Міністерство освіти І науки україни миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського



Сторінка1/10
Дата конвертації16.04.2017
Розмір9.2 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

На правах рукопису


РАКОВСЬКА Марія Андріївна
УДК: 378.147: [373.5.011.3 – 051:81’243]:17.022.1 (438)
РОЗВИТОК АКСІОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

В УНІВЕРСИТЕТАХ ПОЛЬЩІ

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки


Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –



ЄВТУХ Микола Борисович,

дійсний член НАПН України,

доктор педагогічних наук, професор

Миколаїв – 2016



ЗМІСТ


ВСТУП ………………………………………………………………………….

4

РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ АКСІОЛОГІЧНОГО ПОТЕЦІАЛУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В УНІВЕРСИТЕТАХ ПОЛЬЩІ ЯК НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНА ПРОБЛЕМА …………………….

14

1.1. Визначення концептуально-філософського підходу до формування аксіологічного потенціалу особистості ………………………………………

14

1.2. Аналітико-тезаурусний контекст розкриття проблеми формування аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в університетах Польщі у психолого-педагогічній і культурологічній літературі ……………………………………………………………………….

34

1.3. Новітній етап реформування вищої освіти в Польщі та його вплив на підготовку вчителя іноземної мови …………………………………………...

52

Висновки до першого розділу ………………………………………………...

75

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ АКСІОЛОГІЧНОЇ КОНСТАНТИ НА ПРОЦЕС ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ПОЛЬЩІ…………………………………………………………………………

78

2.1. Ціннісно-смисловий зміст навчально-програмного забезпечення професійної підготовки вчителя іноземної мови у Польщі …………………

78

2.2. Виокремлення критеріїв, показників та рівнів сформованості аксіологічного потенціалу майбутніх вчителів іноземної мови в Польщі …

96

2.3. Концептуальний підхід до визначення методів діагностування аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови в Польщі …

118

Висновки до другого розділу ………………………………………………….

135

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ АСІОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В УНІВЕРСИТЕТАХ ПОЛЬЩІ ………………………

138

3.1. Установлення педагогічних умов формування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови у процесі функціонування польських університетів ……………………………………

138

3.2. Моделі розвитку аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови у Польщі ……………………………………............................

158

3.3. Практичне значення проблеми формування аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови для підготовки фахівців в університетах України …………………………………………………………

173

Висновки до третього розділу ………………………………………………...

184

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………

188

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………...

191

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………...

217


ВСТУП
Актуальність дослідження. Від часу приєднання до Болонської конвенції перед освітянською спільнотою України стоїть надважливе й актуальне завдання із практичної підготовки висококваліфікованого, конкурентноспроможного, проєвропейського фахівця, здатного вирішувати поставлені перед ним завдання на високому компетентнісному рівні.

З огляду на розроблення та затвердження Кабінетом Міністрів України Національної рамки кваліфікацій увиразнюється потреба уніфікації підготовки сучасної молоді в межах європейського освітнього простору, формування двох значущих типів навчальних результатів, детермінованих спеціальними (предметними) та загальними компетентностями. Останні, на думку багатьох учених (І. Зимня), охоплюють не лише результати навчання, а й систему ціннісних орієнтацій, звички тощо. Тому сформованість аксіологічного базису відіграватиме роль своєрідного стрижня особистості, що безпосередньо впливає на її поведінку та учинки, пов’язані з умінням оптимально якісно вирішувати проблемні ситуації. У загальному контексті формування ключових компетентностей видається доцільним виокремлення вагомості аксіологічного базису для оволодіння міжкультурно-комунікативним їх складником у ході підготовки майбутнього вчителя іноземної мови. Освітній процес набуватиме ознак цілісності та системності за умов застосування не лише вітчизняних, а й кращих зарубіжних інноваційних технологій.

Підхід, що передбачає засвоєння у процесі опанування іноземними мовами культурних, соціально значущих і професійних цінностей світової спільноти, уможливить підготовку полікультурної особистості, здатної до успішної самореалізації в умовах глобалізації.

Саме польськими педагогами-новаторами шляхом використання потужного навчально-аксіологічного потенціалу, сформованого впродовж століть (від Ф. Знанецького до Р. Інгардена та М. Рокича), доведено його важливість і дієвість під час реалізації освітніх цілей, сформульованих у першому проєвропейському Законі «Про вищу освіту» (Ustawa o szkolnictwie wyższym) 1989 року з подальшими змінами. Прикметно, що і Закон України «Про вищу освіту» від 9.09.2014 року містить засадничі положення цього першого пострадянського польського демократичного освітянського документу.

Базові підходи щодо професійної підготовки вчителя є предметом наукових студій таких українських (В. Алфімов, І. Бех, В. Бондар, В. Будак, М. Євтух, І. Зязюн, Г. Китайгородський, О. Локшина, Н. Миропольська, Ю. Пелех, О. Савченко, Г. Шевченко) та польських (З. Мелосік (Melosik Z.), Б.Сліверський (Śliwerski B.), К. Денек (Denek K.), К. Ольбрихт (Olbrycht K.), Й. Сосновський (Sosnowski J.), Б. Наврочиньський (Nawroczyński B.), А. Радзієвич-Винницький (Radziewicz-Winnicki A.), Б. Суходольський (Suchodolski B.) учених. Питання мовної підготовки студентів філологічних спеціальностей висвітлювали П. Бех, Л. Биркун, І. Бім, Л. Зєня, С. Ніколаєва, С. Павлюченко, С. Роман, В. Сафонова, П. Сисоєв, Н. Ягельська, Й. Грілл (Grell J.), Г. Хейд (Heyd G.) та ін.

Філософські аспекти проблеми формування аксіологічного базису особистості від посткантівського періоду до сьогодення найбільш виразно розкрито у працях таких науковців як: В. Андрущенко, Л. Губерський, З. Самчук, М. Каган, А. Конверський, І. Надольний, Л. Столович, В. Шинкарук, М. Вебер (Weber M.), З. Бауман (Bauman Z.), А. Бобко (Bobko A.), Я. Давід (Dawid J.), Е. фон Гартман (K. R. E. von Hartmann), М. Гайдегер (Heidegger M.), П. Лапі (Lapis P.), Т. Левовіцкі (Lewowicki T.), Г. Лотце (Lotze R. H.), Й. Ліпєц (Lipiec J.), Н. Постман (Postman N.), М. Саган (Sagan M.), Ян Павло ІІ (Jan Paweł II).

Концептуальні засади формування аксіологічного базису в структурі особистості майбутнього вчителя осмислено у напрацюваннях українських (Т. Антоненко, І. Бех, Г. Балл, М. Боришевський, П. Ігнатенко, В. Кремень, М. Марчук, А. Міщенко, Ю. Пелех, А. Ярошенко) та зарубіжних: Ч. Банах (Banach Cz.), К. Денек (Denek K.), Р. Інгарден (Ingarden R.), Р. Інглхарт (Inglehart R.), Д. Леонтьєв (Леонтьев Д. А.), М. Рокич (Rokeach M.), Е. Фромм (Fromm E.), В. Ціхонь (Cichoń Wł.), Ш. Шварц (Schwartz S.) дослідників.

Теоретико-методичні аспекти аксіологічної підготовки вчителя розглядали у своєму науковому доробку І. Бех, В. Бондар, С. Гончаренко, Й. Гнітєцкі (Gnitecki J.), В. Горішовські (Goriszowski W.), І. Зимня (И. Зимняя), І. Ісаєв (И. Исаев), Л. Коваль, К. Конєцкі (Konecki К.), К. Котловскі (Kotłowski К.), І. Красейко (Krasiejko I.), Ч. Купісевич (Kupisiewicz Cz.), В. Оконь (Okoń W.), С. Палка (Palka S.), В. Пастерняк (Pasterniak W.), О. Пометун, О. Савченко, В. Сластьонін (В. Сластенин), Є. Шиянов (Е. Шиянов).

На сучасному етапі в Україні з’явилась низка досліджень, що вирізняються фундаментальними підходами до вивчення проблеми професійної підготовки вчителя іноземної мови і на теренах вітчизняного освітнього простору (Е. Арванітопуло, Н. Бориско, О. Гончарук, В. Докашенко, Л. Зєня, О. Коваленко, О. Локшина, С. Ніколаєва, Т. Мисечко, Л. Морська, С. Радул, В. Черниш), і європейських держав, зокрема в Польщі (Є. Барбіна, С. Деркач, С. Каричковська, Л. Смірнова, Л. Шевчук). Попри позитивні напрацювання у царині розроблення теоретико-методичних засад підготовки фахівців іноземної мови вказаними авторами, інноваційним вважаємо підхід, згідно з яким основоположним постає формування аксіологічного базису на основі польського досвіду як дієвого чинника підвищення рівня професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови: комплексних досліджень з вивчення стану та підвищення рівня ціннісних орієнтацій (сформованість аксіологічного базису) майбутніх учителів іноземної мови з урахуванням Міжнародної рамки кваліфікацій (NQF), а відтак, і якісно нового підходу до підготовки спеціалістів вказаного фаху в Україні практично немає.

В ході аналізу світового досвіду діагностування ціннісного базису особистості зорієнтовувалися на думку визнаних світових учених (Ш. Шварц (Schwartz Sh. H.), В. Білскі (Bilsky W.), Баді (Bardi A.), які під час опрацювання ціннісних пріоритетів різних етнічних груп, народностей і народів у багатьох (більше ніж 50) країнах світу, формували вибірку саме зі шкільних учителів як особистостей, що відіграють ключову роль у ціннісній соціалізації. У процесі визначення поняття «компетентність» у контексті виокремлення аналізованої проблеми враховували бачення провідних науковців (І. Зимня (И. Зимняя) про те, що це поняття охоплює й результати навчання (знання та вміння), і ціннісні орієнтації, звички тощо. Відтак, безперечна актуальність вказаної проблеми, недостатня її розробленість на теоретико-методологічному рівні зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Розвиток аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови в університетах Польщі».



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну працю виконано в межах науково-дослідницької роботи кафедри іноземних мов Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського «Розвиток культурного інтелекту студенів у процесі крос-культурної взаємодії у контексті глобалізації вищої освіти» (№ 0115U002065). Тему дисертації затверджено вченою радою Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського (протокол №19 від 28.08.2015 р.) та узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 6 від 29.09.2015 р.).

Мета дослідження полягає у виявленні та концептуально-теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов формування і розвитку аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови в університетах Польщі у процесі їхньої професійної підготовки та порівняльному аналізі з відповідними умовами в Україні.

Для досягнення поставленої мети передбачено виконання таких завдань:

– з’ясувати філософсько-історичні передумови формування аксіологічного базису особистості вчителя іноземної мови в Польщі;

– теоретично обґрунтувати з точки зору психолого-педагогічної науки сутність феномена «аксіологічний потенціал майбутнього вчителя іноземної мови»;

– уточнити зміст понять «ціннісно-смислова сфера особистості», «зміст професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови в університетах Польщі»;

– виявити та концептуально обґрунтувати теоретико-методологічні засади аксіологічного підходу під час підготовки вчителя іноземної мови в університетах Польщі;

– виокремити критерії та показники сформованості аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови у Польщі та провести порівняльний аналіз;

– на основі польського емпіричного досвіду визначити умови та розробити модель формування аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови.



Об’єкт дослідження – процес розвитку у майбутнього вчителя іноземної мови аксіологічного потенціалу під час навчання в університеті.

Предмет дослідження – психолого-педагогічні умови розвитку аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в університетах Польщі.

Джерельна база дослідження: законодавчі акти, нормативно-інструктивні листи органів центральної виконавчої влади України і Польщі, якими регламентовано розвиток освіти у контексті професійної підготовки майбутніх педагогів; дисертації; монографії; матеріали міжнародних, всеукраїнських і регіонально-польських науково-практичних конференцій; збірники наукових праць; науково-педагогічні періодичні видання з питань аксіологічної освіти майбутніх вчителів іноземної мови в Польщі.

Для дослідження обраної теми було використано нормативні документи (навчальні плани, програми, накази тощо), що регламентують освітній процес наступних вищих навчальних закладів Польщі: Академія імені Яна Двугоша в Ченстохові, Варшавський Університет, Вища школа лінгвістична в Ченстохові, Державна вища школа професійна в Кросні, Жешувський університет, Краківська академія імені Анжея Фрича Моджевського, Познаньський університет імені Адама Міцкевича. Фактологічну базу дисертаційної роботи становлять матеріали Краківської педагогічної бібліотеки, Краківської державної бібліотеки, бібліотек Ягеллонського університету, Краківської академії імені Анжея Фрича Моджевського, Краківського державного педагогічного університету імені Комісії едукаційної, Малопольської вищої школи економічної в Тарнові, Університету в Бявимстоку та ін.



Методи дослідження:

теоретичні – аналіз філософської, психолого-педагогічної, культурологічної літератури для побудови методології та теоретичного базису дисертації; індукція, синтез, порівняння та зіставлення, узагальнення досвіду роботи провідних науковців, учителів-практиків України та Польщі, тлумачення змісту нормативно-правових документів у галузі освіти Польщі, словників, енциклопедій, авторефератів, дисертацій польських учених стосовно дослідження питань формування аксіологічного базису майбутнього вчителя іноземної мови; наукової інтерпретації – для з’ясування та розкриття причинно-наслідкових зв’язків, простеження тенденцій і закономірностей, критеріїв і показників сформованості аксіологічного потенціалу вчителя іноземної мови у межах освітнього процесу університетів Польщі; теоретичного узагальнення й прогнозування – для обґрунтування практичних рекомендацій і підготовки висновків;

- емпіричні – анкетування, бесіди, психологічне тестування (методика Ш. Шварца для вивчення цінностей особистості, тест М. Рокича); метод експертних оцінок;

- моделювання та проектування – виокремлення передумов, педагогічних умов і зіставлення й узагальнення наявних моделей формування аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в Польщі, та створення на цій основі власного концепту.



Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

у контексті психолого-педагогічної наукової парадигми розкрито сутність феномена «аксіологічний потенціал майбутнього вчителя іноземної мови»;



запропоновано для впровадження в освітній простір України теоретико-методичний концепт діагностування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в Польщі у процесі професійної підготовки;

визначено особистісний, когнітивний, регулятивний та операційно-діяльнісний критерії формування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в Польщі та відповідні їм показники; схарактеризовано рівні (високий, достатній, низький) досліджуваного паттерну;

узагальнено підхід щодо змістового наповнення, місця та ролі розвитку аксіологічного потенціалу в освітньо-компетентнісному вимірі професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови в Польщі;

спроектовано модель формування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови в університетах Польщі у процесі професійної підготовки;

установлено та науково обґрунтовано педагогічні умови формування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в університетах Польщі (зовнішні: матеріали системоутворювальних за значенням правових актів; програмні документи ЄС, що регламентують розвиток цінностей демократичного суспільства; документи не правового характеру, що передають ціннісні вподобання польської академічної спільноти; регламентні освітні документи, що визначають зміст професійної підготовки вчителів іноземної мови у Польщі та є уніфікованими до європейських аналогів; внутрішні: ціннісні цільові настанови діяльності, що зафіксовані у стандарті підготовки вчителів іноземної мови та «Карті вчителя»; прогнозовані, на основі мотиваційно-ціннісного підходу, результати навчального процесу; інноваційні дидактичні засоби, що підвищують ефективність освітнього процесу; програмно-методичний супровід навчальних дисциплін, що базований на науково-аксіологічному підході;

уточнено сутність понять «ціннісно-смислова сфера особистості», «зміст професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови в університетах Польщі»;

набула подальшого розвитку система професійної підготовки вчителя іноземної мови на аксіологічних засадах.

Практичне значення отриманих результатів убачаємо в тому, що проведено ґрунтовний теоретичний аналіз системи реформування вищої школи Польщі загалом і підготовки майбутнього вчителя іноземної мови на аксіооснові зокрема; шляхом узагальнення теретико-методичного матеріалу дослідження укладено практичні рекомендації щодо оптимізації та підвищення ефективності змісту підготовки вчителя іноземної мови в Україні; запропоновано модель формування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в університетах Польщі та рекомендовано її до застосування в Україні; на основі доробку польських науковців вибудовано методику діагностування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови у вітчизняних ВНЗ; теоретичні положення дисертаційного дослідження використано під час розроблення лекційних курсів, практичних занять для студентів ВНЗ і слухачів курсів підвищення кваліфікації.

Результатами наукового дослідження, його змістовим контентом, практичними рекомендаціями можуть послуговуватися науково-педагогічні працівники вишів, студенти й аспіранти, вчителі-практики в ході конструювання змісту освітнього процесу загалом, і окремих дисциплін навчального плану підготовки вчителя іноземної мови шляхом включення до них аксіологічних змістових модулів.



Основні положення дисертації впроваджено в освітній процес Рівненського державного гуманітарного університету (довідка від 18 грудня 2015 р., № 278), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка від 24 грудня 2015 р., № 1698-33/03), Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка від 16 листопада 2015 р., № 01-16/1135/1), Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського (довідка від 15 березня 2016 р., № 26.3/459), Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка від 23 листопада 2015 р., № 1242/13-10).

Особистий внесок здобувача у спільній публікації: M. B. Yevtukh, M. A. Rakovska «Axiological contents of the curricula for foreign language teachers training in Poland» – обґрунтовано концептуальне бачення ціннісно-смислового змісту професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови в Польщі.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження, концептуальні положення та практичні рекомендації, що отримали схвальні відгуки, було висвітлено в авторських виступах під час участі в науково-практичних конференціях: міжнародних: у X Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті» (Рівне, 2007), Міжнародній науковій конференції «Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі» (Львів, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Діалог слов’янських культур» (Миколаїв, 2008), LXXXII Міжнародній конференції «Subject and object of cognition in a projection of educational techniques and psychological concepts» (London, 2014), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний та національний виміри змін» (Суми, 2015), Міжнародній науково-практичній конференції «Pytania. Odpowiedzi. Hipotezy: nauka XXI stulecie» (Гданськ, 2014), Міжнародній науково-практичній конференції «Pedagogika. Aktualne naukowe problemy. Rozpatrzenie, decyzja, praktyka» (Гданськ, 2015), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми підготовки вчителя і його професійного удосконалення» (Чернігів, 2015), Х Міжнародній науково-практичній конференції «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2015); усеукраїнських: VII Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх вчителів» (Умань, 2014), Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Модернізація мовної освіти у початковій школі: надбання, пошуки та перспективи розвитку» (Луцьк, 2014), Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Особливості реалізації технологічного і компетентнісного підходів у освіті: філософський, філологічний, психологічний та педагогічний аспекти» (Миколаїв, 2015), Регіональному науково-методичному семінарі «Особливості застосування технології ситуаційного навчання у ВНЗ» (Миколаїв, 2015). Окремі аспекти дослідження обговорювали на засіданнях викладацького колективу кафедри англійської філології Краківської академії імені Анджея Фрича Моджевського міста Краків (2015 р.), де автор вивчала досвід психолого-педагогічної підготовки вчителів іноземних мов Польщі.

Публікації. Результати дослідження відображено у 16 друкованих працях, із яких 15 одноосібні: 7 статей у наукових фахових виданнях України, 2 з яких у виданнях України, що введені до міжнародних наукометричних баз, 9 праць апробаційного характеру, 1 навчально-методичний посібник.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка