Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний технічний університет імені івана пулюя маркетингові технології підприємств в сучасному науково-технічному середовищі монографія за редакцією професора Р


Характер процесної, продуктової еластичності і еластичності, яка



Сторінка9/106
Дата конвертації19.03.2019
Розмір6.95 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   106

Характер процесної, продуктової еластичності і еластичності, яка

стосується величини виробництва

Джерело: розроблено на основі [21]


Практика доводить, що прагнення підприємств щодо швидкості і одночасного зниження витрат поставок викликає порушення ланцюгів поставок під час введення нових виробів на ринок.

В умовах кризи зростає доцільність при виборі ланцюга поставок проводити аналіз витрат і користей при формуванні і використанні того чи іншого ланцюга поставок. Supply Chain Management [22] є стратегічною концепцією управління, яка спирається на кооперації всіх учасників ланцюга створення вартості з метою оптимального формування всіх процесів. Вихідний пункт в цій концепції становлять завжди потреби кінцевих клієнтів. Істотним елементом отже є орієнтація на клієнта і пов’язана з цим стратегія «pull». Важко однак забезпечити реалізацію такої стратегії вздовж цілого ланцюга поставок.

Відомо, що всі процеси в межах ланцюга можна підпорядковувати категорії «push» або «pull». Якщо у випадку стратегії «pull» процес запускається через замовлення клієнтів або замовлення попередньої ланки ланцюга, а, отже, дійсні потреби є відомими в час їх реалізації, то у випадку систем «push» продукти виробляються на підставі прогнозу попиту і виробляються на запас.

Запаси викликають з одного боку витрати (заморожування капіталу в запасах і витрати складування), з іншого збільшують ризик відсутності збуту частини виробів.

Стратегії «push» базуються найчастіше на довгострокових прогнозах попиту. Зазвичай прогнози виробників базуються на замовленнях покупців. Тому реакція на ринкові умови, що змінюються, в цій системі є набагато довшою. В результаті може виявитися для виробників, що вони є не в стані у повній мірі задовольнити попит, який змінюється, або зібрані запаси не можуть бути збуті, або збуваються зі значними знижками. Ефект «бичачого батога» призводить до великих коливань попиту, бо попит кінцевих споживачів прогнозується на підставі торгових замовлень посередніх ланок в ланцюзі [23]. Крім того необхідно враховувати наступні характеристики прогнозів:

– помилки прогнозів; довгострокові прогнози зазвичай менш точні, ніж короткострокові;

– агреговані прогнози ведуть до обмеження помилок прогнозу (вирівнююча дія через кількість);

– чим більша відстань в ланцюзі від кінцевих клієнтів, тим більші коливання даних;

– величину майбутнього попиту не завжди можна визначити, орієнтуючись на дані попередніх періодів, які стосуються продажу (необхідність вибору відповідної моделі прогнозу).

Так як стратегія «pull» використовує дійсний попит, у зв'язку з чим має місце зниження запасів, а, отже, значне зниження витрат, тому необхідна інформація вздовж цілого ланцюга (оптимально – з пунктів продажу). Негативною стороною цієї системи є можливе зростання часу поставок і мають місце обмеження можливості використання користей масштабу виробництва і транспорту.



Д. Сімчі-Леві і П. Камінскі [24] здійснили розвиток концепції, яка в умовах непевності попиту і можливості отримання ефектів масштабу, уможливлює вибір відповідної стратегії конструювання ланцюга поставок (рис. 2).


Рис. 2. Графічна інтерпретація логістичних стратегій конструювання ланцюга поставок

Джерело: розроблено автором на основі [24]

Стратегія (1) Make to Stock (Build to Stock) застосовується тоді, коли попит є передбачуваним, що уможливлює застосування в управлінні ланцюгами поставок концепції «push». Мова йде перш за все про утримування у торгових посередників запасів стандартних продуктів. Формування ланцюга поставок у виробництві й дистрибуції спирається на критерій ефективності. Негативною стороною цієї форми є високі рівні запасів. Водночас для випадку обмежених можливостей використання економії масштабу і високого рівня передбачуваності попиту рекомендується стратегія «pull» (2). Якщо обидва критерії характеризуються низьким або високим рівнем, тоді рекомендованою є стратегія змішаної форми («push-pull» (4) або «pull-push» (3)), яка уможливлює комбінування користей застосування обох стратегій. Змішані стратегії характеризуються насамперед визначенням обсягу замовлень клієнтів, який визначає момент переходу з фрагмента ланцюга поставок, функціонуючого на підставі прогнозів («push»), на частину ланцюга, організовану в спиранні на замовлення клієнтів («pull»). Ця границя знаходиться в тому оптимальному пункті, де не має високого рівня прогнозу. Тоді як фрагмент ланцюга поставок, який функціонує спираючись на стратегію «push», концентрується перш за все на мінімізації витрат, то частина ланцюга з використанням стратегії «pull» концентрується на забезпеченні еластичності дій і високому рівні реакції на ринкові зміни, а також на забезпеченні відповідного рівня обслуговування клієнта.

Розвиток суспільної свідомості впливає на зростання зацікавлення наукових і бізнес-середовищ проблемою екології щодо негативного впливу промисловості на рівновагу природного середовища. Ключовою проблемою стає пошук інструментів, які сприяли б концентрації уваги керівництва виробничих підприємств на узгодженні суспільних, господарських і екологічних цілей на перспективу, що уможливило б зниження шкідливого впливу виробничих процесів на саме підприємство і на оточуюче середовище. Незважаючи на те, що предметом діяльності підприємств не є розв’язання глобальних екологічних проблем, менеджери починають сприймати проблеми екології як інтегральну частину бізнес-стратегії, яка уможливлює формування для підприємства позитивного образу і отримання конкурентної переваги. Способом розв’язання цієї проблеми, який забезпечив би розвиток промисловості і захист середовища, і, що важливо при збереженні рівноваги між мінімізацією витрат і реалізацією економічних цілей організації, є створення на промислових підприємствах системи замкнутої петлі ланцюга поставок.

Під зворотною логістичною функцією розуміють узгоджений і координований комплекс заходів, який передбачає оптимізацію матеріального потоку, що направлений обернено до прямого матеріального потоку [15, 25, 26]. До цих заходів відноситься збір, сортування, декомплектація, переробка, відродження і утилізація товарів, тари, упаковки, які були задіяні і повернені внаслідок закінчення терміну експлуатації, пошкодження або помилок при відвантаженні і доставки готової продукції [27].

В [15] визначено область діяльності, яку ідентифіковано як логістику переробки і утилізації, і окреслено її цілі та основні логістичні функції. Німецькі дослідники [28] розглядають як основний матеріальний потік, так і побічний, зворотний, об’єктами якого є вторинна сировина, використана продукція, відходи і упаковка. Цю діяльність названо «вторинним господ­дарюванням», яка спрямована на зменшення негативного впливу на оточуюче середовище з одного боку, а з іншого – на зниження логістичних витрат та їх економію у процесі повторного використання з метою отримання прибутку від цієї діяльності.

Досвід провідних компаній світу можна подати у вигляді замкнутого ланцюга, який реалізує фірма Хеrox [28, с.150]. Слід зауважити, що зворотній логістичний ланцюг не завжди має ті самі ланки, що має прямий. Термін зворотна логістика ідентифікується з поняттям «замкнута» логістика і «реверсна» логістика. Організація зворотної логістики передбачає вирішення таких питань щодо узгодження стратегії зворотної логістики [29, 27]:



  • з життєвим циклом товару і сезонністю попиту;

  • з стратегією ціноутворення на пошкоджені або відновлені товари;

  • з рівнем післяпродажного сервісу як додатковою послугою;

  • з виділенням сервісного обслуговування в окремий бізнес (а саме в аутсорсинг);

Ключовими параметрами моделі зворотної логістики є:

  • стандарти якості обслуговування, які формуються для кожного сегмента споживачів;

  • єдиний процес обробки товарів, які повертаються;

  • кількість точок повернення товарів обмежується одним каналом повернення – через магазини або сервісні центри;

  • високий рівень централізації зберігання і обробки цих товарів;

  • широке застосування аутсорсингу окремих товарів зворотної логістики, тобто передача функцій приймання, сортування по дефектах, транспортування тощо;

  • застосування інтегрованих ІТ-систем, які відслідковують і обробляють продукти по всьому замкнутої петлі ланцюга поставок;

  • виділення сервісної служби в окрему бізнес-одиницю або центр прибутку.

Виникає необхідність ідентифікувати чинники впливу на формування замкнутої петлі ланцюга поставок і розробити алгоритм правильно створеної замкнутої петлі ланцюга поставок, функціонування якої приносило б прибутки і користі.

Сьогодення диктує необхідність переміщення готової продукції в напрямі від клієнта до виробника, що є великою проблемою управлінських кадрів ланцюга поставок. Менеджери мусять враховувати не тільки переміщення і трансформацію матеріальних потоків в напрямі до клієнта, але також переміщення в протилежному напрямі, маючи на увазі можливість отримання назад вартості i/або узгодженого з правилами і нормами знешкодження продукту (рис. 3).




Рис. 3. Концепція потоків переміщення матеріального потоку в замкнутій петлі ланцюга поставок

Джерело: розроблено на підставі [25]

Матеріальний потік, який може бути сировиною для виробництва, формується з отриманої назад сировини, що дозволяє замкнути повернення матеріалу і отримати замкнуту петлю в ланцюзі поставок (англ. Closed Loop Supply Chain).

Дії, які охоплюють переміщення благ від клієнта до підприємства, що визначається як зворотна логістика, відрізнятимуться в значній мірі від дій, пов’язаних з переміщенням благ до клієнта (табл. 4).

Незалежно від характеру галузі існують певні основні характеристики замкнутої петлі ланцюга поставок, які слід враховувати проектуючи систему зворотної логістики:

– визначником для встановлення витрат і послуг є конкурентне середовище;

– велике число переміщень матеріалів і зв’язків між ними визначає складність системи;

– має місце велика непевність поставок, як стосовно кількості, якості, структури, так і часу;

– відсутність зв’язку між пропозицією (запас зношених продуктів) і попитом (потребою і вимогами виробника);

– виступає структура «воронки» - багато постачальників, небагато споживачів (у зворотному ланцюзі поставок сировиною є вживані продукти, що повертаються з ринку, тому є набагато більше джерел сировини, ніж у випадку традиційних ланцюгів);

– ринок важко ідентифікується;

– підставою створення нових ринків можуть бути правові норми або відповідальність перед суспільством за захист природного середовища.
Таблиця 4

Порівняльна характеристика традиційного і зворотного ланцюгів поставок

Сфера дослідження

Традиційний ланцюг поставок

Зворотний ланцюг поставок

Прогнозування

Має місце (залежить від типу ланцюга поставок)

Важко передбачити наперед

Дистрибуція

Постачання переважно до багатьох дистрибуційних пунктів

«Постачання» здійснюється клієнтами переважно до одного приймального (сервісного) пункту

Якість

Якість матеріалів/компо-нентів, готової продукції можна передбачити, часто відома з випередженням у часі і узгоджена з вимогами (специфікацією) клієнта

Якість матеріалів/компонентів непередбачувана, процес її встановлення здійснюється в моменті розбирання і тестування, залежить від фази життєвого циклу продукту (ступеня зношення) і джерела повернень

Закінчення таблиці 4



Асортимент

Кількість продуктів відповідає кількості в замовленні, або її формує попит

Змінна кількість продуктів, залежить від фази життєвого циклу продукту і джерел повернення; такі поняття як замовлення чи попит не існують

Ціна

Відносно однорідна (акцептована) оцінка

Неоднорідна оцінка, залежить від багатьох чинників, насамперед від ступеня зношення

Продукту


Поведінка на ринку

Має велике значення швидкість розпізнання характеру попиту і реакція на його зміну

Швидкість розпізнання не пріо­ритетна

Витрати

Легко ідентифікуються

Важко ідентифікуються

Управління запасами

Згідно з прийнятим методом

Управління запасами носить змінний характер

Життєвий цикл продукту

Життєвий цикл продукту є керованим

Життєвий цикл продукту є важко керованим або взагалі некерованим

Переговори

Мають місце між безпосередніми співучасниками

Переговори ускладнені деякими чинниками

Маркетинг

Методи маркетингу добре розпізнані і підлягають плануванню

Утруднений маркетинг

Процес

Прозорий

Порушений

Час поставки

Передбачуваний, сформульова­ний для кожного постачальника з визначеним стандартним від­хиленням

Змінний, залежить від часу процесів, необхідних для отримання назад вартості, таких як розбирання, рециклінг тощо

Доступність

Продукт доступний безпе­рервно

Змінна доступність продуктів

Джерело: власна розробка на підставі [25, 27]
Слід зауважити, що не існує одного універсального алгоритму створення замкнутої петлі ланцюга поставок, функціонування якої приносило б прибутки і користі. На практиці замикання петлі переважно реалізується методом спроб і помилок. Однак можна виділити певні основні, спільні дії (рис. 4), такі як [29]:

  • повернення продукту (англ. Product Acquisition) стосується отримання назад і фізичного збирання продукту часто з розшарованого ринку (іноді через перекупку спожитого продукту);

  • реалізацію процесів доцільно здійснювати поблизу кінцевого клієнта/споживача;

  • проведення логістики повернення (англ. Reverse Logistics) – фізичне транспортування зібраних від клієнтів продуктів до місця, в якому вони будуть ремонтовані, відновлювані, чи піддаватися вторинному виробництву;



Рис. 4. Графічна інтерпретація замкнутої петлі ланцюга поставок


Джерело: власна розробка

  • здійснення тестування, сортування, розподіл продуктів, бо зібрані продукти вимагають впорядкування, пересортування з точки зору своєї якості, а також структури, щоб можна було б визначити для них відповідний канал зворотного переміщення. Сортування залежить від результату попередньо проведеного тестування. Натомість рішення про розподіл залежить не тільки від стану самого продукту, але від вимог, які ставить ринок;

  • реалізацію процесів поліпшення – процеси повернення, ремонту і відновлення продуктів, частин і матеріалів;

  • проведення повторного маркетингу (англ. Re-marketing) з метою утворення, використання ринків збуту для відновлених продуктів, які прийшли з вторинного виробництва, і переконання клієнта у якості відновлених продуктів;

  • редистрибуцію і продаж, які зазвичай співпадають з дистрибуцією і продажем нових продуктів, бо використовуються ті самі канали.

Замикання петлі може здійснюватися різними способами, наприклад, через повторне споживання продукту як самого, його компонентів або матеріалів, з яких складався продукт. Замикання петлі означає, що матеріали рухаються в закритому обігу, але з технічних і організаційних причин не стають відходами. Саме замикання петлі ланцюга поставок є економічно обґрунтованим і безперечно вигідним для зовнішнього середовища.

Стратегічною для замикання петлі ланцюга поставок ланкою є клієнт, бо від його залучення і переконання залежить ступінь замикання ланцюга. Підприємства мусять проявити чималу креативність, щоб заохотити клієнтів, споживачів своїх продуктів до того, щоб товар, який припинить бути корисним з різних причин (буде зіпсутим, зношеним чи просто перестане бути необхідним), віддадуть до призначеного пункту.

Слід зауважити, що зворотні продукти становлять сировину для вторинного виробництва. Якість цієї сировини залежить від стану повернутих благ, а звідси необхідно створення буфера, в якому проводиться оцінка і поділ отриманих назад благ. Такий пункт визначають назвою воріт (англ. gatekeeping point), бо тут і наступає сортування повернутих благ на фактично дефектні або зношені, а також на необґрунтовані повернення. Завдяки цьому можна виключити витрати, пов’язані з продуктами, які загалом не повинні бути в зворотному ланцюзі поставок, а також витрати товарів, які були направлені до невідповідного каналу. Від ефективної роботи цього пункту залежить функціонування і рентабельність цілого ланцюга зворотних переміщень, тому корисною є його алокація найближче до клієнта, тобто місця, в якому продукти входять до каналу зворотної логістики.

Клієнт є ключовим елементом ланцюга поставок не тільки через те, що поставляє сировину для вторинного виробництва. Він також є споживачем продуктів, що походять з такого виробництва. Тут важливим є розроблення марки і переконання клієнта щодо якості відновленого продукту.

Розширення підприємством своєї діяльності або створення нової моделі бізнесу в сфері замкнутої петлі ланцюга поставок ймовірно в майбутньому принесе достатньо відчутний рівень прибутку, бо вже сьогодні загальносвітовий ринок «логістики повернення і ремонтів» високо технічних інвестиційних благ, електроніки і упаковок виріс від 17 млрд. дол. США у 1994 році до 34 млрд. дол. США [30].

Оскільки небагато підприємств пристосувало і розвинуло у себе ідею замкнутої петлі, то це є все ще сфера, з якої можна отримати наступні цінності з ідентифікованих дій:

– прийняття повернень – проблемою є як організаційно, так і витратно видозмінити товар, який повинен повернутися до прямого ланцюга поставок;

– демонтажу і поверненню продуктів – продукти, які були заміщені новими або удосконаленими моделями, повертаються до ланцюга поставок і підлягають процесам демонтажу і повернення;

– утилізації або знаходженню використаних товарів.

Проблему чи бар’єр в розширенні ланцюга поставок становлять також відсутність розуміння у керівних кадрів, що зворотні переміщення створюють конкурентну перевагу, чи переконання, що разом з поставкою продуктів зникає відповідальність виробника, а також нехтування поверненнями відносно витрат, вартості активів, а також потенційних надходжень.

Важливим елементом стратегії управління ланцюгом поставок є знаходження оптимального співвідношення між безпекою та рівнем свободи. Оцінка ризику логістичних процесів в ланцюгу поставок може бути здійснена в процесі реалізації внутрішнього аудиту. З цією метою є необхідним нагромадження інформації, що дозволяє ідентифікувати чинники ризику, встановити ймовірність і рівень їх впливу.

На підставі отриманих аналітичних оцінок можна пропонувати використання тих чи інших інструментів управління ризиком в ланцюгах поставок.

Процес управління ризиком в ланцюгу поставок може бути структурований на три цикли:


  • цикл стратегічного впливу на цілі ланцюга поставок;

  • цикл тактичного впливу на формування завдань учасників ланцюга поставок;

  • цикл операційного впливу на реалізацію логістичних процесів із врахуванням ідентифікованих чинників ризику.

Оцінка ефективності системи управління ризиком в ланцюгу поставок вимагає моніторингу, в результаті чого можна здійснити верифікацію ефекту використаних інструментів, застосувавши статистичний, математичний або змішаний метод.

Викладені результати дослідження впливу вагомих чинників на формування та функціонування ланцюга поставок обумовлюють доцільність типізації процедур конструювання ланцюга поставок відповідної продукції у відповідних зовнішніх та внутрішніх умовах проектування його функціонування, що складає теоретичні засади категорії «детермінування ланцюга поставок продукції».

Прийнято, що детермінування ланцюга поставок – це опис структури його учасників (конструкції), відносин між ними, підпорядкованими та такими, що не конфліктують із цілями функціонування всього ланцюга поставок, а також кількісні/якісні оцінки обов'язкових його детермінант щодо приналежності до циклу економічної кон'юнктури, структури галузі, виду продукції та характеру попиту на неї, цілей ланцюга поставок та ризику їх досягнення.

Процедура детермінування ланцюга поставок вимагає однозначно описати його сутність щодо відповідності:

1.Актуальній стадії циклу економічної кон’юнктури:

– на стадії зростання акцент відводиться швидкості дій щодо збільшення та прискорення обороту (проблема витрат часто відходить на другий план);

– на стадії рецесії навпаки – акцент робиться на мінімізацію витрат, передусім шляхом «схуднення» ланцюга поставок, зниження рівня індивідуалізації виробництва та обслуговування клієнтів тощо.

2.Структурі галузі та її продукції:

– технологічна складність виробництва, багатономенклатурність постачання та багатоасортиментність дистрибуції, що як правило характерно для інвестиційних продуктів, вимагає максимального використання виробничих ресурсів;

– виробництво споживчих благ переслідує мету максимізації рівня обслуговування клієнтів.

3.Виду продукту та характеру попиту на нього:

– віднесення продукту до категорії функціональних, тобто стандартних, означає високу передбачуваність попиту на кінцеву продукцію, а відтак доцільність конструювання стабільного ефективного ланцюга поставок;

– віднесення продукту до категорії інноваційних, складних означає ненадійність оцінок прогнозу попиту, а відтак доцільність конструювання еластичного ланцюга поставок.

4.Технологічній орієнтації ланцюга:

– висока надійність оцінок очікуваного (прогнозу) попиту обумовлює вибір ланцюгової стратегії push («проштовхування»), що означає планування функціонування ланцюга на основі прогнозу попиту;

– низька надійність прогнозу попиту обумовлює вибір ланцюгової стратегії pull («витягування»), що означає планування функціонування ланцюга поставок на основі існуючого (актуального) попиту; із врахуванням можливості щодо отримання ефекту масштабу, тобто врахування типу продукту (стандартного чи інноваційного) можливим є диференціювання базових push і pull -стратегій на чисті push і pull та змішані (гібридні) pull/push і push/pull стратегії;

5.Форми петлі ланцюга поставок, яка може бути як відкритою (псевдопетлею), так і замкнутою, що визначає наступну детермінанту ланцюга поставок:

– відкритий;

– замкнутий.

6.Характеру відносин між учасниками ланцюга поставок, які можуть бути диференційовані співвідношенням, залежності та рівня свободи, а відтак це уможливлює загальну оцінку безпеки та ризику функціонування ланцюга поставок.

На рисунку 5 з представлено алгоритм детермінування ланцюга поставок шляхом почергової ідентифікації оцінок детермінант та оцінок їх декомпозиції.

Попереднє застосування цього алгоритму до низки приладобудівних підприємств Тернопільської області дозволяє сформувати для наступного обгрунтування гіпотезу детермінування ланцюга поставок продукції цих підприємств:



  • пріоритетна ціль ланцюга поставок – зниження витрат;

  • інструменти – оптимізація процесів в ланцюгу поставок;

  • ланцюг поставок має володіти певними властивостями еластичності (процесної, продуктової та кількісної), щоб ефективно адаптуватися до актуального попиту;

  • доцільним є для окремих компонентів кінцевих виробів створення замкнутої петлі;

  • можливим є формування неформального ланцюга поставок, де будуть переважати трансакційні та договірні відносини.

  • для умов функціонування ланцюга поставок машинобудівної продукції промислового призначення досліджуваних підприємств рекомендоване часткове впровадження досконалого переміщення у нижній частині ланцюга поставок на засадах pull-стратегії (стратегії витягування) та пристосувальних поточних планів;

  • щодо верхньої частини ланцюга поставок машинобудівної продукції промислового призначення доцільно використовувати концепцію економічної величини виробництва на засадах push-стратегії. Такі рекомендації дадуть змогу реалізувати гібридну конструкцію ланцюга поставок push/pull, що позитивно впливатиме на використання виробничих потужностей, зайнятість, запаси та вирати.


№ етапу

Ознака детермінування ланцюга поставок

Оцінки детермінант ланцюга поставок

Профіль ланцюга поставок

Сутність

диференціація




1

1.Цикл економічної кон'юнктури

Стадія зростання

Ідентифікація цільових зовнішніх пріоритетів:

  • обсяг продажу

Ціль -

зростання обсягу



Стадія рецесії

  • ефективність продажу

Ціль -

зниження витрат






2

2.Структура галузі та ринку

Можливість отримання ефекту масштабу

  • висока

Ідентифікація цільових внутрішніх пріоритетів:

  • максимізація використання ресурсів

Оптимізація:

-внутрішніх процесів



  • низька




  • максимізація обслуговування клієнтів

-зовнішніх процесів




3

3.Вид продукту та характер попиту

Функціональний

Висока передбачуваність попиту

Ефективний ланцюг поставок

Інноваційний

Низька передбачуваність попиту

Еластичний ланцюг поставок




4

Декомпозиція ознаки 3 та рентабельності капіталу

Стандартні продукти

Ефективний ланцюг поставок

Зростання рентабельності капіталу

Стабільний ланцюг





Складні продукти

Еластичний ланцюг поставок

Зростання рентабельності капіталу

Адаптований ланцюг






5

4. Надійність оцінок прогнозу попиту

Висока

Прогноз попиту

Push-стратегія ланцюга поставок

Низька

Актуальний попит

Pull-стратегія ланцюга поставок




6

Декомпозиція ознак 2 та 4

Високий ефект масштабу

Надійний прогноз

Чиста push-стратегія

Чиста pull-стратегія






Малий ефект масштабу

Ненадійний прогноз

Гібридна pull/push-стратегія

Гібридна push/pull-стратегія








7

5.Форми ланцюга поставок

Однонапрямле­ний

Псевдопетля

Відкритий ланцюг поставок

Циклічний

Петля замкнена

Замкнений ланцюг поставок




8

6.Характер відносин у ланцюгу поставок

Трансакційний

Більше свободи, менше відповідальності

Неформальний ланцюг поставок

Партнерський

Менше свободи, більше відповідальності

Формальний ланцюг поставок

Рис. 5. Алгоритм детермінування ланцюга поставок продукції

Джерело: власна розробка

Таким чином, нами було встановлено базові характеристики детермінування ланцюга поставок продукції, до яких зараховано галузеву приналежність, особливі ознаки процесів постачання виробництва та дистрибуції, вид попиту та цілі ланцюга поставок.

Ідентифікувавши перераховані характеристики, машинобудівне підприємство як ініціатор формування ланцюга поставок матиме змогу застосувати стандартні процедури та інтелектуальні продукти в імітаційному режимі, здешевивши процедури проектування/перепроектування ланцюгів поставок машинобудівної продукції.


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   106




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка