Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Інститут української філології Інформаційний простір України Словник-довідник законодавчих термінів і понять Довідково-навчальне видання Київ


Національна програма інформатизації



Сторінка16/34
Дата конвертації04.11.2016
Розмір5.53 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   34

Національна програма інформатизації (Програма) - це комплекс взаємопов'язаних окремих завдань (проектів) інформатизації, спрямованих на реалізацію державної політики та пріоритетних напрямів створення сучасної інформаційної інфраструктури України за рахунок концентрації та раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого та науково-технічного потенціалу держави, а також координації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і громадян у сфері інформатизації.

Головною метою Програми є забезпечення громадян та суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією на основі широкого використання інформаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки держави.

Програма спрямована на вирішення таких основних завдань:


  • формування правових, організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, методичних та гуманітарних передумов розвитку інформатизації;

  • застосування та розвиток сучасних інформаційних технологій у відповідних сферах суспільного життя;

  • формування системи національних інформаційних ресурсів;

  • створення загальнодержавної мережі інформаційного забезпечення науки, освіти, культури, охорони здоров'я тощо;

  • створення загальнодержавних систем інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

  • формування та підтримка ринку інформаційних продуктів і послуг;

  • інтеграція України у світовий інформаційний простір (Розділ IV Концепції Національної програми інформатизації, затвердженої Законом України «про Національну програму інформатизації») .

Програма формується виходячи з довгострокових пріоритетів економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку країни з урахуванням світових досягнень науки та тенденцій у сфері інформатизації і спрямована на розв'язання найважливіших загальносуспільних проблем, а саме: охорони довкілля та здоров'я людини, розвитку систем освіти та науки, економічного реформування, демократизації суспільства та створення умов для інтеграції України у світовий інформаційний простір згідно з сучасними тенденціями інформаційної геополітики, забезпечення обороноздатності та державної безпеки.

Реалізація Програми має здійснюватися з додержанням таких основних принципів:


  • узгодженість пріоритетів інформатизації з основними напрямами Державної програми соціально-економічного розвитку України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, державних цільових програм;

  • координація розроблення і реалізації державних, міжгалузевих, відомчих програм інформатизації щодо цілей, етапів, ресурсів та об'єктів робіт;

  • випереджаючий розвиток нормативно-правової бази регулювання відносин учасників створення, розповсюдження, використання інформаційних продуктів та послуг, а також єдиної національної системи зв'язку;

  • підтримка вітчизняного виробника;

  • системність формування та виконання Програми.

Програма формується в межах прогнозованих надходжень коштів до державного бюджету і виконується в межах виділених на її реалізацію коштів (Розділ V Концепції Національної програми інформатизації, затвердженої Законом України «про Національну програму інформатизації»)
Національна програма інформатизації визначає стратегію розв'язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення.

Національна програма інформатизації включає:



  • Концепцію Національної програми інформатизації;

  • сукупність державних програм з інформатизації;

  • галузеві програми та проекти інформатизації;

  • регіональні програми та проекти інформатизації;

  • програми та проекти інформатизації органів місцевого самоврядування.

Національна програма інформатизації формується виходячи з довгострокових пріоритетів соціально-економічного, науково-технічного, національно-культурного розвитку країни з урахуванням світових напрямів розвитку та досягнень у сфері інформатизації і спрямована на розв'язання найважливіших загальносуспільних проблем (забезпечення розвитку освіти, науки, культури, охорони довкілля та здоров'я людини, державного управління, національної безпеки та оборони держави та демократизації суспільства) та створення умов для інтеграції України у світовий інформаційний простір відповідно до сучасних тенденцій інформаційної геополітики.

Національна програма інформатизації становить комплекс взаємопов'язаних окремих завдань (проектів) інформатизації, спрямованих на реалізацію державної політики та пріоритетних напрямів створення сучасної інформаційної інфраструктури України за рахунок концентрації та раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу держави, а також координації діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і громадян у сфері інформатизації.

Програми та проекти (або їх частини), які спрямовані на створення, розвиток та інтеграцію інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій чи передбачають придбання засобів інформатизації з метою забезпечення функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, виконуються як складові частини Національної програми

інформатизації, якщо інше не передбачено законодавством (Стаття 2 Закону України „Про



Національну програму інформатизації”)
Головною метою Національної програми інформатизації є створення необхідних умов для забезпечення громадян та суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки держави.

Програма спрямована на вирішення таких основних завдань:



  1. формування правових, організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, методичних та гуманітарних передумов розвитку інформатизації;

  2. застосування та розвиток сучасних інформаційних технологій у відповідних сферах суспільного життя України;

  3. формування системи національних інформаційних ресурсів;

  4. створення загальнодержавної мережі інформаційного забезпечення науки, освіти, культури, охорони здоров'я тощо;

  5. створення загальнодержавних систем інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

  6. підвищення ефективності вітчизняного виробництва на основі широкого використання інформаційних технологій;

  7. формування та підтримка ринку інформаційних продуктів і послуг;

  8. інтеграція України у світовий інформаційний простір (Стаття 5 Закону України „Про

Національну програму інформатизації”)
Органи державної влади, в межах їх компетенції, здійснюють такі функції у процесі інформатизації:

  • захист авторського права на бази даних і програми, створені для потреб інформатизації та особистої інформації;

  • встановлення стандартів, норм і правил використання засобів інформатизації;

  • забезпечення доступу громадян та їх об'єднань до інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до інших джерел інформації;

  • визначення пріоритетних напрямів інформатизації з метою подальшої її підтримки шляхом державного фінансування та пільгового оподаткування;

  • інформатизацію науки, освіти, культури, охорони довкілля та здоров'я людини, державного управління, національної безпеки та оборони держави, пріоритетних галузей економіки;

  • підтримку вітчизняного виробництва програмних і технічних засобів інформатизації;

  • підтримку фундаментальних наукових досліджень для розроблення швидкісних математичних і технічних засобів обробки інформації;

  • забезпечення підготовки спеціалістів з питань інформатизації та інформаційних технологій;

  • організацію сертифікації програмних і технічних засобів інформатизації;

  • державне регулювання цін і тарифів на використання телекомунікаційних та комп'ютерних мереж для потреб інформатизації у бюджетній сфері;

  • забезпечення інформаційної безпеки держави (Стаття 6 Закону України „Про Національну програму інформатизації”)

Замовниками Національної програми інформатизації є Генеральний державний замовник Національної програми інформатизації та державні замовники окремих завдань (проектів) інформатизації цієї Програми.

Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації є центральний орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України.

Державними замовниками окремих завдань (проектів) Національної програми інформатизації можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Державних замовників окремих завдань (проектів) затверджує Кабінет Міністрів України за поданням Генерального державного замовника.

Державні замовники на конкурсних засадах визначають виконавців окремих завдань (проектів) Національної програми інформатизації, забезпечують фінансування, керівництво та контроль виконання робіт за цими завданнями (проектами) (Стаття 10 Закону України „Про Національну програму інформатизації”).

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - конституційний, постійно діючий колегіальний орган, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Національна рада є юридичною особою, має печатку із своїм найменуванням та зображенням Державного Герба України (Стаття 1 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»).

Діяльність Національної ради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об'єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень.

Національна рада не може делегувати свої повноваження третім особам. Член Національної ради не може одноосібно здійснювати функції, покладені на Національну раду (Стаття 3 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»).


Національна рада складається з восьми осіб. З них чотири члени Національної ради призначаються Верховною Радою України і чотири члени Національної ради призначаються Президентом України.

Національна рада є повноважною при призначенні не менше шести її членів.

Повноваження члена Національної ради починаються з дня його призначення і тривають п'ять років, за винятком випадків, передбачених Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

Одна і та сама особа може бути повторно призначена членом Національної ради лише один раз (Стаття 4 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»).

Членом Національної ради може бути призначений громадянин України з числа кваліфікованих фахівців у галузі журналістики, юриспруденції, телерадіомовлення, управління, представників науки, культури, мистецтва, які мають вищу освіту, стаж роботи у сфері телерадіомовлення, зокрема наукової або педагогічної, не менше п'яти років, володіють державною мовою, проживають в Україні протягом останніх десяти років та на момент призначення не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Не може бути призначена на посаду члена Національної ради особа, яка має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

Члени Національної ради є державними службовцями першої категорії.

Члени Національної ради працюють на постійній основі. На час виконання своїх службових обов'язків вони не можуть обіймати будь-які інші посади, у тому числі на громадських засадах, у державних та недержавних органах, організаціях, установах та на підприємствах, одержувати винагороди та разові гонорари за іншу роботу, крім наукової, викладацької та творчої (цей виняток не поширюється на наукову та творчу діяльність у телерадіоорганізаціях).

Член Національної ради зобов'язаний протягом місяця з дня призначення на посаду вийти зі складу засновників (співзасновників) телерадіоорганізації та позбутися частки у майні телерадіоорганізації.

Член Національної ради зобов'язаний не пізніше 10 днів з дня призначення на посаду скласти представницький мандат.

Член Національної ради зобов'язаний:


  • брати участь у засіданнях Національної ради;

  • виконувати рішення Національної ради;

  • здійснювати підготовку питань до розгляду Національною радою;

  • координувати роботу структурних підрозділів апарату Національної ради відповідно до визначеного Національною радою розподілу функціональних обов'язків.

Член Національної ради має право:

  • ознайомлюватися з документами, які надходять до Національної ради;

  • пропонувати для включення до порядку денного засідання Національної ради питання, що належать до її компетенції;

  • виступати на засіданнях Національної ради, вносити пропозиції щодо питань, які розглядаються.

Член Національної ради має помічника-консультанта.

За членом Національної ради, після закінчення терміну його повноважень, а також у разі їх дострокового припинення за особистою заявою, зберігається право на повернення на попередню посаду, а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади або чисельності працівників тощо) - право на зайняття іншої рівноцінної посади відповідно до вимог законодавства України за його згодою.

Час виконання членом Національної ради своїх повноважень зараховується до загального стажу роботи за спеціальністю (Стаття 7 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»).
Національна рада здійснює:


  • нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення;

  • нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення;

  • нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій;

  • нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів;

  • нагляд за дотриманням стандартів та норм технічної якості телерадіопрограм;

  • нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства України у сфері кінематографії;

  • нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки вітчизняного продукту у їх програмах (передачах) та щодо вживання мов при здійсненні телерадіомовлення;

  • нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі;

  • нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо частки іноземних інвестицій у їх статутному фонді;

  • застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону;

офіційний моніторинг телерадіопрограм раз (Стаття 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»).

Національна рада здійснює регуляторні функції, передбачені законодавством України у сфері телерадіомовлення, а саме:



  • ліцензування телерадіомовлення;

  • ліцензування провайдерів програмної послуги;

  • участь у розробці та погодження проекту Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України і Плану використання радіочастотного ресурсу України у частині смуг радіочастот, виділених для потреб телерадіомовлення;

  • розробку умов використання та визначення користувачів радіочастотного ресурсу, виділеного для потреб телерадіомовлення;

  • забезпечення і сприяння конкуренції у діяльності телерадіоорганізацій усіх форм власності відповідно до вимог законодавства, створення умов щодо недопущення усунення, обмеження чи спотворення конкуренції у телерадіоінформаційному просторі;

ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій України раз (Стаття 14 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»).

Повноваженнями Національної ради щодо організації та перспектив розвитку телерадіомовлення є:



  • участь у розробці і реалізації державної політики у сфері телерадіомовлення;

  • розробка і затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору;

  • здійснення аналізу стану телерадіомовлення в Україні;

  • прийняття рішень про створення та розвиток каналів мовлення, мереж мовлення, телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу;

  • визначення порядку технічної розробки багатоканальних телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу, та порядку проведення конкурсів на технічну розробку, обслуговування та експлуатацію таких телемереж;

  • замовлення розробки висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення;

  • сприяння включенню телерадіоорганізацій України до світового інформаційного простору і здійсненню їх діяльності відповідно до міжнародних стандартів;

  • узагальнення практики застосування законодавства у сфері телерадіомовлення, участь у розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері;

  • здійснення співробітництва з питань телебачення і радіомовлення з міжнародними організаціями, з органами державної влади та неурядовими організаціями інших країн;

  • визначення порядку документування, формування, обліку та зберігання телерадіоорганізаціями копій (записів) програм і передач, що виходять в ефір, формування тимчасового архіву та архівного фонду телерадіоорганізацій відповідно до законодавства України;

  • створення та утримання державного архіву телебачення і радіомовлення України у порядку, встановленому законом раз (Стаття 15 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»).

Національна рада у порядку, встановленому законом, утримує державний архів телебачення і радіомовлення України.

Положення про державний архів телебачення і радіомовлення України затверджується Національною радою та центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства (Стаття 20 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»).

Національна рада в межах своїх повноважень забезпечує права телеглядачів і радіослухачів.

Національна рада організовує проведення досліджень аудиторії телеглядачів і радіослухачів, інші соціологічні дослідження з проблем стану телерадіомовлення, а також опитування аудиторії щодо популярності та якості програм чи передач, які транслюються (ретранслюються) телерадіоорганізаціями.

Національна рада здійснює аналіз та узагальнення звернень і пропозицій громадян у сфері телерадіомовлення, за наслідками їх розгляду вживає відповідних заходів реагування.

Національна рада інформує громадян про свою діяльність у засобах масової інформації.

Національна рада має право виступати засновником (співзасновником) друкованих засобів масової інформації (Стаття 20 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»).


Національна стандартизація - стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни (Стаття 1 Закону України «Про стандартизацію»).
Національний архівний фонд - сукупність архівних документів, що відображають історію духовного і матеріального життя Українського народу та інших народів, мають культурну цінність і є надбанням української нації (Стаття 1 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи»).
Національний архівний фонд України є складовою частиною вітчизняної і світової культурної спадщини та інформаційних ресурсів суспільства, перебуває під охороною держави і призначений для задоволення інформаційних потреб суспільства і держави,

реалізації прав та законних інтересів кожної людини.

Документи Національного архівного фонду є культурними цінностями, що постійно зберігаються на території України або згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, підлягають поверненню в Україну.

Юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечувати збереженість Національного архівного фонду та сприяти його поповненню (Стаття 4 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи»).


Національний архівний фонд формується у порядку, встановленому Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», з архівних документів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також архівних документів громадян і їх об'єднань.

Держава вживає заходів для поповнення Національного архівного фонду документами культурної спадщини України, що знаходяться за кордоном, та документами іноземного походження, що стосуються історії України, у пріоритетному порядку фінансує їх виявлення, взяття на облік, передавання, придбання або відтворення в копіях. Централізований облік зазначених документів ведеться у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства. Про виявлення зазначених документів юридичні і фізичні особи повідомляють центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства (Стаття 5 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи»).


Національний аудіовізуальний продукт - програми, фільми, аудіовізуальні твори, вироблені фізичними або юридичними особами України (Стаття 1 Закону України «Про телебачення та радіомовлення»).
Національний інформаційний фонд України - сукупність інформаційних фондів (інформаційних ресурсів) держави: архівного, бібліотечного, стандартів, архіву друку, фонду фільмів, патентного та інших фондів (Стаття 1 Закону України „Про обов’язковий примірник документів”)
Національний екранний час - сумарний час, протягом якого здійснюється демонстрування (публічний показ, публічне сповіщення і публічна демонстрація) фільмів у кіновідеомережі та на каналах мовлення телебачення України (Стаття 3 Закону України «Про кінематографію»).
Для сприяння виробництву національних фільмів, а також доступу глядачів до перегляду творів національної кінематографічної спадщини встановлюється квота демонстрування національних фільмів, яка становить не менше 30 відсотків національного екранного часу. Ця квота є обов'язковою для всіх демонстраторів фільмів у кіно-, відеомережі та на каналах мовлення телебачення України. Положення про національний екранний час та його використання суб'єктами кінематографії та телебачення затверджується Кабінетом Міністрів України ( Стаття 22 Закону України «Про кінематографію»).

Національний план нумерації - нормативно-правовий акт, який визначає структуру, регламентує розподіл та умови використання номерного ресурсу в телекомунікаційних мережах (Стаття 1 Закону України «Про телекомунікації»).
Каталог: full txt
full txt -> Ю. Л. Афанасьєв (Київський національний університет культури і мистецтв)
full txt -> Геріатрична допомога населенню україни віра Чайковська
full txt -> Редакційна колегія
full txt -> Шейко В. М., Богуцький Ю. П. Формування основ культурології в добу цивілізаційної глобалізації друга половина XIX
full txt -> Телекомунікаційні проекти. Стан та перспективи
full txt -> Становлення, розвиток
full txt -> Історія виникнення етикету
full txt -> Сучасна вища школа: психолого-педагогічний аспект
full txt -> Сучасного вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   34




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка