Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України м. Київ, 2012 Затверджено Наказом Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України від 21. 05. 12 р. №604



Сторінка3/5
Дата конвертації20.11.2018
Розмір1.27 Mb.
#65625
ТипПрограма
1   2   3   4   5

ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК
Пізнавальний розвиток забезпечується розвитком пізнавальних процесів (сприйняття, пам’яті, уваги, уяви, мислення) та розвитком розумових операцій (аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, класифікації та ін.).
Освітні завдання:
- формувати позитивне ставлення до світу на основі емоційно-чуттєвого досвіду;

- розширювати досвід пізнання дитиною навколишнього світу та усвідомлення себе у ньому;

- сприяти розвитку самостійної пізнавальної активності дитини;

- сприяти розвитку та вдосконаленню різних способів пізнання відповідно до вікових норм та індивідуальних темпів розвитку дитини;

- цілеспрямовано розвивати пізнавальні процеси за допомогою спеціальних дидактичних ігор та вправ, максимально використовувати розумові операції в процесі пізнання світу;

- розвивати пізнавальні здібності дитини, вміння аналізувати різні явища і події, зіставляти їх, узагальнювати, робити елементарні висновки, умовиводи, висувати припущення, обґрунтовувати власну думку;

- заохочувати пізнавальні питання дитини;

- знайомити з різними джерелами інформації (книги, журнали, газети, телебачення, радіо, комп’ютер); показувати їх роль в житті людей.


Загальнопізнавальний розвиток
«У світі природи»
Природа рідного краю:

- формувати уявлення про об’єкти природного довкілля:

рослини найближчого оточення (парку, лісу, луку, земельної ділянки, поля, саду): різні види дерев, кущів, трав’янистих рослин, грибів; їх назва, будова, місце і умови зростання, зміни, що відбуваються у процесі зросту та за порами року; їх значення у природі та житті людини;

тварини своєї місцевості (свійські та дики): назва, зовнішній вигляд; спосіб життя, харчування; будова тіла і залежний від неї спосіб руху; місце проживання, зміни в житті у різні пори року; піклування і охорона зі сторони людини, їх значення у природі та житті людини;

птахи (свійські, перелітні, зимуючі, декоративні): назва, зовнішній вигляд; спосіб життя, харчування; будова тіла; місце проживання, зміни в житті у різні пори року; піклування і охорона зі сторони людини, їх значення у природі та житті людини;

безхребетні (молюски, комахи): назва, зовнішній вигляд; спосіб життя, будова тіла і залежним від неї спосіб руху; харчування, місце проживання, зміни в житті у різні пори року; їх значення у природі та житті людини;

риби (прісноводні, акваріумні): зовнішній вигляд, будова тіла, спосіб життя, розмноження (відкладають ікру, народжують мальків);

земноводні та плазуни: назва, зовнішній вигляд; спосіб життя, харчування; будова тіла; місце проживання, зміни в житті у різні пори року; піклування і охорона зі сторони людини, їх значення у природі та житті людини;

- формувати уявлення про

тверді тіла: пісок, глина, каміння, їхні властивості;

повітря: його рух, напрям, сила;

воду: зміни її стану (замерзання, плавлення снігу і льоду), поняття кругообігу води (види хмар, дощ, роса, іній, град, сніг, ); значення для природи та людини;

електричні та світлові явища природи: гроза – грім, блискавка, веселка (форма та розташування смуг);

- формувати поняття про сезонні зміни та явища в природі: пори року, їх послідовність, стан погоди (приморозки, ожеледиця, хуртовина, посуха, буря, стихійні лиха тощо), їхній вплив на життя людини;

- збагачувати уявлення про сільськогосподарську працю (вирощування рослин, піклування про тварин) та залучати дітей до посильних трудових дій (догляд за кімнатними рослинами, домашніми тваринами, праця на городі тощо);

- формувати у дітей поняття про екологічно доцільну поведінку, залучати їх до посильної участі у збереженні та відновленні природного оточення міста (села).


Природа України:

- формувати уявлення про характерні особливості окремих географічних регіонів України (Крим, Карпати, Полісся), типові ландшафти:

водойми (річки, озера, моря), їх значення у природі та у житті людини; рослини та тварин – мешканців водойм;

гори, рослини та тварини, що зустрічаються у горах;

степи, рослини та тварини, що зустрічаються у степах;

ліси, їх значення у природі та у житті людини; рослини та тварини, що зустрічаються у лісах;

- формувати поняття про Червону книгу України, правила безпечної поведінки й доцільного природокористування;

- залучати до посильної участі у природоохоронній діяльності.


Природа планети Земля:

- формувати уявлення про водний простір (океани) і сушу (материки);

- розвивати уміння елементарно орієнтуватися на глобусі, карті;

- формувати поняття про окремих представників тваринного та рослинного світу інших географічних зон Землі.


Природа Космосу:

- формувати елементарні уявлення про Космос: компоненти видимого космосу (сонце, місяць, зорі), видовище зоряного неба, схід і захід сонця, місяця, місце знаходження сонця вранці, ополудні, ввечері в різні пори року; невидимого (деякі планети, комети, сузір’я);

- формувати уявлення про засоби дослідження Космосу людиною (телескопи, станції, космонавти, космічні кораблі, астронавти, астрономи).
«У світі предметів»

- ознайомлювати дітей з предметним світом:

предметами найближчого оточення (посуд, одяг, взуття, меблі, іграшки, побутова техніка, продукти харчування тощо): назвою, функціональним призначенням та способом використання;

предметами віддаленого оточення (транспорт різних видів, споруди /театр, музей, бібліотека, кінотеатр, спортивно-розважальний центр, магазин, лікарня, перукарня, аптека, ринок тощо/): назвою, функціональним призначенням, правилами поведінки в громадських місцях;

- ознайомлювати з різними видами житла людини (міська квартира, сільський будинок);

- поглиблювати знання дітей про способи виробництва предметів побуту (старовинні, сучасні, рукотворні, промислові предмети) та сировину/ матеріали, з якої вони виготовлені (дерево, глина, скло, метал, папір, тканина, шкіра, пластик, хутро тощо);

- формувати елементарне уявлення про те, що кожна людина є користувачем (споживачем) предметів та їх творцем (виробником);

- виховувати повагу до праці людей;

- формувати бережливе ставлення до предметів вжитку та інших речей.
«У світі людей»

- закріплювати і збагачувати уявлення дитини про близьке і віддалене соціальне середовище: сім’ю, родину, рід, дитячий садок, школу, місто, село, країну;

- формувати поняття: рідні, близькі, знайомі, чужі люди;

- розширювати і уточнювати уявлення про культуру стосунків з різними категоріями людей;

- розвивати відчуття приналежності до місця народження та проживання (малої Батьківщини – назва селища, міста, мікрорайону);

- збагачувати уявлення про рідну країну, її столицю, державні символи (герб, гімн, прапор);

- виховувати громадянські почуття та інтерес до подій у країні;

- вчити любити та шанувати сімейні свята, залучати до активної участі у них, дотримання і зміцнення сімейних традицій, шанування пам’яті роду;

- закріплювати та уточнювати уявлення дитини про найбільш доступні та необхідні для розвитку їхнього соціального досвіду види праці дорослих. Викликати інтерес до різних професій дорослих;

- формувати уявлення про інші нації та народи (2-3 країни); вчити прихильно ставитися до людей інших національностей, підтримувати інтерес до інших країн, народів, культур; виховувати миролюбність, толерантність.


Логіко-математичний розвиток

У світі чисел та цифр:

- учити називати числа від 1 до 10, розрізняти лічбу у прямому та зворотному напрямку, від заданого числа, кількісну та порядкову лічбу;

- ознайомлювати з образами цифр (1–9, 0); учити встановлювати відповідність між цифрою та відповідною кількістю предметів, елементів множин;

- ознайомлювати із поняттям суміжних чисел, дати елементарне уявлення про склад чисел з одиниць та двох менших (у межах 10);

- вправляти у порівнянні двох множин за кількістю та визначенні відношень: «на скільки більше?», «на скільки менше?», «порівну», «стільки ж», утворювати рівність з нерівності;

- дати загальне уявлення про знаки «плюс» (+), «мінус» (–), «дорівнює» (=);

- учити виконувати найпростіші усні обчислення, вправляти у роз­в’язанні нескладних арифметичних і логічних задач та прикладів (у межах 10);

- вправляти у використанні найпростіших логічних прийомів (узагальнення, систематизації, класифікації та ін.), пов’язаних із формуванням елементарних математичних уявлень;

- заохочувати до побудови найпростіших висловлювань за допомогою сполучників: «і», «чи», «якщо, то», «ні»;

- формувати інтерес до логіко-математичної діяльності, залучати до застосування набутих знань і вмінь у повсякденному житті.


У світі форм і величин

- формувати вміння порівнювати предмети за розміром, висотою, вагою, шириною, довжиною, товщиною, класифікувати їх за визначеними параметрами;

- ознайомлювати з основними одиницями вимірювання довжини (сантиметр, метр), маси (кілограм), об’єму (літр); формувати навички вимірювання величин, з якими дитина стикається у житті, за допомогою умовної мірки;

- уточнювати та розширювати уявлення про геометричні фігури, їхні властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник; об’ємні: куля, куб, циліндр, конус);

- вправляти у співвіднесенні форм предметів довкілля із відповідними геометричними фігурами;

- залучати до створення різних геометричних візерунків та розв’язання геометричних головоломок.


У світі простору і часу

- учити розрізняти розташування предметів у просторі (вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, позаду, посередині) та визначати напрямок руху (вперед, назад, наліво, направо, вгору, вниз);

- вправляти у визначенні розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета за просторовим розміщенням на площині (на столі, в зошиті, на підлозі, майданчику тощо);

- вправляти у визначенні відстані, диференціації понять: далеко, близько, поруч, далі, ближче;

- формувати та розширювати знання про одиниці часу: хвилина, година, доба (частини доби — ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня, їх послідовність), місяць (назви 12 місяців), пори року ( весна, літо, осінь, зима);

- спонукати до диференціації та правильного вживання часових понять: зараз, згодом, раніше, пізніше, сьогодні, завтра, вчора, швидко, повільно тощо;

- ознайомлювати з різними видами годинників і календарів, вчити користуватися ними, визначати час за стрілками годинника (у межах години).
Поради батькам:
- створюйте умови та підтримуйте пізнавальні інтереси дитини, забезпечуючи розвиток її природних здібностей та нахилів, задовольняючи пізнавальні потреби;

- збагачуйте обізнаність дитини про довколишній світ новою інформацією про предметне, природне, соціальне довкілля, світ гри, мистецтва, саму себе;

- пізнавайте, досліджуйте світ разом з малюком: обговорюйте, читайте, експериментуйте та ін. Заохочуйте прагнення збагачуватись новими і корисними знаннями завжди і всюди. Наприклад, оформіть передплату пізнавального дитячого журналу, запишіться до дитячої бібліотеки тощо;

- залучайте до перегляду та прослуховування радіо — і телепередач пізнавального напрямку, обговорюйте побачене й почуте в родинному колі;

- частіше бувайте з дітьми на природі (парк, ліс, річка), відвідуйте зоопарк, ботанічний сад, музеї, вистави дитячих театрів, дійства громадських свят, виставки квітів, тварин тощо;

- залучайте дітей до догляду за рослинами (квітник, сад, город) та тваринами (птахами, рибками, земноводними та іншими домашніми улюбленцями); за бажанням, обладнайте акваріум, влаштуйте квітник, город на підвіконні;

- заохочуйте до активного розв’язання завдань пізнавального, пошукового, логічного характеру, наприклад, загадок, ребусів, кросвордів та ін.;

- спільно з дітьми складайте усні й письмові листи, листівки для близьких родичів і друзів, оформляйте плакати, газети-стіннівки з привітаннями, розповідями про цікаві, значущі події тощо;

- виховуйте у дошкільника почуття родинності: любові і шани до батьків та родичів, пам’яті про покоління роду, вдячності до праці рідних, поваги до старших, турботи про молодших;

- забезпечуйте можливість активної участі дітей у підготовці та святкуванні днів народження, ювілеїв, днів пам’яті, календарно-обрядових свят; здійсненні подорожей; разом з дітьми виготовляйте подарунки, привітання, готуйте святкові виступи, колекціонуйте та ін.

- за можливістю, вдома облаштуйте родинний куточок, в якому розмістіть «дерево роду», фотографії та відео сімейних подій, рукотворні вироби тощо;

- вчіть малюків усвідомлювати себе як частку сім’ї, дитячої спільноти у навчальному закладі, відповідальну особистість у світі природи, людину серед інших – у суспільстві на прикладі власної активної життєвої позиції;

- формуйте основи логічного мислення, вчить дитину висловлювати власну думку на основі розумових висновків;

- активно виявляйте патріотичні почуття, громадянську позицію; гордість за свою родину, батьків, рідне місто, село, Україну; подавайте гідний приклад втілення понять «порядок», «безпека», «природоохоронна робота» у практичне життя дитини та родини;

- створюйте спеціальне розвивальне середовище, яке б сприяло використанню набутих знань, вмінь та навичок з логіко-математичного розвитку в родинному побуті дитини;

- формуйте елементарні економічні уявлення дитини за допомогою залучення до планування сімейного бюджету (планування витрат, обговорення вартості речей та ін.);

- виховуйте почуття вдячності до праці інших людей, бережливого ставлення до природи, речей.
Показники загальнопізнавального розвитку дитини:


  • має уявлення про природне довкілля тієї місцевості, де проживає:

розпізнає 3-5 (і більше) видів дерев, кущів, трав’янистих рослин, грибів; кімнатних рослин; ягід, овочів, фруктів; лікарських рослин); знає їх назву, будову рослин, умови і місце зростання, розуміє значення у природі та у житті людини;

розпізнає тварин своєї місцевості: свійських і диких. Має уявлення про звірів, птахів (перелітні, зимуючі), безхребетних (черви, молюски, раки, павуки, комахи), прісноводних та акваріумних риб, земноводних, плазунів; знає назву, будову і спосіб їхнього життя, цікаві особливості поведінки, їхнє значення у природі та у житті людини;



  • має уявлення про окремих представників тваринного та рослинного світу інших географічних зон Землі;

  • знає, які види водойм (річки, озера, моря) є у місцевості, де проживає, їх назву, значення у природі та у житті людини;

  • володіє елементарними правилами природокористування, безпечної поведінки в природі тощо;

  • розуміє і може пояснити значення повітря, води, ґрунтів у природі та житті людини;

  • має елементарні уявлення про світлові та електричні явища природи;

  • чітко розрізняє пори року та їх послідовність, може розповісти про їхні характерні ознаки, про відповідні сезонні зміни в природі, житті тваринного світу та діяльності людини;

  • орієнтується на глобусі, карті, розрізняє водний простір (океани) і сушу (материки);

  • має елементарні уявлення про Космос: компоненти видимого космосу (місяць, зорі, Сонце), невидимого (деякі планети, комети, сузір’я); засоби дослідження Космосу людиною (телескопи, станції, космічні кораблі); професії, що пов’язані із космосом (космонавти, астронавти, астрономи);

  • класифікує предмети найближчого оточення (посуд, одяг, взуття, меблі, іграшки, побутова техніка, продукти харчування тощо), знає їх назву, функціональне призначення/значення та способи дії/використання; називає різних види транспорту, споруд, розрізняє різні види житла;

  • має знання про способи виробництва предметів побуту (старовинні, сучасні, рукотворні, промислові предмети) та сировину/матеріали, з яких вони виготовлені (дерево, глина, скло, метал, папір, тканина, шкіра, пластик, хутро тощо);

  • розрізняє соціальні середовища (сім’я, родина, рід, дошкільний навчальний заклад, школа, місто, село, країна), розуміє взаємозалежність між окремою людиною та її близьким і далеким соціальним довкіллям;

  • розуміє поняття: рідні, близькі, знайомі, чужі; молодші, однолітки, старші, дорослі, старі; володіє культурою стосунків з різними категоріями людей;

  • знає назву міста/ села, країни, в якій мешкає, та столиці; називає і шанує державні символи (герб, гімн, прапор);

  • розповідає про сімейні свята, бере активну участь у їх підготовці, дотримується сімейних традицій;

  • має уявлення про інші нації та народи, знає назви 2-3 країн. Прихильно ставиться до людей інших національностей. Проявляє миролюбність, толерантність;

  • володіє найбільш доступними та необхідними для розвитку соціального досвіду видами праці. Виявляє інтерес до різних професій дорослих.


Показники логіко-математичного розвитку:


  • вміє лічити в межах першого десятка, використовуючи різні види лічби (кількісна, порядкова, у прямому та зворотному напрямку, від заданого числа тощо);

  • знає цифри від 0 до 9, співвідносить їх з певною кількістю предметів, елементів множин;

  • має уявлення про склад числа з одиниць та двох менших (в межах 10), визначає суміжні числа;

  • установлює числову рівність, нерівність, визначає відношення «на скільки більше?», «на скільки менше?», «порівну», «стільки ж»;

  • знає знаки «плюс» (+), «мінус» (–), «дорівнює» (=), співвідносить їх з діями додавання і віднімання;

  • усно виконує прості обчислення, розв’язує логічні задачі;

  • користується початковими логічними прийомами, висловлюється за допомогою сполучників «ні»; : «і», «чи», «якщо, то»;

  • порівнює предмети за висотою, вагою, шириною, довжиною, товщиною, загальною величиною, здійснює класифікацію за цими ознаками тощо;

  • володіє знаннями про основні одиниці вимірювання різних величин: довжини (сантиметр, метр), маси (кілограм), об’єму (літр); має навички вимірювання умовною міркою;

  • розпізнає геометричні фігури, знає їхні назви, властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник; об’ємні: куля, куб, циліндр, конус); знаходить подібні форми у навколишніх предметах, малює /складає предмети з різних геометричних фігур або знаходить фігури у заданому малюнку, візерунку тощо;

  • орієнтується в розташуванні предметів у просторі (вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, позаду, посередині тощо), визначає відстань, вживаючи поняття: далеко–близько, поруч–далі;

  • вміє визначати розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета, розміщувати предмети на площині (на столі, підлозі, майданчику, в зошиті та ін.);

  • розрізняє та правильно вживає часові поняття: сьогодні, завтра, вчора, зараз, згодом, раніше, пізніше;

  • має уявлення про часові одиниці: хвилина, година, доба (частини доби — ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня та їх послідовність), місяць (назви 12 місяців), рік (пори року — весна, літо, осінь, зима);

  • орієнтується у часі за допомогою годинника (в межах години за циферблатом) та календаря;

  • застосовує логіко-математичні уміння в повсякденному житті: вміє набрати номер телефону служб порятунку, користується пультом телевізора, аудіо-відео­техніки; знає свій вік, вік тата, мами та інших членів родини, знає дату народження, адресу та номер квартири.


МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК





МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК
Освітні завдання:

- розвиток звукової культури мовлення, вдосконалення літературного мовлення;

- розвивати мовленнєве дихання, подовжувати тривалість мовленнєвого видиху, вчити промовляти короткі фрази на одному видиху;

- уточнювати і розширювати уявлення про будову артикуляційного апарату, роботу його органів при творенні звуків. Тренувати м’язи, розвивати моторику апарату мовлення шляхом проведення артикуляційних вправ;

- розвивати фонематичний слух. Вчити диференціювати на слух у словах всі звуки, у тому числі схожі за артикуляцією тверді і м’які, дзвінкі й глухі, сонорні приголосні, а також сприймати на слух римовані закінчення у віршованих текстах, самостійно добирати прості рими, співзвучні слова;

- уточнювати і закріплювати вимову всіх звуків рідної мови. Домагатися правильної вимови шиплячих, свистячих, сонорних звуків;

- вдосконалювати звуковимову відповідно до орфоепічних, літературних норм: звукосполучень йа, йу, йє, йі, дж, дз, дз`, шч , подовжених м’яких приголосних, твердих приголосних перед и та апострофом, проривного приголосного звука ґ, дзвінких приголосних у середині та в кінці слова, ненаголошених голосних звуків е та и тощо;

- привчати говорити чітко, у помірному темпі та регулювати темп мовлення, розвивати силу, висоту, тембр голосу для передачі різного інтонаційного забарвлення мовлення, залежно від ситуації спілкування, характеру персонажа чи партнера по спілкуванню.


Збагачення лексичного запасу

- уточнювати і поповнювати словниковий запас дітей на основі формування уявлень про світ під час реалізації освітніх завдань кожного розділу Програми. Активізувати його у самостійних висловлюваннях. Розвивати уміння розуміти та вживати слова на позначення назв предметів, їхніх ознак, кількості, дій, ознак за дією тощо;

- збагачувати активне мовлення дітей прикметниками (якісними, відносними, присвійними), прислівниками, дієсловами (у формах минулого, теперішнього, майбутнього часів), дієприкметниками і дієприслівниками, числівниками, займенниками. Формувати уміння більш точно добирати слова на позначення якостей предметів і явищ;

- продовжувати розширювати словник узагальнюючими поняттями (рослини, тварини, меблі та ін.), вчити адекватно користуватися узагальнюючими родовими поняттями на основі конкретної ситуації спілкування диференціації родових узагальнень (тварини – дикі і свійські, транспорт – пасажирський, вантажний, спеціальний або наземний, підземний, водний, повітряний тощо);

- ознайомлювати дітей із синонімами (на прикладах різних частин мови). Вчити добирати слова для точнішого висловлення думки, передачі емоційного забарвлення мовлення залежно від ситуації спілкування (вологий – мокрий, впав – гепнувся та ін.);

- продовжувати ознайомлювати з антонімами. Вправляти в умінні добирати антоніми до слів – різних самостійних частин мови та доречно застосовувати їх в активному мовленні;

- продовжувати роботу над лексичним (смисловим) значенням слів;

- продовжувати знайомити з явищем багатозначності слів, вчити розуміти, пояснювати значення, відшукувати у мові та використовувати у власному мовленні слова-омоніми, вжиті у переносному значенні слова, фразеологічні звороти. Формувати загальне уявлення про діалект (не використовуючи цього терміну), залучати до порівняння діалектної і загальновживаної, літературної лексики;

- виховувати стилістичне чуття, вчити відчувати конкретну ситуацію спілкування і застосовувати лексичний запас у відповідності до неї.
Формування граматичної правильності мовлення, розвиток граматичних умінь:

- продовжувати вчити граматично вірно поєднувати слова при побудові висловлювань, при цьому: правильно узгоджувати прикметники, числівники з іменниками та займенниками, вживати слова основних лексичних категорій у відповідних формах відмінку, роду, числа або часу, необхідні для зв’язку слів у словосполученні або реченні прийменники та сполучники тощо;

- вправляти у граматично правильному вживанні складних відмінкових форм іменників, зокрема: іменників множини у родовому відмінку (панчіх, черевиків, шкарпеток), збірних (двері, ножиці тощо) та невідмінюваних (кіно, кашпо, кенгуру), іменників у непрямих відмінках, іменників чоловічого роду у давальному відмінку однини (батьку чи батькові, Андрію чи Андрієві), кличної форми іменників однини (мамо, тату, бабусю, сестро, брате, котику), у тому числі іменників чоловічого роду на «-ець», «-ак» (хлопець – хлопче, козак — козаче) тощо;

- вправляти в утворенні множинних форм іменників однини (заєць – зайці, вікно – вікна, стіл — столи), присвійних прикметників (татів блокнот, братові ковзани, мамина хустка, дідусеві окуляри), вищого і найвищого ступенів порівняння якісних прикметників та прислівників різними способами (красивий – красивіший, більш/менш красивий, найкрасивіший, найбільш/найменш красивий, якнайкрасивіший та ін.; красиво – красивіше, більш/менш красиво, найкрасивіше, якнайкрасивіше тощо), а також в утворенні часових дієслівних форм, змінюванні дієслів за особами, числами, родами;

- спонукати дітей до утворення інших граматичних форм того ж слова (малюю – намалюю – малюватиму) та нових слів за допомогою суфіксів (теля – телячий, телятник, телятниця), префіксів (ходити – виходити, приходити, заходити), суфіксів і префіксів одночасно (море – приморський). Звертати увагу на зміну не лише лексичного значення, а й емоційного забарвлення слова при вживанні певного способу словотворення (вовк – вовчище, вовчик, вовчисько, вовченя);

- познайомити із утворенням складних слів (листопад, водовідведення, буревій, синьо-жовтий, універмаг);

- вчити утворювати різні форми наказового способу дієслів (намалюй – намалюй-но – давай намалюємо, намалюйте – намалюймо – давайте намалюємо – нумо намалюймо та ін.);

- вправляти у вживанні речень різного типу. Спонукати до використання простих і складних поширених, безособових речень, а також синтаксичних конструкцій із однорідними членами речення, вставними словами та прямою мовою;

- вчити застосовувати різні типи зв’язку між частинами складних речень: безсполучниковий і сполучниковий. Формувати і закріплювати навички використання різних сполучників при вживанні складносурядних і складнопідрядних речень;

- виховувати критичне ставлення до граматичних помилок у власному і чужому мовленні, прагнення до правильності мовлення.


Розвиток зв’язного мовлення і комунікативних умінь.
Діалогічне мовлення

- продовжувати залучати дітей до участі в діалозі під час спілкування у різних видах діяльності з дотриманням елементарних норм ведення розмови;

- вдосконалювати уміння слухати і розуміти співрозмовника, формулювати і висловлювати запитання, будувати відповідь у відповідності із почутим;

- заохочувати до ведення діалогу у різних повсякденних ситуаціях (у дошкільному навчальному закладі, вдома, у громадських місцях, транспорті, на вулиці) як при безпосередньому контакті, так і у телефонній розмові;

- вчити виявляти ініціативу у спілкуванні із знайомими і незнайомими дорослими та дітьми, використовувати при цьому доречні форми ввічливого та лагідного звертання (залежно від віку, статі, соціальної ролі співрозмовника – «ви», «любий», «мамусю», «Ганнусю» та ін.), знаходити першу репліку для початку діалогу, підтримувати розмову, ставлячи запитання з теми розмови, даючи власні коментарі почутому від співрозмовника. Залучати до побудови діалогів між 2-4 дітьми;

- формувати уміння підтримувати розпочату іншою людиною розмову, вчасно реагувати на репліки співрозмовника, розпитувати, вести діалог на запропоновану дорослим тему;

- привчати триматися в діалозі невимушено, вільно, без напруження, розмовляти тактовно, переконливо, відчувати емоційний тон розмови та коригувати його у позитивний бік при загостренні ситуації спілкування, коректно виявляти власне емоційне ставлення до предмета розмови чи співрозмовника, залежно від ситуації спілкування і теми розмови висловлювати прохання, вибачення, подяку, припущення, співпереживання тощо, вітатися і прощатися, використовуючи ввічливі звертання та формули мовленнєвого етикету.
Монологічне мовлення:

- формувати уміння будувати зв’язні монологічні висловлювання різних типів (розповіді-описи; сюжетні розповіді за картинами, з власного досвіду, творчі на задану чи обрану тему; перекази). Починати навчати складати розповіді-судження (оцінки), розповіді-міркування та розповіді-пояснення;

- пропонувати користуватися поданим зразком, планом, а згодом спиратися на засвоєний алгоритм складання розповіді;

- привчати висловлюватись логічно, без повторів, пауз, жестикуляції, дотримуватись основних структурних частин розповіді (початок, середина – основна частина, закінчення), придумувати назву своїм розповідям та вживати у складених текстах епітети, порівняння, фразеологізми, пряму мову персонажів із звертаннями тощо;

- залучати дітей до складання розповідей-описів іграшок, предметів, предметних картинок, сюжетних картин і малюнків. Вправляти в умінні виділяти і називати предмет опису, його зовнішні ознаки, частини, характеризувати властивості, дії, призначення, співвідносити предмети мовлення з відповідними їм описами. Пропонувати спроби самостійного складання описових розповідей-загадок про об’єкти довкілля та описів по пам’яті;

- розширювати досвід дітей у складанні різних видів сюжетних розповідей, поступово ускладнювати добір прийомів навчання сюжетного розповідання: за зразком, за поданим дорослим планом, за поданим початком або закінченням історії, з виходом за межі зображеного на картині, за серією картин чи малюнків, за опірними словами, колективне розповідання із складанням певних фрагментів єдиної розповіді та ін.;

- формувати елементарні навички оцінювального, пояснювального мовлення при складанні розповідей-суджень і пояснень, дотримання логіки причиново-наслідкових зв’язків у самостійних міркуваннях;

- при переказуванні літературних творів вчити осмислювати зміст почутого, усвідомлювати тему та провідну ідею твору, запам’ятовувати та відтворювати послідовність подій близько до тексту, спочатку орієнтуючись на запропонований план, згодом – і самостійно, використовуючи авторські мовленнєві звороти, засоби художньої виразності (епітети, порівняння, метафори, повтори та ін.).

- вчити слідкувати за логікою викладу свого та інших дітей і продовжувати переказ, розпочатий іншою дитиною чи дорослим, відтворювати певну логічну частину змісту. Розвивати емоційну чутливість до подій твору, вчинків і долі персонажів, вчити передавати у переказі авторські оцінки та власні ставлення;

- заохочувати імпровізаційні спроби при передачі текстів.


Художньо-мовленнєвий розвиток:

- продовжувати залучати дітей до високохудожньої усної народної творчості та вітчизняної і зарубіжної класичної та сучасної літератури. Знайомити з кращими зразками у жанрі прози (казки, оповідання, легенди) і поезії (вірші, віршовані байки), малими фольклорними формами (загадки, лічилки, мирилки, пісеньки-потішки, колискові, обрядові пісні – колядки, щедрівки, веснянки, заклички, посівальні та обжинкові пісні тощо), формувати уявлення про характерні ознаки цих видів літературних творів, вчити розрізняти їх;

- систематично читати і розповідати дітям літературні твори різних жанрів і тематики. Підтримувати дитячу ініціативу щодо читання і розповідання їм, орієнтувати при виборі літературного репертуару. Формувати художній і читацький смак. Використовувати можливості відтворення літературних творів засобами кіно -, відео -, фотомистецтва, анімації, , комп’ютерної графіки;

- прилучати до обговорення змісту, персонажів, висловлення власних оцінних суджень і ставлень, участі в етичних бесідах за прочитаним чи розказаним та визначенні моральної цінності твору, а також до пошуку і аналізу засобів художньої виразності у творах, співвіднесенню їх із жанром. Сприяти свідомому запам’ятовуванню почутих від дорослих творів, вчити впізнавати назву, автора, героїв твору за його фрагментом, ілюстраціями або слайдами. Спонукати до постановки питань про те, що було незрозумілим у творі;

- заохочувати дітей до запам’ятовування віршованих текстів та їх виразного розповідання. Вчити інтонаційної виразності при читанні віршів напам’ять, користуванню природними інтонаціями голосу, логічними паузами, наголосами. Звертати увагу дітей на особливості поетичного мовлення (певний ритм, мелодійність звучання, повторення звуків, рими, образні вирази тощо). Підтримувати інтерес дітей до поетичного слова і бажання декламувати, самостійно складати вірші;

- розвивати образотворчі акторські й режисерські задатки і здібності дітей засобами літературного мистецтва. Залучати дітей до дій в уявлюваних ситуаціях, участі в інсценуваннях знайомих творів, драматизаціях, в перегляді і розігруванні постановок за мотивами літературних творів у пальчиковому, іграшковому, тіньовому, ляльковому та інших видах дитячих театрів.


Робота з дитячою книжкою:

- привчати дітей до постійного спілкування із книгою. Систематично розглядати дитячі книжки. Розширювати уявлення дітей про будову книжки, оформлення обкладинки, розташування на ній назви, прізвища автора, малюнка, який узагальнено передає тематику самої книги;

- формувати навички обережного поводження із книгою, охайного користування нею. Привчати до лагодження книжок і дотримання порядку в місцях їх зберігання спільно з дорослими, іншими дітьми чи самостійно;

- влаштовувати у дошкільному навчальному закладі групові та домашні дитячі «бібліотеки», залучати дітей до їх формування, поповнення, укладання тематичних добірок, книжкових виставок. Підтримувати інтерес до самостійного перегляду, читання книжок для них, ілюстрування, ліплення за мотивами й під враженням книжок, розігрування творів;

- привчати знати назву, автора обраної для перегляду, читання книги. Закладати уявлення про відомих дитячих поетів і письменників-класиків та сучасних, окремі цікаві фрагменти їхньої біографії, вчити впізнавати їх на портретах. Знайомити з видатними митцями слова рідного краю.
Навчання елементів грамоти:

- у межах добуквеного періоду до навчання елементів грамоти проводити підготовчу, пропедевтичну роботу із засвоєння елементів писемного мовлення;

- ознайомити з основними одиницями мовлення й навчити правильно користуватися термінами на їх позначення «речення», «слово», «звук», «склад», «буква»;

- сформувати елементарні уявлення про слово як основну одиницю мовленнєвого спілкування та його номінативні значення (може називати предмети і явища, дії, ознаки предметів і дій, кількість тощо). Дати уявлення про слова, які не мають самостійного значення і використовуються у мовленні для зв’язку слів між собою (показати на прикладах сполучників і прийменників);

- навчити виокремлювати із мовленнєвого потоку речення, сприймати його як кілька пов’язаних змістом слів, які висловлюють завершену думку;

- вправляти у поділі речень на слова, визначенні кількості й порядку слів у них та складанні речень із розрізнених слів, із заданим словом, у поширенні речень новими словами. Залучати дітей до моделювання речень у роботі із схемами речень;

- ознайомити із звуками мовними і немовними. На основі вдосконалення фонематичного слуху і вдосконалення звуковимови формувати уміння звукового аналізу мовлення;

- навчити визначати на слух перший і останній звуки у словах, місце кожного звука у слові, виокремлювати заданий звук у словах та визначати його позицію (на початку, в середині чи у кінці слова), виділяти звук, що частіше звучить у тексті, самостійно добирати слова із заданим звуком у певній позиції. Показати залежність значення слова від порядку чи зміни звуків (кіт – тік, карта – парта);

- сформувати знання про голосні та приголосні мовні звуки на основі уявлень про відмінності їх утворення. Дати поняття про склад як частину слова, утворену із одного чи кількох звуків, про складоутворювальну роль голосних звуків у словах;

- вправляти у поділі слів на склади з орієнтацією на голосні звуки, визначенні кількості та послідовності складів. Показати залежність значення слова від порядку складів у ньому (бан-ка – ка-бан, Ку-ба – Ба-ку). Навчити визначати наголошені й ненаголошені склади у словах, помічати смислову роль наголосу (за′мок — замо′к). Вправляти у складанні складових схем слів та доборі слів до заданої схеми;

- ознайомити з поняттям про тверді та м’які приголосні звуки. Навчити виконувати на слух звуковий аналіз слів, будувати звукові схеми слів із позначок або фішок відповідно до порядку й характеристики звуків у словах (голосний чи приголосний, твердий чи м’який приголосний).
ПРИМІТКА: з урахуванням індивідуальних схильностей, можливостей, інтересів дітей та побажань їхніх батьків розпочинати в індивідуальному порядку достроковий перехід до буквеного етапу в оволодінні елементами грамоти.

Почати ознайомлення із буквами як знаками передачі звуків на письмі. Сприяти ознайомленню з основними буквами за принципом частотності вживання відповідних звуків в усному мовленні, пропонуючи дітям не алфавітні, в звукові їхні назви.

Формувати початкові уміння звуко-буквеного аналізу складів і слів, злитого читання складів різної структури на основі аналітико-синтетичного способу: двобуквених закритих (голосний + приголосний ) і відкритих (приголосний + голосний), трибуквених без збігу та із збігом приголосних. Поступово переходити до читання односкладових, двоскладових слів простої структури, ускладнюючи завдання для читання залежно від індивідуального темпу засвоєння способів читання дитиною (до пропонування для свідомого читання речень і коротких текстів).
Підготовка до письма:

- розвивати просторові уявлення, уміння орієнтуватися на площині, сторінці альбому, книжки, зошита (знаходити центр, середину, лівий, правий, верхній, нижній краї, правий верхній, правий нижній та інші кути);

- розвивати дрібні м’язи, гнучкість суглобів та моторику пальців і кистей рук, координацію рухів кистей рук та очей, окомір у художній діяльності (малювання, ліплення, аплікація, конструювання і художня праця з різними матеріалами та інструментами, гра на музичних інструментах та ін.);

- вчити правильно тримати олівець і ручку для виконання спеціальних вправ з підготовки до письма (на відміну від утримання олівця при малюванні);

- вправляти у спеціальних графомоторних і графічних вправах із обведення контурів зображень, штрихування форм різними способами (крапками, короткими штрихами, прямими і хвилястими лініями у різних напрямках), проведення прямих, ламаних, кривих ліній різної конфігурації на нелінованій та лінованій основі;

- вчити впевнено рухатися по площині, вздовж рядка, ритмічно розміщувати на рядку прості зображення, графічні елементи і візерунки з них.

В індивідуальному порядку задовольняти інтерес дітей до друкування букв, складів і слів, вимова і написання яких збігаються.
Поради батькам:

Якомога більше спілкуватися з дітьми, розповідати їм і читати художню, пізнавальну літературу. Збагачувати досвід дітей позитивними враженнями під час прогулянок, екскурсій, цікавих спостережень у соціальному, культурному і природному довкіллі. При цьому враховувати пізнавальні інтереси й переваги своїх дітей. Детальніше зупинятися на об’єктах і явищах, які привабили дитячу увагу найбільше.

Розповідати дітям про себе (своє навчання, роботу, захоплення), про родичів (де живуть, ким працюють, ким доводяться дитині, які мають чесноти та інше) та людей, які оточують дитину за межами сім’ї. Частіше ділитися з дітьми спогадами про минуле, дитинство дорослих, улюблені ігри, друзів дитинства, цікаві чи складні життєві ситуації. Пропонувати дітям пограти в улюблені ігри рідних людей, почитати їхні улюблені книжки, переглянути улюблені фільми чи послухати дорогі пісні. Попросити малюків описати власні ігри з друзями у дитсадку чи у дворі, знайти в них спільне із уподобаннями свого дитинства, разом з дітьми придумати нові варіанти старих ігор і забав.

Організовувати спеціальні мовленнєві ігри для розвитку різних сторін усного мовлення, можна – із залученням рідних, сусідів, друзів. Так, для збагачення словника різними частинами мови корисно пограти в «Зимові слова», «Солодкі слова», «Скляні (дерев’яні, металеві, пластмасові та ін.) слова», «Ввічливі слова», «Веселі/сумні слова», «Спортивні слова» тощо. Тут важливо дати правильну, чітку установку: «Давай згадаємо всі слова, які нагадують нам про...». Поуправляти дітей у вживанні дієслів буде цікаво в ігрових завданнях «Хто що вміє робити?», «Зміни слово» (утворення нових дієслів за допомогою префіксів), а змагальна вправа «Хто назве більше?» стимулюватиме пошук іменників-назв частин предметів, прикметників, прислівників та інших частин мови.

У повсякденні корисно розширювати запас слів-узагальнень, проводячи ігрові вправи «Назви одним словом», «Магазин меблів (одягу, взуття, іграшок, продуктовий, молочний, овочевий...)», «Що зайве?».

У спілкуванні з дітьми слідкувати, чи вірно вони узгоджують між собою слова у словосполученнях і реченнях, вчасно і коректно виправляти помилки та включати дітей у створювані дорослим ситуації спілкування, де треба застосувати ці уміння. Наприклад, поставити відповідне питання (скільки вікон у нашій квартирі? у якій сукні підеш на день народження?) або запропонувати гру («Пограємо-порахуємо» на узгодження іменників з числівниками, «Хто який?» на узгодження прикметників із займенниками чи іменниками). Можна створювати й провокаційні ситуації мовлення, у яких пропонуються зразки неправильного зв’язку слів у висловлюваннях і які слід виправити («я мчу з гора без лижах» — «я мчу з гори на лижах»).

Звертати увагу дітей на багатозначність слів. У певних ситуаціях не втрачати можливість подумати разом над добором іншого слова замість сказаного, визначенням протилежності у дії чи якості, навести приклад різних значень однакових за звучанням слів. Тут стануть в нагоді й ігри «Скажи інакше», «Дружні слова», «Скажи навпаки», «Слова-близнюки».

Залежно від конкретної ситуації задовольнятися лаконічними висловлюваннями дітей або спонукати їх до побудови більш розгорнутих реплік. Щоб привчити говорити поширеними реченнями, варто подавати власні зразки такого мовлення і залучати дітей до гри. Наприклад, у грі «Мовчун і балакун» один гравець задає основу речення, а інший чи інші по черзі доповнюють її по слову наскільки це можливо: «Стоїть хата. – На березі стоїть хата. – На березі річки стоїть хата. – На мальовничому березі річки стоїть хата. – На мальовничому березі річки стоїть біла хата і т.д.».

Не менш цікаві ігри можна запропонувати із словотвору від заданого слова. Зокрема: побудувати ланцюжок слів від слова «вчити» (вчитель, учень, навчання, вчений тощо); утворити назви помешкань від назви тварини (корова – корівник, свиня – свинарник, курка – курник, вівця – вівчарня та ін.).

З метою відпрацювання чіткої звуковимови корисно розучувати з дітьми чистомовки і скоромовки. Якщо у 5-річних дітей спостерігаються вади звуковимови, слід звернутися за допомогою до фахівця-логопеда й виконувати всі рекомендовані ним артикуляційні, фонематичні вправи для постановки звуків, навчання їх диференціації.

Граючись у слова, варто пропонувати дітям завдання на виділення першого і останнього звука у власних іменах, назвах іграшок чи інших предметів довкілля, спільно з малюками визначати послідовно всі звуки у слові, шукати заданий звук у словах-назвах предметів, картинок, дій довкола себе тощо. Цікаво й позмагатися на більшу кількість названих слів із заданим звуком, із звуком у певній позиції у словах.

Корисно разом з дітьми «маніпулювати» звуками, складами, наголосами у словах, переставляючи їх. Ігри типу «Так і не так» наочно продемонструють дітям значення порядку звуків, складів і місця наголосу у словах .

Започаткувати й надалі підтримувати сімейну традицію щоденних бесід про прожитий день з обговоренням вражень, поточних проблем, досягнень, плануванням спільних заходів для дорослих членів родини і дітей. Спонукати дітей не лише до відповідей на поставлені дорослим питання, а й до самостійної їх постановки.

Привчати дітей бути ввічливими у розмові, бесідах з дорослими і дітьми. Подавати приклад того, як треба вести діалог за столом, у гостях чи при гостях, по телефону. Практикувати ненав’язливий аналіз поточного діалогу за допомогою питань «Чи уважно ти мене слухав?», «Що тобі незрозуміло?», «Які у тебе є питання до мене?» та ін.

Використовувати можливості сім’ї для залучення дітей до складання зв’язних розповідей: описування іграшки або страви, які сподобалися в гостях; описування уявних речей (автомобіля майбутнього, фасонів бальних суконь для Попелюшки, кімнати Незнайка і Знайка); розповідання за серіями сімейних фотографій (про новорічне свято у дитсадку, літній відпочинок) або картинок із дитячих коміксів; переказ літературного твору з власними імпровізаціями за слайдами діафільму, ілюстраціями у книзі; складання розповідей-суджень, міркувань, пояснень після перегляду вистав, телепрограм, поїздок., спілкування з дорослими і дітьми під час відпустки, перебування у лікарні тощо. Ділитися з дітьми своїми враженнями, висновками, ставленнями щодо прочитаного, побаченого, пережитого.

Читати дітям твори дитячої художньої літератури і дитячі журнали. Цікавитися новинками книжкового ринку та періодики для дошкільників, залучати дітей до їх вибору і придбання. Опікуватися домашньою бібліотекою, доручати дітям догляд за книжками, наведення порядку на полицях.


Показники мовленнєвого розвитку:

  • володіє правильною звуковимовою;

  • регулює дихання і темп у процесі мовлення;

  • володіє силою, висотою, тембром голосу;

  • розуміє значення мовлення для людини, використовує мову в різних цілях;

  • ефективно спілкується рідною мовою;

  • розрізняє рідну й чужу мови; виявляє інтерес до них;

  • має збалансований словниковий запас з кожної сфери життєдіяльності;

  • розмовляє грамотно, вживає прості й складні речення;

  • веде діалог невимушено, підтримує розмову на запропоновану тему;

  • дотримується мовленнєвого етикету у спілкуванні;

  • самостійно складає монологічні висловлювання різних типів;

  • отримує задоволення від читання (дорослим та власного);

  • вільно переказує знайомі літературні твори, зміст побаченого, розповідає напам’ять невеликі віршовані твори, складає і відгадує загадки;

  • має уявлення про речення, слово, склад, звук і букву як одиниці мовлення, виокремлює їх із мовленнєвого потоку;

  • має навички звукового аналізу простих слів;

  • цікавиться читанням, робить спроби читати;

  • правильно сидить за столом, тримає олівець і ручку;

  • орієнтується на сторінці книжки, альбому, зошита, в межах клітинки та ліній у зошитах з лінованою основою;

  • координує рухи очей і кисті руки та впевнено рухається по площині, вздовж рядка при виконанні графічних завдань.


ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК


Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка