Міністерство освіти та науки України Сумська обласна державна адміністрація


СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ШЛЯХ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ



Сторінка12/16
Дата конвертації21.11.2018
Розмір1.36 Mb.
#65816
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ШЛЯХ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ

SOCIAL ENTERPRISE AS AN INNOVATIVE SOCIAL-ECONOMIC

ASSISTANCE TO THE COMMUNITY



Тарасенко Юлія Анатоліївна,

Сумський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти,

магістрантка


Стаття дає визначення поняттю «соціальне підприємництво»; аналізує деякі законодавчі документи, що регулюють соціальне підприємництво в Україні; розкриває його стан розвитку в країні на сучасному етапі.

This article defines a term «social enterprise»; analyses some legislative documents, which regulate social enterprises on the territory of Ukraine; describes at the present stage of our country’s development.
В останні роки Україна переживає період соціально-економічних трансформацій, спостерігається зниження рівня життя людей та зростання категорій населення, що потребують соціально-економічної підтримки, але допомоги з боку держави недостатньо. При її наданні також виникають інщі проблеми, серед яких погане фінансування та недостатність кваліфікованих спеціалісти. Саме тому для вирішення існуючого спектру проблем, в системі надання соціально-економічної допомоги, особливе місце починають займати неприбуткові організації (далі НПО), які застосовують нові підходи в своїй діяльності. Одним з таких підходів є соціальне підприємництво. Для нашої країни дане явище - новаторство, тому відчувається брак розробок в даній області.

На сьогодні, в Україні відсутнє єдине загальноприйняте визначення понять «соціальне підприємництво» та «соціальний підприємець». Частково це пояснюється багатозначністю англійського терміну «social enterprise», який надається до різних варіантів перекладу. Поняття «соціальне підприємництво» пішло від «social entrepreneur» (в дослівному перекладі - соціальний підприємець), що був даний в ІХХ ст. благодійникам бізнисменам та промисловцям, які піклувалися про благополуччя своїх працівників. Використання поняття в оригінальному значенні вперше було здійснене в праці під назвою «Соціальний аудит – методи управління спільною роботою» (Social Audit – A Management Tool for Co-operative Working), опублікованій в 1981 році в одному з університетів Великобританії [3].

Під соціальним підприємництвом ми розуміємо підприємницьку діяльність, метою якої є спрямування отриманого прибутку на реалізацію благодійних цілей для досягнення «соціального ефекту».

Соціальне підприємництво може мати різноманітні форми здійснення соціальної підприємницької діяльності: не утворюючі корпорацію асоціації, трасти, компанії з обмеженою відповідальністю, співтовариства, благодійні організації, що мають статус акціонерного товариства та ін.

Аналіз діяльності НПО дозволяє визначити наступні критерії, що відрізняють соціальне підприємництво від підприємництва в звичайному розумінні цього слова. Дані критерії відзрізняються переважно за формами (об’єктами) соціальних інвестицій:


  • критерій призначення витрат – доходи від підприємницької діяльності цілком або не менше встановленої законом частки спрямовується на благодійну діяльніть чи статутну діяльність неприбуткових організацій.

  • критерій зв’язку з соціальнеою місією – підприємницька діяльність прямо пов’язана з соціальною місією, а її учасниками або бенефіціарами є представники соціально вразливих груп .

  • критерій інноваційності – пряме сприяння позитивним системним змінам у суспільстві засобами, відмінними від традиційної благодійності. Цей критерій представляється як головний критерій соціального підприємництва [1, с.4].

В Україні дані критерії цілком відображаються переважно в підприємницькій діяльністі неприбуткових організацій, дохід від якої спрямовується на реалізацію місії або статутних цілей організацій. Відповідно до критерій, завданнями соціального підприємництва є: підтримка діяльності НПО, спрямованої на реалізацію місії та досягнення «соціального ефекту»; забезпечення стабільного та незалежного фінансування діяльності НПО; створення нових підходів до вирішення соціальних проблем. Слід також відзначити, що зв’язок соціального підприємництва з соціальною місією організацій пов’язаний, перш за все, з інвестиціями в особистісний розвиток персоналу, представників цільових груп як учасників або бенефіціарів, та в сприяння залученню нових ресурсів (диверсифікації доходів) для соціальної місії. Без використання таких механізмів стає не можливим сталий розвиток третього сектору в сучасних умовах.

Серед проблеми, що стримують кількісне та якісне зростання соціального підприємництва можемо виділити: низьку мотивацію (соціальне підприємництво пов’язано з далеко більшими ризиками ніж одержання грантів та державних субсидій); низький зв’язок з соціальною місією (серед керівників НПО, державних органів та громадськості поширено сприйняття бізнес-підходів та підприємницької діяльності як якогось несумісного з соціальною місією, неприбутковим статусом чи використанням ресурсів на потреби основної діяльності); низька фінансова стабільність (більшість НПО не можуть діяти систематично без додаткових інвестицій); обмежений доступ до кваліфікованих спеціалізованих послуг (юридичних, фінансових, маркетингових, рекламних тощо [1, с.37-38].

Аналіз законодавчої бази України, стосовно вивчаємої проблеми, дозволяє визначити, що «соціальне підприємство» не виділяється як окрема організаційно-правова форма, а «соціальне підприємництво» як окремий вид господарської діяльності.

Та не зважаючи на це, законодавство, яке регулює підприємницьку, господарську або комерційну діяльність НПО в Україні, є чи не найліберальніше у Східній Європі. Це, по-перше, обумовлено тим, що НПО мають право займатися господарською діяльністю й отримувати доходи від своєї основної діяльності. По-друге, НПО можуть самостійно засновувати підприємства, а також брати участь у корпоративних правах. По-третє, існує певний перелік пасивних доходів НПО, що звільняються від оподаткування, — дивіденди, страхові виплати, оренда тощо. Звільнення від оподаткування, а також безповоротна фінансова допомога НПО, технічна допомога міжнародних організацій, безоплатна передача товарів, робіт та послуг — на користь НПО. В кожному окремому випадку набір можливих механізмів здійснення соціального підприємництва залежить від форми реєстрації НПО та коду її неприбутковості, що надається податковими органами при реєстрації [2].

Таким чином, соціальне підприємництво в Україні можна розгладати як інноваційну діяльність, що є дієвим засобом досягнення сталого розвитку суспільства в сучасних економічних умовах. Його популяризація вимагає вивчення закордонного досвіду, розробки законодавчої бази та створення власної теоретичної бази.


Каталог: userfiles -> soippu -> file
file -> Календарно-тематичне плануаання Факультативний курс 6, 7, 8, 9 класи «Ті, хто зупиняли землю і рухали Сонце»
file -> Міністерство освіти та науки України Сумська обласна державна адміністрація
file -> Міністерство освіти і науки України Сумська обласна державна адміністрація
file -> Календарно – тематичне планування Факультативний курс 5, 6, 7, 8, 9 класи
file -> Міністерство освіти та науки України Сумська обласна державна адміністрація
file -> Міністерство освіти і науки України Сумська обласна державна адміністрація
file -> Міністерство освіти і науки України Сумська обласна державна адміністрація
file -> Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні
file -> Міністерство освіти та науки України Сумська обласна державна адміністрація
file -> Вибіркових навчальних дисциплін


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка