«Мінерали, гірські породи та їх властивості. Корисні копалини України»



Скачати 64.86 Kb.
Дата конвертації23.10.2016
Розмір64.86 Kb.
  • Презентація
  • Приходько Дмитра
  • Учня 11 –В класа
  • на тему :
  • «Мінерали, гірські породи та їх властивості. Корисні копалини України»

Гірські породи

  • Гірські породи – це скупчення природних речовин, які залягають у земній корі великими масивами. З них утворені вже відомі нам форми рельєфу гори та рівнини. Вони залягають під грунтом на різних глибинах. Так, нафта знаходиться на глибині 2-3 км, базальт — частіше буває на глибині 10 - 15 км, а пісок і глина — близько до поверхні Землі.

Гірські породи

  • Всі гірські породи можна поділити на три групи: магматичні, осадові та метаморфічні.
  • Магматичні гірські породи утворюються із застиглої магми в районах розходження літосферних плит чи виверження вулкану. До них належать граніт та базальт.

Гірські породи

  • Граніт — одна з найбільш розповсюджених порід земної кори. Це строкатий камінь сірого, темно-червоного, рожевого кольорів. Він має зернисту структуру і складається з міцно з'єднаних між собою крупинок.

Гірські породи

  • Базальт — більш міцна та тверда порода порівняно з гранітом. Колір базальта темно-сірий, іноді чорний.

Осадові гірські породи

  • Осадові гірські породи утворюються з морських організмів які відкладаються на дні морів та океанів. До них належать: вапняк, крейда, кремнезем, пісковики.

Осадові гірські породи

  • Багато морських організмів (діатомові водорості, радіолярії, форамініфери, молюски, корали) накопичують у своїх скелетах, панцирах, мушлях сполуки кальцію, кремнію, фосфору. На дні морів та океанів відкладається вапняковий мул, з якого утворюється крейда або вапняк.

Осадові гірські породи

  • Зі скелетів радіолярій утворюються радіолярити: крем'янисті глини, родовища напівкоштовних каменів (халцедони, яшми, опали). Із мушель вимерлих морських організмів утворилися фосфорити й апатити (цінна сировина для хімічної промисловості й добрива для сільського господарства).

Осадові гірські породи

  • У результаті нагромадження на дні колишніх морів і океанів дрібних глиняних частинок і піску утворилися пісковики та глинисті сланці.

Метаморфічні гірські породи

  • Метаморфічні гірські породи формуються в результаті випарювання утворених раніше гірських порід в умовах високих температур та тиску. Наприклад, мармур утворюється з вапняків.

Мінерали

  • Мінерали — це природні речовини, однорідні за складом і будовою, з яких складаються гірські породи. До складу гірських порід можуть входити два-три або більше мінералів. Наприклад, гірська порода граніт складається з трьох мінералів: польового шпату, кварцу та слюди. Білий пісок – з одного кварцу, мармур – з одного кальциту
  • Склад: Fe3[PO4]2·8H2O.
  • Містить 43 % FeO, бл. 28 % P2O5.
  • Домішки Mn2+, Mg, Са.
  • Сингонія моноклінна.
  • Густина 2,71—2,95.
  • Твердість 1,5—2.
  • Прозорий, безбарвний, синюватий.
  • Блиск скляний.
  • Утворюється у торфовищах і бурих залізняках озерно-болотного або морського походження в умовах відновного середовища, а також у порожнинах черепашок і кістках тварин.
  • Зустрічається в осадових гірських породах і рудах, торфах, лігнітах, лісових ґрунтах та ін. У рудних жилах є продуктом вивітрювання піротину і піриту.
  • В Україні є в Керченському залізорудному басейні (красиві променисті агрегати вівіаніту поширені в Керченських родовищах фосфорних бурих залізняків) торфовищах Волині, на Закарпатті.
  • Від ім. першовідкривача — англ. мінералога Дж. Ґ. Вівіана.
  • Вівіаніт
  • Вівіані́т (рос.вивианит, англ. vivianite, blue ochre; нім. Vivianit m)
  • - мінерал класу фосфатів.
  • Анапаїт 
  • Склад: Ca2Fe2+[PO4]2•4H2O.
  • Містить (%): СаО — 28,18; FeO — 18,05; Р2О5 — 35,67; H2O — 18,1.
  • Сингонія триклінна.
  • Кристали таблитчасті.
  • Спайність досконала.
  • Безбарвний, зеленувато-білий.
  • Густина 2,8.
  • Твердість 3-4.
  • Зустрічається в бурих залізняках Таманського п-ова поблизу м. Анапи. Рідкісний.
  • Інша назва — анапіт.
  • Анапаїт 
  • (рос. анапаит, англ. anapaite, нім. Anapait m) —
  • водний фосфат кальцію та заліза.
  • Гіпс
  • Гіпс(рос. гипс, англ. gypsum, нім. Gips m) — мінерал класу сульфатів.
  • Складається головним чином з двоводного сірчаного кальцію (кальцію сульфат) (CaSO4·2H2O).
  • Містить СаО – 32,54%; SO3 – 46,51%; H2O – 20,95%.
  • Супутні домішки: пісок, вапняки, сірчисте залізо та інші, що додають йому бурий чи червонуватий відтінок.
  • Домішки знижують технічні властивості гіпсу.
  • Сингонія моноклінна. 
  • Густина 2,3. 
  • Твердість 1,5-2,0. 
  • Колір білий. 
  • Блиск скляний.
  • Валентиніт
  • Валентиніт (рос. валентинит, англ. valentinite, нім. Valentinit m) – мінерал, оксид стибію ланцюжкової будови.
  • Склад: Sb2O3. Вміст y %: Sb – 83,3; O – 16,7.
  • Сингонія ромбічна.
  • Дипірамідальний вид.
  • Твердість 2,5-3.
  • Густина 5,76.
  • Кристали призматичні або табличкоподібні.
  • Безбарвний до сніжно-білого, іноді жовтуватий, червонуватий.
  • Риса біла.
  • Блиск алмазний.
  • Крихкий.
  • Прозорий.
  • Продукт окиснення руд стибію (антимоніту).
  • Знаходиться разом з антимонітом, самородним стибієм, кермезитом, тетраедритом. Рідкісний.
  • Аметист
  • Аметист (від грец. αμεθυστος — тверезий, за стародавнім повір'ям — засіб проти сп'яніння) — мінерал класу силікатів.
  • Прозорий фіолетовий різновид кварцу (SiO2) забарвлення викликане невеликим вмістом марганцю; напівкоштовний камінь.
  • Відтінки забарвлення — від голубувато-фіолетового, лавандово-синього до пурпурно-темного.
  • Як напівдорогоцінний камінь використовується в ювелірних та художніх виробах.
  • Антимоніт
  • Антимоні́тстибніт (рос. антимонит, англ. antimonite, нім. Antimonit, Antimonglanz) — мінерал, трисульфід стибію ланцюжкової будови.
  • Склад: Sb2S3. Sb — 71,5 %.
  • Домішки — As, Hg, Ag, Au, Pb, Bi, Fe, Cu. 
  • Сингонія ромбічна. 
  • Кристалистовпчасті, голчасті. 
  • Густина 4,51-4,66. 
  • Твердість 2. 
  • Колір і риса свинцево-сірі. 
  • Блиск металічний.
  • Важливий мінерал гідротермальних антимоніт-кварцових жил на стибій-ртутних родовищах.
  • Знаходиться разом з кіновар’ю, реальгаром,аурипігментом, шеєлітом, кварцом, флюоритом, баритом та ін.
  • В Україні є на Донбасі та на Закарпатті. Руда стибію.
  • Топа́з — мінерал класу силікатів.
  • Топаз
  • Формула: Al2 [Si O4] (F, ОН)2.
  • Прозорий без кольору або жовтий, інколи блакитний, рожевий, зелений тощо; твердість8, щільність З, 5 — 3, 6. Здебільшого зустрічається у вигляді кристалів.
  • Сингонія топазу ромбічна. 
  • Спайність досконала по(001). 
  • Блиск - скляний.
  •  Злам - раковистий.
  • Кольори: жовтий, димчастий, голубий, рожевий, прозорий, червоний.
  • Колір риски - білий.
  • Зовнішній вигляд - друзи, дрібнозернисті маси.
  • Походження - в пегматитових та пневматолітових жилах.
  • Топаз — дорогоцінний камінь третього класу.
  • Застосування - як дорогоцінний камінь.
  • Буланжерит
  • Буланжерит (рос. буланжерит, англ. boulangerite, нім. Boulangerit) — мінерал класу складних сульфідів (сульфосолей).
  • Склад: Pb5Sb4S11. Містить: Pb — 58,9 %, Sb — 22,8 %, S — 18,3 %.
  • Сингонія моноклінна. Структура ланцюгово-стрічкова.
  • Зустрічається в гідротермальних поліметалічних родовищах разом з галенітом, антимонітом, сфалеритом, піритом та іншими сульфосолями свинцю головним чином у вигляді агрегатів променистої і тонковолокнистої будови, рідше — у вигляді голчастих, стовпчастих і таблитчастих кристалів.
  • Колір від свинцево-сірого до залізно-чорного.
  • Блиск металічний.
  • Спайність середня по (100).
  • Густина 6,230.
  • Твердість 2,5-3,0.
  • Крихкий, непрозорий, хороший електропровідник.
  • Рідкісний. Родовища — в Чехії, Німеччині, Росії, Франції, Швеції, США, Україні. Є другорядною свинцевою рудою. Збагачується флотацією з використаннямксантогенатів.
  • Аурипігме́нт (лат. aurum — золото, лат. pigmentum — фарба) — мінерал класу сульфідів.
  • Склад: As2S3. Домішки: Co, Ni, Zn, W, Mg, Cu, Ca, Ti, Ga, Na та інш.
  • Сингонія моноклінна.
  • Форма виділень: радіально-променисті зростки з гребінчастою поверхнею, а також сфероліти, щільна або землиста маса,нальоти, кірки. Кристали рідкісні.
  • Колір від цитриново- і золотисто-жовтого до оранжево-жовтого.
  • Густина 3,5.
  • Твердість 1,5—2.
  • Діамагнітний аурипігмент — типовий мінерал арсенових і стибій-ртутних родовищ. Низькотемпературний гідротермальний матеріал — продукт перетворення інш. арсенових матеріалів, особливо реальгару. Відомий також як продукт фумарол і гарячих джерел. Міститься разом з антимонітом, реальгаром, самородним арсеном, кальцитом, баритом, гіпсом. Руда арсену.
  • Аурипігмент
  • Лангбейніт (рос. лангбейнит, англ. langbeinite, нім. Langbeinit m) – мінерал, сульфат калію і магнію острівної будови.
  • Формула: K2Mg2[SO4]3.
  • Містить (%) : K2O – 22,70; MgO – 19,42; SO3 – 57,88.
  • Часто Mg заміщується Ca.
  • Сингонія кубічна.
  • Пентагон-тритетраедричний вид.
  • Форми виділення: ниркоподібні маси і розсіяні зерна в соляних родов., які утворюють пласти, рідко у вигляді кристалів.
  • Спайності не має.
  • Густина 2,83. Твердість 3-4. Безбарвний, прозорий, іноді жовтуватий, рожевуватий, червонуватий, фіолетовий або сірий. Блиск сильний скляний. 
  • Злам раковистий.
  • Ізотропний.
  • Зустрічається в соляних калійних родов. разом з галітом, сильвіном та ін.
  • Рідкісний.
  • Лангбейніт
  • Кіновар
  • Кіновар (рос.киноварь, англ. cinnabar, нім. Zinnober m) – важливий низькотемпературний гідротермальний мінерал класу простих сульфідів. Синонім - циніум. Сульфід ртуті ланцюжкової будови HgS.
  • Містить 86,2% Hg і 13,8% S, домішки - Se (до 1%), сліди Те.
  • Сингонія тригональна.
  • Руда ртуті.
  • Твердість 2-3,
  • Густина 8,0-8,2.
  • Колір червоний.
  • Блиск переважно алмазний.
  • Риса яскраво-червона.
  • Злом неясно-раковистий.
  • Крихка.
  • Поганий провідник електрики.
  • Діамагнітна.
  • Кіновар типовий мінерал приповерхневих гідротермальних родовищ. Утворюється в лужному середовищі в зв’язку з молодими вулканічними проявами, де міститься разом з антимонітом, піритом, марказитом, реальгаром, арсенопіритом.
  • В Україні видобувається на Микитівському родовищі (Донбас), є на Закарпатті.
  • Родововища : Альмаден (Іспанія); Авала (Ідрія, Югославія).
  • Основні методи збагачення – відсадка і флотація при рН 5-7.
  • Кіновар утворює товсто-таблитчаті, ромбоедричні, рідше – призматичні кристали; характерні зернисті агрегати; часто зустрічаються двійники, в т.ч. двійники-проростки.
  • Родохрозит
  • Родохрозит (рос. родохрозит, англ. rhodochrosite, нім. Rodochrosit m) – мінерал класу карбонатів, манґановий шпат; карбонат манґану острівної будови. За законом є каменем-символом Аргентини[1] й американського штату Колорадо.
  • Формула: Mn[CO3].
  • Містить (%): MnO – 61,7; CO2 – 38,29. Домішки: Zn, Mg, Fe, Ca, Co.
  • Безперервними ізоморфними рядами пов'язаний з сидеритом і кальцитом. Ізоструктурний з кальцитом.
  • Сингонія тригональна. Дитригонально-скаленоедричний вид. Форми виділення: кулясті й ниркоподібні агрегати з променисто-тичкуватою будовою, а також суцільні зернисті маси.
  • Густина 3,7.
  • Твердість 3,5-4,0.
  • Блиск скляний.
  • Колір білий, рожевий, червоний, коричневий.
  • Риса біла. Крихкий.
  • Важливий мінерал осадових родовищ манґану (руда манґану), де супутніми мінералами є марказит, кальцит і опал, а також метаморфізованих осадових родовищ. Крім того, зустрічається як гідротермальний мінерал середньо- і низькотемпературних жильних родовищ Pb, Zn, Ag, Cu з сидеритом, флюоритом, баритом, алабандином. У високотемпературних родовищах – разом з родонітом, ґранатом, браунітом, тефроїтом. Є в корах вивітрювання манґанових і залізо-манґанових покладів.
  • Родовища: Оденвальд, Гессен, Східний Гарц (ФРН), Секеримб (Румунія), Ле-Кабес, Високі Піренеї (Франція), копальняГотас-Гелл (ПАР), Джида (Західне Забайкалля, РФ), Калахарі (Ботсвана). В Україні є в Нікопольському марганцевому басейні.
  • Від грецького “родон” – троянда і “хрос” – колір (J.F.L.Hausmann, 1813).
  • Синоніми – діалогіт, камінь інкський рожевий, шпат малиновий, шпат манґановий, штрьоміт.
  • Лабрадор
  • Лабрадор (рос. лабрадор, англ. labradorite, labrador; нім. Labrador m) – мінерал класу силікатів, різновид плагіоклазів.
  • Формула: (Ca, Na)[(Al, Si)AlSi2O8]. Склад (в %): Na2O – 3,96; CaO – 10,93; Al2O3 – 26,83; SiO2 – 55,49.
  • Домішки: Fe2O3 (1,6%), K2O (0,36%), H2O (0,51%), MgO (0,15%). 
  • Сингонія триклінна. 
  • Густина 2,69. 
  • Твердість 6,6-6,75. 
  • Колір білий або сірий до чорного.
  • Блиск скляний до перламутрового. Прозорий до напівпрозорого. Спостерігається іризація.
  • Походження магматичне.
  • Лабрадор – широко відомий породоутворювальний мінерал габро, норитів і основних ефузивів; складає анхімономінеральні породи, лабрадорити (з групи анортозитів). Лабрадор відомий на п-ові Лабрадор (Канада), у Фінляндії як головний породоутворювальний мінерал лабрадоритів.
  • Добувають Лабрадор попутно при розробці родов. лабрадориту (напр., в Коростенському плутоні на Волині, Житомирщині, Україна). Використовують у будівництві.
  • Від назви півострова Лабрадор (Канада), A.G.Werner, 1780.

Чим відрізняються між собою гірські породи та мінерали?

  • Гірські породи та мінерали відрізняються між собою за властивостями: серед них є тверді, рідкі й газоподібні. Одні з них пухкі, сипкі, легко руйнуються (пісок, глина), інші бувають у вигляді великих щільних брил (кам'яне вугілля). Також вони різняться кольором, розчинністю у воді, запахом та іншими властивостями.

Багато гірських порід та мінералів становлять велику цінність. Перші з них застосовуються як паливо, друті є будівельним матеріалом, треті використовуються для зрошення полів (вода), четверті є сировиною для вироблення добрив чи хімічних засобів захисту рослин. Залізо, алюміній, мідь, олово, цинк та інші метали, які мають велике народногосподарське значення, також добувають з різних гірських порід. Мінерали утворюють гірські породи, проте, не всі. Такі, як алмази, золото як правило гірських порід не утворюють. Гірські породи та мінерали досить різноманітні, це пояснюється відмінністю в умовах їх утворення і зміни, що відбуваються з ними на Землі.

  • Багато гірських порід та мінералів становлять велику цінність. Перші з них застосовуються як паливо, друті є будівельним матеріалом, треті використовуються для зрошення полів (вода), четверті є сировиною для вироблення добрив чи хімічних засобів захисту рослин. Залізо, алюміній, мідь, олово, цинк та інші метали, які мають велике народногосподарське значення, також добувають з різних гірських порід. Мінерали утворюють гірські породи, проте, не всі. Такі, як алмази, золото як правило гірських порід не утворюють. Гірські породи та мінерали досить різноманітні, це пояснюється відмінністю в умовах їх утворення і зміни, що відбуваються з ними на Землі.

Корисні копалини, їх види.

  • Усі гірські породи та мінерали, які людина використовує для своїх потреб, називають корисними копалинами. За подальшим використанням корисні копалини поділяють на такі групи: рудні — чорні (для виплавляння чорних металів заліза і його сплавів), кольорові (для виплавляння міді, алюмінію, цинку), дорогоцінні (для подальшого добування золота, срібла), радіоактивні (для добування урану) — та нерудні. В свою чергу, нерудні поділяються на паливні (нафта, природний газ, торф, вугілля); сировину для хімічної промисловості (солі, сірка, графіт) та для виробництва будівельних матеріалів (пісок, глина, граніт).

Корисні копалини, їх види.

  • Корисні копалини залягають на різних глибинах. Скупчення корисних копалин утворюють родовища, а у разі поширення їх на великі площі – басейни. Якщо корисні копалини знаходяться неглибоко, їх видобувають відкритим способом у кар’єрах (робота з підручником).

Корисні копалини, їх види.

  • Здебільшого, корисні копалини знаходяться на значній глибині, тому для їх видобування будують шахти чи роблять свердловини.
  • Робота з картою корисних копалин України.

Карта основних родовищ корисних копалин

Україна дуже багата на корисні копалини. Так, на її території містяться Донецький і Львівсько-Волинський кам'яновугільні та Дніпровський буро-вугільний басейни. Є поклади залізних і марганцевих руд, на основі яких розвивається чорна металургія. Також є родовища кольорових металів, хрому, титанових руд, кобальту, нікелю та багатьох інших металів; а також родовища коштовного каміння.

  • Україна дуже багата на корисні копалини. Так, на її території містяться Донецький і Львівсько-Волинський кам'яновугільні та Дніпровський буро-вугільний басейни. Є поклади залізних і марганцевих руд, на основі яких розвивається чорна металургія. Також є родовища кольорових металів, хрому, титанових руд, кобальту, нікелю та багатьох інших металів; а також родовища коштовного каміння.

З нерудних корисних копалин є родовища гірського воску (озокериту) в Прикарпатті, кам'яної солі в Донбасі (Артемівське і Слов'янське) і в Закарпатті. В Україні є запаси цементної сировини та різноманітних будівельних матеріалів, наприклад, родовища гранітів і лабрадоритів у Житомирській області.

  • З нерудних корисних копалин є родовища гірського воску (озокериту) в Прикарпатті, кам'яної солі в Донбасі (Артемівське і Слов'янське) і в Закарпатті. В Україні є запаси цементної сировини та різноманітних будівельних матеріалів, наприклад, родовища гранітів і лабрадоритів у Житомирській області.

Видобуваючи корисні копалини, треба пам’ятати, що вони не відновлюються, тому потрібно економно та бережно використовувати все те, що подарувала нам Земля. Проте, чи завжди ми з розумінням відносимося до природи?

  • Видобуваючи корисні копалини, треба пам’ятати, що вони не відновлюються, тому потрібно економно та бережно використовувати все те, що подарувала нам Земля. Проте, чи завжди ми з розумінням відносимося до природи?

Сьогодні середньорічний обсяг видобутих корисних копалин становить 25-30 т на одного жителя планети. Проте, за призначенням використовується близько 5%, інше йде у відвали. Раніше ми вважали, що корисні копалини не вичерпані, вони завжди існували і будуть існувати й надалі.

  • Сьогодні середньорічний обсяг видобутих корисних копалин становить 25-30 т на одного жителя планети. Проте, за призначенням використовується близько 5%, інше йде у відвали. Раніше ми вважали, що корисні копалини не вичерпані, вони завжди існували і будуть існувати й надалі.

Нині підраховано, що невичерпних ресурсів практично немає. Так, алюмінію вистачить на 570 років, заліза – на 250 років, олова, міді, цинку – на 25-35 років, золота, срібла, нікелю – на 50 років. Навіть найбільші родовища нафти незабаром вичерпаються: у Кувейті – за 221 рік, Ірані – 114 років, в ОАЕ – через 72 роки, в Саудівській Аравії через 68 років.

  • Нині підраховано, що невичерпних ресурсів практично немає. Так, алюмінію вистачить на 570 років, заліза – на 250 років, олова, міді, цинку – на 25-35 років, золота, срібла, нікелю – на 50 років. Навіть найбільші родовища нафти незабаром вичерпаються: у Кувейті – за 221 рік, Ірані – 114 років, в ОАЕ – через 72 роки, в Саудівській Аравії через 68 років.

Кар’єри та шахти, якими «напічкана наша планета» змінюють її рельєф, знищують її красу. Незавжди, після видобутку корисних копалин кар’єри засипають, шахти закривають та на їх місці насаджають дерева. Але це потрібно робити, інакше ми знищимо те прекрасне і цінне, що подарувала нам природа.

  • Кар’єри та шахти, якими «напічкана наша планета» змінюють її рельєф, знищують її красу. Незавжди, після видобутку корисних копалин кар’єри засипають, шахти закривають та на їх місці насаджають дерева. Але це потрібно робити, інакше ми знищимо те прекрасне і цінне, що подарувала нам природа.


Скачати 64.86 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка