя панує турбота про хліб насущний. Він подає той давній зв’язок, який з’єднує всі живі істоти, в тому числі й людину, з усією навколишньою їх природою. Їжа ... уособлює собою життєвий процес у повному його обсязі.»
| - окремі тези з доповіді академіка І. Павлова при врученні йому Нобелівської премії[
| - Із 98 найпопулярніших овочів першість у картоплі - недорогий продукт містить життєво важливі мікроелементи при відсутності шкідливих субстанцій
- Серед найпоширеніших овочів картопля є найдешевшим повноцінним джерелом чотирьох ключових мікроелементів, необхідних людському організму. - калієм, магнієм, клітковиною і вітаміном С. Наприклад, одна неочищена бульба картоплі середнього розміру (приблизно 150 грамів) містить більше калію, ніж банан, і забезпечує майже половину денної норми вітаміну С. При цьому в картоплі відсутні такі шкідливі субстанції, як жир, сіль або холестерин.
- Мінеральні речовини є структурною та функціональною основою існування живих систем, забезпечують нормальний перебіг метаболічних й енергетичних процесів, підтримання показників гомеостазу організму, стимулюють нормальне функціонування серцево-судинної, нервової, м'язової, кровотворної систем. Значення цих речовин для організму людини полягає в тому, що вони беруть участь у побудові тканин (кісток), підтримуванні кислотно-лужної рівноваги, нормалізаціїї водно-сольового обміну, діяльності центральної нервової системи, входять до складу крові, є складовими ферментів та гормонів.
Основними джерелами есенціальних макро та мікроелементів для людини є харчові продукти і питна вода . - Основними джерелами есенціальних макро та мікроелементів для людини є харчові продукти і питна вода .
- Гіпоелементоз - це недолік макро та мікроелемента в організмі. Він може стати причиною серйозних захворювань.
- Для профілактики різного роду хворобливих станів людини , необхідно різноманітне , повноцінне , збалансоване харчування і здоровий спосіб життя.
- Необхідно проводити профілактичні бесіди про правильне збалансоване харчування з студентами , що відносяться до груп ризику по гіпоелементозам для запобігання погіршення їх здоров'я.
Поділіться з Вашими друзьями: |
