Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики



Скачати 335.79 Kb.
Дата конвертації17.11.2017
Розмір335.79 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

ВДНЗ УКРАЇНИ БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА БІОЛОГІЧНОЇ ФІЗИКИ ТА МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАТИКИ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з науково-

педагогічної роботи

доц. Геруш І.В.

____________________

“____”_________2015 р.

ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА CПЕЦІАЛЬНОСТІ (НАПРЯМУ)



7.12010004 Медична психологія­­­

З ВИВЧЕННЯ



Інформаційних технологій у психології та медицині

Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни інформаційні технології у психології та медицині для студентів вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації (МОЗ України, К., 2010 року).

Схвалено на методичному засіданні кафедри біологічної фізики та медичної інформатики (Протокол № від 2015 року)

Завідувач кафедри

біологічної фізики та медичної інформатики, проф. М.В. Шаплавський

Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з медико-біологічних дисциплін фізіологічного та фізико-хімічного профілю Буковинського державного медичного університету (Протокол № від ____________________2015 року)

Голова предметної методичної комісії,

професор С.С. Ткачук




Чернівці


  1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Інформаційні технології у психології та медицині

(назва навчальної дисципліни)


Таблиця 1б

Найменування показників

Галузь знань, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень, форма навчання

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість

кредитів – 3



Галузь знань

___1201 Медицина___

(шифр і назва)


денна форма навчання


Модулів –

2 - денна форма навчання




Спеціальність (напрям):

_7.12010004 Медична психологія

(шифр і назва)


Рік підготовки (курс)

1 (1-й)

Змістових модулів – 3

Семестр

ІІ-й

Загальна кількість годин – 90

Лекції

6 год.

Кількість

аудиторних

годин – 40

Кількість годин

самостійної роботи студента – 50


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

_____спеціаліст_____

Форма навчання

денна


Практичні

34 год




Самостійна робота

50 год.

Вид контролю:

підсумкові модульні контролі



Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%): 44,4/55,6





  1. СТРУКТУРОВАНИЙ ПЛАН ПІДГОТОВКИ


з навчальної дисципліни _Інформаційні технології у психології та медицині_ (назва навчальної дисципліни)

для студентів ___________медичного №4______________ факультету

(назва факультету)



за спеціальністю (напрямом) ___________медична психологія­­__________________
Таблиця 2а

Денна форма

Кількість годин, у тому числі

Рік навчання, семестр

Вид

контролю

Всього

годин/


кредити

Аудиторних


СРС

Лекції

Практичні

заняття







90/3

6

34

50







Модуль 1

Змістових модулів3



90/3

6

34

50

1-й, ІІ

Підсумковий контроль



  1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Метою вивчення навчальної дисципліни “Інформаційні технології у психології та медицині ” – кінцеві цілі – встановлюється на основі додатків Б і Г ГСВО “Освітньо-професійна програма підготовки” спеціаліста і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Цілі (кінцеві і конкретні) сформульовані з точки зору “професійної діяльності” з урахуванням відповідних таксономічних рівнів. На підставі кінцевих цілей до кожного змістового модуля сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни. Кінцеві цілі розташовані на початку програми й передують її змісту, конкретні цілі передують змісту відповідного змістового модулю.
Завдання вивчення дисципліни: оволодіти навичками роботи з персональним комп’ютером, пошуку медичної інформації з використанням інформаційних технологій

Предметом дисципліни «Інформаційні технології у психології та медицині» є вивчення фізичних та біофізичних процесів у медицині.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен


знати:

  • можливості застосування інформаційних технологій та електронно-обчислювальної техніки в психології та медицині

  • пояснювати принципи формалізації і алгоритмізації медичних задач, принципи моделювання в біології, психології та медицині

вміти:


  • використовувати методи обробки медичної інформації

  • визначати можливості застосування інформаційних технологій та ПК у психології та медицині;

  • пояснювати принципи формалізації і алгоритмізації медичних задач, принципи моделювання в біології, психології та медицині;

  • демонструвати базові навички роботи з ПК та пошуку медичної інформації з використанням інформаційних технологій ;

  • використовувати методи обробки медичної інформації.

Програма дисципліни «Інформаційні технології у психології та медицині» для вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації складена для спеціальності “медична психологія” напряму підготовки 1101 “Медицина” у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців та навчальним планом підготовки фахівців за напрямом “Медицина” освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” кваліфікації „лікар-психолог” у вищих навчальних закладах III – IV рівнів акредитації України, розробленим на засадах Європейської кредитно-модульної системи (ECTS), затвердженим наказом МОЗ України №750 від 19.10.2009.

Згідно з навчальним планом вивчення дисципліни «Інформаційні технології у психології та медицині» здійснюється на І курсі.


  1. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Таблиця 6а



Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Усього

у тому числі

Аудиторні

С.р.

Інд.

Л

П

С







1

2

3

4

5

6

7

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Основи інформаційних технологій в галузі охорони здоров’я. Методологія обробки та аналізу медичних даних. Формалізація і моделювання.

1. Базові поняття інформаційних технологій у психології та медицині. Основні етапи розв’язування медико-психологічних задач з використанням математичних методів і комп’ютерних технологій

6

2

2

2







2. Мережеві технології. Основи телемедицини

6

-

2

4







3. Індивідуальні медичні картки. Структуризація змісту електронних медичних карток

8




4

4







4. Формалізація та алгоритмізація медичних та психологічних задач. Моделювання медичних та психологічних задач

8

2

2

4







Змістовий модуль 2. Медичні та психологічні дані. Обробка та аналіз даних.

5. Методологія доказової медицини

4




2

2







6. Типи інформаційних систем у галузі охорони здоров’я. Госпітальні інформаційні системи та їх розвиток

6




2

4







7. Кодування і класифікація медичних та психологічних даних

6




2

4







8. Аналіз біосигналів. Візуалізація медичних даних. Обробка та аналіз медичних зображень

6




2

4







9. Вимірювання у медицині та психології. Задачі математичної статистики, основні поняття вибіркового методу

6




2

4







10. Контроль виконання етапу розрахунково-графічної роботи.

Контроль засвоєння змістового модулю 2



4




2

2







Змістовий модуль 3. Медичні знання та прийняття рішень у медицині та психології. Інформаційні системи у галузі охороні здоров’я

11. Елементи теорії кореляції та регресії. Розв’язування медико-психологічних задач з використанням методів математичної статистики.

6




2

4







12. Формальна логіка у вирішенні задач діагностики, лікування та профілактики захворювань

6




2

4







13. Клінічні системи підтримки прийняття рішень. Засоби прогнозування. Моделювання системи підтримки прийняття рішень

6




2

4







14. Інформаційні системи і бази даних

8

2

2

4







15. Контроль виконання етапу розрахунково-графічної роботи.

Контроль засвоєння змістового модулю 3



4




2

2







Індивідуальна робота



















УСЬОГО ГОДИН

90

6

34

50







  1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

Тема

Години

Вступ до курсу «Інформаційні технології у психології та психології та медицині»
Основи статистичних методів обробки медико-психологічних даних.

2

2


Експертні системи та моделювання в психології та медицині та психологічній практиці.

2

Разом

6

Всього 6 годин

  1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ




з.п.

Тема

Години

Тематичний план практичних занять з модуля 1

Змістовий модуль 1.



Базові поняття інформаційних технологій у психології та медицині. Основні етапи розв’язування медико-психологічних задач з використанням математичних методів і комп’ютерних технологій

2



Мережеві технології. Основи телемедицини

2



Індивідуальні медичні картки. Структуризація змісту електронних медичних карток

4



Формалізація та алгоритмізація медичних та психологічних задач. Моделювання медичних та психологічних задач

2



Змістовий модуль 2.






Методологія доказової медицини

2



Типи інформаційних систем у галузі охорони здоров’я. Госпітальні інформаційні системи та їх розвиток

2



Кодування і класифікація медичних та психологічних даних

2



Аналіз біосигналів. Візуалізація медичних даних. Обробка та аналіз медичних зображень

2



Вимірювання у медицині та психології. Задачі математичної статистики, основні поняття вибіркового методу

2



Контроль виконання етапу розрахунково-графічної роботи.

Контроль засвоєння змістового модулю 2



2

Змістовий модуль 3.



Елементи теорії кореляції та регресії. Розв’язування медико-психологічних задач з використанням методів математичної статистики.

2



Формальна логіка у вирішенні задач діагностики, лікування та профілактики захворювань

2



Клінічні системи підтримки прийняття рішень. Засоби прогнозування. Моделювання системи підтримки прийняття рішень

2



Інформаційні системи і бази даних

2



Контроль виконання етапу розрахунково-графічної роботи.

Контроль засвоєння змістового модулю 3



2

Разом

34

Всього 34 годин

7. ПЕРЕЛІК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ
Індивідуальна робота не передбачена.
8. ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
Всі білети для підсумкових модульних контролів містять по три теоретичних запитання, які оцінюються максимально у 10 балів кожне.

Змістовий модуль 1.


  1. Персональний комп’ютер. Апаратні складові та програмне забезпечення ПК.

  2. Інформація та її властивості. Одиниці вимірювання інформації.

  3. Медична інформація та її види.

  4. Предмет і об’єкт вивчення інформаційних технологій.

  5. Медичні інформаційні системи.

  6. Комп’ютерні інформаційні мережі, види.

  7. Системи управління базами даних.

  8. Бази даних в психології та медицині та психології.

  9. Способи створення структури таблиці.

  10. Типи даних таблиці. Властивості даних та об’єктів.

  11. Класифікація медико-психологічних даних.

  12. Класифікаційні системи.

Змістовий модуль 2.


  1. Елементи теорії ймовірності.

  2. Критерії перевірки гіпотез.

  3. Статистичні функції перевірки гіпотез.

  4. Системи підтримки прийняття рішень.

  5. Бази медичних знань.

  6. Логічні операції. Їх властивості.

  7. Формалізація медико-психологічних задач.

  8. Клінічні системи прийняття рішень. Типи систем.

  9. Засоби прогнозування.

  10. Формальні моделі зображення знань (модель типу продукцій них правил, модель типу фрейм, модель типу мережа).

Змістовий модуль 3.


  1. Механізми логічного виводу в експертній системі.

  2. Використання доказів у прийнятті медичних рішень.

  3. Доказова медицина.

  4. Рандомізовані клінічні випробування.

  5. Проблеми впровадження доказової медицини.

  6. Контрольовані клінічні випробування.

  7. Шкала оцінки доказовості отриманих результатів

  8. Ступеня вірогідності інформації

  9. Проблеми впровадження дм

  10. Методи впровадження доказової медицини

  11. Впровадження ДМ в Україні

  12. Цінність ДМ.


9. ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ ТА РОБІТ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Усі білети для підсумкових модульних контролів містять по п’ять практичних завдань, які оцінюються максимально у 10 балів кожне.

У переліку завдань проведення розрахунків, використання абсолютних та змішаних посилань, задачі на моделювання у практиці медичного психолога (оптимізаційні задачі) та задачі з використання логічних функцій середовища табличного процесора для проведення розрахунків у медичній психології та медицині.

Студенти виконують завдання з перевірки вибіркових сукупностей на підпорядкування нормальному закону розподілу, здійснюють статистичну перевірку гіпотез, розраховують коефіцієнт кореляції та будують діаграму розсіювання.



10. МЕТОДИ ТА ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ
Методи та форми проведення поточного контролю.

Контроль теоретичної частини, яку студенти готують заздалегідь, здійснюється усним опитуванням (індивідуальним або фронтальним) чи тестовими завданнями.

Контроль практичної частини, яку студенти виконують після розгляду типових завдань на практичному занятті, здійснюється шляхом перевірки індивідуальних завдань, які студенти виконують на комп’ютері.
Методи та форми проведення підсумкового модульного контролю.

Тривалість модульного контролю – 90 хвилин (45 хв. – теоретична частина, 45 хв. – практична частина).

Контроль теоретичної частини здійснюється шляхом перевірки письмових відповідей на запитання білету.

Контроль практичної частини здійснюється шляхом перевірки набору індивідуальних завдань білету, які студенти виконують на комп’ютері.


11. ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТА З ДИСЦИПЛІНИ
Кредитно-модульна система організації навчального процесу як технологія ЕСТS включає:

  • вивчення навчальних дисциплін (проходження практик), структурованих на модулі як задокументовані, логічно завершені частини навчальної програми, що реалізуються за допомогою відповідних формі організації навчального процесу і закінчуються підсумковим модульним контролем;

  • впровадження кредитів ЕСТS (ЄКТС) як одиниць виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчальної дисципліни;

Кредити (Credit) призначаються кваліфікаціям або навчальним програмам в цілому, а також їхнім навчальним (освітнім) компонентам (таким як: модулі, навчальні курси, курсова робота, виробнича практика та лабораторна робота).

Кредит включає усі види робіт студента, передбачені у затвердженому індивідуальному плані: аудиторну, самостійну, підготовку до державної атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів „Крок 1" і „Крок 2", практично орієнтованого державного іспиту, виробничу практику, виконання курсових робіт тощо. Один кредит ЕСТS становить 30 (36) академічних годин.

- здійснення зарахування кредитів студентам зі складових навчального плану (навчальних дисциплін, практик, курсових та кваліфікаційних робіт) на підставі отримання позитивних оцінок підсумкового(-их) контролю(-ів). Встановлення кредитів студентам здійснюється у повному обсязі відповідно до кредитів, встановлених навчальній складовій, і лише після повного їх виконання;



  • відсутність у графіку навчального процесу екзаменаційних сесій, адже здійснюється контроль засвоєння студентом кожного модуля навчальної дисципліни;

  • застосування декількох шкал оцінювання, включаючи рейтингову шкалу оцінювання ЕСТS, які конвертуються одна в одну за певними правилами.


Оцінювання модуля

Оцінка за модуль визначається на підставі суми оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (ПМК) (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.



Максимальна кількість балів, яку студент може набрати під час вивчення кожного модуля, становить 200, у тому числі:

за поточну навчальну діяльність - 120 балів;

за результатами підсумкового модульного контролю - 80 балів.

Таким чином, частки результатів оцінювання поточної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю становлять відповідно 60% та 40%.



Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Оцінювання поточної навчальної діяльності

Під час оцінювання засвоєння кожної теми модуля студенту виставляються оцінки за 4-бальною (традиційною) шкалою та за 200-бальною шкалою з використанням прийнятих та затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми. Студент повинен отримати оцінку з кожної теми. Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали залежно від кількості тем у модулі.


Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-и бальною шкалою, яка конвертується у бали наступним чином:

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

Бали

Модуль 1

5

7,5

4

6

3

4,5

2

0

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий бал за поточну діяльність визнається як арифметична сума балів за кожне заняття та за індивідуальну роботу.
Розподіл балів, які присвоюються студентам.


Номер модуля кількість навчальних годин/кількість кредитів ECTS

Кількість змістових модулів, їх номери

Кількість практичних занять

Конвертація у бали традиційних оцінок

Мінімальна кількість балів*

Традиційні оцінки

Бали за виконання індивідуального завдання

"5"

"4"

"3"

"2"




Модуль 90/3

1

16

7,5

6

4,5

0

0

72

Мінімальна кількість балів для допуску до ПМК :

1 модуль: 4,5 балів x 16 = 72 бали.

Максимальна кількість балів за вивчення модуля:

1 модуль: 7,5 балів x 16=120.


Вага кожної теми у межах одного модуля в балах має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначатися кількістю тем у модулі.

Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.

Підсумковий бал за поточну діяльність визнається як арифметична сума балів за кожне заняття та за контрольну роботу.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність під час вивчення модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5», на кількість тем у модулі (остання тема – підсумковий модульний контроль не враховується) з додаванням балів за контрольну роботу студента, але не більше 120 балів (Наприклад: 16 балів * 5 тем = 80 балів + 40 балів за контрольну роботу = 120 балів).

Мінімальна кількість балів за модуль, яку повинен набрати студент при його вивченні для допуску до підсумкового модульного контролю, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі з додаванням балів за контрольну роботу (Наприклад: 12 балів * 5 тем = 60 балів + 15 балів за контрольну роботу = 75 балів).
Оцінювання індивідуальних завдань студента

Індивідуальна робота студента – це написання рефератів і підготовка оглядів наукової літератури з тем запропонованих навчальною програмою.

Бали за індивідуальні завдання нараховуються студентові лише при успішному їх виконанні та захисті.

Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальних завдань, залежить від їхнього обсягу та значимості, але не більше 10-12 балів. Вони додаються до суми балів, набраних студентом на заняттях під час поточної навчальної діяльності. В жодному разі загальна сума балів за поточну навчальну діяльність не може перевищувати 120 балів.

Для студентів денної форми навчання індивідуальна робота виконується в електронному і паперовому вигляді та подається для перевірки до модульного контролю. Повне відображення поставлених задач і захист роботи дає можливість студенту отримати максимально можливий бал, що виділяється для індивідуальної роботи.



Оцінювання самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів, яка передбачена темою заняття поряд із аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, перевіряється під час підсумкового модульного контролю.


Підсумковий модульний контроль (ПМК)

Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення усіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.



До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття та одержали на них позитивні оцінки («5», «4», «3»), а також при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Студенту, який з поважних чи без поважних причин мав пропуски навчальних занять, дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.

Форми проведення підсумкового контролю мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент під час складання підсумкового модульного контролю, становить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.


Оцінювання модуля та дисципліни

Оцінка за модуль визначається як сума підсумкового балу за поточну навчальну діяльність та балу за підсумковий модульний контроль і відображається за 200-бальною шкалою.

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Визначення кількості балів, яку студент набрав з дисципліни

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх модулів дисципліни (сума балів за усі модулі ділиться на кількість модулів дисципліни).

Об'єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

За рішенням Вченої ради університету до кількості балів, яку студент набрав із дисципліни, можуть додаватися заохочувальні бали (не більше 12 балів) за призове місце на міжнародних олімпіадах та ІІ етапі Всеукраїнської студентської олімпіади, але у жодному разі загальна сума балів за дисципліну не може перевищити 200 балів.

Оцінка за модуль вноситься екзаменатором до «Відомості результатів поточного та підсумкового модульного контролю» (Форма № Н-5.03-2), «Індивідуального навчального плану студента», «Журналу обліку відвідувань та успішності студентів».

Оцінка з дисципліни вноситься екзаменатором до «Відомісті обліку успішності» (Форма № Н-5.03-1), «Журналу обліку відвідувань та успішності студентів», «Індивідуального навчального плану студента» та «Залікової книжки».


Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалою ЕСТS та за чотирибальною (традиційною) шкалою

Бали з дисциплін незалежно конвертуються як у чотирибальну шкалу, так і у шкалу ЕСТS.



Бали шкали ЕСТS у чотирибальну шкалу НЕ КОНВЕРТУЮТЬСЯ і навпаки.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, конвертуються кафедрою у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями як нижченаведено у таблиці.



Оцінка за 200-бальною шкалою

Оцінка за чотирибальною шкалою

Від 180 до 200 балів

«5»

Від 150 до 179 балів

«4»

Від 149 до мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

«3»

Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

«2»

Примітка Ці критерії також застосовуються при визначенні оцінки за модуль за необхідності.

Студенти, які навчаються на одному факультеті, курсі, за однією спеціальністю, на основі кількості балів, набраних з дисципліни, ранжуються за шкалою ЕСТS таким чином:



Оцінка ЕСТS

Статистичний показник

«А»

Найкращі 10 % студентів

«В»

Наступні 25 % студентів

«С»

Наступні 30 % студентів

«D»

Наступні 25 % студентів

«Е»

Останні 10 % студентів

Ранжування з присвоєнням оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» проводиться деканатами для студентів відповідного курсу та факультету, які навчаються за однією спеціальністю і успішно завершили вивчення дисципліни.

Студенти, які одержали оцінки «FХ» та «F» («2») не вносяться до списку студентів, що ранжуються, навіть після перескладання модуля. Такі студенти після перескладання автоматично отримують бал «Е».

Оцінки з дисципліни «FХ», «F» («2») виставляються студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка «FХ» виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий модульний контроль. Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком (але не пізніше початку наступного семестру). Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

Оцінка «F» виставляється студентам, які відвідали усі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення модуля.

За дозволом ректора студент може підвищити оцінку з дисципліни шляхом перескладання підсумкового модульного контролю (не більше трьох разів за весь період навчання).



Оцінка ЕСТS у традиційну чотирибальну шкалу НЕ конвертується, оскільки шкала ЕСТS та чотирибальна шкала є незалежними.
12. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

12.1. Базова:

  1. Інформаційні технології у психології та психології та медицинів модулях: Практикум для мед. ВНЗ IV рів. акред. Рекомендовано МОЗ / За ред. І.Є. Булах. — К., 2009. — 208 с.

  2. Мислицький В.Ф., Боєчко В.Ф., Федів В.І. Основи роботи з файлами. – Чернівці: Видавн. “Прут”, 1998. – 96с.

  3. Навчальний посібник Федів В.І., Мислицький В.Ф., Тимочко К.Б., Боєчко В.Ф., М.В. Шаплавський Інформаційні технології у психології та медицині.- Чернівці: Видавн. “Прут”, 2005.- 242 с.

  4. Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики / За ред. Мадзігона В.М. – К.:Фенікс, 1997. – 312с.

  5. Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. – изд. 6-е, перераб. И доп. – М.: ИНФРА-М, 1995. – 432с.

  6. Боровиков В.П., Боровиков И.П. Statistica.-Статистический анализ и обра­бот­ка данных в среде Windows.- М.: Информационно-издательский дом “Филинъ”, 1998.- 608 с.

  7. Стентон Гланц. Медико-биологическая статистика. – М., Практика, 1998.-459с.

  8. Виктор Пасько Microsoft Office 97 (русифицированная версия). – К.: BHV, 1998. – 764с.

  9. Праг Керри Н., Ирвин Мишель Р. Библия пользователя Access 97.-: Пер.с англ.. – К.: Діалектика, 1997.-768с.

  10. Герасевич В.А. Компьютер для врача. Самоучитель. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: БХВ-Петербург, 2004. – 512 с.

  11. Лопоч С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистичні методи в медико-психологічних дослідженнях з використанням EXCEL. – К.: Моріон, 2001. – 408 с.

  12. Долженков В., Колесников Ю. Excel 2003. Библия пользователя. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2004. – 768 с.

  13. Тимошок Т.В. Microsoft Access 2003. Краткое руководство.: – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2005. – 320 с.

  14. Інформаційні системи і технології: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./ С.Г.Карпенко, В.В.Попов, Ю.А.Тарнавський, Г.А.Шпортюк. – К.: МАУП, 2004. – 192 с.

  15. Гельман В.Я. Медицинская информатика: практикум. – Спб: Питер, 2001.- 480 с.

  16. Г.Харт-Дэвис. Microsoft Windows XP Professional. Полное руководство./ Пер. с англ. – М.: СП ЭКОМ, 2004. – 816 с.

  17. Габрусєв В. Вивчаємо комп’ютерні мережі. – К.: Вид. дім «Шкіл. світ»: Вид. Л.Галіцина, 2005. – 128с.

  18. Кудрявцев Е.М. MathCad 8. –М.: ДМК, 2000. – 320 с.


12.2. Допоміжна:

  1. Франкен Г., Молявко С.М. MS-DOS 6.22 для пользователя: - К.: торговое издательское бюро BHV, 1995. – 448с.

  2. Харвей Г. Windows 95 для “чайников”. Краткий справочник. – К.-М.- Санкт-Петербург: Диалектика, 1998. – 230с.

  3. Штайнер Й., Валентин Р. Windows 95: Справочник / пер. с нем. – М.: Восточная Книжная Компания, 1997. – 352с.

  4. Джонс Э., Саттон Д. Библия пользователя Microsoft Office Professional для Access – К.: Диалектика, 1996. – 512с.

  5. Савельева А.Я., Сазонов Б.А., Лукьянов С.Э. Персональный компьютер для всех: практ. пособие / под. ред. А.Я. Савельева. - М.: Высш. школа, 1991. – 191с.

  6. Глушаков С.В., Сурядный А.С. Самоучитель для работы на ПК. Харьков: Фолио АСТ, 2003, 500 с.

  7. Фигурнов В.В. IBM PC для пользователей. - М.: Финансы и статистика, 2001.

  8. Обучение Microsoft Windows 2000. Издательство Media 2000.

  9. В.Пасько. Word 2000 (русифицированная версия): - К.: Издательская группа "BHV", 1999. – 432 с.

  10. Лопоч С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистичні методи в медико-психологічних дослідженнях з використанням EXCEL.- К.: Моріон, 2001. – 408 с.

  11. Л.А.Калужнин. Что такое математическая логика. М. Наука 1980.

  12. А.Левин. Самоучитель работы на компьютере (6-е издание, исправленное и дополненное). Москва, издательство "Нолидж", 2000 – 656 с.

  13. Пауль Дж.Перри. Секреты World Wide Web. “Диалектика”. Киев. 1996. 576с.

  14. М.Бабушкин, С.Иваненко, В.Коростелев. Web–сервер в действии. ”Питер”. Санкт-Петербург. 1997. 265с.

  15. Информатика. Задачник – практикум М. 1999.

  16. Гельман В.Я. Медицинская информатика: практикум. – Спб: Питер, 2001.- 480 с.

19. Баженов В., Венгерский П., Горлач В. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Підручник для студентів ВНЗ, - 2003. – 464 с.

20. Гондюл В.П., Дерев’янко А.Г., Матвєєв В.В. Інформатика та обчислювальна техніка: Короткий тлумачний словник. – Либідь. – 2000.-320 с.



12.3 Інформаційні ресурси

  1. www.moodle.bsmu.tdu.ua

  2. www.bsmu.edu.ua

  3. www.uacm.kharkov.ua (Українська асоціація “Комп’ютерна Медицина”)

  4. www.mednavigator.net (Медична пошукова система)

  5. www.doctor.ru (Медичний портал – безкоштовні консультації лікарів)

  6. www.rmj.ru (Інтернет-версії періодичних видань)

  7. www.medinfo.com.ua (Медична пошукова система України)

  8. www.medico.ru (Медична пошукова система)

  9. www.cochrane.ru (Розділ Кокранівського співтовариства)

Каталог: images -> students -> dovidnyk
images -> Розвиток вітчизняної системи електронних наукових видань
images -> Програма м. Івано-Франківськ, 2011 міністерство охорони здоров’я україни
dovidnyk -> Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики
dovidnyk -> Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики
dovidnyk -> Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики
dovidnyk -> Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики
dovidnyk -> Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики
dovidnyk -> Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики
dovidnyk -> Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики
dovidnyk -> Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики

Скачати 335.79 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка