Міністерство освіти І науки україни управління змісту освіти



Скачати 482.04 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації04.11.2016
Розмір482.04 Kb.
ТипПояснювальна записка
  1   2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ЗМІСТУ ОСВІТИ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Іноземні мови

Програми


для профільного навчання

10-11 класи



Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Тематика програм варіативної складової


  • Країнознавство 10 клас: Велика Британія

  • Країнознавство 11 клас: Сполучені Штати Америки

  • Країнознавство Німецька мова 10 клас

  • Країнознавство Німецька мова 11 клас

  • Країнознавство (Франція) 10 клас

  • Країнознавство (Франція) 11 клас

  • Німецька література 10 клас

  • Німецька література 11 клас

  • Французька література 10 клас

  • Французька література 11 клас

  • Технічний переклад 10 клас

  • Технічний переклад 11 клас

  • Основи ділового спілкування

Київ

«Навчальна книга»

2003
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-2266 від 28.04.2001 р.)

Програми підготували:

С. Байов, Н. Басолі, О. Біленька, Л. Біркун, В. Булгакова, С. Єрьомін

Л. Калініна, Т. Карпова, Ю. Клименко, О. Коваленко, А. Костильов,

А. Павлюк, Н. Полярус, Л. Радченко, І. Самойлюкевич, Л. Сичевиця,

Н. Тесленко, О. Чепурна, Т. Чепурна, Н. Чумак, О. Шелакіна,

Н. Шилова, О. Шпильов

Відповідальна за випуск О. Коваленко,

провідний спеціаліст Управління змісту освіти

Міністерства освіти і науки України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

На сучасному етапі розвитку цілісного комплексу відносин між нашою країною та нашими європейськими сусідами опанування кількома іноземними мовами має велике значення насамперед як засіб життєдіяльності людини. Оскільки мова присутня у всіх сферах соціального життя індивіда, актуальним стає питання самі практичного оволодіння іноземною мовою для використання її на професійному рівні.

Стрімкі зміни, що відбуваються в українському суспільстві, осучаснення освітньої системи, досягнення в галузі теорії та практики навчання іноземним мовам — усе це зумовлює необхідність оновлення змісту і методів навчального процесу. Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти, основними напрямам» оновлення змісту шкільної освіти є такі: особистісна орієнтацій системи освіти, пріоритет загальнолюдських і національних до­сягнень науки, культури і соціальної практики.

Як соціальний агент, кожен індивід налагоджує стосунки з рі­зноманітними проникаючими соціальними групами, що й визна­чає особистість. У рамках міжкультурного підходу саме це є го­ловною метою навчання мови: сприяти розвитку цілісної особис­тості того, хто вивчає мову, та його самоусвідомлення шляхом збагачення досвіду, розуміння відмінностей між іншими мовами та культурами.

У відповідності до концепції профільного навчання в старшій загальноосвітній школі (10-11 класи) передбачено введення про­фільної освіти, що зумовлює підвищення якості навчання у загальноосвітній школі та створення умов рівного доступу кожного учня до якісної освіти відповідно до індивідуальних інтересів, потреб.

Потреба у зміні змісту навчання відповідно до вимог переходу до ринкової економіки створила об'єктивні умови для розробку нових програм зі спецкурсів: «Література», «Країнознавство», «Технічний переклад» та «Ділове мовлення». Розробка нових програм має на меті створення мотиваційного середовища для учні| у процесі вивчення мови країни, яка вивчається. Створені програми мають забезпечити логічну неперервність як теоретико-функціональних принципів викладання іноземної мови, так і змістових ліній цього процесу. Програми створено на основі сучасний вимог до викладання іноземних мов, перш за все — принципу комунікативної спрямованості навчання, а також принципу підбору автентичних навчальних матеріалів та принципу особистісної орієнтації в процесі викладання. Навчальний матеріал підібрано таким чином, щоб він подавався логічно і послідовно, з урахуван­ням рівня мовленнєвої компетенції учнів з іноземної мови.

У програмі широко використані зв'язки з іншими предметами загальноосвітньої школи.

Розроблені програми передбачають практичне опанування уч­нями мовленнєвих умінь на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування в чотирьох видах мовленнєвої діяль­ності: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі — в типових си­туаціях, сприяють розширенню світогляду учнів. При викладанні спецкурсів більше уваги приділяється практичним заняттям (їх кількість збільшена у 2-2,5 рази), самостійним роботам. Учні по­винні самостійно працювати із суспільно-політичною, історич­ною, публіцистичною літературою, користуватися довідниками і посібниками, які мають відношення до курсу. Програми перед­бачають підбір матеріалу з урахуванням психолого-педагогіч­них особливостей групи учнів, їх мовну підготовку та особливості кожного окремо взятого учня.

Завданнями курсів є:


  • формування в учнів позитивного ставлення до іноземної мови;

  • опанування фоновими знаннями;

  • перетворення мови на реальний інструмент набуття знань про сучасне європейське суспільство;

  • практичне оволодіння учнями лексичними і граматичними компетенціями на базі реальних комунікативних ситуацій;

  • ознайомлення учнів з мовою різних професій, новими понят­тями, термінами;

  • практичне оволодіння учнями технічною термінологією іно­земної мови;

  • практичне оволодіння учнями перекладом в усній і писем­ній формах;

  • формування в учнів умінь самостійної пошукової креативної роботи

При підготовці вчителя до читання курсів необхідно врахову­вати ступінь практичного володіння французькою мовою учня­ми, а також підготовку класу з предметів базового загальноосвіт­нього циклу (історія, географія, «Людина і суспільство», хімія, фізика, біологія тощо), що необхідні для засвоєння спеціальної термінології на уроках технічного перекладу; літературну підго­товку класу, що ґрунтується на творах іноземної літератури.

При викладанні спецкурсів учителі повинні спиратись на вже вивчену тематику гуманітарного плану, узагальнюючи та розширюючи її, враховуючи інтереси учнів; повторювати та автоматизувати засвоєний раніше лексико-граматичний матеріал, підключаючи до нього новий. Лексико-граматичний запас учнів поповнюється за рахунок мовних явищ, які є типовими для літературу них, публіцистичних, функціональних (прагматичних) текстів. На уроках у профільних класах рекомендується використовував ти доступні вчителю країнознавчі матеріали, технічні засоби навчання, автентичні аудіо-і відеоматеріали.

Таким чином, спецкурси мають одну край важливу рису: іноземна мова є не тільки об'єктом вивчення, а й ефективним засобом отримання знань. Водночас учні набувають нових професійних знань і мовленнєвих навичок, що сприяє мотивації вивченні мови та орієнтуванню у виборі майбутньої професії.

Згідно з програмою з англійської мови для шкіл з поглиблений вивченням іноземної мови, гуманітарних гімназій, метою навчання країнознавства в 10-11 класах є знайомство учнів з культурою інших країн, усвідомлення ними можливої різниці між їхньої та іншими культурами, розвиток позитивного сприйняття інших культур і набуття вмінь долати соціокультурні бар'єри.

Зміна соціокультурного контексту навчання іноземних мов в Україні викликає оновлення змісту іншомовної освіти. Одним з можливих напрямків реформування курсу країнознавства є інте­грований підхід до навчання країнознавчого матеріалу і формулю­вання комунікативної компетенції учнів, тобто оволодіння іншомовною культурою через іноземну мову і навчання іноземної мови на матеріалі країнознавства.

Навчання країнознавства має також враховувати порівняльний підхід до оволодіння культурологічною інформацією, який перед­бачає проведення паралелі між культурами різних народів, зна­ходження спільних рис та розбіжностей, розвиток поважного і толерантного ставлення до соціокультурних відмінностей.

Під час опрацювання країнознавчого матеріалу доцільно спря­мувати роботу на розбудову особистості учнів через формування вмінь міжкультурного спілкування, а саме: культурної чутливості та здатності ідентифікувати та вживати різні способи спілкуван­ня з представниками інших культур, здатності виконувати роль культурного посередника між рідною культурою та культурою країни, мова яких вивчається, а також ефективно вирішувати проблеми міжкультурного непорозуміння та конфліктів.

На відміну від традиційного викладання країнознавства в школі, яке переважно здійснювалося за рахунок викладу фактичного матеріалу з географічним та історичним спрямуванням наступною перевіркою рівня засвоєння знань учнями, необхід­но покласти в основу формування лінгвокраїнознавчої компе­тенції сучасну тематику, яка близька учням будь-якої країни, з тим, щоб створити сприятливі умови для знайомства з ціннос­тями інших країн у спеціально змодельованих ситуаціях спіл­кування.

З цією метою є доцільним використовувати культурологічні тексти різних стилів, автентичні аудіо- та відеоматеріали, інформаційні /комп'ютерні/ програми, ресурси системи Internet тощо. Заняття з курсу країнознавства повинні мати комунікативний характер і проводитися в різноманітних формах: міні-лекції, відео-уроки, творчі майстерні, уроки-дебати, телемости з використанням інноваційних технологій формування всіх складових комунікативної компетенції. Така різноманітність форм проведення уроків з країнознавства дозволить учителю збільшити обсяг са­мостійної пошукової роботи учнів. Необхідно дати змогу учням самостійно знаходити інформацію, систематизувати її у вигляді колективного проекту, написання рефератів і презентувати її в класі перед всіма учнями для подальшого обговорення.

До тем, які добре висвітлені в літературі з країнознавства і не викликають значних труднощів в учнів, можна віднести теми, пов'язані з історією, географією, економічним розвитком і політичною структурою країн, мова яких вивчається. Враховуючи інтеграцію України в політичне, економічне і культурне життя Європи і всього світу, достатньо обмежитися вивченням країно­знавства США і Великої Британії.



  1. клас Велика Британія 70 годин

  2. клас США 70 годин




  1. ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА КУРСУ КРАЇНОЗНАВСТВА



  2. І. 10 клас: Велика Британія /70 годин/



  3. А. Теми для самостійного опрацювання учнями

  1. Історія основних етанів завоювань європейських країн на те­риторії Великої Британії. Особливості процесу формування англійської національної мови і літератури. Культурні зв'яз­ки між Англією та іншими європейськими країнами.

  2. Загальні відомості з фізичної географії Великої Британії. ОЖ б. трови Великої Британії. Рельєф, ріки, озера, гори й височи­ни, клімат Великої Британії. Населення країни, демографічні зміни у Великій Британії в ХХ-ХХІ ст.

  3. Складові частини Великої Британії: Англії, Уельс, Шотлан­дія та Північна Ірландія, їх символіка. Адміністративний поділ Великої Британії. Історія утворення Сполучного Коро­лівства Великої Британії та Північної Ірландії.

  4. Географічні та економічні особливості основних районів Ве­ликої Британії: Центральна Англія, Корнуел, Уельс, Шотла­ндія, Північна Ірландія. Традиційні галузі промисловості та ремесел основних районів країни.

  5. Історія становлення і розвитку торговельних і економічних зв'язків між Великою Британією та Україною.

  6. Міста Великої Британії, їх демографічні та економічні особливості. Культурні центри країни, їх роль у культурному і науковому житті Великої Британії.

  7. Політична система і державний устрій Великої Британії. Система місцевого самоуправління.



  1. Б. Теми для опрацювання під керівництвом учителя



  1. Лондон — столиця Великої Британії. Історія заснування і розвитку Лондона. Велика пожежа в Лондоні в XYII ст. Ха­рактеристика частин Лондона: Лондонський Сіті, Вестмінстер, Уест Енд, Іст Енд. Визначні пам'ятки міста: Британський музей. Національна галерея, Лондонський Тауер, Дім Парламенту, Собор Святого Павла, Вестмінстерське Абатство, відомі вулиці, парки і мости Лондона.

  2. Британське театральне мистецтво. Стредфорд-на-Ейвоні - батьківщина шекспірівського театру. П'єси Шекспіра у виконанні відомих англійських акторів. Відомі театри Англії.

  3. Британське кіно. Екранізація романів британських класиків.

  4. Музикальні традиції Великої Британії. Класики сучасної англійської музики. Особливості англійського музикально­го фольклору; відомі музикальні фестивалі у Великій Бри­танії.

  5. Зображальне мистецтво Великої Британії. Золота доба Бри­танського живопису; Ван Дейк - засновник школи портрет­ного живопису. Відомі пейзажисти та їх шедеври: Томас Гейнсборо, Джон Констебль. Джошуа Рейнольдз — засновник першої англійської академії мистецтв.

  6. Спорт у Великій Британії. Англія - батьківщина футболу, те­нісу, регбі. Характеристика популярних видів спорту — тра­диційних і нових. Екстремальні види спорту. Участь Вели­кої Британії в Олімпійських Іграх. Відомі спортсмени Вели­кої Британії. Відомі спортивні турніри Великої Британії.

  7. Середня та вища освіта у Великій Британії. Характеристика різних типів шкіл: незалежних, граматичних, загальноосві­тніх. Традиції, прийняті у різних типах шкіл, система оці­нювання /іспити/. Відомі незалежні школи. Знамениті Бри­танські університети: Лондонський Університет, Оксфордсь­кий університет, Кембриджський університет.

  8. Наука у Великій Британії. Найбільш розвинуті галузі науки. Відкриття британських вчених світового рівня. Внесок Вели­кої Британії у дослідження космосу.

  9. Молодіжна культура Великої Британії. Молодіжні органі­зації. Роль скаутизму у формуванні підростаючого поколін­ня. Дитячі організації, недільні школи. Молодь і політика. Громадська освіта молоді у Великій Британії.

  10. Британські свята і пов'язані з ними традиції. Відмінність святкування загальноприйнятих свят /Різдво, Великдень/ у Великій Британії. Типові британські свята.

  11. Британський характер. Риси характеру, властиві британцям; ставлення британців до сім'ї, свого дому, один до одного. Роз­порядок дня англійців, улюблене дозвілля. Особливості на­ціонального характеру шотландців, валійців, ірландців.

  12. Британська національна кухня. Її відмінності від континен­тальної /європейської/. Поняття "англійський сніданок", "brunch", "the 11-s". Національні англійські, шотландські, валійські, ірландські страви. Їжа вдома і в громадських міс­цях. Англійський паб. Правила поведінки за столом.

  13. Сучасне літературне життя Великої Британії. Книги в житті англійців. Роль читання у формуванні світогляду молоді. Ві­домі сучасні письменники. Бестселери ХХ-ХХІ ст. Британські книжкові видавництва, ярмарки, шоу.

  14. Засоби масової інформації. Газетний бізнес в Англії. Відомі газети: “The Guardian”, “The Times”, “The Independent”. Теле- і радіокомпанії, популярні телепередачі та їх ведучі.

  15. Королівська сім'я: роль інституту монархії в суспільстві. Ко­ролівські резиденції як пам'ятки культури /Buckingham Palace, Windsor Castle, Holyrood Palace/. Традиції королівсь­кої сім'ї. Відношення британців до королівської сім'ї.



  1. II. 11 клас: Сполучені Штати Америки /70 годин/



  2. А. Теми для самостійного опрацювання учнями



  1. Короткі відомості про відкриття Америки і утворення незалежної держави. Політична система і державний устрій США. Система місцевого самоуправління.

  2. Адміністративний поділ США. Короткі відомості про окремі штати країни /за вибором учителя/. Міста США /Вашингтон, Нью-Йорк, Чикаго, Сан-Франциско, Філадельфія, Лос-Ан­джелес та ін./. Культурні центри країни, їх роль у культур­ному і національному житті США.

  3. Загальні відомості з фізичної та економічної географії США. Населення США.

  4. Фольклор США. Особливості розвитку англійської мови на території США.

  5. Історія становлення і розвитку торговельних і економічних зв'язків між США і Україною.



  1. Б. Теми для опрацювання під керівництвом учителя



  1. Вашингтон - столиця США. Історія заснування і розвитку Вашингтона. Визначні пам'ятки міста: мережа музеїв, відомі вулиці, парки Вашингтону.

  2. Американське театральне мистецтво. Театри Бродвея. Відомі американські драматурги. Класичні та сучасні театральні постанови.

  3. Американське кіно. Шедеври світового кіно за участю американських зірок. Голівуд і його роль у розвитку світового кінематографа. Мультиплікація Уолта Діснея. Премія "Оскар95 - нагорода Американської кіно академії. Найвідоміші фільми і актори — володарі "Оскара",

  1. Музикальні традиції США. Музикальні жанри. Відомі музи­кальні радіостанції. Престижні заклади музичної освіти і музикальні премії. Оперні театри і симфонічні оркестри.

  2. Зображальне мистецтво США. Музеї та картинні галереї Вашингтону та Нью-Йорку.

  3. Спорт у США. Захоплення американців баскетболом, бейсбо­лом, американським футболом. Відомі спортивні асоціації і змагання. Популярні професійні спортсмени і команди. Роль спорту у житті американської молоді.

  4. Середня та вища освіта у США. Характеристика різних типів шкіл: публічних і приватних. Традиції, прийняті у різних типах шкіл, система оцінювання /тести/. Знамениті амери­канські університети: приватні і державні. Програми освітніх обмінів між США і Україною.

  1. Наука у США. Найбільш розвинуті галузі науки. Відкриття американських вчених світового рівня. Внесок США у дослі­дження космосу.

  2. Молодіжна культура у США. Молодіжні організації. Роль ска­утизму у формуванні підростаючого покоління. Громадянська освіта молоді у США. Молодь і політика. Дозвілля молоді і спорт, журналістика, гра на музикальних інструментах, уболівання на спортивних змаганнях, студентське самоуправління, відві­дання драматичного гуртка і участь у театральних постановах. Проблеми молоді.

  3. Американські свята і пов'язані з ними традиції. Відмінність святкування загальноприйнятих свят.

  4. Американський характер. Риси характеру, властиві амери­канцям; ставлення до сім'ї, грошей, роботи, один до одного. Розпорядок дня американців, улюблене дозвілля.

  5. Американська національна кухня, її відмінність від європей­ської. Поняття "Fast food" і ставлення до них американців. Етнічна їжа. їжа вдома і в громадських місцях. Американські ресторани швидкого харчування. Правила поведінки за сто­лом.

  6. Сучасне літературне життя США. Книги в житті американ­ців. Роль читання у формуванні світогляду молоді. Відомі су­часні письменники. Американські книжкові видавництва.

  7. Засоби масової інформації. Газетний бізнес у США. Відомі газети: “The Washington Post”, “The New York Times”; журнали /Newsweek/. Теле- і радіокомпанії /NBC, CNN, ABC/, популярні телепередачі та їх ведучі.

  8. Охорона довкілля у США. Система національних парків. Діяльність федеральної Агенції по охороні довкілля. Програми переробки втор сировини. Формування екологічного мислення у молоді.











































  1. Країнознавство

  2. Німецька мова (10 клас — 68 годин)

  3. Вступ



  4. Розділ І.

  5. Загальні відомості з фізичної географії німецькомовних країн. Федеральні землі, кантони. Столиці. Клімат. Рельєф, ріки, гори. Населення країн.

  6. Розділ II.

  7. Історія основних етапів розвитку Німеччини.

  8. Історія основних етапів розвитку Австрії.

  9. Історія основних етапів розвитку Швейцарії.

  10. Історія основних етапів розвитку Люксембурга та Ліхтенштейн.

  11. Особливості розвитку німецької мови на території країн.

  12. Розділ III.

  13. Політична система німецькомовних країн. Державні устрої. Символіка. Національна валюта.

  14. Розділ IV.

  15. Культура країн.

  16. Великі міста як центри культурного життя.

  17. Пам'ятники культури та архітектури.

  18. Розділ V.

  19. Звичаї та національні традиції у німецькомовних країнах. Різдво. Паска. Карнавал.

  20. Розділ VI.

  21. Соціальне життя.

  22. Сім'я. Сучасні професії. Дозвілля та відпочинок.

  23. Спорт. Соціальне забезпечення.

  24. Податки. Безробіття.



































  25. Країнознавство

  26. Німецька мова (11 клас — 68 годин)

  27. Розділ І.

  28. Економіка Німеччини, Австрії, Швейцарії, Люксембургу 4 Ліхтенштейну.

  29. Промисловість. Провідні галузі промисловості.

  30. Досягнення промисловості Німеччини, Австрії, Швейцарії, Люксембургу та Ліхтенштейну. Ринок споживача. Сільське господарство.

  31. Транспорт. Залізниця. Повітряний та морський транспорт.

  32. Розділ II.

  33. Засоби масової інформації та громадська думка. Багатоманітність засобів масової інформації. Преса. Радіо та телебачення. Театр і кіно. Комп'ютер як засіб комунікації в сучасному житті.

  34. Розділ III.

  35. Освіта і наука.

  36. Дитячі садки. Школи, Професійне навчання.

  37. Вищі навчальні заклади.

  38. Розділ IV.

  39. Населення країн.

  40. Молодь. Пенсіонери. Демографічні проблеми.

  41. Емігранти у німецькомовних країнах.

  42. Розділ V.

  43. Церкви та релігійні громади. Євангельська церква. Католицька церква. Протестантська церква та інші релігійні громади.

  44. Розділ VI.

  45. Держава і громадянин.

  46. Сучасні умови проживання. Система охорони здоров'я. Сфери обслуговування. Армія та поліція. Судова влада. Захист навколишнього середовища.

  47. Розділ VII.

  48. Німецькомовні країни в світі.

  49. Участь в ЄЕС. Міжнародне співробітництво.





























  50. Країнознавство (Франція)

  51. 10 клас — 68 годин

  52. Введення

  53. Предмет і мета курсу. Вступна бесіда. Франція – перше знайомство.

  54. Розділ І

  55. Особливості процесу формування французької національної мови і культури. Культурні зв'язки між Францією та іншими європейськими країнами.

  56. Розділ II.

  57. Загальні відомості з фізичної географії Франції. Рельєф, ріки, гори, клімат Франції. Населення країни. Традиційні галузі про­мисловості та ремесла основних районів Франції. Історія станов­лення і розвитку торговельних і економічних зв'язків між Фран­цією та Україною.

  58. Розділ III.

  59. Міста Франції, їх демографічні та економічні особливості. Куль­турні центри країни, їх роль у культурному та науковому житті країни. Париж - столиця Франції, адміністративний, економіч­ний, фінансовий і культурний центр. Історія застосування і роз­витку Парижу. Сучасний вигляд міста. Визначні пам'ятки міста і Собор Паризької богоматері, Ейфелева вежа, Єлісейські поля, музеї, пам'ятні місця, пов'язані з історією Франції.

  60. Розділ IV.

  61. Політична система і державний устрій Франції. Система міс­цевого правління. Франція та Україна в Європі.

  62. Розділ V.

  63. Сучасні звичаї і традиції французів в різних районах Франції. Дозвілля французів. Кулінарні смаки французів. Французькі на­ціональні свята.

  64. Розділ VI.

  65. Франкомовні країни: Алжир, Марокко, Туніс, Корсика. Короткі відомості з фізичної та економічної географії країни. Особливості розвитку французької мови на території країни. Перспективи роз­витку українсько-алжирських відносин у галузі економіки, культури.































  66. Країнознавство (Франція)

  67. (11 клас — 68 годин)

  68. Розділ І.

  69. Система середньої та вищої освіти у Франції. Розвиток науки у Франції. Життя й діяльність відомих французьких учених. Перспективи розвитку українсько-французьких наукових зв'язків.

  70. Розділ II.

  71. Культурне життя Франції. Французький театр, кінематографія. Видатні представники французького кіно. Особливості французького музичного фольклору. Музичні традиції Франції. Джерела сучасної французької музики. Класики сучасної французь­кої музики, поп-музики. Музичні фестивалі у Франції. Розвиток українсько-французьких культурних зв'язків у галузі музики, театру й кінематографії.

  72. Розділ III.

  73. Історія живопису Франції. Художники Франції. Школи, жан­ри і напрями в сучасному французькому живопису і скульптурі. Представники сучасної школи живопису (за вибором учителя).

  74. Розділ IV.

  75. Молодіжні організації Франції. Молодь Франції у боротьбі за соціальну справедливість та екологічну чистоту. Туризм.

  76. Розділ V.

  77. Преса. Французька преса. Щоденна преса. Щотижнева преса. Радіо.

  78. Розділ VI.

  79. Молодіжні організації Франції. Молодь Франції у боротьбі за соціальну справедливість та екологічну чистоту. Туризм.









































  80. Німецька література.

  81. (10 клас — 68 годин)

  82. Введення

  83. Предмет і мета курсу. Загальна характеристика розвитку та ста­новлення літератури, її значення та внесок в світову літературу.

  84. Розділ І. Література середньовіччя (IX-XV ст.)

  1. Зародження німецької літератури. Основні етапи розвитку середньовічної літератури Німеччини.

  2. Епос. "Пісня про Хільдебранта" (IX ст.). Історична основа поеми.

  1. 3.Героїчний епос. (XII ст.) "Пісня про Нібелунгів" - найвизна­чніша літературна пам'ятка XII ст.

  2. Розділ II. Німецька література епохи Відродження (XV-XVI ст.)

  3. 1.Загальна характеристика епохи Відродження.

  4. 2. Народні книги.

  5. "Цікава книжка про Тіля Ойленшпігеля", "Гаймонові діти". Еразм Роттердамський (1469 - 1535) та його місце в історії гу­манізму.

  6. Мартін Лютер (1483 - 1546). Реформи й літературна діяльність.

  7. Розділ III. Німецька література XVII століття

  8. Тридцятирічна війна (1618 - 1648) та її наслідки. Культура та література цього періоду. Література бароко. Комедія і сатира.

  9. Розділ IV. Німецька література епохи Просвітництва (XVIIXVIII ст.)

  1. Основні риси літератури Просвітництва. Основні етапи роз­витку німецького Просвітництва.

  2. Готхольд Ефраїм Лессінг (1729-1781). Творчість Лессінга як байкаря.

  1. Байки Г.Е.Лессінга: "Ведмідь, який танцює" (віршована бай­ка),"Мавпа та лис", "Осел та вовк". Моралі байок, алегоричність персонажів. Художня майстерність Лессінга.

  2. Розділ V. Просвітницька течія "Буря і натиск" (1770-1789)

  3. І.Йоганн Вольфганг Ґете (1749 - 1832).

  4. Формування світогляду і творчості Ґете в цей період. Лірика та балади юного поета.

  5. Психологічна глибина, філософічність роману Ґете „Страждан­ня молодого Вертера".

  6. Трагедія „Фауст" - найвидатніший твір літературної спадщини Ґете.

  7. 2. Йоганн Крістоф Фрідріх Шіллер (1759 - 1805) - видатний німецький поет, драматург. Класицизм Шіллера. Особливості драматургії Шіллера. Лірика Шіллера. Вірш "Надія".

  8. Демократизм п'єс письменника: „Розбійники", „ВільгельЙ Телль".

  9. Розділ VI. Література XIX століття. Перша половина XIX століття.

  10. Перехід від просвітництва до романтизму. Німецька класична філософія XVIII - XIX століть. Еммануїл Кант - основоположник класичної німецької буржуазної філософії.

  11. Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Естетична теорія Гегеля.

  12. Розділ VII. Німецький романтизм. Представники німецького романтизму.

  13. Якоб (1785 - 1863) та Вільгельм (1786 - 1859) Грімм - збирачі міфів, казок, легенд, балад тощо. Казки братів Грімм.

  14. Ернст Теодор Амадей Гофман (1776 - 1822) та його гостросюжетні твори. Основний конфлікт творів.

  15. Генріх Гейне (797 - 1856) - видатний німецький поет і прозаїк. Збірник віршів "Книга пісень". Найвидатніші вірші Гейне. Лірич­ність віршів, любов до природи. Книга "Мандрівка по Гарцу". "У підніжжя гори Брокен" (уривок твору) - звучність та музичність твору. Сатиричний роман "Німеччина. Зимова казка"(уривок ро­ману).





































































  16. Зміст навчальної програми

  17. 11 клас (68 годин)

  18. Розділ VIII. Друга половина XIX століття. Буржуазно-демократична революція в Німеччині (1848-1849).

  19. Становлення капіталізму. Проза і драматургія. Німецька фі­лософія кінця XIX та початку XX століть.

  20. Фрідріх Ніцше - німецький філософ, письменник, критик лі­бералізму, один із засновників "філософії життя".

  21. Виникнення нової поетичної течії - декаденства та її вплив на німецьких письменників того періоду.

  22. Огляд творчості найвидатніших представників політичної лі­рики: Георга Верта (1822 -1856), Вільгельма Раабе (1831-1910).

  23. Критичний реалізм.

  24. Загальна характеристика німецької літератури періоду крити­чного реалізму. Огляд творчості Теодора Шторма (1817 - 1888), Герхарда Гауптманна (1862 - 1946). Головна тема творів письмен­ників - критика моралі буржуазно-аристократичного суспільства.

  25. Розділ IX. Література XX століття.

  26. Загальна характеристика епохи. Світова війна. Нові поетичні течії.

  27. Перша половина XX століття.

  28. Генріх Манн (1871 - 1950) - один з найвидатніших критичних реалістів XX століття, видатний німецький сатирик, гуманіст. Роман "Вірнопідданий" (1914) - гостра сатира на клас буржуазії за часи правління Вільгельма II.

  29. ТомасМанн (1875 - 1955) - продовжувач найкращих традицій гуманізму. Огляд творчості письменника. Головна тема його тво­рів. Доля головних героїв романів.

  30. Стефан Цвейг (1881 - 1942) - видатний австрійський письмен­ник. Майстер новел.

  31. Ліон Фойхтвангео (1881 - 1958). Письменник-антифашист.

  32. Огляд життєвого і творчого шляху письменника. Історичні ро­мани.

  33. Визначення провідних ідей його романів.

  34. Розділ X. Друга половина XX століття.

  35. Бертольд Брехт (1898 - 1956) - всесвітньо відомий драматург , теоретик, лірик, режисер, ярий суперечник війни, антифашист.

  36. Анна Зегерс (1900 - 1983) - відома німецька письменниця-антифашист. Представник німецької прози. Всесвітньо відомий роман "Сьомий хрест".

  37. Еріх Марія Ремарк (1898 -1970). Огляд життя та творчості письменника. Борець проти війни, мілітаризму та фашизму.

  38. Роман "Три товариша" (1938) - один з ліричних творів письменника. Визначення головної мети роману. Характеристика головних героїв.

  39. Розділ XI. Література 80-90х років.

  40. Огляд творів сучасних авторів.







  41. Французька література

  42. 10 клас



  43. I. Введення.

  44. Предмет та мета курсу. Загальна характеристика розвитку та станов­лення літератури, її значення та внесок в світову літературу. Періодиза­ція курсу. Найбільш відомі представники французької літератури.

  45. II. Французька середньовічна література.

  46. Героїчний епос. "Пісня про Роланда" — найбільш значний па­м'ятник епічної поезії Франції. Історична основа поеми. Зміст поеми, основні образи.

  47. Лицарська або куртуазна література ХІІ-ХПІ століть. Лі­рика та роман — основні жанри лицарської літератури. Трубаду­ри. Куртуазний роман. Особливості його форми та ідейного зміс­ту.

  48. Роман про Тристана та Ізольду. Сюжет роману та основні пер­сонажі.

  49. III. Французька література епохи Відродження.

  50. Загальна характеристика епохи Відродження. Звертання гу­маністів до античності. Етапи розвитку гуманізму в Європі. Роль перших гуманістів у розвитку та поширенні наукових знань.

  51. Франсуа Рабле — величний художник французького Відроджен­ня. Роман "Гаргантюа і Пантагрюель" як вершина в розвитку францу­зького гуманізму. Значення творчості Рабле для розвитку французь­кої та світової реалістичної сатиричної літератури.

  52. Літературна група "Плеяда". Поети "Плеяди", їхня роль у бо­ротьбі за розвиток французької національної поезії та французь­кої мови.

  53. Гуманістична лірика Ронсара. Зв'язок із традиціями античної літератури та поезією італійського Відродження.

  54. IV. Французька література XVII століття. Французький класицизм.

  55. Класицизм як основний напрям у французькій літературі XVII століття. Основні принципи естетики класицизму, їхнє історично прогресивне значення та їх обмеженість. Два етапи розвитку фран­цузького класицизму.

  56. П'єр Корнель. Життя та творчість. Загальна характеристика тра­гедій 40-х років. Значення творчості Корнеля для розвитку європей­ської драматургії. ,

  57. Жан-Батіст Мольєр. Життя та творчість. Роль Мольєра в драма­тургії класицизму. Проблематика ранніх комедій Мольєра. Створення театру "Комеді Франсез". Значення творчості Мольєра для ровитку європейської драматургії.

  58. Жан де Лафонтен. Життя та творчість. Його віршові новели, байки, сатиричне зображення в них французького суспільств XVII століття. Художня майстерність Лафонтена.

  59. V. Французька література епохи Просвітництва.

  60. Просвітництво та його історичне завдання. Основні риси лі­тератури Просвітництва. Основні етапи розвитку французького Просвітництва.

  61. Шарль-Луї де Монтеск'є та його соціально-політична сатирі. Життя та творчість.

  62. Вольтер. Життя та творчість. Драматургія Вольтера, її зв'язок із традиціями класицизму. Сюжет, проблематика і персонажі.

  63. Дені Дідро — найбільший представник другого етапу французь­кого Просвітництва. Життя та творчість. Соціально-політичні та філософські погляди Дідро. Роль Дідро в об'єднанні просвітницьких сил його часу. Реалістичні романи та повісті Дідро. Дідро в Росії.

  64. Жан-Жак Руссо. Життя та творчість. Руссо — основоположник французького сентименталізму. Роман "Нова Елоїза" — зразок сентиментального роману. Вплив Руссо на розвиток європейської літератури XIX століття.

  65. П'єр Карон де Бомарше. Життя та творчість. Трилогія про Фігаро. Зміст. Образ Фігаро — позитивного героя третьої верстви. Оптимізм та життєрадісність комедій Бомарше.

































































  66. Французька література

  67. 11 клас

  68. VI. Література XIX століття.

  69. Основні принципи естетики романтизму. Романтизм прогреси­вний і романтизм реакційний.

  70. Франсуа-Рене де Шатобріан. Творчість Шатобріана. Повісті "Атала", "Рене".

  71. Віктор Гюго. Життя та творчість. Рання лірика Гюго. Гюго та романтична драма. Історичний роман Гюго "Собор Паризької богоматері". Соціальні та історичні романі Гюго 60-х років. Оцінка дія­льності Гюго.

  72. Жорж Санд. Життя та творчість. Критика буржуазної сім'ї і мо­ралі та захист прав жінки в ранніх романах Ж. Санд. Романи Ж. Санд 50-60-х років. Значення літературної діяльності.

  73. Література критичного реалізму у Франції.

  74. Стендаль. Життя та творчість. Проблема позитивного героя у творчості Стендаля. Стендаль як майстер соціального та психо­логічного роману. Оцінка діяльності.

  75. Проспер Меріме. Життя та творчість. Рання драматургія Меріме. Меріме — майстер реалістичної новели.

  76. Оноре де Бальзак. Життя та творчість. Історія створення «Люд­ської комедії». «Людська комедія» як найбільш реалістична істо­рія французького суспільства з 1816 по 1848 рік. Філософські повісті.

  77. Гюстав Флобер. Життя та творчість. Романтичний характер ран­ніх повістей Флобера. Роман «Пані Боварі».

  78. Еміль Золя. Життя та творчість. Значення суспільної та літе­ратурної діяльності Золя.

  79. Гі де Мопассан. Новели Мопассана першої половини 80-х ро­ків. Тема народу в новелах Мопассана. Роман «Любий друже». Образ Жоржа Дюруа та його узагальнююче значення.

  80. Анатоль Франс. Життя та творчість. Сатиричне зображення суспільного та політичного життя третьої республіки.

  81. VII. Література XX століття.

  82. Загальна характеристика французької літератури XX століття. Літературна боротьба у Франції 20х-30х років. Активізація мо­дерністських течій. Укріплення позицій критичного реалізму. Післявоєнна реалістична проза 40-50х років. Основні представники екзистенціалізму. Театр абсурду. Значення реалістичної повісті. Внесок французької літератури у світову художню культуру.

  83. Ромен Ролан. Життя та творчість. Драматургія Ролана. Оцінка літературної та суспільно-політичної діяльності.

  84. Марсель Пруст. Життя та творча діяльність. Складне переплетення модерністських та реалістичних тенденцій. Роман "У пошуках утраченого часу" — один із характерних творів "потоку свідомості" та його значення для розвитку сучасного модернізму.

  85. Анрі Барбюс. Життя та творчість. Суспільна діяльність Анрі Барбюса.

  86. Андре Моруа — майстер жанру романізованих біографій. Життя та творчість. Книги про Байрона, Бальзака, Тургенєва, Гюго, Дюма, Жорж Санд.

  87. Антуан де Сент-Екзюпері. Життя та творчість. Тема обов'язку і відповідальності людини у творах "Нічний політ", "Земля лю­дей". Філософська казка "Маленький принц".

  88. Моріс Дрюон — творець соціальної трилогії. Суспільно-полі­тична діяльність Дрюона.

  89. Альбер Камю. Життя та творчість. Відображення в його твор­чості основних положень філософії екзистенціалізму. Роман «Чума». Реакційність філософських, політичних та естетичних поглядів Камю.

  90. VIII. Література 80-90х років XX століття.

  91. Огляд творів сучасних авторів.



































































  92. Технічний переклад

  93. 10 клас — 68 годин

  94. ТЕМА № 1

  95. Введення в курс технічного перекладу. Мета і зміст курсу нау­ково-технічного перекладу. Роль обміну науково-технічною інфо­рмацією.

  96. ТЕМА № 2

  97. Основні види і форми перекладу.

  98. ТЕМА № З

  99. Особливості стилю науково-технічної літератури.

  100. ТЕМА № 4

  101. Огляд системи дієслів та їх переклад на рідну мову.

  102. ТЕМА № 5

  103. Пасивний стан та його переклад на рідну мову.

  104. ТЕМА № 6

  105. Переклад інфінітивних конструкцій.

  106. ТЕМА № 7

  107. Дієслівні форми та способи їх перекладу.

  108. ТЕМА № 8

  109. Скорочення в науково-технічних та публіцистичних текстах. Найуживаніші скорочення в науково-технічній літературі.

  110. Тема № 9

  111. Спеціальні терміни і способи їх перекладу. Термін як основа науково-технічного тексту.

  112. Тема № 10

  113. Інтернаціоналізми. Запозичення іншомовних термінів. Пере­клад інтернаціональних і псевдоінтернаціональних слів.

  114. Тема № 11

  115. Словники. Використання словників та довідників. Техніка ро­боти зі словником.

  116. Тема № 12

  117. Правила оформлення письмового перекладу. Оформлення таблиць, ілюстрацій, схем.

  118. Тема № 13

  119. Реферування та анотування.

  120. Види рефератів. Зміст і структура реферату. Оформлення реферату. Види анотацій. Анотування іноземного тексту.



















  121. Технічний переклад

  122. 11 клас — 68 годин

  123. Тема № 14

  124. Інформатика. Комп'ютерна техніка.

  125. Тема № 15

  126. Інформація. Передача та зберігання інформації.

  127. Тема № 15

  128. Комп'ютер. Складові частини. Характеристика. Опис різних моделей.

  129. Тема № 16

  130. Програмування. Мови програмування.

  131. Тема № 17

  132. Робота на комп' ютері.

  133. Тема № 18

  134. Комп'ютерні ігри.

  135. Тема № 19

  136. Сучасні комп'ютерні технології. Використання Інтернету.

  137. Тема № 20.

  138. Діловодство. Мова ділових паперів.

  139. Тема № 21

  140. Правила оформлення окремих документів.

  141. Тема № 22

  142. Контракт. Види контрактів.

  143. Тема № 23

  144. Договір. Трудова угода. Зразки документів.

  145. Тема № 24

  146. Комерційне листування. Пропозиція. Замовлення.

  147. Тема № 25

  148. Розпорядження. Акт. Протокол. Постанова.

  149. Тема № 26

  150. Реклама. Види реклами. Термінологія.

  151. Тема №27

  152. Особисті листи. Телеграми. Запрошення. Оголошення.



























  153. ПРОГРАМА КУРСУ НАВЧАННЯ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ



  154. МЕТА ВИВЧЕННЯ КУРСУ ДІЛОВОГО

  155. СПІЛКУВАННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ

  156. Нові політичні, соціально-економічні і культурні реалії в Укра­їні і в усьому світі, вплив технологічних досягнень цивілізації на розвиток світової мовної індустрії вимагають розширення функ­цій іноземної мови як навчального предмету і, відповідно, уточ­нення цілей його вивчення в сучасному суспільстві.

  157. Мета вивчення ділового англійського мовлення у профільних класах старшої школи підпорядковується основній меті навчан­ня іноземної мови у навчальних закладах, а саме: оволодінню ІМ як засобом спілкування, розвитку здібностей учнів викорис­товувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу, способом двомовного і двокультурного саморозвитку. Досягнення її передбачає взаємопов'язаний комунікативний і соціокультурний розвиток учнів засобами іно­земної мови для підготовки їх до міжкультурного спілкування у різноманітних сферах життєдіяльності, в т.ч. й у бізнес-сфері. У зв'язку з останнім стає актуальним вивчення курсу ділового спі­лкування як засобу самоосвіти у соціально-економічному напря­мку, тобто засобу індивідуально-особистісного ознайомлення із діловим етикетом та культурою ділового мовлення, із осно­вами економічних знань та основними поняттями бізнес-сфери, засобу знайомства із соціально-економічними реаліями англомовних країн.

  158. При навчанні ділової мови в профільних економічних класах, постає мета оволодіння мовленнєвою компетенцією в сфері ді­лового спілкування, що включає в себе розвиток економічних знань учнів, ознайомлення їх з основними положеннями еконо­міки, з вимогами до ведення ділових переговорів, вимогами до оформлення ділової кореспонденції.

  159. ЗАДАЧІ І ЗМІСТ КУРСУ З НАВЧАННЯ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ

  160. Курс з навчання ділового спілкування іноземними мовами передбачає:

  1. Навчання усного діалогічного і монологічного мовлення в тематичних рамках бізнес-сфери.

  2. Навчання читання текстів публіцистичного і науково-попу­лярного характеру з метою отримання інформації з теми на рівні повного або часткового розуміння.

  3. Розвиток основ культури та етикету ділового письма та зна­йомство із міжнародними стандартами ведення ділової доку­ментації (в практично необхідних межах).

  4. Систематизація набутого за попередні роки вивчення мови граматичного матеріалу, необхідного для навчання ділового спілкування.

  5. Збагачення лексичного запасу через розширення ситуацій спілкування у діловій сфері.

  1. Головними методичним принципами вважаються принципи комунікативно-орієнтованого навчання на основі інтенсивних та сучасних інноваційних методик, описаних у працях зарубіжних і вітчизняних авторів і заснованих на дотриманні наступності на­вчання, особистісно-орієнтованому спілкуванні, рольовій органі­зації навчального процесу, колективній співпраці.

  2. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ МОВЛЕННЄВО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ ДІЛОВОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

  3. Після закінчення вивчення профільного навчального курсу "Основи ділового спілкування" учні повинні володіти досить ви­соким рівнем комунікативної компетенції, що передбачає знан­ня основ культури роботи з різними типами навчальних матеріа­лів (аудіо- та відеоматеріаламн. текстами для читання, зразками писемного мовлення, діалогами та монологами).

  4. Основні вимоги до рівня володіння учнями комунікативно-мо­вленнєвою компетенцією (говорінням, аудіюванням, читанням, письмом), визначені даною програмою в межах курсу ділового спілкування, фактично співпадають із вимогами, передбаченими Програмою з іноземної мови для загальноосвітніх шкіл (див. До­даток 1).

  5. Аудіювання. Учень повинен вміти аудіювати текст з метою по­вного або часткового отримання основної інформації, при цьому розуміючи основний зміст аутентичного тексту, вміти визначати послідовність подій, фактів, поданих в аудіотексті. визначати ос­новну ідею, передавати інформацію у вигляді таблиць, схем.

  6. Читання. Учень повинен вміти читати і розуміти тексти різних стилів (інформаційно-довідкового, рекламно-довідкового, публіци­стичного, науково-популярного); виділяти тематику і проблемати­ку тексту, послідовність викладення фактів, подій, основну ідею; співвідносити прочитане із власним життєвим досвідом і коменту­вати текст, висловлюючи свою думку, ставлення і даючи оцінку прочитаному тексту; передавати отриману інформацію у вигляді схем, таблиць. Говоріння. Учень повинен володіти основами діалогічного та монологічного спілкування (включаючи деякі аспекти полілогічного спілкування іноземною мовою), комунікативною техно­логією побудови різноманітних видів діалогічного мовлення (діалог-розпитування, діалог-спонукання до дії, діалог-обмін інфо­рмацією, думками і поглядами, діалог-суперечка, діалог етике­тного характеру, інтерв'ю) та монологічного мовлення (монологу-опису, монологу-повідомлення, монологу-роздуму, монологу-порівняння, публічного виступу), а також вміти користуватися довідковою літературою і використовувати міждисциплінарні знання з інших предметів при підборі, систематизації і інтерп­ретації інформації з метою використання її у мовленні. При оці­нюванні побудови діалогу чи монологу потрібно враховувати по­вноту розкриття теми і відповідність проблематики висловлю­вання заданій темі; ясність змісту висловлювання, його логіч­ність і зв'язність; образність висловлювання та мовленнєву вві­чливість мовця, лексико-граматичну правильність оформлення висловлювання, його комунікативну доцільність у конкретній ситуації спілкування.

  7. Письмо. Учень повинен бути підготовленим до: заповнення ау­тентичних офіційних бланків, анкет, формулярів (включаючи біо­графічні дані, бланки замовлень тощо); написання резюме та офі­ційних листів (типу лист-запит інформації, лист-подяка, лист-за-прошення, лист-привітання, лист-заява, рекомендаційний лист, лист-пропозиція, лист-реклама, лист-нагадування, лист-скарга), складання та написання інструкцій та розпоряджень, коротких письмових повідомлень (messages), оголошень, інформаційних листків та невеликих статей для шкільних газет; підготовки і пред­ставлення схем, таблиць, діаграм; опису та інтерпретації подій, явищ і фактів. Також учень повинен володіти уміннями знаходи­ти адекватні мовні засоби для вираження у писемному мовленні таких комунікативних функцій, як звертання до адресата, привітання/прощання, вираження подяки, згоди/незгоди, схвалення /несхвалення, співчуття, претензій, почуттів та емоцій (здивування, щастя, розчарування, симпатії), звертання з проханням, вибаченнями, вітаннями, пропозиції допомоги тощо; уміннями прави­льно застосовувати основні правила орфографії та пунктуації в англійському писемному мовленні (у межах програмних вимог).



  8. КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВИИ РОЗВИТОК УЧНІВ



    1. ТЕМА

    1. Мовленнєва ситуація

    1. Письмо

    1. Знайомство з діловим партнером.

    1. Зустріч. Знайомство. Привітання. Подяка. Прощання. Форми звертання в англомо­вних країнах.

    1. Ділова кореспонден­ція. Види ділових листів. Структура ділового листа. Підписування конве­рту. Титули і скоро­чення. Форми звер­тання.

    1. Розмова по телефону.

    1. Правила ведення телефонної розмови. Замовлення по телефону квитків, місць в готелі.

    1. Лист-запрошення.

    1. Ділова поїздка.

    1. Прибуття в країну. На митниці. В аеро­порту. Розклад руху.

    1. Листи поздоровлен­ня. Письмовий запит і лист-відповідь.

    1. В офісі.

    1. Обов'язки секретаря. Засідання. Робота офісу.

    1. Телеграми. Електро­нна пошта.

    1. Структура компанії. Стилі управління.

    1. Знайомство з фірмою. Види компаній. Форми організації бізнесу. Різні стилі управління. Дух організації. Обов'яз­ки керівника.

    1. Листи-представлення фірми.

    1. Пошук роботи. Працевлаштування.

    1. Оголошення про роботу. У бюро працевлаштування. Співбесіда з керівни­ком організації.

    1. Анкета. Резюме. Лист-супровід. Автобіографія. Лист-заява. Рекоменда­ційний лист.

    1. Гуртова та роздрібна торгівля. Укладення договорів купівлі-продажу.

    1. Гуртова та роздрібна торгівля. Продаж товарів.

    1. Лист-пропозиції. Листи-"циркуляри".

    Каталог: MON
    MON -> Курсова робота Монологічне мовлення
    MON -> Моніторинг законодавчої І нормативно-правової бази інноваційної діяльності в цілому І за стратегічними пріоритетними напрямами науково-технологічного розвитку та інноваційної діяльності в Україні за ІІІ кв. 2013 року Пояснювальна записка
    MON -> Проект затверджено
    MON -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія. 6 9 класи
    MON -> Реферат комісаренко Сергій Васильович академік нан україни та намн україни, завідувач відділу молекулярної імунології
    MON -> Програма курсу Інформатика 5 9 класи загальноосвітніх навчальних закладів
    MON -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням
    MON -> Затверджено міністр освіти І науки України Гриневич Л. М. 20 р. Погоджено
    MON -> Опис ключових змін в оновлених програмах початкової школи Внесені вчителями, батьками та науковцями під час відкритого обговорення на платформі EdEra, затверджені рішенням Колегії мон від 4 серпня 2016 р
    MON -> Проект затверджено


    Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка