Міністерство освіти та науки україни національний університет харчових технологій


Оцінка економічної та соціальної ефективності виробництва і реалізації нового продукту, його конкурентоспроможності



Сторінка2/2
Дата конвертації09.11.2017
Розмір0.79 Mb.
ТипПротокол
1   2
6.5.7 Оцінка економічної та соціальної ефективності виробництва і реалізації нового продукту, його конкурентоспроможності.

В третьому розділі аргументуються та описуються орієнтовні показники економічної ефективності та прогнозується соціальний ефект від ефективності впровадження у виробництво даної розробки. Обгрунтовуються рекомендації та дози вживання отриманого продукту.

Результатом роботи над розділом є оцінка соціальної ефективності нового продукту та економічних передумов його використання як в Україні, так і за кордоном; прогнозований попит на новий продукт. Крім того, результатом курсової роботи є підготовка та написання заявки на винахід на виробництво нового продукту.

Патент – свідоцтво, видане компетентним державним органом, яке засвідчує:

– визнання технічного рішення чи селекційного досягнення винаходом (корисною моделлю, промисловим зразком);

– його пріоритет (першість);

– авторство (не у всіх країнах) та виключне (монопольне) право того, хто володіє патентом у межах території держави яка видала патент, протягом строку, встановленого законодавством даної держави.

Заявки на винахід можуть відноситься до:

– способів (наприклад, способи отримання нового харчового продукту);

– пристроїв (наприклад машини, прилади, продукт);

В Україні вимоги до складання заявки на винахід визначені у "Правилах складання заявок на винахід і корисну модель".

Зміст заявки:

– заява про видачу патента (3 екз.)

– опис винаходу, який розкриває його з повнотою, достатньою для здійснення (3екз.);

– формула винаходу, яка виражає його суть і повністю заснована на описі (3 екз.);

– креслення та інші ілюстровані матеріали, якщо вони необхідні для розуміння суті винаходу (3 екз.);



  • реферат (3 екз.).

Заявка подається українською мовою, якщо іншою, то слід переслати переклад у двохмісячний термін з дати подання.

Опис винаходу включає:

– попередню частину;

– детальний опис винаходу та формулу винаходу.

В попередній частині подаються:

– дані про галузь, до якої відноситься винахід;



  • дані про відомі рішення аналогічної задачі (аналог та прототип і їх вади);

  • мета винаходу – відмінні ознаки винаходу, що забезпечують досягнення поставленої мети.

Детальний опис винаходу (технології) повинен містити:

– перелік операцій;

– їх послідовність та режими (температуру, тиск, масу) операцій;

– конкретні приклади здійснення, результати-дослідної перевірки.

Збір даних про відомі рішення аналогічної задачі реалізовується патентним пошуком. Це різновид інформаційного пошуку, який здійснюється переважно у фондах патентної документації.

Патентний пошук є складовою частиною досліджень і проводиться для вирішення однієї з наступних задач:

– визначення рівня і тенденцій розвитку наукових досліджень в напрямку наукової проблеми;


  • проведення порівняльного аналізу створюваного об’єкта з кращими вітчизняними та іноземними зразками.

При цьому аналоги – об’єкти того ж призначення, що й об’єкт патентного дослідження, подібні за технічною суттю і за досягнутим результатом при їх використанні, прототипи – найбільш близькі до винаходу аналоги за технічною суттю і за досягнутим результатом при їх використанні.

  • встановлення патентноспроможності технічних рішень і патентної чистоти результатів наукових досліджень.

Джерела інформації для патентних досліджень:

1. Опис винаходів різних країн (авторські свідоцтва і патенти).

2. Офіційні бюлетені:

бюлетені винаходів; бюлетені “Впроваджені винаходи”; бюлетені “Винаходи в СРСР і за кордоном”; бюлетені “Промислова власність”.

3. Видання ВНІІПІ.

4. Фірмові журнали.

5. Рекламні матеріали.

6. Видання зарубіжних інформаційних фірм.

7. Іноземні видання.

8. Реферативні журнали.

Особлива увага звертається формулі винаходу, яка має вирішальне правове значення.

Формула винаходу – складена за встановленими правилами коротка характеристика технічної суті винаходу, яка містить сукупність його суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату. Формула винаходу має чотири основних призначення:

– коротко і чітко визначити технічну суть винаходу, тобто відобразити у логічному визначенні об’єкт винаходу сукупністю його суттєвих ознак;

– визначити межі винаходу, тобто межі прав власника патенту на винахід, встановлені Положенням та іншими нормативними актами;

– слугувати засобом для розрізнення об’єкта винаходу від інших об’єктів чи визначення подібності для встановлення факту використання винаходу;

– давати коротку, але достатню інформацію спеціалістам при пристрій чи процес, яких досягає винахід в області, якої він стосується.

Зміст формули винаходу:

1. Обмежувальна частина, яка включає в себе назву і ознаки, спільні для запропонованого об’єкта винаходу і прототипу.

2. Розділювальна частина, виражена фразою «…відрізняється тим, що…».

3. Відмінна частина, яка включає ознаки, що відрізняють об’єкт винаходу від прототипу (тобто нові ознаки).

Нижче приведений приклади формули винаходів напрямку “Харчова технологія”.

Приклад 1. Спосіб виробництва пастоподібного плавленого сиру, що включає підготовку сировинних компонентів, внесення суміші солей-плавителів та структуроутворювача, перемішування одержаної сирної маси, її плавлення, фасування, охолодження, який відрізняється тим, що, в процесі плавлення за 1 – 2 хв. до закінчення процесу плавлення вносять порошкоподібний грибний наповнювач в кількості 10 – 15 % від маси продукту.

Після формули необхідно надати текст заявки.



Приклад 1. Йогурт, який містить нормалізоване молоко, заквашувальний препарат, стабілізатор, відрізняється тим, що, в якості стабілізатора використовуємо полідекстрозу при наступному співвідношенні інгредієнтів, в масових частках, %:

Молоко 1,5% 94,0 – 92,0

закваска 2 – 3

полідекстроза 2 – 5

Після формули необхідно надати текст заявки.


6.5.8 Висновки

У висновках описуються самостійно отримані наукові та практичні результати, акцентуючи увагу на тому, яким чином вони дають можливість досягти поставленої в роботі мети; зазначаються якісні та кількісні показники, здобуті при виконанні експериментальної частини.


6.5.9 Список використаних джерел

У списку літератури наводять перелік усіх літературних джерел, які використовувались при виконанні курсової роботи (не менше 35). Це повні назви книг, статей, патентів, методичних вказівок, науково-технічної документації.

Перелік літературних джерел подають з нової сторінки у порядку згадування в тексті. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках […], вказуючи порядковий номер за списком.

За умови, що літературне джерело зустрічається в тексті не одноразово, його номером у списку літератури буде перший порядок згадування у тексті.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи.

Зокрема потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: Бібліографічний опис документів здійснюється за ДСТУ:

1. ДСТУ ГОСТ 7.1.2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»(ГОСТ 7.1-2003IDT) - Вперше (зі скасуванням ГОСТ 7.1-84, ГОСТ 7.16-79, ГОСТ 7.18-79, ГОСТ 7.34-81.Зразок оформлення списку використаної літератури подано в додатку 4.

Літературу записують мовою оригіналу.


6.6. Вимоги до оформлення розрахунково-пояснювальної записки і гафічної частини роботи

Пояснювальна записка курсової роботи оформлюється за допомогою персонального комп’ютера та друкується на одній стороні білого аркушу паперу формату А4 (210 х 297 мм) через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці, залишаючи поля – зліва не менш 30 мм, справа – не менш 10 мм, зверху та знизу – по 20 мм. Зазвичай використовують шрифт Times New Roman розміру 14.

Сторінки пояснювальної записки оформляються у рамках. Пояснювальна записка починається з титульної сторінки, наступною є «Завдання на курсову роботу», третя сторінка – реферат. Перші дві сторінки пояснювальної записки не нумеруються. Нумерацію починають з третьої сторінки, на якій розміщують великий штамп, решта сторінок мають малий штамп. Номери сторінок проставляють у відповідній графі штампу.

Кожен розділ рекомендовано починати з нової сторінки. Заголовок розділу записують посередині напівжирними великими літерами. Після номера розділу крапку не ставлять. Заголовки підрозділів, пунктів, підпунктів записують з абзацу малими літерами, починаючи з великої.

Всі формули, що наводяться в пояснювальній записці, нумерують в межах розділу арабськими числами. Номер вказують в круглих дужках з правої сторони в кінці рядка на рівні закінчення формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою.

Значення символів та коефіцієнтів, що входять до формули, розшифровують під формулою, подаючи кожного з них з нового рядка згідно з послідовністю у формулі.

Кожну формулу записують з нового рядка, симетрично до тексту. Між формулою і текстом пропускають один рядок.

Пояснення наводять безпосередньо під формулою. Для цього після формули ставлять кому і записують пояснення до кожного символу з нового рядка в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою. Перший рядок пояснення повинен починатися із абзацу зі слова «де» і без будь-якого знака після нього.

Одиницю вимірювання, при необхідності, беруть в квадратні дужки.

Числову підстановку і розрахунок виконують з нового рядка не нумеруючи. Одиницю вимірювання беруть в круглі дужки.

Розмірність одного й того ж параметра в межах документа повинна бути однаковою.

Якщо формула велика, то її можна переносити в наступні рядки. Перенесення виконують тільки математичними знаками, повторюючи знак на початку наступного рядка. При цьому знак множення «·» замінюють знаком «×».

Формула є частиною речення, тому до неї застосовують такі ж правила граматики, як і до інших членів речення. Якщо формула знаходиться в кінці речення, то після неї ставлять крапку. Формули, які йдуть одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Посилання на формули в тексті дають в круглих дужках за формою: «…в формулі (2.2)»; «... в формулах (2.7, …, 2.10)».

Таблиці та рисунки у розрахунково-пояснювальній записці повинні мати тематичний заголовок і порядковий номер.

Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується, і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту або з поворотом на кут 90 за годинниковою стрілкою.

На всі таблиці мають бути посилання за формою: «наведено в табл. 3.1»; « ... в табл. 3.1 – 3.5» або в дужках по тексту (табл. 3.6). Посилання на раніше наведену таблицю дають з скороченим словом «дивись» (див. табл. 2.4) за ходом чи в кінці речення.

Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. В верхній частині розміщують головку таблиці, в якій вказують найменування граф. Діагональне ділення головки таблиці не допускається. Ліву графу (боковик) часто використовують для найменування рядків. Мінімальний розмір між основами рядків – 8 мм. Розміри таблиці визначаються об’ємом матеріалу.

Графу «номер» в таблицю не включають. При необхідності нумерації, номери вказують в боковику таблиці перед найменуванням рядка.

Найменування граф може складатися із заголовків і підзаголовків, які записують в однині, симетрично до тексту графи малими буквами, починаючи з великої. Якщо підзаголовок складає одне речення із заголовком, то в цьому випадку його починають з малої букви. В кінці заголовків і підзаголовків граф таблиці крапку не ставлять.

Якщо всі параметри величин, які наведені в таблиці, мають одну й ту саму одиницю фізичної величини, то над таблицею розміщують її скорочене позначення (г/с). Якщо ж параметри мають різні одиниці фізичних величин, то позначення одиниць записують в заголовках граф після коми (%, мг/100 г).

Текст заголовків і підзаголовків граф може бути замінений буквеними позначеннями, якщо тільки вони пояснені в попередньому тексті чи на ілюстраціях.

Найменування рядків записують в боковику таблиці у вигляді заголовків в називному відмінку однини, малими буквами, починаючи з великої і з однієї позиції. В кінці заголовків крапку не ставлять. Позначення одиниць фізичних величин вказують в заголовках після коми.

Дані, що наводяться в таблиці, можуть бути словесними і числовими.

Таблиці нумерують в межах розділів і позначають зліва над таблицею, крапку в кінці не ставлять. Якщо найменування таблиці довге, то продовжують у наступному рядку починаючи від слова «Таблиця». Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в розділі, розділених крапкою.

Таблиця може бути великою як в горизонтальному, так і у вертикальному напрямках або іншими словами може мати велику кількість граф і рядків. В таких випадках таблицю розділяють на частини і переносять на інші сторінки або розміщують одну частину під іншою чи поряд.

Якщо частини таблиці розміщують поряд, то в кожній частині повторюють головку таблиці, а при розміщенні однієї частини під ін­шою – повторюють боковик.

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять.

При перенесенні частин таблиці на інші сторінки повторюють або продовжують найменування граф. Допускається виконувати нумерацію граф на початку таблиці і при перенесенні частин таблиці на наступні сторінки повторювати тільки нумерацію граф.

У всіх випадках найменування (при його наявності) таблиці розміщують тільки над першою частиною, а над іншими частинами зліва пишуть «Продовження табл. 4.2» без крапки в кінці.

Для пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати графіками, кресленнями, фрагментами схем та ін., які можна виконувати комп’ютерною графікою.

Розміщують ілюстрації в тексті або в додатках.

В тексті ілюстрацію розміщують симетрично до тексту після першого посилання на неї або на наступній сторінці, якщо на даній вона не уміщується без повороту.

На всі ілюстрації в тексті пояснювальної записки мають бути посилання. Посилання виконують за формою: «...показано на рис. 3.1.» або в дужках за текстом (рис. 3.1), на частину ілюстрації: «... показані на рис. 3.2, б». Посилання на раніше наведені ілюстрації дають зі скороченим словом «дивись» відповідно в дужках (див. рис. 1.3).

Між ілюстрацією і текстом пропускають один рядок.

Всі ілюстрації в пояснювальної записки називають рисунками і позначають під ілюстрацією симетрично до неї за такою формою: «Рис. 1.1 – Назва рисунку». Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найменування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку починаючи від найменування.

Нумерують ілюстрації в межах розділів, вказуючи номер розділу і порядковий номер ілюстрації в розділі, розділяючи крапкою.

Пояснюючі дані розміщують під ілюстрацією над її позначенням.

У випадку, коли ілюстрація складається з частин, їх позначають малими буквами українського алфавіту з дужкою (а), б)) під відповідною частиною. В такому випадку після найменування ілюстрації ставлять двокрапку і дають найменування кожної частини.

Якщо частини ілюстрації не вміщуються на одній сторінці, то їх переносять на наступні сторінки. В цьому випадку, під початком ілюстрації вказують повне її позначення, а під її продовженнями позначають «Рис. 3.2 (продовження)». Пояснюючі дані розміщують під кожною частиною ілюстрації.

Якщо ілюстраціями є фотографії, то останні повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу і позначені як рисунки.

При оформленні розрахунково-пояснювальної записки слід дотримуватись єдиної термінології. Текст пояснювальної записки повинен містити посилання на літературні джерела, які використовувались при виконанні курсової роботи. Їх подають у квадратних дужках після використаної цитати.
6.7. Порядок захисту курсової роботи

Захист курсової роботи проводиться комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри, у тому числі керівника курсової роботи. Якість виконання курсової роботи та результати її захисту оцінюються за критеріями, наведеними в додатку 7 та шкалою оцінювання, що наведена в додатку 8.


7. Рекомендована література
7.1 Базова

1. Пшендин. А. И. Рациональное питание спортсменов. Для любителей и профессионалов / А. И. Пшендин. – СПб. : «Олимп-СПб», 2003. – 160 с.

2. Капрельянц, Л.В. Функціональні харчові продукти / Л.В. Капрельянц, К.Г. Іоргачова. – Одеса : Друк, 2003. – 312с.

3. Українець, А.І. Нові продукти для раціонів військовослужбовців /А.І.Українець, Г.О. Сімахіна, Н.О. Стеценко, Н.В. Науменко, О.В.Кочубей-Литвиненко. К. : Видавництво „Сталь”, 2017. 290 с.


4. Розенблюм, К.А. Питание спортсменов. Руководство для профессиональной работы с физически подготовленными людьми. / К.А. Розенблюм. – К.: Олимпийская литра, 2006. – 536 с.

5. Борисова, О.О. Питание спортсменов: зарубежный опыт и практические рекомендации./ О.О.Борисова. – М.: Советский спорт, 2007. – 355 с.

6. Полиевский, С. А. Основы индивидуального и коллективного питания спорсменов / С.А. Полиевский. – М. : Физкультура и спорт, 2005. – 384 с.

7. Уильямс, М. Эргогенные средства в системе спортивной подготовки / М. Уильямс; [пер. с англ. О. П. Крутков]. – К. : Олимпийская литература, 2003. – 256 с.

8. Депутат, Ю.М. Гігієнічне обґрунтування корекції загальновійськового добового раціону харчування військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата мед. наук : спеціальність 14.02.01 / Ю.М. Депутат; ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАН України». — К., 2010. — 19 с.

9. Гігієна харчування з елементами нутриціології : навч. посібник / за ред. В.І. Ципріяна. — К.: Здоров’я, 2007. — 567 с.

10. Бойко Е. Питание и диета для спортсменов / Е. Бойко. — М.: Вече, 2006. — 176 с.

7.2 Допоміжна

1. Юдина, С.Б. Технология продуктов функционального питания./ С.Б.Юдина. – М.: ДеЛипринт, 2008. – С. 79-85.

2. Карпенко, П.А. Биологически активные добавки и биопродукты / П.А. Карпенко. - К. : Нора-принт, 2000.-168 с.

3. Технологічні розрахунки. Облік та звітність у галузі. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни та проведення практичних занять для студентів за напрямом підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія» / Уклад.: І.Ю.Гойко – К. : НУХТ, 2013. – 65с.

4. Лиходiд В.С. Оздоровче харчування : навчальний посібник /Лиходiд В.С., Владімірова О.В., Дорошенко В.В. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – 273 с.

7.3. Інформаційні ресурси

1. Кацерікова Н.В. Технологія продуктів функціонального харчування. – навчальний посібник/ Кацерікова Н.В. – Кемерово. – 2004 – 146 с. Режим доступу: http://ukrdoc.com.ua/text/15795/index-1.html

2. Общие принципы питания спортсменов // Спортивное питание. Физкультура и спорт [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://foodvalue.ru/principle.html. – Дата доступа : 10.03.2010.

3. Основні принципи білкового харчування: – Режим доступа : http://krasivovnorme.ru/harchuvannja/1396-bilkove-harchuvannja-3.html


Додаток 1

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра Технології оздоровчих продуктів

Дисципліна Технології харчових продуктів для спецконтингентів

Спеціальність 8.05170109 „Технології харчових продуктів оздоровчого та профілактичного призначення”

Курс Група

З А В Д А Н Н Я

на курсову роботу студента(ки)



Шевченко Анастасії Михайлівни

(прізвище, ім'я, по батькові)



1.Тема роботиСухий білково-молочний напівфабрикат для військовослужбовців

2. Строк здачі студентом закінченої роботи 20.05 2017 р.



3. Вихідні дані до роботи: Сировина – білково-молочна суміш. Технологія виробництва сухого білково-молочного напівфабрикату для військовослужбовців.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити)



Вступ. Стан впливу харчування на здоров'я та функціонування організму людей різних категорій спецконтингентів; мету та загальну постановку задачі;актуальність, яка повинна подаватись в останньому абзаці вступу з метою стислого викладення суті проблеми.

1. Вибір та характеристика традиційного харчового середовища для вибраних категорій спецконтингентів. Добова потреба та раціон харчування для вибраних категорій спецконтингентів. Вибір функціональних інгредієнтів (ФІ. 2. Опис технологічних процесів отримання харчових продуктів для спецконтингентів. Технологія підготовки функціональних інгредієнтів, наукове обґрунтування рецептури нових харчових продуктів.Принципова технологічна схема отримання нових продуктів.Технологічні розрахунк, оцінка органолептичних, споживчих властивостей. 3. Рекомендації та дози вживання отриманого продукту. Підготовка та написання заявки на винахід. Висновки. Список використаної літератури. Додатки.

4. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язкових креслень. Графічна частина складається із 2 листів формату А1: один лист – апаратурно-технологічна схема, виконана за допомогою комп’ютерних програм; другий – принципова технологічна схема отримання нового продукту.



5. Дата видачі завдання 20.02 2017 р.

6. Студент ______________________________

(підпис)
Керівник _________________ Гойко І.Ю.

(підпис) (Прізвище І.П.)



« » 2017 р.
Додаток 2
Приклад оформлення титульного аркуша
Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра технології оздоровчих продуктів
КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Технології харчових продуктів для

спецконтингентів”

на тему: “ Сухий білково-молочний напівфабрикат для військовослужбовців

Студента групи ОП-1 М

спеціальності 8.05170109

„Технології харчових продуктів оздоровчого

та профілактичного призначення”Прокопенко В.О.

(прізвище та ініціали)

Керівник доц. каф. ТОП, к.т.н., Гойко І.Ю.

(посада, вчене звання, науковий ступінь,

прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________

Оцінка: ECTS _____


Члени комісії __________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Київ 2017


Додаток 3


Зразок оформлення реферату до курсової роботи
РЕФЕРАТ

Обсяг: 68 с., 5 табл., 2 рис., 55 джерел, 2 додатки.

Предметом вивчення є білково-молочна суміш.

Об’єктом вивчення є технологія виробництва сухого білково-молочного напівфабрикату для військовослужбовців.

Мета курсової роботи – розроблення способу виробництва сухого білково-молочного напівфабрикату для військовослужбовців.

У роботі здійснено огляд літературних джерел, на основі якого визначено напрям власних досліджень, кінцевим результатом якого є створення нових видів харчових продуктів для спецконтингентів. У роботі наведено аналіз ринку виробництва харчових продуктів в Україні та у світі для спецконтингентів, а саме стан та перспективи виробництва харчових продуктів для військовослужбовців, вибір та характеристика білково-молочної суміші для розроблення напівфабрикату, добова потреба та раціон харчування для військовослужбовців, вибір функціональних інгредієнтів для збагачення білково-молочної суміші, проведено технологічні розрахунки отриманої білково-молочної суміші, подано оцінку органолептичних та якісних показників її, визначено термін їх зберігання, дано рекомендації та дози вживання отриманого продукту, визначено економічну та соціальну ефективність отриманого продукту. Підготовлена заявка на винахід.


Ключові слова: білково-молочна суміш, військовослужбовці.

Додаток 4.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


Характеристика джерела

Приклад оформлення

1

2

Книги:

Один автор



Амосов Н.М. Раздумья о здоровье / Николай Амосов. – М. : Физкультура и спорт, 1987. – 64 с.

Два автори

Капрельянц Л.В. Функціональні продукти / Капрельянц Л.В., Іоргачова К.Г. – Одеса : Друк, 2003. – 312 с.

Три автори

Гулий І.С. Основи валеології : валеологічні аспекти харчування : підручник / Гулий І.С., Сімахіна Г.О., Українець А.І. – К. : НУХТ, 2003. – 336 с.

Матеріали конференцій, з’їздів

Крахмал и крахмалсодержащие источники – структура, свойства и новые технологии : материалы 1-й Московской междунар. конф., (Москва, 21-23 сентября 2001 г.) / Рос. Академия Наук, Мос. гос. ун-т. – М. : Изд-во Мос. гос. ун-та, 2001. – 288 с.

Словники

Минделл Э. Справочник по витаминам и минеральным веществам / Минделл Э. ; пер. с англ. – М. : Издательство «Медицина и питание», 2000. – 432 с.

Стандарти

Якість води. Словник термінів : ДСТУ ISO 6107-1:2004 – ДСТУ ISO 6107-9:2004. – [Чинний від 2005-04-01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2006. – 181 с. – (Національні стандарти України).


Періодичні

видання


(статті)

  1. Іоргачова К.Г. Підвищення якості помадних цукерок / Катерина Іоргачова // Наукові праці ОДАХТ. – 1999. – Вип. 20. – С. 71-76.

  2. Капрельянц Л.В. Продукты из сои – пища третьего тысячелетия / Леонид Капрельянц, Владимир Шерстобитов // Хранение и переработка зерна. – 2000. – №1. – С. 25-27.

  3. Сергунова Е.В. Разработка пищевого продукта, обогащенного аскорбиновой кислотой / Е.В. Сергунова, И.А. Самылина, А.А. Сорокина // Фармация. – 2001. – №2. – С. 35-36.

Електронні ресурси

Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі : (підсумки 10-ї Міжнар. конф. «Крим-2003») [Електронний ресурс] / Л.Й. Костенко, А.О. Чекмарьов, А.Г. Бровкін, І.А. Папуша // Бібліотечний вісник. – 2003. – №4. – С. 43. – Режим доступу до журн.:

http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm.


Додаток 4.


Шкала оцінювання: національна та ECNS


Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики,

диференційованого заліку



90 – 100

А

відмінно

82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Додаток 5.


Критерії оцінювання успішності

«відмінно», – якщо студент демонструє повні й глибокі знання навчального матеріалу, достовірний рівень розвитку умінь і навичок, правильне й обґрунтоване формулювання практичних висновків, уміння приймати необхідні рішення в різних нестандартних ситуаціях, вільне володіння науковими термінами, високу комунікативну культуру;

«добре», – якщо студент виявляє дещо обмежені знання навчального матеріалу, допускає окремі несуттєві помилки й неточності;

«задовільно», – якщо студент засвоїв основний навчальний матеріал, володіє необхідними уміннями та навичками для вирішення стандартних завдань, проте при цьому допускає неточності, не виявляє самостійності суджень, демонструє недоліки комунікативної культури;

«незадовільно», – якщо студент не володіє необхідними знаннями, уміннями й навичками, науковими термінами, демонструє низький рівень комунікативної культури.
Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри ТОП

протокол № від серпня 2017 р


Завідувач кафедри: Г.О.Сімахіна

Викладач: І.Ю.Гойко



Критерії оцінювання успішності навчальної роботи студентів (форма підсумкового контролю – екзамен)

27…30 балів ставиться студенту, який демонструє повні і глибокі знання навчального матеріалу, достовірний рівень розвитку умінь і навичок, правильне й обґрунтоване формулювання практичних висновків, уміння приймати необхідні рішення в нестандартних ситуаціях, вільне володіння науковими термінами, високу комунікативну культуру;

23…26 балів ставиться студенту, який виявляє дещо обмежені знання навчального матеріалу, допускає окремі несуттєві помилки та неточності;

18…22 бали ставиться студенту, який засвоїв основний навчальний матеріал, володіє необхідними уміннями та навичками для вирішення стандартних завдань, проте, при цьому допускає неточності, не виявляє самостійності суджень, демонструє недоліки комунікативної культури;

0…17 балів ставиться студенту, який не володіє необхідними знаннями, уміннями, навичками, науковими термінами, демонструє низький рівень комунікативної культури.

Розподіл балів за окремими елементами змістових модулів та методи поточного контролю успішності навчальної роботи студентів (за виконання курсової роботи

_2__ семестр


№ зміс-тово-го моду-ля

Елементи змістового модуля

Кількість балів

Поточний контроль навчальної роботи студентів

міні-мальна

макси-мальна

методи контролю

тиж-день се-местру

Модуль 2

1.

Розділи розрахунково-пояснювальної записки













Розділ 1. Вступ. Актуальність роботи. Аналіз ринку виробництва харчових продуктів в Україні та у світі за обраною темою (за обраною категорією спецконтингенттів).

2,0

5,0

Перевірка розділу

2

Розділ 2.1 Опис технологічних процесів отримання харчових продуктів для спецконтингентів.

2,0

5,0

Перевірка розділу

3

Розділ 2. 2Обґрунтування сировини для розроблення продукту за обраною темою. Опис технологічних процесів отримання оздоровчих харчових продуктів.

2,0

5,0

Перевірка розділу

4

Розділ 3. 1.Оцінка економічної та соціальної ефективності виробництва і реалізації нового продукту, його конкурентоспроможності.

4,0

10,0

Перевірка розділу

5

Розділ 3.2.Написання та оформлення заявки на отримання патенту.

26,0

35,0

Перевірка розділу

6

Всього

36,0

60,0







2.

Захист курсової роботи

24,0

40,0

Захист роботи у комісії

9

Всього

24,0

40,0







Сума

60,0

100,0







Каталог: page -> 59c239b2cf966 -> files
page -> Випускний вечір 2013 року лунає музика про школу
page -> С. В. Іванов, ректор Національного університету харчових технологій (нухт), доктор хімічних наук, професор
page -> Шуберт (Schubert) Франц (1797-1828), австрійський композитор. Творець романтичні пісні І балади, вокального циклу, фортепіанної мініатюри, симфонії, інструментального ансамблю. Пісенність пронизує твору всіх жанрів
page -> Програма навчальної дисципліни підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного
page -> Порядок та умови прикріплення
page -> Програма для вивчення географії у 10 класі (профільний рівень) із пояснювальною запискою додається
page -> Робоча програма навчальної дисципліни політична економія галузь знань : 0305 «Економіка та підприємництво»
page -> Робочапрограм а
page -> Програма та навчально-методичні матеріали до курсу для студентів 2 курсу спеціальностей
files -> Методичні рекомендації до вивчення дисципліни та виконання курсового проекту для студентів освітнього ступеня «Магістр» спеціальності 181 «Харчові технології»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка