Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка



Скачати 207.95 Kb.
Дата конвертації12.07.2017
Розмір207.95 Kb.
Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

30.03.2015 р. (протокол № 8)



Ректор

______________В.П. Мельник




програма

Фахового вступного випробовування

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня

спеціаліста, магістра

Спеціальність: 7.02010201, 8.02010201

«Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія»

Львів-2015
Факультет культури і мистецтв

Програма

фахових вступних випробувань на

спеціальність «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія»,

освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст, магістр

(2015 р.)
ОРГАНІЗАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ

  1. Характеристика бібліотеки як системи. Родові елементи бібліотеки.

  2. Бібліотечна діяльність, її зміст, об'єкти, види.

  3. Визначення та суть бібліотечної технології. Основні складові бібліотечної технології, їх визначення та характеристика. Підсистеми бібліотечної технології.

  4. Організаційна структура бібліотеки: суть і види. Особливості структури університетської (вузівської) бібліотеки.

  5. Схема класифікації підрозділів бібліотеки. Характеристика функціональних, комплексних, галузевих, мережевих, адміністративно-господарських та допоміжних відділів бібліотеки.

  6. Уніфікація та нормування у бібліотечній справі.

  7. Управління бібліотекою: зміст, принципи, функції, цикли, методи. Суть та значення планування бібліотечної діяльності. Видове різноманіття бібліотечних планів, їх специфіка. Річний план бібліотеки.

  8. Бібліотечний облік та бібліотечна статистика: суть, призначення, завдання. Бюджет бібліотеки.

  9. Бібліотечні споруди, приміщення бібліотеки. Організація робочих місць бібліотечних працівників та читачів.

  10. Управління бібліотечним фондом. Відділ основних книжкових фондів. Формування фондів окремих видів документів.

  11. Інформаційно-бібліографічна діяльність бібліотеки та її організація. Інформування про бібліотечні документи та їх зміст. Позастаціонарне обслуговування користувачів.

  12. Науково-дослідна та видавнича діяльність бібліотеки.

  13. Методична діяльність в бібліотеці, її принципи. Основні напрями та функції методичного забезпечення функціонування бібліотек.

  14. Маркетинг у бібліотеці.

  15. Поняття «бібліотечний фонд». Фонд як одна з підсистем бібліотеки. Властивості та функції бібліотечного фонду.

  16. Основні параметри фонду. Різноманітність документів, що складають бібліотечний фонд.

  17. Типи бібліотечних фондів. Єдиний бібліотечний фонд держави.

  18. Основні процеси формування бібліотечного фонду. Моделювання бібліотечного фонду.

  19. Відбір – основа комплектування бібліотечних фондів. Принципи комплектування бібліотечних фондів.

  20. Планування бібліотечного фонду: загальні вимоги, види планів. Вивчення фонду бібліотеки як засіб поліпшення його складу.

  21. Характеристика системи постачання бібліотек документами.

  22. Комплектування бібліотечного фонду як процес. Початкове, поточне та ретроспективне комплектування. Відділ комплектування, його функції, організація роботи.

  23. Організація бібліотечного фонду як процес. Приймання документів до бібліотеки. Технічна обробка документів.

  24. Облік документів у бібліотеці: значення, вимоги, одиниці обліку, види та форми. Облік документів, що вибувають з фонду бібліотеки.

  25. Розміщення бібліотечного фонду. Система розстановки документного фонду.

  26. Розміщення та розстановка фонду в умовах відкритого доступу користувачів до документних фондів бібліотек. Бібліотечні приміщення, обладнання та устаткування для розстановки та розміщення фондів.

  27. Зберігання бібліотечного фонду. Фізико-хімічні, біологічні та соціальні чинники збереження фонду. Відділ зберігання фонду, його функції та основні процеси роботи.

  28. Перевірка бібліотечного фонду.

  29. Бібліотечний фонд у системі фондів України.

  30. Бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів: поняття, мета, принципи.

  31. Бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів як система.

  32. Соціологічні групування користувачів, мотиви їх звернення до бібліотеки. Методи і форми роботи з користувачами. Формування інформаційної культури користувача.

  33. Типологія користувачів бібліотеки.

  34. Напрями бібліотечно-бібліографічного обслуговування.

  35. Виставкова діяльність бібліотеки.

  36. МБА як позастаціонарна форма бібліотечного обслуговування.

  37. Принципи користування фондами.

  38. Читальні зали як стаціонарна форма бібліотечного обслуговування.

  39. Бібліотечна послуга: поняття, предмет. Безплатні та платні послуги. Класифікація бібліотечних послуг. Нові послуги у бібліотеці.

  40. Аналітико-синтетична обробка документів: суть і значення. Поняття «згортання інформації».

  41. Види та використання аналітико-синтетичної обробки документів.

  42. Бібліографічний опис, його функції, вимоги до нього. Методика складання бібліографічного опису. Види бібліографічного опису.

  43. Основні етапи розвитку теорії та практики бібліографічного опису.

  44. Суть індексування, правила класифікації. Види документних класифікацій, вимоги до них.

  45. Поняття про предметизацію. Предметна рубрика та її функції. Види предметних рубрик за структурою. Процес предметизації.

  46. Основні етапи розвитку теорії та методики предметизації.

  47. Суть систематизації документів. Загальні правила та методика систематизації документів. Розвиток систематичних класифікацій.

  48. Поняття про анотації, їхні функції, види. Методика анотування документів. Структура анотації. Основні етапи розвитку теорії та методики анотування.

  49. Реферат: визначення, функції, види. Процес реферування. Основні етапи розвитку реферування.

  50. Виникнення і розвиток бібліотечної каталогізації у світі та в Україні.

  51. Бібліотечний каталог: функції, форми, використання. Обладнання для карткових каталогів.

  52. Алфавітний каталог: функції, організація, розстановка карток, редагування, структура та оформлення, зв’язки з іншими каталогами.

  53. Систематичний каталог: структура, функції, посилання, редагування. Роль бібліотечно-бібліографічних систем в організації каталогів. Алфавітно-предметний покажчик – «ключ» до систематичного каталогу.

  54. Предметний каталог: функції, організація, види посилань, предметні комплекси, розстановка карток, редагування.

  55. Зведені каталоги: функції, ознаки класифікації, форма існування. Методика створення зведених каталогів. Практика створення зведених каталогів в Україні.

  56. Електронний каталог. Конверсія каталогів.

  57. Проблема формування електронних бібліотек. Електронна бібліотека: властивості, категорії, типи, переваги. Світова практика створення електронних бібліотек.

  58. Система каталогів та картотек бібліотек.

  59. Робота з каталогами у бібліотеці. Пропаганда інформаційно-пошукових систем бібліотек.

  60. Бібліотечна система України: принципи організації та функціонування.

  61. Визначення Національної бібліотеки, її характеристика та основні завдання.

  62. Роль обласних універсальних наукових бібліотек у системі бібліотечного обслуговування.

  63. Інноваційна діяльність обласних бібліотек України в обслуговуванні та забезпеченні інформаційних потреб користувачів.

  64. Класифікація бібліотек вищих навчальних закладів.

  65. Функції бібліотеки вищого навчального закладу.

  66. Стратегічний розвиток бібліотек вищих навчальних закладів в умовах інформатизації.

  67. Типологічні особливості і призначення педагогічних бібліотек.

  68. Роль дитячих бібліотек у бібліотечній системі України.

  69. Пріоритетні напрями діяльності шкільної бібліотеки в сучасних умовах.

  70. Місце бібліотеки у суспільстві, її роль та основні функції.

  71. Історичні типи бібліотек, їх змістові функції та об’єкти діяльності.

  72. Соціальні функції бібліотеки.

  73. Термін «бібліотека» – еволюція поняття та змісту.

  74. Історія становлення бібліотечного соціального інституту: основні етапи.

  75. Інформаційне суспільство, його суть та основні ознаки.

  76. Розвиток бібліотек в інформаційному суспільстві. Аналіз документних комунікацій.

  77. Історія творення і функціонування поняття «інформаційне суспільство»:.

  78. Предмет і призначення етики як науки.

  79. Професійна етика: предмет та специфіка.

  80. Характеристика бібліотеки як системи. Родові елементи бібліотеки.

  81. Типо-видове різноманіття бібліотечної системи України: загальна характеристика.

  82. Універсальна бібліотека, її призначення та характеристика фонду.

  83. Основні завдання спеціальних бібліотек.

  84. Бібліотеки-депозитарії. Національна бібліотека України, державні і центральні бібліотеки: їх характерні ознаки та основні завдання.

  85. Історія виникнення перших бібліотек на Київській Русі. Характерні риси давньоруської культури. Принципи та засади формування бібліотек як одного із основних суспільних та культурних інститутів після прийняття християнства.

  86. Бібліотека Софійського Собору – перший осередок київської писемної школи. Я. Мудрий – книжник, державний діяч. Збірник Святослава 1073 року як джерело для вивчення та реконструкції фонду бібліотеки Я. Мудрого. Скрипторії – центри переписування книги: діяльність.

  87. Києво-Печерський та Михайлівський Видубицький монастирі – центри київських писемних шкіл.

  88. Монастирські бібліотеки та їх культурно-освітня роль у книжковій справі на Україні XI–XVII ст.: (Слуцький, Супрасльський, Київський Михайлівський Золотоверхий, Дерманський монастирі, їх книгозбірні). Вплив бібліотек і книг Дерманського та Почаївського монастирів на національне та культурно-освітнє відродження Волині.

  89. Монастирські бібліотеки Лівобережної України в контексті української культури XVIII ст. Бібліотеки василіанських греко-католицьких монастирів і колегіумів. Приватні бібліотеки: постаті, значення, внесок.

  90. Культурно-освітня діяльність церкви на Правобережній Україні у XVIII – першій половині XIX ст.

  91. Бібліотечна справа Галицько-Волинського князівства. Книгозбірня Володимира Васильковича. Приватні зібрання церковних діячів.

  92. Бібліотека Києво-Печерської Лаври та її роль у справі становлення та розповсюдження шкільництва, освіти та культури. Видавнича справа в Києво-Печерській Лаврі у XVIII ст.: умови, характер, особливості. Учений гурток друкарні Києво-Печерської Лаври.

  93. Бібліотечна справа XVII ст. Бібліотека Києво-Могилянської академії перший вищий навчальний заклад східних слов’ян.

  94. Приватні зібрання XVI–XVIII ст. (П. Могили, Ф. Прокоповича, магнатів Яблоновських, С. Соболя). П. Могила – релігійний та культурно-освітній діяч I пол. XVII ст.

  95. Родові книгозбірні Правобережної України XVIII–XIX ст. (І. Мазепи М. Ханенка, П. Скоропадського).

  96. Бібліотека Харківського колегіуму – перше зібрання книг у Слобідській Україні. Бібліотека Чернігівського колегіуму: історія становлення, навчальний процес, бібліотека.

  97. Бібліотечна справа в Україні наприкінці XIX – у 10-х роках XX ст.: стан і основні напрями розвитку. Роль публічних бібліотек: (міські, повітові, громадські та народні). Формування засад бібліотечної справи у 1919–31-х рр. XX ст. Бібліотеки-читальні та народні читальні в історико-культурному контексті півдня України (кін. XIX – поч. XX ст.).

  98. Постать С. Сірополка у бібліотечній справі. Бібліотечна діяльність М. Грушевського. Внесок О. Грушевського у розбудову бібліотечної справи Української держави у 1917–1918 рр.

  99. Бібліотечна діяльність товариств грамотності. Бібліотечна діяльність товариства «Просвіта» на Волині (з початку XX ст. до 1939 р.): особливості діяльності, історія, теорія, практика, фонди. Товариства «Громади»: історія створення, діяльність, внесок у культуру.

  100. Бібліотечно-інформаційні ресурси НАН України: формування, збереження, використання.

  101. Українське Наукове Товариство в Києві (1907–1921 рр.): засади створення, діяльність, внесок вчених у «наукові розсліди на полі українознавства». Київське товариство «Просвіта» у контексті організації народної бібліотечної справи. Бібліотечна справа у період Української революції 1917–1920 рр.: проекти реформ бібліотечної справи. Створення Національної бібліотеки Української держави.

  102. Бібліотеки у період становлення нових соціально-економічних і політичних взаємин у 30-х роках XX ст. Українські бібліотеки під час війни: 30–50 ті роки XX ст. Стан бібліотек Києва у період нацистської окупації (1941–1943 рр.).

  103. Бібліотечна справа в Україні у 50–60-ті рр. XX ст.: централізація науково-методичної роботи в галузі бібліотекознавства.

  104. Бібліотечна справа в Україні у 70–80-ті рр. XX ст.: спроби ґрунтовного упорядкування бібліотечної мережі, діяльність та внесок вчених. Український громадський видавничий фонд у Празі: мета діяльності, здобутки. Бібліотека «Українського слова» у Німеччині: діяльність видавничого центру.

  105. Українські бібліотеки у 90-х роках XX ст.: основні тенденції розвитку та напрями діяльності. Розширення міжнародної співпраці у бібліотечній галузі. Місце та значення бібліотеки та бібліотечної справи у XXI ст.

  106. Реогранізація системи вищої освіти, підготовка кадрів вищої кваліфікації у бібліотечній справі. Удосконалення системи бібліотек, формування нової інфраструктури бібліотечно-бібліографічних установ, фахової періодики. Інформатизація бібліотечної справи, формування електронних ресурсів та електронних бібліотек в Україні.

  107. Деідеологізація та активізація використання фондів, нові умови управління та матеріально-технічного забезпечення діяльності бібліотек. Електронні бібліотеки: системний підхід до формування фондів. Організаційні, інформаційно-технологічні та правові засади формування фондів електронних бібліотек.

  108. Бібліотеки стародавнього світу як синкретичні установи інформаційного характеру: характер діяльності, суспільна функція.

  109. Засади діяльності та завдання університетських книгозбірень Західної Європи XIII-XVI ст.

  110. Приватні книгозбірні Західної Європи XIII-XVI ст., бібліотеки церкви XIII-XVI ст.: передумови функціональної трансформації.

  111. Книгозбірні Італії, Англії та Франції в епоху Відродження: особливості суспільного розвитку, завдання та суспільна роль.

  112. Бібліотечна справа Німеччини у період Реформації: суспільно-історичне тло, особливості функціонування.

  113. Бібліотечна справа епохи бароко (контрреформація): специфіка фондоутворення та фондовикористання.

  114. Становлення „бібліотечного світогляду" епохи Просвітництва.

  115. Бібліотечні реформи Йогана Вольфґанґа фон Ґете.

  116. Бібліотечна справа США в епоху Просвітництва: засади філософії демократії.

  117. Реформування бібліотечної справи Франції у період буржуазної революції.

  118. Глобальне утвердження інституту національної бібліотеки як вияв нового етапу суспільного розвитку XIX ст.

  119. Наукові бібліотеки Європи XIX ст.: види, суспільне призначення.

  120. Публічна бібліотека XIX ст.: види, концепції створення та функціонування.

  121. Діяльність професійних бібліотечних асоціацій США XIX ст.



БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВО

  1. Зародження і два напрями розвитку бібліографічної інформації.

  2. Бібліографічна інформація – посередник у системі документних комунікацій. Традиційні та новітні носії бібліографічної інформації, їх переваги і недоліки.

  3. Форми існування бібліографічної інформації.

  4. Виникнення і задоволення інформаційних, документних та бібліографічних потреб. Документно-бібліографічні потреби та їх види.

  5. Характеристика основних суспільних функцій бібліографічної інформації. Властивості бібліографічної інформації, вимоги до неї.

  6. Бібліографічна діяльність: характеристика поняття, виникнення й основні етапи розвитку. Характеристика структурних компонентів практичної бібліографічної діяльності: мети, об’єкта, суб’єкта, процесів, засобів, результату.

  7. Види бібліографічних посібників: за жанрами; за суспільним призначенням; за особливостями об’єкта обліку; за методами бібліографування; за зовнішньою формою.

  8. Походження і сучасне вживання терміну «бібліографія». Культурно-історичне та науково-практичне значення бібліографії. Основні принципи бібліографії.

  9. Видова класифікація бібліографії як наукова проблема. Види бібліографії за суспільним призначенням.

  10. Бібліографознавство як наука. Бібліографознавство в системі суміжних і споріднених дисциплін.

  11. Бібліографічний опис (БО): поняття, функції, вимоги. Використання обов’язкових і факультативних елементів.

  12. Історичний огляд розвитку принципів бібліографічного опису.

  13. Загальні правила бібліографічного опису документів: об’єкт і структура бібліографічного запису, області бібліографічного запису, види заголовків.

  14. Характеристика областей бібліографічного опису документа.

  15. Види бібліографічного опису: однорівневий і багаторівневий.

  16. Бібліографічний опис серіальних видань.

  17. Аналітичний бібліографічний опис.

  18. Бібліографічний опис різних типів документів.

  19. Теоретичні основи бібліографічного пошуку. Бібліографічна евристика – теорія, методика і практика бібліографічного пошуку.

  20. Еволюція поглядів на бібліографічну евристику зарубіжних і вітчизняних бібліографознавців.

  21. Основні підходи до методики трактування різновидів бібліографічних розшуків у сучасному бібліографознавстві.

  22. Бібліографічний пошук як вихідна основа всіх бібліографічних процесів. Бібліографічні потреби та їх основні передумови. Пошуковий образ документа.

  23. Загальне уявлення про інформаційно-пошукову систему (ІПС) та її основні компоненти. Визначення релевантності (повноти й точності) й пертинентності бібліографічного пошуку.

  24. Система методів бібліографічної евристики.

  25. Типи бібліографічних розшуків: уточнювальний, тематичний, біобібліографічний. Специфіка пошуку бібліографічної інформації в мережі Інтернет.

  26. Особливості бібліографічного пошуку в алфавітному каталозі бібліотек, в систематичному каталозі, організованоиу на основі ББК, і в систематичному каталозі, організованому на основі УДК.

  27. Бібліографічний посібник – джерело інформації для будь-яких типів бібліографічних розшуків. Структура бібліографічного покажчика, способи групування документів, допоміжні покажчики.

  28. Бібліографічні ресурси України: трактування терміну „бібліографічні ресурси”, стратегія розвитку, характеристика джерел. Діяльність Книжкової палати України.

  29. Система поточних державних бібліографічних посібників (ДБП) України, особливості їх використання при бібліографічному пошуці.

  30. Український бібліографічний репертуар: історія та сучасний стан, мета, завдання й організація національної ретроспективної бібліографії.

  31. Суспільне призначення науково-допоміжної бібліографії, особливості інформаційних і бібліографічних потреб користувачів, система посібників.

  32. Рекомендаційна бібліографія: історичні витоки, призначення, завдання, жанрово-типологічна структура системи рекомендаційних бібліографічних посібників (РБП), особливості пошуку інформації в РБП „малих форм” та „новітніх жанрів”.

  33. Визначення та функції бібліографії бібліографії, її значення для бібліографічного пошуку.

  34. Бібліографічні пам’ятки Київської Русі.

  35. Українська бібліографія у ХVI–XVII століттях.

  36. "Оглавленіе книг, кто их сложил" – друкована пам’ятка східнослов’янської бібліографії ХVІІ століття.

  37. Розвиток бібліографії в Україні у ХVІІІ столітті.

  38. Роль Харкова як важливого осередку бібліографічної діяльності в Україні у першій половині ХІХ століття.

  39. Викладання бібліографії у Кременецькому ліцеї.

  40. Огляди нової української літератури – важлива віха становлення нової української бібліографії.

  41. Книготорговельна бібліографія в Україні у другій половині ХVІІІ – першій половині ХІХ століття.

  42. "Книжная старина южнорусская" М.Максимовича – перша спроба репертуарної української бібліографії.

  43. Бібліографія на західноукраїнських землях у першій половині ХІХ століття.

  44. Еволюція бібліотечної бібліографії: від інвентарних списків до друкованих каталогів.

  45. Започаткування ретроспективної українознавчої бібліографії (О. Лазаревський, П. Єфименко, Г. Милорадович)

  46. Книготорговельна бібліографія в Україні у другій половині ХІХ століття.

  47. Ретроспективна українська бібліографія другої половини ХІХ століття – початку ХХ століття.

  48. Каталоги приватних громадських бібліотек ХІХ століття як бібліографічне джерело.

  49. Бібліографічна діяльність І. О. Левицького.

  50. Характеристика "Галицько-руської бібліографії ХІХ століття" І. О. Левицького.

  51. Бібліографічна діяльність М. Комарова.

  52. Характеристика "Бібліографічного покажчика нової української літератури" М. Комарова.

  53. Бібліографічна діяльність І. Франка

  54. Бібліографія на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ століття.

  55. Роль періодичних видань ХІХ століття у поширенні бібліографічної інформації.

  56. Українська бібліографія поч. ХХ століття.

  57. Діяльність Бібліографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка (1909–1939 рр.)

  58. Діяльність Одеського бібліографічного товариства.

  59. Рекомендаційна бібліографія в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

  60. Краєзнавча бібліографія в Україні (ХІХ – початок ХХ століття).

  61. Біобібліографія в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

  62. Започаткування і становлення державної бібліографії в Україні.

  63. Бібліографічна діяльність Українського наукового інституту книгознавства.

  64. Дискусії навколо українського бібліографічного репертуару в 20-х роках ХХ століття

  65. Книгознавча періодика 20–30 років ХХ століття – важливий чинник розвитку української бібліографії.

  66. Стан бібліографії в УРСР у 30-х роках ХХ століття.

  67. Особливості функціонування та завдання бібліографічної інформації стародавнього світу.

  68. Таблиці Каллімаха: бібліотечно-бібліографічний характер роботи.

  69. Бібліографічні пам’ятки пізньої античності.

  70. Специфіка розвитку бібліографії у середні віки: історичний контекст, суспільні вимоги.

  71. Принципи створення перших галузевих бібліографій.

  72. Бібліографія у середні віки.

  73. Бібліографія середини XV – XVII ст.:

  74. Спеціальна бібліографія XVII – XVIII: бібліографія бібліографії, бібліофільська бібліографія, бібліографія інкунабул.

  75. Бібліографічна концепція Конрада Геснера: теоретико-методологічні константи.

  76. Бібліографія на сторінках перших наукових журналів Європи (XVII – XVIII).

  77. Перші національні бібліографії Англії, Франції, Іспанії, Італії, Німеччини: завдання, пріоритетні напрями розвитку.

  78. Передумови та причини виникнення й функціонування поточної бібліографії в країнах Європи.

  79. Перші в світі теоретичні розробки в галузі бібліографії.

  80. Виникнення поточної бібліографії у країнах Європи.

  81. Міжнародні репертуари книг XVIII–XIX ст.

  82. Національна бібліографія провідних європейських країн XX ст.: пріоритети й тенденції розвитку.


ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО

  1. Документ як система. Характеристика документа як системного об’єкта: властивості, ознаки, функції. Інформаційна та матеріальна (фізична) складові документа.

  2. Структура документа: загальна характеристика, внутрішня та зовнішня структури, реквізити документа.

  3. Методи і способи документування. Класифікація документів.

  4. Документ як знакова система. Способи й засоби запису інформації.

  5. Видова та типологічна класифікація документів.

  6. Документна комунікація. Соціальна документно-комунікаційна система.

  7. Документознавство як наука: основні етапи розвитку, об'єкт і предмет вивчення, структура, зв'язок з іншими предметами.

  8. Видання як вид документа. Текстове видання.

  9. Документ як система. Характеристика документа як системного об’єкта: властивості, ознаки, функції. Інформаційна та матеріальна (фізична) складові документа.

  10. Структура документа: загальна характеристика, внутрішня та зовнішня структури, реквізити документа.

  11. Методи і способи документування. Класифікація документів.

  12. Документ як знакова система. Способи й засоби запису інформації.

  13. Видова та типологічна класифікація документів.

  14. Документна комунікація. Соціальна документно-комунікаційна система.

  15. Документознавство як наука: основні етапи розвитку, об'єкт і предмет вивчення, структура, зв'язок з іншими предметами.

  16. Видання як вид документа. Текстове видання.


ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КНИГИ

  1. Українська рукописна книга ХІ–ХVІІІ ст.

  2. Перша друкована книжка українського автора.

  3. Початки кириличного друкарства.

  4. Францішак Скорина і його послідовники.

  5. Перша друкарня у Львові.

  6. Остріг на Волині: перша академія, перша "слов’янська" друкована Біблія.

  7. Острозька академія: редагування і видання книг.

  8. Видавництво Львівського братства.

  9. Єпископські друкарні у Стрятині та Крилосі.

  10. Початки друкарства в Києві.

  11. Друкар-запорожець Вербицький і друкар-маґістр Соболь.

  12. Київське лаврське друкарство 30–40-x pp. XVII ст.

  13. Видавнича діяльність Михайла Сльозки.


ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

  1. Соціальна комунікація як предмет дослідження: схеми комунікації, види та інформаційні бар’єри.

  2. Невербальна та вербальна комунікації. Комунікаційні канали.

  3. Спілкування – складний процес взаємин між людьми. Невербальний та вербальний канали спілкування.

  4. Рівні спілкування. Інтерактивна та перцептивна сторони спілкування.

  5. Комунікаційна діяльність. Види: мікрокомунікація, мідікомунікація, макрокомунікація: особливості та характерні ознаки. Форми комунікаційної дії.

  6. Функції мови та мовлення. Соціально-мовні функції. Індивідуально-мовні функції. Соціально-мовленнєві функції. Індивідуально-мовленнєві функції: характерні ознаки, особливості.

  7. Комунікаційні бар’єри: суть поняття та їх приналежність до усної, документної та електронної комунікацій.

  8. Л. Заменґоф та проект створення штучної мови Есперанто.

  9. Соціальна документно-комунікаційна система.

  10. Документна комунікація – підсистема соціальної комунікації: суть поняття, особливості та підходи у вивченні. Роль документної та недокументної комунікацій в інформаційному суспільстві.

  11. Документно-комунікаційна система: суть поняття. Дайте визначення понять: документний потік, документний масив, документний ресурс, документний фонд. Функції документів: сутнісні та прикладні.

  12. Цензура – знаряддя комунікаційного примусу: види та підвиди.

  13. Електронна комунікація. Функції електронної комунікації. Постать М. Маклюена.

  14. Глобальна комунікаційна система Internet. Історія виникнення. Всесвітня павутина WWW та її складові елементи. Прикладні функції пошукової системи.

  15. Суспільна комунікаційна система. Археокультурна словесність. Палеокультурна книжність. Мануфактурна неокультурна книжність: Індустріальна неокультурна книжність. Мультимедійна комунікаційна культура: історичний аспект, засоби передачі інформації.

  16. Інформаційне суспільство: ґенеза поняття, концепції та його сутність.

  17. Поняття «інформація» в сучасному суспільстві.

  18. Інформатизація як провідна ознака інформаційного суспільства.

  19. Етапи розвитку інформаційних технологій.

  20. Типологія інформаційних ресурсів: особливості класифікацій.

  21. Закон України про інформацію як основоположний регулятивний документ сучасного інформаційного простору країни.

  22. Інформаційні ресурси і документування інформації.

  23. Формування інформаційних ресурсів.

  24. Державна політика в сфері формування інформаційних ресурсів та інформації. Електронні ресурси як об'єкт каталогізації.

  25. Формати для каталогізації електронних ресурсів.

  26. Захист інформації в галузі інформаційних процесів та інформації.

  27. Автоматизація інформаційно-бібліотечної справи.

  28. Автоматизована інформаційно-бібліотечна система (АІБС) «MAРК-SQL»: призначення та особливості використання.

  29. Автоматизована інформаційно-бібліотечна система (АІБС) «Фоліант»: призначення та особливості використання.

  30. Автоматизована інформаційно-бібліотечна система (АІБС) «Ірбіс»: призначення та особливості використання..

  31. Автоматизована інформаційно-бібліотечна система (АІБС) «Бібліотека»: призначення та особливості використання.

  32. Автоматизована інформаційно-бібліотечна система (АІБС) «Галс»: призначення та особливості використання.

  33. Інформація як основа людської діяльності.

  34. Інформаційно-технологічна компетентність особистості. Інформаційна культура.

  35. Поняття «Інтернет»: історія створення, характерні особливості: глобальність, децентралізованість, відкритість, безмірність, інтерактивність, підконтрольність користувачеві, інфраструктурна незалежність.

  36. Інформаційні ресурси Інтернет.

  37. Пошукові сервери: основні компоненти.

  38. Система доменних імен.

  39. Пошукові системи «Google», «Yahoo», «Rambler», «Yandex»: історія, можливості, особливості.

  40. Протоколи TCP/IP, FTP, HTTP.

  41. Сервіси Інтернету.



Програма затверджена на засіданні кафедри

бібліотекознавства і бібліографії

18 .02.2015 р., протокол №7

Програма затверджена

на засіданні Вченої ради факультету

.02.2015 р., протокол №
Каталог: applicants -> admission-2015 -> tests
tests -> Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра
tests -> Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра
tests -> Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра
tests -> Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра Спеціальність
tests -> Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра
tests -> Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра
tests -> Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка
tests -> Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка
tests -> Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка
tests -> Програма з дисципліни «історія російської літератури»


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка