Міністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця



Скачати 460.5 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації26.02.2020
Розмір460.5 Kb.
  1   2   3
Міністерство охорони здоров’я України

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Кафедра ендокринології
РОБОЧИЙ ЗОШИТ
для самостійної роботи студентів 6 курсу

з навчальної дисципліни «Внутрішня медицина»

Модуль 3. «Сучасна практика внутрішньої медицини»

Змістовий модуль 6. «Ведення хворих з основними симптомами та синдромами в ендокринологічній клініці»

Напрям підготовки «Медицина»

Спеціальність «Лікувальна справа»

«Медико-профілактична справа»
Автори проф. П.М.Боднар,

доценти О.М. Приступюк, Г.П.Михальчишин


Розглянуто

та затверджено Методичною нарадою кафедри

протокол №1

від 27.08. 2019 р.

зав. каф. проф. Ю.І. Комісаренко

Київ-2019




ВСТУП

Робочий зошит студента з дисципліни «ендокринологія» спрямований сприяти студентові у підготовці до практичних занять з курсу. Використовуючи цей зошит студент має змогу з найбільшою долею ефективності, доцільно опрацьовувати матеріали підручників та навчальних посібників, набути знань, умінь та навичок у виконанні тестових завдань та навчитись орієнтуватись у клінічних ситуаціях. Завдання, подані у зошиті, повинні виконуватись студентами самостійно, обговорюватись із викладачем під час практичних занять. Отримані теоретичні знання за своєю практичною спрямованістю сприяють вмінню діагностувати захворювання у пацієнтів та призначати їм лікування. Лікар у своїй діяльності впродовж усього життя орієнтується на безперервність медичної освіти. Щоб постійно вдовольняти цю потребу він, крім набуття знань, повинен здійснювати їх самооцінку. Здатність до правдивої самооцінки є вагомим стимулом набуття нових знань та потребою здобування їх у найсучасніших джерелах інформації як от PubMed і Google.

Виконуючи завдання зошита,студент набуває навичок опанування знань та професійного розвитку, потреби самовдосконалення, зростання компетентності на підставі здатності до самооцінки результатів своєї роботи.

Критерії оцінки завдань робочого зошита

Оцінка завдань у зошиті здійснюється за двобальною системою. Правильна відповідь оцінюється 1, невірна –0. Підсумковий результат оцінюється у відсотках правильних відповідей:

50% – зараховано

51-80% – задовільно

81-95% – добре

96-100% – відмінно




МЕТА ВИВЧЕННЯ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ

«Ведення хворих з основними симптомами та синдромами в ендокринологічній клініці»

Метою вивчення ендокринології студентами VI курсу є поглиблене розуміння практичних проблем основних ендокринних захворювань цукрового діабету, зоба, а також метаболічного синдрому, артеріальної гіпертензії ендокринного генезу.



Студент повинен вміти аналізувати показники рівня глікемії, тесту толерантності до глюкози, глікованого гемоглобіну, С-пептиду, кетонурії, глюкозурії, показники тиреоїдних гормонів та тиреотропіну плазми крові, титр органоспецифічних антитіл та антитіл до пероксидази, результати екскреції йоду з сечею, дані сонографії, радіоізотопного сканування щитоподібної залози.

Конкретні цілі

Студенти повинні:

  • Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з основними ендокринологічними синдромами.

  • Обгрунтувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних методів, що застосовуються в ендокринології, визначати показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення.

  • Складати план обстеження хворих із основними ендокринними синдромами.

  • Проводити диференціальний діагноз, обгрунтувати та формулювати діагноз при основних ендокринних синдромах.

  • Призначати лікування, визначати прогноз, проводити первинну та вторинну профілактику при основних ендокринних захворюваннях.

  • Діагностувати та надавати допомогу при невідкладних станах в ендокринології.

  • Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.


Рекомендована література

Базова


  1. Ендокринологія: підручник (П.М. Боднар, Г.П. Михальчишин, Ю.І. Комісаренко та ін.) За ред. професора П.М. Боднара, - Вид. 4, перероб. та доп. – Вінниця: Нова Книга, 2017. – 456с.

  2. Endocrinology: textbook /Ed. by prof. Petro M. Bodnar.- 4th ed. updated – Vinnitsa: Nova Knyha, 2017. – 328 р.

  3. Эндокринология: учебник (П.Н. Боднар, Г.П. Михальчишин, Ю.И. Комиссаренко и др.) Под ред. профессора П.Н. Боднара, - Изд. 2, перераб. и дополн. – Винница: Нова Книга, 2016. – 488с.

  4. Davidson's Principles and Practice of Medicine, 23rd Edition, 2018.

  5. Внутрішня медицина: Порадник лікарю загальної практики: навчальний посібник. / А.С. Свінціцький, О.О. Абрагамович, П.М. Боднар та ін..; За ред. проф. А.С. Свінціцького. – ВСВ «Медицина», 2014. – 1272 с. +16с. кольоров. вкл.

  6. Наказ МОЗ України №1118 від 21.12.2012 «Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Цукровий діабет 2 типу».

  7. Наказ МОЗ України №1021 від 29.12.2014 «Уніфікований клінічний протокол первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Цукровий діабет 1 типу у молодих людей та дорослих».

Допоміжна


  1. Стандарти надання медичної допомогти хворим з патологічними станами щитоподібної та прищитоподібних залоз в умовах дії негативних чинників довкілля (видання третє, розширене) / За ред. О.В. Камінського. – Харків: «Юрайт», 2017. – 312с.

  2. Тронько Н.Д., Соколова Л.К., Ковзун Е.И., Пастер И.П. Инсулинотерапия: вчера, сегодня, завтра. К.: Медкнига, 2014. - 192с.

  3. 100 избранных лекций по эндокринологии. / Под ред. Ю.И. Караченцева, А.В. Казакова, Н.А. Кравчун, И.М. Ильиной. – Х: 2014. – 948с.

  4. Зак К.П., Тронько М.Д., Попова В.В., Бутенко А.К. Цукровий діабет, імунітет і цітокіни. Київ: Книга-плюс, 2014. – 500с.

  5. Ендокринологія. Навчальний посібник. За ред. проф. П.М. Боднара. - Вінниця: Нова Книга, 2012. – 360с.

  6. International Textbook of Diabetes Mellitus, 2 Volume Set. Ed. by R.A. Defronzo, E. Ferrannini, P. Zimmet, G. Alberti. 4th Edition, 2015. - 1228p.

  7. Williams Textbook of Endocrinology. Ed. by Henry M. Kronenberg, Shlomo Melmed, Kenneth S. Polonsky, P. Reed Larsen. Saunders. 13 edition, 2015. - 1936p.

  8. Harrison’s Endocrinology. Ed. by J. Larry Jameson, Mc Graw – Hill., New York, Chicago, Toronto. e.a. 4rd edition, 2016. - 608 p.



Тема 1

Ведення хворого з некомпенсованими формами цукрового діабету (кетоацидозом).

Критерії діагностики цукрового діабету та інших категорій гіперглікемії (ВООЗ, 1999р.). Показання та правила проведення глюкозотолерантного тесту. Діагностичне значення визначення глікованого гемоглобіну, фруктозаміну, С-пептиду, глюкозурії, кетонурії. Критерії компенсації обміну речовин, досягнення нормоглікемії. Кетоацидотичні стани при цукровому діабеті. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференційний діагноз, лікування. Основні методи лікування ЦД, дієтотерапія, дозоване фізичне навантаження, цукрознижувальна фармакотерапія, навчання хворого самоконтролю.

Принципи лікування вагітних, хворих на цукровий діабет. Особливості проведення термінових та планових хірургічних втручань у хворих на цукровий діабет. Режими інсулінотерапії: традиційна та інтенсифікована. Ускладнення інсулінотерапії: гіпоглікемічні стани, алергія до інсуліну, постін’єкційні ліподистрофії, інсулінорезистентність, хронічне передозування інсуліну (синдром Сомоджі), інсулінові набряки.

Визначення метаболічного синдрому, класифікація, критерії діагностики, актуальність проблеми. Складання плану обстеження, роль інструментальних та лабораторних методів обстеження. Тактика ведення хворих в залежності від рівня глікемії, індексу маси тіла, рівня АД. Медикаментозне та немедикаментозне лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.



Студент повинен знати:

  1. Визначення поняття ЦД, порушення толерантності до глюкози, порушення глікемії натще.

  2. Етіологію та патогенез ЦД типу 1 та ЦД типу 2.

  3. Основні причини декомпенсації цукрового діабету.

  4. Тактику ведення (обстеження, лікування) хворих на ЦД, роль патології внутрішніх органів у розвитку декомпенсації ЦД.

  5. Критерії компенсації цукрового діабету.

  6. Рекомендації щодо вибору сучасного методу інсулінотерапії (традиційна, інтенсифікована, помпова) та аналоги інсуліну. Призначення таблетованих цукрознижувальних засобів.

  7. Лікувальну тактику при вперше виявленому ЦД та при наявності кетоацидотичних станів.

  8. Алгоритм лікування цукрового діабету типу 2

  9. Основні положення протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Ендокринологія» відповідно наказів МОЗ України.

Студент повинен вміти:

  1. Проводити опитування та фізикальне обстеження хворих на ЦД.

  2. Виміряти та оцінити рівень глюкози капілярної та венозної крові.







  1. Вміти провести тест толерантності до глюкози, а також оцінити значення глікованого гемоглобіну, фруктозаміну, С - пептиду, глюкозурії, кетонурії.

  2. Розрізняти різні типи цукрового діабету.

  3. Складати план обстеження хворого на ЦД, обґрунтувати застосування основних методів обстеження, визначити показання до їх проведення.

  4. На підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстежень, обґрунтувати та сформулювати діагноз ЦД і його ускладнень.

  5. Призначити відповідне лікування ЦД типу 1 і типу 2 та його ускладнень.

  6. Виявити та надати допомогу при діабетичному кетоацидозі.

Заняття проходять у вигляді роботи студентів у складі малих бригад біля ліжка хворого з ЦД.



Термін

Визначення

Компенсація цукрового діабету




Глікований гемоглобін




Фруктозамін




С-пептид




Глікемічний профіль




Декомпенсація цукрового діабету




Кетоз




Кетоацидоз




Кетонурія




Інсулінотерапія




Метаболічний синдром




Завдання для самостійного опрацювання теми
Завдання 1

Заповнити таблицю класифікації метаболічних порушень при декомпенсації цукрового діабету



Категорії

Визначення

Декомпенсація цукрового діабету




Кетонурія




Кетоацидоз




Дисліпідемія





Завдання 2

Заповніть таблицю основних симптомів чи клінічних ознак уражень органів та систем при некомпенсованому цукровому діабеті, гестаційному діабеті, метаболічному синдромі



Орган/система

Ознаки ураження органів/систем

Травна система




Нервова система




Органи виділення




Серцево-судинна система




Шкіра та підшкірна клітковина




Опорно-рухова





Завдання 3

Заповніть таблицю обов’язкових лабораторних обстежень хворого на некомпенсований цукровий діабет





Метод обстеження

Мета обстеження

1







2







3







4







5







6







7








Завдання 4

Перерахуйте основні напрямки немедикаментозної терапії



  • ______________________________________________

  • ______________________________________________

  • ______________________________________________

  • ______________________________________________

  • ______________________________________________

Завдання 5

Заповніть таблицю. Препарати для лікування некомпенсованого діабету



Препарат

Мета призначення












































Тестові завдання

1. Хвора Е., 25 років, цукровий діабет типу 1 впродовж 3 років. Захворіла на поза лікарняну пневмонію. Препарати інсуліну продовжувала вводити у дозах, що і до хвороби. На другий день хвороби значно посилилась спрага та почала турбувати нудота. Госпіталізована. Шкіра суха, язик сухий з нашаруванням коричневого кольору. Пульс – 120/хв, АТ - 80/45 мм рт. ст. Реакція сечі кетонові тіла позитивна, глюкоза крові – 28 ммоль/л.

Причина декомпенсації цукрового діабету?

A. побічний вплив антибіотиків

B. побічний вплив нестероїдних протизапальних засобів

C. побічний вплив відхаркувальних засобів

D. побічний вплив парових інгаляцій

E. недостатня доза інсуліну


2. У жінки 42 років активно виявлено цукровий діабет. Глюкоза у плазмі венозної крові – 19,3ммоль/л, глікований гемоглобін 9,3%. Об'єктивно: зріст - 170 см, маса тіла - 116 кг, ІМТ – 40,3 кг/м2 . AT - 160/90 мм рт. ст. Добовий діурез - 2,5 л.

Які додаткові методи дослідження доцільно виконати перед призначенням лікування?

A. загальний аналіз крові

B. загальний аналіз сечі

C. обчислити швидкість клубочкової фільтрації

D. сонографія печінки

E. визначити добову глюкозурію
3. Хворий Ф.,29 років перебуває на лікуванні у кардіологічному відділенні у зв’язку з АГ. Під час обстеження виявлено глікемію: 8,7-13,2-17,4-19,7ммоль/л, кетонурія відсутня. Згоджується на лікування лише пероральними гіпоглікемізатами. Призначено метформін у дозі 1000мг двічі на добу. Через 3 дні лікування глікемічний профіль – 9.3-12,7- 15,6- 18,4ммоль/л.

Як доцільно скорегувати лікування пацієнту?


A. додати сульфаніламідні гіпоглікемізати

B. призначити інсулінотерапію

C. додати інгібітори ДПП-4

D. призначити комбінацію із трьох пероральних гіпоглікемізатів

E. посилити режим фізичної активності та обмежити добову енергетичну цінність раціону до 900ккал
3. Хвора М.,56 років. Хворіє на цукровий діабет 2 типу 12 років. Лікується цукрозменшувальними сульфаніламідами. Доставлена до хірургічного стаціонару у зв’язку із гнійною виразкою на стопі.

Яку тактику цукрозменшувальної терапії потрібно обрати для хворої?

A. зкомбінувати вживаний препарат із дапафлозидами

B. збільшити дозу вживаного препарату

C. зкомбінувати вживаний препарат із метформіном

D. зкомбінувати вживаний препарат із інгібіторами ДПП-4

E. призначити лише лікування інсуліном
4. Кетонурія у хворих на цукровий діабет виникає у таких ситуаціях

A.За декомпенсованого цукрового діабету

B.За вживання простих цукрів

C.За вживання жирів

D.За вживання фруктози

E.При передозуванні метформіну

5.Жінка 79 років хворіє на цукровий діабет типу 2 20 років. Лікується діабетоном MR, у даний час 90 мг на добу. Потерпає також від артеріальної гіпертензії, вживає щоденно раміприл по 10 мг та арифон-ретард 1 табл. щоденно. У хворої також постійна форма миготливої аритмії, легенево-серцева недостатність 2 ступеню. Вживає фуросемід по 80 мг один раз на 3 дні. Глікемія натще 8,5 ммоль/л, прандіальна до 13,7 ммоль/л, глікований гемоглобін 8%. З метою поліпшення показників вуглеводного обміну до лікування додано метформін по 1000мг після сніданку та вечері. Через тиждень вживання препарату зросла кволість, зростає задуха, збільшились набряки ніг. Глікемія натще 7,5 ммоль/л, прандіальна 10,3 ммоль/л. З чим пов’язано погіршення стану пацієнтки?
A. Поліпрагмазією

B.Гіпокаліємією внаслідок вживання фуросеміду

C.Зменшенням глікемії натще

D.Зменшенням прандіальної глікемії

E.Побічним впливом метформіну
6.Діагноз «цукровий діабет у стані декомпенсації. Діабетична передкома» встановлюють за такими клінічними та лабораторними даними:
A. гіперглікемія, кетонурія, в загальному аналізі крові лейкоцитоз

B.гіперглікемія, кетонурія, біль під час пальпації

C.гіперглікемія, кетонурія, збільшена у розмірах печінка болюча під час пальпації

D. гіперглікемія, кетонурія, вербальний контакт з пацієнтом утруднений

E.гіперглікемія, кетонурія, нудота, періодичне блювання
7. Хворий, 18 років. Хворіє на цукровий діабет типу 1 з 4-х років. Лікується препаратами інсуліну протафан та актрапід. Оскільки у пацієнта закінчився дитячий вік, йому запропонували лікування інсулінопрепаратами фармасулін Н та фармасулін N у дозах на 20% менших від попередніх. Зі страху перед гіпоглікеміями пацієнт збільшив квоту простих вуглеводів у харчуванні. Через 3 дні постійного лікування зросла спрага, збільшилась кількість випорожненої сечі, турбує біль у епігастрії та нудота.

З чим пов’язані зміни у клінічному перебігу захворювання у пацієнта?


A. Зменшенням дози препаратів інсуліну

B. Ідіосинкразія до фармасуліну Н

C. Ідіосинкразія до фармасуліну N

D. Декомпенсацією цукрового діабету

E. Порушенням режиму харчування

8. Пацієнтка С., 26 років, хворіє на цукровий діабет з 14 – років. Лікувалась введенням інсуліну Актрапід по 6 – 8 МО 4 рази на добу. Вийшла заміж.Щоб приховати наявність хвороби, почала вводити препарат інсуліну протафан 8 МО перед сніданком та 4 МО перед сном. Почали турбувати слабкість, посилення спраги, часті випорожнення сечі вночі. З чим пов’язані зміни у стані здоров’я пацієнтки?

A. Із психологічною дезадаптацією

B. Із початком статевого життя

C. Зі зміною препаратів інсуліну

D. Із вагітністю

E. З декомпенсацією цукрового діабету
9. Жінка 55 років, хворіє на цукровий діабет 2 типу 12 років. Лікується глібенкламідом у добовій дозі 10 мг вранці та 5 мг в обід. Через роботу на городі у літню пору та поганим харчуванням серед дня змінила режим вживання препарату, вживала лише 5мг вранці. Через 5 днів відчула посилення спраги, значну втомлюваність, почалися часті випорожнення сечі посеред ночі.

Чим обумовлені хворобливі зміни у пацієнтки?

A.Спекою

B.Тривалою роботою на городі

C.Тривалим перебуванням на сонці

D.Зміною звичного режиму вживання глібенкламіду

E.Змінами у харчуванні

10. Пацієнтка 76 років, хворіє на цукровий діабет типу 2 18 років, та на АГ 10 років. Діабет лікується глібенкламідом-мікронізованим у дозі 10,5мг на добу. Останній тиждень через відсутність препарату, зменшила дозу його до 3,5 мг на добу. Через тиждень лікування відчула зростаючу спрагу, кволість, постійну сонливість, зростаючий головний біль. Збільшила дозу вживаного верапамілу до 120мг на добу.

При обстеженні хвора активна, значна сухість шкіри. Глікемія 28 ммоль/л, глюкозурія 40 г/л, кетонурія не виявляється.

Діагноз?


A.Цукровий діабет тип 2 в стані декомпенсації

D.Діабетична передкома

C.Гіпертонічний криз

D.Передозування верапамілу

E.Транзиторна ішемічна атака

ТЕМА 2

Ведення хворого з хронічними ускладненнями цукрового діабету
Діабетичні ангіопатії та нейропатії. Класифікація. Діабетична нефропатія, стадії розвитку, діагноз, диференційний діагноз, лікування та профілактика. Діабетична ретинопатія: стадії процесу, діагноз, профілактика та лікування. Діабетична нейропатія, класифікація, діагностика та лікування. Діабетична стопа: класифікація, діагностика, лікування.

Студент повинен знати:


  1. Класифікацію діабетичних ангіопатій та нейропатій

  2. Діабетична ретинопатія: стані процесу, діагноз, профілактика та лікування

  3. Діабетична нефропатія(хронічна діабетична хвороба нирок): стадії розвитку, діагноз, лікування та профілактика

  4. Діабетична нейропатія: класифікація, діагностика та лікування

  5. Синдром діабетичної стопи: класифікація: діагностика, лікування

Студент повинен вміти:

  1. Проводити опитування та безпосереднє обстеження хворих на ЦД

  2. Виміряти та оцінити рівень глюкози капілярної крові

  3. Оцінити рівень HbA1c, ліпідограму, результати біохімічних ниркових та печінкових проб, загальний аналіз сечі, альбумінурію.

  4. Виміряти та оцінити АТ

  5. Скласти план обстеження хворого на ЦД з хронічними ускладненнями, обґрунтувати застосування основних методів обстеження, визначити показання до їх проведення

  6. На підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстежень обґрунтувати та сформулювати діагноз ЦД і його ускладнень.


Основні терміни теми

Термін

Визначення

Ангіопатія




Нейропатія




Хронічна діабетична хвороба нирок




Діабетична ретинопатія




Синдром діабетичної стопи




Альбумінурія





Завдання для самостійного опрацювання теми

Завдання 1

Заповнити таблицю класифікації хронічних ускладнень цукрового діабету



Категорії

Класифікаційні ознаки

Діабетична мікроангіопатія




Діабетична нейропатія




Діабетична ретинопатія




Хронічна діабетична хвороба нирок(діабетична нефропатія)




Синдром діабетичної стопи




Діабетична макулопатія




Альбумінурія





Завдання 2

Заповніть таблицю основних симптомів чи клінічних ознак уражень органів та систем при хронічних ускладненнях цукрового діабету



Орган/система

Ознаки ураження органів/систем

Нервова




Серцево-судинна




Очі




Нирки




Органи травлення




Опорно-рухова




Статева





Завдання 3

Заповніть таблицю обов’язкових лабораторних обстежень хворого із:



а)діабетичною нефропатією



Метод обстеження

Мета обстеження

1







2







3







4







5







6







7







б)діабетичною периферичною нейропатією



Метод обстеження

Мета обстеження

1







2







3







4







5







6







7







в)діабетичною ретинопатією



Метод обстеження

Мета обстеження

1







2







3







4







5







6







7







г)синдромом діабетичної стопи



Метод обстеження

Мета обстеження

1







2







3







4







5







6







7







д)діабетичною автономною нейропатією серця



Метод обстеження

Мета обстеження

1







2







3







4







5







6







7








Завдання 4

Перерахуйте основні напрямки немедикаментозної терапії хворих із хронічними ускладненнями цукрового діабету



  • ______________________________________________

  • ______________________________________________

  • ______________________________________________

  • ______________________________________________

  • ______________________________________________


Завдання 5

Заповніть таблицю диференційованого лікування пацієнтів із хронічними ускладненнями цукрового діабету



Препарат

Спосіб введення, доза

Показання





































































































Тестові запитання

  1. Хворий К., страждає на цукровий діабет впродовж 30 років. За останній рік доза інсуліну зменшилась на 18 МО. В аналізі сечі: білок - 1,7 г/л, глюкоза - 0,8%, багато еритроцитів, циліндрів. Вказані ознаки є проявом:

  1. Діабетичної нефропатії

  2. Хронічного пієлонефриту

  3. Хронічного пієліту

  4. Хронічного нефриту

  5. Зростання чутливості до інсуліну

2. У хворого, 23 років, який страждає на цукровий діабет типу 1 протягом 8 років, HbA1c – 8,1%, альбумінурія за добу 230 мг, АТ – 130/85 мм.рт.ст, після призначення еналаприлу з’явився сухий кашель. Хворий палить. Який з гіпотензивних препаратів йому доцільно призначити:

A.Периндоприл

B.Гіпотіазид

C. Лозартан

D.Анаприлін

E.Карведілол
3. Для скринінгу хронічної діабетичної хвороби нирок використовують наступне дослідження:

A. Визначення креатиніну сироватки крові

B.Аналіз сечі за Нечипоренком

C.Визначення швидкості клуб очкової фільтрації

D. Визначення мікроальбумінурії

E. Визначення сечовини сироватки крові


4. Хвора на діабет взула нове взуття, в якому ходила цілий день. Ввечері відмітила появу виразки на лівій п’яті розміром 2 см. Виразка не боліла, тому хвора прийняла гарячу ніжну ванну, змастила саморобною маззю. Через 2 дні з’явився біль у нозі, t 390 , виразка збільшилась до 5 см в діаметрі, з’явився гнійний наліт. Госпіталізована у хірургічне відділення. Про яке ускладнення ЦД йде мова?
A. Синдром діабетичної стопи, ішемічна форма

B. Синдром діабетичної стопи, нейропатична форма

C. Синдром діабетичної стопи, змішана форма

D.Флегмона стопи

E.Діабетичний пухир
5. Які профілактичні засоби потрібно здійснювати хворим із нейропатичною формою синдрому діабетичної стопи?

A. Робити тонізуючі ванночки з льодом

B.Парити ноги

C.Ходити босоніж

D.Носити виключно спортивне взуття

E. Оглядати стопи перед сном


6. Пацієнтка 60 р. хворіє на ЦД типу 1 довгий час скаржилась на біль в ногах при ходьбі. Могла пройти без зупинки 25 - 30 метрів. При огляді: гомілки бліді, сухі, холодні. Пульсація на артеріях пальпаторно відсутня. Зафіксовано некротичні зміни І пальця правої стопи. Який варіант хронічних ускладнень ЦД у хворої?

A.Синдром діабетичної стопи, ішемічна форма.

B. Синдром діабетичної стопи, нейропатична форма

C.Змішана форма синдрому діабетичної стопи

D.Флегмона стопи

E.Діабетичний некроз стопи


7. Діабетична вегетативна нейропатія серця проявляє себе наступною симптоматикою:

A. Артеріальною гіпертензією

B.Миготливою аритмією

C.Брадикардією

D. Ортостатичною гіпотензією

E.Зниженням пульсового тиску


8. Жінка 25 р. хворіє на цукровий діабет із 2-річного віку, ускладнений прогресуючою діабетичною ретинопатією та прогресуючою нефропатією, консультується стосовно можливості вагітності. Яка доцільна рекомендація хворій?

A. Вагітність можлива при зменшенні протеїнурії

B.Вагітність можлива при нормалізації тиску

C.Вагітність можлива при стійкій компенсації цукрового діабету

D.Вагітність можлива після проведення фотокоагуляції сітківки

E. Вагітність протипоказана


9. Початкові прояви діабетичної ретинопатії хворий відчуває за симптоматикою:

A.Симптоматика відсутня

B.Короткозорість

C.Сльозотеча

D.Відчуття різі в очах

E.Далекозорість


10. Хворий на цукровий діабет із трофічною виразкою на стопі. Які дослідження дозволяють виконати диференційну діагностику між нейропатичною та судинною формою синдрому діабетичної стопи?

A. Рефлексометрія

B. Доплерографія судин кінцівки

C. Визначення кісточково-плечового індексу та всіх видів чутливості

D. Ангіографія судин кінцівки

E. Електроміографія





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка