Міністерство освіти і науки України Маріупольський державний університет «Актуальні проблеми міжкультурної комунікації, перекладу та порівняльних студій»



Сторінка7/8
Дата конвертації09.11.2017
Розмір1.42 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Черданцева Т.З. Итальянская фразеология и итальянцы / Т.З.Черданцева – М.: Че Ро, 2000. – 304с.2. Черданцева Т.З. Итальянско-русский фразеологический словарь / Т.З.Черданцева, Я.И.Рецкер, Г.Ф.Зорько. – М.:Рус.яз., 1982. – 1056с. 3. Черданцева Т.З. Язык и его образы, очерки итальянской фразеологии / Т.З.Черданцева – М.: Издательство ЛКИ, 2007. – 168с. 4. De Mauro. Il dizionario della lingua italiana. – Milano: Paravia Bruno Mondadori Editori, 2000. – 2998c.


ТИПИ ОЦІНОК В ТЕКСТАХ ПАРЕМІЙ

Євгенія ЛОПАТІНА (Маріуполь, Україна)

У статті розглянуто загальну типологію категорії оцінки, окреслено її особливості, охарактеризовано особливості взаємодії оцінних компонентів.

Ключові слова: типологія, категорія оцінки, паремія, модальність, група.

The general typology of rating category, its characteristics are examined in the paper. The features of interaction of rating components are described.

Key words: typology, rating category, paremias, modality, group.

Пізнаючи світ довкола себе, людина неминуче дає оцінку реаліям і фактам дійсності, формулюючи своє ставлення до них, що відображається в мові, зокрема пареміологічному корпусі, що передає різні способи і типи оцінки.

Останнім часом у лінгвістиці розвинулись різноманітні напрямки у дослідженні категорії оцінності, що вказує на високу теоретичну та практичну цінність вивчення даного явища. Типи оцінок  є  предметом аналізу  таких мовознавців як Арутюнова Н. Д., Маркєлова Т.В, Стернін І. А. та інші. Отже, категорія оцінності набирає вагоме значення серед понять, якими користується лінгвістика та близькі з нею науки.

Об'єктом дослідження є категорія оцінки в англійській мовній картині світу. Предметом дослідження є типологія оцінок англійської мови. Метою даної роботи є дослідження та класифікація явища категорії оцінності на матеріалі пареміологічних одиниць англійської мови.

На основі об'єкта, предмета і мети дослідження можна виділити наступні завдання: визначити поняття та типи категорії оцінки, виділити комплекс мовних засобів, які об’єктивують ключові ознаки вираження оцінки, провести практичний аналіз пареміологічних одиниць, до складу яких входять елементи категорії оцінки, класифікувати пареміологічні одиниці, які мають елементи оцінності, у відповідні групи.

Оцінка зображується як модальна рамка, яка є різнобічною: так, при оцінці завжди в тій чи іншій формі знаходиться суб'єкт і об'єкт, у будь якій мові оцінка має шкалу і стереотипи, аксиологічні предикати, та інтенсифікатори [2: 78; 5: 34].

В процесі оцінювання весь час співпрацюють суб'єктивний і об'єктивний чинники, причому вони обидва взаємодіють і з суб'єктом, і об'єктом оцінки. Так, суб'єкт виражає оцінку базуючись на власних відчуттях, і враховуючи соціальні стереотипи, об'єкт оцінки зважає на об'єктивні властивості і властивості, які можуть бути оціненими виходячи з переваг певного суб'єкта. Оцінка має нормативний зміст, який містить відсилання до певних прототипів, якими слід керуватися при виборі [3: 93].

Оцінка висловлює зв’язок суб'єкта оцінки до об'єкта позамовної дійсності порівнюючи окремі його характеристики з системою цінностей, визнаних у даній мовній групі, здійснюється у вигляді окремих поділів: вона може бути позитивною і негативною, загальної та приватною, зовнішньою і внутрішньою, абсолютною і компаративною [1: 88].

В розподілі приватних оцінок, запропонованої Н. Д. Арутюновой, базисним критерієм виступає мотивація оцінного значення. У даному розподілі оцінки розмежовуються на принципі того, що стало приводом її винесення суб'єктом оцінки. Згідно до цього приватно-оцінні значення поділяються на сенсорно-смакові, психологічні, інтелектуальні, емоційні, і естетичні, утилітарні, нормативні та телеологічні оцінки.

Вони поділяться ще на три групи відповідно до вираження їх мотиву: перші дві групи - сенсорні оцінки, пов'язані з відчуттями, чуттєвим досвідом., наприклад: A hungry man is an angry man. Друга група - сублімовані оцінки - сюди входять оцінки етичні й естетичні, наприклад: Cleanliness is next to godliness. Останні три групиі(утилітарні, нормативні, телеологічні оцінки) стосуються раціоналістичних оцінок, вони зачіпають практичну діяльністю, наприклад: No great loss without some small gain [1: 125].

Вибравши в якості підставиіісуб'єкт оцінки, Вольф О.М. виділяє такі типи: етичнаіоцінка - з позицій усталених моральних норм, наприклад: Good to begin well, better to end well; естетична оцінка - з точки зору розуміння краси, наприклад: The pot calls the kettle black; функціональна оцінка - з точки зору узгодженості об'єкта своїм функціям, здатності діяти: Every tub must stand on its own bottom, раціональна оцінка (корисний - шкідливий), наприклад: What one knows it is useful sometimes to forget; і емоційна оцінка (приємний - неприємний): Who is over nice, loses many a slice; пієтетна оцінка - з позиції норми авторитетності; порівняльна оцінка - з позиції порівнюваних об'єктів оцінки: Better bend than break [2: 147].

Кожна оцінка припускає наявність певної ціннісної «картини світу». Особливість ціннісного світогляду відображається у різних аспектах мови. Значення оцінка набуває значення тоді, коли вона відноситься до світу людей і подій, пов'язаних з людьми. При цьому ціннісно-нейтральні слова також перетворюються в оцінні [4: 321].

Необхідно зауважити , що паремії переживають «друге народження». В газетах, журналах і рекламних текстах можна зустріти паремії з окказіональнимі змінами. Більшість лексичних оказіональних змін полягає в тому, що письменники, прагнучи освіжити добре відомий вислів, змінюють його компоненти, а це часто призводить до зміни значення. На наш погляд, вивчення оціночних змістів паремій з окказіональнимі змінами видається цікавим в майбутньому.

БІБЛІОГРАФІЯ:

1.Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений / Н. Д. Арутюнова // Оценка, событие, факт. – М.: Наука, 1988. – 341с. 2. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки. / Е.М. Вольф // Изд.2-е, доп. – М.: Наука, 2002. – 280 с. 3. Ивин А.А. Основания логики оценок. / А.А. Ивин – М.: МГУ, 1970. – 230 с. 4. Щерба, Л.В. Языковая система и речевая деятельность / Л.В. Щерба. -М.: Эдиториал, 2004. - 432 с. 5. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. / В.Н. Телия – М.: Наука, 1986. – 141 с.

ЛЕКСИКО – ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ З АНГЛІЙСЬКОЇ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

Юлія ПАХОМЕНКО (Маріуполь, Україна)

Cтаття присвячена особливостям художнього перекладу з англійської на українську мову. Розглянуто поняття та особливості поетичного перекладу, різні погляди на цю проблему, труднощі при перекладі та адекватність перекладу.

Ключові слова: художній переклад, проблеми перекладу, адекватність перекладу, аналіз, порівняння, міжкультурна комунікація, стилістика.

The article is devoted to features of a literary translation from English into Ukrainian. The concept and features of poetry translation, various views of this problem, translation difficulties and adequacy of the translation are considered in the article.

Key words: literary translation, translation problems, adequacy of the translation, analysis, comparison, cross-cultural communication, stylistics.

Переклад посідає особливе місце в літературному процесі. Кожен вид літератури послуговується певним видом перекладу. Зокрема, художня література послуговується художнім перекладом. Художній переклад – один з найнаглядніших проявів міжлітературної (і певним чином міжкультурної) взаємодії. Він є важливою частиною національно-літературного процесу, оскільки виступає посередником між літературами, без нього неможливо було б говорити про міжлітературний процес у всій його повноті. Художній переклад – особливий вид перекладу. За визначенням Д. Дюришина: «Художній переклад – відображення думок і почуттів автора прозового або поетичного першотвору за допомогою іншої мови, перевтілення його образів у матеріал іншої мови» [1].

Актуальність дослідження зумовлена недостатнім вивченням особливостей перекладу українською мовою англомовних поетичних творів, а також сучасними вимогами до цих видів перекладу, коли йдеться про передачу не лише змісту оригіналу, а й про оптимальне відтворення стилістичних характеристик тексту.

Об’єктом дослідження є англомовні поетичні тексти.

Предметом дослідження є особливості перекладу англомовних поетичних творів українською мовою.

Мета роботи – дослідити особливості перекладу англомовних поетичних творів українською мовою.

Для досягнення поставленої мети потрібно виконати наступні завдання:

• розглянути особливості поетичних творів як об’єкту перекладу;

• визначити основні проблеми перекладу поетичних творів;

• з’ясувати особливості передачі міжкультурного потенціалу та образності

поетичних творів при перекладі;

• проаналізувати та порівняти переклади англомовних поетичних творів

українською мовою.

Методи дослідження: аналіз, синтез, порівняння.

Матеріалом дослідження було обрано вірш «Ельдорадо» відомого американського письменника та поета Е. По, та його переклади українською мовою, виконані П.А. Грабовським, А.В. Онишком, Л.М. Мосендзем, Г.П. Кочуром, Г.Л. Гордасевич та М.В. Стріхою.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що дана робота може становити певний внесок для розвитку теоретичних аспектів перекладознавства, зокрема жанрово - стилістичних теорій перекладу.

Практична цінність роботи визначається тим, що її результати можна застосовувати для розв’язання практичних проблем, пов’язаних з англо-українським перекладом, зокрема перекладом текстів різних стилів. Матеріал роботи може бути використаний при написанні рефератів, підготовці до практичних занять зі вступу до перекладознавства, теорії перекладу, спецкурсу із жанрових проблем перекладу, на заняттях з практики перекладу.

У ході дослідження проаналізовано поняття та особливості поетичного перекладу, розглянуто погляди на цю проблему, запропоновані Д. Дюришиним, О. Івасюком, В. Коптіловим, Ю. Левіним, Є. Еткіндом та іншими науковцями.

З’ясовано, що художній переклад має справу не з комунікативною функцією мови, а з її естетичною функцією, оскільки слово виступає як «першоелемент» літератури. Це вимагає від перекладача особливої ретельності та ерудованості. В поетичному творі відображаються не лише певні події, а й естетичні, філософські погляди його автора, які або становлять струнку систему, або – суміш різних теорій.

Є.Г. Еткінд уважає, що мистецтво поетичного перекладу знаходиться у владі двох суперечливих тенденцій: з одного боку, перекладні вірші повинні справляти на читача безпосереднє емоційне враження, а з іншого, вони повинні вносити в літературу щось нове, збагачувати читачів невідомими до того часу поетичними образами, ритмами, строфами. В першому випадку вони покликані пристосувати чуже мистецтво до сприйняття вітчизняного читача, в другому – розкрити перед читачем різноманітність мистецтва, показати йому красу відмінних національних форм, історичних нашарувань, індивідуальних творчих систем [3: 414].

Можна стверджувати, що поетичний твір – це єдність ідей, образів, слів, звукопису, ритму, інтонації, композиції. Не можна змінити один компонент, щоб це не вплинуло на загальну структуру твору. Зміна одного компоненту обов’язково спричинює зміну всієї системи. Спроба відтворити в поетичному творі всі конструктивні елементи неодмінно призведе до втрати гармонії твору, отже, необхідно визначити, які елементи в даному творі є головними, й відтворити їх з усією можливою точністю, не звертаючи, або звертаючи неістотно, увагу на інші.

Варто зазначити, що основними проблемами перекладу поетичних текстів є співвідношення контексту автора й контексту перекладача, проблема точності й вірності та проблема адекватності поетичного перекладу. Серед основних вимог, які повинен задовольняти адекватний переклад поезії, можна виділити точність, стислість, ясність та літературність. Перекладач, який працює з поезією, повинен знати «дев’ять заповідей»: 1) число рядків; 2) метр і розмір; 3) чергування рим, 4) характер переносу; 5) характер рим; 6) характер словника; 7) тип порівнянь; 8) особливі засоби; 9) переходи тону [2].

У ході дослідження проаналізовано українські переклади вірша «Ельдорадо» американського письменника Едгара По.

Виявлено, що поезії Е. По є мелодійними та мають сильний емоційний уплив на читача. Характерними рисами його поезій є асонанси, алітерації, звукопис, звуконаслідування, звуковідтворення, звукові анафори, що необхідно зберігати при перекладі.

Можна стверджувати, що всі розглянуті сучасні переклади можна вважати більшою чи меншою мірою вдалими. Як правило, вони створені в останні роки чи десятиліття, отже, відповідають основним вимогам поетичних інтерпретацій сьогодення. В них чимало цікавих, несподіваних знахідок, сміливих експериментів, продуктивних переосмислень, які засвідчують високий професійний рівень сучасної української школи перекладу.

Виконане дослідження відкриває можливості для подальшого аналізу перекладів поетичних творів письменника та поета Едгара По, спрямованого на створення загальної картини їх функціонування як засобів міжкультурної комунікації; також дає змогу щодо виконання власного перекладу, аналізу та порівняння поезії Едгара По.



БІБЛІОГРАФІЯ

1.Дюришин Д. Межлитературные формы художественного перевода / Д.Дюришин // Проблемы особых межлитературных общностей. – М.: Просвещение, 1993. – С.234-239. 2. Гумилев Н. С. Девять заповедей переводчика / Н. Гумилев // Антология английской поэзии. – М.: АРТ-ФЛЕКС, 2000. – С. 12-16. 3. Эткинд Е. Г. Психопоэтика / Е. Г. Эткинд. — Спб.: Искусство-СПБ, 2005. — 704 с.



ЛІНГВІСТИЧНА ПРИРОДА ТА КАТЕГОРІЇ АНГЛІЙСЬКИХ ПАРЕМІЙ

Віталія РОЖКОВА (Маріуполь, Україна )

У тезах розглянуто лінгвістичну природу та категорії англійських паремій. Узагальнено інформацію щодо дефініцій паремій. Визначено мовні засоби реалізації англійських пареміологічних одиниць.

Ключові слова: паремія, лінгвістика, фразеологія, категорія, лексикологія

The linguistic nature and category of English proverbs are examined in theses. The information on the definitions of proverbs is generalized. The linguistic means for implementation of English proverbs are determined.

Key words: proverb, linguistics, phraseology, category, lexicology

Існують різні точки зору відносно того, куди відносити прислів’я та приказки, розглядати їх як фольклорний жанр, чи як функціональні одиниці мови, які відносяться до фразеологічного фонду. Вчені визначають паремії як джерело, яке можна досліджувати на предмет лінгвокультурної інформації.



Об’єктом дослідження є англійські прислів’я та приказки, що розглянуто на предмет природи та їх категорій. Гoлoвнa мeтa дocлiджeння пoлягaє в узагальненні інформації щодо лінгвістичної природи та категорій англійських прислів’їв та приказок.

Паремія визначається як усталений в мові та відтворюваний в мовленні анонімний вислів дидактичного характеру, до якого віднесено прислів’я, приказки та ідіоматичні вирази [2]. В сучасній лінгвістиці немає однозначного трактування терміна “паремія”. Така двоїста природа паремій дозволяє розглядати їх як поетичні твори; відтворюваність у мовленні наближає паремії до слів; стислість та цілісна оформленість паремій створюють зручні умови для експериментальної перевірки їхнього функціонального призначення тощо.

Г.Л. Пермяков пропонує структурно-логічний принцип відокремлення категорій: 1) за характером тематики : однотемні паремії (прикмети, господарські та побутові рекомендації та спостереження);багатотемні (прислів'я, приказки, загадки).

2) за граматичною структурою: пропозиції, клішіровані цілком, тобто замкнуті; пропозиції, клішіровані не повністю, змінювані або доповнювані в мові, тобто незамкнуті. 

3) за ступенем узагальненості: про приватні події або виняткові випадки; про регулярно повторювані явища, які стали правилом, звичаєм.

4) за синтаксичним типом: прості речення; складні речення.

5) за значенням: прислів’я з прямим значенням; прислів’я з прямим и переносним значенням; інакомовлення, або прислів’я з переносним значенням.

Щодо визначення лінгвістичного статусу прислів'їв та приказок найбільш доцільним вбачається використання у межах нашого дослідження терміну «текст малої форми», оскільки його специфіка полягає у відсутності чіткої фабули, структурно-композиційних параметрів звичайних текстів, зафіксованого авторства та дійових осіб [1]. Характерними лінгвістичними ознаками паремій як одиниць мовлення є стислість, синтаксична замкненість, евфонічність та інтонаційна цільнооформленість.

За рахунок специфічного використання відповідних мовних засобів, досягається ефективність впливу на слухача прислів'я, як і будь-якого іншого риторичного висловлення. Така зміна може мати відношення до лексичної та граматичної семантики (метафора, метонімія), синтаксичної структури висловлення (фігури експресивного синтаксису) та фонаційно-просодичних явищ (алітерація, асонанс, редуплікація, пролонгування, акцентуація, ритм, паузація, інтонаційний паралелізм тощо) [3].

Текст паремій за час свого існування набуває деяких лексико-граматичних змін. При цьому необхідно зазначити, що зміни у лексико-граматичному складі прислів'я обмежуються відносною стабільністю його образної структури та вживаних лексичних одиниць. Синтаксична структура прислів'їв, зазвичай, будується за моделями простого або складного (складносурядного та складнопідрядного) речення. Як правило, прислів'я включають 7±2 слів, що відповідає можливостям оперативної пам'яті і мовця, і слухача. Стверджувальні або заперечні комунікативні типи висловлень репрезентуються у прислів'ях трьома синтактико-структурними підтипами: розповідним, спонукальним і питальним, із домінуванням стверджувальних форм [4].

Отже, специфікою лінгвістичної природи паремії є те, що вона як одиниця мови виступає складним дискурсивним знаком, якому притаманний комплекс онтологічних властивостей. Пареміологічний фонд може бути систематизований за допомогою поділення на категорії, які були представлені Г.Л. Пермяковим: за характером тематики, за граматичною структурою, за ступенем узагальненості, за синтаксичним типом, за значенням. Для паремій характерними є взаємодія різних фонетичних засобів, проте найбільш акцентними у реалізації їх стилістичних функцій уважаються рима, асонанс та алітерація, які слугують ритмічній організації та римуванню прислів'їв і приказок.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии./ Н. Н. Амосова. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1993. – 208 с. 2. Дандис А. О структуре пословицы / А. Дандис // Паремиологический сборник : Пословица. Загадка : Структура, смысл, текст; под ред. Г. Л. Пермякова. – М. : Наука, 1995. – 96 c. 3. Пермяков Г. Л. Основы структурной паремиологии / Г. Л. Пермяков. – М. : Наука, 1988. – 237 с. 4. Потебня А. А. Из лекций по теории словесности. Басня. Пословица. Поговорка / А. А. Потебня. – Харьков : Типогр. «Мирный труд», 1984. – 294 с.



АНГЛОМОВНІ ПАРЕМІЇ ЯК ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ТЕКСТИ

Марія РУДЕНКО (Маріуполь, Україна)

У роботі розглянуті англомовні паремії як лінгвокультурні тексти на,узагальнено поняття «паремії», описані загальні категорії паремій, а також зроблено лінгвокультурний аналіз англомовних паремій.

Ключові слова: паремії, лінгвокультурологія, лінгвокультурні тексти, лінгвокультурний аналіз, етнокультурна мовна особистість.

English paremias as linguistic texts are examined in this work. The concept of "paremias" as well as general categories of paremias are described. The linguistic analysis of English proverbs are made.

Key words: paremias, linguistics, linguistic texts, linguistic analysis, ethno-cultural linguistic identity.

Дослідження присвячено проблемам виявленням культурних скриптів в англомовних пареміях.

Об’єкт курсової роботи – англомовні паремії, що досліджено на предмет лінгвокультурної цінності.

Актуальність теми продиктована необхідністю розробки проблем культурологічної лінгвістики. Вивчення лінгвокульторології висунуло на передній план необхідність порівняльного виявлення різних типів культури, відображеної в мові.

Мета даного дослідження полягає у виявленні та описі культурно-мовних характеристик паремій на матеріалі англійської мови.

У роботі використовуються кількісний і описовий методи.



Теоретична значущість роботи полягає у внеску до лінгвокультурології .

Практична значимість роботи полягає в тому, що її наробки можуть бути використані в лекціях, семінарських заняттях з мовознавства, у вивченні лінгвокультурного аналізу.

Особливу роль у передачі колективного та індивідуально-авторської мудрості від покоління до покоління грають паремії - висловлювання, що в стислій і ємній формі виражають найбільш важливі для людей ідеї. Прислів'я та приказки, як частина культури народу, завжди залишалися і залишаться актуальними, незважаючи на розвиток економіки і техніки, на прогрес і т. д. У будь-який час прислів'я та приказки є характерною рисою даного народу, об'єктом уваги і дослідження. Прислів'я та приказки багатозначні і яскраві; вони знаходяться поза часом і поза класовим поділом.

Враховуючи багатогранність фольклорного матеріалу і багато-аспектність дослідження постає нелегка проблема його упорядкування та класифікації. Традиційно у вітчизняній фольклористиці утвердилось кілька принципів класифікації паремій: алфавітний, тематичний, опорно-гасловий монографічний та генетичний.

Культурні скрипти - це загальновідомі і зазвичай незаперечні думки про те, що добре і що погано і що можна і чого не можна - думки, які відображаються в мові і тому являють собою деякі об'єктивні факти, доступні науковому вивченню.

Останнім часом етно-культурні особливості позначаються і досліджуються через поняття цінності. Під цінністю в даному випадку розуміється серія припущень про світ, стимулююча і регулююча пріоритетний тип поведінки. Поняття етно-культурних цінностей включає все, що пов'язано з людиною - уявлення про походження людини, обряди, традиції, звичаї, житло людини, виховні традиції, господарська діяльність, мистецтво, уявлення про природу, система релігійних поглядів. Паремії – це текст культури народу, їх основу складають етнокультурні скрипти. Якщо звернути уваги на походження паремій, то стає ясно, що більшість з них була створена народом, деякі мають Біблейське значення, а інші мають далеку історію та походять ще з дохристиянської епохи.

Великобританія, будучи "країною традицій", свято шанує спадщину минулого, що гідно поваги. Тому дуже багато висловів, приказок та прислів’їв пов’язаних з традиціями, які супроводять людину впродовж усього життя.



Відображення природи, зокрема її тваринного світу, у пареміях пов'язане з традицією ще дохристиянських часів, коли людина вважала себе частиною природи, а саму природу персоніфікувала, наділила представників рослинного і тваринного світу якостями, притаманними людині. Так впродовж років у свідомості різних культур і народів сформувались різні стереотипи, різні уявлення про представників флори і фауни, що спостерігається зі зразків народної творчості - казок, прислів'їв, приказок тощо. Звідси ж з'явились і паремії, до складу яких входять назви тварин.

Після проведення лінгвокультурного аналізу англомовних паремій було виявлено, що вони містять в собі традиції, побут та життя народу, вони відображають людину та її духовний світ та становлять окремий пласт культури.



Каталог: Nauch -> Konf
Nauch -> Інститут тваринництва степових районів
Nauch -> Робоча програма навчальної дисципліни «педагогіка вищої школи з основами педагогічної майстерності»
Nauch -> Програма підготовки аспірантів до кандидатського іспиту з філософії
Nauch -> План проведення наукових конференцій та семінарів з проблем вищої освіти І науки в системі Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України на 2013 рік
Konf -> Міністерство освіти І науки україни маріупольський державний університет рада з науково-дослідної роботи студентів, аспирантів, молодих вчених дебют збірник тез доповідей студентів
Nauch -> Методичні рекомендації щодо підготовки аспірантів до кандидатського іспиту з англійської мови Маріуполь 2016 ІІ.Ііі (073)
Nauch -> Методичні рекомендації щодо підготовки аспірантів до кандидатського іспиту з англійської мови Маріуполь 2017 ІІ.Ііі (073)
Konf -> Міністерство освіти І науки України Маріупольський державний університет двнз «Приазовський технічний університет»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка