Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації



Скачати 14.26 Mb.
Сторінка11/17
Дата конвертації20.03.2017
Розмір14.26 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17
Тема 12 Наше ставлення до людей.

Уміння любити і прощати.

Притча про немилосердного боржника

Мета уроку: ознайомити з притчею про немилосердного боржника та

пояснити її прямий і переносний смисл; сприяти усвідомленню понять «нетерпимість», «повага», «прощення», «милосердя», «любов» (її багатогранність та справжню суть);

розвивати в учнів вміння долати прояви нетерпимості через формування шанобливого ставлення до інших; виховувати

повагу до ближніх, уміння пробачати і з розумінням ставитись

до помилок інших.

Тип уроку: комбінований

Біблійна основа: Блаженніше давати, ніж приймати (Діян. 20:35)

Біблійна історія: Притча про немилосердного боржника (Мт. 18:23-35)

Словник понять і термінів:

Жадібність –пристрасне прагнення володіти чимось.

Захланність – непомірне прагнення до багатства і наживи.

Щедрість – здатність і готовність людини поділитися з інших тим, що має: матеріальним чи духовним.

Нетерпимість – небажання терпіти людей за їхні недоліки чи відмінність й переносити незручності, пов’язані з ними.

Повага – шанобливе ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїхось переваг.

Милосердя - готовність допомогти кому-небудь, або пробачити кого-небудь із співчуття, людинолюбства.

Любов - почуття глибокого сприйняття, самовідданої, щирої й жертовної єдності

Прощення – усвідомлена й добровільна зміна негативного становлення до людини на позитивне на підґрунті любові та милосердя

Очікувані результати:

Після вивчення цього уроку учні повинні знати і вміти:


  • аналізувати зміст притчі про немилосердного боржника;

  • ставити перед собою мету наближатися до шанобливого ставлення до людей, вчитися прощати й любити;

  • підтримувати між людьми повагу, відноситися до кожного неупереджено;

  • пробачати людям їхні борги та провини.

Література до уроку:

Новий Завіт. – Луцьк: Видання Волинської єпархії Української Православної Церкви, 2005.

Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.

Мириам Файнберг Вамош. Быт людей во дни Иисуса Христа. – Киев: Украинское Библейское Общество, 2004.

Рогова О.Г. Основи Християнської етики (електронний підручник). – Дніпропетровськ, ДОІППО, 2009.

Хрестоматія художніх творів. З курсу «Основи християнської етики». – Острог, 2007.



Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Вступна частина. Робота з епіграфом

В епоху спорту і синтетики

Людей - велика ряснота.

Нехай тендітні пальці етики

Торкнуть вам серце і вуста.

Ліна Костенко

Слово вчителя

Кількома словами скажіть, що хотіла донести цими рядками Ліна Костенко?



(приходимо до загального висновку, що етика й християнська етика допомагають людям жити в суспільстві у мирі та злагоді, які не залежить від технічного прогресу, політики та інших чинників).

Сьогодні ми знову говоритимемо з вами про «золоте правило моралі», яке прозвучало з уст Ісуса Христа й донесено до нас євангелістами.

Світ великий і різноманітний. Він сповнений багатством мов, культур, уподобань та релігій. І нам потрібно вчитися жити в любові і шані один до одного, а для цього необхідно навчитися терпінню і що важливо: сприймати один одного такими, як ми є.
Початок етичного діалогу. Занурення в етичну проблему

Використовуючи методику незакінчених речень, вчитель пропонує учням обрати стиль поведінки у наступних випадках:



1. Коли я поїду до іншої країни, перш за все я…

2. Коли я зустріну людину, як співає невідомі мені й незрозумілі через чужу мову, пісні, я намагаюсь…

3. Коли я чую чужу мову, мене це…

4. Коли до мене звернуться на мові, якої я не розумію, я…

5. Коли я опинюсь в музеї іншої країни, я…

6. Коли мені щось не подобається в традиціях, звичаях інших людей, я…

7. Якщо я спілкуюсь з віруючою людиною, віру якої не сприймаю, я…

8. Якщо я не розділяю чиїхось думок, я…
ІІІ. Логічний ланцюжок розвитку проблеми

Слово вчителя

Як ви вважаєте, чим визначається ставлення до інших культур, народів?



(учні мають дійти висновку, що це визначається культурою самої людини, є виміром її моральних цінностей)

На жаль, люди не завжди терпимо, поблажливо ставляться до інших. Що в результаті відбувається?



(учні доходять висновку, що за таких умов неможливо уникнути непорозумінь, що врешті призводить до конфліктів, війн)

Ми вже говорили про те, що одне зло породжує інше, ще більше. І природно перед нами постає питання, як боротися з тим злом, яке ми спостерігаємо в світі. Як можна протистояти насильству, несправедливості, зневазі, і як залишитися добрим, коли біля тебе коїться зло?

Святе Письмо дуже лаконічно й глибоко відповідає на це питання: «Не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього і другу». Чи ці біблійні слова, які звернені до кожної людини без винятку, є лише гарним, але не реальним до здійснення закликом, чи може, вони вказують на єдиний можливий спосіб перемогти зло, і щоб при цьому не озлобитися самому?

Дискусія за означеною проблемою

ІV. Кульмінація етичного діалогу

Слово вчителя

Коли нас скривдили, чи заподіяли нам зло, то дуже важливо не опуститися до рівня того ж самого зла. Якщо ми намагаємось відповісти «тією ж монетою» на образу, то самі стаємо недобрими, хоча виправдовуємо себе тим, що хтось вчинив це першим.

Ми можемо часто нагадувати нашим близьким та оточуючим попередні провини, та дорікати їм через те — це глибока кривда, яка руйнує те добро, яке ми повинні зберігати в своєму серці.

V. Вихід на моральний вибір

Робота в парах

А зараз попрацюємо в парах. Перед вами папірці, на яких розповідь під назвою «Прощення». Прочитайте, обміняйтесь думками, а потім напишіть своє враження, висновок з даної життєвої ситуації.



Прощення

Дві сестри посварилися. Коли молодша з них почула, що старша сестра попала в лікарню, її почала мучити совість. Вирішила вона відвідати сестру й помиритися з нею. Старша сестра лежала в ліжку бліда, суворим, але слабким голосом сказала: «Лікарі кажуть, що я дуже хвора. Якщо я помру, то запам’ятай, що я тебе пробачила. Але якщо вдасться вилікуватися, то знай, що між нами усе залишиться, як і було».



Слово вчителя

Дуже добрим прикладом невміння прощати є Євангельська притча Ісуса Христа Про немилосердного боржника (Мф. 18, 23-35) (як варіант можна зачитати, або ж спонукати учнів до наступного уроку знайти і прочитати притчу самостійно, але краще інсценувати притчу з учнями, розподіливши ролі заздалегідь. Зазвичай діти люблять це робити з великим задоволенням).



Царство Небесне подібне до царя, який хотів порахуватися з рабами своїми. Коли він почав рахуватися, привели до нього боржника, який винен був йому десять тисяч талантів. А як він не мав чим заплатити, то господар його звелів продати його, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і заплатити. Тоді раб той впав і, кланяючись йому говорив: Господарю! потерпи на мені, і все тобі заплачу. Господар змилосердився над рабом тим, відпустив його і борг простив йому. Раб же той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, який був винен йому сто динарів, і, схопивши його, душив і казав: віддай мені, що винен. Тоді товариш його впав до ніг його і говорив: потерпи на мені, і все віддам тобі. Але той не хотів, а пішов і посадив його в темницю, доки не віддасть боргу. Товариші його, побачивши таке, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли своєму господареві все, що сталося. Тоді господар покликав його і каже: злий рабе! весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене. Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як я помилував тебе? І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу. Так і Отець Мій Небесний буде учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця братові своєму провини його. (Мф. 18, 23-35).

Історичний екскурс

Інформація подається учнем, який заздалегідь опрацював тему.

Притча про немилосердного боржника була запропонована Ісусом Христом в якості ілюстрації до відповіді на питання апостола Петра: скільки разів потрібно пробачати людині, якщо вона чимось хибить проти нас. Ми вже знаємо, що християнин покликаний вибачати своїм кривдникам їх провини, проте відповідь Христова звучить зовсім приголомшливо: до сімдесяти разів по сім, тобто – до нескінченості. Притча про немилосердного боржника, говорить про те ж, про що кожен християнин просить в молитві «Отче наш» словами «і прости нам борги наші, як і ми залишаємо боржникам нашим».

Ця дуже яскрава притча примушує нас зробити декілька висновків. Неодноразово Євангеліє нам говорить про те, що критерії, по яких Бог судить людину дуже прості: як ти ставишся до людей, так і Бог поставиться до тебе. Пригадайте золоте правило: як хочеш щоб з тобою поступали, так поступай з іншими. Багато разів на своєму життєвому шляху людина здійснює помилки, іноді навмисно, але частіше ненавмисно, і якщо за всі прорахунки людина почне вимагати компенсації, якщо для всіх кривдників почне вимагати покарання, то наша земля перетвориться на банку з павуками, які пожирають один одного. Спробуйте пригадати, скільки разів вам доводилося просити вибачення у батьків хоч би за останні декілька місяців. І якби вас не пробачали, то напевно, постійним місцем проживання для вас став би кут, а ближче за друга, ніж батьків ремінь, у вас би просто не було, ну вже принаймні, сиділи б удома весь час, поки товариші гуляють на вулиці, причому без допуску до комп'ютера й без морозива чи солодощів. Тобто виходить, що життя було б без такого поняття, як прощення, просто нестерпним.

Але ця притча попереджає ще про одне.

Той, хто не хоче, не вміє, не прагне пробачати іншим, не має права сподіватися на прощення для себе.
Закріплення щодо розуміння притчі

Робота в групах

Учні об’єднуються в декілька груп й кожна опрацьовує два вислови. Результати порівнюються



«У жадібного чим більше майна, Тим більше горя»

«Скупий багатій бідніше жебрака»

Поясніть, як ви розумієте ці вислови? Приведіть приклади з власного досвіду для ілюстрації розуміння цих висловів.


Вправа «Мозковий штурм»

Підтвердьте або спростуйте думку, обов’язково обґрунтовуючи її. Треба повторити подану вчителем фразу й продовжити її сполучником «тому що…»



1. Прощення полегшує і прикрашає наше життя.

2. Образа й злопам’ятність руйнують внутрішній світ людини.

3. Є вчинки, які не можна пробачити.

4. Прощати сімдесят разів по сім — означає нескінченне прощення.

5. Цар пробачив слузі маленький борг.

6. Немилосердний боржник був покараний за свою невдячність та жорстокість.

Опрацювання оповідання

Дві бабусі

В одній долині серед гір стояли поруч дві хати. У них мешкали дві бабусі. Одна була добра душа, а інша - скнара. Їм допомагали ченці з сусіднього монастиря, що стояв на кручі: приносили молоко, ділилися хлібом, заготовляли хмиз і дрова, щоб у зимовий холод було чим розтопити піч.



Якось почалася гроза... Спалахи блискавок, потоки води, з гір падаюче каміння - все зливалося в одну страшну кар­тину. Крізь грізне завивання бурі скупа бабуся почула напо­легливий стукіт у двері.

- Кого це принесла нелегка? - зітхнула вона, ховаючи залишки вечері.

Увійшов незнайомий чернець. Господиня запропонувала сісти, зняти плаща.

- Як ти промок, бідолахо, як промок...


Чернець перервав її голосіння:

- Досить жаліти мене. Я, здається, невчасно: ти саме ве­черяла.

„Звідки він міг дізнатися про це? - подумала скнара. - Доведеться дати йому що-небудь".

- Ти, певно, здалеку забрів і дуже зголоднів з доро­ги. На, голубчику, поїж, - удавано співчуваючи, вона пода­ла йому шкоринку триденної давності.



Чернець відмовився від „щедрого" пригощання й зняв пла­ща, з якого збігали цівки води. Якийсь час він потримав його в руках, сподіваючись, що господиня запропонує розвести вогонь для просушування. Але та мовчала, роздивляючись при тьмяному світлі його прекрасне й суворе обличчя. Гість згорнув плащ і сів.

  • Страшна ніч! - сказав мандрівник. - Добре нам під да­хом. А як тим, кого застала буря в лісі - змученим, тремтя­чим, голодним, що намагаються сховатися під яким-небудь деревом! Що ж із ними, бідними, буде?..

  • Так, так... - зітхала господиня. - Це біда. Добре, якщо набредуть на вогник, та пустять їх під дах добрі люди, - бур­мотіла вона, сподіваючись почути у відповідь слова вдяч­ності.

  • Бог завжди віддає сторицею за допомогу знедоле­ним, - запевнив гість.

Бабуся закивала.

  • Є щасливці, які можуть допомагати тим, хто бідує. Це ж таке щастя - робити добро. А ось мені...

  • І тобі випала така можливість. І ти можеш зробити добро.

  • Я? - засміялася вона.

  • Ти. Я прийшов просити у тебе допомоги. До нас у мо­настир прийшли двоє погорільців. Блискавка спалила їхнє житло. Бідолахи не встигли взяти з собою жодної речі, вис­кочили в чому лягли спати. Вони тепер бідніші від тебе. Дай їм, що можеш, - ковдру чи хустку. Нещасні все життя бу­дуть молитися, щоб Бог і тебе не залишив у біді.

Чернець поглянув на неї якимось особливо значущим по­глядом. Вона стала в пам'яті перебирати речі, згадуючи, що у неї є найстарішого і найгіршого. Таємничий же гість, по­бачивши її паніку, продовжував:

- У наш монастир набилося сьогодні стільки знедолених, що немає жодного вільного кутка, жодного вільного ліжка.

Безпритульні погорільці стоять біля монастирської стіни, і дощ ллє на них. Поквапся!


  • Чому ж ти прийшов до мене? Хіба ти не міг знайти людей багатших у сусідньому селі? Я бідна вдова, через старість і хворобу я й так ледве зводжу кінці з кінцями. Що ж я можу дати іншим? Зжалься, рідний...

  • Ну, досить, досить прибіднятися. У тебе без діла ле­жить товста ковдра, яку подарували тобі. Дай її, пізніше повернемо.

„Звідки він знає про ковдру? Хто міг йому сказати, що вона подарована?" Погляд старої зустрівся з поглядом ченця. Вона попленталася в комірчину і стала перебирати лахміття.

- Передай їм цю хустку. Вона хоч на вигляд і поношена,


але замерзаючій людині допоможе зігрітися.

- І це все, чим ти можеш поділитися з убогими? - спи­тав чернець, уважно дивлячись на неї.

- Все. Знаєш, людині холодної ночі і ця хустка може стати у принаді.



Скорботно подивившись на неї, чернець вийшов.

У сусідньому будинку його зустріли привітно. Плащ по­вісили для просушування біля вогню, на столі перед гостем з'явився кухоль з гарячим молоком, а потім і все, що знайш­лося в коморі.

Почувши про погорільців, добра старенька замету­шилася.

- Чому ж ти їх відразу до мене не привів? Вони ж там
замерзли, бідні. Ось це візьми, і це ще...

Чого тільки не виявилося у величезному вузлі:

- Ага, ще й полотно постелити візьми. Пригодиться! Ска­жи їм, нехай приходять до мене.

Чернець, благословивши сердечну бабусю, пішов. Буря з новою силою вибухнула над долиною. І раптом від удару блискавки запалали обидві хатинки. Старенькі ледве виско­чили з вогню. Біля монастиря їх чекав знайомий чернець.


  • Це тобі, добра дочко моя, - сказав той, простягаючи добрій бабусі великий вузол з речами. - Ти сама нагородила себе.

  • Чому ти мені це даєш? - здивувалася вона. - Передай речі тим нещасним, про яких ти говорив!

  • Ви і є ті нещасні, - пояснив чернець і, звернувшись до скупої вдови, дав їй її хустку: - Повертаю її тобі. Вона, хоч, як ти говорила, на вигляд і поношена, але ще може зігріти того, хто замерзає. Це все, що мені вдалося зберегти для тебе від вогню.

- Якби я тільки знала... якби я знала... - скиглила скнара.

У темряві було видно, що обличчя ченця було освітле­не якимось дивним сяйвом. Він зник, неначе розчинився у пітьмі. Старенькі, зніяковівши, постукали у хвіртку монас­тиря, їх сердечно прийняли. Але про дивного ченця ніхто нічого не знав.

Питання:

  1. Як зустріла нічного гостя кожна з бабусь?

  2. Обидві бабусі були небагаті, чому вони по-різному відгукнулись на прохання ченця?

  3. Яка старенька сама заподіяла собі лиха, чому так сталося?

  4. Відоме прислів’я говорить: «Що посієш, те й пожнеш». Наведіть приклади з життя в підтвердження цієї народної мудрості.

Завдання:

  1. Намалювати ілюстрації до оповідання.

  2. Інсценувати сюжет оповідання.

  3. Прочитати оповідання в ролях.

Слово вчителя

Коли ми пригадуємо зло, створене нам, докоряємо за це зло, думаємо погано про людину, то ми ставимо себе в становище цього жорстокого позикодавця, який не заслуговує ні на милість, ні на прощення.

Прощати треба намагатись один раз і назавжди, тому що ми дуже часто самі нескінченно потребуємо прощення.

Простити це не означає махнути рукою та не звертати увагу.



Прощення - це внутрішня зміна від ворожнечі до любові. Якщо людина зробила поганий вчинок та сумує з цього приводу, бажає прощення, то вона намагається виправити зло, яке скоїла. Надаючи їй прощення, ми даємо можливість їй виправитись, повернутись до добра. Треба вчитись прощати один одного. Не треба чекати, щоб хтось прийшов і попросив прощення, намагайтеся самі зробити перший крок. Не носіть в собі образи. Пригадайте, що відчуваєте, коли ображені? А коли примиритесь? Після примирення на душі стає спокійно і радісно. І задля цього треба вчитися прощати один одного, причому від усього серця. Прощення відновлює стосунки людини з друзями, родиною, суспільством і є виявом істинної любові до ближнього, милосердя.
Запис у зошит, який має назву «Моральні орієнтири християнина»

Уміти простити — це подвиг, бо вимагає великої любові, внутрішнього зусилля й сили волі.

Під практичним кутом

Завдання для самостійної рефлексії учня
1. Людину, що образила іншу, зазвичай мучать____________________

____________________________________________________________

2. Для виправлення ситуації потрібно переступити через _______________і попросити ____________________.

3. Щире каяття є першим кроком до ____________________________.

4. Слуга-боржник був покараний через свої______________________.

5. «Рабе лукавий, — я_______________________тобі весь твій борг, бо ти мене благав. Чи не слід було й тобі_____________________ над твоїм товаришем»

6. Про милосердя Боже до нас розповідає також притча про ___________________________________
Рефлексія

Заповніть таблицю знаками «+» у відповідному стовпчику



Якості людини

Часто зустрічається

у багатих людей



Рідко зустрічається у багатих людей

Сумніваюсь

щирість










хоробрість










впевненість










впливовість










злочинність










жорстокість










прогресивність










працелюбність










любов










слабкість










відповідальність










злість













  • Якщо в таблиці в колонці "Часто" проти "злочинні", "жорстокі", "злі", буде "+", то як ви поясните те, що досягнення багатства часто супроводжується жорстокістю, злістю, злочинами?

  • Для чого за християнським вченням людині дається багатство?


V. Закріплення матеріалу

Вправа «Незакінчене речення»

Продовжить речення:

На уроці я:


  • дізнався…

  • усвідомив…

  • запам’ятав …

VІ. Підведення підсумків

Слово вчителя

І наостанок я хочу процитувати слова Василя Сухомлинського «Жити серед людей – це однаково, що ходити в казковому саду, де навколо тебе ніжні пелюстки квітів, на яких тремтять краплини роси, - треба так доторкнутися до квіток, щоб не впала на землю жодна крапля».



VIIІ. Домашнє завдання:

    1. Підготувати переказ притчі про немилосердного боржника.

    2. Навести приклади наслідків щедрості й жадібності з літератури, ЗМІ, життя.

IX. Підведення підсумків уроку. Оцінювання учнів.

Урок 13 Добро і зло в житті людини.

Спокуси та їхні наслідки.

Притча про виноградарів

Мета уроку: навчити учнів пояснювати зміст понять «добро», «зло»,

«спокуси», «причина», «наслідки»; формувати навички відповідальності за власне життя й життя інших людей; розвивати в учнів вміння висловлювати особисту думку про значення духовного виховання для суспільного життя людини;

на прикладі притчі про виноградарів актуалізувати питання

виховання себе як господаря країни.



Тип уроку: комбінований

Очікувані результати:

Після цього уроку учні повинні знати і вміти:



  • пояснювати зміст понять «добро», «зло», «спокуса», «причина», «наслідки»;

  • аналізувати зміст притчі про злих виноградарів;

  • висловлювати власну думку про значення відповідальності в житті людини;

  • прагнути виховувати себе як господаря країни.

Біблійна основа:

Отож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний (Мт. 5:48)

Мужайтесь: Я світ переміг (Іоан. 16:33)

Ось, стою при дверях і стукаю: якщо хто почує голос Мій і відчиніть двері, увійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною (Одкр. 3:20)

Біблійна історія: Притча про виноградарів (Мф. 21,33-41, Мк.12,1-9, Лк. 20,9-16)

У світі мудрих і добрих думок:

Любов до ближнього – доказ нашої любові до Бога.

Ми впливатимемо на майбуття нашої країни та світу, якщо житимемо для Христа та ближніх сьогодні.

Словник понять і термінів:

Добро – благо, усе, що є необхідним для існування й удосконалення особистості, і що відповідає Божим настановам;

Зло – недобре, негативне, вороже, лихе, те, що суперечить Божим настановам;

Причина – підґрунтя для будь-яких дій;

Спокуса – бажання зробити щось недозволене, те, що засуджується Богом і людьми, але приємне лукавому;

Наслідки – те, що виходить, випливає з чогось, результат;

Відповідальність — категорія, яка означає усвідомлення смислу і значення діяльності, її наслідків для суспільства, окремих людей і самої особистості
Обладнання: Біблія, кольорова крейда, проектор, відео-притча «Рай і ад в твоїй душі» //www.youtube.com\rajiadwtwoyejdushe

Міжпредметні зв’язки: українська мова та література, анімаційне мистецтво.

Література до уроку:

Новий Завіт. – Луцьк: Видання Волинської єпархії Української Православної Церкви, 2005.

Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.

Мириам Файнберг Вамош. Быт людей во дни Иисуса Христа. – Киев: Украинское Библейское Общество, 2004.

Основи християнської етики 6 клас. – Київ: літера, 2008.

Рогова О.Г. Основи Християнської етики (електронний підручник). – Дніпропетровськ, ДОІППО, 2009.

Тлумачний словник української мови. – Харків: Літ-Терра, 2006.

Хрестоматія художніх творів. З курсу «Основи християнської етики». – Острог, 2007.



Хід уроку

І.Організаційний момент:

Привітання. Налагодження контакту з класом. Створення сприятливої атмосфери учнівсько-вчительської співпраці.



ІІ. Перевірка домашнього завдання:

Переказ притчі про немилосердного боржника.

Ознайомлення з роздумами дітей, аналіз наведених прикладів з проблеми ставлення до людей, уміння любити і прощати.

ІІІ. Актуалізація опорних знань:

На класній дошці виразно записано назву теми уроку, вірші з Біблії, а також рядки «мудрих і добрих думок». Увага учнів фіксується на тому, в якому кольоровому рішенні зображені слова «добро» і «зло».



Вправа «Асоціації»

Завдання учнів – записати якомога більше слів, згадати образів щодо слів «добро» і «зло». Виконується на великій дошці для того, щоб наочно було представлено: незалежно від того, яка людина, «добро» і «зло» розуміються і відчуваються як абсолютні протилежності. Також, діти зауважують: «добрі асоціації» виходить писати краще і швидше, «злі» не хочеться надовго залишати на дошці. Колір крейди для «добра» і «зла» також обирається відповідно і без попереднього зауваження.


IV. Мотивація навчання

Слово вчителя

З самого малечку ми вчимося розбиратися, що є добрим, а що – ні. Наші думки, наміри, бажання, дії – вони не виникають нізвідкіля. Для всіх є причина. Вони також не зникають в нікуди. Все має свої наслідки. Не завжди ми можемо їх одразу помітити, проаналізувати. Проте потрібно їх прогнозувати, щоб мали місце добрі наслідки та були відсутніми погані.


Обговорення в загальному колі
Учитель читає вірш і запитує учнів , чи згодні вони з думкою поета.
Приходить зло лише до злих,
Про те хай кожен пам’ятає,
Той, хто копає яму для других,
У неї сам і попадає.
А той, хто дарить всім добро,
І лагідність, і щиру ласку,
Того злий біс не схватить за ребро,
Той і живе, і діє без опаски.
Той, хто любов у серці має,
У цю чудову дивну мить,
Душа у просторі витає
І, як струна натягнута бринить.

Бесіда за запитанням

- Яка основна думка вірша?

- Як ви її розумієте?

- Чого навчає цей вірш?


Метод демонстрації

Відео-притча «Рай і ад в твоїй душі»

  1. Прогнозування: який сюжет можливий у фільмі з такою назвою (відповіді учнів).

  2. Прогнозування: настрій відео-замальовки, головний герой фільму, музичний супровід та колористичне рішення.

Перегляд притчі http://www.youtube.com/watch?v=IuXzgbT2dQ0

  1. Обговорення після перегляду: чи співпадає побачене з попереднім прогнозом, чому саме таку назву обрали автори відео-притчі?

  2. Пропонується поміркувати, як далі будуть розгортатися події.


Робота з словничком

На дошці – заздалегідь підготовлені слова із активного словничка уроку. Навколо них розміщуються дефініції. Завдання: співвіднести слово з його дефініцією, пояснити своє рішення.



С Л О В О

Д Е Ф І Н І Ц І Я

добро

категорія, яка означає усвідомлення смислу і значення діяльності, її наслідків для суспільства, окремих людей і самої особистості

зло

те, що виходить, випливає з чогось, результат;

наслідки

бажання зробити щось недозволене, те, що засуджується Богом і людьми, але приємне лукавому;

причина

недобре, негативне, вороже, лихе, те, що суперечить Божим настановам;

відповідальність

підґрунтя для будь-яких дій;

спокуса

благо, усе, що є необхідним для існування й удосконалення особистості, і що відповідає Божим настановам;


Вправа «Уважного слухання»

(Робота з текстовим матеріалом)

Учням зачитується текст вірша. На партах – аркуші, на яких по два рядки з вірша. Завдання: прослухавши уважно, скласти повний текст вірша. Демонстрація на дошці (на магнітах розташовується повний текст). Декламація вірша – кількома учнями (за бажанням).

Н. Красоткіна

Доброта — це проміння, що світло дарує,


Доброта, це тепло, що від серця іде.
Хоч вона і ніскілечки нам не коштує,
Та прямими шляхами у світі веде.
Доброта — це криниця з водою у спрагу,
Доброта, мов зоря у нічному путі.
Це ж вона в нас народжує силу й відвагу,
Не дає збайдужіти нікому в житті.
Доброта робить душу красиву і світлу.
Доброта — це підставлене вчасно крило.
Це вона піднімає людину до світла,
Щоб усім навкруги добре й тепло було.

Слово вчителя

Звідки зло в серці людини? Який вибір – на користь зла чи добра – робити людині легше? Чому добро все-таки перемагає? Дороги зла і добра починаються з віри і спокуси. Спокуса – це ще не гріх. Та гріх настає тоді, коли ми виконуємо те, на що нас спокушають. Спокуса випробовує нас на стійкість, непохитність і міцність правди, доброти і чистоти в нас. Так, як майстер випробовує метал для дзвону: він має бути міцний, надійний, повинен мати «голос», бути постійним у своїй якості. Фахівець визначає якісність чи неякісність, принадність чи негідність металу, занурюючи його в різні кислоти та розчини. І тільки після дослідів може сказати, чи є цей метал таким, що можна використовувати для виготовлення дзвону. Так і в житті людини: спокуса і є тим складним випробуванням, проходячи які людина має виявити справжні якості, вірність Богові та ступінь любові. Спокушається протягом життя людина теж по-різному. Ви, мабуть, чули: якщо хочеш дізнатися, якою людина є насправді, дай їй владу.

V. Оголошення теми уроку і очікуваних результатів
VI. Процес засвоєння та усвідомлення нових знань:
Слово вчителя

Людина майже постійно опиняється в ситуаціях, коли змушена самостійно вибирати і вирішувати, як саме має вчинити. Інколи зробити вибір на користь добра значно складніше, ніж на користь зла. Так є зараз, так будо і за часи земного життя Ісуса Христа.



Відеоряд з зображенням Галилеї.

За часів Ісуса Христа майже вся родюча земля в Галілеї належала власникам, які жили в містах або інших краях. На їх землях працювали наймані робітники. Народ поважав власників, які часто були чужинцями, за те, що вони не пригноблювали найманих людей. Ісус Христос використав цю життєву реалію для Своєї притчі.

Ця притча є однією з останніх, сказаних Ісусом Христом, вона була вимовлена в останній тиждень Його земного служіння. В ній Христос використовує вже знайомий образ винограднику.

Робота з притчею про виноградарів

Був один господар дому, котрий посадив виноградник і обніс його огорожею, викопав в ньому виностік, збудував башту і, віддавши його виноградарям, відлучився. Коли ж наблизився час плодів, він послав слуг до виноградарів взяти свої плоди. Виноградарі, схопивши слуг його, одного побили, другого вбили, а іншого побили камінням. Знову послав він інших слуг, більше, ніж спочатку; і з ними вчинили так само. Наостанок послав він до них свого сина, кажучи: посоромляться сина мого. Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: це спадкоємець. Ходімо уб’ємо його і заволодіємо спадщиною його. І, схопивши його, вивели геть з винограднику і вбили. Отже, коли прийде господар винограднику, що він зробить з цими виноградарями? Говорять Йому: злочинців цих віддасть злій смерті, а виноградник віддасть іншім виноградарям, які будуть віддавати йому плоди у свій час. (Мф. 21, 33-41).



Вправа «Аналіз притчі»

Тлумачення алегорії

Господар

Бог

Виноградник

Єврейський народ, обраний Богом для збереження віри

Мур навколо виноградника

Закон Божий, даний через Мосея

Виноградарі

Фарисеї

Слуги господаря

Святі пророки

Останній посланець

Іоанн Хреститель

Син господаря

Син Божий Ісус Христос

Новий виноградник

Християнська Церква


Історичний екскурс
Один із учнів розповідає підготовлений заздалегідь матеріал.

Як розуміти цю притчу?

Якийсь господар здав свій виноградник в оренду. Господар цей - могутня людина: у нього є влада й сила карати лиходіїв. Але він на подив терплячий: посилає одних слуг, потім інших. Він нескінченно вірить у добро. Хоча з попередніх посланників когось били, а когось і вбивали, він все ж таки наприкінці посилає й сина. Він сподівається, він навіть упевнений (а інакше б сина не послав), що тут-то в них прокинеться совість, і вони «посоромляться сина мого». Син же - одного духу з отцем: слухняно йде туди, де неодноразово проливалася кров. І лише, коли остаточно виявляється, що совість у лиходіїв мертва, - тільки тоді господар карає їх, а виноградник віддає іншим.

А що за люди ці виноградарі? Вже не говоритимемо про їх совість, але невже вони не знають сили господаря і не бояться ні його самого, ні законів своєї землі? Може вони дуже вже вигідно орендували виноградник і думали, що господар нічого не розуміє в справах? Може вважали, що господар у їхніх руках і не посміє відплатити за зло? А може були того ж духу, що і злий боржник, який ні в що поставив прощення йому величезного боргу (притча про немилосердного боржника)? Або - як ті заздрісні працівники, що фактично не визнавали за господарем права розпоряджатися своїм добром (притча про працівників у винограднику)?

Двотисячолітня християнська традиція говорить, що людині властиво бути доброю і добродійною, а зло, яке в нас є, значно менше того добра, яке закладене в нас з моменту народження. Тому будь-яке зло в нас обов'язково повинно бути переможене. Немає такої сили, яка могла б подолати людину, тому що Бог не творив зла. Через це зло безсиле, а добро всепереможне.

Коли ж ми бачимо щось зовсім протилежне, коли зло приймає просто колосальні розміри, силу і могутність, відбувається те, що трапилося з виноградарями: це ми відштовхуємо від себе всякий добрий рух нашої душі, нашого серця, нашого розуму. Так буває, коли людина потихеньку розслабляється, коли кожному з нас стає раптом легко собі сказати: «А що буде, якщо я тут дозволю собі? А що зі мною трапиться, якщо я раптом собі трішки тут дозволю бути ось таким, ну що ж такого, це ж трохи». І коли совість наша закликає нас до іншого, ми говоримо їй: «Замовкни, йди, не заважай нам зараз трішки розслабитися, пожити для себе». Раз сказали, два так сказали, а потім вирішили: «Чи потрібно взагалі нам все це? Навіщо нам ці етичні принципи? Для чого так себе катувати? Весь світ от як живе, вільно, легко, радісно. Все дозволено, все можна, все іскриться життям на цьому світі. Чому ми повинні зараз обмежувати себе, адже це наше життя! Воно проходить дуже швидко, треба ж скористатися цією можливістю пожити для себе». І у цей момент відбувається те, що зробили злі робітники: ми потроху знищуємо в собі добре й світле, вбиваємо совість, а зрештою скоюємо тяжкі і смертельні провини.


Робота в групах з текстом притчі

Підтвердьте або спростуйте думку
Учні класу об’єднуються у кілька груп, які мають аргументовано, посилаючись на текст та попередньо опрацьований на уроці матеріал підтвердити або спростувати думку.
1. Бог дарував людині свободу вибору, щоб вона сама будувала своє життя.

2. Щоб не зробити помилки, гріха чи злочину, потрібно пильнувати за своїм внутрішнім станом.

З. Джерелом спокуси ніколи не може стати людина.

4. Притча про виноградарів навчає досягненню мети будь-якими засобами.

5. У притчі виноградарі сумлінно виконували волю господаря.

6. Робітники у винограднику символізують добрих і працьовитих людей.

Важливі питання

  • Чи згодні ви з тим, що конфліктна людина – це дві людини, бо сварка потребує партнера?

  • Які страждання відчуває заздрісна людина? Що їй можна порадити?


Прийом «Встанови істину»

Учням дається завдання скласти з уривків ціле прислів’я і пояснити його, опираючись на опрацьований матеріал уроку, ілюструючи прикладами з життєвого досвіду.



Добре чути далеко, а зле ще далі.

Добре ім’я краще багатства.

Буде добре, як мине зле.

Злість – зброя слабких.

Добро будує, а зло руйнує.

Щоб тобі робили добро, роби добро іншим.

Годинку у добрі побудеш – усе горе забудеш.

Добре діло твори сміло.

Добро пам’ятається довго, а зло – ще довше.

Раз добром налите серце вік не прохолоне.

Добро потрібно шукати, а зло саме прийде.

Нема того злого, щоб не вийшло на добре.

Добро не пропадає, а зло умирає.
Вправа «Рекламна пауза»

Користуючись запитаннями та притчею про злих виноградарів створіть рекламу «доброї людини» та «антирекламу злої людини»:



  • Які риси людської поведінки ви б віднесли до доброти\зла?

  • Чи можна прожити без доброти\зла? Чому?

  • Що означає бути добрим\злим?


Слово вчителя

Бог дав людині свободу волі. У вільному обранні добра та відхиленні від зла — людина вдосконалюється. Дуже часто за перенесені страждання вона отримує вищу нагороду у вічності. Крім того, за свій вибір на користь добра чи зла людина і буде нести відповідальність.

За християнським вченням Бог, як справедливий суддя, у визначений лише Ним Самим час, нагороджує за добрі вчинки та карає за злі.
Робота над текстом

Несправедливість

На перерві хтось з учнів, пустуючи, забруднив фарбою підлогу в класі.


Коли вчитель прийшов на урок і побачив брудну велику пляму, то гнівно запитав:
- Хто це зробив?
Усі мовчали. Вчитель уважно придивився до дітей і побачив, що в Миколки пальці забруднені фарбою.
- Це ти?
- Ні, не я.
- Як тобі не соромно? Нашкодив, а зізнатися не хочеш.
Миколка похнюпився, Він чекав, що його однокласник Василько зізнається. Але той мовчки сховав свої руки під парту (В. Сухомлинський)

1. Як ви оцінюєте поведінку обох хлопців?
2. Хто є винуватцем Миколчиних прикрощів?
3. Чи можна змінити ситуацію? Як саме?
4. Хто мав би виявити мужність? Мудрість і справедливість?


Творча робота

Діти об’єднуються в три групи: завдання кожної – пояснити те, про що йдеться в прислів’ї. Пояснює зображене інша група:



«Добра справа два віку живе»

«Не плюй до колодязя – пригодиться води напитись»

«Правда світліше сонця»
VII. Закріплення матеріалу:

Завдання для учнів – на підготовлених аркушах:

    1. Підібрати слова спільного семантичного (смислового) поля

до слова «добро»

до слова «зло»

до слова «спокуса»

до слова «наслідки»


Вправа «Незакінчене речення»

Продовжить речення: На уроці я



  • дізнався…

  • зрозумів…

  • навчився…

  • мене здивувало…

  • відкрив для себе…

  • відчув себе…


VIІІ. Домашнє завдання:

  1. Підготувати переказ притчі про виноградарів.

  2. Пояснити євангельський вислів «жоден слуга не може двом панам служити» (Лк. 16,13)

ІХ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання учнів.

Заключне слово вчителя:

В світі завжди існували люди добрі й злі, погані й хороші, скупі й щедрі, чесні й брехливі. Християнство закликає людину викоренити в собі всі негативні риси, які затьмарюють життя, привносять в нього розлад, сум і скорботу. Чи можливо це взагалі? Адже ми знаємо, як важко змусити себе зробити хоч одну добру справу. Як же можна позбавитися, якщо не від всіх недоліків, то, принаймні, від найголовніших і таких, що найбільше отруюють життя? Для вирішення цього життєвого завдання спочатку потрібно чесно і відверто подивитися на себе, на стан своєї душі і мати рішучість боротися з недобрими рисами своєї особи. Після цього можна звернутися до життєвого прикладу тих людей, що почули євангельський заклик: «Будьте досконалі!» і відгукнулися на нього всім своїм серцем, і яким дана вища нагорода, що тільки можна собі уявити, ця нагорода – іменування «святий». Можна відвідати будь-який християнський храм, подивитися на численні обличчя святих, постояти в тиші ікон і в цій тиші побачити й зрозуміти, що всі недоліки людської природи можуть бути переборені та викоренені. Про це свідчать ті люди, яких ми бачимо на цих зображеннях. Вони, ці люди, - найяскравіше підтвердження того, що остаточна перемога добра над злом не тільки реальна, але й досяжна.



Урок 14 Послух і непослух. Притча про двох синів.
Мета уроку: навчити учнів пояснювати зміст понять «послух», «непослух»,

«повага»; формувати вміння аналізувати притчу про двох синів;



формувати відповідальне ставлення до виконання моральних вимог; розвивати в учнів вміння висловлювати особисту думку про значення пошани до Отця Небесного та до батьків; виховувати прагнення до виконання своїх обов’язків.

Тип уроку: комбінований

Очікувані результати:

Після вивчення матеріалу цього уроку учні повинні знати і вміти:

  • пояснювати зміст понять «послух», «непослух», «повага»;

  • робити висновки про важливість вчасного виконання того, чого бажає від нас Бог і бажають батьки;

  • розуміти, що гріховний стан людей не дає можливості виконувати все досконало;

  • висловлювати особисту думку щодо відповідального ставлення до виконання моральних вимог, що є у кожної людини.

Біблійна основа: Притча про двох синів (Мф. 21, 28-32)

Вірші з Біблії:

Діти, будьте слухняні батькам вашим у всьому, бо це благоугодне Господу(Кол. 3:20)

Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає (Пр. 13:1)

Шануй свого батька і матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, які Господь Бог дає тобі (2 книга Мк. 20, 12 )

В світі мудрих і добрих думок:

« Джерело непослуху – гординя»

«Послух – вірний друг любові та вірності»

О. Олександр Єльчанінов, священик:

«Слухняність не вбиває, а підсилює духовне життя людини»

«Слухняність – це подвиг і подвиг важкий, такий, що вимагає якомога більшої сили волі»

«Найрадикальніший засіб від гордості – бути в послуху (батькам, друзям)» «Потрібно примушувати себе вислуховувати поради і бути уважним до іншої думки. Бути простішим з людьми»

З духовної скарбниці:

«Прихили чоло твоє перед будь-ким, хто доросліший тебе літами й розумом»

Словник понять і термінів:

Послух – готовність виконати волю Божу чи ближніх, які бажають тобі добра;

Непослух – вияв гордині у ставленні до Бога або прохання чи розпорядження тих людей, які теж виконують волю Господа;

Повага – почуття шани, прихильне ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось; вияв цього почуття, авторитет.

Обладнання: репродукції картин, на яких зображені батьки та діти в різних комунікаційних ситуаціях; проектор, мультфільм «Нехороший хлопчик», музичний альбом Н.Май «Кришталеві роси», «Мелодії добра».

Міжпредметні зв’язки: українська література, образотворче мистецтво, фотомистецтво, кіномистецтво, музика.
Література до уроку:

Новий Завіт. – Луцьк: Видання Волинської єпархії Української Православної Церкви, 2005.

Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.

Кузик Б., Литвин Л. Благовіст. Основи православної культури. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2009.

Мириам Файнберг Вамош. Быт людей во дни Иисуса Христа. – Киев: Украинское Библейское Общество, 2004.

Основи християнської етики 6 клас. – Київ: Літера, 2008.

Рогова О.Г. Основи християнської етики (електронний підручник). – Дніпропетровськ, ДОІППО, 2009.

Хід уроку

І.Організаційний момент

Налагодження контакту з класом. Перевірка присутніх.



Привітання вчителя.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

  • Фронтальне опитування:

  • Як ви розумієте притчу про виноградарів?

  • Кого символізують жорстокі виноградарі?

  • Чи потрібно виховувати себе як господарів країни? На яких засадах?

  • Переказати, за бажанням, притчу.

  • Розуміння євангельського вислову «жоден слуга не може двом панам служити» (Лк. 16,13)

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Вчитель допомагає учням зібратися з думками за допомогою запитань



  • Ви усі – діти своїх батьків. Чи завжди ви з ними чемні та слухняні?

  • Чи доводилось вам колись бути свідком нешанобливого ставлення дітей до своїх батьків? Що ви відчували при цьому?

  • Що саме закладається у фундамент відносин батьків і дітей?

IV. Мотивація навчання

Звучить пісня Н.Май «Пісня про тата»

Завдання дітей, об’єднаних у дві групи, занотувати у зошиті слова пісні, які


  • характеризують батька;

  • характеризують дитину (виконавця).

Посивіли твої скроні, аж душа моя болить.

Нахилю в твої долоні голівоньку хоч на мить.

Заясніє біла хата, засміються рушники,

Вийде тато зустрічати, як у юнії роки.

По вербовій кладочці у дитинство повернусь,

Із долоней татових чистої води нап’юсь.

І запахне м’ятою рідний батьківський поріг,

Тату, тату, таточку тільки не старій.

Я вдивлюсь в твоє обличчя, в очі лагідні твої,

І здається, там курличуть беззахисні журавлі,

Посідаємо близенько, де любисточок росте,

Тату, таточко, ріденький в тебе серце золоте.

Слово вчителя

Щира українська пісня подарувала нам атмосферу любові, поваги, розуміння, які панують між батьком та дитиною. Життєва мудрість повчає нас сам на таких засадах будувати свої відносини. Людське життя усе виходить від Бога, тому і людина, що носить у собі «образ і подобу Божу», має унікальну можливість давати життя іншим. Рід людський складається з поколінь. Це велика мудрість нашого буття. Повага шанування старших поколінь. Як ви будете шанувати своїх батьків, так і ваші діти шануватимуть вас, коли стануть батьками і матерями.


V. Оголошення теми уроку і очікуваних результатів
VI. Процес засвоєння та усвідомлення нових знань
Робота із словничком

Вправа «Асоціації»

На першому етапі учні об’єднуються у шість груп, отримують у конвертах слово із Словника понять і термінів (одне слово дається двом групам для порівняння результатів), до якого потрібно підібрати якомога більше асоціацій, які виникають у кожного учасника групи. Група виголошує свої асоціації, завдання класу – відгадати або максимально наблизитися до слова, над яким працювала група. На другому етапі групи отримують конверти іншого кольору з дефініціями до означених і розташованих на дошці слів. Завдання: поєднати слово з його дефініцією.



Слово вчителя

Наша попередня робота – це значний крок до того, щоб наблизитися до притчі, яка повертає нас до часів земного життя Ісуса Христа і наповнює ідею уроку новим змістом.



Робота з притчею
Притча про двох синів

В одного чоловіка було два сини; і він підійшов до першого, сказав: сину! піди сьогодні і роби у винограднику моєму. Але той сказав у відповідь: не хочу; а згодом, розкаявшись, пішов. І, підійшовши до другого, він сказав те саме. Цей сказав у відповідь: іду, господарю, і не пішов. Котрий з двох виконав волю батька? Кажуть Йому: перший. Іісус говорить їм: істино кажу вам, що митарі й блудниці поперед вас йдуть в царство Боже, бо прийшов до вас Іоанн Хреститель дорогою праведності, і ви не повірили йому, а митарі та блудниці повірили йому. Ви ж, бачивши це, не розкаялися потім, щоб повірити йому.

Історичний екскурс

Учень розповідає заздалегідь підготовлений текст.

Про що ця притча? Безумовно, по-перше, про важливість пошани й слухняності батькам. У наш час, коли ми сотні разів можемо сказати батькові або матері слова: «не хочу» і «не буду», коли дозволяємо собі нагрубити батькам, яких називаємо між собою то «предками», то «паханами», то «папіками», яких не соромимося обговорювати й осуджувати, а де-коли й одурювати, з якими поводимось дуже неповажно, нам іноді не зрозуміло, що ж такого зробив перший син з притчі; ну сказав: «не піду, не хочу», але ж пішов. Дві тисячі років назад все було зовсім не так.

Для палестинських селян шанування й повага свого батька були чимось дуже важливим й само собою зрозумілим. Відмова підкорятися батькові виглядала як нечувана зухвалість, як повстання проти влади батька. Ще з часів пророка Мойсея слухняність батькам була закріплена однією з десяти заповідей (п'ятою) і стала непорушним законом, разом із забороною вбивати, грабувати тощо. П’ята заповідь говорить: «Почитай батька й матір, щоб було тобі добре, і щоб довгими були твої роки на землі». Іншими словами твої діти будуть відноситься до тебе так само, як ти відносився до своїх батьків. Крім того, за старозавітним законодавством, неслухняний син, що звинувачувався батьком і матір’ю в постійній непокірності й хамстві, віддавався суспільному суду. Покарання, що призначалося за порушення п'ятої заповіді, було дуже суворим – непокірного сина побивали каменями, тобто страчували. І, хоча, історія не донесла до нас жодного випадку, коли ця правова норма використовувалася за всією своєю суворістю, ця постанова безперечно підкреслювала важливість виконання п'ятої заповіді про пошану й покірність своїм батькам. Таке правило відношення дітей до своїх батьків було характерним не тільки для стародавніх юдеїв, але й взагалі для всього культурного ареалу Стародавнього Сходу, та й зараз зберігається серед народів, цивілізаційне коріння яких знаходиться в Передній Азії й Середземноморському басейні.

Христос стверджує, що кращим сином вважається все ж той, хто спочатку грубо відмовився робити те, що велів йому його батько, а потім розкаявся й все ж виконав його волю. Тобто Євангеліє говорить, що цей син набагато краще за того, який ввічливо погодився з батьком, а все ж нічого не зробив по його волі.

Можливо, ця притча варта особливої уваги особливо в наш час, коли ввічливість і «солодкість мови» набуває набагато більшого значення, ніж те, що відповідає справам. Безперечно що і як ми говоримо, має своє значення, проте не менш важливі й наші справи, бо ніхто не буде поважати людину, в якої її слова розходяться зі справами.

Крім цього, слід звернути увагу на те, коли і до кого звертався Христос з цією притчею. Звідси ми зможемо засвоїти ще один важливий етичний урок.

Притча ця була вимовлена в останні дні земного життя Ісуса Христа, коли Він вів різку полеміку з релігійними лідерами народу, що вже давно між собою ухвалили рішення про розп'яття Христа, який Своєю проповіддю викривав їх лицемірне благочестя (пригадайте притчу про митаря і фарисея). Своєю наукою Христос навчав народ справжньому спілкуванню з Богом на противагу вузькому, формальному релігійному підходу, який, наприклад, відмовляв в праві на покаяння і порятунок грішникам, що повірили вченню Ісуса Христа. Звертаючись до вождів народу, які неодноразово дорікали йому в спілкуванні з грішниками, кажучи, що вчителеві істини і праведності не потрібно спілкуватися з митарями й розпусниками, Ісус в словах притчі про двох синів, говорить про те, що саме ці, грішні люди, щиро принісши каяття, увійдуть до Царства Істини раніше тих, хто вважає себе найбільш гідним цього Царства. У такому сенсі Христос порівнює релігійних лідерів: законників, фарисеїв, вождів і суддів народу з першим сином з цієї притчі, а грішників, що покаялися, з другим сином, який спочатку хоча й переступив волю батька, але після розкаявся й пішов правильним шляхом.

Тут полягає ще одна істина, яку відкрив Христос. Людина не може і не повинна, просто не має права привласнювати своєму особистому досвіду значення критерію абсолютної переваги, чи абсолютної істини, виключаючи тих, хто не відповідає його вимогам з числа гідних членів людського суспільства. В нас не повинно бути самозакоханості й помилкового відчуття власної винятковості й зарозумілості по відношенню до інших людей, підґрунтям якого є абсолютно аморальне самовідчуття релігійної, расової, національної, культурної або будь-якої іншої переваги.



Розмірковуємо разом

Отже, до яких важливих висновків ми можемо дійти, розглядаючи етичне вчення цієї притчі?



  • Необхідно шанобливо, з повагою і любов'ю відноситися до батьків;

  • В першу чергу, таке відношення висловлюється у ввічливому обігу і спілкуванні з ними;

  • Синовня слухняність повинна бути не тільки на словах, але й у вчинках;

  • Слухняний і ввічливий на словах, але неслухняний у вчинках, насправді є негідником, оскільки його добрі слова виявляються справжнісінькою брехнею, яка ображає батьків, адже любов не буває нещирою;

  • Якщо ж так трапилося що ти відмовився виконувати волю батьків, нагрубив їм, повівся негідно, слід негайно виправити припущену помилку і вибачитися словом, а особливо – справою.


Підтвердьте або спростуйте думку,

чітко аргументуючи свою думку і маючи на відповідь тільки 1 хвилину.


1. Питання послуху і непослуху батькам існувало завжди.

2. Важливо в житті не давати лише обіцянки, а робити гідні вчинки.

3. Давати обіцянки й виконувати їх – це одне й теж.

4. Послух не є християнською чеснотою.

5. Послуху батькам не вчить жодна з заповідей.

6. Перший непослух стався вже в житті прабатьків Адама та Єви.

7. Якщо ти виявив непослух до батьків, наполягай вже на своєму, навіть, якщо неправий, бо тільки так можна виховати характер.

Робота з текстовим матеріалом

Учням в групах або парах пропонується



  • прочитати текст і після цього заповнити пропуски в поданому тексті;

  • прочитати текст і заповнити пропуски без візуальної опори (повного тексту);

  • прослухати текст і спробувати заповнити після першого читання, другого

чи частинами і при більшій кількості разів читання. Можливо варіювати відносно аудіальної підготовленості учнів.

Панько Рогач

БАТЬКИ І ДІТИ

Був колись голодний рік і нічого було їсти. І змовились люди старих батьків і матерів у кручі повідвозити. А один чоловік не схотів так робити і сховав свого батька у погріб та носив йому туди їсти.

Прийшла весна і час сіяти. І питає син батька:


  • Що робити? Нічого сіяти. І каже батько:

  • Позривай, сину, дахи і молоти їх, та запрягай воли, та ори шляхи. Як по них хліб возили – так багато усякого зерна натрусили. І послухав син батька. Помолотив дахи й намолотив кіш зерна, запріг волів і поорав шляхи. І вродилось у нього багато усякого хліба. Радіє син та батькові дякує. А люди дивуються:

  • Як ти догадався орати шляхи?

  • А тому догадався, що батька не вивіз у кручу, та жалів, та годував його. І побачили тоді люди, що не так вони зробили, та й дітям заказували, щоб батьків шанували.

Творче завдання

Дітям, які об’єднуються у 5 груп, згідно з розподілом тексту за сюжетом:



  • голодний рік і рішення селян;

  • син рятує свого батька;

  • порада мудрого батька;

  • плоди батьківської поради;

  • висновок селян щодо батьків.

пропонується підготувати ілюстрації до поданого вище тексту. Ілюстрації кожна група виконує на аркуші великого формату. По закінченні роботи аркуші скріплюються стиплером – виходить достатньо велика стрічка (кіно-стрічка).

Дивимося і розмірковуємо

Мультфільм «Нехороший хлопчик», студія«Пілот», www.youtube.com/nekhoroshijmalchik



  1. Прогнозування: який сюжет можливий у фільмі з такою назвою (відповіді учнів).

  2. Прогнозування: настрій відео-замальовки, головний герой фільму, музичний супровід та колористичне рішення.

  3. Обговорення після перегляду: чи співпадає побачене з попереднім прогнозом, чому саме таку назву обрали автори відео-притчі?

  4. Пропонується поміркувати, як далі будуть розгортатися події.

Рефлексія

Учитель знову повертає учнів до питання послуху і непослуху, шанобливого ставлення до батьків і фундаменту побудування відносин з ними, а через це – і відносин з Богом.

Дати відповіді на запитання:


  • Чому можна стверджувати, що непослух – це велике зло?

  • Чому іноді буває так важко слухатись?

  • Як можна виховувати в собі слухняність?

  • Що спільного у творах різних видів мистецтв: «Пісні про тата», оповідання «Батьки і діти» та мульт-оповідання «Нехороший хлопчик»?


VII. Закріплення матеріалу - Вправа «Незакінчене речення»

Продовжить речення: На уроці я



  • дізнався…

  • зрозумів…

  • навчився…

  • мене здивувало…

  • відкрив для себе…

  • відчув себе…

VIIІ. Домашнє завдання:
За вибором учням пропонується написати невеличкий твір

на тему «Послух – подвиг духовний»

або «Як я намагаюсь слухатись своїх батьків»

ІХ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання роботи учнів на уроці.

Урок 15 Роль праці у житті людини.

Винагорода за працю. Заздрість.

Притча про робітників у винограднику
Мета уроку: навчити учнів пояснювати зміст понять «праця», «винагорода»,

«заздрість» на прикладі притчі про робітників у винограднику; формувати вміння наводити приклади про роль праці у житті людини, у становленні її добробуту; формувати відповідальне ставлення до праці; навчити усвідомлювати негативну силу заздрощів; розвивати в учнів вміння висловлювати особисту думку про значення праці й винагороди за працю; виховувати прагнення бути вдячним за те, що маємо.



Тип уроку: комбінований

Очікувані результати:

Після вивчення цього уроку учні повинні вміти:



  • пояснювати зміст понять «праця», «винагорода», «заздрість», «добробут»;

  • висловлювати власну думку щодо відповідального ставлення до праці та до винагороди за працю на прикладі притчі про робітників у винограднику;

  • обґрунтувати важливість уникнення заздрощів.

Біблійна основа:

Лагідне серце - життя для тіла, а заздрість гризе кістки (Прип. Солом. 14:30)

Бачив я таки, що всяка праця й всяка користь з роботи викликає заздрість між людьми. Та й се – марнота й мука духовні (Єкк. 4:4)

Словник понять і термінів:

Праця – активна трудова діяльність (як то фізична, інтелектуальна, розумова тощо), покликана на виконання певного обсягу робіт, передбачає відповідну винагороду за домовленістю сторін «замовник» - «виконавець»;

Винагорода – грошова, товарно-матеріальна або будь-яка інша форма оплати за виконаний обсяг робіт за домовленістю сторін;

Добробут - достаток, заможність, матеріально-побутова забезпеченість;

Заздрість – відчуття роздратування, розчарування, викликане будь-якою перевагою, вдачею іншого.

Міжпредметні зв’язки: українська мова, зарубіжна література.

Література до уроку:

Новий Завіт. – Луцьк: Видання Волинської єпархії Української Православної Церкви, 2005.

Біблія. Святе Письмо Старого і Нового Завіту мовою русько-українською. – Лондон: The British and foreing Bible society, 1949.

Хід уроку

І.Організаційний момент

Налагодження контакту з класом. Перевірка присутніх.



Привітання вчителя.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

  • Фронтальне опитування:

  • Як ви розумієте притчу про двох синів?

  • Чого нас навчає ця притча?

  • В чому полягає головна думка притчі?

Читання творів-роздумів (за бажанням учнів):

  • «Послух – подвиг духовний»

  • «Як я намагаюсь слухатись своїх батьків»


ІІІ. Актуалізація опорних знань

Вчитель допомагає учням зібратися з думками за допомогою таких запитань:



  • Чи бачили ви, як люди шукають роботу? - Вибирають належне місце, складають резюме й відвідують співбесіди.

  • Яким чином встановлюється розмір винагороди? – За домовленістю з роботодавцем.

  • Які стосунки складаються у найманих робітників з роботодавцем? Який шлях подолання непорозумінь?

IV. Мотивація навчання:

Технологія проблемного питання

  • Що в вашому розумінні означає добробут? – Для чого він потрібен? У «Тлумачному словнику української мови» вказується, що «добробут – це достаток, заможність, матеріально-побутова забезпеченість». Він, поряд з іншими людськими цінностями, є необхідною передумовою комфортного життя кожної людини.

Слово вчителя

Пріоритети людини, а, отже, деякою мірою й стиль її життя залежать від системи особистих цінностей. На попередніх заняттях ви вже дізналися про цінності духовні, культурні, національні. Але певну роль в житті людини також відіграють матеріальні цінності, оскільки повнота життя залежить і від матеріальних статків людини. Основою цінностей є людські потреби, котрі виступають як такі стани особистості, через які регулюється поведінка, визначається напрям думок, почуттів і волі людини. Пропоную пригадати, які види потреб ви вже знаєте… (матеріальні, духовні, соціальні, здорові й нездорові, природні й штучні). Я вважаю, що сьогоднішній день не пройде безслідно для кожного з вас. З уроку візьмете багато корисного, почнете закладати фундамент для свого майбутнього, переглянете власні потреби….



V. Оголошення теми уроку і очікуваних результатів
VI. Процес засвоєння та усвідомлення нових знань
Слово вчителя

У сучасному світі зростає виробництво товарів, зростає й наш попит. Задовольнивши, одна потреба замінює іншу, символізуючи цілком зрозуміле людське бажання – жити краще. Тривога за людину виникає тоді, коли принцип «жити не гірше за інших» непомітно переростає у принцип «жити краще за інших». Як не переступити поріг розумності, як захистити себе від того, щоб прагнення жити гідно не переросло в прагнення наживи й надмірного накопичення?



  • Скажіть, чи є актуальними сьогодні слова давньогрецьких мудреців?


«Як перейдеш межу, то й найприємніше стає найогиднішим»

Демокрит

«Стримай свої потреби і стань володарем всього світу»

Давній афоризм

Банальна людська заздрість часто породжує жадібність.



Ця проблема не нова для людства. Дуже яскраво вона проілюстрована у

Притчі про робітників у винограднику:
Робота з притчею

Бо Царство Небесне подібне до господаря дому, який вийшов рано-вранці найняти робітників у свій виноградник. І, домовившись з робітниками по динарію за день, послав їх до свого винограднику. А коли вийшов він коло третьої години, то побачив інших, що стояли на торгу без діла, і сказав їм: ідіть і ви до мого винограднику, а і що належатиме, дам вам. вони пішли. А як вийшов він знову коло шостої і дев’ятої години, зробив те саме. Нарешті, вийшовши об одинадцятій годині, він знайшов інших, що стояли без діла, і говорить їм: чого тут стоїте цілий день без діла? Вони кажуть йому: ніхто нас не найняв. Він говорить їм: ідіть і ви до винограднику мого, і що належатиме, отримаєте. Коли ж настав вечір, господар винограднику говорить управителю своєму: поклич робітників і віддай їм плату, почавши з останніх до перших. І ті, що прийшли об одинадцятій годині, одержали по динарію. Ті ж, які прийшли першими, думали, що вони отримають більше, але й вони одержали по динарію. І, отримавши, стали дорікати господареві дому і говорили: ці останні робили одну годину, і ти зрівняв їх з нами, що перетерпіли денний тягар і спеку. Він же сказав у відповідь одному з них: друже, я не скривдив тебе; чи не за динарій ти домовився зі мною? Візьми своє і йди; я ж хочу і цьому останньому дати те ж, що і тобі. Хіба я не вільний у своєму робити те, що хочу? Чи око твоє заздрісне від того, що я добрий? Так будуть останні першими, а перші останніми; бо багато покликаних, та мало вибраних. (Мф. 20, 1-16)

Каталог: files
files -> Інформація для вступників 2015 року до аспірантури Інституту соціології Національної Академії наук України
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя

Скачати 14.26 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка