Міністерство охорони здоров'я україни нака з 22. 10. 1993 n 223 Про збір, знезараження та здачу використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас



Скачати 436.31 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації25.12.2016
Розмір436.31 Kb.
#5542
  1   2
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

22.10.1993 N 223

Про збір, знезараження та здачу використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас

3 метою профілактики розповсюдження СНІДу та інших інфекційних захворювань шляхом можливого повторного використання медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити та прийняти до керівництва і виконання "Інструкцію про збір, знезараження, зберігання і здачу використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас".

2. Покласти відповідальність на керівників лікувально-профілактичних закладів України за облік надходження, зберігання, знезараження та здачу використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас.

3. Вважати такими, що втратили чинність на території України, накази МОЗ УРСР від 11.07.89 N 148 і від 04.09.89 N 188 "Про збір і здачу лому медичних виробів одноразового використання із пластичних мас", а також відповідну інструкцію МОЗ СРСР від 24.03.89.

4. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров'я України Марієвського В.Ф.

Міністр

Ю.П.Спіженко



ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністра охорони

здоров'я України

22.10.1993 N 223



ІНСТРУКЦІЯ

про збір, знезараження, зберігання і здачу використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас

1. Загальні положення

1.1. Інструкція розроблена відповідно до вимог Закону України "Про попередження захворювання на СНІД і соціальний захист населення" (1972-12) .

1.2. Лікувально-профілактичні заклади повинні вести предметно-кількісний облік медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас, які надходять до закладу.

1.3. Лікувально-профілактичні заклади зобов'язані здавати знезаражені використані медичні вироби одноразового застосування державним організаціям, підприємствам, центрам утилізації акредитованих адміністрацією області, і вести журнал обліку використаних виробів /додаток 1/. Журнал веде особа, призначена керівником медичної установи.

1.4. Кошти, вилучені за реалізацію використаних медичних, виробів одноразового застосування, розподіляються керівником, медичної установи.

1.5. Наказом керівника Медичної установи призначається особа, яка відповідає за збір, зберігання, дезінфекцію та здачу використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас. Ця особа несе персональну відповідальність за порушення вимог цієї інструкції.

2. Організація дезінфекції використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас.

2.1. Після використання кожен шприц /система, катетер, тощо/ підлягає дезінфекції із застосуванням розчинів дезінфікуючих засобів. Медичні вироби потрібно повністю занурити у дезінфікуючий розчин після попереднього 2-3-разового промивання цим же розчином з метою заповнення ним усіх порожнин виробів. Заповнення розчином медичних виробів перешкоджає їх вспливанню.

Примітка. До знезараження використаних виробів голку і катода потрібно зруйнувати електричним чи механічним деструктором при наявності його в медичному закладі.

2.2. Для дезінфекції шприців можуть бути використані такі вироби:

Назва виробу Концентрація розчину Термін знезараження

Перекис водню 6% /по АДР/, 60 хв.

Хлорамін 3% /по препарату/ 60 хв.

Активований розчин хлораміну 0,5% /по препарату/ 60 хв.

Нейтральний гіпохлорит кальцію 1% /по препарату/ 60 хв.

Сульфохлорантин 0,5% /по препарату/ 60 хв.

ДП-2 0,5% /по препарату/ 60 хв.

Освітлений розчин хлорного вапна 3% /по препарату/ 60 хв.

Примітки:

1. Дезінфікуючий розчин повинен застосовуватися одноразово.

2. При відсутності дезінфікуючих засобів кип'ятити у воді протягом 30 хв. Або у 2% двовуглекислого натрію /харчова сода/ 15 хв. з моменту закипання.

2.3. Вищезгадані засоби знезараження виробів одноразового використання гарантують безпеку інфікування персоналу збудниками бактеріальних та вірусних інфекцій, включаючи СНІД і вірусний гепатит В.

2.4. Після дезінфекції використані медичні вироби необхідно старанно промити проточною водою до ліквідації запаху дезінфікуючих засобів.

3. Збір, сортування, зберігання використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас

3.1. Після промивання використані медичні вироби або їх складові частини збираються відповідальною особою та складаються у встановленому місці.

3.2. Використані медичні вироби одноразового застосування із пластичних мас повинні зберігатися у приміщенні, яке мав обмежений доступ.

3.3. Після промивання використані медичні вироби одноразового застосування із пластичних мас необхідно розібрати на складові частини: циліндр шприца, шток-поршень, ковпак захисний, головка голки і т.ін.

3.4. Збір складових частин використаних медичних виробів проводиться у ємкостях, які закриваються та зручні для подальшого транспортування. Допускається збір в мішки із поліетилену чи клейонки.

3.5. Періодичність і кількість медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас, які здаються, має бути визначена відповідальною особою з подальшим складанням акта про проведення дезінфекції у 2-х екземплярах /додаток 2/.

3.6. Кожна партія використаних виробів супроводжується актом, який гарантує дезінфекцію.

3.7. Магазини, бази та інші торговельні, установи мережі "Політехмед" відпускають нові медичні вироби одноразового застосування лікувально-профілактичним закладам тільки після пред'явлення акта про проведення дезінфекції та у суворій відповідності з одержаними на них фондами.

4. Запобіжні заходи при роботі з дезінфікуючими засобами

4.1. Для забезпечення безпеки персоналу при виконанні робіт по дезінфекції використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас, слід керуватися "Правилами охорони праці працівників дезінфекційної справи по утриманню дезінфекційних станцій, дезінфекційних відділів, відділень профілактичної дезінфекції санітарно-епідеміологічних станцій, окремих дезінфекційних установок".

Керівники структурних підрозділів, де проводяться дезінфекційні роботи, зобов'язані розробити відповідні інструкції охорони праці обслуговуючого персоналу.

4.2. До роботи з дезінфікуючими засобами не допускаються особи віком до 18 років, вагітні, жінки-годувальниці, особи, які мають протипоказання або не пройшли відповідний інструктаж з техніки безпеки та запобіжливих заходів, у роботі з дезінфікуючими засобами.

4.3. Роботу, пов'язану з фасуванням та виготовленням робочих розчинів тих засобів, що містять хлор, слід проводити, захищаючи органи дихання універсальними респіраторами РУ-60М, РПГ-67 з патроном марки В, шкіру рук - гумовими рукавичками, очі - герметичними окулярами /типу ПО-2, ПО-3/. При проведенні дезінфекційних заходів із цими препаратами також захищають органи дихання респіраторами, шкіру рук - гумовими рукавичками.

При виготовленні робочих розчинів із концентрованого перекису водню необхідно захищати шкіру рук - рукавичками, очі - окулярами.

Проведення дезінфекційних заходів з розчинами перекису, водню потребує захисту шкіри рук гумовими рукавичками.

4.4. Ємкості з дезінфікуючими розчинами, у які занурюють використані медичні вироби із пластичних мас, мають бути щільно зачинені.

4.5. Дезінфекція проводиться в приміщенні по призначенню.

5. Заходи першої допомоги при отруєнні дезінфікуючими засобами

5.1. При порушенні рекомендованих запобіжних заходів можливе отруєння дезінфікуючими засобами. У цьому випадку потерпілого необхідно винести з робочого приміщення на свіже повітря, прополоскати рот водою або 2% розчином харчової соди.

5.2. При попаданні дезінфікуючого розчину в очі необхідно промити їх струменем води. При наявності подразнення слизових оболонок очей - закапати 30% розчином альбуциду і при наявності болю - 2% розчином новокаїну.

5.3. При попаданні дезінфікуючих засобів на шкірні покрови необхідно змити їх великою кількістю води з милом, обробити 2% розчином харчової соди або 2% розчином гідросульфату натрію.

5.4. При випадковому попаданні дезінфікуючих засобів в шлунок треба негайно промити його достатньою кількістю води.

5.5. По спеціалізовану допомогу необхідно звернутися до лікаря.

Додаток 1

ФОРМА ЖУРНАЛУ

обліку використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас

N Найменування виробу Дата надход- ження Кіль- кість Звідки одержано Дата і спосіб знезара- ження Дата і підпис того хто здає Дата і підпис того, хто приймає

---------------

* Журнал має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою й підписом керівника медичної установи.

Додаток 2

АКТ


про проведення дезінфекції __________________________________

__________________________________________________________________

/найменування використаних медичних виробів

__________________________________________________________________

одноразового застосування із пластичних мас/

у кількості ______________ /шт./ та масою ______________ /кг/

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

/найменування установи охорони здоров'я/

гарантує якість проведеної дезінфекції.

Дезінфекцію проводив ________________________________________

/число, місяць, рік/

__________________________________________________________________

/П.І.Б., посада/

використані медичні вироби здані на переробку _______________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

/назва установи, підприємства/

Головний лікар _______________ _______________________

/підпис/ /П.І.Б./

М.П.

Відпоаідальна особа _______________ _______________________



N 120, 25.05.2000, 028,016, 282

Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД



________________________________________

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

N 120 від 25.05.2000 Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

14 листопада 2000 р.

за N 819/5040

Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД

( Наказ втратив чинність в частині надання медичної допомоги вагітним та дітям на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 740/1030/4154/321/614а від 23.11.2007 )

Відповідно до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" і постанов Кабінету Міністрів України від 18.12.98 N 2026 "Питання запобігання та захисту населення від ВІЛ-інфекції та СНІД", від 10.07.98 N 1051 "Про розмір щомісячної державної допомоги дітям віком до 16 років, інфікованим вірусом імунодефіциту людини або хворим на СНІД" і від 16.10.98 N 1642 "Про затвердження Порядку та умов обов'язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції, і переліку категорій медичних працівників та інших осіб, які підлягають обов'язковому страхуванню на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції" та з метою удосконалення організації медичної допомоги особам з ВІЛ-інфекцією та хворим на СНІД НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Інструкцію з організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД (додається).

1.2. Інструкцію з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією (додається).

1.3. Порядок профілактики перинатальної трансмісії ВІЛ та попередження розповсюдження ВІЛ в акушерських стаціонарах (додається).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

2.1. Щороку до 1 березня розглядати на засіданнях колегії стан епідситуації з ВІЛ-інфекції, організації та надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД. Про проведену роботу інформувати МОЗ до 1 квітня.

2.2. Посилити контроль за додержанням протиепідемічного режиму в закладах охорони здоров'я.

2.3. Визначити лікувально-профілактичні заклади для надання планової спеціалізованої медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД. В одному з них створити невичерпний запас антиретровірусних препаратів для проведення екстреної профілактики ВІЛ-інфекції медпрацівникам з розрахунку на 5 осіб.

2.4. Заборонити в лікувально-профілактичних закладах вигодовувати немовлят донорським грудним молоком.

2.5. Забезпечити:

організацію надання невідкладної медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД у всіх лікувально-профілактичних закладах;

усі лікувально-профілактичні заклади аптечками для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам та технічному персоналу, склад яких затверджено Інструкцією з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією цього наказу;

створення лабораторії для визначення імунологічного стану та діагностики опортуністичних інфекцій;

медичний огляд вагітних під час узяття їх на облік та перед пологами шляхом обстеження на наявність антитіл до ВІЛ (за їх добровільною згодою);

дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, адаптованими молочними сумішами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 66 "Про додаткові соціальні гарантії для малозабезпечених сімей з хворими дітьми та з дітьми першого і другого року життя";

щорічне санаторно-курортне лікування ВІЛ-інфікованих дітей на базі місцевих санаторіїв;

підготовку медичного персоналу та проведення санітарно-освітньої роботи серед педагогічного персоналу дитячих дошкільних та шкільних закладів щодо питань ВІЛ-інфекції/СНІДу та особливостей перебування ВІЛ-інфікованих дітей в організованих дитячих колективах;

уведення в усіх лікувально-профілактичних закладах форми облікової звітності N 108 - 0 "Журнал реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом".

2.6. Організувати спеціалізовані відділення (палати):

2.6.1. В інфекційних лікарнях, у тому числі дитячих - для госпіталізації пацієнтів з ВІЛ-інфекцією/СНІДом (дітей та дорослих), які не вживають наркотики ін'єкційно.

2.6.2. У наркологічних диспансерах (лікарнях) - для госпіталізації пацієнтів з ВІЛ-інфекцією/СНІДом, які вживають наркотики шляхом ін'єкцій. Увести в цих закладах посади лікарів-інфекціоністів з розрахунку 1 посада на 20 ліжок відділення для лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД.

2.6.3. У протитуберкульозних диспансерах, туберкульозних лікарнях, у тому числі дитячих, - для проведення стаціонарного лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД з активними формами туберкульозу. Увести в цих закладах посади лікарів-інфекціоністів з розрахунку 1 посада на 20 ліжок відділення для лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД.

3. Начальникам: управління соціально небезпечних хвороб та СНІДу, управління організації медичної допомоги дітям і матерям, директору НДІ епідеміології та інфекційних хвороб спільно з начальником Головного управління охорони здоров'я Київської міської держадміністрації створити до 01.01.2001 клінічний відділ дитячих інфекційних хвороб зазначеного інституту з відділенням для ВІЛ-інфікованих дітей.

4. Начальнику управління освіти та медичної науки забезпечити:

4.1. Виконання актуальних наукових розробок з проблем СНІДу. Постійно.

4.2. Унесення до 01.01.2001 до програми до- та післядипломної підготовки лікарів та середніх медичних працівників питань профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра, Головного державного санітарного лікаря України Бобильову О.О., заступника Міністра Картиша А.П.

Міністр В.Ф.Москаленко

Затверджено Наказ Міністерства охорони здоров'я України 25.05.2000 N 120 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2000 р. за N 819/5040

Інструкція з організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД

1. Невідкладна медична допомога дорослим та дітям, хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД (надалі - пацієнти), надається у всіх лікувально-профілактичних закладах України.

2. Пацієнтам при захворюваннях, не пов'язаних з ВІЛ-інфекцією, планова стаціонарна медична допомога надається на загальних підставах.

3. Пацієнтам, захворювання яких пов'язані з ВІЛ-інфекцією, стаціонарна медична допомога надається за умови виявлення ознак прогресування ВІЛ-інфекції (поява вторинних або супутніх захворювань, які вимагають стаціонарного лікування та при необхідності проведення планових досліджень, які не можуть бути здійснені в амбулаторних умовах).

3.1. Планова госпіталізація та надання спеціалізованої медичної допомоги здійснюються:

3.1.1. Пацієнтам, що не вживають наркотики ін'єкційно, - у стаціонарах центрів з профілактики та боротьби із СНІДом чи у визначених наказом управління охорони здоров'я лікувально-профілактичних закладах або інфекційних лікарнях.

3.1.2. Пацієнтам, які вживають наркотики шляхом ін'єкцій, - у наркологічних диспансерах та лікарнях.

3.1.3. Пацієнтам з активними формами туберкульозу - у протитуберкульозних диспансерах або туберкульозних лікарнях, у тому числі дитячих.

Визначені заклади забезпечуються лікарськими засобами для проведення специфічної антиретровірусної терапії хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. N 2026 "Питання запобігання та захисту населення від ВІЛ-інфекції та СНІД" з розрахунку забезпечення 10% від зареєстрованих у районі обслуговування ВІЛ-носіїв і хворих на СНІД та засобами індивідуального захисту медичних працівників.

Установлення та зняття клінічного діагнозу ВІЛ-інфекції/СНІДу

4. Клінічний діагноз ВІЛ-інфекції встановлюється амбулаторно або в стаціонарі на підставі виявлення антитіл до ВІЛ при лабораторному обстеженні (ІФА, імунний блот та ін.) чи виявлення антигенів ВІЛ, чи позитивних результатів вірусологічного дослідження на наявність ВІЛ з урахуванням відповідних епідеміологічних та клінічних даних і зі застосуванням кодів захворювання (додаються).

4.1. Амбулаторно діагноз установлюється за місцем проживання пацієнта комісією у складі лікаря-інфекціоніста (лікаря-інфекціоніста дитячого), терапевта (педіатра), епідеміолога та заступника головного лікаря з поліклінічної роботи або лікарем-інфекціоністом (лікарем-інфекціоністом дитячим) центру з профілактики та боротьби із СНІДом.

4.2. У стаціонарі діагноз установлюється лікарем-інфекціоністом (лікарем-інфекціоністом дитячим) та завідувачем відділення.

4.3. Відсутність антитіл до ВІЛ не менш як у двох пробах крові, узятих з інтервалом 3 місяці в дитини віком до 18 місяців, що народжена хворою на ВІЛ-інфекцію/СНІД матір'ю, виключає діагноз ВІЛ-інфекції/СНІДу, що призводить до зняття її з диспансерного обліку як хворої на ВІЛ-інфекцію/СНІД.

Умови розміщення пацієнтів

5. Стаціонарний режим передбачає прогулянки.

6. Ізоляція пацієнтів у боксовані та напівбоксовані відділення здійснюється за наявності легеневих кровотеч та кровохаркання, відкритих форм туберкульозу, гострого перебігу пневмоцистної пневмонії через їх небезпеку для оточення та ймовірність зараження новими збудниками самих пацієнтів.

7. Розміщувати пацієнтів в одній палаті з хворими на імунодефіцити іншої природи забороняється.

Диспансерний нагляд за пацієнтами

8. Диспансерний нагляд за пацієнтами запроваджується з метою:

виявлення та лікування хронічних захворювань, які вже були в пацієнта до інфікування ВІЛ або щойно виникли;

раннього виявлення ознак прогресування ВІЛ-інфекції та своєчасного призначення етіотропної терапії;

забезпечення хворого на ВІЛ-інфекцію всіма видами кваліфікованої медичної допомоги та психологічної підтримки при гарантії збереження таємниці діагнозу;

прийняття ВІЛ-інфікованою жінкою свідомого рішення щодо народження дитини, зважаючи на ризик інфікування дитини.

Для надання консультативної допомоги і психологічної підтримки залучається лікар-психотерапевт або лікар-психолог. ВІЛ-інфікованим жінкам, які бажають народити дитину, проводиться індивідуальне консультування щодо особливостей та наслідків ВІЛ-інфікування для новонародженого. Припускається залучення лікарів інших спеціальностей, які здійснюють диспансерний нагляд і лікування пацієнтів та мають відповідну професійну підготовку.

9. Диспансерний нагляд за пацієнтами здійснюється за їх згодою з дотриманням принципів конфіденційності або анонімності та особистих прав і свобод громадян, визначених чинним законодавством України.

9.1. Якщо ВІЛ-інфікованою або хворою на СНІД є неповнолітня особа віком до 18 років, то диспансерний нагляд здійснюється за згодою її законних представників, які мають право бути присутніми під час обстеження пацієнта.

9.2. У разі встановлення опіки чи піклування над особою, яка ВІЛ-інфікована або хвора на СНІД, диспансерний нагляд проводиться за згодою її опікунів чи її піклувальників.

10. Диспансерний нагляд за пацієнтами здійснюється:

існуючими диспансерними відділеннями центрів з профілактики та боротьби із СНІДом;

кабінетами інфекційних захворювань (далі - КІЗ) поліклінік за місцем проживання; у разі відсутності КІЗ - дільничним лікарем-терапевтом чи педіатром або лікарем-інфекціоністом (лікарем-інфекціоністом дитячим) стаціонару.

ВІЛ-інфіковані жінки, які бажають народити дитину, перебувають під подвійним наглядом - інфекціоніста та акушер-гінеколога жіночої консультації за місцем проживання.

10.1. У містах, де є центри з профілактики та боротьби із СНІДом з власною клінічною базою, доцільно здійснювати стаціонарне й амбулаторне спостереження за хворим одним і тим самим лікарем. При роботі з пацієнтами застосовується принцип довіреного лікаря, коли пацієнт з усіма медичними проблемами звертається до конкретного лікаря, який при потребі залучає до роботи з ним інших спеціалістів.

10.2. Особи, у яких при лабораторному дослідженні виявлені антитіла до ВІЛ у крові, направляються лікарем до лікувально-профілактичних закладів, що визначені для проведення диспансерного нагляду.

ВІЛ-інфікована особа зобов'язана письмово засвідчити факт одержання інформації про її інфікованість та попередження про кримінальну відповідальність за завідоме поставлення в небезпеку зараження або зараження іншої особи (осіб) ВІЛ.

11. При первинному зверненні за медичною допомогою пацієнт, у якого достовірно підтверджена наявність в організмі ВІЛ:

- оглядається лікарем-інфекціоністом (лікарем-інфекціоністом дитячим);

- обстежується за допомогою лабораторних тестів:

дослідження крові на антитіла до ВІЛ-інфекції (ІФА, імунний блот), коли відсутні медичні довідки про проведення цих обстежень на попередніх етапах;

визначення маркерів ВІЛ-антитіл до p24, антигену p24*;

визначення рівня B2-мікроглобуліну*;

визначення вітаміну B12*;

загальний аналіз крові;

біохімічний аналіз крові (білірубін, холестерин, сулемова та тимолова проби, активність АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази, глюкоза, загальний білок та білкові фракції, ЛДГ, ГГТ);

RW, HBsAg, антиHCV;

визначення антитіл до цитомегаловірусу, вірусу Епштейна-Барр;

обстеження на наявність токсоплазменної та герпетичної інфекцій, пневмоцистозу для своєчасної профілактики опортуністичних інфекцій та ускладнень;

висів з ротової порожнини на мікрофлору та Candida Albicans;

дослідження імунного статусу за допомогою моноклональних антитіл з визначенням рівня СД-4, СД-8, СД-4/СД-8*;

загальний аналіз сечі;

аналіз калу на яйця гельмінтів, простіші;

туберкулінова проба;

- підлягає інструментальним методам дослідження: рентгенографія органів грудної клітини; електрокардіографія, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та нирок.

12. Пацієнти мають бути оглянуті лікарями:

1 раз на рік:

терапевтом, стоматологом, дерматовенерологом, гінекологом (урологом), невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом;

2 рази на рік:

інфекціоністом;

у разі потреби обсяг обстеження визначає лікар, який здійснює диспансерний нагляд.

* Виконання зазначених тестів можливе при відповідному лабораторно-діагностичному забезпеченні тест-системами.

13. ВІЛ-інфікована дитина має бути оглянута:

2 рази на рік:

педіатром;

інфекціоністом дитячим;

1 раз на рік іншими дитячими спеціалістами:

стоматологом;

неврологом;

психіатром;

офтальмологом;

оториноларингологом;

іншими спеціалістами за показаннями.

14. Строки планового імунологічного обстеження при ВІЛ-інфекції

Стадія захворювання Рівень лімфоцитів СД-4 Інтервали обстеження

Безсимптомне носійство > 500 кл/мкл 1 раз на рік

ПГЛ < 500 кл/мкл або невідомо 1 раз у 6 міс. 1 раз у 3 міс.

СНІД-АК > 500 кл/мкл < 500 кл/мкл або невідомо 1 раз у 6 міс. 1 раз у 3 міс. 1 раз у 3 міс.

СНІД залежно від клінічної картини

Якщо в пацієнта при першому обстеженні рівень СД-4 < 200 клітин/мкл (крім стадії СНІД-АК), то обстеження повторюється через один місяць.

У стадії СНІД-АК при рівні СД-4 < 200 клітин/мкл або невідомому рівні огляд пацієнта проводиться щомісяця.

15. З урахуванням принципу конфіденційності ведуться затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.99 N 302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)" обов'язкові облікові форми: медична карта амбулаторного хворого (ф. 0-25/о), історія розвитку дитини (ф. 112/о) та контрольна карта диспансерного нагляду (ф. 0-30/о).

16. Відповідальність за кодування та нерозголос особистих даних пацієнта покладається на головного лікаря лікувально-профілактичного закладу, який проводить роботу з персоналом щодо існуючих в Україні законодавчих та нормативних актів з питань ВІЛ/СНІДу та медичних працівників, що надають медичну допомогу.

Начальник Головного управління

організації медичної допомоги

дорослому населенню

Начальник Управління організації

медичної допомоги дітям і матерям

В.о.начальника Центру

медичної статистики В.А.Піщиков

Н.Г.Гойда

М.В.Голубчиков

Додаток до пункту 4 Інструкції з організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД

Про вибір кодів щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу

Історія хвороби ВІЛ-інфікованого або хворого на СНІД кодується як особистим кодом, так і кодом захворювання.

Особистий код

Прізвище, ім'я та по батькові, інші дані, за якими можна ідентифікувати пацієнта, на диспансерній карті не вказуються. Замість них використовується особистий код, що надається лікарем, який проводить диспансерний нагляд, при першому зверненні пацієнта. Код лишається таким на весь час диспансерного нагляду та стаціонарного лікування даної особи.



Код захворювання

Шифр ВІЛ-інфекції/СНІДу згідно з Міжнародною класифікацією хвороб X перегляду є четвертою версією статистичного кодування захворювання, спричиненого вірусом імунодефіциту людини.

Хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), має уніфіковані коди від B20 - B24.

B20 хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яка супроводжується інфекційними та паразитарними хворобами.

B21 хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яка супроводжується злоякісними пухлинами.

B22 хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яка супроводжується іншими уточненими хворобами.

B23 хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яка супроводжується іншим станом (наприклад, деменцією).

B24 хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), неуточнена.

Z21 безсимптомне носійство вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ).


Каталог: download
download -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
download -> Уроках «Художньої культури»
download -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
download -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
download -> Реферат виконується на форматі А4
download -> Образотворче мистецтво
download -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
download -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави

Скачати 436.31 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка