Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни всеукраїнська науково-технічна конференція студентів І молодих учених “молода академія 2014” Дніпропетровськ


ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ



Сторінка3/24
Дата конвертації23.03.2019
Розмір2.3 Mb.
#85088
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

АУДИТУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Пономаренко В.В., керівник доц. Распопова Ю.О.

Національна металургійна академія України
Рівень керованості підприємством багато в чому залежить від організації системи внутрішньогосподарського контролю. Підвищення дієвості цієї системи обумовлює доцільність запровадження на підприємствах процедур внутрішнього аудиту, зокрема, заробітної плати.

Якість організаційно-методичного забезпечення суб’єктів аудиту визначає ефективність методики аудиту заробітної плати та рівень його організації. Огляд економічної літератури з питань аудиту дозволив визначити особливості його організаційно-методичного забезпечення як сукупності забезпечень: нормативно-правового, методичного, інформаційного, кадрового, технічного, програмного.

До нормативно-правового забезпечення аудиту заробітної плати належать Кодекс Законів про працю та інші Закони України, інструкції, положення, офіційні коментарі, що регулюють діяльність підприємств в галузі обліку праці та заробітної плати персоналу.

Методичне забезпечення аудиту базується на стандартах професійної практики внутрішнього аудиту (МСА), що розроблені Міжнародним Інститутом аудиторів та положень внутрішнього аудиту, що розроблені на підприємстві самостійно. Так, розроблені на підприємстві стандарти внутрішнього аудиту заробітної плати, повинні включати: кваліфікаційні вимоги до суб’єктів аудиту, рекомендації щодо складання планів і програм аудиторської перевірки з урахуванням специфіки діяльності кожного підрозділу підприємства, формування тестів, вимоги до ведення робочих документів, рекомендації щодо оформлення результатів проведеного аудиту.

Ефективність аудиту заробітної плати значною мірою залежить від повноти та якості його інформаційного забезпечення, яке за часом формування в аудиторському процесі поділяється на вхідне та вихідне. При аудиті заробітної плати вхідне інформаційне забезпечення формують дані оперативної, бухгалтерської, статистичної звітності підприємства, реєстрів синтетичного та аналітичного обліку, первинних документів. До вихідного інформаційного забезпечення – належить аудиторська документація: робочі документи суб’єкта аудиту.

Кадрове забезпечення внутрішнього аудиту – це наявність власних висококваліфікованих спеціалістів підприємства, які виконують функції внутрішніх аудиторів. Так, при проведенні аудиту заробітної плати до нього слід залучати спеціалістів з відділів: кадрів; праці та заробітної плати; розрахункового (обліку праці та заробітної плати).

Технічне забезпечення внутрішнього аудиту заробітної плати становить комплекс технічних засобів, оргтехніки та керівних матеріалів щодо їх застосування.

Зниження трудомісткості аудиторських процедур та зменшення часу їх проведення забезпечується застосуванням відповідного програмного продукту.

Таким чином, створення указаних видів забезпечень, що у сукупності складають організаційно-методичне забезпечення внутрішнього аудиту, сприятиме високому рівню організації аудиту заробітної плати та ефективності його методики.
УДОСКОНАЛЕННЯ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА

Просенко А.С., керівник ст. викл. Акімова Т.В.

Національна металургійна академія України
У зв’язку з переходом до ринкових відносин, зі створенням різних видів об'єднань, організацій, акціонерних товариств тощо, особливе значення приділяється прийняттю єдиних правил бухгалтерського обліку та звітності, максимально наближених до світової практики. А звідси – постійне підвищення вимог до обсягу, якості й оперативності роботи бухгалтерії.

Великий перелік на підприємствах продукції сільськогосподарського виробництва приводить до громіздкого ведення обліку при відображенні процесу реалізації в регістрах бухгалтерського обліку. Тому необхідно на сільськогосподарських підприємствах спростити та удосконалити ведення обліку.

У даному напряму перш за все слід визначити наступний момент: при реалізації продукції в сільськогосподарських підприємствах, замість виписування накладних та рахунків-фактур доцільніше було б оформляти накладну-рахунок на відпуск товарно-матеріальних цінностей, яку потрібно виписувати в трьох примірниках. Накладна-рахунок повинна об’єднати основні реквізити тих документів, які вона заміняє, а саме: найменування, місцезнаходження і банківські реквізити відвантажувача та отримувача продукції, підстава для відпуску, ціна, сума до оплати.

Крім того, чимало часу бухгалтером витрачається на облікову обробку товарно-транспортних накладних та виписаних на основі них приймальних квитанцій, оскільки типові форми накладних мають багато недоліків. В сільськогосподарських підприємствах дані про тару наводяться двічі, строки «відпустив» та «прийняв» знаходяться на зворотній стороні зазначеного документа, в результаті чого бухгалтер змушений переписувати їх на лицьову сторону. Пропонується ліквідувати ці недоліки в типових формах товарно-транспортних накладних.

Таким чином, впровадження внесених пропозицій в умовах сільськогосподарського підприємства допоможе зменшити обсяг облікових робіт і підвищити оперативність і якість обліку готової продукції.
ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВУ ВІДПУСТОК

Регушевська О.В., керівник доц. Распопова Ю.О.

Національна металургійна академія України
Резерв відпусток створюють у бухгалтерському обліку з метою рівномірного розподілу витрат на оплату часу перебування працівників у відпустці між звітними періодами.

Так, згідно з п. 13 П(С)БО 11 «Зобов’язання» підприємства мають створювати забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на виплату відпускних працівникам. Водночас за п. 7 П(С)БО 26 «Виплати працівникам», виплати персоналу за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, визнають зобов'язанням через створення забезпечення у звітному періоді. При цьому резерв відпусток потрібно створювати для оплати щорічних (основної й додаткової) відпусток, а також додаткових відпусток працівникам із дітьми.

Крім того, відповідно до нормативних актів Міністерства фінансів України, на підприємствах створення резерву відпусток носить не рекомендаційний характер (на розсуд керівництва), а обов’язковий. Не створення відповідного резерву розцінюється контролюючими органами як ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку й внесення неправдивих даних до фінансової звітності. За це порушення посадовці мають нести адміністративну відповідальність у вигляді штрафних санкцій.

Від обов'язку формувати резерв відпусток звільнено тільки суб'єкти малого підприємництва, що відповідають критеріям п. 154.6 Податкового кодексу України й мають право на застосування спрощеної системі бухгалтерського обліку доходів і витрат.

Таким чином, створення на підприємстві резерву відпусток дозволить реалізувати принцип обачності, який передбачає застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, що запобігають заниженню зобов'язань і витрат, а також завищенню активів і доходів.
УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ДОХОДУ

ВІД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

Рожкова Г.М., керівник проф. Король Г.О.

Національна металургійна академія України
Податкова політика в Україні щодо сільського господарства та механізми її реалізації набули особливого значення, адже сільськогосподарська галузь є дуже важливою для країни. Специфіка аграрного виробництва вимагає й особливих підходів до оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. Вагомим недоліком використання у своїй діяльності загальної системи оподаткування сільськогосподарськими товаровиробниками є значне податкове навантаження на сільськогосподарських товаровиробників.

Платниками фіксованого сільськогосподарського податку можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товарного виробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %. У наступному році може з’ясуватися, що обсяг реалізованої сільськогосподарської продукції не досяг потрібного рівня і підприємство повинне буде перейти на звичайну систему оподаткування. Тому пропонується створити на підприємстві відомість з даними оперативного контролю реалізації продукції з визначенням частки доходу від сільськогосподарської продукції наростаючим підсумком.

Це дасть змогу полегшити розрахунок питомої ваги даного доходу в загальній його сумі, контролювати її та вчасно збільшувати аби не втратити усіх привілеїв, пов’язаних з фіксованим сільськогосподарським податком. А також на її основі заповнити Розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства та інші документи, пов’язані з фіксованим сільськогосподарським податком.
ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ МЕТОДІВ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

Руденко І. А., керівник проф. Король Г.О.

Національна металургійна академія України
У наш час, система управлінського обліку в цілях ефективної роботи підприємства набуває актуальності. Керівникам не вистачає певної системи управлінського обліку, яка б забезпечувала повну та достовірну інформацію для прийняття рішень.

Формування системи методів управлінського обліку пропонується здійснювати за допомогою аналізу методів, які використовуються в інших науках, і відбору їх за рядом ознак. Однією з таких ознак є відсутність дублювання методів. Якщо ж один з методів є частиною більш узагальненого методу, то в систему методів, яка формується, слід включати більш узагальнений метод.

Система методів управлінського обліку як науки безумовно ґрунтується на загальнонаукових методах. До цієї системи можливо віднести такі методи, як спостереження, порівняння, аналіз, синтез. Деякі загальнонаукові методи, такі як, наприклад, моделювання, не використовуються в обліку, тому їх включення до системи методів управлінського обліку недоцільне.

Враховуючи, що управлінський облік як наука не має давнього походження, логічно припустити, що він увібрав у себе найбільш підхожі методи суміжних наук, серед яких: статистика (методи обчислення середніх і рядів динаміки), економічна кібернетика (метод системного аналізу), фінанси (розрахунок грошових потоків) та ін.

Використання запропонованого підходу до формування системи методів управлінського обліку сприятиме подальшому розвитку його теоретичних основ, удосконаленню практичної роботи обліковців.
ОБГРУНТУВАННЯ СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ

НА ПІДПРИЄМСТВІ

Тіцька О.В. керівник ст. викл. Котенко Н.О.

Національна металургійна академія України
В сучасний період розвитку ринкових відносин в Україні облік дебіторської заборгованості відіграє одну з важливих ролей у діяльності та виробничому процесі вітчизняних підприємств, адже існує ймовірність її непогашення контрагентами. Саме тому рекомендовано створювати резерв сумнівних боргів, для покриття у майбутньому безнадійної дебіторської заборгованості.

При звичайній діяльності підприємства з використанням резерву відбувається згладжування стрибкоподібних змін у чистому прибутку, так як частина видатків здійснюється не за рахунок видатків періоду, а за рахунок створеного резерву сумнівних боргів у попередніх періодах. Також, створення зазначеного резерву дозволить значно знизити податкове навантаження на підприємство в разі неплатежів покупців за поставлену продукцію. Згідно П(С)БО 10 існують два методи розрахунку резерву: метод абсолютної суми сумнівної заборгованості та метод застосування коефіцієнта сумнівності. Метод нарахування резерву сумнівних боргів, а також спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності підприємство обирає самостійно і фіксує в наказі про облікову політику.

Таким чином, в теперішній час, визначення суми резерву сумнівних боргів – необхідна умова діяльності будь-якого підприємства, яке має дебіторську заборгованість, це потрібно саме для того, щоб при непогашенні контрагентами дебіторської заборгованості вчасно підприємство не зазнало великих збитків один раз, а заздалегідь розподілило неповернуті кошти на періоди, уникнувши при цьому втрати великої суми грошей одним разом за непогашену заборгованість.
УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТОВАРІВ В УМОВАХ ТОВ «КЕЕ КЕМІКЛЗ»

Ткачова К.В., керівник доц. Сокольська Р.Б.

Національна металургійна академія України
Товари – це матеріальні цінності, які придбані і зберігаються на підприємстві з метою подальшого їх продажу. Товари відіграють велику роль у господарській діяльності торгівельного підприємства, тому тема дослідження їх обліку є актуальною.

Не дивлячись на те, що товари були одним з перших об’єктів обліку і підлягали поряд з грошовими коштами та розрахунками досить ретельному контролю, окремі питання щодо обліку товарів залишаються недостатньо вивченими і потребують окремого розгляду.

ТОВ «КЕЕ КЕМІКЛЗ» веде бухгалтерський облік за допомогою універсального програмного продукту «1С: Підприємство 8». У системі реалізований детальний оперативний облік товарів, забезпечується їх контроль. На даному підприємстві великий асортимент товарів. Для удосконалення ведення обліку товарів, використовуючи можливості вище наведеного програмного продукту, пропонується розбити усі товари по групам. Після чого, розподілити рахунок «товари» (рах. 281) на субрахунки, враховуючи їх специфіку та різноманітність для покращення аналітичного обліку. Завдяки цьому розділу рахунку «Товари» (рах. 281) на субрахунки облік товарів на підприємстві буде здійснюватися більш оперативно та інформація, що надається більш детальною та зручною для аналізу.

У зв’язку з тим, що на ТОВ «КЕЕ КЕМІКЛЗ» не здійснюється внутрішній контроль за рухом товарів, що, в свою чергу, може призвести до недостач, втрат товарів, на підприємстві доцільно здійснювати контролюючі дії. Для цього пропонується розробити документи, які забезпечують внутрішній контроль на підприємстві за рухом товарів. Наприклад, контрольну (звіряльну) відомість чи тести внутрішнього контролю щодо товарів.

Таким чином, запропоновані заходи дозволять покращити аналітичний облік та внутрішній контроль за рухом товарів.
ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Торакулова К.А., керівник доц. Ізвєкова І.М.

Національна металургійна академія України
З розвитком вітчизняної банківської системи та її інтеграції у міжнародний фінансовий простір виникає гостра необхідність теоретичного дослідження діяльності комерційних банків у сфері валютних операцій.

Через коливання валютних курсів, процес відображення валютних операцій супроводжується виникненням обліково-аналітичних проблем, основними з яких є: прийняття рішення стосовно того, який курс обміну використовувати при трансляції активів, зобов’язань, доходів і витрат, виражених в іноземних валютах та як відображати в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності курсові різниці. При формування як валютних операцій, так і фінансової звітності можуть застосовуватися три види валютних курсів: історичний курс, курс “закриття” та середній курс. Сьогодні у міжнародній практиці домінуючими є метод курсу “закриття” та часовий метод. В Україні, на відміну від міжнародної практики, проблема формування фінансової звітності банківських зарубіжних підрозділів не знайшла відповідного висвітлення ні в економічній літературі, ні у правових актах держави.

Відображення фінансової звітності банківських зарубіжних представництв та філій, діяльність яких тісно пов’язана з діяльністю головного банку, доцільно здійснювати за історичною вартістю, а філій, які є самостійними закордонними господарськими підрозділами – за методом курсу “закриття”. При цьому, з метою уникнення основного недоліку методу курсу “закриття”, перед формування бухгалтерських проводок, вартість елементів балансового звіту, оцінених за історичною вартістю, привести відповідно до ринкової.

Крім того, з метою усунення недоліків діючої в Україні методики обліку фінансових результатів від валютних операцій доцільно для рахунків 6-го і 7-го класів Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України запровадити як обов’язковий параметр аналітичного обліку код валюти або банківського металу; замінити назву рахунка №6204 “Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами” на назву “Реалізований результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами” і обліковувати на ньому доходи та витрати за завершеними операціями; до 6-го класу Плану рахунків увести активно-пасивний рахунок «Курсові різниці».



ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ З ГРОШОВИМИ КОШТАМИ В УМОВАХ ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ»

Сухар В.С., керівник доц. Труш Ю.Т.

Національна металургійна академія України
На підприємствах аналітичний облік грошових коштів ведеться за місцями їх збереження, що не дає власнику або уповноваженому ним управлінцю важливу інформацію, про їх використання та надходження. Дана ситуація склалася і на ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ», який виконує роботи з проектування і монтажу скляних конструкцій для фасадів великих житлових, торговельних і промислових будинків. На даному підприємстві менеджер проекту відповідає за всі аспекти дорученого йому проекту: укладання договору, постачання і оплата запасів, організація і оплата праці монтажників, отримання і передача в місяця збереження інструменту, здачу виконаних робіт замовнику і надходження виторгу від реалізації виконаних робіт. На сьогодні менеджер проекту отримує комісійні від суми нарахованого прибутку від реалізації, дорученого йому проекту, рівними частинами впродовж строку його реалізації. Разом з тим, нерідкою є ситуація, коли виторг від проекту не надходить або надходить на підприємство із суттєвим запізненням, і ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» уже заплативши менеджеру комісійні з прибутку відчуває нестачу грошових коштів.

Тому ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» запропоновано результати роботи менеджера проекту визначати в сумі грошових коштів, які додатково до витрат зароблені підприємством в результаті реалізації проекту, а для контролю за грошовими потоками запропоновано усі витрачання і надходження грошових коштів (рахунки 30, 31) доповнити аналітичними характеристиками: «Менеджер проекту» і «Проект», що дозволить прив’язати витрати і надходження коштів до певного менеджера і дорученого йому проекту. Конкретизація по проектам необхідна, оскільки менеджер може одночасно вести декілька проектів. В удосконалений системі обліку рекомендується виплачувати менеджеру комісійні тільки за наявності позитивного сальдо за його аналітичним рахунком.

Напрямком подальших досліджень є розробка моделі розрахунку комісійних, які можливо виплатити менеджеру за незавершеними проектами.
ВПЛИВ МЕТОДУ НАРАХУВАННЯ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ЗВІТНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Лисакова І.М., керівник доц. Труш Ю.Т.

Національна металургійна академія України
Для амортизації вартості основних засобів підприємства можуть згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби» та Податковим Кодексом України самостійно обирати метод амортизації виходячи з очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Кожен з методів амортизації має свою математичну модель розрахунків, недоліки та переваги.

Бухгалтери частіше за все при обранні методу амортизації вибирають прямолінійний, оскільки його використання потребує від них мінімальних витрат часу і навіть не замислюються над очікуваним способом отримання економічних вигод від об’єкта амортизації. Даний критерій є важливим лише для бухгалтера, але він не задовольняє власників підприємства, які більш за все бажають зменшити свої платежі до бюджету, але при цьому мати привабливий фінансовий звіт для отримання позик або інвестицій, і разом з тим мати правдиві дані стосовно реального стану їх основних засобів. Зрозуміло, що один метод амортизації не може реалізувати усі побажання власників. Тому, з огляду на наявність декількох облікових систем на підприємстві: фінансова, податкова, управлінська, можливо розробити рекомендації для визначення методу амортизації для кожної з них (таблиця 1).


Таблиця 1 - Види обліку та відповідні їм методи амортизації

Вид обліку

Критерій вибору

Метод амортизації

Податковий

відстрочення нарахування і сплати податку на прибуток

зменшення залишкової вартості;

прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивний


Фінансовий

збільшення фінансового результату початкових років використання

прямолінійний метод

Управ-лінський

забезпечення відповідності суми нарахованої амортизації вигодам отриманим завдяки їх використанню, максимальна відповідність залишкової вартості їх поточній корисності

  • виробничий метод для основних засобів, що мають виробниче призначення;

  • прямолінійний метод для основних засобів, що використовуються з рівним ступенем навантаження;

  • метод зменшення залишкової вартості для основних засобів, стосовно яких відзначене швидке моральне старіння

Дослідження впливу методу амортизації певного об’єкта основних засобів на фінансовий результат підприємства потрібно здійснювати шляхом прямих підрахунків.


ПІДХОДИ ДО ОБЛІКУ СКЛАДОВИХ НЕМАТЕРІАЛЬНОГО АКТИВУ

Рева Т.С., керівник доц. Труш Ю.Т.

Національна металургійна академія України
Сучасні підприємства все частіше придбавають комп’ютерні програми, патенти, права на використання торгівельних марок, винаходів, тощо, які визнаються їх нематеріальними активами. Нематеріальні активи згідно з МСБО 38 «Нематеріальні активи» є немонетарними активами, які не мають фізичної субстанції та можуть бути ідентифіковані.

Окрім нематеріального активу, що не має фізичної субстанції, підприємство придбаває матеріальну оболонку цього активу, яка забезпечує можливість встановлення комп’ютерної програми або підтверджує факт наявності права чи дозволу. Так, комп’ютерна програма, може бути придбана на диску; патент, окрім того, що захищає право інтелектуальної власності є офіційним документом; право на використання торгівельних марок підприємство отримує в результаті укладання ліцензійного договору про передачу прав на використання торговельної марки. Таким чином, нематеріальний актив складається з двох частин: безпосередньо з нематеріального активу, що не має фізичної субстанції, та його матеріального носія.

Підприємства облік нематеріальної частини здійснюють згідно з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», а матеріальний носій нематеріального активу в обліку не відображають. Вважаємо це не вірним, оскільки відновлення матеріального носія (отримання копії чи дубліката, а інколи і повторне придбання) у випадку його втрати пов’язано для підприємства з певними витратами, а якщо матеріальний носій може мати вартість окремо від нематеріального активу, то його облік є необхідним також, як і встановлення матеріально відповідальної особи. З огляду на те, що вартість матеріального носія нематеріального активу остаточно не відома і може взагалі не сформуватись, облік вартості матеріального носія нематеріального активу слід здійснювати на забалансових рахунках.

Напрямком подальших досліджень є розробка методики розрахунку вартості матеріального носія нематеріального активу, визначення рахунків для його обліку і кореспонденцій рахунків, які слід складати при операціях з ним.


МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ,

Каталог: file
file -> Інформація для вступників 2015 року до аспірантури Інституту соціології Національної Академії наук України
file -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
file -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
file -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
file -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
file -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
file -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка