Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України Національний авіаційний університет погоджено: затверджую



Сторінка27/86
Дата конвертації09.11.2017
Розмір7.32 Mb.
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   86

Таблиця 7

Етапи створення нових авіатранспортних підприємств і визначення основних критеріїв якості інвестиційної

діяльності



Етап роботи

Критерії ефективності

Показники якості

Створення, реорганізація авіатранспортної галузі

Якість цілепологання

Наявність нормативних Організаційно-розпорядчих документів, які визначають цілі, задачі чи очікувані результати роботи галузі

Ступень погодженості, відповідність цілей, задач і результатів, наявність чи відсутність внутрішніх протиріч

Наявність і вимірюваність показників виконання задач і досягнення цілей

Якість організації роботи за досягненням цілей

Наявність нормативних і організаційно-розпорядчих документі, які визначають цілі, задачі і очікувані результати роботи органів регулювання і організацій

Наявність управлінського обліку, що дозволяє розподілити ресурси за задачами і забезпечити контроль досягнення результатів

Наявність планів роботи, їх відповідності цілям і задачам даного органу і галузі в цілому. Наявність і результативність контролю реалізації планів

Наявність і результативність контролю виконання задач і досягнення цілей, додержання вимог до надання послуг, виконання робіт

Регламентація роботи з інвестиційним ресурсами

Повнота і якість регламентації

Достатність додержання нормативів для отримання результату вимагаємої якості чи для надійного отримання кращого результату

Відсутність негативних побічних ефектів додержання встановлених вимог чи їх наявність і вираженність

Якість цілепологання

Наявність цілей, задач і очікуваних результатів

Ступень погодженості, відповідність цілей, задач і результатів, наявність чи відсутність внутрішніх протиріч

Наявність і вимірюванність показників досягнення цілей, наявність і повнота інформації про початковий стан проблемної області

Якість організації досягнення цілі

Наявність і адекватність системи контролю ходу і проміжних результатів реалізації, коригування програм

Наявність та вимірюванність показників виконання задач

Якість планування (формування програми)

Достатність програмних дій для досягнення програми

Необхідність програмних дій для досягнення цілей програми

Результативність і економність програмних дій

Ймовірність і вираженність чи відсутність негативних побічних ефектів реалізації програмних дій

Узгодити за строками взаємопов’язані дії

Повний облік коштів, спрямованих на реалізацію програми
Продовження табл. 7


Оподаткування

Забезпечити повноту сплати податків

Наявність чи відсутність можливостей мінімізації податкових платежів.

Відсутність негативних побічних результатів

Наявність і вираженність чи відсутність негативного впливу на соціально-економічну ситуацію системи платежів у бюджет

Проектування бюджету

Обумовленість показників бюджету

Відсутність чи наявність і вираженність відхилення пропонуємих показників бюджету від відповідних запланованому фінансуванню програмних дій і нормативних витрат

Підготовка проекту кошторису доходів і витрат інвестуємого підприємства

Обґрунтованість показників кошторису

Відсутність чи наявність і вираженність відхилення пропонуємих показників кошторису від відповідних запланованому фінансуванню програмних дій і нормативним витратам


Отримання доходів



Повнота отримання коштів

Відношення обсягу отриманих коштів до обсягу коштів, який можливо було б отримати (у відповідності з базою обкладаємих платежів, що мається та діючими ставками (тарифами) з урахуванням наданих пільг по оподаткуванню)

Відсутність негативних побічних результатів

Відсутність чи наявність та величина невиробничих витрат інвестиційних коштів у зв’язку з відшкодуванням збитків, пов’язаних з неправомірними діями органів управління

Розподіл інвестиційних коштів

Повнота розподілу коштів

Відсутність затримок розподілу інвестиційних коштів за отримувачами (сума коштів×строк затримки)

Частина несвоєчасно розподілених коштів у загальному обсязі розподілу коштів – за групами в залежності від часу затримки

Беззбитковість розподілу коштів

Відсутність чи наявність та величина повернення інвестиційних коштів інвестору, пов’язана з виділенням коштів у обсязі, що перевищує потреби у фінансуванні (сума коштів×строк надходження в розпорядження отримувача без використання)

Частина невикористаних коштів в загальному обсязі фінансування

Використання інвестиційних коштів

Повнота використання коштів

Відсутність чи наявність та величина довгострокового надходження інвестиційних коштів без використання (сума коштів× строк надходження без використання)

Збереженість інвестиційних коштів

Відсутність чи наявність та величина втрат інвестиційних ресурсів внаслідок банкрутства

Частина втрачених коштів у загальному обсязі використаних коштів (у звітний, чи контролюємий період)


Продовження табл. 7

Капітальні вкладення інвестиційних ресурсів

Відповідність витрат отриманим результатам

Різниця у обсягах використаних коштів на отримання аналогічних результатів даної та іншими організаціями

Різниця у обсягах використання коштів на отримання аналогічних результатів даної організації у різні періоди часу у співставних умовах

Відповідність витрат отриманим результатам

Повнота та своєчасність використання коштів



Додаткові результати (результати більш високої якості), які б могли бути отримані при більш ефективному використанні коштів.

Обсяг надлишково витрачених коштів (також, витрати на придбання продукції, на відповідне функціональне призначення чи вимоги, виплати комісійних посередникам більше ніж у даному випадку).

Відсутність чи наявність та величина затримок розподілу інвестиційних ресурсів по ієрархії виконання.

Відсутність чи наявність і довготривалість інвестиційних коштів без руху на рахунках отримувачів

Повнота та своєчасність використання коштів

Отримання результатів необхідної якості

Відповідність витрат отриманим результатам


Відсутність чи наявність та величина повернення коштів інвестору у зв’язку з утворення залишків на рахунках отримувачів інвестиційних ресурсів

Відповідність придбаної продукції та послуг встановленим вимогам якості та безпеки, можливість їх використання

Різниця у обсягах використаних коштів на отримання аналогічних результатів даної чи іншими організаціями

Поточне використання інвестиційних ресурсів

Отримання результатів необхідної якості

Різниця у обсягах використовуваних коштів на отримання аналогічних результатів даної організації у різні періоди часу у співставних умовах

Відповідність витрат отриманим результатам

Повнота та своєчасність використання ресурсів

Прибутковість


Додаткові результати (результати більш високої якості), які б могли бути отримані при більш ефективному використанні коштів

Обсяг надлишково витрачених коштів

Відсутність чи наявність та величина затримок розподілу інвестиційних ресурсів по нижчестоящим розпорядникам і отримувачем ресурсів

Прибутковість використання майна у порівнянні з аналогічними випадками для даного виду майна, періоду часу, галузі і регіону

Відповідність витрат отриманим результатам

Різниця в обсягах використаних коштів на отримання аналогічних результатів даної і іншими організаціями

Використання інвестиційної власності з метою отримання прибутку

Прибутковість

Різниця в обсягах використання коштів на отримання аналогічних результатів даної організації у різні періоди часу у співставних умовах

Відповідність витрат отриманим результатам

Повнота і відсутність надлишковості у використанні майна



Додаткові кошти, які б могли бути отримані при більш ефективному використанні інвестиційних ресурсів

Відсутність чи наявність та величина невикористаного майна

Відсутність чи наявність та величина неповного забезпечення інвестиційним майном виконання цільових задач та функцій

Забезпечення збереженості майна

Відсутність чи наявність та величини втрати майна, зниження експлуатаційних характеристик в наслідок неналежного збереження чи експлуатації

P = kxS±Δ (2.6)

де Р - ринкова вартість всієї авіакомпанії;

S- річний дохід оцінюваної авіакомпанії;

k - мультиплікатор "ціна/дохід", визначуваний статистично (на сьогоднішній день він складає 0,75-0,8); Δ - коректуючи оцінку поправки, що підвищують або знижують ринкову вартість авіакомпанії.


Формула була виведена при оцінці майна, відчужуваного в рамках процедур банкрутства об'єднаних авіазагонів, авіакомпаній і аеропортів. Це були виставлені на продаж майнові комплекси підприємств у формі відкритих акціонерних суспільств і державних унітарних підприємств. В даному випадку на вартість бізнесу впливають різноспрямовані чинники.

З одного боку, купуючи майновий комплекс в ході процедури банкрутства, покупець враховує, що його фінансову стійкість необхідно відновити, а це пов'язано з додатковими витратами, що відчутно знижують вартість бізнесу в очах покупця. В той же час через банкрутство інвестор отримує повний контроль над бізнесом, який при цьому звільняється від колишніх боргів (всі борги залишаються на старому юридичному обличчі). Таким чином, покупець отримує повний контроль над підприємством, вільним від фінансової передісторії, що в російських умовах істотно підвищує ринкову вартість бізнесу.



Досвідченим (статистичним) шляхом було встановлено, що дія вказаних вище за два різноспрямовані чинники практично компенсує один одного і тому вартість компанії, що не проходила через процедуру банкрутства, також можна обчислити, використовуючи приведений вище мультиплікатор до. Для цього були проаналізовані дані UTair і "Аерофлоту" (зі всіх російських авіакомпаній акції тільки цих перевізників проходили ринкове котирування). Через величину ринкової капіталізації вказаних компаній (котирувальна вартість акції, помножена на кількість випущених звичайних акцій) і відомі за професійними інформаційними джерелами в області оцінної діяльності коефіцієнти знижок (за неконтрольний (міноритарний) пакет акцій, недостатню інформаційну прозорість компаній і недостатню ліквідність акцій) була відновлена ринкова оцінка вартості компанії в цілому, яка, як і раніше, була зіставлена з її річною виручкою. Отримані результати практично співпали з ринковими оцінками вартості компаній, розрахованими на основі приведеного вище мультиплікатора 1с. Розрахунки на основі мультиплікатора до показали, що погрішність формули (1) в середньому складає Д ±15% і, як правило, не перевищує 30-40% від отримуваної на основі мультиплікатора оцінки ринкової вартості бізнесу (майна). Найбільш істотними чинниками, що роблять знижуючий вплив на оцінку величини вартості бізнесу (майнового комплексу), є:

  • дія "адміністративного ресурсу", що обмежує свободу доступу (конкуренцію) покупців до участі в операції (лобіювання впливових регіональних властей на користь якої-небудь фірми-фаворита);

  • негативний прогноз про перспективні умови функціонування бізнесу (високі ризики виникнення конфліктних ситуацій, перешкод при переоформленні сертифікатів, ліцензій, контрактів після зміни власника), що знижує ринкову оцінку вартості бізнесу практично до сумарної ринкової вартості його чистих активів (майна);

  • обтяження операції купівлі/продажу додатковими соціальними і фінансовими зобов'язаннями, перехідними до покупця, що може понизити ринкову оцінку вартості бізнесу нижче за сумарну ринкову вартість його чистих активів (майна).

Найбільш істотними чинниками, що роблять вплив, що підвищує, на оцінку величини вартості бізнесу (майнового комплексу), є:

  • регіональні особливості функціонування бізнесу (наприклад, в сезерних регіонах), пов'язані з додатковою потребою в дорогій забезпечуючий інфраструктурі, при обмеженні виробничого завантаження (прибутковості) бізнесу (майнового комплексу) соціально-економічними і демографічними регіональними чинниками;

  • перехідні до покупця стійкі конкурентні переваги бізнесу (експлуатованого майнового комплексу), пов'язані з чинниками його монополізму і "розкрученості" (освоєний, стійкий і захищений ліцензіями і монопольними перевагами бізнес, що стабільно забезпечує підвищену рентабельність), в даному випадку ринкова оцінка вартості бізнесу перевищує сумарну ринкову вартість його чистих активів (майна);

  • високоефективна управлінська технологія менеджменту і маркетингу, освоєна підприємством, і відповідна ефективна управлінська команда є найважливішими чинниками підвищення вартості (капіталізації) бізнесу, що забезпечують істотне перевищення його ринкової вартості над сумарною ринковою вартістю чистих активів (майна).

Мультиплікатор до указує, що сьогодні ринкова вартість російської авіакомпанії в середньому дорівнює виручці за дев'ять-десять місяців роботи перевізника. Дослідження західних аналітиків показують, що в деяких галузях вартість бізнесу рівна виручці за 9-10 місяців, тоді як в інших (наприклад, вартість бізнесу нафтової компанії) - за один-два роки. Такий розкид пояснюється відмінністю рівнів рентабельності підприємств різних галузей. Отриманий статистично мультиплікатор до носить галузевий характер і застосовний тільки в конкретній галузі і країні при існуючій сьогодні "середньостатистичній" ситуації на ринку.

Розрахунки, побудовані на мультиплікаторові, дають ціновий орієнтир - уявлення про ринкову вартість компанії; вони могли б бути інформаційно корисними для представників держави при відчуженні державного майна і приватизації держпакетів.

Алгоритм комплексної оцінки рівня якості:

1) Вибір номенклатури одиничних показників якості – з технічної документації та іншої нормативної документації;

2) Вибір базових показників якості;

3) Визначення значень одиничних базових показників якості (прогнозні показники якості, існуючи показники та ін.);

4) Визначення значень одиничних показників якості оцінюваної продукції

5) Визначення відносних одиничних показників якості:



(2.7)

де Рі – числове значення одиничного показника якості базового;



Ріб – числове значення і-го показника якості базового.

Формула (1) використовується, коли збільшення Рі відповідає покращенню якості.



qi - повинен збільшуватися при збільшенні якості.

Формула (2) використовується, коли збільшенню Рі відповідає зниження рівня якості.


Це відноситься до першого етапу комплексної оцінки якості, що називається - диференційованою оцінкою якості.

6) Визначення рангів показників якості (вагові коефіцієнти) (Квіваговий коефіцієнт і-го показника).

7) Вибір методу згортання показників – необхідно визначитися з функціональною залежністю між показниками.

8) Оцінка рівня якості (комплексний рівень якості, технічний рівень продукції та ін.).

Як показує досвід, якість всього процесу буде досягнута тоді коли досягається якість на усіх підпроцесах (стадіях). Тому необхідно визначати комплексний показник якості управління інвестиційної діяльності.

Який визначається шляхом зведення до одного показника за допомогою коефіцієнтів вагомості кожного показника. При цьому можна використати функціональну залежність:



(2.8)

К – кількість врахованих показників якості продукції;

п – число врахованих показників;

bi – коефіцієнт вагомості і-го показника якості

ki – і-й показник якості (одиничний чи відносний).
Каталог: bitstream -> NAU
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету
NAU -> Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки
NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Українська мова
NAU -> Практикум для студентів усіх галузей та напрямів знань Київ 2014 удк ббк
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   86




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка