Міністерство освіти і науки України Академія муніципального управління



Сторінка1/30
Дата конвертації24.05.2018
Розмір3.41 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30
Міністерство освіти і науки України

Академія муніципального управління

Кафедра зовнішньоекономічної діяльності та маркетингу

ДИПЛОМНА РОБОТА

Управління розрахунковими операціями підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності (на прикладі дочірнього підприємства ТОВ “АНТ” ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр”)

Студента 5 курсу групи МЗД

спеціальності "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності"

Науковий керівник:

Допущено до захисту,

протокол засідання кафедри ЗЕД та маркетингу

№__________ від ______________________

Зав. кафедрою_________________________


Київ – 2005

Зміст
Вступ

1. Теоретико-методичні підходи до організації розрахункових операцій в зовнішній торгівлі підприємства

1.1 Механізм розрахунків в зовнішній торгівлі

1.2 Підходи до вибору способу, засобу та методу платежу в зовнішній торгівлі

1.3 Вплив системи розрахунків на зменшення рівнів ризиків та витрат в зовнішній торгівлі

2. Механізм та ефективність розрахунків по зовнішньоторгових операціях на дочірньому підприємстві ТОВ “АНТ” ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр”

2.1 Організаційна структура підприємства

2.2 Ефективність зовнішньоекономічних операцій на підприємстві

2.3 Аналіз схем розрахункових операцій та впливу механізму розрахунків на зовнішньоекономічні операції підприємства

3. Обґрунтування ефективності факторингових та форфейтингових розрахункових операцій в зовнішньоекономічній діяльності дочірнього ТОВ “АНТ” ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр”

3.1 Економіко-математичні моделі “ризик-дохідність” різних видів розрахункових операцій в прийнятті управлінських рішень

3.2 Моделювання підвищення доходності підприємства при впровадженні факторингово-форфейтингових розрахункових операцій в зовнішньоекономічній діяльності

3.3 Прогноз удосконалення показників та ефективність впровадження факторинго-форфейтингових розрахункових операцій в зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ
Сьогодні в Україні суб'єкти господарювання мають можливість активно брати участь в міжнародному економічному співробітництві.



Нормами Закону Україні від 16.04.91 № 959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність” (далі – Закон №959) визначено, що зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - це складна сукупність управлінських відносин, що виникають у сфері зовнішньоекономічної діяльності у зв'язку з плануванням, організацією, керівництвом і контролем виконання конкретних міжнародних ділових операцій на різноманітних рівнях управління бізнесом, головним чином на підприємствах.

Процес входження України в систему світогосподарських зв'язків багато в чому залежить від якості прийняття управлінських рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Міжнародні ділові операції, як і внутрішні, є результатом визначених управлінських дій: прогнозування і планування, організації, мотивації, керівництва і контролю.

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) пов'язаний із застосуванням загальних ідей і концепцій менеджменту у всіх формах зовнішньоекономічної діяльності (експорті й імпорті товарів і послуг, лізингових операціях, прямому інвестуванні і т.д.). Сутність менеджменту зовнішньоекономічної діяльності полягає в комплексному дослідженні та моделюванні міжнародного середовища у поєднанні з налагодженою взаємодією всіх підрозділів і посадових осіб організації в інтересах продуктивного досягнення визначених зовнішньоекономічних стратегій, які мають три ключових моменту.

По-перше, менеджмент ЗЕД є визначеним процесом, що, насамперед, включає вивчення і проектування елементів міжнародного середовища: закордонних партнерів, рівня цін, митних правил, міжнародних норм і звичаїв та ін. У цій частині акцент робиться не тільки на аналіз та оцінку майбутніх міжнародних операцій, але і на проектування взаємовідносин з урахуванням визначених процедур.

По-друге, необхідно домагатися ефективної взаємодії не тільки між працівниками зовнішньоекономічних підрозділів, але і між усіма службами підприємства, що і визначає успіх на міжнародних ринках. Тому менеджмент ЗЕД, безумовно, включає і зусилля інших працівників у просуванні товарів фірми на зовнішні ринки.

По-третє, критерієм якості менеджменту ЗЕД є не тільки успіх сам по собі (досягнення цілей), але і ціна цього успіху (витрати ресурсів, продуктивність).

Актуальність досліджень дипломної роботи полягає:

- в необхідності аналізу існуючих схем міжнародних розрахункових операцій та побудови на основі фактичних даних оптимальних схем управління розрахунками з впровадженням ризик-орієнтовного підходу до вибору нових інструментів в розрахунках;

- в підтвердженні перспективності розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства на основі оптимального вибору максимального прибутку та мінімального ризику розрахункових операцій;

- обґрунтованих пропозиціях розвитку факторинго-форфейтингових схем розрахунків при експорті - імпорті граніту, бартерному обміні граніту на нове закордонне полірувальне обладнання та обладнання з алмазними дисковими пилами, робота за схемами давальницької сировини з європейськими видами граніту;

- необхідності отриманні управлінських алгоритмів формування економічно оптимальних схем розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

Мета досліджень дипломної роботи: вивчення закономірностей та принципів фінансового механізму діяльності підприємств у зовнішньоекономічних відносинах, оцінка конкуруючих схем розрахунків при зовнішньоекономічній діяльності підприємства, розробка економіко-математичної моделі та оцінка впливу схем розрахунків на економічну ефективність діяльності підприємства на зовнішньоекономічному ринку.

Об’єкт досліджень дипломної роботи : зовнішньоекономічна діяльність та впровадження оптимальних розрахункових операцій у дочірньому підприємстві ТОВ “АНТ”(Київська область) відкритого акціонерного товариства “ЯНЦІВСЬКИЙ ГРАНІТНИЙ КАР'ЄР” (Запорізька область) за 2002 - 2004 роки.

Предметом досліджень дипломної роботи є алгоритмізація схем розрахункових операцій в зовнішньоекономічній діяльності підприємства для створення оптимальних схем управління економічною ефективністю розрахунків в зовнішньоекономічних контрактах.

Основним завданням в першому розділі дипломної роботи було проведення аналізу існуючого механізму та інструментарію зовнішньоекономічних операцій.

Основним завданням в другому розділі дипломної роботи було проведення аналізу ефективності управління зовнішньоекономічними операціями в дочірньому ТОВ “АНТ” ВАТ “Янцівський гранітний кар’єр” у 2002 –2004 роках.

Основними завданнями в третьому розділі дипломної роботи була побудова алгоритмів управління доходністю різних схем розрахунків при експорт-но-імпортних операціях і реалізація їх у вигляді таблиць-програм розрахунків на ПЕОМ в середовищі “електронних ” таблиць EXCEL-2000, а також проведення чисельного моделювання та оцінки ефективності впровадження факторингових та форфейтингових схем розрахунків в зовнішньоекономічних операціях з моделюванням впливу нових схем розрахунків в зовнішньоекономічній діяльності на загальну ефективність діяльності підприємства.

Методичною та методологічною базою проведення дипломного дослідження були законодавчі та нормативні документи в області зовнішньоекономічної діяльності, а також монографії, учбова література та періодичні видання.

Інформаційно-методологічною базою досліджень дипломної роботи були звітні документи дочірнього підприємства ТОВ “АНТ” ВАТ “Янцівський гранітний кар’єр” за 2002-2004 роки.

Практичне значення отриманих результатів дипломної роботи – в наданні аналітичним групам Наглядової Ради акціонерів ВАТ “Янцівський гранітний кар”єр” нового методологічного підходу до побудови оптимальних схем зовнішньоекономічних розрахунків в діяльності дочірнього підприємства.
1. Теоретико-методичні підходи до організації розрахункових операцій в зовнішній торгівлі підприємства
1.1 Механізм розрахунків в зовнішній торгівлі
Міжнародні розрахунки проводяться перш за все у зовнішній торгівлі за надані послуги і продані товари та некомерційні операції при кредитуванні й русі капіталів між країнами, в тому числі пов'язаному з будівництвом об'єктів за кордоном при наданні різноманітних допомог, підтримок.

Стан міжнародних розрахунків залежить від умов зовнішньоторговельних контрактів, міжнародних правил та звичаїв, банківської практики, валютного законодавства та інших факторів.

Міжнародні розрахунки - це регулювання платежів за грошовими зобов'язаннями та вимогами, які виникають між юридичними особами та громадянами різних країн на підставі економічних, політичних, науково-технічних, культурних та інших відносин. Серед міжнародних розрахунків переважають платежі з зовнішньої торгівлі, кредитів та інвестицій. Міжнародні розрахунки в основному провадяться через банки за допомогою кореспондентських відносин, що обумовлюють ведення кредитними установами кореспондентських рахунків. Ці рахунки провадяться переважно у безготівковому порядку.

Кореспондентськими відносинами [38,c.6] називається традиційна форма банківських зв'язків, яка використовується в основному при обслуговуванні зовнішньої торгівлі і включає в себе сукупність усіх можливих форм співробітництва між банками. Встановлення кореспондентських відносин між двома банками припускає заключення кореспондентської угоди, що у свою чергу означає, що банки, обмінявшися контрольними документами (альбомами зразків підписів осіб, уповноважених підписувати банківську документацію і ключем для ідентифікації телеграфного переписування), виконують різні операції з доручення один одного в межах встановлених один одному лімітів на проведення тих чи інших операцій [42, c.158].

Кореспондентська угода містить у собі всі умови і порядки на підставі яких будуються взаємини банків. У рамках кореспондентської угоди виконуються акцепти тратт, акредитивні операції, виплата переказів, видача гарантій інкасування документів і т.п. Для зручності розрахунків банки-кореспонденти відкривають один одному кореспондентські рахунки в різних валютах. Для торгових партнерів наявність кореспондентських відносин між банками експортера й імпортера має велике значення, оскільки дозволяє здійснювати без затримок міжнародні розрахунки й уникати включення в них третіх банків (і тим самим уникати додаткових витрат ).

Кореспондентською угодою, що передбачає відкриття коррахунків банками друг у друга ( рахунки "Ностро" і "Лоро" ) чи відкриття рахунків в одному з банків , окреслюються:

а) вид і валюта рахунків, що відкриваються; порядок нарахування відсотків; можливість переказу коштів з рахунків в інші країни; право конверсії коштів на рахунках в іншу валюту; перелік надходжень і платежів, що можуть здійснюватися по рахунках; можливість одержання і надання кредиту у формі овердрафта чи іншій формі; ліміт такого кредиту і порядок погашення; захисне застереження до сальдо рахунків і ін.;

б) перелік установ і філій банку, яким надається право робити операції по рахунках із вказівкою їхньої точної адреси, номерів телексів і інших необхідних даних;

в) форми і порядок розрахунків (порядок відкриття, авізування, підтвердження і виконання акредитивів, умови рамбурсування, порядок здійснення інкасових, переказних і інших розрахункових операцій);

г) порядок стягування комісійної винагороди і відшкодування поштових, телеграфних і інших витрат, застосування переказного телеграфного ключа;

д) інші питання, що представляють взаємний інтерес.

Уповноважений банк України (банк який отримав відповідну ліцензію та дозволи Національного банку України,може здійснювати прямі міжбанківські розрахунки в іноземній валюті [1, c.12]:

а) з банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи прямі кореспондентські відносини на підставі укладеного договору за допомогою:

- пошти, телеграфу, телекса, інших засобів зв'язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації (при цьому виконання розрахункових документів, одержаних за допомогою факсимільного зв'язку, не дозволяється);

- міжнародних телекомунікаційних систем, зокрема S.W.I.F.T.;

- програмних та технічних засобів формування і передавання розрахункових документів та повідомлень у форматі платіжної системи банку-кореспондента (резидента та нерезидента), наданих цим банком, за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації;

б) з банками-резидентами через систему електронних платежів Національного банку України в мультивалютному режимі [2, c.44].

Банк-резидент, який не має ліцензії на відкриття кореспондентських рахунків у банках-нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій за ними, може виконувати міжнародні розрахунки за допомогою мережі кореспондентських рахунків іншого банку України, який уповноважений на здійснення таких розрахунків.

Розрахункові документи, які передаються за допомогою телеграфу, телекса або інших засобів зв'язку, мають бути структуровані з метою спрощення їх подальшої автоматизованої обробки, при цьому доцільно використовувати формати, наближені до форматів міжнародної системи S.W.I.F.T.(Додаток Б).

SWIFT (Society for World-Wide Interbank Financial Telecommunications) - співтовариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій є ведучою міжнародною організацією в сфері фінансових телекомунікацій. Основним напрямком діяльності SWIFT є надання оперативного, надійного, ефективного, конфіденційного і захищеного від несанкціонованого доступу телекомунікаційного обслуговування для банків і проведення робіт зі стандартизації форм і методів обміну фінансовою інформацією [64, c.74 ].

Один з основних напрямків діяльності суспільства SWIFT полягає в розробці уніфікованих засобів обміну фінансовою інформацією. Формати стандартизованих машинних повідомлень розроблені таким чином, щоб зробити їх найбільш незалежними від національних особливостей банківської сфери в кожній конкретній країні. У той же час уніфіковані формати повідомлень, використовувані для передачі інформації в мережі SWIFT, поряд із привласнюваними суспільством банківськими ідентифікаційними кодами (восьмизначный код, що є унікальною адресою банківських і інших фінансових інститутів) рекомендовані ISO як міжнародні стандарти. Стандарти SWIFT стали стандартами де факто для фінансових повідомлень, роблячи усе більший вплив на банківську справа різних країн.

Уніфікація машинних форматів значно полегшує контроль коректності повідомлень, що відправляються, що, з одного боку, забезпечує захист від випадкових помилок, і, з іншого боку, підвищує пропускну здатність системи для правильно сформульованих повідомлень. Процеси підготовки й обробки повідомлень цілком піддаються автоматизації, що значно підвищує ефективність і рентабельність банківської діяльності.

В даний час використовується 11 категорій, що охоплюють більш 130 типів повідомлень (Message Transaction - MT), побудованих таким чином, щоб забезпечувати виконання фінансових операцій з великою точністю .

Повідомлення, як правило, передаються від одного користувача до іншого, але існує категорія системних повідомлень, що дають можливість користувачу взаємодіяти з мережею (категорія 0). Системні повідомлення використовуються для запиту визначених дій і одержання спеціальних звітів, пошуку повідомлень у базі даних, для навчальних і тренувальних цілей. Користувач може одержувати від мережі запити, чи вона може інформувати його про свій поточний стан, відновлення, нові послуги і т.д.

Існують три основних системних повідомлення:

LOG-IN/OUT - системне повідомлення для входу/виходу в систему;

RETRIEVAL - по цьому запиті система надсилає копію збереженого повідомлення;

REPORTS - дає можливість одержання різного виду рахунків.

Системні повідомлення користаються найвищим пріоритетом, оскільки містять інформацію, що стосується функціонування мережі.

Банківські повідомлення поділяють на термінові і звичайні, причому за відправлення термінових повідомлень стягується спеціальний тариф.

Всім іншим типам повідомлень, що відноситься до категорій 1-9 і n, привласнені тризначні цифрові коди, причому перша цифра відповідає категорії операції.

Категорія n - повідомлення загальної групи. Кожне повідомлення з загальної групи може використовуватися в кожній з категорій 1-9, Коди повідомлень загальної групи виглядають як n9М, де n заміняється номером тієї категорії, що щонайкраще відповідає мети повідомлення, 9 указує на особливий характер повідомлення в кожній з категорій, М визначає конкретний тип повідомлення (наприклад, 0 - повідомлення, 2 - вимоги про анулювання, 5 і 6 - відповідно запити і відповіді).

Формати текстових полів для банківських переказів [64, c.25] :

1. Тип повідомлення MT 100 - Клієнтський переказ (Customer transfer): платник та/або бенефіціар - клієнт банку;

2. Тип повідомлення MT 200 - Банківський переказ на власний рахунок (Bank transfer for own account): платник та бенефіціар - той самий банк;

3. Тип повідомлення MT 202 - Загальний банківський переказ (General financial institution transfer): платник і бенефіціар - банки.

4. Тип повідомлення MT 900 - Підтвердження дебету (Confirmation of Debit): надсилається банком, який обслуговує кореспондентський рахунок, банку - власнику рахунку для підтвердження дебету рахунку.

5. Тип повідомлення MT 910 - Підтвердження кредиту (Confirmation of Credit): надсилається банком, який обслуговує кореспондентський рахунок, банку - власнику рахунку для підтвердження кредиту рахунку.

6. Тип повідомлення MT 950 - Виписка за рахунком (Statement Message)

Умови зовнішньоекономічного контракту визначають конкретну схему взаємодії торгових партнерів, тобто, з одного боку - руху товару, з іншого боку - руху грошей. Основою цієї схеми є механізм міжнародних розрахунків, що регулює сам процес торгівлі. У зв'язку з цим, розгляд різних умов і форм міжнародних розрахунків піднімає питання визначення найбільш вигідних умов з погляду фірми (Додаток А).

До форм розрахунків, які використовуються у міжнародній торгівлі, належать такі :

100%-ний авансовий платіж;

оплата після відвантаження;

оплата після отримання товару(торгівля по відкритому рахунку)

документарний акредитив;

документарне інкасо;

міжнародний факторинг;

міжнародний форфейтинг;

Одержання повної (100%) оплати авансом перед відвантаженням є найбільш безпечним варіантом для експортера. У цьому випадку експортер не підданий ризику відмови іноземного покупця від платежу за товар. Авансовий платіж означає також, що експортер, не надаючи покупцю товарного кредиту, не повинен сам фінансувати цей продаж, тобто вкладати грошові кошти в оборотний капітал для експортної торгівлі.

Очевидним же недоліком авансового платежу для покупця є небезпека того, що експортер не виконає доставку товарів чи вони надійдуть не в належному стані і не відповідно до вимог специфікацій. Роблячи авансовий платіж, покупець фінансує продаж за якийсь час до надходження товару в його розпорядження. У тому випадку, якщо експортер не виконає своєї частини зобов'язань за контрактом, імпортер зможе застосувати лише юридичний вплив через суд, якщо це виправдає його витрати часу, зусиль і грошей, адже судовий орган може, у тому числі, знаходитися в країні експортера чи в третій країні.

У міжнародній торгівлі широко використовується часткова передплата, при якій друга частина ціни товару оплачується за допомогою іншого методу. Цей варіант одержав поширення незважаючи на те, що стосовно залишку платежу експортер повинний погодитися на один з менш безпечних з його погляду способів платежу.

У випадку оплати після відвантаження відповідно до контракту продавець сплачує вартість товару тільки після того, як буде зроблене відвантаження. За цією схемою експортер повинний послати телеграму чи телекс покупцю, сповіщаючи його про відвантаження, і указати всі подробиці відвантаження. Після цього продавець очікує негайного виконання платежу покупцем. Якщо імпортер не виконає платіж після відвантаження, то експортер усе ще має право власності на товар, оскільки тримає в себе документи на право власності.

Для імпортера даний спосіб трохи безпечніший авансового платежу. Для експортера ж виникає питання про те, що робити на місці призначення з товаром у випадку відмови від оплати, адже товар вже на шляху доставки.

Оплата після одержання товару (торгівля по відкритому рахунку) являє собою продаж у кредит, при якій в експортера немає ніякої гарантії, що покупець розрахується зі своїм боргом у передбачений термін.

Експортер відправляє товар покупцю разом з відвантажувальними документами, отже, він втрачає контроль над товаром, а також своє юридичне право власності на нього. При цьому імпортер, даючи згоду сплатити товари в обговорений термін у майбутньому, може розпоряджатися товарами за своїм розсудом.

На відміну від авансового платежу, оплата після одержання товарів забезпечує експортеру найменший ступінь безпеки, імпортеру ж навпаки - найбільшу ступінь волі.

Даний спосіб розрахунків припускає велику довіру до імпортера, що виникає, як правило, у процесі регулярних ділових відносин між торговими партнерами.

Згідно з «Положенням про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання» [37, c.5] наведені нижче терміни в операціях банківського переказу вживаються в такому значенні:

- бенефіціар - кінцевий отримувач коштів або банківських металів, на рахунок якого зараховуються кошти в іноземній валюті або банківські метали, переказ яких був ініційований за допомогою платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах;

- внутрішньобанківське повідомлення - документ на переказ коштів, складений відокремленим структурним підрозділом банку, що не має статусу юридичної особи (філією банку), на підставі поданих клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті, який надсилається до уповноваженого банку та на підставі якого формується повідомлення до іноземного банку про перерахування коштів в іноземній валюті на користь бенефіціара;

- день валютування транскордонного переказу (далі - день валютування) - день, починаючи з якого переказані клієнтом кошти в іноземній валюті переходять у власність бенефіціара, який визначається уповноваженим банком, що обслуговує клієнта, і узгоджується з ним в договорі про розрахунково-касове обслуговування. До настання дня валютування сума переказу обліковується в уповноваженому банку, що обслуговує клієнта;

- переказ у межах України (далі - переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів) - рух коштів в іноземній валюті або банківських металів, який проводиться за ініціативою клієнта уповноваженим банком, що його обслуговує, з метою зарахування коштів в іноземній валюті або банківських металів на рахунок бенефіціара, розташованого в Україні. Клієнт, ініціатор цієї операції та бенефіціар можуть бути однією і тією самою особою;

- платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах – розрахунковий документ, який містить доручення клієнта уповноваженому банку, що його обслуговує, виконати переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь бенефіціара;

- транскордонний переказ (далі - переказ коштів в іноземній валюті) - рух коштів в іноземній валюті, який здійснюється за ініціативою клієнта уповноваженим банком, що його обслуговує, з метою зарахування коштів в іноземній валюті на рахунок бенефіціара, розташованого в іншій державі. Клієнт, ініціатор цієї операції та бенефіціар можуть бути однією і тією самою особою.

Оформлення оформлення платіжних доручень в іноземній валюті виконується у вигляді структурованих документів згідно положенням Національного банку України [37, c.4] :


Каталог: data -> file doc
data -> Українська архітектура
data -> Тема. Метод архітектурної біоніки. Біотектонічне моделювання Мета
data -> Реферат на тему: Залізодефіцитна анемія (малокрів'я)
data -> Кафедра медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології
data -> І тип анафілактичні реакції
data -> Положення про денний стаціонар» Додаток 4 до наказу моз україни від 23 лютого 2001 р. N 72 «Примірне положення про денний стаціонар»
data -> Рахіт І рахітоподібні захворювання у дітей
file doc -> Юлія павленко міні-реферат
file doc -> Рішення щодо створення навчальних програм);  Рада саамських шкіл
file doc -> Формування України як правової держави на базі позитивного досвіду Королівства Норвегії


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка