Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова



Сторінка11/19
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4.44 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   19

Важливим є те, що хоча незначно, але все ж скорочується питома вага молоді серед осіб, які підозрюються у скоєнні злочину: у 1990 р. — 52,1%, у 1995 — 47,9%, у 1997 — 46,7%, а у 1998 р. — 46,6% [4].

Отже, незважаючи на деяке зменшення злочинності впродовж останніх років, його рівень залишається досить високим. За даними Міністерства юстиції України за станом на 31 грудня 1999 p., набрали законної чинності вироки судів щодо 119,9 тис. молодих



людей, засуджених до різної міри кримінального покарання, або 53,2% загальної кількості засуджених. За 1999 р. у державі на 2,4% зросла кількість учнів загальноосвітніх шкіл, викритих у вчиненні злочину. Зростання кількості молодих злочинців відзначено в 14 областях, а найбільше в Сумській, Миколаївській та Запорізькій областях. Останні роки позначені сплеском тяжких і особливо тяжких злочинів, скоєних молодими людьми віком 14-29 років. Багато їх скоюється на грунті наркомани та алкоголізму [2]. За останні десять років виникло і поширилося у всіх регіонах таке негативне явище як бродяжництво (жебрацтво), причому його характерною рисою є омолодження; набувають масовості проституція і торгівля жінками, економічні злочини.
Таблиця 2.3

Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети: «Чого найбільше Ви хотіли б досягти в житті?» (Респонденти могли обрати до трьох варіантів відповідей, тому сума відповідей перевищує 100%, вересень 1998 р.)





Серед всіх опитаних

Вікові групи

15-17 років

18-24 роки

25-30 років

Сімейного щастя

73

65

75

75

Зробити кар'єру

39

49

45

25

Бути вільним та незалежним у своїх рішеннях та вчинках

33

26

32

38

Мати можливість реалізувати свій талант та здібності

29

27

28

32

Багатства

28

29

ЗО

25

Принести користь своїй країні

12

12

10

14

Спокою та можливості ні в що не втручатися

12

7

11

16

Стати кваліфікованим спеціалістом

10

9

13




Влади

5

9

6

2

Слави

3

10

1

-

Важко відповісти

3

5

2

5

Нічого

0,3

1

0,2

0.3

Інше

0,7

1

1

0,2






Змінюється система ціннісного світу молоді. Трансформація суспільного життя вивела на перші місця цінності особистісного рівня, які забезпечують власні потреби та комфортне самопочуття (табл. 2.3). Так, за результатами соціологічних досліджень, здійснених Українським інститутом соціальних досліджень разом з Центром «Соціальний моніторинг», протягом останніх трьох років у системі ціннісних переваг і орієнтацій сучасної української молоді безперечну першість посідають цінності мікрорівня (сім'я, родичі, кохана людина, друзі). Тобто, у молодих громадян України формується якісно нове сприйняття навколишнього світу крізь призму насамперед особистих інтересів. Зокрема, за даними опитування вересня 1998 p., лише 5% респондентів зазначили, що найважливішим для них є необхідність зробити щось вагоме для народу й країни. Причому з віком більш бажаним стає відчуття спокою та можливості ні в що не втручатися, що свідчить про зростання питомої ваги тих молодих людей, які пасивно спостерігають за суспільними процесами.

Можемо стверджувати, і соціологічні дослідження свідчать про це (табл. 2.4), що здоров'я, професійна освіта, кар'єра, гроші та сім'я, — основні складові життєвих цінностей сучасної молоді. Пріоритет тих чи інших цінностей залежить від віку, освіти, соціального статусу молодої людини та її життєвих можливостей.

У цілому серед сучасної молоді поряд з орієнтаціями на матеріально-індивідуалістичні цінності все частіше спостерігається спрямованість на загальнолюдські цінності: щастя, кохання, взаєморозуміння, створення родини. Більшість з них вважає, що створення сім'ї необхідне для того, щоб жити з близькою, дорогою людиною (76%), народжувати дітей (74%). Благополуччя власної сім'ї респонденти у першу чергу пов'язують з високим рівнем матеріального добробуту (53%), далі — з відсутністю конфліктів, скандальних ситуацій (47%), негативних явищ (алкоголізм, наркоманія — 40%), з відвертими та щирими стосунками (42%) [4]. Але водночас, очевидно, мають рацію й ті соціологи, котрі вважають, що «негативізм перетворився на домінанту масової свідомості, де сформувалася достатньо стійка тріада оціночних характеристик: незадоволеність, недовіра, невпевненість. Для більшості населення характерна незадоволеність своїм становищем у суспільстві. Людина відчуває себе не-употрібненою за нових соціальних умов, і соціальна неупотрібне-ність породжує деморалізацію та соціально-політичну пасивність, небажання брати участь у чужих для неї суспільних явищах» [8].

Навіть такий короткий аналіз становища молоді в Україні дає підстави стверджувати, що воно є досить складним і виступає стримуючим чинником соціального становлення і розвитку молодої генерації. Сучасний стан молодих громадян неоднаковий у різних регіонах, і, щоб його поліпшити, варто шукати своєрідних підходів у кожному конкретному регіоні.


Таблиця 2.4

Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети: «Що, на Вашу думку, сьогодні є для молоді найважливішим у житті?» (Респонденти могли обрати до трьох варіантів відповідей, тому сума відповідей перевищує 100%, вересень 1998р.)





Серед всіх опитаних

Чоловіки

Жінки

Бути здоровим

51

47

55

Зробити кар'єру

41

44

37

Гроші

40

44

36

Отримати достойну освіту .професію

31

26

37

Створити сім'ю

29

29

29

Взяти від життя більше задоволень

21

24

ос

Любов

18

15

20

Щоб не було війни

16

11

21

Віра в Бога

6

5

7

Зробити щось вагоме для свого народу, майбутнього країни

5

6

4

Інше

1

1

1






§6. Найважливіші соціальні проблеми молоді

Соціальні проблеми, тобто суперечності, що потребують свого вирішення на шляху соціального становлення молоді, наявні у всіх сферах її життєдіяльності.

За даними багатьох соціологічних досліджень, у нинішніх умовах молоде покоління найбільше стурбоване економічними проблемами [9]. Проведені опитування молоді в травні 2000 р. Українським інститутом соціальних досліджень виявили, що 60% юнаків і дівчат непокоїть загальне падіння рівня життя, а більше половини з них — незадовільне становище економіки в цілому. Молодь виокремлює як найважливіші й деякі інші проблеми, зокрема більше половини респондентів турбує високий рівень злочинності, а відсутність нормальних можливостей для навчання — більше третини. Але найбільше (62%) молодих громадян непокоять проблеми працевлаштування.

Проблема бідності молоді загострюється тим, що більше половини юнаків та дівчат потерпають від нерегулярних виплат заробітної платні, пенсій, стипендій, інших соціальних виплат. 52% опитаних змушені ділитися своїми досить незначними доходами, постійно допомагаючи батькам чи іншим родичам матеріально. Водночас для значної частини населення країни очевидним є незаконне швидке надзбагачення окремих її громадян [10], що підсилює незадоволення своїм матеріальним становищем.

Зрозуміло, що за таких умов більшість молоді, у тому числі й ті, хто навчаються, сьогодні прагне працювати й мати власні джерела існування. Про це свідчить досить високий (55%) рівень економічної активності громадян віком 15-29 років. Протягом року третина молоді намагалася влаштуватися на роботу, проте пощастило лише 40% з них, адже головною ознакою становища молоді на ринку праці 1999 р. залишиться диспропорція між пропозицією робочої сили та попитом на неї. В останні роки продовжує зростати вимушена незайнятість у вигляді зареєстрованого і прихованого безробіття, скорочення попиту на робочу силу в усіх сферах господарювання, залишається значною частка залученості до тіньової, у тому числі кримінальної економіки, скорочуються можливості щодо професійного навчання, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, поширюється трудова міграція, передусім нелегальна, повільними темпами розвивається підприємництво [2]. В Україні за умов переходу економіки до ринкових відносин з'явилося і набуває розмаху безробіття у всіх регіонах. Воно перш за все вражає молодь як носія робочої сили невисокої кваліфікації.



Надзвичайно складною для вирішення є проблема забезпечення молоді житлом. За даними державної статистики, на початок 2000 р. на квартирному обліку перебувало понад 93 тис. молодих сімей, а впродовж попереднього року квартири одержали лише 752 сім'ї, або 0,8%. Порівняно із середнім показником по країні темпи надання квартир молодим сім'ям удвічі нижчі [11]. Проблема в тому, що, з одного боку, за нинішніх умов практично не виділяється житло для молоді за рахунок державного чи місцевих

бюджетів, а з іншого молодь через низькі власні доходи здебільшого не в змозі нагромадити необхідних коштів для його придбання. Тобто ситуація, що склалася, потребує розроблення і впровадження нових механізмів забезпечення житлом молодого покоління (кредити, розстрочки тощо).

Освіта для більшості молодого покоління стає засобом підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, прискореного соціального становлення взагалі. Тому юнаки та дівчата, визначаючись із вибором професії, зважають не лише на свої уподобання, а й враховують попит на спеціалістів відповідного профілю, географію попиту на робочу силу відповідної кваліфікації тощо. Проте вони змушені також брати до уваги й витрати, неминучі під час набуття освіти. Тобто молодь звертає увагу на місце розташування навчального закладу, матеріальні умови навчання, рівень оплати тощо. Вона нерідко змушена вирішувати паралельно іноді досить складні проблеми ще задовго до вступу до навчальних закладів. Але слід також зазначити, що й набуття середньої освіти, яке, як правило, залежить від працелюбства, настанов у батьківській сім'ї тощо, часто ускладнюється включенням підлітків у трудову діяльність з метою підтримки матеріального рівня сім'ї, віддаленістю населених пунктів у сільській місцевості від середніх шкіл, проблемами сільської школи і т.д. Найбільше проблем у дітей та молоді, які мають слабке здоров'я. Вони до того ж ускладнюються, наприклад, через скорочення мережі навчальних закладів для дітей з вадами розвитку, хоча кількість таких дітей в Україні зростає [2].

Молоде покоління взагалі стурбоване станом свого здоров'я і ситуація, пов'язана з ним, ускладнюється все меншою доступністю лікування для населення. І цьому є кілька причин. Найперша — плачевний стан вітчизняної медицини, що став таким, головним чином через хронічне недофінансування. Так, замість 11 млрд. гривень, які Міністерство охорони здоров'я просило на 1997 p., було заплановано виділити 3,4 млрд., а реально виділено лише 2,5 млрд., тобто галузь була профінансована менше, ніж на 25% від початкових запитів. У цілому на охорону здоров'я було виділено менше 3,1% від валового національного продукту (ВНП). Нагадаємо, що за оцінками ВООЗ, якщо на потреби охорони здоров'я виділяється менше 6% ВНП, галузь вважається непрацездатною. Не поліпшився стан справ з фінансуванням і в два наступні роки. Друга причина — значна частка платних медичних послуг навіть серед найне-обхідніших. Перш за все, зазначене стосується високих, особливо на фоні хронічних невиплат заробітної плати та значного безробіття серед молоді, цін на медикаменти. Третя причина — низьке матеріальне становище молоді, що не дозволяє значній її частині як отримувати дорогі медичні послуги, так і забезпечити якісний рівень життя, пов'язаний з відповідним харчуванням, відпочинком, житловими умовами тощо.

Тому в сучасних умовах, крім посилення уваги до використання усього комплексу санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та організаційних заходів, спрямованих на боротьбу та профілактику інфекцій і неінфекційних

хвороб, фінансування державних, національних та галузевих програм щодо запобігання і боротьби з багатьма хворобами, і активне їхнє впровадження, особливої уваги потребує пропаганда та формування здорового способу життя в молодіжному середовищі. Нагальної реалізації потребує комплекс заходів як на загальнонаціональному, так і на рівні регіонів щодо вироблення дбайливого ставлення молодого покоління до свого здоров'я як до однієї з найбільших цінностей.

Різні категорії населення, у тому числі й молодь, дедалі більше переймаються проблемами викорінення правопорушень, інших антисоціальних явищ у молодіжному середовищі. Дослідження свідчать, що підґрунтям для негативних суспільних явищ є соціально-економічна нестабільність, недоліки в організації навчально-виховного процесу в освітніх закладах, певна дегуманізація освіти, штучне відокремлення її від виховання, зниження виховного потенціалу сім'ї, неякісна організація праці на виробництві, негативний вплив антигромадських елементів, зростаюча активність ділків тіньової економіки, наявність засобів і сфер нетрудового збагачення, бізнес через нелегальні азартні ігри, сутенерство, рекет, відсутність нормальних умов для лікування неповнолітніх наркоманів, алкоголіків. Тобто, проблема зниження рівня правопорушень та інших антисоціальних проявів зводиться до зменшення впливу на молодь вказаних та інших негативних явищ суспільного життя.

Варто зазначити, що молодь далеко не завжди здатна виокремити свої соціальні проблеми за ступенем важливості. Так, якщо цілком зрозумілими є її побажання щодо реалізації програм, спрямованих проти поширення наркоманії та на збільшення кількості робочих місць (53% молоді вважають за необхідне впровадження державою програм боротьби з поширенням наркоманії серед

молоді, 42% — програм створення робочих місць), то нічим іншим, як недбайливим ставленням до свого здоров'я і нерозумінням значущості, наприклад профілактичних медичних обстежень, психологічного консультування, не можна пояснити ту обставину, що впровадженням таких програм опікуються лише 6% опитаних [9].

Молодь не надає належної уваги проблемам виховання, зокрема патріотичного. Значна частина молодого покоління не відчуває гордості за належність до України, до українського народу. Так, за результатами опитування молоді віком 15-28 років у травні 1997 р., 23% респондентів не пишаються або «скоріше, не пишаються», що є громадянами України.

Опитування в жовтні наступного року виявило такий розподіл відповідей на запитання: «Чи хотіли б Ви народитися та жити в іншій країні?»: 41% респондентів відповіли ствердно, 36% — заперечно, а 23% — вагалися із відповіддю на це запитання. Причому серед наймолодшої вікової групи опитаних (15-17 років) розподіл відповідей становив відповідно 48, 28 і 24% [9]. Зрозуміло, що не лише матеріальні негаразди спричиняють такі настрої серед молоді. Вочевидь, даються взнаки порушення спадковості поколінь, прогалини у вихованні дітей та підлітків у сім'ї, школі, низькопробна масова культура Заходу, недостатня робота щодо збереження та відродження народних традицій, надмірна комерціалізація сфери дозвілля, культури.

Узагальнюючи викладене, можна стверджувати, що соціальні проблеми молоді проявляються надзвичайно гостро, і найважливішими з них, на вирішення яких мають перш за все сконцентруватися зусилля державної молодіжної політики, є:



  • створення умов для вирішення проблем матеріального забезпечення молоді та їхніх родин;

  • проблеми працевлаштування;

  • доступність отримання якісної освіти;

  • здоров'я і можливості його збереження та поліпшення;

  • проблеми забезпечення житлом;

  • проблеми підліткової та молодіжної злочинності та інших антисоціальних проявів;

- проблеми виховання молоді, зокрема патріотичного. Тобто, соціальні проблеми молоді мають стати підґрунтям

у визначенні напрямів державної молодіжної політики. Багатоманітність проблем та неоднакове їхнє загострення в різних регіонах вказують на те, що регіональна державна молодіжна політика в різних місцях країни не може провадитися за єдиним шаблоном, який, наприклад, міг би бути розроблений у Центрі. Копіювання досвіду іншого регіону без його адаптації до місцевих умов є недоцільним і може бути навіть шкідливим. Різноманітність соціальних проблем молоді потребує, зокрема на низових рівнях регіональної державної молодіжної політики, абсолютно конкретних і адекватних до ситуації підходів у їхньому вирішенні.

Питання і завдання для самостійної роботи:


  1. Охарактеризувати соціальний стан молоді України.

  2. Вплив освітньо-оздоровчої системи на соціальне становлення молоді.

  3. В чому проявляється зміна ціннісних орієнтацій молоді? Навести конкретні приклади по вибраному регіону.

  4. Визначити суть основних соціальних проблем молоді. Виявити основні соціальні проблеми за місцем проживання.

Література:

  1. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. А.Н. Прохоров. — 2-е изд., перераб. и доп. — М: Большая Российская энциклопедия; СПб. НОРИНТ, 1999.

  2. Молодь України за соціальний прогрес і злагоду в суспільстві: 36. матеріалів Конгр. української молоді (Київ, 26-28 трав. 1997 р.). — К.: AT «Видавництво «Столиця», 1997.

  3. Про становище молоді в Україні (за підсумками 1999 p.): Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України. — К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000.

  4. Про становище молоді в Україні (за підсумками 1998 року): Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України. — К.: ТМ ПрінтіксПрес, PrintXPressTM, 1999.

  5. Про становище молоді в Україні (за підсумками 1998 року)... — С. 5, 7.

  6. Результати моніторингового опитування населення України стосовно соціального становища молоді. — К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000.

  7. Андрущенко В.Л., Федосов В.М. Запорозька січ як український феномен. — К.: «Заповіт», 1995.

  1. Сільська молодь України в період політичних та економічних трансформацій: настрої, орієнтації, сподівання. — К.: «Академ-прес», 1998.

  2. Головаха Е.И. Трасформирующееся общество. Опыт социологического мониторинга в Украине. — К., 1996.

К). Моніторинг громадської думки населення України: Інформ. бюл.: Спецвип. «Молодь-1997». — К.: ЦСМ/УІМ, 1997. — № 9.

  1. Моніторинг громадської думки населення України: Інформ. бюл. - К.: ЦСМ/УІСД, 1998. - № 10 (23).

  2. Результати мониторингового опитування населення України стосовно соціального становища молоді. — К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000.

ІЗ.Мигович 1.1. Соціальна робота: наука і професія // Віче. — 1998. — № 5.

14.Слухання, щоб і глухі почули: Парламентська хроніка // Голос

України. — 2000. — 15 черв. 15.Коваленко Ю.Н. Призрачние надежды // Медицинские вести. —

1998. - № 1.



Розділ V. СОЦІАЛЬНО-ВИХОВНІ ІНСТИТУТИ В СИСТЕМІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ


Каталог: docs
docs -> Основні вимоги до реферату
docs -> Уточнення щодо оформлення документів та питання, які вступники до аспірантури задають найчастіше
docs -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
docs -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
docs -> Соціологія – наука про суспільство
docs -> Міністерство охорони навколишнього
docs -> Реферат курсанта Борисяк Тетяны Василівны Курси підвищення кваліфікації середніх медичних працівників м. Івано-Франківськ


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   19




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка