Міський методичний кабінет Департамент освіти Вінницької міської ради


ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки



Сторінка2/3
Дата конвертації20.11.2018
Розмір319 Kb.
#65162
1   2   3

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України


20.12.2011 № 1459

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції 11.01.2012 за № 27/20340
ПОЛОЖЕННЯ

про Всеукраїнський конкурс

Класний керівник року”


І. Загальні положення
Всеукраїнський конкурс “Класний керівник року” (далі – конкурс) проводиться Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти спільно з Інститутом проблем виховання Національної академії педагогічних наук України.
ІІ. Мета та основні завдання конкурсу
2.1. Конкурс проводиться з метою сприяння зростанню престижності звання класного керівника, його ролі і статусу як компетентного педагога ХХІ століття у виконанні завдань, покладених Законом України “Про загальну середню освіту” на загальноосвітні навчальні заклади.

Основними завданнями конкурсу є:

удосконалення фахової майстерності вчителя;

виявлення досвіду кращих вчителів – класних керівників, які у практичній роботі ефективно використовують різноманітні форми і методи виховної роботи, інноваційні виховні технології;

популяризація педагогічних здобутків класних керівників-новаторів;

створення інформаційного освітнього простору з питань роботи класних керівників;

привернення уваги представників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадськості до проблем освіти, виховання підростаючого покоління.

ІІІ. Учасники конкурсу
3.1. Участь у конкурсі на добровільних засадах беруть педагогічні працівники – класні керівники 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності та вихователі шкіл-інтернатів І-ІІІ ступенів, спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) І-ІІІ ступенів, санаторних шкіл (шкіл-інтернатів) І-ІІІ ступенів за основним місцем роботи незалежно від віку, які мають відповідну фахову освіту та стаж педагогічної роботи не менше трьох років (далі – учасники).

3.2. Для участі в конкурсі учасники подають у районний (міський) відділ освіти:

анкету за формою згідно з додатком;

фотографію (9х13 см);

опис досвіду роботи у письмовій формі в одному примірнику державною мовою, в друкованому вигляді та на електронних носіях (опис досвіду, система виховної роботи, яка визначена учасником як ефективна, використання проектних технологій, розробки практичних справ із учнями та їх батьками) (далі – конкурсні роботи).
ІV. Організація проведення конкурсу
4.1. Конкурс проводиться один раз на три роки з 1 вересня по 31 грудня, починаючи з 2012 року.

Умови проведення конкурсу оприлюднюються в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, в часописі “Позакласний час”, на сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.

4.2. Конкурс проводиться у три тури:

1-й тур – районний (міський) (з 1 вересня по 31 жовтня у рік проведення конкурсу), за результатами якого визначаються три переможці;

2-й тур  республіканський (Автономна Республіка Крим), обласний, міський (міст Києва та Севастополя) (з 1 по 30 листопада у рік проведення конкурсу), за результатами якого визначаються три переможці;

3-й тур – всеукраїнський (з 1 по 31 грудня у рік проведення конкурсу).

4.3. Учасниками кожного наступного туру конкурсу стають переможці попереднього туру.

4.4. Реєстрація учасників 3-го туру конкурсу здійснюється за наявності конкурсних робіт, визначених у пункті 3.2 розділу ІІІ цього Положення, та додатково листа-подання Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, висновку відповідного інституту післядипломної педагогічної освіти щодо професійної діяльності учасник відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

4.5. Конкурсні роботи подаються в одному примірнику державною мовою в друкованому вигляді та на електронних носіях (формат А-4 шрифт TNR; кегль 14, міжрядковий інтервал 1,5).

4.6. Конкурсні роботи на 3-й тур надсилаються не пізніше 10 грудня у рік проведення конкурсу з поміткою: “На Всеукраїнський конкурс “Класний керівник року” на адресу Інституту інноваційних технологій і змісту освіти: 03035, м. Київ, вул. Урицького, 36, каб. 212.

4.7. 3-й тур конкурсу проводиться в два етапи.

На першому етапі члени журі розглядають та оцінюють конкурсні роботи.

На другому етапі учасники конкурсу презентують конкурсні роботи із власного досвіду в інтерактивній формі.

4.8. Результати проведення всіх турів конкурсу оформляються протоколами засідання журі, які підписують голова, відповідальний секретар та всі члени журі.

4.9. Організацію 3-го туру конкурсу здійснює Інститут інноваційних технологій і змісту освіти.
V. Організаційний комітет конкурсу
5.1. Для організації та проведення усіх турів конкурсу створюються організаційні комітети за місцем їх проведення з числа керівників навчальних закладів та управлінь освіти, працівників науково-методичних установ, представників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій, товариств, благодійних фондів тощо (за згодою).

5.2. Склад організаційних комітетів конкурсу затверджується наказами районних (міських) відділів освіти, обласних, міських (міст Києва та Севастополя) управлінь освіти і науки, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за поданням Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.

5.3. Голову, заступника і секретаря конкурсу обирають члени організаційних комітетів на своїх засіданнях.

Голова організаційного комітету розподіляє повноваження між його членами та керує роботою з організації проведення конкурсу.

Члени організаційного комітету:

здійснюють організаційну роботу щодо проведення конкурсу;

забезпечують порядок проведення конкурсу;

сприяють висвітленню результатів конкурсу у фахових виданнях і засобах масової інформації.


VI. Журі конкурсу
6.1. Для визначення переможців конкурсу створюється журі, склад якого затверджується наказами районного (міського) відділу освіти, обласних, міських (міст Києва та Севастополя) управлінь освіти і науки, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за поданням Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.

6.2. До складу журі конкурсу можуть входити вчителі, які мають значний досвід практичної та наукової діяльності в системі освіти, володіють умінням експертної оцінки нормативних і методичних матеріалів, фахівці відповідного профілю з числа науково-педагогічних працівників академічних, наукових установ та організацій, вищих навчальних закладів, представники Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук.

Кількість членів журі може бути від 7 до 15 осіб.

6.3. Голову, заступника і відповідального секретаря журі 3-го туру конкурсу обирає організаційний комітет і затверджує своїм протоколом.

6.4. Голова журі:

організовує порядок проведення конкурсу;

забезпечує об’єктивність розгляду, оцінювання конкурсних робіт учасників.

6.5. Члени журі:

визначають критерії оцінювання конкурсних робіт та оприлюднюють їх;

оцінюють роботи, представлені на конкурс;

складають оціночні відомості.

6.6. Відповідальний секретар:

оформляє документацію конкурсу;

стежить за дотриманням порядку подання конкурсних робіт, своєчасним заповненням оціночних відомостей;

систематизує матеріали конкурсних робіт.

VIІ. Визначення переможців конкурсу

7.1. На підставі оціночних відомостей журі 3-го туру визначаються переможці конкурсу.

7.2. Переможцями конкурсу є учасники, які набрали за результатами 3-го туру найбільшу кількість балів.

7.3. Переможці конкурсу нагороджуються відповідними дипломами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, решта учасників – грамотами Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.

7.4. Результати конкурсу затверджуються наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та оприлюднюються в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, в часописі “Позакласний час”, на сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.
VІІІ. Фінансування конкурсу
Фінансування підготовки та проведення конкурсу здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів і за рахунок коштів, не заборонених законодавством України.

ІХ. Розповсюдження та публікація конкурсних робіт
Публікація та розповсюдження конкурсних робіт, що надійшли на конкурс, здійснюються Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти відповідно до чинного законодавства.

Директор департаменту

загальної середньої та дошкільної освіти О. В. Єресько
Додаток

до Положення про Всеукраїнський конкурс «Класний керівник року»

Анкета

учасника Всеукраїнського конкурсу

"Класний керівник року"

Прізвище, ім'я, по батькові ____________________________________

Дата і місце народження ______________________________________

Місце проживання __ _ телефон, е-mail__________________________________________________

______________________________________________________________

Паспортні дані (серія, номер, ким і коли виданий, адреса місця реєстрації) ______________________________________________________________ ______________________________________________________________

Які навчальні заклади Ви закінчили, у якому році, спеціальність за дипломом __________________________________________________

Місце роботи (повна назва, телефон) ___________________________

Стаж роботи: загальний ______________________________________

у тому числі педагогічний ____________________________________

8. Кваліфікаційна категорія _____________________________________

9. Звання _____________________________________________________

10. Державні нагороди, відзнаки (обов'язково вказати рік нагородження) ______________________________________________________________

11. Клас, у якому Ви є класним керівником _________________________

12. Мова викладання ________________________________________

13. Проблема (тема), над якою працюєте___________________________

14. Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються

______________________________________________________________
15. Ваше педагогічне кредо_________________________________

______________

_____________

(число, місяць рік) (підпис)



Основні орієнтири виховання учнів 5 - 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

(За матеріалами наказу МОНМС №1243 від 31.10.2011р.)
Виховний простір розвитку особистості
Головне завдання сьогоднішньої практики — створення виховного простору. Виховний простір — це не тільки середовище, а й духовний простір учня і педагога, це простір культури, що впливає на розвиток особистості. У ньому має бути представлений весь спектр цінностей культури і культурних форм життя. Це простір соціальних, культурних, життєвих виборів особистості, котра самореалізується у різних виховних середовищах (академічне середовище, клубне, середовище творчих майстерень тощо).

Основні вимоги до створення виховного простору:



  • психологізація як здатність враховувати у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на дитину й одночасно творити духовно-творче розвивальне середовище, нейтралізуючи негативні з них та посилюючи позитивні;

  • відкритість до соціуму, діяти у співпраці з сім'єю, громадськістю;

  • залучення дітей до розв'язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем, формувати досвід громадянської поведінки;

  • розвиток творчого потенціалу всіх суб'єктів навчально-виховного процесу;

  • спонукання школярів до самостійного розв'язання власних життєвих проблем у нестабільному суспільстві;

  • життєтворчість як здатність забезпечити дитині можливість облаштувати власне життя, творити колективні та міжособистісні взаємини;

  • педагогічна культура вчителів і вихователів, невід'ємними особливостями якої є людяність, інтелігентність, толерантність, розуміння, здатність до взаємодії;

  • педагогічний захист й підтримка дітей у розв'язанні їхніх життєвих проблем та в індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної недоторканності та безпеки;

  • самореалізація людини в особистісній, професійній та соціальній сферах її життєдіяльності.

Педагогічне спілкування має спиратись на передову, прогресивну мораль – гуманістичну, в основі якої лежить демократизм, розумність, природність, ми відводимо першочергове місце принципу гуманізму. Він передбачає визнання того, що людина – найвища цінність на Землі; передбачає опору на особистість, яка здатна до самореалізації, самовдосконалення; розглядає самоцінність особистості як результат її власного саморозвитку, самовиховання. У спілкуванні – це вміння знайти гідне, схвальне, добре в іншій людині, вміння цінувати в інших індивідуальне, неповторне.

В основі педагогічного спілкування лежить плюралізм. Він полягає у вмінні і можливості толерантно ставитись до світогляду, переконань, позицій, думок і почуттів інших людей, не ображати, не принижувати їх гідності, визнавати, що кожна людина може змінитись, якщо вона помиляється, має можливість морального зростання. Це терпимість, толерантність, яка допомагає гуманізувати міжособистісні стосунки, робить їх людяними, природніми, невимушеними, доброзичливими; це передумова для плідного співробітництва між людьми, визначальна умова для реалізації плюралізму думок, встановлення діалогу; це й гуманне ставлення до представників інших традицій і моральних звичок, вірувань.


ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ
Основна школа
Підлітковий вік — складний відповідальний період становлення особистості (за Л.І. Божович, це період другого народження особистості), в якому формується соціальна спрямованість і моральна свідомість: моральні погляди, судження, оцінки, уявлення про норми поведінки, запозичені у дорослих. Шлях оволодіння ними відбувається через реальні стосунки, через оцінку їхньої діяльності дорослими. Наприклад, не одразу підлітки усвідомлюють, що волю загартовує і навчання, що відкрите визнання своїх помилок свідчить про сміливість, що усвідомлення своєї провини — крок до відповідальності. Знання моральних норм та еталонів взаємин розуміють не завжди глибоко, важко сприймають моральний релятивізм, тому оцінки вчинків інших категоричні, безкомпромісні. Моральні переконання ще не є нестійкими, проте вони стають специфічними мотивами поведінки. З'являються власні погляди, оцінки, які можуть швидко змінитись, але й протилежну точку зору підліток буде відстоювати так само пристрасно, як й іншу.

Важливі зміни відбуваються у мотиваційній сфері: потреба в самоповазі, в самоствердженні, у визнанні товаришів, у позитивному ставленні з боку друзів. З'являється орієнтація на майбутнє: мрії, ідеали, перспективні плани, віддалена мета. Проте для підлітка характерна й відмова від поставленої мети всупереч її об'єктивній значущості, бо воля ще слабка. Підлітки частіше діють за найбільш сильним мотивом, власною ж поведінкою вони ще не володіють, і самі визнають відсутність у себе вольових якостей.

Завданням педагогів є розвиток у підлітків вольової поведінки, використовуючи для цього емоційно привабливі цілі, підтримуючи їх наміри й уявлення про можливість досягти власного рівня домагань. У підлітків у вольовому акті ще слабко представлена виконавська частина. Очима підлітків основною причиною їх неуспішності у школі є лінощі. Практика свідчить, що не менше значення має забезпечення пізнавальної мотивації, розвиток інтересів. Для підлітків є характерною легкість виникнення переживань, емоційної напруги, їм важко стримувати свої радість, горе, образу, гнів. їхні емоції відрізняються ригідністю — інертністю, негнучкістю, навіть тенденцією до самопідтримування. Підлітки "купаються" у власному горі чи в почутті провини. Вони відчувають задоволення від будь-яких переживань, відчувають потребу в сильних емоційних насиченнях. Суперечливі прагнення, які виникають досить часто, ще більше підсилюють загальний емоційний фон, що призводить до виникнення стану афекту. Афективний стан може бути досить тривалим і виникати з незначного приводу. Треба вчити підлітків володіти своїми емоціями, усвідомлювати їх, говорити про них, виявляти у культурних формах.

Відбувається інтенсивний розвиток самосвідомості: виникає інтерес до свого внутрішнього світу, що веде до поглиблення та ускладнення процесу самопізнання. Підліткова рефлексія спрямована на розуміння самого себе, особлива увага приділяється власним якостям особистості, тому підвищується чутливість до оцінок з боку оточуючих, виникає орієнтація на реальні досягнення. Рефлексія відкриває недосконалість "Я", що глибоко та гостро переживається. Найбільший сплеск рефлексивності в учнів 7-8-х класів. Зростає критичність з приводу власних недоліків, наприклад, вже в 6 класі з'являються діти, які вважають себе нездібними до жодного з предметів.

Моральна мотивація ще не є стійкою, тому підліток легко піддається навіюванню, таким формам соціальної поведінки, які роблять його дорослим у власних очах.

Образи "Я", які створює у своїй свідомості підліток, дуже різноманітні: це фізичне "Я" (уявлення про свою зовнішність), психічне "Я" (про риси характеру, про свої здібності тощо). Але ставлення до всіх цих рис свого "Я" залежить від системи цінностей, яка формується завдяки впливу членів своєї сім'ї та ровесників. Саме тому одні гостро переживають відсутність зовнішньої краси, а інші — фізичної сили, дехто всю увагу спрямовує на підвищення результатів у спортивних видах діяльності. Образ "Я" ще нестабільний, уявлення про себе рухливе. Іноді випадкова фраза, комплімент або посмішка надовго порушують спокій душевного життя підлітка.

З образом "Я" пов'язана самооцінка. Для підлітка важливо знати не тільки, який він є, але й наскільки значущими є його індивідуальні особливості для оточуючих, а тому й для самого себе. Постійно відбувається порівняння: "Я такий, як усі" або "я не такий, як усі". В ідеалі самооцінка повинна складатися з порівняння самого себе сьогоднішнього з самим же собою, але учорашнім: "Я вчора і я сьогодні, а яким я стану (повинен стати) завтра?". Це складно, проте ефективно. Самооцінка має загальний характер та ще й занижена: підлітки перебільшують свої недоліки, успіхи дещо занижують. Але за заниженою самооцінкою може ховатись високий рівень домагань, на основі чого розвивається феномен "дискомфорт успіху". Підліток, маючи таку самооцінку, знецінює досягнення своїх ровесників, радіє їхнім невдачам. Така конфліктна самооцінка виникає за умови завищених вимог з боку батьків, або песимістичних уявлень про можливості свого сина чи доньки. У підлітка тоді виникає сильна реакція навіть на справедливі зауваження. Він шукає зовнішні причини для виправдовування своїх реальних невдач або тих, що прогнозуються. Такий "афект неадекватності" вимагає пошуку психологічного захисту у вигляді знецінення успіхів інших. Висока самооцінка повинна поєднуватись із здатністю диференційовано оцінювати свої досягнення і водночас бачити недоліки та перспективи покращення результатів за рахунок усунення недоліків.

Підлітки адекватно оцінюють товаришів, але завищують свою самооцінку. Загальне позитивне ставлення до себе, до своїх можливостей повинно залишатися незмінним, а недоліки — сприйматись як тимчасові, які можна усунути.

Самооцінка поступово емансипується від оцінок оточуючих і набуває все більшого значення як регулятор власної поведінки.

Крім реального "Я" виникає і "Я-ідеальне". Якщо рівень домагань високий, а свої можливості усвідомлюються недостатньо, тоді "Я-реальне" буде дуже відрізнятися від "Я-ідеального". Такий стан веде до невпевненості в собі, а в поведінці це виявиться в образливості, впертості, навіть агресивності. Якщо "Я-ідеальне" сприймається досяжним, воно спонукає до самовиховання, здійснення якого сприяє розвитку саморегулювання. Саморегулювання вміщує в собі вільну постановку мети та вибір засобів її досягнення. Деякі підлітки (3%) розробляють навіть програму самовдосконалення, але не всі мають силу волі та наполегливість, щоб здійснити її. Здатність ставити мету, усвідомлювати засоби її досягнення, використовувати свої можливості, передбачати результати є показником високої зрілості особистості, що з'явиться пізніше. В учнів основної школи виникає потреба в життєвому самовизначенні (закінчується 9 клас), спрямованості на майбутнє, визначенні свого життєвого шляху, майбутньої професії. Ця потреба конкретизується в новій соціальній позиції, яка розгортається на наступному віковому етапі.

Враховуючи вікові особливості учнів основної школи, у роботі з ними доцільно використовувати такі форми роботи:година спілкування, класні збори, година класного керівника, анкета думок, зустріч, відверта розмова, просвітницький тренінг, ярмарок солідарності, конкурс, гра-експрес, спартакіада народних ігор, родинне свято, родинна вітальня, рольова гра, вікторина, веселі старти та естафети, колективна творча справа (КТС) (жива газета, випуск газети, свято-презентація, усний журнал та інше), проект, школа етикету, операція, виставка-конкурс, ведення літопису класного колективу, фестиваль, колективне ігрове спілкування, похід, спартакіада, турнір, гра-анкета, колаж, ігрова програма, пошукова гра, акція (милосердя, благодійна, екологічна та інші), екологічна стежка, художня галерея, конкурс-ярмарок, виставка творчих робіт, трудовий десант, конкурс-інсценізація, конкурсна програма, інтелектуальна гра тощо.
Старша школа
Старший шкільний вік, що охоплює період розвитку дитини від 15 до 18 років, у віковій психології прийнято вважати старшим підлітковим віком. Одним із важливих аспектів психічного розвитку старшокласників є інтенсивне дозрівання, провідна роль у якому відводиться розвитку мислення. У цьому віці учні виявляють більше самостійності в заняттях, у них інтенсивно розвиваються моральні сили, формуються і визначаються риси характеру, відбувається становлення світогляду. Основною особливістю особистісного розвитку старшокласника є помітний розвиток самосвідомості, самооцінки, що грунтується на самостійному аналізі й оцінці власної діяльності, що не завжди через складність цього процесу є об'єктивними.

Старший шкільний вік є сенситивним у формуванні світогляду, виробленні стратегії життя, визначенні життєвих планів, формуванні вміння творити власну долю, активно відповідально та ефективно реалізувати громадянські права й обов'язки.

Разом з розвитком абстрактного й цілісного мислення в учнів старших класів відбувається перехід до вищих рівнів мовлення, виникає прагнення до його самовдосконалення, намагання зробити його більш виразним, точним. Старшокласники вже вільно користуються комп'ютером, інтернетом, енциклопедичними словниками, аналізують і зіставляють інформацію з різних джерел.

У старшокласників помітно розвивається самоспостережливість, вміння аналізувати поведінку. Для них характерне поглиблене усвідомлення психологічних процесів. Помітно зростають сила волі, витримка, наполегливість, самоконтроль. Інтереси стають зрілішими і водночас тривалішими, стійкішими, міцнішими. Розвиваються пізнавальні інтереси, зокрема — до самостійних видів навчальної роботи.

Пізнавальна діяльність учнів у старших класах характеризується новими вміннями і розвиненими здібностями, такими як: багатство словникового запасу, уміння розвивати допитливість, організувати сприйняття інформації та визначати нові ідеї, володіти достатнім обсягом інформації, застосовувати засвоєний матеріал за нових умов, критично мислити, розв'язувати складні проблеми, засвоювати причинно-наслідкові зв'язки, встановлювати приховані залежності зв'язків, інтегрувати й синтезувати інформацію, відрізняти незначні відмінності, досконало аналізувати ситуацію, передбачати наслідки, оцінювати процес і результати, міркувати, будувати гіпотези, застосовувати ідеї на практиці, узагальнювати та робити висновки.

Під час навчання у цей період виникають нові мотиви професійного та життєвого самовизначення. Старшокласники, визначаючи систему цінностей, керуються планом свого індивідуального розвитку та соціальною значимістю життєвих цілей. Соціальні мотиви старшокласників стають більш диференційованими і дієвими, що зумовлює використання у роботі з ними таких форм роботи:диспут, брифінг, відверта розмова, етичний тренінг, ярмарок професій, конкурс, ділова зустріч, етичний тренінг, тестування, екологічний десант, турнір ораторів, моделювання розвивально-виховних ситуацій, музична вітальня, тематична дискотека, клуб веселих та кмітливих (КВК), шоу-програма, проект, благодійна акція, брейн-ринг, сократівська бесіда, телефон довіри, філософський стіл, складання індивідуальних програм саморозвитку, дебати, похід, екскурсія, бенефіс, колаж, бал, презентація, агітбригада, прес-шоу, теле-ревю, аукціон, десант, експедиція (фольклорна, краєзнавча та інші), вечір (поезії, пам 'яті та інші), круглий стіл, прес-конференція, фоторепортаж, мобільний консультаційний пункт, презентація-захист, інтернет-форум, відкрита кафедра, вернісаж:, творчий портрет, школа лідера, театральна вистава, мистецькі шкільні колективи (театральні, хорові, хореографічні), тематичний діалог, конкурс творчих робіт, проектна діяльність, поетична вітальня, бал, самотестування, публіцистична вистава, волонтерський рух учнівської молоді, експедиція, літопис класного колективу, конкурсна програма, вікторина, інтелектуальна гра, трудові загони, табори праці та відпочинку, шкільні лісництва, учнівські виробничі бригади.


ЗМІСТ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  1. Ціннісне ставлення до себе


Основна школа
Виховні досягнення
5-7 класи
Усвідомлення основних засад "Я-концепції" особистості:

- усвідомлення основних засад Я-образу, Я-концепції особистості;

- формування основ самопізнання, самооцінки;

- формування позитивного самоставленнядо дотримання норм етикету;

- конструктивний підхід до вирішення різних життєвих ситуацій;

- конструктивне вирішення життєвих проблем;

- готовність працювати над собою і своїми моральними якостями.
8-9 класи
Сформованість основних засад "Я-концепції" особистості:

- усвідомлення власної індивідуальності, неповторності;

- виховання самоповаги;

- формування емоційної культури;

- навичок самотворення, життєтворення;

- стремління до ідеалу.


Тематичний зміст виховної діяльності
5 клас
"Який Я? Яким я хочу бути? ", "Дужий той, хто самого себе перемогти може", "Посієш звичку – пожнеш характер", "Таланти і шанувальники", "В людині все має бути прекрасним", "Індивідуальні особливості людини", "Пізнай себе", "Презен­тація твого дня народження", "Бережи свій час".


6 клас
"Життя – найдорожчий скарб", "Чи щось без серця зрозумієш", "У пошуках власного ідеалу", "Стратегія прийняття моральних рішень", "Як долати труднощі і випробування", "Заздрісник сам собі ворог", "Життя не вічне – вічні цінності людські", "Вміння знаходити себе в суспільстві", "Характер людини: як він фор­мується", "Пізнай себе", "Світ моїх захоплень".
7 клас
"Образ мого "Я", "Я і мій характер", "Мої цінності", "Світ моїх почуттів", "Подивись на себе уважно", "Пізнай самого себе", "Я в колі сім'ї", "Яскраві події мого життя", "Господарочка", "Добродії", "Проведення одноден­ного походу з елементами орієнту­вання за допомогою компаса та карти", "Країна моїх мрій".

8 клас
"У згоді з самим собою", "Шлях до себе", "Як стати щасливим", "Уміти володіти собою", "3 чого починається пізнання", "Чи любиш ти себе?", "Яка людина заслуговує на повагу інших", "Ким бути і яким бути", "Створення життєвого проекту саморозвитку", "Світ моїх захоп­лень", "Фізична краса не постійна, а духовна - вічна", "Дозвілля та хобі, "Моє дозвіл­ля", "Таланти твої, Україно", "Якщо я буду...", "Вчитель - моє покликання", "Мій улюбле­ний учитель".

Тренінги "Кроки до успіху", "Я"- частинка Всесвіту", "Як подолати невдачу?", "Нао­динці із собою", "Сам собі вихователь", "Кодекс чесної особистості", "Шлях до себе".


9 клас
"Мій ідеал", "Бережи честь змолоду", "Пізнай себе - і ти пізнаєш світ", "Мої життєві принципи", "У колі симпатій", "Країна моїх мрій", "Вміння бути самим собою", "Як стати лідером?", "Без добрих справ немає доброго імені", "Про культуру почуттів", "Засоби профілактики травматизму і патологічних станів організму під час проведення туристсько-краєзнавчих подорожей".

Участь у шкільному та районному святі "День туризму", "Що таке самовиховання, самооцінка, самореалізація?", "Найскладніше - не відстоювати свою думку, а мати її", "Життя - це не ті дні, що минули, а ті, що запам'ятались", "Умій сказати, умій змовчати", "Хочеш бути щасливим - будь ним!", "Не говори, що знаєш, але знай, що говориш", "Бережи себе", "Здоров'я - скарб".


Старша школа
Виховні досягнення
Сформованість життєвих компетенцій:

- мої духовні закони;

- розуміння та реалізація "Я-концепції" особистості;

- імунітет до асоціальних впливів, готовності до виконання різних соціальних ролей;

- вміння орієнтуватися та адаптуватися у складних життєвих ситуаціях, розв'язувати конфлікти на основі принципів толерантності;

-навички самопізнання, самовизначення, самореалізації, самовдосконалення, самоствердження, самооцінки;

- особиста культура здоров'я;

- "Ні" шкідливим звичкам.


Орієнтовні теми для виховної діяльності
10 клас

"У кого немає в душі минулого, у того не може бути майбутнього", "Добра людина та, що робить добро, чи та, що не робить зла?", "Не зраджуй у дружбі, материнстві, батьківстві", "Правда життя", "Зупинимо СНІД, поки він не зупинив нас", "Знати, щоб жити!", "Сходинки фізичного розвитку", "Техніки і способи психічного впливу на соматичний стан організму", "Шлях до самореалізації, або як стати особистістю", "Відшукай себе серед інших", "Як подолати конфлікт?", "Я та інші", "Народжений бути унікальним", "Духовні потреби та ідеали мого "Я", "І буде син, і буде мати, і будуть люди на землі", "Життя - твій вибір", "Інтернет не лише твій друг", "Духовність і здоров’я".



11 клас
"Люби Україну - твою рідну землю", "Людина народжується для вічності", "Умій дати слово і його дотримати", "Добро і зло...", "Сходинками до вершини успіху", "Твоє майбутнє - в твоїх руках", "Дороги, які ми обираємо", "Зроби свій вибір на користь здоров'я", "Подбай про своє здоров'я сам!", "Ризики в Інтернеті", "Обов'язок. Відповідальність. Совість", "Право і мораль", "Інформація - запорука освіченості".

Проведення дводенної туристсько-краєзнавчої експедиції з використанням туристського спорядження та облаштуванням бівуаку (розбивання наметів, обладнання місця для вогнища, приготування їжі), "Моральний ідеал і його місце в житті людини", "Я - ідеальне", "Що таке щастя?", "Бережи честь з молоду", "Чи кожен може бути успішним", "Якщо я для себе, то навіщо я?", "Заговори, щоб я тебе побачив" (Сократ).




  1. Ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей.


Основна школа
Виховні досягнення

5-7 класи
Усвідомлення цінностей соціального спілкування:

- формування культури поведінки вдома, в школі, в громадських місцях;

- усвідомлення себе членом колективу;

- виявляти толерантність, ввічливість, повагу до оточуючих;

- формування уміння і навичок подолання конфліктів;

- соціальна шкода агресії і насильства;

- культура відпочинку, спілкування на відстані
8-9 класи
Засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей:

- здоров’я – найвища цінність;

- ціннісне ставлення до оточуючих людей;

- культура спілкування і мовленнєвий етикет;

- повага до батьків, сім’ї, родини;

- цінність здорового способу життя;

- формувати навички співжиття у колективі;

- готовність нести відповідальність за свої вчинки.

- неприйняття агресії і насильства
Орієнтовні теми для виховної діяльності
5 клас

"Відповідальність найкращий путівник у вчинках", "Дружба і її значення у житті людини", "Честь і гідність", "Співчуття – перший крок до людяності", "Культура поведінки у школі", "Чи вміємо ми відпочивати", "Щастя, коли тебе розуміють", "Мовленнєвий етикет", "Спілкування на відстані", "Почуття гумору і жарти", "Коли Юпітер гнівається", "Шануймо старших", "Що псує стосунки між людьми", "Про гостинність і гостей", "Турбота за інших людей – головний обов’язок у житті", "Вдячність".


6 клас

"Толерантність", "Чесний – ворогів не має", "Чи можна прожити без конфліктів", "Ми і наші вчителі", "Мовленнєвий етикет", "Чарівні слова", "Комп’ютер чи книга", "Я в Інтернеті", "Моє і чуже", "Дерево з коріння починається, а людина - з сім’ї", "Немає місця на землі, де б засуджували милосердя", "Чуйність і доброта – два крила, на яких тримається людство", "Точність – ввічливість королів", "Курінню- ні".


7 клас

"Моє спілкування з людьми", "Ставлення людини до людини", "Напитись з отчої криниці", "Моя сім’я", "Я в учнівському колективі", "Мій етикет", "Етикет у давнину і тепер", "Сучасний етикет у громадських місцях", "Шкідливі звички заважають усі", "Як протистояти насильству", "Школа виживання".



8 клас

"Мистецтво спілкування: коли яке слово мовити", "Як жити в мирі з людьми", "Добротою себе перевір", "Особистість і колектив", "Учіться любити", "Що таке СНІД", "Я і моя родина", "За правилами етикету", "Його ввічливість етикет", "Імідж сучасної людини", "Молодіжне дозвілля", "Твої вороги психоактивні речовини", "Як поводитись у складних життєвих ситуаціях", "Як долати агресивність".



9 клас
"Любов до ближнього — джерело величі людини", "Відкрийте чарівні двері добра і довіри", "Любов'ю дорожити вмійте", "Колектив починається з мене". "Цінності моєї родини", "Портрет мого колективу", "Я і ми". "Мої вчителі, старші друзі та наставники", "Жити — значить спілкуватися", "Культура користування мобільним зв'язком", "Я та інформаційно-комунікаційні технології", "Твоя інформаційна безпека", "Ризики в Інтернеті".

Старша школа
Виховні досягнення
Сформованість соціально-комунікативних компетенцій :

- єдність моральної свідомості та поведінки;

- вмотивованість до громадянського та особистісного самовизначення;

- готовність до моральних вчинків та доброчинної діяльності на засадах гуманного ставлення до людей;

- вільний моральний вибір;

- навички соціальної взаємодії та потреби допомагати іншим;

- реалізація якостей суб’єкта громадянського суспільства;

- збереження репродуктивного здоров’я;

- пріоритети подружнього життя, збереження та примноження сімейних традицій, забезпечення єдності поколінь;

- ґендерна культура.


Тематика змісту виховної діяльності
10 клас

"Що значить бути патріотом", "Чи варто завжди дотримуватись букви закону", "Свобода чи вседозволеність", "Моральні цінності громадянського суспільства", "Моральний ідеал і його місце в житті людини", "Моральна мотивація вчинку", "Моральні основи взаємин юнаків і дівчат", "Твоє репродуктивне здоров’я", "Моральні основи сім'ї", "Традиції моєї родини", "Сімейні реліквії", "Статева культура — основа сім'ї та усвідомлюваного батьківства", "Сім'я — основа держави", "Цінуй честь сім'ї", "Агресія та насильство в сім’ї", "Права та обов'язки дітей у шлюбно-сімейному законодавстві", "Пріоритети подружнього життя", "Громадянська та соціальна відповідальність у шлюбі", "Моя участь у вирішенні побутових та господарських питань у родині", "Дружна сім'я — першоджерело людського буття", "Моральна чистота стосунків між юнаком та дівчиною", "Чи кожна людина може бути щасливою?", "Чи кожен може бути успішним?", "Вечір бардівської пісні", "Чи може людина бути творцем свого щастя?", "Якщо я для себе, то навіщо я?", "Конверт дружніх запитань", "Насильство та як його уникнути", "Сучасне рабство", "Торгівля людьми".


11 клас

"Людське життя як найвища цінність", "Свобода та людська гідність – базові цінності особистості", "Чи все в житті стосується тебе?", "Ким бути і яким бути?", "Культура особистості, її здатність до сімейних відносин", "Духовні скарби народу", "Найстрашніші втрати — духовні", "Про віру, культуру, освіту", "Мистецтво жити гідно", "Що таке совість?", "Культура поведінки закоханих", "Милосердя в нашому житті", "Правила техніки мобільної культури", "Інформаційне суспільство України". "Я в реалі, я у віртуалі...", "Подорож мережею Інтернет", "Самовдосконалення", "Гармонізація суспільних, колективних і особистих інтересів", "Конфліктна ситуація: народження істини, а не загострення стосунків", "Взаєморозуміння. На чому воно грунтується?", "Естетика поведінки та етикет", "Інтелігентна людина: яка вона?", "У чому краса людини?", "Мобільна телефонія - цивілізоване спілкування", "Засоби масової інформації у демократичному суспільстві", "Світ та ІКТ", "Від рідного до чужого, від близького до планетарного", "Толерантне ставлення до всіх націй і народностей", "Загально­людські цінності: осмислення вічних істин", "Мир та злагода — головна умова існування Землі та людства", "Моральні ідеали та їх місце в житті сучасної молоді", "Людина. Доля. Душа", "Людина — невід'ємна частина природи, Всесвіту", "Відзначення днів матері, батька, сім'ї", "Літопис родо­воду", "Українська народна педагогіка про сім'ю". "Традиції моєї родини". "Сімейні реліквії", "Дружна сім'я - першоджерело людського духу". "Проблеми батьків та дітей", "Сучасні аспекти родинного виховання", "Духовна єдність поколінь", "Українська сім'я — основа міцності держави", "Права та обов'язки дітей у шлюбно-сімейному законодавстві", "Моя участь у вирішенні побутових та господарських питань в родині", "Моральна чистота стосунків між юнаком та дівчиною", "Громадянська та соціальна відповідальність у шлюбі", "Пріоритети подружнього життя", "Що впливає на втрату репродуктивного здоров’я", "Етика мобільного спілкування", "Ідеї гендерної рівності в системі ціннісних орієнтацій сучасної молоді", "ІКТ — миттєвий доступ до інформації і знань".




  1. Ціннісне ставлення до праці


Основна школа

5-7 класи

Виховні досягнення

Сформованість потреби в праці:

- уявлення про значущість усіх видів праці;

- уміння виконувати певні трудові дії, планувати, регулювати й контролювати трудову діяльність;

- навички самообслуговування, ведення домашнього господарства;

- вміння доводити справу до логічного завершення;

- уявлення про сучасний світ професій.
Тематичний зміст виховної діяльності
5 клас
"Як організувати себе", "Вчись учитись, щоб уміти трудитись", "Книга скаржиться! Книга дякує!", "Ціна твого підручника", "Місто веселих майстрів", "Даруйте радість людям", "У колективі немає чужої роботи", "Люди, які працюють поруч", "Професії мого роду", "Цінуймо хліб!", "Подарунок своїми руками".
6 клас
"Ціна однієї хвилини", "Що означає культура навчальної праці?", "Наші захоплення", "Професії наших батьків", "Школа вмілих господарів", "Господар і Господарочка", "Чи вмію я працювати?", "Мої досягнення", "Скільки у світі професій", "Допомагаємо батькам".
7 клас
"Як навчитись цінувати і розраховувати час?", "Чарівна краса вишиванки", "З магазину чи власними руками", "Бабусин рушник у сучасній оселі", "Мої обов'язки в родині", "Я це можу", "Трудова біографія моєї родини", "Усі професії важливі, обирай свою", "Чекаємо батьків з роботи", "Іграшки своїми руками".
8-9 класи
Кроки на шляху до професійного самовизначення:

- активно-позитивне ставлення до праці;

- знання про культуру праці в традиціях українського народу;

- сформованість таких якостей як цілеспрямованість, організованість, працьовитість та наполегливість у подоланні труднощів у всіх видах діяльності;

- значущість суспільнокорисної праці;

- вміння проектувати індивідуальну освітню траєкторію;

- уявлення про сучасний ринок праці.


Каталог: uploads -> images -> articles -> vuhovna
articles -> Тема 4 Публічне мовлення педагога
articles -> Експрес бюлетень фахової інформації для вчителів економіки серпень 2014
articles -> Інноваційні технології на уроках природничого циклу
articles -> Життя на фронті і в тилу. Ставлення населення до війни
articles -> Вінницької міської ради
articles -> 10 клас Альтернативна олімпіада зі світової літератури 2012 – 2013 н р. І. Тести з вибором однієї правильної відповіді
vuhovna -> Методичні рекомендації щодо планування роботи класного керівника. Планування виховної роботи з класним колективом


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка