Міністерство освіти І науки України Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису савченко людмила леонідівна


Мета вивчення навчальної дисципліни



Сторінка8/14
Дата конвертації11.09.2018
Розмір2.48 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14

Мета вивчення навчальної дисципліни полягає у визначенні сучасних теоретичних засад патріотичного виховання (мети, завдань, принципів, основних напрямів, змісту, технологій), науково-методичних, організаційних, кадрових, інформаційних умов розвитку цього почуття у дітей та учнівської молоді, які забезпечують інтенсифікацію виховної діяльності, привертають увагу органів державної влади до патріотичного виховання особистості в сучасній Україні, сприяють виробленню відповідної політики, підвищенню соціального статусу патріотичного виховання в освітніх закладах.

Завдання, які реалізуються в процесі вивчення дисципліни:

– підвищення статусу патріотичного виховання в українському суспільстві загалом та системі освіти зокрема;

– зміцнення й розвиток виховних функцій навчальних закладів, розширення складу суб’єктів патріотичного виховання, посилення координації їхніх зусиль;

– ефективніше використання національних традицій, сучасного світового та вітчизняного педагогічного досвіду та досліджень психолого-педагогічної науки у сфері патріотичного виховання;

– сприяння утвердженню в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

– орієнтування виховних систем закладів освіти на визнання пріоритету патріотичного виховання особистості;

– забезпечення взаємодії системи освіти з усіма соціальними інститутами щодо інтенсифікації процесу патріотичного виховання особистості;

– сприяння розвитку регіональних та місцевих систем патріотичного виховання, що враховують територіальні, соціальні та національні особливості;

– формування шанобливого ставлення до зростаючої особистості у відповідності з Конвенцією ООН про права дитини;

– посилення ролі сім’ї у патріотичному вихованні дітей, зміцнення її взаємодії з навчальними закладами;

– сприяння подальшої демократизації управління процесом патріотичного виховання підростаючого покоління;

– формування у майбутніх вихователів знання мети, завдань, змісту і методів патріотичного виховання дітей дошкільного віку;

– культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережливого ставлення до природи;

– формування у дошкільників мовної культури.

Програму спецкурсу нами подано в додатках (Додаток А).

Зазначимо, що психолого-педагогічні і методичні вміння студентів формуються великою мірою у процесі педагогічної практики. Під час її проходження перед студентами постають такі завдання:

– формування у старших дошкільників моральних якостей особистості через ознайомлення з рідним містом, селищем, краєм;

– формування громадянської позиції та патріотичних почуттів до минулого, сьогодення і майбутнього рідного краю, почуття гордості за свою малу Батьківщину;

– створити умови для освоєння соціальних навичок і норм поведінки на основі спільної діяльності і взаємної допомоги, уміння спілкуватися з дорослими і однолітками;

– розширити уявлення дітей про історію, культуру, професії, людей, соціально-економічну значущість рідного міста, селища, краю;

– сформувати уявлення про те, чим славний рідний край;

– виховання здорового способу життя;

– виховання почуття пошани до професій і праці дорослих;

– виховання пошани до національної самобутності, мови і традиційних цінностей [153, с. 18].

Підготовка майбутніх вихователів до патріотичного виховання дошкільників здійснюється і в позааудиторний час і значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм та методів його організації.

Для успішного виховання в студентів патріотизму, національної свідомості, пошани до вітчизняних освітньо-виховних традицій доцільно застосовувати методи і прийоми роботи, які розкривають найважливіші аспекти сутності, самобутності і специфіки національної системи освіти і виховання.

Серед методів і форм патріотичного виховання майбутніх фахівців дошкільної освіти у Комунальному закладі «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради пріоритетна роль належить активним формам та методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості.

Зокрема, основними формами патріотичного виховання студентів в академії є:

– інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, «філософський стіл», «відкрита кафедра», інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, «жива газета», створення книг, альманахів);

– діяльнісно-практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, театр-експромт, ігри-драматизації, свята, огляди-конкурси, олімпіади);

– інтегративні (шкільні клуби, фестивалі, асамблеї, гуртки);

– діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);

– індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо);

– наочні (музеї, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо) [163, с. 59].

Серед методів патріотичного виховання студентів у академії пріоритетна роль належить: соціально-проектній діяльності, ситуаційно-рольовим іграм, методу відкритої трибуни, соціально-психологічним тренінгам, інтелектуальним аукціонам, «мозковим атакам», методу аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, іграм-драматизаціям, створенню проблемних ситуацій, ситуацій успіху, аналізу конфліктів, моделей, стилів поведінки, прийняття рішень, демократичний діалог, педагогічне керівництво лідером і культивування його авторитету, використання засобів масової комунікації, методики колективних творчих справ, традицій, символіки, ритуалів, засобів народної педагогіки. Крім названих застосовуються також традиційні методи: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книгою, періодичною пресою, самостійне рецензування, а саме:

– лекції («Я – громадянин-патріот незалежної держави України», «Пам’яті вдячні нащадки», «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн», «Наша вітчизна – Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Патріотизм – нагальна потреба України», «Моя земля – земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «І синє небо, і жовте колосся», «Народні символи», тощо); семінари, «круглі столи», конференції («У пам’яті світ врятований», «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру», «Люблю я свій народ – ціную його звичаї»); уроки пам’яті («Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної», «Зростаємо патріотами землі, що Україною зветься», «Наша вулиця носить ім’я героя війни», «Бойові нагороди воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів»); організовувати екскурсії до музеїв військових частин, установ, підприємств, закладів вищої освіти, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, походи по місцях бойової слави, пошукову роботу, участь у роботі клубів та гуртків патріотичного спрямування; акції з метою упорядкування меморіальних комплексів, пам’ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни; години спілкування («Я – громадянин і патріот держави», «Я – українець!», «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»);

– бесіди – «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її Прапор і Гімн», «Наша вітчизна Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Що таке воля», «Рід, родина, рідня»;

– огляди періодичної преси – «Що, де, коли?», «За текстами газет», «Цікаві хвилинки», «Пульс планети»; огляд телепередач «Горизонт»; – засоби, що виховують любов до української мови – «Свято рідної мови», «Прекрасна наша мово», «Шевченківське слово», «Літературні вечорниці», «Свято Святого Миколая», «День української творчості», «Тиждень української мови» – конкурс на кращий мовний плакат, конкурс декламаторів, конкурс на кращу розповідь української народної казки, вечір українських загадок, прислів’їв, приказок, повір’їв, легенд, народних прикмет; екскурсії до країни Мови із зупинками на станціях Лексики, Фразеології, Етимології; зустрічі з письменниками, поетами; філологічні мікроекспедиції – записати назви окремих предметів давнини, зібрати прислів’я, приказки, загадки, поширені в даній місцевості з подальшим обговоренням їх в групі, або на засіданнях гуртка; мовні екскурсії, завдання яких – виявити неграмотні, неоковирні вислови в оголошеннях, рекламах, вивісках тощо; стенди «Як ми говоримо»;

– форми роботи, пов’язані з вивченням історії рідного краю і народу – історичне краєзнавство: відвідання місць історичних подій, вивчення літератури, збирання документів і матеріальних пам’яток, замальовування чи фотографування історично цінних об’єктів, виготовлення схем, макетів, щомісячного історичного календаря, влаштування виставок, заочна подорож «Україно ти моя прекрасна», складання історії свого роду, участь у роботі шкільних гуртків, етнографічного та фольклорного ансамблів, оформлення кімнат народознавств, святкування Дня Конституції, Дня незалежності України;

– форми роботи військово-патріотичного виховання: патріотичні клуби, участь у Пласті, юний рятівник, «Котигорошко», фестивалі патріотичної пісні; святкування Дня Перемоги, Дня збройних сил України, Дня призивника, Захисника Вітчизни, Дня пам’яті Героїв Крут; змагання з військово-прикладних видів спорту, літні військово-спортивні табори, участь у військово-спортивних іграх «Патріот», «Смуга десантника», участь у фізкультурно-оздоровчому патріотичному комплексі «Козацький гарт»; інтелектуальні вікторини «Пишаємося подвигами предків»;

– архівно-пошукова робота, екскурсії до музеїв, зустрічі з ветеранами Другої світової війни, родичами загиблих захисників Батьківщини, випуск плакатів, буклетів, газет за матеріалами пошукової діяльності; участь у «Вахтах пам’яті», участь в акціях «Громадянин», «Збережемо пам’ять про подвиг», «Ветеран мого двору», «Школа – госпіталь», «Солдатські вдови»;

– вивчення факультативних курсів за вибором «Історія української культури», «Видатні військові України», «Історія дипломатії», «Велика Вітчизняна війна як складова Другої світової війни», «Ми – громадяни», «Практичне право», «Людина і світ», «Людина і суспільство»;

– участь у Всеукраїнському конкурсі учнівських та студентських проектів «Служіння заради миру»; проведення семінарів, конференцій, «круглих столів»: «Партизанський рух в Україні у спогадах учасників, мовою документів, нових досліджень», «У пам’яті світ врятований», «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру», «Діячі руху Опору в Україні в роки Великої Вітчизняної війни»;

– уроки пам’яті, уроки мужності: «Їх славні імена в літописі Другої світової», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зоветься», «Наша вулиця носить ім’я героя війни», «Діти, молодь у підпіллі в роки минулої війни», «Бойові нагороди воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів», «Імена фронтовиків на обеліску братської могили у моєму населеному пункті»;

– виховання бережливого ставлення до природи – створення музейного природничого комплексу з розділами «Наукові знання про природу», «Очевидне – неймовірне», сторінки «Червоної книги», «Дивосвіт»; вироби учнів з природних матеріалів, конкурс на кращий плакат «Бережи довкілля», операція «Мурашник», «Блакитні водойми», «Шпачки прилетіли», «Лелеки», «Посаджу я жолудьок», «Наші джерела»; екологічні екскурсії, олімпіади, свята, конкурси, штаби охорони природи, пошукова діяльність;

– засоби виховання правосвідомості – вивчення Конституції України, клуби юних юристів, дипломатів, загони ЮДМ, шкільні штаби порядку, зустріч з депутатами, працівниками правоохоронних органів, дискусії: «Чи варто завжди дотримуватись букви закону?»,«Що значить бути патріотом?», «Свобода чи свавілля?», теоретичні конференції: «Україна суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава», «Суть громадянського суспільства», захист рефератів: «Найважливіші функції Української держави», «Проблеми та спрямованість нашої економіки», «Свобода та особиста недоторканість громадян»;

– виховання засобами праці – соціально-проектна діяльність, підприємництво, кооперативи, бізнес-клуби, табори праці і відпочинку, фермерські господарства, аукціони, ярмарки, індивідуальна трудова діяльність, розширення зеленої зони біля школи, впорядкування та догляд за подвір’ям, проведення операцій «Турбота», «Милосердя», «Біля мого будинку» та ін. [163, с. 60 – 63].

Застосування у наведених форм і методів патріотичного виховання у патріотичному вихованні майбутніх фахівців дошкільної освіти покликане формувати в них когнітивні, емоційні та поведінкові компоненти, що передбачають вироблення вмінь міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, критично розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті, набувати вмінь та навичок адаптації до нових суспільних відносин, адекватної орієнтації, захищати свої інтереси, поважати інтереси і права інших, самореалізуватися, що забезпечить повною мірою їх готовність до професійної діяльності загалом та до патріотичного виховання дітей дошкільного віку як однієї з важливих її складових.

Зазначимо, що результативність патріотичного виховання великою мірою залежить від того, наскільки ті чи інші форми й методи виховної діяльності стимулюють розвиток критично-творчого мислення, самоактивності, творчості, самостійності, усвідомлення власних світоглядних орієнтацій, які є основою життєвого вибору, громадянського самовизначення.

Процес патріотичного виховання у педагогічному закладі вищої освіти повинен будуватися як цілеспрямована взаємодія і організація певних стосунків між викладачами, студентами і навколишнім життям. При цьому патріотичне виховання не може відбуватися автоматично, без умілих дій і спеціальної уваги викладача.

На факультеті дошкільної та корекційної освіти Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради процес патріотичного виховання студентів здійснюється в процесі:

– розробки і реалізації за участю студентів і викладачів проектів, присвячених ювілейним датам вітчизняної історії, історії і культури області і міста, інших заходів громадянської і патріотичної спрямованості;

– пропаганди в молодіжному середовищі історії рідного міста, поширення інформації про його знаменитих жителів;

– під час проходження педагогічної практики в ЗДО залучення студентів до підготовки та проведення українських народних свят із дітьми дошкільного віку (див. Додаток Б);

– активна пропаганда української культури та творчості під час загальноакадемічних святкових заходів (див. Додаток В).

Заходи, які проводяться в академії з патріотичного виховання студентів мають декілька напрямів, зокрема:

– робота з ветеранами Великої Вітчизняної війни, Дітьми війни, ветеранами педагогічної справи і учасниками бойових дій;

– вивчення історії рідного краю, міста під час позааудиторноївиховної роботи;

– керівництво науково-дослідною роботою студентів. У межах цього напряму розробляється тематика курсових і дипломних робіт, присвячена пропаганді культурних цінностей Слобожанщини, її історичних пам’яток, формуванню патріотичних почуттів і гордості за малу Батьківщину і Україну [153, с. 21].

Таким чином, робота щодо патріотичного виховання студентів в академії здійснюється комплексно, що забезпечує найважливішу особливість виховання – спрямованість на цілісне формування всебічно і гармонійно розвиненій особистості.

У процесі нашого дослідження ми ознайомились із досвідом патріотичного виховання студентської молоді у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка. Вивчення документації засвідчує участь університету у розробці регіональної програми національно-громадянського виховання студентської молоді. Ця програма була схвалена радою ректорів вищих навчальних закладів Львівського регіону (протокол № 4 від 04.06.1999 р.) та затверджена розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 23 серпня 2000 року.

Програма складається з трьох розділів: концепція національно-громадянського виховання студентської молоді; організація національно-громадянського виховання студентів у вищих навчальних закладах; організаційно-методичне забезпечення виховного процесу.

Зазначимо, що у першому розділі, окрім концепції, міститься також кодекс цінностей національно-громадянського виховання, запропонований відомим в Україні науковцем Омеляном Івановичем Вишневським.

Як зазначає проректор з науково-педагогічної роботи Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка кандидат фізико-метематичних наук, професор Ю.Л. Кишакевич: «Програма 1999 року не обмежувалася концепцією та змістом виховних заходів, а доповнювалася описом структури управління виховним процесом у ЗВО. Було запропоновано дві схеми управління: одна – при наявності Ради з організації виховної роботи як вищого органу колегіального управління виховним процесом, а друга – при наявності виховного відділу в адміністрації закладу. Тут же рекомендувались заходи керівного складу ЗВО, спрямовані на реалізацію Програми» [71, с. 307]. Третій розділ Програми містить різноманітні положення, програми християнської етики та інших курсів виховного спрямування, календар державних свят та пам’ятних дат нашої історії. Цікавим фактом для нас є те, що до Програми увійшло Положення про студентського душпастиря над створенням якого співпрацювали представники майже всіх чинних в Україні традиційних християнських конфесій.

В рамках упровадження уже згадуваної нами Концепції національного виховання студентської молоді (2009 року), спеціально створеною комісією на чолі з завідувачем кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти проф. М. Чепіль було розроблено документ під назвою «Заходи Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, спрямовані на реалізацію «Концепції національного виховання студентської молоді»».

Коротко перелічимо заходи, які стосувалися національно-патріотичного виховання студентської молоді:

– участь студентів у святкуванні Дня міста Дрогобича, річниці УПА, річниці проголошення ЗУНР, державних і професійних свят, Днів факультетів і університету, участь у скорботному віче пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 рр., Дня матері;

– зустрічі з письменниками, ветеранами Другої світової війни та визвольних змагань;

– екскурсії франковими та шевченківськими місцями Львівщини, місцями Лесі Українки, до Києва;

– відвідання музеїв Дрогобича, Львова, с. Нагуєвичі;

– походи Карпатами, місцями боїв УСС та УПА;

– участь у благодійних акціях до дня Св. Миколая, «Дрогобич колядує», організація гаївок та ін.;

– конкурси читців поезій Т. Шевченка серед студентів та школярів;

– висвітлення в газеті «Франківець» біографій історичних постатей України та краю, історії рідної землі;

– проведення круглих столів та студентських науково-практичних конференцій та інше;

– проведення місячника «Чисте місто» [71, с. 310 – 311].

Підсумовуючи розглянутий нами досвід Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради і Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, резюмуємо, що мета патріотичного виховання молоді у навчальному закладі може бути досягнута шляхом реалізації таких виховних завдань:

– забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей;

– виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;

– сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;

– формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;

– формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;

– відновлення і вшанування національної пам’яті;

– утвердження в свідомості громадян об’єктивної оцінки ролі українського війська в українській історії, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян, формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання

громадянського та конституційного обов’язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;

– забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;

– сприяння діяльності організацій, клубів та осередків громадської активності, спрямованих на патріотичне виховання молоді;

– підтримання кращих рис української нації – працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків;

– створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави;

– сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я;

– задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

– виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності;

– створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя;

– реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання;

– забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, власних і суспільних потреб та інтересів;

– розвиток світоглядної культури молодої людини, її ціннісних орієнтацій і створення умов для вільного світоглядного вибору;

– професійне виховання, яке передбачає становлення юнаків і дівчат як досвідчених вчителів, які досконало володіють професійними знаннями, вміють творчо застосовувати їх на практиці, приймати нестандартні рішення, готових до роботи в умовах ринкових відносин;

– уведення молодих людей у світ господарського, соціального, політичного, культурного досвіду цивілізації і свого народу;

– оволодіння результативними методами та навиками набуття нових знань, формування потреби у постійному інтелектуальному, духовному і моральному збагаченні та самовдосконаленні [163, с. 71].

Для вирішення усіх цих завдань виховна робота у закладах вищої освіти повинна проводитися за такими напрямами:

– визначення пріоритетних напрямків роботи з патріотичного виховання на сучасному етапі, збагачення змісту патріотичного виховання;

– розвиток форм і методів виховання на основі нових інформаційних технологій;

– посилення громадянсько-патріотичної спрямованості в програмах соціально-гуманітарних дисциплін, необхідність застосування інноваційних форм педагогічного впливу на молодих людей, підвищення рівня підготовки, а також рівня сформованості патріотичної вихованості [163, с. 72].

Отже, підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти до патріотичного виховання дітей в освітньо-виховному процесі ЗВО у сучасних умовах потребує оновлення її змісту, проектування нових технологій, обґрунтування організаційно-педагогічних умов підвищення її ефективності. Для цього необхідно активно вирішувати низку питань її глибинного перетворення, зокрема, питань, що стосуються чіткого визначення нових пріоритетів в системі виховання молоді; здійснювати поетапне планування комплексу заходів, спрямованих на розвиток системи базових духовно-моральних цінностей, культури міжнаціонального спілкування на основі принципу толерантності, уважного ставлення до традицій, звичаїв народів нашої країни.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2018
2018 -> Міністерство освіти І науки україни миколаївський національний університет
2018 -> Тема дослідження традиційної культури та народної творчості українців етнологами київської
2018 -> Робоча програма навчальної дисципліни теорія міжнародних відносин та геополітика частина І окр
2018 -> Програма навчальної дисципліни Політична історія україни Ступінь бакалавра
2018 -> Музеєзнавство академічна характеристика дисципліни


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка