Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики



Сторінка2/2
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0.53 Mb.
1   2

Модуль 1.


  1. Поняття інформації як ресурсу.

  2. Інформація і повідомлення. Трактування поняття “інформація”.

  3. Поняття про “шум”.

  4. Види інформації.

  5. Властивості інформації.

  6. Інформаційні процеси.

  7. Система фармацевтичної інформації в Україні та в світі.

  8. Поняття та визначення інформаційних технологій.

  9. Етапи розвитку інформаційних технологій.

  10. Складові інформаційних технологій.

  11. Інструментарій інформаційних технологій.

  12. Апаратне та програмне забезпечення інформаційних технологій.

  13. Види інформаційних технологій (ІТ): ІТ обробки даних, ІТ управління, ІТ підтримки прийняття рішень, ІТ експертних систем.

  14. Перспективи використання ІТ у фармації.

  15. Проблеми використання ІТ у фармації.

  16. Старіння інформаційної технології.

  17. Впровадження ІТ. Методологія використання ІТ.

  18. Поняття про MULTIMEDIA. Створювання презентації засобами офісного програмного забезпечення.

  19. Комп'ютерні мережі.

  20. Організація локальних комп'ютерних мереж в аптеках. Автоматизація роботи в аптеці. Пристрої переведення зображень у цифрову форму.

  21. Глобальна мережа INTERNET.

  22. Використання ресурсів INTERNET у професійній діяльності фармацевта.

  23. Інформаційні системи у фармації.

Модуль 2

  1. Поняття інформаційної моделі.

  2. Поняття про методи моделювання.

  3. Методи моделювання у фармації.

  4. Реляційна модель даних. Основні властивості.

  5. Основні поняття та категорії баз даних.

  6. Поняття системи управління базами даних (СУБД).

  7. Призначення та основні функціональні можливості СУБД.

  8. Архітектура СУБД.

  9. Об’єкти СУБД. Форми, запити, звіти.

  10. Інтерфейс бази даних. Форми.

  11. Технологія створення нової бази даних.

  12. Етапи проектування бази даних.

  13. Ключові поля. Схема даних.

  14. Технологія створення міжтабличних зв’язків.

  15. Технологія створення форм, запитів, звітів.

  16. Фармацевтичні бази даних.

Модуль 3

  1. Властивості алгоритмів.

  2. Способи подання алгоритмів.

  3. Класифікація алгоритмів.

  4. Структурні схеми алгоритмів.

  5. Основи логіки висловлень.

  6. Висловлення та їхня класифікація.

  7. Логічні операції та таблиці істинності.

  8. Властивості логічних операцій.

  9. Логічні функції в середовищі табличного процесора.

  10. Моделювання в практиці обігу та обліку лікарських засобів..

  11. Типи діаграм та їх призначення. Можливості створення діаграм в середовищі табличного процесора.

  12. Основні етапи розв'язування задач фармації з використанням математичних методів і комп'ютерних технологій.

  13. Елементи статистичного аналізу експериментальних даних. Основні поняття.

  14. Основи статистичної обробки результатів досліджень. Застосування статистичних методів у фармації.

  15. Графічне подання результатів статистичного аналізу.

  16. Поняття апроксимації експериментальних даних. Апроксимація у середовищі табличного процесора.

  17. Сучасні комп’ютерні комунікаційні технології. Особливості та область застосування.

  18. Електронна комерція.

  19. Основи дистанційної освіти.


10.ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ ТА РОБІТ

ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Всі білети для підсумкових модульних контролів містять по п’ять практичних завдань, які оцінюються максимально у 10 балів кожне.

Модуль 1.

Студенти виконують завдання з форматування тексту, створення таблиць, графічних об’єктів (структурних хімічних формул), стилів, набору формул з використанням редактору формул, створення презентацій за вказаними вимогами.

Модуль 2.

Завдання полягають у створенні елементів баз даних: таблиць, запитів, форм та звітів з проведенням розрахунків та перевіркою логічних умов.

Модуль 3.

У переліку завдань проведення розрахунків, використання абсолютних та змішаних посилань, задачі на моделювання у практиці фармацевта (фармакокінетичні моделі, оптимізаційні задачі) та задачі з використання логічних функцій середовища табличного процесора для проведення розрахунків у фармації.

Студенти виконують завдання з перевірки вибіркових сукупностей на підпорядкування нормальному закону розподілу, здійснюють статистичну перевірку гіпотез, розраховують коефіцієнт кореляції та будують діаграму розсіювання.
11. МЕТОДИ ТА ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ

Методи та форми проведення поточного контролю.

Контроль теоретичної частини, яку студенти готують заздалегідь, здійснюється усним опитуванням (індивідуальним або фронтальним) чи тестовими завданнями.

Контроль практичної частини, яку студенти виконують після розгляду типових завдань на практичному занятті, здійснюється шляхом перевірки індивідуальних завдань, які студенти виконують на комп’ютері.


Методи та форми проведення підсумкового модульного контролю.

Тривалість модульного контролю – 90 хвилин (45 хв. – теоретична частина, 45 хв. – практична частина).

Контроль теоретичної частини здійснюється шляхом перевірки письмових відповідей на запитання білету.

Контроль практичної частини здійснюється шляхом перевірки набору індивідуальних завдань білету, які студенти виконують на комп’ютері.


12. ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТА З ДИСЦИПЛІНИ

Кредитно-модульна система організації навчального процесу як технологія ЕСТS включає:

  • вивчення навчальних дисциплін (проходження практик), структурованих на модулі як задокументовані, логічно завершені частини навчальної програми, що реалізуються за допомогою відповідних формі організації навчального процесу і закінчуються підсумковим модульним контролем;

  • впровадження кредитів ЕСТS (ЄКТС) як одиниць виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчальної дисципліни;

Кредити (Credit) призначаються кваліфікаціям або навчальним програмам в цілому, а також їхнім навчальним (освітнім) компонентам (таким як: модулі, навчальні курси, курсова робота, виробнича практика та лабораторна робота).

Кредит включає усі види робіт студента, передбачені у затвердженому індивідуальному плані: аудиторну, самостійну, підготовку до державної атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів „Крок 1" і „Крок 2", практично орієнтованого державного іспиту, виробничу практику, виконання курсових робіт тощо. Один кредит ЕСТS становить 30 (36) академічних годин.

- здійснення зарахування кредитів студентам зі складових навчального плану (навчальних дисциплін, практик, курсових та кваліфікаційних робіт) на підставі отримання позитивних оцінок підсумкового(-их) контролю(-ів). Встановлення кредитів студентам здійснюється у повному обсязі відповідно до кредитів, встановлених навчальній складовій, і лише після повного їх виконання;



  • відсутність у графіку навчального процесу екзаменаційних сесій, адже здійснюється контроль засвоєння студентом кожного модуля навчальної дисципліни;

  • застосування декількох шкал оцінювання, включаючи рейтингову шкалу оцінювання ЕСТS, які конвертуються одна в одну за певними правилами.


Оцінювання модуля

Оцінка за модуль визначається на підставі суми оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (ПМК) (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.



Максимальна кількість балів, яку студент може набрати під час вивчення кожного модуля, становить 200, у тому числі:

за поточну навчальну діяльність - 120 балів;

за результатами підсумкового модульного контролю - 80 балів.

Таким чином, частки результатів оцінювання поточної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю становлять відповідно 60% та 40%.



Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.
Оцінювання поточної навчальної діяльності

Під час оцінювання засвоєння кожної теми модуля студенту виставляються оцінки за 4-бальною (традиційною) шкалою та за 200-бальною шкалою з використанням прийнятих та затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми. Студент повинен отримати оцінку з кожної теми. Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали залежно від кількості тем у модулі.



Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-и бальною шкалою, яка конвертується у бали наступним чином:

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

Бали

Модуль 1

Модуль 2

Модуль 3

5

10

17

7,5

4

8

14

6

3

6

10

4,5

2

0

0

0

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий бал за поточну діяльність визнається як арифметична сума балів за кожне заняття та за індивідуальну роботу.
Розподіл балів, які присвоюються студентам.

Номер модуля кількість навчальних годин/кількість кредитів ECTS

Кількість змістових модулів, їх номери

Кількість практичних занять

Конвертація у бали традиційних оцінок

Мінімальна кількість балів*

Традиційні оцінки

Бали за виконання індивідуального завдання

"5"

"4"

"3"

"2"




Модуль 1 56/1,85

2

(№№ 1-2)


12

10

8

6

0

-

72

Модуль 2 34/1,15

1

(№ 1)


7

17

14

10

0

1

70

Модуль 3 75/2,5

3

(№1-3)


16

7,5

6

4,5

0

-

72

Мінімальна кількість балів для допуску до ПМК :

1 модуль: 6 балів x 12 = 72балів

2 модуль: 10 балів x 7 = 70 бали

3 модуль: 4,5 балів x 16 = 72 бали .


Максимальна кількість балів за вивчення модуля:

1 модуль: 10 балів x 12 = 120 балів

2 модуль: 17 балів x 7 = 119 балів + 1 бал за індивідуальну роботу

3 модуль: 7,5 балів x 16 =120.


Вага кожної теми у межах одного модуля в балах має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначатися кількістю тем у модулі.

Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.

Підсумковий бал за поточну діяльність визнається як арифметична сума балів за кожне заняття та за контрольну роботу.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність під час вивчення модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5», на кількість тем у модулі (остання тема – підсумковий модульний контроль не враховується) з додаванням балів за контрольну роботу студента, але не більше 120 балів (Наприклад: 16 балів * 5 тем = 80 балів + 40 балів за контрольну роботу = 120 балів).

Мінімальна кількість балів за модуль, яку повинен набрати студент при його вивченні для допуску до підсумкового модульного контролю, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі з додаванням балів за контрольну роботу (Наприклад: 12 балів * 5 тем = 60 балів + 15 балів за контрольну роботу = 75 балів).
Оцінювання індивідуальних завдань студента

Індивідуальна робота студента – це написання рефератів і підготовка оглядів наукової літератури з тем запропонованих навчальною програмою.

Бали за індивідуальні завдання нараховуються студентові лише при успішному їх виконанні та захисті.

Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальних завдань, залежить від їхнього обсягу та значимості, але не більше 10-12 балів. Вони додаються до суми балів, набраних студентом на заняттях під час поточної навчальної діяльності. В жодному разі загальна сума балів за поточну навчальну діяльність не може перевищувати 120 балів.

Для студентів денної форми навчання індивідуальна робота виконується в електронному і паперовому вигляді та подається для перевірки до модульного контролю. Повне відображення поставлених задач і захист роботи дає можливість студенту отримати максимально можливий бал, що виділяється для індивідуальної роботи.



Оцінювання самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів, яка передбачена темою заняття поряд із аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, перевіряється під час підсумкового модульного контролю.


Підсумковий модульний контроль (ПМК)

Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення усіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.



До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття та одержали на них позитивні оцінки («5», «4», «3»), а також при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Студенту, який з поважних чи без поважних причин мав пропуски навчальних занять, дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.

Форми проведення підсумкового контролю мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент під час складання підсумкового модульного контролю, становить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.



Оцінювання модуля та дисципліни

Оцінка за модуль визначається як сума підсумкового балу за поточну навчальну діяльність та балу за підсумковий модульний контроль і відображається за 200-бальною шкалою.

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Визначення кількості балів, яку студент набрав з дисципліни

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх модулів дисципліни (сума балів за усі модулі ділиться на кількість модулів дисципліни).

Об'єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

За рішенням Вченої ради університету до кількості балів, яку студент набрав із дисципліни, можуть додаватися заохочувальні бали (не більше 12 балів) за призове місце на міжнародних олімпіадах та ІІ етапі Всеукраїнської студентської олімпіади, але у жодному разі загальна сума балів за дисципліну не може перевищити 200 балів.

Оцінка за модуль вноситься екзаменатором до «Відомості результатів поточного та підсумкового модульного контролю» (Форма № Н-5.03-2), «Індивідуального навчального плану студента», «Журналу обліку відвідувань та успішності студентів».

Оцінка з дисципліни вноситься екзаменатором до «Відомісті обліку успішності» (Форма № Н-5.03-1), «Журналу обліку відвідувань та успішності студентів», «Індивідуального навчального плану студента» та «Залікової книжки».


Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалою ЕСТS та за чотирибальною (традиційною) шкалою

Бали з дисциплін незалежно конвертуються як у чотирибальну шкалу, так і у шкалу ЕСТS.



Бали шкали ЕСТS у чотирибальну шкалу НЕ КОНВЕРТУЮТЬСЯ і навпаки.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, конвертуються кафедрою у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями як нижченаведено у таблиці.



Оцінка за 200-бальною шкалою

Оцінка за чотирибальною шкалою

Від 180 до 200 балів

«5»

Від 150 до 179 балів

«4»

Від 149 до мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

«3»

Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

«2»

Примітка Ці критерії також застосовуються при визначенні оцінки за модуль за необхідності.

Студенти, які навчаються на одному факультеті, курсі, за однією спеціальністю, на основі кількості балів, набраних з дисципліни, ранжуються за шкалою ЕСТS таким чином:



Оцінка ЕСТS

Статистичний показник

«А»

Найкращі 10 % студентів

«В»

Наступні 25 % студентів

«С»

Наступні 30 % студентів

«D»

Наступні 25 % студентів

«Е»

Останні 10 % студентів

Ранжування з присвоєнням оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» проводиться деканатами для студентів відповідного курсу та факультету, які навчаються за однією спеціальністю і успішно завершили вивчення дисципліни.

Студенти, які одержали оцінки «FХ» та «F» («2») не вносяться до списку студентів, що ранжуються, навіть після перескладання модуля. Такі студенти після перескладання автоматично отримують бал «Е».

Оцінки з дисципліни «FХ», «F» («2») виставляються студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка «FХ» виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий модульний контроль. Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком (але не пізніше початку наступного семестру). Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

Оцінка «F» виставляється студентам, які відвідали усі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення модуля.

За дозволом ректора студент може підвищити оцінку з дисципліни шляхом перескладання підсумкового модульного контролю (не більше трьох разів за весь період навчання).



Оцінка ЕСТS у традиційну чотирибальну шкалу НЕ конвертується, оскільки шкала ЕСТS та чотирибальна шкала є незалежними.
13. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

13.1 Базова

  1. Іванчук М.А., Олар О.І., Слободян О.В. та ін. Інформаційні технології у медицині та фармації (Практикум). – Чернівці, Буковинський державний медичний університет, 2009. - 236 с.

  2. Інформаційні технології у фармації: підручник / І.Є. Булах, Л.П. Войтенко, Л.О. Кухар та ін.; за ред. І.Є. Булах. – К.:Медицина, 2008.- 224с.

  3. Булах І.Є., Лях Ю.Є., Марценюк В.П., Хаїмзон І.І. Медична інформатика. Підручник для студентів II курсу медичних спеціальностей. Тернопіль, ТДМУ, “Укрмедкнига”. - 2008. -316с.

  4. Медична інформатика в модулях: практикум / І.Є.Булах, Л.П.Войтенко, М.Р.Мруга та ін.; за ред. І.Є.Булах. –К.: Медицина, 2009.-208 с.

  5. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистичні методи в медико-біологічних дослідженнях з використанням EXCEL. – К.: Моріон, 2001. – 408 с.

  6. Габрусєв В. Вивчаємо комп’ютерні мережі. – К.: Вид. дім «Шкіл. світ»: Вид. Л.Галіцина, 2005. – 128с.

  7. Лазарев Н.И., Вельма С.В. Практикум по информационным технологиям в фармации (на основе интенсивных методик обучения): Учеб. пособие для студентов фармацевт. вузов.- Х.: Изд-во НФАУ: Золотые страницы, 2002.- 264 с.

  8. Глинський Я.М. Практикум з інформатики. Навч. посібник для студентів нетехнічних спеціальностей ВНЗ. Львів, 2005. – 296 с.

  9. Плескач В.Л., Затонацька Т.Г. Електронна комерція: Підручник. – К.: 2007 – 535 с.

13.2. Допоміжна

1. Баженов В., Венгерский П., Горлач В. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Підручник для студентів ВНЗ, - 2003. – 464 с.



2. Гондюл В.П., Дерев’янко А.Г., Матвєєв В.В. Інформатика та обчислювальна техніка: Короткий тлумачний словник. – Либідь. – 2000.-320 с.

13.3. Інформаційні ресурси

  1. www.moodle.bsmu.tdu.ua

  2. www.bsmu.edu.ua

  3. www.imia.org (Міжнародна Асоціація Медичної Інформатики)

  4. http://www.pharmstandart.com.ua (Система дослідження фармацевтичного ринку «Фармстандарт»)

  5. www.uacm.kharkov.ua (Українська асоціація “Комп’ютерна Медицина”)

  6. www.mednavigator.net (Медична пошукова система)

  7. http://www.compendium.com.ua (Компендіум, лікарські препарати)

  8. www.doctor.ru (Медичний портал – безкоштовні консультації лікарів)

  9. www.rmj.ru (Інтернет-версії періодичних видань)

  10. http://www.provizor.com.ua (online журнал «Провизор»)

  11. http://www.apteka.ua (online газета «Аптека»)

  12. www.medinfo.com.ua (Медична пошукова система України)

  13. www.medico.ru (Медична пошукова система)

  14. www.cochrane.ru (Розділ Кокранівського співтовариства)

  15. www.nmuinform.ucoz.ru (Інформаційні ресурси навчально-методичних матеріалів з дисципліни «Медична інформатика»)

  16. http://virusbooks.org.ua/ (Боротьба з комп’ютерними вірусами)

  17. http://www.openoffice.org/ (Офіційний сайт OpenOffice.org)

  18. http://www.oe.ic.km.ua/docs/users/openoffice-html/index.html (Руководство пользователя OpenOffice.org)

  19. http://anotherlevel.profi.net.ua/Nav_mat.org.html (Українській проект про OpenOffice.org)

  20. http://www.i-rs.ru/ (Сайт ТОВ «Іфра-Ресурс»)

Каталог: images -> students -> dovidnyk
images -> Розвиток вітчизняної системи електронних наукових видань
images -> Програма м. Івано-Франківськ, 2011 міністерство охорони здоров’я україни
dovidnyk -> Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики
dovidnyk -> Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики
dovidnyk -> Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики
dovidnyk -> Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики
dovidnyk -> Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики
dovidnyk -> Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики
dovidnyk -> Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики
dovidnyk -> Міністерство охорони здоров’я україни вднз україни буковинський державний медичний університет кафедра біологічної фізики та медичної інформатики


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка