Моніторинг законодавчої І нормативно-правової бази інноваційної діяльності в цілому І за стратегічними пріоритетними напрямами науково-технологічного розвитку та інноваційної діяльності в Україні за ІІІ кв. 2013 року Пояснювальна записка


- Про схвалення Концепції створення системи державної підтримки експорту України



Скачати 493.16 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації23.10.2016
Розмір493.16 Kb.
1   2   3

- Про схвалення Концепції створення системи державної підтримки експорту України

Кабінет Міністрів України; Розпорядження, Концепція від 01.08.2013 р. № 586-р

Розпорядженням схвалено Концепцію створення системи державної підтримки експорту України та доручено Міністерству економічного розвитку і торгівлі разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України план заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

Зазначено, що на даний час Україна здійснює зовнішньоторговельні операції з партнерами з-понад 200 країн світу, зокрема з країнами СНД, ЄС, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Африканського регіону, Близького та Середнього Сходу, Північної та Латинської Америки.

Водночас, існуюча роблема незбалансованості експорту України, в якому переважає продукція з низьким ступенем переробки, потребує з боку держави впровадження нових підходів до створення національної експортної політики, спрямованої на диверсифікацію експорту та збільшення в його структурі товарів з високою доданою вартістю.

Актуальними проблемами, що заважають повною мірою реалізувати експортний потенціал України, є, зокрема:

низька конкурентоспроможність вітчизняної продукції;

недостатній рівень інвестування в модернізацію та створення експортоорієнтованих виробництв;

відсутність механізму ефективного впровадження новітніх технологій;

недостатній розвиток та впровадження систем сертифікації, управління і контролю якості;

відсутність дієвої системи державної підтримки експортерів.

Метою Концепції є створення в Україні дієвої інтегрованої системи державної підтримки експорту, яка сприятиме успішній інтеграції вітчизняної економіки у світовий економічний простір.

Реалізувати Концепцію передбачається протягом 2013-2015 років.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Для розв’язання існуючих проблем буде сформовано комплекс заходів державного стимулювання експортерів, здійснення яких забезпечить створення сприятливих економічних, правових, організаційних та інших умов для збільшення і розширення експорту.

З метою формування та реалізації ефективної політики державної підтримки експорту необхідно забезпечити впровадження інституційних, організаційних, інформаційних, фінансових заходів, зокрема:

оптимізація товарної структури експорту у напрямі нарощення частки продукції з високим рівнем доданої вартості, зокрема шляхом стимулювання розвитку високотехнологічних та наукомістких виробництв;

запровадження механізму державної фінансової підтримки експортної діяльності (кредитування, гарантування та страхування експорту);

забезпечення комплексної інформаційної підтримки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

формування механізму впровадження результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок та налагодження випуску нових видів вітчизняної продукції з метою її експорту на зовнішній ринок;

покращення умов для залучення інвестиційних коштів з метою модернізації експортоорієнтованих виробництв;

надання державної підтримки вітчизняним товаровиробникам для участі у міжнародних виставково-ярмаркових заходах;

розвиток та впровадження систем сертифікації, управління і контролю якості;

стимулювання розвитку виробництва та експорту продукції високотехнологічних галузей України, зокрема авіабудування, суднобудування, оборонно-промислового комплексу, космічної галузі тощо;

Реалізація Концепції дасть змогу забезпечити формування системи державної підтримки експорту України, функціонування якої сприятиме розвитку експортоорієнтованих виробництв, підвищенню рівня якості та конкурентоспроможності української продукції, яка експортується, покращенню позицій національних виробників на перспективних світових ринках, збільшенню зовнішньоторговельного обороту товарів та послуг.

Фінансування заходів, спрямованих на реалізацію Концепції, здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел.
ІІ Нормативно-правові акти, прийняті у ІІІ кварталі 2013 року за стратегічними напрямами інноваційного розвитку
Освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії (п. 1 стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні);
Постанови Кабінету Міністрів України
- Про затвердження Порядку видачі, використання та припинення дії гарантії походження електричної енергії для суб’єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії

Кабінет Міністрів України; Постанова, Порядок, Форма типового документа від 24.07.2013 р. № 771

Цей Порядок визначає механізм видачі, використання та припинення дії гарантії походження електричної енергії для суб’єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) (далі - альтернативні джерела енергії).

Гарантія видається Держенергоефективності на обсяг відпущеної в електричну мережу електричної енергії за операційний період для кожної установки окремо та на кожний вид альтернативного джерела енергії.

Строк дії гарантії - 12 місяців з дня видачі.

Гарантія може бути використана виробником для:

надання інформації кінцевим споживачам продукції, під час вироблення якої була використана електрична енергія, вироблена з альтернативних джерел енергії;

статистичної звітності.

Гарантії видаються для генеруючих установок, зареєстрованих в електронному реєстрі, який створюється та ведеться Держенергоефективності з урахуванням вимог законодавства щодо забезпечення електронного документообігу та захисту інформації в інформаційних системах.


Розпорядження Кабінету Міністрів України

- Про затвердження плану заходів щодо виконання регіональних та місцевих програм підвищення енергоефективності
Кабінет Міністрів України; Розпорядження, План, Заходи від 24.07.2013 р. № 669-р

Ропорядженням схвалено План заходів щодо виконання регіональних та місцевих програм підвищення енергоефективності, серед яких:

1. Забезпечити формування переліку енергозатратних об’єктів, що є пріоритетними для регіону та потребують здійснення енергоефективних заходів, з урахуванням строку їх окупності, даних енергетичних паспортів об’єктів та обсягу споживання ними енергоресурсів, визначеного за результатами моніторингу, з метою включення відповідних енергоефективних проектів до регіональних та місцевих програм підвищення енергоефективності. Щороку до 1 травня.

2. Забезпечити за погодженням з Держенергоефективності перегляд та актуалізацію розроблених регіональних і місцевих програм підвищення енергоефективності в частині доповнення їх заходами, що передбачають:

стимулювання населення до здійснення енергоощадних заходів;

економію бюджетними установами традиційних паливно-енергетичних ресурсів за рахунок зменшення обсягу їх споживання та використання відновлюваних джерел енергії;

залучення органами місцевого самоврядування інвестицій та кредитних коштів для реалізації енергоефективних проектів. Щороку до 20 серпня.

3. Забезпечити проведення моніторингу виконання регіональних і місцевих програм підвищення енергоефективності, зокрема підготувати та подати Держенергоефективності для узагальнення у п’ятнадцятиденний строк інформацію про результати реалізації енергоефективних проектів і застосування комплексного підходу до здійснення енергозберігаючих заходів з урахуванням економічних і технологічних прогнозних розрахунків результатів здійснення таких заходів та ефективного використання коштів. Кожного півріччя до 10 числа другого місяця, що настає за звітним періодом.

4. Забезпечити популяризацію успішного досвіду регіонів у вирішенні проблемних питань підвищення енергоефективності шляхом проведення:

інформаційних кампаній в засобах масової інформації стосовно залучення фінансових ресурсів для здійснення енергозберігаючих заходів, висвітлення результатів реалізації пілотних енергоефективних проектів;

семінарів і тренінгів для представників облдержадміністрацій, заінтересованих органів виконавчої влади з питань впровадження механізмів використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива у суспільному виробництві та житлово-комунальному господарстві. Щороку.
Освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки (п. 2 стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні);

Закони України

- Закон України від 05.09.2013 р. № 439-VII "Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки"

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Законом визначено, що потребує розв’язання проблема, якою є значна диспропорція між рівнем космічного потенціалу та його впливом на результати вирішення актуальних загальнодержавних і суспільних завдань.

Мета затвердженої Програми полягає у підвищенні ефективності використання космічного потенціалу для вирішення актуальних завдань соціально-економічного, екологічного, культурного, інформаційного і науково-освітнього розвитку суспільства, забезпечення національної безпеки та оборони, захисту геополітичних інтересів держави.

Проблему передбачається розв’язати шляхом удосконалення механізму формування державного замовлення, запровадження державно-приватного партнерства та забезпечення інвестиційної привабливості космічної діяльності в результаті:

задоволення суспільних потреб у сфері дистанційного зондування Землі, а також супутникових навігаційних і телекомунікаційних послуг;

розширення присутності вітчизняних підприємств на світовому ринку космічних послуг, забезпечення доступу в космос;

проведення наукових космічних досліджень, прикладних наукових досліджень з питань створення перспективних зразків ракетно-космічної техніки та передових технологій, реалізації престижних національних проектів, а також виконання науково-освітніх програм;

прискорення темпів розвитку ракетно-космічної техніки та підвищення її конкурентоспроможності;

поглиблення міжнародного співробітництва.

Основними завданнями Програми є:

забезпечення розвитку космічних технологій та їх інтеграції до реального сектора національної економіки і сфери національної безпеки та оборони:

- здійснення дистанційного зондування Землі з космосу;

- удосконалення космічних систем телекомунікації та навігації;

- провадження космічної діяльності в інтересах національної безпеки та оборони;

проведення наукових космічних досліджень;

удосконалення ракетно-космічної техніки і технологій її виготовлення:

- створення космічних комплексів;

- забезпечення промислово-технологічного розвитку;

поглиблення міжнародного співробітництва.

Виконання Програми забезпечить:

формування космічної системи спостереження Землі та геофізичного моніторингу "Січ" з космічним сегментом, наземним комплексом управління та наземним інформаційним комплексом і її ефективну експлуатацію;

сприяння створенню, експлуатації та комерційному використанню Національної супутникової системи зв’язку "Либідь";

експлуатацію, а також сприяння комерційному використанню Системи координатно-часового та навігаційного забезпечення, створення регіональних навігаційно-інформаційних систем, надання високоточної навігаційної інформації користувачам в Україні та за її межами;

гарантоване оперативне надання державним органам, що здійснюють повноваження у сфері національної безпеки та оборони (за їх замовленням), послуг космічного зв’язку та ретрансляції даних, координатно-часового та навігаційного забезпечення, розповсюдження інформації, що надходить із супутників дистанційного зондування Землі, і розроблення сучасних технологій її спеціального використання, створення багатофункціональних технічних засобів спеціального використання, модернізацію і підтримку експлуатації системи контролю та аналізу космічного простору;

проведення наукових космічних досліджень з астрофізики, космічної біології і матеріалознавства у межах національних та міжнародних проектів, проведення за ініціативою українських вчених космічного експерименту з дослідження іоносфери "Іоносат-Мікро", створення наукових приладів для участі в міжнародних наукових експериментах та модернізацію радіотелескопа РТ-70, виконання науково-освітніх програм та створення університетського (молодіжного) наносупутника, виконання перспективних наукових програм;

штатну експлуатацію космічного ракетного комплексу "Циклон-4" з пускового центру Алкантара (Федеративна Республіка Бразилія), створення умов для запуску космічних апаратів в інтересах космічних програм України, Федеративної Республіки Бразилія і третіх сторін;

започаткування робіт із створення перспективної ракетно-космічної техніки (ракета-носій, транспортні космічні засоби для освоєння траси "Земля - Місяць", реактивні рушійні установки на екологічно чистих компонентах палива, космічні апарати дистанційного зондування з радіолокатором із синтезованою апертурою антени і оптичним сканером, системи управління для ракет-носіїв і космічних апаратів, прилади службової бортової апаратури космічних апаратів), а також визначення напрямів подальшого розвитку систем виведення космічних апаратів на орбіту;

виконання комплексу робіт з розвитку перспективних технологій створення ракетно-космічної техніки та нових матеріалів;

реалізацію ефективної кадрової політики, розвиток системи підготовки та перепідготовки кадрів, зокрема системи їх стажування за кордоном;

сприяння комерційній експлуатації ракет-носіїв "Циклон-4", "Зеніт-2SLБ", "Зеніт-3SLБ" ("Наземний старт"), "Зеніт-3SL" ("Морський старт"), "Дніпро";

розвиток співробітництва з Російською Федерацією, країнами Європейського Союзу, Федеративною Республікою Бразилія, Канадою, Республікою Білорусь, США, Республікою Казахстан та країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону, а також активізацію здійснення заходів щодо співробітництва з країнами Балтійсько-Чорноморського регіону;

здійснення заходів щодо розширення співпраці України з Європейським космічним агентством, активну участь держави у роботі міжнародних форумів та організацій, у тому числі системи ООН, з питань космічної діяльності та мирного освоєння космічного простору;

здійснення комплексу заходів, спрямованих на зміцнення позиції українських експортерів продукції космічної промисловості на світовому ринку;

гармонізацію національних стандартів у галузі створення ракетно-космічної техніки з міжнародними та європейськими і запровадження визнаних на міжнародному рівні систем сертифікації, метрологічного забезпечення та управління якістю.

Ефективність виконання Програми визначається за такими показниками:

у сфері економіки:

- отримання комерційного (прямого) доходу в обсязі орієнтовно 2,5 млрд гривень;

- отримання непрямого доходу в обсязі орієнтовно 3,24 млрд гривень;

у соціальній сфері:

- розширення можливості доступу громадян до сучасних інформаційних технологій;

- посилення в суспільстві інтересу до проблем дослідження космосу;

- підвищення серед молоді престижу науково-технічної діяльності;

- розширення можливостей для наукових працівників щодо інтеграції у світову систему наукових досліджень;

- збільшення співвідношення між середньою заробітною платою на підприємствах, що підпорядковані Державному космічному агентству України (ДКА), та в державі до 1,2;

- збільшення кількості робочих місць до 1250;

у сфері екології - підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів інформації щодо екологічного стану навколишнього природного середовища.
Технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу

(п. 4 стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні)
Закони України
- Закон України від 03.09.2013 № 425-VII Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини

Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

Цей Закон визначає правові та економічні основи виробництва та обігу органічної сільськогосподарської продукції та сировини, заходи контролю та нагляду за такою діяльністю і спрямований на забезпечення справедливої конкуренції та належного функціонування ринку органічної продукції та сировини, покращення основних показників стану здоров’я населення, збереження навколишнього природного середовища, раціонального використання ґрунтів, забезпечення раціонального використання та відтворення природних ресурсів, а також гарантування впевненості споживачів у продуктах та сировині, маркованих як органічні.

Законом визначено принципи виробництва, зберігання, перевезення та реалізації органічної продукції (сировини) (ст. 4):

- загальні, серед яких:

3) раціонального використання природних ресурсів, забезпечення їх належного використання та відтворення;

4) відмови від використання генетично модифікованих організмів та продукції з них;

9) використання у виробництві процесів, що не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, здоров’ю людей, рослинам, здоров’ю та благополуччю тварин.

- спеціальні, зокрема:

1) забезпечення збереження та відтворення родючості ґрунтів, стійкості ґрунтів та біологічного розмаїття ґрунтів методами, які оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин для рослин;

3) переробки відходів та супутніх продуктів рослинного та тваринного походження для подальшого використання у виробництві продукції рослинного та тваринного походження;

4) врахування місцевого або регіонального екологічного стану територій під час вибору категорії продукції для виробництва;

12) збереження біологічного розмаїття природних водних екологічних систем, безперервної охорони водного середовища та якості навколишніх водних та поверхневих екологічних систем при виробництві продукції рибальства.

Державна політика у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) спрямована на створення сприятливих умов, зокрема, для:

3) розвитку внутрішнього ринку органічної продукції та задоволення потреб споживачів в асортименті органічної продукції;

4) виробництва органічної продукції високої якості;

5) охорони довкілля, відтворення і раціонального використання природних ресурсів, охорони здоров’я населення;

7) впровадження економічного стимулювання виробництва та реалізації органічної продукції (сировини), а також інших заходів, спрямованих на здешевлення та підвищення якості органічної продукції та сировини вітчизняного виробництва;

8) здійснення державного нагляду (контролю) під час виробництва, переробки, маркування, перевезення, зберігання та обігу органічної продукції (сировини);

9) відшкодування збитків, завданих порушенням цього Закону та пов’язаних з ним законодавчих актів.

Державну політику у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) здійснюють Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади відповідно до законодавства.
Постанови Кабінету Міністрів України

- Про затвердження Положення про мережу випробувальних лабораторій з визначення вмісту генетично модифікованих організмів у продукції
Кабінет Міністрів України; Постанова, Положення від 11.07.2013 р. № 700

Постановою затверджено Положення про мережу випробувальних лабораторій з визначення вмісту генетично модифікованих організмів у продукції (далі- Положення)


Положення встановлює загальні засади та основні завдання мережі випробувальних лабораторій з визначення вмісту генетично модифікованих організмів у продукції (далі - випробувальні лабораторії).

Мережею випробувальних лабораторій є система установ, яка створена центральними органами виконавчої влади, відповідальними за виконання Закону України “Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів”.

Основним завданням випробувальних лабораторій, які входять до мережі випробувальних лабораторій, є визначення шляхом проведення необхідних випробувань та досліджень вмісту генетично модифікованих організмів та/або продуктів їх переробки у продукції, зокрема зерні, насінні сільськогосподарських культур, плодоовочевій продукції, виноматеріалах, тютюні, садивному матеріалі, харчових продуктах, кормах, кормових добавках, косметичних засобах, лікарських засобах та ветеринарних препаратах, а також інших видах продукції, які містять генетично модифіковані організми та/або отримані з їх використанням.

Фінансування випробувальних лабораторій здійснюється за рахунок джерел, не заборонених законодавством.


Розпорядження Кабінету Міністрів України

- Про схвалення Концепції розвитку агролісомеліорації в Україні


Кабінет Міністрів України; Розпорядження, Концепція від 18.09.2013 р. № 725-р

Розпорядженням схвалено Концепцію розвитку агролісомеліорації в Україні

Міністерству аграрної політики та продовольства разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади передбачено внести у тримісячний строк в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проект плану заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

Проблемою є неефективний захист сільськогосподарських угідь захисними лісовими насадженнями лінійного типу.

Метою Концепції є визначення напрямів інституційних змін і вдосконалення законодавства, що забезпечить оптимізацію площ захисних лісових насаджень лінійного типу за зональним принципом, ефективне господарювання в них і стане екологічною передумовою для збалансованого розвитку агроландшафтів. Це дасть змогу розв’язати проблеми захисту ґрунтів від деградації та забруднення, підвищення врожайності сільськогосподарських культур, збільшення обсягу виробництва екологічно безпечної продукції, забезпечення продовольчої безпеки держави, збереження ландшафтного і біологічного різноманіття, створення екологічно безпечних умов проживання населення.

Розв’язання проблеми за умови фінансування з державного бюджету, місцевих бюджетів та за рахунок коштів інвесторів передбачає внесення відповідних змін до нормативно-правових актів, врахування у державних цільових програмах у сфері лісового господарства, охорони і захисту земель питання оптимізації площ захисних лісових насаджень лінійного типу за зональним принципом. Це дасть змогу спрямувати кошти державного бюджету на охорону найуразливішої частини сільськогосподарських угідь - орних земель.

Концепцію передбачається реалізувати протягом 2014-2025 років.

Застосування основних концептуальних положень агролісомеліорації забезпечить значний еколого-економічний ефект - як прямий (підвищення врожайності, додаткове зволоження території, охорона земель від ерозії тощо), так і опосередкований (збільшення біологічного різноманіття, покращення умов існування фауни та проживання місцевого населення, зниження рівня захворюваності тощо), а за умови створення захисних лісових насаджень різних просторово-цільових форм у повному обсязі - забезпечить активний вплив на регіональні мікрокліматичні умови.

Реалізація Концепції дасть змогу, зокрема:

підвищити стійкість біологічної компоненти агроландшафтів до негативного впливу;

забезпечити фільтрацію та очищення поверхневого стоку від шкідливих інгредієнтів шляхом переведення його з використанням захисних лісових насаджень лінійного типу у підґрунтовий;

зберегти біологічне та ландшафтне різноманіття, посилити інтенсивність процесів природного відтворення агроландшафтів;

зменшити забруднення ґрунтів хімічними сполуками;

забезпечити додатковий обсяг поглинання вуглецю захисними лісовими насадженнями лінійного типу;

підвищити ефективність впровадження державних екологічних програм, пов’язаних з покращенням стану навколишнього природного середовища.

Реалізація Концепції повинна здійснюватися за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, передбачених законодавством.

Обсяг фінансування, склад матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей державного та місцевих бюджетів.

Широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища (п. 6 стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні);
Закони України

-Закон України від 04.07.2013 р. № 422-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм

Цей Закон набирає чинності з 1 вересня 2013 року, крім підпункту 2 пункту 1 (щодо змін до підпункту 14.1.83 пункту 14.1 статті 14), підпункту 3 пункту 1 (щодо змін до підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14), пункту 2 (щодо змін до пункту 157.11 статті 157), пункту 8 (щодо змін до пункту 335.2 статті 335), пункту 9 (щодо змін до статті 337), пункту 10 (щодо змін до підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення") Податкового кодексу України) розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 числа місяця, що настає за місяцем (кварталом), в якому опубліковано цей Закон.

Законом внесено зміни до статті 246-1 Податкового кодексу України, яку доповнено таким змістом:

"Стаття 246-1. Ставки податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів

246-1.1. Ставки податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів:



Вид транспортного засобу

Ставка податку, гривень

Транспортні засоби, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, та кузови до них, що класифікуються за кодом товарної підпозиції 8707 10 згідно з УКТ ЗЕД, за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10, ввезені на митну територію України "для промислового складання" транспортних засобів відповідно до Митного тарифу України

5500

Транспортні засоби, що класифікуються за кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД

11000

Постанови Кабінету Міністрів України





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка