Міністерство освіти І науки україни основи християнської етики



Сторінка12/26
Дата конвертації20.03.2017
Розмір2.24 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   26

І. Вступна частина


Вітання

Налагодження контакту з класом

Перевірка вивченого матеріалу

Повідомлення теми уроку



ІІ. Основна частина

Актуалізація матеріалу уроку


Мотивація теми і проблеми

Сказати класу, що ви хочете з ними пограти в гру. Потрібні два добровольці, і ви будете перевіряти їх знання звичайних речей. Нехай ці двоє дітей вийдуть з класу і чекають, поки їх покличуть. Покладіть на стіл декілька різних предметів (можливо, в кількості чотири - п’ять). Для прикладу, це можуть бути: флакон парфумів, яблуко, біла хустка, ручка, годинник. Домовтесь з дітьми про наступне: коли ви скажете, що хустка не темна, а біла, вони всі повинні говорити, що хустка, дійсно, біла.

Отже, ви кличете першу дитину і говорите до неї: “Зараз ми перевіримо твої знання, і уважність, і вміння швидко відповідати... Ну, а якщо ти десь помилишся, клас допоможе тобі”. Звертаєтесь до дітей: “Так, діти?” Питаєте далі, показуючи на флакон: “Що це? Він пустий чи порожній?” Показуєте на яблуко: “Що це? Воно зелене чи стигле?” Показуєте на хустку: “Що це? Якого вона кольору?” Дитина відповідає: “Білого”. Вчитель повинен тут трошки зіграти: “Добре, але подивись уважніше – якого кольору?” “Білого”. “Ні, ти помилився. Вона не білого кольору. Вона чорна”. Звертаєтесь за допомогою до дітей, вони підтверджують, що хустка чорна.

Якщо навіть дитина під натиском групи змінить думку, похваліть її за сміливість і подякуйте їй. Викличте другу дитину, і проведіть з нею теж саме. (Ви можете домовитись заздалегідь з кимсь, хто б побув з цими дітьми).

Після цього запитайте цих двох дітей, чи було їм важко триматись своєї точки зору. Чому вони її не покинули? Запитайте у класу, як вони вважають, чи легко було їх товаришам триматись своєї думки, чому?

Подача нового матеріалу


Біблійна історія

Група 1.

Діючі особи: цар, Даниїл і 3 юнаки, начальник євнухів.

Зачитує автор. Прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його і переміг царя Юдейського. Навуходоносор забрав золотий посуд з храму Божого та переправив в свою землю, до храму свого бога. А начальнику над своїми слугами сказав.

Цар: Приведи мені з Ізраїльської землі 4 юнаків царського роду, щоб у них не було жодної вади і щоб були вони вродливі та розумні, здібні до знання і моторні. Навчіть їх нашим книгам і нашій халдейській мові, і будуть вони служити мені при палаці.

Автор. І призначив їм цар щоденну поживу, з царської їжі та з вина, що сам його пив. І дав на виховання юнаків три роки. А по закінченні наказав поставити їх перед царським обличчям.

І були серед них з Юдиних синів Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія.

І вирішили Даниїл і всі юнаки, що вони не оскверниться їжею та питвом царя.

Даниїл звертається до начальника євнухів: “Начальнику, дозволь нам не їсти цієї їжі, а давай нам овочі і воду. Бо їжа ця не дозволяється нам Богом нашим”.

Начальник євнухів: “Та ви що! Боюсь я царя! Бо, якщо побачить він ваші лиця схудлими, то позбавить мене голови”.

Даниїл: “Начальнику, зроби дослід над нами. 10 днів давай нам овочі і воду, а потім порівняй нас з тими юнаками, хто харчується царської їжею. І потім роби так, як хочеш”.

Автор: І той послухався їх у цьому, і випробовував їх десять днів. А по десяти днях їхній вигляд виявився кращим, і вони були здоровіші на тілі, аніж усі ті юнаки, що їли царську їжу. І після цього цей старший постійно відносив їхню їжу та вино їхнього пиття, а давав їм овочі і воду.

А цим чотирьом юнакам дав Бог пізнання та розуміння в кожній книжці та мудрості.

Коли пройшли 3 роки, начальник евнухів привів їх до Навуходоносора.

І цар розмовляв з ними, і знайшов їх удесятеро мудрішими від усіх чарівників та заклиначів, що були в усьому його царстві.

І довірив він їм важливі справи свого царства.

Група 2.


Автор. Цар Навуходоносор зробив золотого боввана, заввишки тридцять метрів, завширшки 3 метра. Він поставив його в вавилонській окрузі.

І цар Навуходоносор послав зібрати всіх керівників тієї країни, щоб прийшли на посвячення боввана, якого поставив цар Навуходоносор.

І зібралися сатрапи, заступники, радники, скарбники, судді, вищі урядники та всі округові володарі, щоб посвятити боввана, якого поставив цар Навуходоносор, і поставали навпроти боввана, якого поставив Навуходоносор.

А оповісник закликав лунким Голосом.



Оповісник: До вас говориться, народи, люди та язики!

Того часу, коли ви почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, флейти та всілякого роду музику, падайте й поклоніться золотому бовванові, якого поставив цар Навуходоносор.

А той, хто не впаде й не поклониться, тієї хвилі буде вкинений до середини палахкотючої огненної печі.

Автор. І засурмили сурми, і заграли музичні інструменти, і всі люди попадали на коліна перед бовваном. Але троє залишились стояти. Це були Шадрах, Мешах та Авед-Неґо.

Сцена поклоніння. Хтось грає боввана, всі інші поклоняються йому, а троє стоять.

Автор. І донесли царю на трьох іудеїв, які не послухались царського наказу і не вклонились боввану.

Двоє людей наче шепочуть щось царю на вухо.

Цар: привести цих негідників!(зображає гнів і ярість). (Приводять трьох).

Чи ви не чули сурм, чи ви навмисно залишились стояти!

Я накажу заради вас знову засурмити сурмам і заграти музичним інструментам. Як почуєте, то впадіть на коліна. А якщо ні, то в піч, в піч! І який Бог тоді врятує вас з моїх рук?

Шадрах: ми служимо нашому Богові і не станемо поклонятися боввану.

Мешах: і Бог наш може врятувати нас від рук твоїх і від палахкотючої огненної печі.

Авед – Него: А якщо навіть не станеться те, знай, царю, що богам твоїм ми не не служимо і золотому бовванові не будемо вклонятися!

Цар (кричить): Ах так! розпалити піч в усемеро разів сильніше і укинути туди цих зрадників!

Автор. І наказав він хоробрим мужам, що були в його війську, зв'язати Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, щоб укинути до палахкотючої огненної печі.

Того часу воїни пов’язали юнаків та вкинули у палахкотючу огненну піч.

Піч напалена була надзвичайно сильно, так що тих воїнів, що кидали Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо в піч, забило огняне полум'я і вони померли.

Учні грають цю сцену, а юдеї, коли потрапляють до печі, встають, їх мотузки падають, та до них приєднується четверта людина, одягнута у біле. Цар, розлючений, знервовано спостерігає за подіями. Раптом його обличчя стає здивованим, він поспішно встає з трону та питає у радників.

Цар. Чи ж не трьох зв'язаних мужів ми кинули до середини огню?

Радники. Певне, царю!

Цар: подивіться, то ж в печі їх четверо! І вони непов'язані, і ходять посеред огню, і шкоди їм нема. А вигляд того четвертого подібний до Божого сина!

Автор. Тоді Навуходоносор наблизився до палахкотючої огненної печі, заговорив та й сказав: Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, раби Його, Бога Всевишнього, вийдіть і прийдіть! Тоді Шадрах, Мешах та Авед-Неґо вийшли з середини огню.

І зібралися сатрапи, заступники, і цареві радники, та й побачили тих мужів, що огонь не мав сили над їхнім тілом, і не опалився волос їхньої голови, і їхні плащі не змінилися, і не було чутно запаху вогню від них.

І змінився Навуходоносор, та заговорив він, та й сказав: Благословенний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, що послав Свого Ангола, і врятував Своїх рабів, які надіялися на Нього. І вони не послухалися царського слова, і дали свої тіла на огонь, аби не служити й не кланятися іншому богові, крім Бога свого.

А тепер від мене видається наказ (цар підписує бумагу, яка згорнута витком).



Глашатай: Кожен з народу, люду та язика, який скаже що згірдливе на Бога Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, буде почетвертований, а дім його обернений буде на сміття, бо немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як Він.

Автор: Того часу цар зробив, щоб добре велося Шадрахові, Мешахові та Авед-Неґові в вавилонській окрузі.

Представлення від групи №3.

Автор. Настав час, коли країна, яка завойовувала інших, сама опинилась завойованою. Вавілоном став правити новий перський цар Дарій. Він поставив над царством сто двадцять сатрапів, щоб були над усім царством. А вище від них три найвищі урядники, що одним із них був Даниїл, яким ці сатрапи здавали звіт. Тоді Даниїл блищав над найвищими урядниками та сатрапами, бо в ньому був високий дух, і цар задумував поставити його над усім царством. І заздрили Даниїлові найвищі урядники та сатрапи, і стали шукати причини оскаржити Даниїла в справі царства, але жодної причини чи вади знайти не могли, бо той був вірний, і жодна помилка чи вада не була знайдена на нього. А Даниїл служив царю і був вірним Богові. Кожний день тричі ставав він на коліна і молився до Бога.

Даниїл. Господи, довірив Ти мені велику країну. Дай мені мудрості сьогодні в управлінні людьми, щоб не образити ні бідного, ні багатого. Благослови сім’ї народу нашого юдейського. Сповни їх всякими благами. А також поблагослови братів наших, що залишились в Юдеї.

Автор. І нарешті найвищі урядники придумали хитрість проти Даниїла. І прийшли вони до царя з пропозицією.

2 урядника приходять до царя. Царю Даріє, живи навіки!

Нарадилися всі найвищі урядники царства, заступники та сатрапи, радники та підсатрапи встановити царську постанову та видати заборону, щоб аж до тридцяти день кожен, хто буде просити яке прохання від якого-будь бога чи людини, крім від тебе, о царю, був укинений до лев'ячої ями.

Тепер, царю, затверди цю заборону, і напиши це писання, яке не могло б бути змінене за законом мідян та персів.

Автор. І сподобалась ідея царю, і підписав він наказ. І всі в країні перестали звертатися до ідолів і не просили нічого один у одного.

А Даниїл, коли довідався, що було написане те писання, пішов до свого дому, а вікна його в його горниці були відчинені навпроти Єрусалиму, і в три усталені порі на день він падав на свої коліна, і молився та славив свого Бога, бо робив так і перед тим.

Даниїл стає на коліна і славить Бога, а двоє підглядають і біжать до царя.

Урядники. Царю, чи ж не написав ти заборони, що кожна людина, яка буде просити аж до тридцяти день від якого-будь бога чи людини, окрім від тебе, царю, буде вкинена до лев'ячої ями?

Цар. Це слово певне і не може бути відмінене.

Урядники. Даниїл, що з вигнання Юдиних синів, не звернув уваги на тебе, о царю, та на заборону, яку написав ти, і в три усталені порі на день приносить свою молитву.

Автор. Тоді цар, як почув це слово, сильно засмутився, і звернув свою думку на Даниїла, щоб його врятувати, і аж до заходу сонця силувався визволити його.

Того часу ці мужі поспішили до царя, і говорили цареві: Знай, царю, що за правом мідян та персів усяка заборона та постанова, яку цар установить, не може буде змінена.

Тоді цар звелів, і привели Даниїла, та й кинули до лев'ячої ями.

Цар до воїнів: киньте Даниїла в яму з левами! До Даниїла: Даниїл, Твій Бог, що ти Йому служиш, Він завжди врятує тебе!

Коли автор читає, воїни кидають Даниїла до ями – учень, що грає цю роль, може сховатись за столом).



Автор. І було кинуто Даниїла до ями. І принесений був один камінь, і був покладений на отвір ями, а цар запечатав її своєю печаткою та печаткою своїх вельмож. Тоді цар пішов до свого палацу, і був у непокою, а сон його помандрував від нього. За зірниці на світанку схопився цар, і в поспіху пішов до лев'ячої ями.

А як цар наближався до ями, до Даниїла, то кликнув сумним голосом. Цар заговорив та й сказав до Даниїла...



Цар. Даниїле, рабе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти завжди служиш, міг урятувати тебе від левів?

Голос Даниїла. Царю, навіки живи! Мій Бог послав Свого Ангола, і позамикав пащі левів, і вони не пошкодили мені, бо перед Богом знайдено було мене невинним, а також перед тобою, царю, я не зробив шкоди.

Цар підхоплюється від радості і велить воїнам вивести Даниїла з ями. Виведіть Даниїла з ями! Він живий!



Автор. І Даниїл був виведений з ями, і жодної шкоди не знайдено на ньому, бо він вірував у Бога свого.

І сказав цар, і привели тих мужів, що донесли на Даниїла, і повкидали до лев'ячої ями їх, їхніх дітей та їхніх жінок. І вони не сягнули ще до дна ями, як леви вже похапали їх, і поторощили всі їхні кості.

Того часу цар Дарій написав до всіх народів, племен та язиків, що мешкали по всій землі.

Цар зачитує наказ. Нехай мир вам примножиться!

Від мене виданий наказ, щоб у всьому пануванні мого царства тремтіли та боялися перед Даниїловим Богом, бо Він Бог Живий і існує повіки, і царство Його не буде зруйноване, а панування Його аж до кінця.

Він рятує та визволяє, і чинить знаки та чуда на небі та на землі, Він урятував Даниїла від лев'ячої сили.

Автор. І був Даниїл при царстві за царювання Дарія та за царювання Кіра перського.

Закріплення матеріалу


  • В яких з трьох ситуаціях герої проявили мужність і непохитність переконань? (Діти називають всі).

  • Чому ці люди навіть під загрозою смерті не відмовилися від своїх переконань?

  • Чи складно було їм прийняти це рішення, як ви думаєте?

  • Що допомогло юнакам, Даниїлу прийняти це рішення? (Надія на Бога і впевненість, що краще вмерти, ніж зрадити Богові).

Розвиток умінь, використання у повсякденному житті

В нашому житті трапляються різні історії. Ось така ситуація трапилася з Андрійком.



Історія з життя.

(Діти підбивають дитину-християнина до ганебного вчинку. Він вагається… Зупинити історію. Чим вона закінчиться, прочитати в кінці).



    1. До чого підбивали діти Андрійка?

    2. Чи це був би добрий вчинок?

    3. Чому Андрійко не хотів зробити так, як його намовляли діти?

    4. Чи вистояв Андрійко?

    5. Як ви думаєте, чи складно було Андрійкові відмовитися? Чому? (Він знав, що над ним будуть глузувати, у нього не буде друзів).

    6. Що проявив Андрійко, яку чесноту? (Мужність та стійкість. Андрійко показав, що він має тверді переконання)

- Діти, а що таке мужність?

Мужність – це одна з чеснот. Мужність нічого не має нічого спільного із силою, здоров'ям, спритністю. Мужність – це міцність духу у небезпеках, що загрожують життю. Це стійкість і терпеливість у перенесенні труднощів, спокус.

- Діти, а що таке переконання? Це впевненість в чомусь, що вважаєш правильним.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Оцінювання учнів

Домашнє завдання

Вчитель: - В нашому житті трапляються ситуації, коли нам треба проявити мужність і непохитність у власних переконаннях . Запишіть приклади таких ситуацій у ваших зошитах.

Момент вдячності

Урок 16

Тема: Різдво Христове

Мета:

Освітня мета: Дати учням уявлення про надзвичайність подій, пов’язаних з народження Ісуса Христа за Євангелієм. Ознайомити учнів із традиціями святкування Різдва Христового в Україні.

Виховна мета: Спонукати учнів замислитися над значенням Особистості Ісуса Христа – як Джерела та Ідеалу моральних цінностей

Розвиваюча мета: Розвивати в учнів почуття радості від святкування народження Ісуса Христа.

Біблійна основа:

Вірші з Біблії: Мт.1-2:12, Лк 1- 2:20

Біблійна історія. Народження Ісуса Христа

Ключовий вірш: «Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» Лк. 2:11

Словник понять і термінів: Ангели, вертеп, ладан, смирна, мудреці

Наочність: Біблія, репродукції картин на тему Різдва.
Міжпредметні зв’язки: українська мова, історія, образотворче мистецтво, народознавство

Література:

  1. Біблія або книги Святого Письма Старого та Нового заповіту. – К.: Укр.Бібл.Тов., 2002. – 1375 с.
  2. Ринекер Ф., Майер Г. Библейская Энциколопедия Брокгауза /Сhristliche Verlagsbuchhandlung Paderborn - 1999., – 1088 с.


  3. Нюстрем Е. Библейский словарь. – С.-Пб., 1995. - 522 с

  4. Каталог: files -> children -> etyka -> posibnyk
    posibnyk -> Уроків 5 клас 2009 р. Рецензент и: Журавська Н.І
    posibnyk -> Основи християнської етики посібник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів
    posibnyk -> …в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу
    posibnyk -> Уроків 5 клас 2009 р. Рецензент и: Журавська Н.І
    posibnyk -> Міністерство освіти І науки україни основи християнської етики
    posibnyk -> Основи християнської етики посібник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів
    posibnyk -> Основи християнської етики посібник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів
    posibnyk -> …в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу


    Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   26




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка