Міністерство освіти І науки України Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису савченко людмила леонідівна


 Організаційно-методичні засади підготовки майбутнього вихователя до патріотичного виховання дошкільників впродовж 1991 – 2012 рр



Сторінка7/14
Дата конвертації11.09.2018
Розмір2.48 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14

2.2. Організаційно-методичні засади підготовки майбутнього вихователя до патріотичного виховання дошкільників впродовж 1991 – 2012 рр.
Після проголошення незалежності України в 1991 р., як уже зазначалося у параграфі 1.3, по-новому постало питання патріотичного виховання молодого покоління, що знайшло своє відображення у низці прийнятих у цей період державних законодавчих документів (Законах України «Про освіту» [56], «Про загальну середню освіту» [55], Державній національній програмі «Освіта. Україна ХХІ століття» [43], «Національній програмі патріотичного виховання громадян, розвитку духовності» [119]). У них визначено роль і значення освіти і виховання особистості в дусі любові до Батьківщини й усвідомлення свого громадянського обов’язку на основі поєднання духовних національних і загальнолюдських цінностей; як стратегічні визначаються завдання з усвідомлення свого громадянського обов’язку, утвердження якостей громадянина-патріота України.

Національна ідеологія виховання знайшла своє концептуально-правове відображення і в Законі України «Про вищу освіту» та низці довгострокових програмних документів, що становлять нормативну базу щодо патріотичного виховання молоді. Серед них основу становлять:

– розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2009 року № 1494 “Про затвердження Плану заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської молоді шляхом проведення на постійній основі тематичних екскурсій з відвідуванням об’єктів культурної спадщини”;

– Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затвердженій наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 року № 3754/981/538/49 ;

– наказ Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 року № 1232 “Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді”.

– лист Міністерства освіти і науки України від 27.11.2014 року “ 1/9-614 “Про методичні рекомендації з патріотичного виховання”.

В названих документах окреслено основні завдання реалізації мети патріотичного виховання зростаючого покоління:

– утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;

– виховання поваги до Конституції України, законів України, державної символіки;

– підвищення престижу військової служби як виду державної служби, культивування ставлення до солдата як до державного службовця;

– визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;

– усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

– формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу; визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;

– формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

– формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації [83; 90; 115].

Зазначимо, що Концепція національно-патріотичного виховання молоді як основний документ у сфері політики щодо патріотичного виховання спрямовує діяльність педагогічних колективів у царину національної та загальнолюдської культури. У ній акцентується на тому, що зусилля педагогів мають бути націлені на реалізацію проектів щодо виховання юних українців у дусі патріотичного обов’язку, готовності до військової служби та захисту України, повазі до чинного законодавства та засад демократичної, правової держави.

З огляду на суспільно-політичні події останніх років, Міністерство освіти і науки України 27.10.2014 р. наказом № 1232 затвердило План заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді і розробило методичні рекомендації щодо його організації у навчальних закладах України.

У них наголошується на тому, що патріотичне виховання має наскрізно пронизувати весь навчально-виховний процес, органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання, базуватися на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни. Воно має охоплювати всіх учасників навчально-виховного процесу, сприяти формуванню у них національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що притаманні громадянину України [139, с. 5 – 6].

Відповідно до цього, рекомендується виховні заходи у сучасних навчальних закладах різних типів наповнювати громадянсько-патріотичним змістом, стверджуючи при цьому ідею спільності інтересів та взаємоповаги усіх громадян України, підтримувати прагнення кожної особистості до духовного, інтелектуального, творчого та фізичного розвитку задля розквіту держави в цілому.

Рекомендується також добирати та поєднувати різноманітні методи і форми патріотичного виховання, уникати формалізму й одноманітності, насичувати їх патріотичними емоціями та переживаннями, активно використовувати приклади мужності й звитяги захисників України як з історичного минулого, так і нинішніх воїнів-героїв, які боронять нашу державу від російської агресії [139, с. 5 – 6].

З цією метою пропонується проводити уроки мужності (лист МОН від 13.08.2014 № 1/9-412), зустрічі з учасниками бойових дій на Сході України та волонтерами, відвідання військовослужбовців, які отримали поранення та проходять реабілітацію у медичних закладах, написання листів у рамках Всеукраїнської акції “Лист пораненому”, встановлення у навчальних закладах меморіальних дощок (знаків) на вшанування пам’яті загиблих воїнів-героїв.

Рекомендується також відновити діяльність пошукових загонів з метою вивчення бойового шляху військових частин, що розміщені на території населеного пункту, військовослужбовців, що є випускниками або працівниками навчального закладу [139, с. 9].

З огляду на викладене, можемо резюмувати, що патріотичне виховання сучасної молоді здійснюється за такими напрямами:


  • державний – базується на забезпеченні державою системи патріотичного виховання;

  • соціальний – ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;

  • військовий – передбачає вивчення військової історії України, переможних битв Радянської Армії, основних зразків техніки і озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

  • психолого-педагогічний – ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;

  • правовий – передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури [48].

Зазначимо, що вагомим потенціалом у контексті реалізації означених напрямів патріотичного виховання молоді володіє освітньо-виховне середовище сучасних вітчизняних ЗВО, система виховної роботи в яких, передбачає:

– розвиток особистості студента як суб’єкта власного життя;

– створення умов для самореалізації, самовираження і прояву творчих здібностей і нахилів кожного студента ЗВО;

– формування професійних якостей майбутніх фахівців через залучення до різних видів діяльності (дозвіллєвої, художньо-творчої, спортивної, суспільно-корисної тощо);

– формування активної позиції кожного студента у громадському житті факультету, університету, держави [121, с. 2].

В контексті досліджуваної проблеми, як зазначають М. Дубина і Ю. Руденко складаються стратегічні орієнтири вищої освіти: «Вища освіта має готувати високваліфікованих, компетентних професіоналів-патріотів, в яких любов до рідної землі, свого народу, Батьківщини є найвищим стимулом чесного і самовідданого служіння молодій демократичній Українській державі. Окрім того, у ВНЗ є широкі можливості для того, щоб засобами загальноосвітніх і фахових дисциплін у кожного майбутнього професіонала формувалися не лише розуміння національних пріоритетів і перспектив розвитку нашого суспільства, зміцнення Української держави, а й практичні уміння приносити їм якнайбільшу користь, готовність спростовувати теорії та ідеї, які завдають шкоди рідному народу» [48, с. 251].

Оскільки метою даного параграфу нашого дослідження є з’ясування організаційно-методичних засад підготовки майбутніх дошкільних педагогів до патріотичного виховання дошкільників у закладах вищої освіти виокремленого нами другого етапу (1991 – початок ХХІ ст. – період незалежної України) досліджуваного періоду, то зупинимося детальніше на її змістових аспектах та педагогічному інструментарії реалізації.

Так, підготовка майбутніх вихователів до означеного напряму діяльності зреалізовується на основі сукупності загальних та специфічних принципів, що відображає закономірності цілісного педагогічного процесу та особливості даного напрямку виховної роботи.

До перших належать традиційні принципи, які характерні і для попереднього (радянського етапу):

– науковості;

– системності і послідовності;

– зв’язку теорії з практикою;

– взаємодії загального, особливого та індивідуального в змісті та методах підготовки;

– єдності освітніх, виховних та розвиваючих результатів навчально-виховної роботи;

– оптимальне поєднання репродуктивності та продуктивної діяльності студентів тощо [139].

До специфічних принципів – принципів організації патріотичного виховання студентської молоді відносимо:

– національної спрямованості – передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури;

– гуманізації виховного процесу – має на меті зосередження уваги на особистості як вищій цінності, врахування її індивідуальних особливостей й можливостей, стимулювання свідомого ставлення до своєї поведінки, діяльності, патріотичних цінностей;

– самоактивності й саморегуляції – передбачає вироблення громадянської позиції особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях і вчинках;

– культуровідповідності – передбачає єдність патріотичного виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь;

– полікультурності – має на меті формування у студентської молоді відкритості, толерантного ставлення до культури, мистецтва, вірування інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської;

– соціальної відповідності – зумовлює необхідність узгодженості змісту і методів патріотичного виховання реальній соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес.



Як ми зазначали у параграфі 2.1, проблема професійної підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти розв’язується з урахуванням різноманітних підходів: цілісного, системного, діяльнісного, особистісного та їх поєднання. Найдоцільнішим, на наше переконання, є інтегративно-діяльнісний підхід, який розглядається як система, цілісність якої досягається на основі інтеграції її складових.

В цьому сенсі підготовка студентів до патріотичного виховання дітей дошкільного віку нерозривно пов’язана з підготовкою до інших напрямів виховної роботи, що обумовлено органічною єдністю її компонентів. Проаналізуємо глибше цей взаємозв’язок.

Так, простежується діалектичний зв’язок патріотичного виховання із трудовим. Як підкреслюється «…трудове виховання може розглядатися або окремо, або як частина патріотичного виховання, проте в обох випадках воно в суті своїй має бути перейняте ідеями патріотизму. Без цього трудове виховання немислиме і неможливе» [197, с. 60]. Пробуджуючи й увиразнюючи патріотичні почуття, патріотичне виховання природно включає і проблему ставлення людини до праці, сумлінного виконання своїх обов’язків. А це прямо й безпосередньо пов’язане із завданням трудового виховання формувати відповідальність робітників стосовно своєї праці як одну з найважливіших якостей справжнього патріота.

Як патріотичне, так і трудове виховання дітей дошкільного віку передбачають вироблення прагнення працювати на благо Батьківщини, дбайливого ставлення до її надбань – результатів праці інших людей, її природних багатств, суспільної власності, а також формування морально-вольових рис, необхідних для майбутньої успішної трудової діяльності, для забезпечення власного добробуту і розвитку країни.

У завданнях патріотичного і трудового виховання спостерігається певна схожість. Скажімо, шанобливе ставлення до минулого та сучасного Батьківщини передбачає ознайомлення з бойовими і трудовими подвигами своїх співвітчизників заради її блага, а також спонукає наслідувати таких людей. Вироблення навичок патріотичної поведінки обов’язково включає і формування соціально-значущої мотивації патріотичної діяльності різного плану, в тому числі і трудової. Оскільки основою як патріотичного, так і трудового виховання є трудова діяльність, а також ураховуючи значний збіг їх завдань, правомірно зробити висновок про існування об’єктивних умов їх тісного взаємозв’язку.

Крім того, патріотичне виховання нерозривно пов’язане і з моральним. Сприймаючи патріотизм як складний моральний феномен, ми тим самим визначаємо і взаємозв’язок патріотичного й морального виховання, виокремлюючи все-таки перше у відносно самостійний напрям педагогічної роботи. Власне структура поняття «патріотизм» зумовлює завдання патріотичного виховання та його зміст, що передбачає формування відповідних почуттів, свідомості і звичок поведінки – т. зв. громадянськості, котра виражає мотивацію діяльності особи, спонукуваної громадянським обов’язком. Останній стимулює активність людини в усіх сферах її життєдіяльності. Погодьтеся, що це суголосне із завданнями морального виховання, що включають формування моральних почуттів, понять, переконань, навичок і звичок поведінки, що відповідають суспільним нормам.

Аналогічний аналіз дає змогу виявити взаємозв’язок патріотичного виховання з іншими складовими частинами виховної роботи. З огляду на їхній тісний взаємозв’язок і взаємозалежність правомірно визнати органічну єдність підготовки майбутніх педагогів ЗДО до патріотичного виховання з підготовкою до інших напрямів виховної роботи.

Отже, підготовка студентів педагогічного ЗВО до патріотичного виховання дошкільників є складним процесом, який передбачає здійснення різних напрямів виховної роботи.

У сучасних умовах незалежної України підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти до патріотичного виховання дошкільнят має ряд особливостей, обумовлених конкретними історичними умовами розвитку вітчизняного суспільства. Характеристика цих особливостей пов’язана з останніми політичними подіями, що відбуваються в Україні. Теперішній стан в Україні характеризується військовими конфліктами на Сході нашої держави; деформуванням ціннісних орієнтацій молоді засобами масової інформації; зниженням соціальної активності та втратою моральної основи патріотичних почуттів молоді в країні; зниженням ролі патріотичного виховання молоді у сім’ї, що не відповідає потребам суспільства та інтересам його подальшого розвитку. З огляду на це, підвищується відповідальність закладів вищої освіти у розв’язанні завдань патріотичного виховання молоді. Деполітизація освітніх установ, виведення за їх рамки діяльності громадських організацій, які провадять велику роботу з виховання молодого покоління в дусі патріотизму, потребує перегляду змісту, форм і методів патріотичного виховання в ЗДО й відповідно – підготовки майбутніх дошкільних педагогів до нього.

Зазначимо, що система підготовки студентів до означеної діяльності охоплює два взаємопов’язані компоненти, що включають:

– патріотичне виховання студентів як громадян-патріотів своєї держави (особистісний аспект);

– підготовку студентів як майбутніх фахівців дошкільної освіти до патріотичного виховання дошкільників, яка готує їх до ефективної самостійної педагогічної діяльності в даному напрямі виховної роботи (професійний аспект).

На підставі аналізу навчальних планів напряму підготовки 012 «Дошкільна освіта» Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради та робочих програм навчальних дисциплін, можемо стверджувати, що можливостями формування у студентів готовності до патріотичного виховання дошкільників володіють навчальні дисципліни всіх циклів передбачених навчальним планом (гуманітарної та соціально-економічної підготовки, природничо-наукової підготовки, професійної та практичної підготовки).

Ми поділяємо думку науковців М. Дубини та Ю. Руденка про те, що викладачі гуманітарних, суспільно-політичних дисциплін мають великі можливості «…пробуджувати і формувати в студентів доленосну ідею − солідаризувати українців, усіх громадян нашого суспільства з метою піднесення розвитку української нації на новий, вищий рівень [48, с. 342].

Так, у процесі вивчення дисциплін циклів гуманітарної та соціально-економічної підготовки і природничо-наукової підготовки (історії України, філософії, культурології, політології, ділової української мови, етики й естетики, сучасної української мови та ін.) студенти знайомляться з науковою методологією пізнання світу і суспільних явищ, що сприяє становленню світоглядної позиції майбутнього фахівця, розвиває інтерес і прагнення до пошуку нових знань в галузі патріотичного виховання, сприяють формуванню умінь і навичок використання цих знань, формують морально-психологічну готовність студентів до патріотичного виховання дошкільників. Окрім того, студенти усвідомлюють, що система освіти і виховання України успішно набуватиме самобутнього національного характеру, коли державні органи, інтелігенція, педагоги глибше турбуватимуться про творче продовження кращих традицій вітчизняної освіти, коли домінуючим у переважної частини наших громадян буде не поверховий, нерідко декларативний, а глибокий і стійкий, діяльний український патріотизм.

Важливим завданням викладачів гуманітарних, суспільно-політичних наук М. Дубина та Ю. Руденко визначають формування в студентів переконаності в тому, що кожному громадянину нашої країни необхідно глибоко усвідомити роль української етнічної і політичної нації – такої культурно-історичної, суспільно-політичної спільноти, яка здатна об’єднати українців і представників національних меншин, спрямувати їхню енергію на пробудження внутрішніх ресурсів, духовних сил кожної людини, на поглиблення консолідації суспільства, зміцнення незалежної Української держави. Науковці підкреслюють необхідність формування у студентів переконання в тому, що вищого культурного, духовного рівня, матеріального забезпечення, добробуту можна домогтися тоді, коли любов до свого народу, прагнення вдосконалюватися, будуть головними стимулами національно-патріотичної, політичної діяльності розвитку структур громадянського суспільства [48, с. 343].

Зазначимо, що організація процесу навчання в рамках дисциплін означеного циклу в Комунальному закладі «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради відбувається з урахуванням цілей і завдань патріотичного виховання майбутніх фахівців дошкільної освіти. Це простежується і у змісті навчальних та робочих програм, реалізовується в процесі засвоєння студентами знань, умінь і навиків з навчальних дисциплін циклів гуманітарної та соціально-економічної і природничо-наукової підготовки на лекціях, семінарах, практичних заняттях і в процесі самоосвіти та самовиховання студентів. Вивчення цих дисциплін спрямоване головним чином на патріотичне виховання студентів як громадян-патріотів своєї держави та водночас є важливим для процесу підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, оскільки тільки педагог-патріот своєї держави, який має активну громадянську позицію, може сформувати відповідні риси у своїх вихованців.

Багатоаспектнішим арсеналом у сенсі підготовки майбутніх вихователів до патріотичного виховання дітей дошкільного віку володіють навчальні дисципліни циклу професійної та практичної підготовки. Зокрема, проблема національно-патріотичного виховання піднімається під час викладання першої професійно-орієнтованої дисципліни «Вступ до спеціальності». У процесі її вивчення розглядаються питання національно-патріотичного виховання студентської молоді в сучасних умовах; духовні цінності як орієнтири виховання; виховання студентської молоді в дусі патріотизму та національної самосвідомості; наголошується, що основними особистісними рисами майбутніх вихователів мають бути патріотизм, громадянська відповідальність, любов до рідної землі. Перераховані питання внесено до навчальної і робочої програм дисципліни.

Навчальна дисципліна «Педагогіка дошкільна» сприяє засвоєнню студентами знань щодо теоретичних аспектів виховання дітей дошкільного віку, в т. ч. і патріотичного як одного з його напрямів. Так, на лекціях з цієї дисципліни студенти ознайомлюються з основними напрямами патріотичного виховання, методами і формами організації патріотичного виховання в роботі з дітьми; особливостями прояву національної свідомості у дітей дошкільного віку; розширюють знання щодо ознайомлення дітей з початками народознавства (традиціями українського народу, його пам’ятками, народною творчістю, символами і оберегами).

На практичних заняттях студенти презентують доповіді на тему «Мій рідний край», «Народні свята в дитячому садку», «Народні промисли України» т. ін. Під час розгляду теми «Гра дитини дошкільного віку» увагу студентів зосереджується на порівняльній характеристиці сучасних і народних іграшок, на визнанні безперечної ролі народної іграшки у розвитку дитини дошкільного віку; опрацьовуючи тему «Сюжетно-рольова гра дітей дошкільного віку», студенти розробляють й проводять ігри, що передбачають закріплення атрибутів патріотичної символіки сьогодення та предметів побуту, характерних для пращурів українського народу (державні символи, українські національні страви, посуд, одяг, оздоблення оселі та ін.). Опрацьовуючи тему «Взаємодія родинного і суспільного виховання. Національно-патріотичне виховання дошкільнят» акцентується на тому, що важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих. Загалом у процесі вивчення навчальної дисципліни «Педагогіка дошкільна» майбутні вихователі вчаться визначати мету і ставити конкретні завдання, планувати виховну роботу, використовуючи при цьому різноманітні форми і методи патріотичного виховання.

Зміст навчальної дисципліни «Педагогіка загальна» зосереджує увагу майбутніх вихователів дітей дошкільного віку на такому аспекті, як український виховний ідеал, що передбачає ознайомлення студентів з побудовою мети і змісту виховання дітей на національно-патріотичних засадах. Концепцію національно-патріотичного виховання дітей і молоді внесено до списку рекомендованої літератури для опрацювання студентами і запропоновано для обговорення під час семінарських занять. На заняттях розглядаються змістові компоненти національного виховання в Україні, акцентується увага майбутніх фахівців дошкільної освіти на побудові освітнього процесу на принципах народності і культуровідповідності, ціннісному ставленні до духовних надбань українського народу тощо. На заняттях зі студентами проводяться бесіди-роздуми на теми «Що для мене значить поняття Батьківщина?», «Як я розумію поняття патріотизм?» і т.ін.

В процесі вивчення навчальної дисципліни «Актуальні проблеми дошкільної освіти» перед студентами розкриваються можливості науково-дослідницьких методів у вивченні практики сучасної дошкільної освіти. Згідно з робочою програмою дисципліни розглядається тема «Патріотичне виховання дітей дошкільного віку» під час опанування якої виносяться для обговорення такі питання як: проблеми виховання патріота у педагогічній спадщині видатних педагогів України, теоретико-методологічні аспекти національно-патріотичного виховання, практичний досвід національно-патріотичного виховання дошкільників у дошкільних закладах Слобожанщини.

На заняттях з фахових методик дошкільної освіти («Методика розвитку мовлення дітей», «Методика формування елементарних математичних уявлень», «Природознавство з методикою викладання і екологічне виховання», «Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності», «Методика образотворчої діяльності дошкільника», «Методика фізичного виховання», «Методика ознайомлення з довкіллям у ДНЗ» тощо.) студенти вчаться проектувати набуті знання щодо патріотичного виховання дітей дошкільного віку на практичну площину.

Попри таке багатоаспектне забезпечення підготовки майбутніх вихователів до патріотичного виховання дітей дошкільного віку у межах обов’язкових навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом напряму підготовки «Дошкільна освіта» Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, ми вважаємо його недостатнім. З метою її підсилення у досягненні кінцевого результату, а саме у сенсі підготовки студентів до ефективної самостійної педагогічної діяльності в даному напрямі виховної роботи нами розроблено і апробовано спецкурс «Методика національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку».



Каталог: wp-content -> uploads -> 2018
2018 -> Міністерство освіти І науки україни миколаївський національний університет
2018 -> Тема дослідження традиційної культури та народної творчості українців етнологами київської
2018 -> Робоча програма навчальної дисципліни теорія міжнародних відносин та геополітика частина І окр
2018 -> Програма навчальної дисципліни Політична історія україни Ступінь бакалавра
2018 -> Музеєзнавство академічна характеристика дисципліни


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка