Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України Національний авіаційний університет погоджено: затверджую


Інтервально-якісна шкала якості інвестиційної діяльності



Сторінка85/86
Дата конвертації09.11.2017
Розмір7.32 Mb.
1   ...   78   79   80   81   82   83   84   85   86
Інтервально-якісна шкала якості інвестиційної діяльності

авіатранспортного підприємства

Рівні якості інвестиційної діяльності

критична якість

граничнодопустима якість

адаптивна якість

абсолютна якість

Інтервали значень рівнів (Уінтегр)

0≤Уінтегр<0,33

0,33≤Уінтегр<0,66

0,66≤Уінтегр<1

Уінтегр≥1



7. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА АВІАТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Для створення механізму, який дасть змогу оцінювати якість інвестиційної діяльності, на нашу думку слід виконати наступні кроки:

1. Потрібно вибрати ключові показники (КП) за всіма видами діяльності, які впливають на якість інвестиційної діяльності.

2. Визначення ключових показників і розподіл відповідальності за певні показники.

3. Створення звітності за ключовими показниками якості інвестиційної діяльності.

Крок перший – відбір ключових показників, як свідчить світовий досвід багато компаній визначають якість інвестиційної діяльності за допомогою таких показників, як економічна додана вартість (Economic Value Added, EVA) і рентабельність власного капіталу (Return on Capital Employed, ROCE). Приклад побудови даних ключових показників представлено на рис. 34.

NOPLAT (Net Operating profit Less Adjusted Taxes) – чистий прибуток від основної діяльності за відніманням скорегованих податків;

IC (Invest Capital) – інвестований капітал

Але слід зазначити, що навіть тоді, коли компанія отримує прибуток, це не може вказувати на якість інвестиційної діяльності. Тому що необхідно, щоб бізнес приносив прибуток, який би покривав витрати на інвестований в нього капітал. Наприклад, для цього дуже зручно використовувати показник ROCE, який застосовується у комплексі з WACC (Weighted Average Cost of Capital, середньозважена вартість залученого капіталу), перевищення ROCE над WACC говорить проте що інвестиції дійсно будуть приносити дохід.

Основні етапи впровадження даних показників:

- декомпозиція ROCE і WACC до ключових показників економічної ефективності. Як показує досвід на рівень ROCE впливає рентабельність продаж і оборотність активів.

В свою чергу їх значення залежать від величини виручки продаж, собівартості реалізованих товарів, не операційних доходів і витрат, податку на прибуток. Величина WACC залежить від вартості зовнішнього запозиченого фінансування.

- розрахунок цільових показників виходячи з запланованого рівня рентабельності і розподіл відповідальності за їх досягнення серед менеджерів. Задача зниження вартості запозиченого фінансування відноситься до компетенції фінансової служби.

- розробка політики управління і плану заходів з досягнення поставлених цілей.

- введення системи мотивації відповідальних за показники.




Рис. 34 Приклад побудови ключових показників якості інвестицій

(економічна складова)
При створенні системи ключових показників якості інвестиційної діяльності, можна запропонувати наступну послідовність дій:

- визначити об’єкти управління. Наприклад для ремонтних авіа виробників – це буде стан виробничих фондів, а в якості показника ефективності можна вибрати дотримання міжвиробничих інтервалів.

- визначити процеси управління об’єктами, на приклад, перетворення в технологічному ланцюгу. Кожне перетворення повинно мати на виході певний результат, параметри якого можна виміряти і змінити технологію отримання даного результату.

- розмежувати такі процеси, де можна виміряти стан об’єктів управління.

- вибрати методи вимірювання підконтрольних показників

- спрогнозувати плановий стан об’єктів управління.

- „узаконити” систему вимірів показників, тобто закріпити періодичність та алгоритми розрахунків регламентами, технологічними картами, документацією системи контролю якості.

- визначити, яким чином будуть прийматися управлінські рішення про вплив на процес.

- впровадити процедури контролю якості управлінських рішень.

Але тільки фінансових показників, які використовуються для оцінки управління якістю інвестиційної діяльності, як показує аналіз, для реалізації моделі управління якістю інвестиційної діяльності недостатньо. Не мало важливими показниками є відношення з клієнтами (збут, та сервісне обслуговування), управління персоналом, якість надаваної продукції, ефективність бізнес-процесів, впровадження і використання інформаційних систем, тобто аспекти діяльності яким складно надати вартісну оцінку. Тому ми пропонуємо виділити чотири основні аспекти діяльності компанії, за якими можна оцінювати якість інвестиційної діяльності (чотири групи показників), які дадуть змоги відповісти на наступні питання:



  • як компанію оцінюють акціонери („Фінанси”);

  • як компанію оцінюють клієнти („Клієнти”);

  • яким чином можна досягти покращення якості діяльності („Персонал”);

  • які процеси можуть забезпечити компанії виключний стан на інвестиційному ринку („Бізнес-процеси”).

Крок другий – визначення ключових показників і розподіл відповідальності.

Для того щоб визначити, які ключові показники діяльності слід використовувати для оцінки якості інвестиційної діяльності, необхідно:

- виділити групи показників і розподілити відповідальність менеджерів різних рівнів управління за кожну з груп;

- скласти максимально детальний список показників, використовуваних в управлінні;

- вибрати показники які в невеликому ступені характеризують якість інвестиційної діяльності;

- формалізувати алгоритми розрахунку кожного з ключових показників діяльності.

Після виділення основних груп показників необхідно визначити, хто буде відповідати за їх виконання. Приклад розподілу відповідальності представлено у таблиці 19.

Таблиця 19

Групи показників і розподіл відповідальності

Групи ключових показників

Відповідальність

Показники задоволеності акціонерів, клієнтів, показники задоволеності і ефективності персоналу

Генеральний директор

Основні бізнес-процеси: управління закупками, реалізація

Директор функціональних департаментів

Забезпечуючи бізнес-процеси: управління маркетингом, персоналом, фінансами, ІТ, інфраструктурою

Центри відповідальності: управління закупівлями, реалізацією, персоналом, ІТ, фінансами

Керівники центрів відповідальності

Список показників для кожної з виділених груп повинен бути максимально детальним. У результаті загальний список ключових показників може бути великим і збір усіх матеріалів може бути не виправданим і витратним, тому із загального списку потрібно вибрати ті показники, які дійсно дають змогу оцінити якість управління інвестиційною діяльністю і дозволять оцінити ступень досягнення інвестиційних цілей.

Для відбору із загального списку показників тих, які будуть використовуватися в системі ключових показників, можна сформувати експертну групу. ЇЇ задача дати характеристику кожному показнику за наступними критеріями:

- чи відображає показник ступень досягнення стратегічних інвестиційних цілей;

- зрозуміло і чи однозначне визначення того чи іншого показника. Показник повинен бути зрозумілим;

- чи корисний показник для прийняття якісного інвестиційного рішення;

- можливість використання показників при плануванні чи аналізі.

Формалізувати процедуру оцінки показників можна на основі застосування бальної системи оцінки. На приклад, 1 бал – критерій не виконується, 2 бали – показник часто відповідає заданому критерію, 3 бали – показник задовольняє заданому критерію. Показники які отримали найбільшу кількість балів у ході експертної оцінки, будуть включені у систему ключових показників якості інвестиційної діяльності.

Крок третій – створення звітності за ключовими показниками якості інвестиційної діяльності.

Як і в загальному випадку з управлінською звітністю, для зібрання і узагальнення інформації за ключовими показниками інвестиційної діяльності може застосовуватися любий формат управлінських звітів, зручний і зрозумілий для інвесторів.

І на основі управлінських звітів за ключовими показниками якості інвестиційної діяльності і бізнес-плану інвестор повинен приймати рішення про доцільність здійснення інвестування, а об’єкт інвестування має змогу оцінити свої можливості для отримання інвестиційних ресурсів.

Щоб здійснити зазначенні вище дії, необхідно для кожного інвестиційного проекту формувати команду управління проектом, формування команди не повинно відбуватися за стандартними шаблонами, а виходити з конкретних задач і діяльності авіапідприємства.



ЇЇ структура повинна відповідати комплексам робіт які виконуються учасниками команди чи спеціалістами, які залучаються з зовні. На рис. 35 нами приведено приклад команди з управління якістю інвестиційної діяльності.

Рис. 35 Структура менеджменту команди управління якістю

інвестиційного процесу

Для управління проектом можливе створення організаційних структур, ряду варіантів:

1) Організаційна структура створюється повністю на базі організації, яка розроблює і впроваджує проект.

Ця структура передбачає створення команди менеджерів і спеціалістів на базі організації, яка впроваджує проект, її керівником назначається один з менеджерів організації. Переваги даного методу – повний контроль усіх процесів розробки ті впровадження проекту. Його недоліки – відволікання кваліфікованих менеджерів від інших видів робіт. Також у даних менеджерів може оказатися недостатньо кваліфікації для якісного управління проектом.

Цей спосіб можна застосовувати у аеропортах (основна частина власності яких належить державі), тому що керівництво прагне максимально контролювати всі процеси чи не довіряє стороннім робітникам. Але якщо компанія має дефіцит висококваліфікованих менеджерів, то як показує досвід виконання проекту може покладатися на робітників які не мають спеціальність знань, що може набагато зменшити якість інвестиційної діяльності підприємства.

2) Створення організаційної структури з управління проектами на базі іншої організації, наприклад, створення на базі консалтингової компанії команди (чи окремого підрозділу) з управління інвестиційною діяльністю з передачею їй функцій керівництва інвестиційним проектом і контролюванням її періодичної звітності про хід робіт і ефективність.

Даний варіант звільняє організацію від великих обсягів роботи з управління інвестиційною діяльністю, економить її ресурси часу і дозволяє концентрувати роботу менеджерів в інших напрямах. Основні недоліки застосування даної структури – це збільшує вартість проекту (і зменшує його ефективність для підприємства), так як до його вартості ввійдуть адміністративні та інші накладні витрати організації-розробника. Інші найбільш негативні наслідки при застосуванні даної структури полягають в тому, що далеко не всі слабкі сторони проекту можуть бути показані власнику інвестиційного проекту, так як із-за мінливої ситуації на ринку кінцева якість інвестиційного проекту може бути нижча, і компанія розробник може приховати це, так як це може призвести до припинення проекту, а звідси і до припинення фінансування організації-розробника.

Тому більш переважним є створення окремої команди, яка забезпечує повний контроль, безперервний моніторинг, періодичний управлінський аудит на всіх стадіях розробки і реалізації інвестиційного проекту. Це підвищить якість інвестиційного процесу, а звідси і кінцеву ефективність.

3) Комбінована чи змішана структура передбачає створення команди менеджменту проекту, яка поєднує менеджерів і спеціалістів різних організацій.

В залежності від її складу, професійних якостей спеціалістів можна посилювати ти чи інші сторони планування і контролю інвестиційного проекту, вносити зміни в розробку і реалізацію проекту.

В залежності від конкретних умов компанії власника інвестиційного проекту, обирається організаційна структура. Якщо компанія постійно працює з інвестиційними проектами, що виступає її окремою функцією управлінської діяльності, то для цього типу, як показує досвід провідних корпорацій, краще всього створювати власний підрозділ чи організацію виду бізнес-одиниці, яка буде забезпечувати якісний менеджмент інвестиційного процесу. Можливі випадки, коли ця організація чи підрозділ:

- повністю приймають на себе розробку та виконання усіх проектів компанії;

- займатися тільки координацією інвестиційних проектів підрозділів компанії і погодженням різних проблем (розподіл інвестиційних ресурсів, маркетинг, технічне забезпечення та ін.), забезпечувати кваліфікований внутрішній консалтинг і зв’язок з зовнішніми консультантами;

- поєднувати обидва види діяльності.

Як показує сучасний досвід компанії, як правило, ведуть одночасно ряд проектів. Створення внутрішніх організаційних структур інвестиційного менеджменту дозволить підвищити якість і ефективність інвестиційних процесів, дозволить уникнути дублювання робіт що виконуються, синхронізує діяльність команд у взаємопов’язаних проектах, забезпечує ефективну мінімізацію загальної вартості капіталів проектів політику фінансування. Витрати на дану організаційну одиницю не значні, у порівнянні з отриманою ефективністю. Основною вимогою є – максимальне спрощення і не наявність адміністративно-бюрократичних ознак (багато документів, які за змістом протирічать один одному, надлишок персоналу та ін.). Підрозділ чи організація з інвестиційного менеджменту повинні робити за принципом команди, тільки тоді, буде організована якісна інвестиційна діяльність компанії, що може вивести будь-яку компанію у лідери ринку.

Для авіакомпаній і аеропортів ми пропонуємо наступну організаційну структуру. Для приклада наведемо структуру для крупного міжнародного аеропорту (рис. 36).

Основними цілями повинні виступити:

- посилення власної міжнародної конкурентоспроможності;

- створення та розвиток за формулою „Аеропорт-Сіті”, що передбачає перетворення аеропорту в великий діловий центр;

- вихід на світовий ринок для забезпечення достатньо високих темпів росту.



Рис. 36 Організаційна структура аеропорту (авіаційної корпорації).
Одним з основних пріоритетів і ключових показників ефективності повинна стати висока якість інвестиційної діяльності, яка досягатиметься на основі інвестиційного менеджменту.

Також, ми пропонуємо зосередити для аеропортів усі інвестиційні проекти за трьома лініями (рис. 37):

- будівництво зданій та споруд, які ведуться на основі інвестиційного проекту;

- інженерне забезпечення проектів;



Рис. 37 Загальна структура менеджменту інвестиційних проектів

аеропорту (авіаційної корпорації)
- спеціальні проекти, які необхідна для рішення специфічних задач чи передбачають інвестування у непрофільну діяльність, що буде приносити значну частину доходів компанії.

Сформований відділ чи організація з інвестиційних процесів повинні бути прозорими для усіх суб’єктів інвестиційного процесу, мати достатню кваліфікацію, група повинна мати експертів з усіх напрямків бізнес-процесу, інвестиційного процесу і процесу управління якістю.


ВИСНОВКИ
На основі дослідження теоретичних основ інвестування, категорії якості та практичних умов здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності на авіатранспортних підприємствах, вирішене наукове завдання з розробки методів і способів оцінки якості інвестиційно-інноваційної діяльності, що є необхідним для якісного прийняття інвестиційних рішень. Це надасть змогу забезпечити конкурентоспроможність українських авіатранспортних підприємств на глобальному ринку авіаперевезень.

Розроблені методичні підходи, принципи і способи оцінки якості інвестиційно-інноваційної діяльності авіатранспортних підприємств, дозволили сформулювати такі висновки та рекомендації:

1. Сформоване поняття якості інвестиційної діяльності дозволило виділити основні напрямки щодо побудови інтегральної оцінки якості інвестиційно-інноваційної діяльності авіатранспортних підприємств, розширити понятійний апарат інвестиційної та інноваційної діяльностей та сформувати основі напрямки дослідження. Під „якістю інвестицій” розуміємо сукупність властивостей інвестиційних ресурсів, яка характеризує ступень задоволення потреб суб’єкта інвестування та інвестора у максимізації позитивних технологічних, економічних, соціальних та екологічних ефектів від використання інвестиційних ресурсів.

2. Виявлено, що дотепер немає чіткої методики оцінки якості інвестицій і відсутні відповідні критерії. Всі існуючи методики спираються переважно на економічні критерії впливу, не враховуючи інших показників (виробничі, управлінські, соціальні, екологічні), які зменшують якість управлінських рішень.

3. Сформовано на основі критичного аналізу теорії менеджменту якості та теорії інвестицій концептуальну схему взаємодії процесів, шляхом поєднання системи менеджменту якості, інвестиційних та бізнес-процесів у діяльності підприємства, що дало змогу виділити місце кожного процесу у діяльності підприємства та взаємозв’язок між ними.

4. Побудовано залежність ринкової вартості компанії від коефіцієнту важеля капіталу, що показує як змінюється ринкова вартість компанії при зміні коефіцієнту важеля, який безпосередньо впливає на ефективність інвестиційної діяльності.

5. Запропоновано формування оцінки якості інвестиційно-інноваційної діяльності на авіатранспортному підприємстві, що включає етапи „якість інвестицій” (вхід), „якість процесу” (процес), „якість результату” (вихід). Під якістю результату інвестиційно-інноваційної діяльності, розглядається результат, який дозволяє максимізувати отримувані ефекти від інвестиційної діяльності на кожному етапі бізнес-процесу. Інтегральна оцінка якості інвестиційно-інноваційної діяльності формується з розгляду різних сценаріїв розвитку діяльності і надання бальної оцінки кожному показнику, що дає у сумі інтегральний показник оцінки якості інвестиційно-інноваційної діяльності і дозволяє виділити основні „слабкі” та „сильні” місця авіатранспортного підприємства, а також виділяє основні корегуючи дії.

6. Сформовано механізм оцінки якості інвестиційно-інноваційної діяльності на основі виділення фінансової, соціально-екологічної, виробничої та управлінської складових в діяльності авіатранспортного підприємства, що забезпечує позитивну результативність інвестиційної діяльності авіатранспортного підприємства, їх взаємодії між собою та зовнішнім середовищем. Сформовано критерії якості по кожній складовій, визначено взаємозв’язки між критеріями якості, розроблено коригуючі дії, що надає змогу розрахувати інтегральний показник якості інвестиційної діяльності.

7. Обґрунтовано, що для більш точної оцінки економічної ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності, яка є одним з головних критеріїв якості інвестування, слід використовувати розроблену методику повних економічних результатів. Ця методика використовує реальну вартість компанії, не знецінює перспективні інвестиційні проекти, не збільшує строки їх окупності і не використовує ставку дисконтування.

8. Для формалізації показників оцінки якості інвестицій, запропоновано використовувати метод аналізу ієрархій, тобто метод багатокритерійної (векторної) оптимізації, що надало змогу розкласти інтегральний показник якості інвестиційно-інноваційної діяльності на узагальнюючи показники, а ті в свою чергу на індивідуальні. На прикладі авіакомпанії наведено формування узагальнюючих показників і отримання інтегральної оцінки якості інвестиційної діяльності. Формування і відбір індивідуальних показників інтегральної оцінки авіатранспортного підприємства відбувається в залежності від основних напрямів в діяльності підприємства, основної мети і напрямку залучення інвестиційних ресурсів.



9. Для отримання можливості більш гнучкої оцінки якості інвестиційно-інноваційної діяльності авіатранспортних підприємств, на основі відомих в науковій літературі характеристик стану промислового підприємства, з погляду його економічної і соціальної стійкості, рекомендовано використовувати наступні види і рівні якості інвестиційно-інноваційної діяльності: критична якість, граничнодопустима якість, адаптивна якість, абсолютна якість.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Аванесов Е. К., Швец В. Е. Развитие внутрифирменных сис­тем менеджмента на основе регулярной оценки уровня их совер­шенства // Сб. докладов XIV Международной конференции «От ме­неджмента качества к качеству менеджмента и бизнеса». — СПб.: 000 «Конфлакс», 2004. — С. 64-76.

  2. Алексеенко Н.В. Устойчивое развитие предприятия как фактор экономического роста / Алексеенко Н.В. // Економіка і організація управління – 2008.– Вип. № 3 – С. 59-65.

  3. Алєксєєв І.В. Фінансовий аналіз: техніка розрахунків та моделювання економічних ситуацій: навч.посіб. / [Алєксєєв І.В., Мороз А.С., Романів Є.М., Хома І.Б.] – Л. : Бескид Біт, 2003. – 152 с.

  4. Андрощук Д.В. Динамічні здатності підприємства як механізм управління його потенціалом / Д.В. Андрощук // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2009. – № 4. Т.2. – С. 209-213.

  5. Анохин С.Н. Методика моделирования экономической устойчивости промышленных предприятий в современных условиях / Анохин С.Н. – Саратов: Сарат.гос.техн.ун-т, 2000. – 40 с.

  6. Антощишина Н.І. Інформаційне забезпечення процесу формування цінності авіатранспортних послуг / Н.І. Антощишина // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №10(100). – С. 129-135

  7. Антощишина Н.І. Теоретичні положення формування інтегрованої цінності авіакомпанії [Електронний ресурс] / Н.І. Антощишина − Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/

  8. Ареф’єва О.В. Економічна стійкість підприємства: сутність, складові та заходи з її забезпечення / О.В. Ареф’єва, Д.М. Городянська. – Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №8(86). – С. 83-90.

  9. Бабак С.В. Організаційний механізм інвестування промислового виробництва в економічних регіонах: Дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / Національний авіаційний ун-т. – К., 2004. – 182.

  10. Бала О. Про рейтингування корпоративної культури машинобудівних підприємств [Електронний ресурс]/ О. Бала, О.Мельник, Р. Бала − Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/

  11. Бараненко С.П. Стратегическая устойчивость предприятия / С.П. Бараненко, В.В. Шеметов. – М. : ЗАО Центрполиграф, 2004. – 493 с.

  12. Баранівська Х.С. Функціональний підхід до управління економічною стійкістю підприємств / Х.С. Баранівська, Є.С. Барвінська, Р.В. Фещур // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. − Вип. 19.7 – С. 140-149.

  13. Беляева И.Ю. Банкротство: от терминологической неопределенности к осознанию становления экономического института / И.Ю. Беляева, Г.С. Мерзликина // Финансы и кредит – 2001. – № 9. – С. 35-41.

  14. Бендиков М.А. Совершенствование диагностики финансового состояния промышленного предприятия / М.А. Бендиков, Е.В. Джамай // Менеджмент в России и за рубежом. – 2001. – № 5. – С. 80-95.

  15. Бизнес-план инвестиционного проекта: Отечественны и зарубежный опыт. Совместная практика и документация. / Под ред. В.М. Попова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 432с.

  16. Білик М.Д. Фінансовий аналіз : навч. посібник [Білик М.Д. , Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю.]–К.:КНЕУ, 2005. – 592 с.

  17. Бланк И. А. Финансовый менеджмент : учебный курс / И.А. Бланк − К. : Ника-Центр, Ольга, 2001. − 528 с.

  18. Богушко О.О. Основні тенденції формування позикового капіталу авіакомпаній України [Електронний ресурс] / Богушко О.О. − Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/

  19. Бодаковський В.Ю. Проблеми залучення кредитних ресурсів вітчизняними підприємствами / Бодаковський В.Ю. // Фінанси України. − 2005. − № 1. − С. 106−112.

  20. Бодров О.Г. Экономическая свобода и устойчивость предприятия. / О.Г. Бодров, В.А. Мальгин, В.Т. Тимирясов – Казань : Изд-во «Таглимат», 2000. – 208 с.

  21. Бойда С.В. Еволюція трактування та сутністно-змістова характеристика категорії “стратегічний потенціал підприємства” / С.В. Бойда // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Економічні науки. – 2010. – Вип. I (37). – С. 83–91.

  22. Большая экономическая энциклопедия. – М. : Эксмо, 2007. – 816 с.

  23. Борщук Є.М. Ринкові механізми економіки стійкого розвитку / Є.М. Борщук //Регіональна економіка. − 2007. − № 1. − С.62-71.

  24. Бошняков А.М. Залучення інвестицій через механізм ліквідності акцій// Фінанси України. – 2003. - №3. – С.116-118.

  25. Брагінець А.М. Економічна стійкість підприємств в сучасних умовах господарювання [Електронний ресурс] / Брагінець А.М. − Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvlnau/Ekon/2009_5/articles/

  26. Браткова О.В. Управление устойчивым развитием промышленных предприятий. / О.В. Браткова, В.Ф. Гапоненко – М. : Компания Спутник +, 2006. – 177 с.

  27. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту / Брігхем Є.Ф. ; [пер. з англ.] − К. : Молодь, 1997. − 1000 с.

  28. Брянцева И.В. Рейтинговая оценка экономической устойчивости строительного предприятия / Брянцева И.В. // Экономика строительства. – 2002. – №11. – С. 20-27.

  29. Брянцева И.В. Экономическая устойчивость предприятия: сущность, оценка, управление / Брянцева И.В. – Хабаровск : Изд-во Хабаровского ГТУ, 2003. – 211 с.

  30. Бугай В.З. Аналіз та оцінка фінансової стійкості підприємства / В.З. Бугай, В.М. Омельченко // Держава та регіони. – 2008. – № 1. – С. 34–39.

  31. Бугайко Д.О. Взаємодія суб’єктів транспортного ринку в міжнародних аеропортах / Д.О. Бугайко, А.В. Терещенко // Наукоємні технології − 2009. − № 2 . − С. 1-5.

  32. Бугайко Д.О. Тенденції розвитку ринку авіаційних перевезень України / Бугайко Д.О., Рибалко О.Л. // Економіка, підприємництво та менеджмент – Журнал наукових праць: Випуск 9. – К. : НАУ, 2007. – С. 80-85.

  33. Бурда А.І. Методичні підходи до оцінювання впливу складників тріади потенціалу на сталий розвиток підприємства / Бурда А.І. // Науковий вісник НЛТУ України : зб.наук.-техн. пр. – Львів : РВВ НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.12. – 336 с. – С. 141–153.

  34. Буфатіна І. Фінансовий результат від надзвичайних подій/ Буфатіна І. // Все про бухгалтерський облік. – 2000. – №32 (457). – С. 386-388.

  35. Василенко А.В. Менеджмент устойчивого развития предприятий: монографія / Василенко А.В. – К. : Центр учебной литературы, 2005. – 648 с.

  36. Василенко В.А. Стратегічне управління / Василенко В.А – К. : ЦУЛ, 2003. – 396 с.

  37. Васюренко О.В., Просяник В.М. Оптимизационная модель управления привлечением инвестиционных ресурсов// Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. праць Т.3. – Суми:ВВП „Мрія-1” ЛТД: Ініціатива, 2000. – С.36-43.

  38. Видеке Б. Система рациональной организации металлургического производства / Б. Видеке, Ю.Б. Иванов – Х. : Изд-во "Основа", 1994. – 174 с.

  39. Вільна енциклопедія [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/

  40. Вожжов А.П. Фінансові методи забезпечення економічного зростання / Вожжов А.П., Новикова Р.О. // Фінанси України – 2001 – №3. – С. 74 – 83.

  41. Воробеев С.Ю. Стратегия финансирования деятельности предприятия на основе показателей риска. Научные труды IV Международной научно-практической конференции. «Фундаментальные и прикладные проблемы приборостроения, информатики, экономики и права. Секция «Экономика», ч.2/ МГАПИ. – Москва, 2001. – 242 с.

  42. Ворсовський О.Л. Теоретико-методологічні основи потенціалу підприємства / О. Л. Ворсовський // Економіка та держава. – 2008. – № 8. – С. 42–44.

  43. Гавриленко С.М. Визначення стратегій розвитку підприємств та можливих джерел їх фінансування. // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 8. – Черкаси: ЧДТУ, 2003. – С. 231-237.

  44. Галенко О.М. Фактори кризових процесів на підприємстві / О.М. Галенко // Формування ринкових відносин в Україні. − 2008. − № 5 − С. 3-7.

  45. Гамалій В.Ф. Дослідження стійкості функціонування промислово-економічних систем / В.Ф. Гамалій, І.В. Ніколаєв // Вісник економічної науки України. – 2008. – № 1. – С. 14–17.

  46. Гиляровская JI.T. Анализ и оценка финансовой устойчивости коммерческого предприятия. / JI.T. Гиляровская, A.A. Вехорева. – СПб. : Питер, 2003. – 256 с.

  47. Глазунов В.Н. Анализ финансового состояния / Глазунов В.Н. // Финансы. – 2001. – №2. – С. 15.

  48. Гончаренко О.М. Прогнозування стійкого розвитку підприємства [Електронний ресурс]. / Гончаренко О.М. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/Vnulp/ Menegment/ 2010_691/21.pdf

  49. Городинська Д.М. Економічна стійкість підприємства / Городинська Д.М. // Актуальні проблеми економіки, – 2008. – №10(42). – С.141-146.

  50. Гранатуров В.М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения / В.М. Гранатуров – М. : Издательство «Дело и Сервис», 2002. – 160 с.

  51. Графов A.B. Оценка финансово-экономического состояния предприятия / Графов A.B. // Финансы. 2001. – № 7. – С. 64-67.

  52. Грачев A.B. Анализ и управление финансовой устойчивостью предприятия / Грачев A.B. – М. : Финпресс, 2003. – 346 с.

  53. Гребеник Е. Авиакомпании сближают стратегии // Е. Гребеник : [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://markets.eizvestia.com/markets

  54. Гречаник І.О. Оцінка якості корпоративного управління шляхом оцінки ризиків [Електронний ресурс] / І.О. Гречаник − Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/

  55. Гречаный В.В. Экономическая устойчивость предприятия и факторы ее стабилизации / Гречаный В.В. // Коммунальное хозяйство городов. – 2000. – №26. – С. 157-159.

  56. Гросул В.А. Соціально-економічна стійкість підприємства: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій: [монографія] / В.А. Гросул. – Харків : Харк. держ. ун-т харч. та торгівлі, 2007. – 303 с.

  57. Грушак З.М. Аналіз конкурентного середовища на ринку повітряних перевезень / З.М. Грушак // Економіка, Фінанси, Право. – 2010. – №10. – С. 10-15.

  58. Даниленко В.А. Вплив невизначеності на стійкість економічних суб’єктів [Електронний ресурс] / Даниленко В.А. − Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Menedzhment/2009_12/Danilenk.htm

  59. Дем’яненко І.В. Економічна стійкість підприємств та її фінансовий потенціал [Електронний ресурс] / Дем’яненко І.В. – Режим доступу:
    Каталог: bitstream -> NAU
    NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету
    NAU -> Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки
    NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
    NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
    NAU -> Програма навчальної дисципліни «Українська мова
    NAU -> Практикум для студентів усіх галузей та напрямів знань Київ 2014 удк ббк
    NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету


    Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   78   79   80   81   82   83   84   85   86




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка