Міністерство освіти І науки України Вишнянський коледж Львівського національного аграрного університету педагогіка збірник матеріалів на допомогу викладачу-початківцю аграрних внз І-ІІ р а



Сторінка1/12
Дата конвертації20.11.2018
Розмір0.94 Mb.
#65779
ТипПротокол
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Міністерство освіти і науки України

Вишнянський коледж Львівського національного аграрного університету

ПЕДАГОГІКА

Збірник матеріалів

на допомогу викладачу-початківцю

аграрних ВНЗ І-ІІ р.а.

Вишня-2016

Укладач: Бешлей Катерина Стахівна – методист Вишнянського коледжу ЛНАУ, спеціаліст І категорії.

Рецензенти: Данилко Богдан Володимирович – методист Вишнянського коледжу ЛНАУ, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист;

к.с-г.н. Храбко Марія Іванівна – заступник директора з навчальної роботи Вишнянського коледжу ЛНАУ.

В даному посібнику коротко висвітлено теоретичні аспекти педагогіки, які допоможуть викладачам-початківцям аграрних вищих (адже ж специфіка роботи викладачів аграрних закладів дещо відрізняється від специфіки роботи викладачів зі студентами, наприклад, мистецько-творчих спеціальностей і т. д.) навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації адаптуватись до життя в навчальному закладі в перші дні педагогічної діяльності. Зокрема висвітлено методичні аспекти педагогіки, додано психологічний супровід розкриття конфліктів у системі «педагог - студент», коротко показано історію української педагогіки, починаючи з Київської Русі і закінчуючи педагогікою ХХІ ст.

Даний посібник можна рекомендувати завідувачам педагогічних кабінетів аграрних ВНЗ І-ІІ р.а., голові методоб′єднання викладачів-початківців, а також всім викладачам-початківцям, які бажають продовжувати свою педагогічну діяльність у стінах ВНЗ І-ІІ р.а.

Розглянуто і затверджено

на засіданні методичної ради Вишнянського коледжу ЛНАУ

Протокол № ___ від ________________________________

Голова методичної ради ____________________ к.с-г.н. Храбко М.І.

ЗМІСТ

Вступ 6


1 Перші кроки до майстерності 7

1.1 Перші дні у навчальному закладі 7

1.2 Вади і помилки яких допускаються викладачі та шляхи їх подолання 9

1.3 Сутність процесу навчання 16

1.4 До заняття готуємося все життя 17

2 Зміст освіти ВНЗ 19

2.1 Поняття змісту освіти 19

2.2 Характеристика навчальних планів, програм і підручників 24

3 Методичне забезпечення навчально-виховного процессу 26

3.1 Принципи навчання 26

3.2 Методи навчання 27

3.3 Засоби навчання 28

3.4 Форми організації навчання (типологія, структура, зразки оформлення занять) 29

3.5 Приклади формування мети заняття 45

3.6 Навчально-методичний комплекс дисципліни 48

3.7 Методична розробка і методична доповідь 49

3.8 Основні види контролю успішності студентів 55

3.8.1 Загальні критерії оцінювання знань, умінь студентів з дисциплін загальноосвітньої підготовки 55

3.8.2 Види оцінювання навчальних досягнень студентів 58

3.8.3 Контроль навчальних досягнень студентів за освітньо-професійною программою підготовки молодшого спеціаліста 62

3.8.4 Порядок та методика проведення заліків та екзаменів 69

3.8.5 Заповнення журналу успішності 78

3.8.6 Терміни поточної та підсумкової атестації 82

3.8.7 Порядок та методичні вимоги до проведення курсового проектування 83

3.8.8 Порядок та методичні вимоги до проведення навчальної практики 89

3.9 Основні закономірності процессу виховання 91

3.10 Принципи виховання 92

3.11 Напрями виховання 93

3.12 Методи виховання 98

3.13 Форми виховної роботи 100

3.14 Куратор академічної групи 100

3.15 Форми і методи робіт з батьками студентів 102

4 Психологічний супровід 105

4.1 Джерела конфліктів у системі «педагог-студент» 105

4.2 Поради викладачу щодо підтримки дисципліни в аудиторії 107

4.3 Як допомогти студенту. Кілька порад викладачу щодо культури професійного спілкування 109

4.4 Поради наставника 111

5 Історія української педагогіки 114

5.1 Виховання і педагогіка у часи Київської Русі 114

5.2 Освіта у період українського Відродження (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 116

5.3 Українська педагогіка другої половини ХVІІ – кінця ХVІІІ ст.. 118

5.4 Освіта і педагогічна думка в Україні у ХІХ ст. 121

5.5 Освіта і педагогічна думка в Україні в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст. 123

5.6 Освіта, шкільництво і педагогічна думка ХХ ст. 125

5.7 Сучасна педагогіка, або педагогіка ХХІ ст. 129

Висновки 131

Література 132

Рецензія 134



ВСТУП

Молодий колего! Ти обрав найблагороднішу професію у світі. Бо від нас, педагогів, залежить духовне здоров′я людства. А це – безцінне багатство!

На початковому етапі педагогічної діяльності у кожного виникає чимало труднощів, що іноді навіть викликає сумніви щодо правильності вибору професії. Це відбувається тому, що молодий викладач не володіє арсеналом методів і прийомів, апробованих старшими колегами. Я далека від повчань, не пропоную шаблонів, рецептів. Але є такі моменти в педагогічній діяльності, котрі можна творчо застосувати у схожих ситуаціях, і це допоможе молодому викладачу уникнути надмірних труднощів і помилок у роботі.

Тож пропоную вам даний збірник. Сподіваюся, подані матеріали стануть надійним дороговказом на початку великого шляху в особливу країну Педагогіку.



1 ПЕРШІ КРОКИ ДО МАЙСТЕРНОСТІ

    1. Перші дні у навчальному закладі [2]

Молодий викладач має стати до роботи в середині серпня. І от ви у коледжі… Зустріч з ним не залишає вас байдужим. «Ось який він! Скільки тут доведеться працювати? Два-три роки? А може, все життя…»

Вас цікавитиме чимало різних питань. Не залишайте їх на потім. Сьогодні ви вперше зустрілися зі своїм директором. Віднині багато що стане «своїм»: директор, коледж, студенти, колеги…

Враження від першого знайомства відіграє значну роль у подальшому спілкуванні з керівництвом, викладачами та студентами. Пам′ятайте: ваш статус викладача має підтверджуватися не тільки дипломом, а й поведінкою і зовнішнім виглядом.

Отже, підчас першої зустрічі з директором чи його заступником попросіть розповісти про навчальний заклад: історію закладу, скільки студентів у ньому навчається, яка кількість груп, кількість аудиторій, матеріальне забезпечення, загальна характеристика педагогічного колективу, традиції закладу та інше. Але не треба робити поспішних висновків – позитивних чи негативних. Не забудьте: це лише перші враження. А вони можуть виявитися помилковими.

І ось – перше заняття. Викладачі-початківці напередодні й під час занять відчувають певні труднощі, яких нелегко позбутися. Як подолати страх перед заняттям? З цією метою доцільно скористатися вправою соціально-психологічного тренінгу. Викладач виконує її безпосередньо перед заняттям, повторюючи:


  • Я грунтовно підготувався до заняття.

  • Я спокійний.

  • Настрій у мене хороший, бадьорий.

  • Я продумав усі компоненти заняття.

  • Добре знаю усіх студентів, вони дисципліновані, уважні, з повагою ставляться до мене.

  • Я дібрав цікавий матеріал і зможу захопити студентів.

  • Я цілком володію собою.

Ось пролунав дзвінок. Як зайти в аудиторію? Скористайтеся набутим педагогічним досвідом, що допоможе, зокрема, навчитися заходити аудиторію.

Варто дотримуватись таких правил:



  1. Завчасно з′ясуйте, в якій аудиторії передбачено розкладом проведення вами заняття. Особливо, коли це пов′язано зі змінами занять.

  2. Під час перерви відберіть усе потрібне для того чи іншого заняття, компактно складіть його.

  3. Оглянувши себе перед дзеркалом, після першого дзвінка виходьте з викладацької і прямуйте до аудиторії.

  4. Почекайте другого дзвінка, дайте змогу зайти до аудиторії студентам.

  5. Конспекти лекцій, дидактичний матеріал тримайте в лівій руці, а правою відкривайте двері, стоячи в отворі дверей на повний зріст, не обертаючись, правою рукою, заведеною за спину, зачиняйте двері.

  6. На вашому обличчі має бути задоволення і ледь помітна усмішка: ви раді зустрічі з аудиторією.

  7. Студенти встають зі своїх місць, цим самим вітаючи появу викладача.

  8. Упевненим кроком ідіть до робочого столу, дві-три секунди уважно оглядайте аудиторію, щоб побачити всіх студентів і психологічно організувати їх на навчальну діяльність.

  9. Привітайтесь.

  10. Почніть працювати. Як налаштувати аудиторію на працю? Досвідчений викладач має у своєму педагогічному арсеналі багато різних способів, цікавих ситуацій, які привернуть увагу своєю несподіваністю та новизною і по-справжньому «мобілізують думку».

    1. Вади та помилки яких допускаються викладачі та шляхи їх подолання (Таб.1)[2]

Таб.1 Вади та помилки яких допускаються викладачі та шляхи їх подолання

Вади і помилки

Шляхи їх подолання

Викладач говорить дуже тихо, або голосно, або швидко, окремі слова вимовляє не чітко, студентам важко стежити за ходом розповіді.

Запитайте, як чують вас студенти, які сидять за останніми столами. Постійно змінюйте тональність свого голосу залежно від змісту висвітлювального матеріалу та видів навчальної діяльності. Швидкість мовлення не повинна перевищувати 40-50 слів за хвилину. За допомогою магнітофона час від часу перевіряйте себе дома, а на занятті вдавайтесь до самоконтролю.

Часто вживає слова-паразити.

Під час самоаналізу виділіть слова-паразити. Підготуйте невеличкий плакатик з написом цих слів, непомітно для студентів кладіть його перед собою. Згодом потреба у цьому відпаде.

Пояснюючи навчальний матеріал, викладач спрямовує погляд на стіни, поверх голів, за вікно.

Намагайтесь тримати в полі зору всіх студентів, непомітно переводячи погляд з одного на іншого; намагайтесь по їхніх очах визначити, як вони сприймають зміст вашої розповіді.

Допускає мовні огріхи: русизми, неправильне вживання наголосів і т.д.

Готуючись до заняття, перевіряйте з допомогою словника правильність вживання тих чи інших мовних форм. У конспекті виділяйте найбільш складні слова, проставляйте наголоси, тренуйтесь удома у вимові окремих слів, виразів.

Під час пояснення навчального матеріалу перебуває в одній позі, або бігає по аудиторії, вистукуючи підборами, або намагається ходити навшпиньках.

Уникайте статичної пози. Вдавайтесь до наочних посібників, технічних засобів навчання. Подбайте про взуття, яке б не стукотіло і не привертало до себе уваги. Постійно вправляйтесь у подоланні нервового напруження. По аудиторії ходіть поважно, впевнено.

Викладач пише на дошці нерозбірливо, спотворюючи букви. Витирає лише частину дошки, залишає на ній уривки попередніх записів.

Перш ніж писати на дошці, слід повністю стерти непотрібне. Відновіть уміння чітко, правильно писати літери.

Розміщуючи таблиці на дошці, викладач затуляє собою частину ілюстрованого матеріалу. Коли на дошці треба щось написати, відшукує місце між таблицями.

Карти і великі таблиці треба вішати праворуч або ліворуч від дошки на спеціальних планках, залишаючи її вільною для записів. Працюючи з картою або таблицею, користуйтесь вказівкою, а самі ставайте з боку.

Користуючись діапроектором, затуляє частину ілюстрованого матеріалу, що на екрані.

Користуючись діапроектором, ставайте з боку від екрану, щоб не затуляти собою частину ілюстрованого матеріалу.

Звертаючись до деяких студентів, викладач вказує пальцем, додаючи: «Ось ти» і т. ін.

Як слід запам′ятайте прізвища та імена своїх студентів. Звертаючись до конкретного студента, називайте ім′я або прізище та ім′я, додаючи «Будь ласка».

Заходить до аудиторії через 2-3 хвилини після дзвінка на заняття.

Заходьте до аудиторії через 1-2 секунди після другого дзвінка на заняття, демонструючи таким чином пунктуальність і ощадливе ставлення до навчального часу.

Оцінюючи якість знань, нечітко формулює запитання.

Вузлові запитання для перевірки знань, умінь і навичок ретельно готуйте до заняття, дбайте, щоб вони спонукали студентів до роздумів, сприяли активізації мислення.

Під час перевірки знань віддає перевагу спілкуванню лише з одним-двома студентами, не контролюючи діяльність інших.

Постійно привчайтесь розподіляти увагу. Це дасть вам змогу уважно слухати відповіді студентів, водночас контролюючи тих, хто виконує завдання біля дошки, бачити всіх студентів.

Студент відповідає на поставлене запитання, а викладач у цей час говорить з іншим студентом або порпається у своїх паперах чи байдуже дивиться у вікно.

Виявляйте цілеспрямовану увагу до студента й щирий інтерес до змісту його відповіді, так, ніби ви чуєте це вперше.



Під час читання лекції окремі студенти починають розмовляти, до них приєднуються інші. Але викладач продовжує розповідь.

Намагайтеся помічати найменші порушення поведінки окремими студентами, не даючи можливості залучитися до цього процесу іншим. Зробіть паузу, уважно подивіться на недисциплінованого студента, висловіть мімікою й жестом своє незадоволення. Аналізуйте зміст і методи роботи: якщо студенти втратили інтерес до вашої розповіді, треба шукати інші засоби викладу матеріалу.

На занятті викладач розглядає негативні дії і вчинки або конфлікти студентів, що призводить до марнування часу і нервового збудження.

Намагайтеся нейтралізувати негативні дії засобом «підміни», тобто негайно переключивши увагу студентів на інший вид діяльності, насамперед навчальної. Конфлікти аналізуйте за рамками заняття.

Студент запізнився на кілька хвилин. Викладач припиняє навчальну роботу і з′ясовує причини затримки, вдається до моралізування.

Мімікою висловіть своє незадоволення студентові і, не припиняючи роботи, жестом запропонуйте йому сісти за стіл. Лише після заняття можете з′ясувати причини запізнення і зробити відповідне зауваження.

Студент не хоче працювати на занятті, всіляко демонструючи це. Викладач будь-що намагається залучити його до навчальної роботи, вдаючись навіть до авторитарних засобів впливу.

Не варто бурхливо реагувати на таку поведінку студента. Краще залишити його в спокої. Якщо всі студенти активно виконують конкретне завдання, недисциплінований вихованець може вгамуватися і також залучитися до роботи.

Викладач, вислухавши відповідь студента, оцінює її, не аргументуючи. На запитання студента: «А чому така низька оцінка?» відповідає: «Бо ти знаєш цей матеріал недостатньо».

Намагайтеся завжди аналізувати відповіді, підкреслюючи позитивне і вказуючи на помилки. Можна також спонукати студента до самоаналізу.

Оцінює студентів виходячи з особистого ставлення до них.

Будьте об′єктивні в оцінюванні знань – не виявляйте власних симпатій чи антипатій. Це призводить до втрати викладачем авторитету.

Викладач під тиском батьків або студентів змінює раніше виставлені оцінки.

Виявляйте твердість і послідовність, оцінюючи знання студентів. Якщо припустилися помилки, у присутності всіх студентів проаналізуйте ситуацію, вибачтесь і поставте іншу оцінку.

Наприкінці семестру, прагнучи мати добрий показник успішності студентської групи чи під тиском студентів або їхніх батьків викладач іноді ліберально ставиться до підсумкового оцінювання.

Завжди будьте об′єктивні. Якщо хтось зі студентів або з батьків не згоден з майбутнім підсумковим балом за семестр, можна, встановивши коло навчальних завдань для опрацювання з певних розділів, у присутності всіх студентів (або навіть батьків) ретельно перевірити рівень знань, умінь і навичок та об′єктивно їх оцінити, не допускаючи найменшої прискіпливості.

Викладач надмірно балакучий, повідомляє забагато інформації, хоче виразити свою ерудицію.

Уникайте балакучості та показного демонстрування еродитості, оскільки це відвертає увагу студентів від головного – засвоєння теми заняття. Зважайте на конкретні розумові можливості студентів.

Намагається перевірити, як студенти зрозуміли навчальний матеріал, з′ясовуючи, у кого з них і які виникли запитання.

Необхідно з′ясувати ступінь усвідомлення суті вивченого, запропонувавши студентам проблемне завдання.

Викликає певного студента, а потім ставить йому запитання.

Запитання треба ставити всій групі, а потім пропонувати певному студентові відповісти на нього.

Під час пояснення нового матеріалу тримає руки в кишені, сідає на підвіконня чи край стола, «грається» окулярами тощо.

Намагайтеся позбавитись таких звичок. Можна записати на аркуші паперу, повісити вдома над робочим столом із нагадуванням: «Я повинен позбутися цих звичок!»

Нерішучість, бажання уникнути, обійти складні моменти в спілкуванні зі студентами.

Пам′ятайте й зрозумійте: ніхто не розв′яже за вас педагогічні завдання. Активно і наполегливо долайте труднощі, які виникають у процесі спілкування зі студентами.

Усі проблеми, зокрема особисті, що постають перед окремими студентами, намагається вирішувати у присутності всієї групи.

Є питання, які можна обговорити віч-на-віч.

Виявляє надмірну суворість.

Потрібна і суворість, звичайно, у розумних межах. Але головною вашою зброєю має бути здоровий гумор.

Зосереджує увагу на помилках студентів, дорікає їм, що часто стає причиною негативного ставлення до нього вихованців.

Насамперед відзначайте успіхи (навіть найменші) в навчанні кожного студента, заохочуйте за старанність, всіляко формуйте у вихованців віру у власні сили і можливості.

Виявляє дріб′язкову прискіпливість, часто погрожує студентам: «Я вам покажу!», «Замовчи, бо підеш до завуча!» тощо.

Жодний викладач, дотримуючись авторитарно-командного стилю взаємин, ще не зміг досягти вагомих успіхів у навчально-виховній роботі. Спілкування має будуватися за принципом: «Найбільше поваги до особистості і водночас найбільше вимогливості до неї».

За найменшого порушення дисципліни залякує студента, що повідомить про це батьків.

Рішуче відмовтеся від цього. Таким чином ви формуєте у вихованця негативне ставлення до себе. Більше дякуйте батькам за навчальні успіхи їхньої дитини, дисциплінованість, старанність, доброту тощо.

Розпочавши виконання самостійних завдань, студенти запитують викладача про порядок дій, способи роботи.

Перш ніж залучити студентів до самостійної роботи, необхідно озброїти їх раціональними способами дій, виходячи зі змісту завдання, допомогти зорієнтуватися щодо послідовності навчальних операцій.

Під час самостійної діяльності частина студентів за найменших утруднень звертається до викладача за допомогою, яку він спішить надати.

Не варто квапитися з допомогою, коли йдеться про дріб′язкові речі. Хай студенти привчаються власними зусиллями долати труднощі.

Пояснюючи навчальний матеріал, викладач робить записи на дошці; при цьому затуляє їх собою.

Потрібно намагатися стояти праворуч від дошки, а також час від часу відступати, щоб студенти могли добре бачити написане на ній.

1.3 Сутність процесу навчання [10]

Цілеспрямована і планомірна підготовка майбутніх фахівців різного профілю у вищих навчальних закладах є основним завданням процесу навчання.

Навчальний процес, забезпечуючи розв′язання завдань, що стоять перед вищою школою, реалізує чотири основні функції: освітню, виховну, розвивальну, професійну.

Сутність освітньої функції полягає у наданні студентам можливості здобути наукові систематизовані знання відповідно до навчального плану за профілем підготовки, а також набути відповідних вмінь і навичок з метою застосування їх на практиці. Реалізація цієї функції створює передумови для підвищення фахового рівня студентів.

Виховна функція спрямована на формування всебічно розвиненої особистості, її індивідуальних і професійно значущих якостей. Досягти цього можливо завдяки досконало вибудованому змісту навчальних дисциплін, що сприяє формуванню світогляду і загальної культури студентів, а також завдяки політичним, моральним, естетичним і етичним якостям викладачів.

Розвивальна функція навчання зорієнтована на формування творчої особистості. За усвідомленого підходу до можливостей розвивального навчання вона орієнтує на те, що пізнавальні процеси продуктивно впливають на розвиток мислення, пам′яті, уяви, спостережливості, мови. Основна цінність цієї функції навчання полягає в тому, що студенти вчаться знаходити в навчальному матеріалі те, що впливає на їх розвиток.

Значення професійної функції виявляється в тому, що навчально-виховний процес набуває професійної спрямованості. Вона успішно реалізується за усвідомлення її важливості викладацьким складом вищого навчального закладу.

Отже, сутність процесу навчання полягає у цілеспрямованій і планомірній підготовці майбутніх фахівців різного профілю у вищих навчальних закладах.



1.4 До заняття готуємося все життя [2]

До заняття готуємося все життя… Ця теза є одним з наріжних каменів того підмурка, на якому виростає духовна споруда педагогічної майстерності. І кожен молодий викладач, який прагне оволодіти нею, має поступово, цілеспрямовано, наполегливо поповнювати свої знання, духовно збагачуватися. Це і дасть змогу напередодні конкретного заняття відібрати потрібне для висвітлення певної теми з урахуванням цілої низки суб′єктивних та об′єктивних факторів, що впливають на навчальний процес.

Основним багатством викладача є книги. Кожен молодий педагог, який ставить собі за мету бути гарним викладачем, вже з перших днів своєї педагогічної діяльності повинен подбати про створення власної викладацької бібліотеки. Крім цього, джерелом поповнення знань, розширення світогляду викладача є періодичні видання (газети, журнали), радіо, телебачення, інтернет.

Викладачу важливо вміти не тільки сприймати велику кількість різноманітної інформації, а й фіксувати її, систематизувати в певному порядку стосовно специфіки своєї дисципліни. Нерідко викладачі занотовують основний зміст тієї чи іншої інформації в загальних зошитах. Згодом таких записів накопичується багато. Однак користуватися ними не зручно, доводиться витрачати багато часу на пошуки потрібного матеріалу.

Викладачу потрібно систематизувати наукову й методичну літературу з основних проблем педагогічної діяльності. Матеріал потрібно систематизувати за конкретними темами, підписуючи їх.

Готуючись до заняття чи лекції, пишучи статтю методичного характеру, педагог дістає матеріал з конкретної теми, відбирає потрібну інформацію.

Усе це є важливим чинником «підготовки до заняття все життя».



  1. Каталог: wp-content -> uploads -> 2016
    2016 -> Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали
    2016 -> Програма навчальної дисципліни аграрне право опис навчальної дисципліни форма навчання Курс
    2016 -> Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи
    2016 -> Програма навчальної дисципліни господарське право опис навчальної дисципліни форма навчання Курс Семестр
    2016 -> Методичні Рекомендації Запобігання і виявлення
    2016 -> Програма додаткового вступного випробування з фаху для вступників на здобуття ос
    2016 -> Кз «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської районної ради
    2016 -> Урок №3 Реферативна робота
    2016 -> Лекція №1 Вступна лекція: Екологія як наука Екологія мета, завдання, методи, основні терміни та визначення


    Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка