Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів



Сторінка15/23
Дата конвертації20.03.2017
Розмір7.86 Mb.
#12703
ТипПротокол
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   23
Ребус

Тренажер

Кросворд

Діти дуже люблять виконувати завдання такого типу, і процес оцінювання стає захоплюючою пригодою, яка дозволить розширити горизонти і забезпечити глибину знань, які необхідні молодшим школярам; зробити процес здобування та оцінювання знань більш яскравим, захоплюючим, невимушеним і різноманітним; ефективніше здійснювати оцінювання [2].

Таким чином, використання засобів мультимедіа в початковій школі – це не просто нове віяння часу, а необхідність і пошук нового сенсу уроку. Тому використання мультимедійних презентацій для оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів дозволить інтенсифікувати діяльність вчителя та учнів; підвищити якість вивчення предмету; реально втілити в життя принципи наочності, інтерактивності, індивідуалізації; підвищити рівень успішності.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Шиман О.І. Використання сучасних інформаційних технологій. Навчально-методичний посібник [2-ге вид., допов. і переробл.] / О.І. Шиман. – Запоріжжя, “Просвіта”, 2012. – 238 с.

Маркова Є.С.Інформаційні технології навчання. Навчально-методичний посібник. – Запоріжжя, “Просвіта”, 2012. – 121с

Глущенко Ірина,

студентка 5 курсу Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв

Науковий керівник: О. В. Голуб,

к. пед. н, доцент


ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР У НАВЧАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Актуальність теми. У Законі України “Про загальну середню освіт” зазначено, що освіта має бути спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості. Учитель має пам'ятати, що кожна дитина – неповторна, вона має свій індивідуальний спосіб навчання. Тому в цьому процесі надзвичайно важливо створити такі умови, які б забезпечували розвиток розумових здібностей та інтересів, культивування знань, пробудження інтересу й прагнення до навчання та іншої праці [2; с. 52].

Проблемам використання гри присвятили свої окремі праці відомі вчені: І. Бех, Л. Виготський, Д. Ельконін, Р. Жуковська, О. Кононко, О. Леонтьєв, Л. Лесгафт, А. Макаренко, М. Монтессорі, С. Рубінштейн, Ф. Фребель та ін.



Дидактична гра – це вид діяльності, залучившись до якої, діти навчаються. Поєднання навчальної спрямованості й ігрової форми дозволяє стимулювати невимушене оволодіння конкретним навчальним матеріалом.

Усі дидактичні ігри поділяються на чотири види: сюжетно-рольові, ігри-драматизації, ігри-вправи, ігри-конструювання. Дидактична гра має чітку структуру, що вирізняє її з-поміж іншої діяльності. Основні структурні компоненти дидактичної гри: ігровий задум, правила, ігрові дії, пізнавальний зміст або дидактичне завдання, обладнання, результат гри.

Дидактичні ігри, які використовуються в сучасній початковій школі, виконують різні функції: активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, уяву, закріплюють знання, вміння і навички, тренують сенсорні вміння. У кожного виду гри своя корисність.

Різноманітність ігрових засобів створює широкі можливості для того, щоб учитель міг вибрати саме таку гру, яка найбільше відповідає меті уроку. Проте, як показали дослідження вчених-психологів і педагогів, гра не забезпечує стійкого позитивного ставлення молодших учнів до навчального процесу, якщо використовуються епізодично. Отже, методика реалізації цих етапів використання дидактичних ігор у початковій школі має бути системною, міжпредметною, активною, диференційованою [1, с. 6–16].

Дослідження ефективності використання дидактичних ігор на уроках у початковій школі може здійснюватись за такими етапами: підготовчий – кумуляція; діагностика; основний – мотивація; рефлексія; застосування (праксіологічний); заключний – узагальнення; перенесення; контроль і корекція.

Ми вважаємо, що на уроках у початковій школі доцільно використовувати такі дидактичні ігри, організація яких не потребує багато часу на приготування обладнання, запам’ятовування громіздких правил. Перевагу слід віддавати іграм, які передбачають участь у них більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги. На уроках математики доречно використовувати такі ігри: “Хто швидше”, “Магазин”, “Мовчанка”, “Колові приклади”, “Відгадай задумане число”, “Що потім?”, “Геометрична мозаїка”, “Де моє місце?”, “Домалюй фігуру”, “Закінчи приклад”, “Світлофор”. Широкі можливості в початковій школі, особливо в перших-других класах, є для проведення ігор-занять та ігор-вправ. Так, для розвитку усного мовлення й логічного мислення учнів доцільно проводити такі ігри: “З якого дерева листя?”, “Знайти такий самий предмет”, “Що змінилося?”, “Чого тут не вистачає?”, “Коли це буває?”, “Для чого це потрібно?”, “Хто на чому грає”, “Чиї це інструменти?”.

Отже, ми можемо зробити висновок, що дидактична гра займає важливу ланку в навчальному процесі сучасної початкової школи.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Андруховець П. Ігрова педагогіка / П. Андруховець // Завуч. – 2004. – № 1 (187). – С. 6–16.

  2. Балашова С. Навчально-рольова гра у формуванні дослідницьких умінь студентів / С. Балашова // Початкова школа. – 2005. – № 6 – С. 52–56.

  3. Ватаманюк Г. Інтелектуальна гра як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності старших дошкільників та молодших школярів / Г. Ватаманюк // Початкова школа. – 2008. – № 6. – С. 40–43.

  4. Кудикіна Н. Педагогічне керівництво інтелектуальними грами у позаурочному навчально-виховному процесі / Н. Кудикіна // Початкова школа. – 2004. – № 4. – С. 10–13.

  5. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи / Олександра Яківна Савченко. – К. : Генеза, 2002. – 369 с.



Канішевська Марія,

магістрантка Інституту психолого-

педагогічної освіти та мистецтв

Науковий керівник: О. В. Голуб,

к. пед. н., доцент
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ФОРМУВАННЯ ГУМАННИХ ВІДНОСИН МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Актуальність теми. Розвиток демократичного суспільства у значній мірі залежить від повноти ствердження гуманності в стосунках між людьми. У цьому контексті актуальності набуває проблема готовності майбутніх учителів початкової школи до формування гуманних відносин молодших школярів.

Категорія “професійна готовність” має різноманітні психолого-педагогічні інтерпретації й розглядається як: стан підготовленості; сукупність моральних, психологічних та професійних якостей (М. Дьяченко [1], Л. Кандибович [1], В. Крутецький [2], В. Пономаренко [1] та інші); специфічний стан (Б. Ломов [3] та інші); в основу стану готовності покладено фіксовані настановлення, що формуються в результаті інтеграції суспільного та індивідуального досвіду і є внутрішніми регуляторами поведінки людини (Д. Узнадзе [4]).

Теоретичний аналіз різноманітного трактування категорії “професійна готовність” дозволяє виділити принципово значущі положення й знайти певну єдність поглядів дослідників щодо даного феномена: готовність як психічний стан не протиставляють готовності як якості особистості, оскільки вона в тому чи іншому випадку є психологічною передумовою ефективної діяльності; готовність як психологічний стан особистості – це внутрішня налаштованість на певну поведінку під час виконання навчальних та трудових завдань, настановлення на активні та цілеспрямовані дії під час навчання і в процесі роботи.

Аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що поняття “готовність до педагогічної діяльності” не має єдиного тлумачення. Однак, можна констатувати певну єдність поглядів щодо сутності цього поняття: готовність – складне структурне утворення, у центрі якого знаходиться усвідомлення педагогічної праці як головного сенсу життя; готовність до педагогічної діяльності передбачає сумлінне та відповідальне ставлення до педагогічної діяльності; прагнення виконувати її з позиції творчого підходу; сформованість стійких мотивів професійної діяльності; наявність професійних знань, умінь і навичок.

У контексті цього визначення готовність майбутніх педагогів початкових класів до формування гуманних відносин молодших школярів розуміється нами як приватне виявлення готовності до самостійної педагогічної діяльності, як цілісне особистісне утворення.

Згідно з провідними ідеями теорії діяльності виділення структури готовності майбутніх педагогів початкових класів до формування гуманних відносин молодших школярів ми будемо розглядати в єдності чотирьох взаємопов’язаних структурних компонентів: ціннісно-мотиваційного, заснованого на стійкій спрямованості майбутніх педагогів початкових класів щодо організації процесу формування гуманних відносин молодших школярів як актуального аспекту професійної діяльності, прагненні виконувати цю діяльність на високому рівні, спроможності забезпечити продуктивний розвиток молодших школярів та закласти основи для власного професійного та особистісного зростання; когнітивного, який об’єднує сукупність знань майбутнього педагога початкових класів про гуманні відносини; розуміння значущості формування гуманних відносин молодших школярів; діяльнісно-технологічного, який передбачає володіння: діагностикою сформованості гуманних відносин; формами і методами формування гуманних відносин молодших школярів; рефлексивного, який пов’язаний із здатністю до комунікативної рефлексії; самопізнання, самоаналізу, уміннями бачити себе з позиції зовнішнього спостерігача, вставати на позицію партнера.

Висновки. Подана структура готовності майбутніх педагогів початкових класів до формування гуманних відносин молодших школярів буде взята нами за основу в ході проведення дослідно-експериментальної роботи.

ЛІТЕРАТУРА


  1. Дьяченко М. И. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович, В. А. Пономаренко. – Минск : Изд-во “Университетское”, 1985. – 206 с.

  2. Крутецкий В. А. Основы педагогической психологии. / Вадим Андреевич Крутецкий. – М. : Просвещение, 1972. – 255 с.

  3. Ломов Б. Ф. Вопросы общей, психологической и инженерной психологии / Борис Федорович Ломов. – М. : Просвещение, 1991. – 380 с.

  4. Узнадзе Д. Н. Экспериментальные основы педагогики установки / Дмитрий Николаевич Узнадзе. // Психологические исследования. – М. : Наука, 1966. – 451 с.


Кравченко Наталя,

студентка 3 курсу Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв

Наук. керівник :О.В.Малицька,

к.пед.н., доцент (БДПУ)


ЕСТЕТИЧНЕ СПРИЙМАННЯ ХУДОЖНЬОЇ ДІЙСНОСТІ

ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ особистостІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
У психолого-педагогічній літературі мислення трактується як процес, який забезпечують раціонально-логічна й емоційно-образна сфери. Але емоційно-образне сприймання, зазвичай, ототожнюють лише зі сферою відпочинку, естетичною насолодою, і аж ніяк не зі сферою пізнання. Ігнорування емоційно-образної сфери мислення, “…нежелание видеть реальность обеих этих форм мышления выливается в формирование одностороннего интеллекта” [1, с. 7].

До образного пізнання дійсності й адекватного сприйняття мистецтва здатне залучити людину естетичне виховання.

В основі процесу сприймання, естетичного сприймання, зокрема, полягає фізіологічний механізм, що задіює тимчасові нервові зв’язки першої та другої сигнальних систем, і складна аналітико-синтетична розумова діяльність людини. У звичайному сприйнятті людина відбиває і фіксує всі об’єкти і явища навколишнього, аналізуючи почуттєві дані. При естетичному сприйнятті однаково відбиваються не всі природні об’єкти і явища, а лише окремі, які розкривають сутність того, що спостерігається, викликаючи при цьому різноманітні емоційні стани [1, с. 112].

Таким чином, естетичне сприймання – це не тільки пізнавальний процес, який характеризується відбиттям у свідомості людини об'єктів навколишнього, але й духовно-естетична діяльність, що залежить від вікових і індивідуальних особливостей особистості і виникає при безпосередньому впливі на органи чуття [2, с. 214].

О. Мєлік-Пашаєв трактує здатність дитини до естетичного сприймання дійсності як її “здатність до вичленення в явищах дійсності й мистецтва процесів, властивостей, якостей, що породжують естетичні переживання” [1, с. 37].

У психолого-педагогічній літературі відзначається, що в рамках одного вікового періоду (зокрема, молодшого шкільного віку) існують різні рівні розвитку сприймання (при наявності однакового педагогічного впливу), які пов’язані з індивідуальними відмінностями школярів (типом мислення, рівнем інтелектуального розвитку, емоційної активності і т.д.), а також іншими об’єктивними й суб’єктивними причинами. В учнів необхідно, перш за все, розвивати установку на естетичне сприймання. Цьому буде сприяти цілеспрямована різнобічна художня діяльність: естетичне сприймання різних видів мистецтва та дійсності, накопичення художньо-естетичного досвіду, що виявляється в здатності і бажанні виразити себе через творчу діяльність.

Здатність дитини до естетичного сприймання можна трактувати як показник рівня розвитку її особистості, що виявляється у наявності ціннісних орієнтирів, що забезпечують внутрішню потребу дитини в духовному збагаченні.



На нашу думку, процес розвитку особистості молодшого школяра засобами естетичного сприймання (як показника рівня розвитку його особистості, що виявляється у наявності ціннісних орієнтирів, які забезпечують внутрішню потребу дитини в духовному збагаченні), буде ефективним при дотриманні низки педагогічних умов: якщо процес формування естетичного сприймання орієнтований на вироблення особистісних естетичних оцінок дійсності й художніх добутків і будується з опорою на соціальний досвід дитини; якщо учню буде надана можливість самовираження естетичного судження, що забезпечить повноцінну взаємодію навчально-пізнавальної й творчої діяльності; якщо буде забезпечений емоційно-комфортний стан дитини засобами педагогічної підтримки.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Мелик-Пашаев А.А. Эстетическое отношение к жизни как первооснова способностей в художественном творчестве / А.А.Мелик-Пашаев. – М. : Высшая школа, 1993. – 287 с.

  2. Ростовцев Н. Н. Развитие творческих способностей на занятиях рисованием / Н. Н. Ростовцев, А. Е. Терентьев. – М. : Просвещение, 1999. – 239 с.

  3. Узнадзе Д. Н. Психологические исследования / Д. Н. Узнадзе. – М. : Высшая школа, 2006. – 451 с.

  4. Юсов Б.П. Современные направления в теории и практике развития художественного восприятия школьников / Б. П. Юсов. – Ташкент : Мир детства, 1992. – 289 с.


Курусь Тетяна,

студентка 2 курсу Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв

Науковий керівник: Є.С. Маркова, ст.викладач (БДПУ)
КОМПЛЕКСНА ПІДТРИМКА УРОКІВ ЗАСОБАМИ ГІПЕРТЕКСТОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ПОСІБНИКІВ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Актуальність теми. Провідним напрямком інформатизації сфери освіти є виготовлення цифрових освітніх ресурсів (ЦОР). Одним з найважливіших завдань сучасної початкової школи є створення таких умов навчання молодших школярів, які збагачують дітей знаннями, викликають потребу в пізнанні світу, стимулюють розвиток творчих можливостей дитини. Використання засобів інформаційних технологій, в тому числі комплексу електронної документації підтримки уроків, у навчанні молодших школярів є одним із шляхів розв’язання цих проблем.

Нашою метою є дослідити можливості підтримки уроків засобами гіпертекстових навчальних посібників у початковій школі.

Насамперед, гіпертекстовим електронним навчальним посібникам характерна така форма організації навчального матеріалу в комп’ютері, де його частини подані у вигляді деякої системи з різними зв’язками між її компонентами[1].

Гіпертекст – нелінійна організація навчального матеріалу – може бути представлений текстом, аудіо і відео інформацією. Ця комфортна і гнучка форма нелінійного керування цими одиницями в гіпертекстовій системі має за ідею здатність створювати керовані переходи між інформаційними навчальними одиницями, пов’язаними структурно, та дає можливість поєднувати різні текстові та мультимедійні фрагменти [2]. Гіперпосилання є основоположним структурним елементом гіпертексту, засобом зв’язку між його фрагментами.

Прикладом електронного навчального посібника є створений нами під час засвоєння дисципліни «Інформаційні технології навчання» гіпертекстовий комплекс, який складається з теоретичної та практичної частини. Теоретичний блок містить інформацію про загальні підходи до використання засобів ІКТ в початковій школі, про класифікацію засобів навчання, про напрями використання засобів ІКТ, класифікацію та етапи уроків, про організацію комп’ютерно-орієнтованих уроків в початковій школі, застосування ІКТ в різноманітних освітніх галузях, а практичний – різного типу навчальні завдання. Практична частина комплексу демонструє завдання з різних галузей. Так, з математики наведені вправи на складання та розв’язування виразів(“Символи”, “Сходинки”, “Половинки”), нерівностей (“Терези”), вправи на відповідність та завдання на відпрацювання геометричної пропедевтики (“Відповідність”, “Садиба”). А з освітньої галузі “Мова і література” – робота над художніми творами (казка “Колобок”), тести (тема “Речення”), таблиці (таблиця-посібник “Числівник”), цитати про мову, текстові кросворди на основі таблиць (кросворд “Казковий вечір”), комікси.

Також нами були розроблені шаблони конспектів уроків, на основі яких ми потім виконали індивідуальні заняття. А саме – розроблювали план-конспект уроку обраного типу. Адже потреба організовувати гіперзв’язки виникає в майбутніх учителів вже на етапі створення в середовищі текстового процесора гіпертекстових посібників з різних навчальних предметів початкової школи, які повинні містити конспекти уроків і набори дидактичних матеріалів до них.

Поурочний план-конспект уроку за формою може бути довільним, але згідно традиційних вимог має відбивати: мету уроку, його структуру, методи, організаційні форми і засоби, які використовуватимуться на уроці, необхідний навчальний матеріал, домашнє завдання. Демонстраційні, роздаткові, контролюючі матеріали оформлюють у вигляді окремих файлів з обов’язковим посиланням на них в тексті конспекту уроку. За допомогою гіперзв’язків здійснюється поєднання за тематичною чи календарною ознакою розрізнених файлів [2].

Висновок: правильна організація гіпертекстових зв’язків є шляхом до успішного створення поурочних планів-конспектів та проведення уроків. Використання гіпертекстових систем в початковій школі дозволяють індивідуально подавати, переглядати, засвоїти потрібний навчальний матеріал учасникам навчального процесу. Використання посібників з гіпертекстовою структурою на уроках сприяє підвищенню рівня знань учнів початкової ланки та полегшує роботу вчителя. До того ж, це дає змогу вчителю початкових класів розробити різні види уроків з цікавими прикладами та засобами наочності.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Маркова Є.С. Інформаційні технології навчання. Навчально-методичний посібник / Є.С. Маркова. – Запоріжжя, “Просвіта”, 2012. – 121 с.

  2. Шиман О.І. Використання сучасних інформаційних технологій. Навчально-методичний посібник [2-ге вид., допов. і переробл.]. / О.І. Шиман. – Запоріжжя, “Просвіта”, 2012. – 238 с.



Куркчи Марія,

студентка 3 курсу Інституту психолого-

педагогічної освіти та мистецтв

Наук. керівник: Степанюк К.І.,

старший викладач (БДПУ)
Особливості роботи У ТЕХНІЦІ “квілінг” на уроках трудового навчання в початковій школі
На уроках трудового навчання спостерігається тенденція до виготовлення виробів шляхом склеювання або їх складання у певному порядку. Таку техніку виготовлення об'ємних та напівоб'ємних декоративних виробів із паперу називають паперовою пластикою [1, с. 136].

Одним із видів паперопластики є техніка “квілінг” (від англ. quill – пташине перо). Це мистецтво виготовлення плоских або об'ємних композицій із скручених в спіральки, довгих і вузьких, смужок паперу.

Історія квілінгу бере свій початок з XVI століття. Ця техніка використовувалась французькими монахами для прикрашання священних образів, як аналог золотої та срібної філіграні. До XIX століття квілінг використовувався при декоруванні релігійних предметів. В Англії у 1983 році був створений "Квілінг союз Англії", а у 1992 році було організовано Перший Міжнародний фестиваль квілінгу.

У сучасній методиці техніка “квілінг” посідає чільне місце у трудовому навчанні молодших школярів. Чинною програмою передбачено навчання молодших школярів техніці “квілінг” у 3 класі. Зокрема, учні ознайомлюються з загальними відомостями про техніку квілінг, основними прийомами роботи та послідовністю виготовлення виробів у означеній техніці [2, с. 296].



Метою нашого дослідження є розкриття особливостей техніки “квілінг” на уроках трудового навчання в початковій школі.

Визначимо основні навчальні функції техніки квілінгу:



  • пізнавальна – передбачає засвоєння учнями знань, формування практичних вмінь та навичок;

  • виховна – сприяє формуванню вміння раціонально використовувати час та матеріали для виконання робіт;

  • розвивальна – формує творче мислення, вміння міркувати, виконувати розрахунки, ескізи.

  • евристична – дає змогу самостійно творити, використовувати нові техніки та способи виготовлення виробів, оволодівати новими прийомами діяльності.

На уроках трудового навчання молодші школярі ознайомлюються з видатними майстрами квілінгу з різних країн світу, опановують їхній досвід, залучаються до виготовлення власних моделей, усвідомлюють важливу роль квілінгу в різних сферах діяльності людини. Виготовлення виробів здійснюється в техніці квілінгу з поєднанням інших технік обробки паперу: паперопластики, оригамі, аплікації, витинанки та ін.

Учні початкової школи можуть виготовити нескладні вироби у техніці квілінг: сніжинку, конвалію, ромашку тощо. Крім того, елементами означеної техніки можна прикрасити листівки, писанки, вази та ін.(Див. рис. 1).






Каталог: sites -> bdpu.org -> files -> konferencii -> stud tez
stud tez -> Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету
stud tez -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету
stud tez -> Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів
stud tez -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту
stud tez -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту
stud tez -> Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів
stud tez -> Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   23




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка