Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів



Сторінка9/23
Дата конвертації20.03.2017
Розмір7.86 Mb.
ТипПротокол
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   23

ЛІТЕРАТУРА

  1. Оклендер В. Вікна в світ дитини / В. Оклендер. – М., 1997. – 265 с.

  2.  Бовть О. Проблема корекції агресивної поведінки дітей / О.Бовть // Рідна школа. – 1997. – № 5. – C. 40-43.

  3. Чуб Н. В. Психологія дитини від А до Я / Н. В. Чуб. – Х. : Веста, 2007. – 160 с.


Яровець Катерина,

студентка 3 курсу Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти

Наук. керівник: Н. Ю. Цибуляк,

ст. викладач (БДПУ)


ПОГЛЯД ЯК ЗАСІБ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Спілкування − це зв'язок між людьми, який призводить до виникнення психічного контакту, що проявляється в обміні інформації, взаємовпливі, взаєморозумінні. Одним із засобів спілкування є невербальна комунікація − це спілкування за допомогою міміки, жестів та пантоміміки, через прямі або тілесні контакти [1]. Австралійський спеціаліст "з мови рухів тіла" А. Піз стверджує, що за допомогою слів передається лише 7% інформації, а за допомогою звукових засобів (включаючи тон голосу, інтонацію тощо) – 38 %, міміки, жестів, пози – 55% [2]. Фінський психолог Т. Нумменмаа експериментально визначив, що в передачі емоцій погляд грає особливу роль, відображаючи емоційний стан людини в процесі спілкування [1]. Ці дані вказують на важливість дослідження засобів невербальної комунікації для сучасної психологічної науки.

Вагомий внесок у розвиток вітчизняної психології невербальної комунікації зробили роботи І. Сєченова, В. Бєхтєрєва, С. Волконського, І. Сікорського, С. Рубінштейна та ін. Серед зарубіжних авторів слід відмітити Д. Ефрона, який застосував структурно-лінгвістичний метод із метою вивчення міжкультурних відмінностей у рухах тіла та жестах; Р. Бердвістла – створив візуально-кінетичну мову спілкування; П. Екмана – патріарха англо-американської психології невербальної поведінки, засновника оригінальної нейрокультурної концепції експресивної поведінки та інших.

Метою нашої роботи є визначення психологічного змісту погляду як засобу невербальної комунікації.

Очі − це, як відомо, дзеркало душі. Як писав К. Станіславський “погляд − це пряме, безпосереднє спілкування в чистому вигляді, з душі − в душу” [1]. У науковій літературі є різні точки зору стосовно значення погляду як засобу невербальної комунікації. Так, Р. Ікслайн зазначав, що погляд може інформувати про соціальний статус людини. Так, люди з низьким статусом, як правило, частіше та довше дивляться на людей з високим статусом, чим навпаки. Із цього приводу говорять: "Їсти керівництво очима" [3]. На думку американського психолога Д. Паттерсона, погляд виконує такі функції: інформативну (є джерелом інформації про психологічні особливості людини), регулятивну (спрямовує розвиток міжособистісних стосунків), емоційну (виражає симпатію або антипатію між співрозмовниками), індикативну (є показником соціального статусу або прагнення до домінування), конструктивну (сприяє виконанню спільних завдань) [3]. Зазначені функції погляду в процесі взаємодії між людьми вказують на важливість розуміння цього засобу комунікації під час спілкування. Тому важливим аспектом означеної проблеми є виокремлення різних видів погляду й визначення їх психологічного змісту.

Відповідно до положення про значення спрямованості погляду А. Піз виділив наступні його види: діловий (концентрується на області лоба й очей співрозмовника, його специфіка полягає у створенні серйозної атмосфери), соціальний (концентрується на рівні очей і рота співбесідника, має на меті розташувати співрозмовника до доброзичливого спілкування), інтимний погляд (від рівня очей вниз на інші частини тіла) [2]. Крім зазначених видів виділяють: байдужий, збуджений, здивований, наляканий, сердитий, пильний, нерішучий, порожній погляди [1; 3].

На підставі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми, з метою з’ясування розуміння студентами психологічного змісту різних видів погляду під час комунікації ми використали питальник, який містив 16 запитань.



Загальна кількість опитаних становила 35 студентів Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти.



Рис.1. Розуміння психологічного змісту погляду серед студентів
Отримані дані, на нашу думку, є недостатнього рівня розуміння психологічного значення різних видів поглядів (низький рівень – 20%, середній – 55%, високий – 25% студентів). Це дає підставу стверджувати про необхідність інформування студентів про значення погляду під час комунікації, його видів і психологічного змісту. Це може здійснюватися через введення тренінгу для студентів, виготовлення майбутніми фахівцями інформаційних плакатів, листівок тощо.
Література

1. Лабунская В. А. Невербальное поведение / В. А. Лабунская – Ростов-на-Дону: издательство Ростовского университета, 1986. – 135с.



2. Пиз А. Язык телодвижений / Аллан Пиз. – М. : Ай-Кью, 1995. – 257 с.

3. Семечкин Н. И. Социальная психология / Н. И. Семечкин. – Владивосток, 2003. – 133 с.



ПОЧАТКОВА ОСВІТА


Ведмідь Роман,

студент 3 курсу Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв

Наук. керівник: Т.К.Володько

старший викладач (БДПУ)


НАРОДНЕ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЗАСІБ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
У системі естетичного та художнього виховання школярів важливе місце належить народному декоративно-прикладному мистецтву, яке входить у світ людини з перших її днів і супроводжує все життя. Перші іграшки, колискові пісні, казки, легенди, найпростіші рухи в танці вводять дитину в чарівний світ народної творчості. Дитячі малюнки “повторюють" багатовіковий цикл накопичення декоративно-зображувального фону народного мистецтва: починаючи від найпростішої лінії – до умовного зображення зірки, квітки, птаха, риби, конкретних предметів і людської постаті.

Керівництво процесом естетичного виховання школярів засобами декоративної діяльності – це не просто ряд вказівок або засобів впливу. Це цілеспрямована, свідома взаємодія вчителя й учня, в процесі якої вирішуються завдання з метою досягнення певного результату.

Великого значення надається художньо-естетичному вихованню підростаючого покоління на зразках “комплексного” народного мистецтва: малювання, вишивка, аплікація, витинання, робота з глиною, пластиліном чи деревом.

Займаючись у школі декоративним малюванням, учні знайомляться із зразками народної творчості, створюють свої орнаменти або візерунки, що розвиває їх спостережливість, естетичні смаки та ідеали.

Складаючи візерунки, дитина вчиться на практиці застосовувати ті чи інші правила декоративного малюнка: ритмічність узору; стилізацію; композицію; художні особливості сюжетних зображень; форми виробів, орнаменту, виражені живописними, пластичними, графічними засобами; симетричність за осями, що взаємно перетинаються, за однією з осей, замкнену в безкінечний візерунок.

Одним із видів народного декоративно-прикладного мистецтва є український декоративний розпис. Цей вид народного мистецтва має велике виховне значення: зацікавлює дітей, сприяє розвитку естетичних захоплень і суджень. Вивчення творів народного декоративно-прикладного мистецтва пробуджує у дітей перші яскраві образні уявлення про Батьківщину й мистецтво, сприяє вихованню патріотичних почуттів, заохочує до світу прекрасного, творчості. Народне декоративно-прикладне мистецтво сприяє формуванню образного мислення, ініціативи та самостійності, образотворчих здібностей учнів [3].

Отже, декоративно-прикладна діяльність, яка активізує естетичний розвиток, є необхідною основою естетичного виховання, озброює школярів художньо-естетичними знаннями, розширює естетичний досвід та естетичну культуру, формує у взаємозв'язку з іншими видами образотворчого мистецтва такі узагальнені специфічні засоби естетичного засвоєння явищ реального світу, як емоційне сприйняття, чуттєво-естетичну насолоду, естетичне бачення, образне мислення, творче уявлення. Цілеспрямований вплив декоративно-прикладного мистецтва в процесі декоративної діяльності учнів сприяє тому, що в них формується якісно новий рівень засвоєння естетичних цінностей. Спочатку виникають естетичні реакції, емоційні відчуття, потім формується естетичне сприйняття на змістовному рівні. Це дозволяє найбільш повно пізнати естетичні сторони реального світу, засвоїти необхідний обсяг знань, створити запас емоційно-естетичних відчуттів. Естетичне ставлення складає основу практичного виховання. Воно формує естетичне сприйняття, естетичне відчуття, естетичні оцінки, естетичну потребу, естетичні міркування, смаки та ідеали, які всебічно впливають на почуття й свідомість учнів і служать основою для саморозвитку.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Волкова Н. П. Педагогіка : навч. посібник / Н.П.Волкова. – 3-е вид., стереотипне. К. : Академвидав, 2009. – 615 [1] с. – (Альма-матер). – Бібліогр.: с. 604.

  2. Кириченко М. А. Український народний декоративний розпис : Навч. посіб. / М. А. Кириченко. – К. : Знання-Прес, 2006. – 228с.

  3. Ковальов О. Декоративно-прикладне мистецтво у школі. 1-7 класи : Навчальний посібник / Олександр Ковальов. – Суми : ВТД “Університетська книга”, 2006. – 144 с. ; іл. 52 с.



Ганзина Віталіна,

студентка 2 курсу Інституту психолого-

педагогічної освіти та мистецтв

Наук. керівник: А. М. Крамаренко,

к.пед.н., доцент (БДПУ)
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

НА УРОКАХ КУРСУ ‛‛ПРИРОДОЗНАВСТВО’’ ЯК СКЛАДОВА ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в її повсякденному житті. Екологічна культура – важливий фактор виховання любові до оточуючої природи, що впливає на становлення особистості.

Даною проблемою займалися як сучасні науковці (О. Біда, К. Гуз, О. Іванова, Л. Іщенко, Л. Марцева, В. Мелаш, Г. Пустовіт та ін.), так і педагоги-класики (К. Ушинський, В. Сухомлинський та ін.). Пропонуючи різні шляхи вирішення проблеми, спільним було визнання провідної ролі вчителя в формуванні екоцілісної особистості молодшого школяра.

Так, В. Сухомлинський підкреслював: ‛‛Сама по собі природа не розвиває і не виховує. Залишивши дитину наодинці з нею, годі сподіватись, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумною, глибоко непримиренною до зла” [3, с. 218].

Метою даної роботи є визначення напрямків формування у молодших школярів екологічної культури.

Екологічна культура, за А. Крамаренко, це культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов'язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи [2, с.131]. Оволодіння екологічною культурою має розпочинатися ще з дитинства, одночасно з засвоєння положень загальної культури.

Педагогічна освіта і виховання – це педагогічний процес, спрямований на формування екологічної культури особистості. Школа покликана виховувати школярів у дусі любові до рідної природи, охорони навколишнього середовища. Початкова школа – початкова ланка формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань.

Навчання природознавству в початковій школі має бути активним, цікавим, раціональним, максимально наближеним до життя, а у навчальному матеріалі не повинно бути перенасиченості психічною інформацією, яку діти неспроможні належним чином сприйняти. На уроках курсу ‛‛Природознавство’’ діти повинні засвоїти основні поняття щодо екологічної культури та усвідомити, що тільки активна взаємодія з природою здатна виховувати найкращі людські якості.

Головною умовою успішного формування в молодших школярів екологічної культури є вміння поєднувати навчальний матеріал екологічного змісту із практико зорієнтованою діяльністю учнів у природному середовищі.



Важливу роль у вихованні екологічної культури в школі першого ступеня займають творчі сюжетно-рольові ігри, які проводяться на уроках ‛‛Природознавства’’. Виховний ефект гри досягається при дотриманні методики, де організація, розподіл ролей і підготовка до гри зберігають її неповторну чарівність, дитячу безпосередність, а також забезпечують знання про об’єкти гри, наближення її до реальної ситуації. Один із засобів закріплення, систематизації та узагальнення знань про навколишнє середовище – словесні дидактичні ігри. Їх надзвичайно важлива роль полягає в закріпленні природоохоронних уявлень, пробудженні у дітей бажання чинити добро і не порушувати відомі їм правила поведінки в природі, у формуванні позитивних рис особистості, які виявляються у ставленні до природи як до об’єкта постійної уваги й турботи.

Крім того, з учнями молодших класів доцільно проводити уроки-екскурсії, походи, які є не тільки заходами відпочинку, а й мають глибоку та серйозну навчально-виховну природоохоронну спрямованість, містять в собі також ряд завдань з екології, що сприяє розвитку екоцілісної особистості.

Отже, досліджуючи дану проблему зазначимо, що формуванню екологічної культури у молодших школярів на уроках курсу ‛‛Природознавство’’ сприятимуть такі форми організації навчального процесу : словесні та дидактичні ігри, уроки-екскурсії, походи.
ЛІТЕРАТУРА

1.Гуз К. ‛‛Довкілля’’ – екологічна філософія для дітей / К. Гуз // Початкова школа. – 1997. – №6. – С. 55-58.

2. Крамаренко А.М. Методика викладання освітньої галузі ”Людина і світ”: навч.посіб. [для студ. вищ. пед. навч. закладів напряму підготовки 6.010102 ‛‛Початкова освіта”] / Алла Крамаренко. – [2-е вид., перероб і допов.]. – Донецьк: вид-во ”Ноулідж“ (донецьке відділення), 2010. – 394 с.

3. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. навч. посіб [для учнів та вчит. загальноосвіт. навч. закл.] / Василь Олександрович Сухомлинський. – [3-тє вид., перероб.]. – К.: Радянська школа, 1985. – 557 с.



Глинянська Анастасія,

студентка 1 курсу Інститут психолого-педагогічної освіти та мистецтв

Науковий керівник: Є.С. Маркова,

ст. викладач (БДПУ)


ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ МУЛЬТИМЕДІА ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Актуальність. Так як, ми живемо у час потужного технологічного та інформаційного розвитку суспільства, де спостерігається вагоме збільшення впливу медіа-технологій на людину, вчителю початкових класів у його прагненні мотивувати увагу учнів до вивчення предметів необхідно вміти застосовувати мультимедійні технології для пробудження інтересу учнів до навчання, підвищення їх зацікавленості та активності.

Мета. Дослідити можливості використання засобів мультимедіа для оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.

Питання формування комп’ютерної грамотності, інформаційної культури всіх учасників освітнього процесу, перспективи та проблеми застосування мультимедійних засобів навчання розглядають В. Биков, Р. Гуревич, А. Гуржій, К. Елшир, М. Жалдак, Ю. Жук, І. Захарова, Г. Кєдровіч, В. Клочко, А. Коломієць, Ю. Машбиць, Л. Пєтухова, І. Підласий, Є. Полат, І. Роберт, С. Свириденко, А. Хуторський та ін. Але деякі аспекти використання мультимедійних технологій навчання, а саме застосування мультимедійних презентацій для оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи потребують подальших досліджень

Засоби мультимедіа підвищують ефективність навчального процесу, активізують пізнавальну діяльність учнів, дають можливості швидкого зворотного зв'язку викладача з учнем. Важливою перевагою є негайне після виконання тесту отримання оцінки кожним учнем, що, з одного боку, виключає сумніви в об'єктивності результатів у самих учнів, а, з іншого боку, істотно заощаджує час викладача на перевірку контрольних робіт [1].

На етапі контролю й закріплення знань і для визначення рівня навчальних досягнень можна використовувати презентації, які мають розгалужену структуру за рахунок гіпертекстових посилань. Самостійно працюючи з такими презентаціями, учень має можливість опанувати навчальний матеріал з облікам своїх індивідуальних особливостей, виробити стабільні навички, здійснити самоконтроль.



Перевірка дії користувача у мультимедійних презентаціях не обмежується тільки настроюванням анімаційних ефектів і заданих для них параметрів. Можливо також визначити час анімації за допомогою тригера, що дозволяє створювати інтерактивні навчальні презентації зі зворотнім зв'язком. Приклади мультимедійних презентацій призначених для оцінювання наведено у таблиці 1.

Таблиця 1



Каталог: sites -> bdpu.org -> files -> konferencii -> stud tez
stud tez -> Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету
stud tez -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету
stud tez -> Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів
stud tez -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту
stud tez -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту
stud tez -> Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів
stud tez -> Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   23




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка