Мотивація і рефлексія як важливі етапи уроку біології



Скачати 157.62 Kb.
Дата конвертації22.11.2018
Розмір157.62 Kb.
#66042
Мотивація і рефлексія як важливі етапи уроку біології
В.Сухомлинський писав: «Найтонші джерельця, з яких наповнюється ріка єдності навчання й виховання — це бажання дитини вчитися. Але як же відкривати оті джерельця, як зробити, щоб вони не замулилися? Чим попередити тривожне явище, з яким, на жаль, часто доводиться стикатися нам, педагогам: скажімо, дитина несла до школи вогник жаги до знань, але він хутко згас, нато­мість народився найстрашніший, найлютіший ворог навчання — байдужість?»

Сьогодні перед учителем передусім стоїть завдання задіяння в навчанні таких ресурсів, які пробуджуватимуть і підтримуватимуть в учнів інтерес до пізнання нового. У цих умовах великого значення набуває мотивація як важливий компонент освіти. Від мотивації школяра залежить його успішність, глибина й міцність знань, бажання і здатність навчатися протягом усього життя.

Не менш важливим етапом уроку є рефлексія. Рефлексія - це педагогічна проблема, шляхи розв'язання якої полягають у формуванні потреб і мотивів самопізнання, навчанні людини способів самопізнання, розвитку у неї здатності до ідентифікації і рефлексії, здатності підвищувати рівень самоповаги, самосхвалення, долати страхи і вибудовувати захисти тощо. Вдале поєднання мотивації та рефлексії на уроці підвищує його ефективність.
Уроки біології, 6 клас

Тема: «Одноклітинні організми»
Тема. Евглена зелена, амеба, інфузорія – одноклітинні тварини (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі)

Мета: формувати знання учнів про одноклітинних твариноподібних організмів – амебу та інфузорію; ознайомити учнів із загальними ознаками представників підцарства Найпростіші, із середовищем їх існування, будовою, процесами життєдіяльності та значенням у природі; розкрити поняття «еукаріоти», «псевдоніжки», «циста», «травна вакуоля», «скоротлива вакуоля», «порошиця»; сформувати в учнів знання про принципи функціонування найпростіших організмів; розвивати розумові здібності та пізнавальний інтерес, спостережливість; вміння виділяти головне, порівнювати та аналізувати організми згідно одноклітинності і багатоклітинності; уміння співставляти процеси життєдіяльності одно- і багатоклітинних; розвивати увагу, мислення, уяву та уміння робити висновки; удосконалювати творчі здібності, формувати комунікативні якості; виховувати інтерес до знань, бережливе ставлення до оточуючого середовища і особливо до невидимих оку тварин та рослин; сприяти розумінню єдності походження представників різних царств, відповідальність за результати своєї праці; бажання встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до всього живого як унікальної частини біосфери.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

«Дивлюся я на них… так і здається, що ці мереживні сплетіння не частина живих істот, а найтонші ювелірні вироби, призначені прикрашати вбрання морських принцес. Розмаїття їх форм невичерпне: в обрисах їх скелетів-оболонок дотримано таку правильність малюнка, немов ці мистецькі вироби вийшли з рук найліпших майстрів» (П. Васильківський).



  • Про яких тварин писав П. Васильківський?

Послухайте підказку від Левенгука, яку він залишив у своїх «Філософських записках»: «Після всіх спроб дізнатися, які сили в корені хріна діють на язик і викликають його роздратування, я поклав приблизно пів-унції кореня у воду: в розм'якшеному стані його легше вивчати. Шматочок кореня залишався у воді близько трьох тижнів. 24 квітня 1673 року я подивився на цю воду під мікроскопом і з великим здивуванням побачив у ній величезну кількість дрібних живих істот. Деякі з них у довжину були разів в три-чотири більше, ніж у ширину, хоча вони і не були товщі волосків, що покривають тіло воші... Інші мали правильну овальну форму. Був там ще і третій тип організмів, найбільш численний, — дрібні істоти з хвостиками».

Так сталося одне з великих відкриттів, що поклало початок мікробіології — науки про мікроскопічні організми. У листі Королівському суспільству Левенгук називає ці об'єкти анималями. Він закинув все і старанно почав шукати своїх анималькулей («анималькулюс» — по-латині). Вчений знаходив їх всюди: в каламутній воді, в канавах, на власних зубах. «Хоча мені виповнилося п'ятдесят років, — писав він у черговому Королівському суспільству — але у мене добре збереглися зуби, тому що я маю звичку щоранку натирати їх сіллю». Зробивши зішкріб зі своїх зубів, він змішав його з чистою дощовою водою і подивився на нього під мікроскопом. На сірому тлі лінзи він побачив масу неймовірно маленьких створінь — справжній звіринець. Одна до іншої, як в оберемок хмизу, лежали довгі нерухомі палички. Розштовхуючи їх, металися вигнуті, схожі на штопор звірятка.

Як існує життя на одноклітинному рівні – головне завдання цього і наступних 7 уроків.

Проблемні запитання:


  • чи є одноклітинні істоти цілісними самостійними організмами, що рухаються, живляться, дихають, реагують на подразнення, розмножуються та мають всі ознаки живих організмів?

  • чи дійсно будова одноклітинних така вже проста?

  • На ці запитання ви зможете дати відповідь наприкінці уроку.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.
Тема. Хвороби людини, що викликаються одноклітинними тваринами (на прикладі малярійного плазмодія і дизентерійної амеби).

Мета: розширити знання учнів про будову і життєдіяльність одноклітинних тварин, їхню різноманітність; сформувати знання про паразитичних одноклітинних та їх вплив на інші живі організми; розповісти про досягнення біологічної науки у боротьбі з ними; розвивати розумові здібності та пізнавальний інтерес; уміння порівнювати корисні та шкідливі організми, давати їм відповідну характеристику та визначати значення у природі та житті людини; розвивати уміння спостерігати, уявляти та робити висновки; формувати комунікативні якості; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я, інтерес до знань, екологічну культуру, формувати почуття відповідальності за свої вчинки, доводити свою точку зору.

І. Організаційний момент

Пролунав дзвінок,

Починається урок.

Працюватиме старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім шостім класі

Діти – просто молодці!



ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проблемне запитання: Чи можемо ми сказати, що все дізнались про найпростіших?

(Учні у стислому форматі надають відповідь)

Діти, сьогодні зранку я отримала на електронну пошту три цікавих листа, у яких нас просять про допомогу. Давайте я їх вам зараз прочитаю:



Лист № 1. «Працюючи в рибній промисловості, не можу нарадуватися. Риба сита, її наявно у великій кількості. Підгодовувати майже не доводиться. Велика радість ота малеча, я маю на увазі – одноклітинних... Але деякі є паразитами. Вони більшу частину життя знаходяться на тілі риб і харчуються їхніми тканинами. Хворіють тріходініозом найчастіше виснажені та ослаблені риби, особливо мальки і молодь; дорослі здорові особини можуть бути переносниками паразита. »

Лист № 2. «Я турист. Нещодавно відвідував Африку. Вожді племен у спекотній країні точно знають, що запалення шийних залоз є першими ознаками тяжкого захворювання. Вони охоче дають дозвіл здоровим ще чоловікам, але з ознаками цього захворювання, вербуватися в носії караванів, щоб ті не стали тягарем для села і пішли з нього. Для людей, які захворіли, настає час страждань. Хвороба починається з переміжної пропасниці. У залозах тих, хто захворів, або в їхній крові можна виявити трипаносом. Багато їх проникає і в мозок. Тут хвороба переходить у свою найсерйознішу стадію. То тут, то там на тілі хворого виникають пухлини, людина швидко худне… Невдовзі вона настільки слабшає, що вже не може встояти на ногах, і після багатьох місяців хвороби помирає»

Лист № 3. «Я працюю в лікарні. І весь час причиною хвороб у терапевтичному відділенні є маленькі організми, яких і тваринами назвати важко. Постійне їх перебування в людському організмі спричиняє ряд порушень в роботі організму. Прошу надати належну оцінку низці цих хуліганських проявів. Моє припущення - всьому виною є найпростіші...»

  • На вашу думку хто є об`єктом у цих листах ? (відповіді дітей).

  • А чому на них такі різносторонні посилання ? (...).

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

VI. Рефлексія. Вправа «Мікрофон» (2 хв.)

Слово учителя:

На нашому сьогоднішньому уроці присутній кореспондент журналу «Юний натураліст». Доброго дня, що бажаєте запитати учнів?



Учень бере в руки мікрофон:

- Доброго дня. Моя робота - збирати інформацію та узагальнювати, тож (звертається до учнів)

Як можна оцінити необхідність або непотрібність цих крихіток?» (висловлювання учнів)

VІІІ. Підведення підсумків уроку.



Життєва ситуація.

Ваш товариш розповів, що його сусід приїхав з Південної Америки й нездужає. Він скаржиться на напади пропасниці. Яка хвороба, на вашу думку, може мати такі ознаки? Що ви порадите товаришеві?



Міркування учнів

Слово вчителя: Блаженство тіла полягає в здоров'ї, а блаженство розуму — в знанні. (автор афоризму: Фалес з Мілета)

Я вам бажаю, щоб наш сьогоднішній урок не проминув даремно, а зміг допомогти кожному вберегти свій найдорогоцінніший скарб – своє здоров’я!!!


Тема. Хламідомонада, хлорела, евглена зелена, – одноклітинні організми (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі).

Мета: розширити знання учнів про одноклітинних твариноподібних організмів, ознайомивши із тими, що здатні до фотосинтезу: хламідомонадою, хлорелою та евгленою зеленою; розкрити особливості їхнього середовища існування, будови, процесів життєдіяльності та значення у природі; дати поняття «пелікула», «спора»; розвивати уміння порівнювати організми згідно одноклітинності і багатоклітинності; уміння співставляти процеси життєдіяльності одно- і багатоклітинних; розвивати увагу, мислення, уяву та уміння робити висновки; формувати комунікативні якості; виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища і особливо до невидимих оку тварин та рослин; сприяти розумінню єдності походження представників різних царств.

І. Оргмомент

Заливчастий шкільний дзвінок
Покликав знову на урок.
Будьте всі уважні,
А ще старанні!
Щоб природі другом стати,
Таємниці всі її впізнати,
Всі загадки розгадати,
Навчіться спостерігати.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Суспензія хлорели масою 25–35 кг здатна повністю забезпечити одну людину киснем у космічному польоті. Ця одноклітинна рослина здатна збільшити свою масу протягом доби більш ніж у 6 разів, а це можна використовувати при тривалих польотах.

Високий вміст білка в хлорелі зробив її особливо популярною добавкою серед бодібілдерів, особливо культуристів-вегетаріанців.

Відомий мандрівник Ален Бомбар вирішив довести, що людина, яка опинилась за бортом судна без їжі в океані, цілком може вижити. Він здійснив легендарну подорож через Атлантичний океан самостійно, харчуючись тільки тим, що зміг виловити у верхніх шарах води (переважно одноклітинні водорості).



Запитання для учнів: Які ж поживні речовини містять одноклітинні водорості, які являються кормом для морських тварин і можуть бути їжею для людини? (Крохмаль)

Прийом «Дивуй»: Довідка: дуже багато білка містять бобові - до 30% білка, пшениця – біля 20%, а одноклітинна водорість хлорела – 50%.

Чи знаєте ви що…

У деяких високогірних районах, наприклад каліфорнійському хребті Сьєрра-Невада, влітку можна побачити кавуновий сніг. Він рожевого кольору і має запах і смак кавуна. Цей феномен обумовлений присутністю в снігу водоростей Chlamydomonas nivalis, містять червоний пігмент астаксантин. Дані водорості служать також їжею для деяких організмів, серед яких крижані хробаки. Вони можуть жити тільки в льодовиках при низьких температурах, зацвітають вже при 0º С, а при нагріванні хоча б до 5° C розпадаються і гинуть.

Крім неї ще є понад 350 видів таких водоростей. Потрапляючи в атмосферу при випаровуванні води, вони забарвлюють сніг у відтінки чорного, бурого або жовтого.

Хлорела та хламідомонада – це одноклітинні зелені водорості. Познайомитися з ними і є метою нашого сьогоднішнього уроку.



Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

. Рефлексія. Підбиття підсумків уроку

Учитель разом з учнями підбиває підсумки уроку.



Прийом «Логічний ланцюжок»

Учитель називає основне поняття або терміни уроку, учні повинні по черзі дати об’єктивну характеристику, не повторюючи попередні відповіді

Хламідомонада →одноклітинна →рослина →яка →має → піреноїд → фотосинтезує → рухається → вилідяє → кисень →очищує → стічні → води → розмножується →статево → →при несприятливих умовах →та нестатево →при сприятливих умовах
Тема. Дріжджі – одноклітинні гриби.

Мета: продовжити знайомити учнів з одноклітинними організмами, розкривши особливості надзвичайно цікавих представників царства Грибів – дріжджів; звернути увагу на будову клітини дріжджових грибів, їхнє поширення у природі та значення; розвивати уміння порівнювати одноклітинні організми між собою, порівнявши дріжджі та хламідомонаду, евглену, інфузорію; розвивати увагу, пам’ять, уяву, уміння виділяти суттєве у матеріалі, що вивчається, уміння робити відповідні висновки та використовувати знання з повсякденного життя; виховувати бережливе ставлення до органічного світу та поняття єдності живих організмів між собою на основі клітинної будови, розширювати кругозір учнів, виховувати екологічну свідомість, сприяти допитливості.

І. Оргмомент.

Дзвоник всім нам дав наказ:

До роботи швидше в клас!

Біля парти станем чемно –

Плине час хай недаремно.

Будемо уважні і старанні всі.

Сядемо рівненько на місця свої.



ІІІ. Формування мотивації учіння (3 хв)

Прийом «Лист Незнайки». (Знайти допущені помилки.)

«Дорогі мої друзі! На вихідних мені довелося побувати в міському парку. Прогулюючись затишними аллеями, я побачив хламідомонаду. Вона росла на клумбі і була красивого червоного кольору. Вода в парковому озері була кришталево чистою, і я бачив, як плавають в ній маленькі прозорі евглени, всі покриті війками. А слідком за ними хлорели привітно махають їм своїми джгутиками. Евглени намагаються знайти більш затінені місця, адже вони не люблять світла, тому в боротьбі за місце існування поглинають своїми війками різноманітні дрібні часточки. Подивувався я на такі чудеса природи та й пішов собі додому.

Ваш друг Незнайко».

(Обговорення листа)

Загадка.

Ми не маємо шапки й ніжки.

В тісті любим жити трішки.

І рум’яний та пахучий

Хліб пекти людей ми учим. (Дріжджі.)

Звідки вам відомо слово «дріжджі»? Так, звичайно, дріжджі дуже широко використовують у харчовій промисловості, при випіканні хліба.

Багато тисяч років тому люди звернули увагу на те, що виноградний сік, опинившись в теплі, починає зазнавати дивовижні перетворення. У ньому спливають бульбашки газу, на дно посудини випадають якісь пластівці. Сік перетворюється на вино.

В давнину люди думали, що сік змінюється сам собою, немов за помахом чарівної палички. Тепер ми знаємо, що його змінюють дріжджі. Під мікроскопом їх уперше побачив… Як ви думаєте, хто???

Так дійсно, Левенгук в 1680 р. Але тільки в XIX в. вчені зрозуміли, що дріжджі – це гриби. Гриби особливі, не утворюють грибниці і живуть у вигляді маси поодиноких клітин. Дріжджі – не один вид або рід. Біологи відносять різні форми дріжджів навіть до різних класів грибів.

Сьогодні людиною виведено приблизно стільки ж рас (сортів) дріжджів, скільки на світі існує різноманітних вин і сортів пива. Кожен сорт дріжджів надає напою неповторний букет – тонке поєднання аромату і смаку.

Ми не знаємо історії ще одного чудового відкриття, пов'язаного з дріжджами, і можемо тільки здогадуватися, як воно сталося. У глибоку давнину люди розварювали хлібні зерна на кашу. Пізніше вони стали розмелювати їх і пекти з тіста прісні коржі. Ймовірно, вперше дріжджі у вигляді пивної гущі потрапили в таке тісто просто випадково. Але, опинившись там, вони стали, як їм і належить, розмножуватися і розкладати крохмаль борошна, виділяючи бульбашки вуглекислого газу. Тісто почало – перший раз в історії людства – підніматися, пухнути і рости. Можна собі уявити здивування людини – швидше за все це був житель Стародавнього Єгипту, – який побачив тісто, що дивовижно піднялося. Знаючи одвічне підозріле ставлення людей до всього незвичайного і нового, не можна виключити, що першим його бажанням було викинути «зіпсований» продукт. Але більшість людей давнини і середньовіччя жили в умовах постійної нестачі їжі. Напевно, першовідкривач пекарських дріжджів вирішив все-таки спекти коржі з такого тіста, сподіваючись, що воно не стало неїстівним. І що ж? Одержаний хліб не тільки не поступався за смаком прісним коржикам, а й перевершував їх: був набагато ніжнішим, пухким, пронизаним порами.

Після того, як ми ставимо хліб у піч, дріжджі деякий час ще продовжують «працювати», піднімаючи тісто, а потім гинуть від високої температури.

Годяться пекарські дріжджі і в їжу, якщо їх відповідним чином приготувати. За поживністю вони вдвічі перевершують білі гриби, а за смаком нагадують інші їстівні гриби або смажену печінку.

І нарешті, ще одна несподівана зустріч з дріжджами. Виявляється, не тільки людина навчилася використовувати їх для своїх потреб. Звичайний комар вирощує їх у спеціальному відділі стравоходу. Коли він встромляє свій хоботок в людську шкіру, в ранку разом з його слиною впорскується розчинений у ній вуглекислий газ. Потрапляють туди і самі дріжджі. Вуглекислий газ допомагає комару смоктати кров, сповільнюючи її згортання. А самі дріжджі викликають всім знайомий сверблячий пухир на місці укусу комахи.

Сьогодні ми з Вами поговоримо про дріжджі як про одноклітинні нерухомі організми, які відносяться до Царства Гриби.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.
Тема. Бактерії – найменші одноклітинні організми. Будова, поширення, розмноження бактерій.

Мета: сформувати поняття про бактерії як найменші одноклітинні організми, як представниками прокаріотів; розкрити будову та процеси життєдіяльності; особливу увагу звернути на особливість їхнього існування у природі; розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, аналізувати та робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та розуміння єдності всіх живих організмів.

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

Знову день почався, діти,

Всі зібрались на урок.

Тож пора нам поспішити —

Кличе в подорож дзвінок.

Сьогодні в нас буде урок незвичайний,

І зможе навчить багато нас чому.

Хай буде він для нас повчальний!

За це подякуєм йому!

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Давайте з вами згадаємо «правило руки». Які найменші організми вам відомі?

Так! Найменшими організмами, що мають клітинну будову, є бактерії. Діаметр бактеріальної клітини в середньому дорівнює одному мікрометру. Як, на вашу думку, може називатись наука, що займається вивченням цих бактерій? Вивченням бактерій займається наука мікробіологія. В 1 г ґрунту може міститися до 100 млн. бактерій, а в 1 см3 щойно здоєного молока — понад 300 млн. Задумайтесь, яка це фантастична кількість! Тому під час подорожі треба бути дуже обережними – бактерії є повсюди.

Випереджальне завдання – доповідь учнів:

Першим «мисливцем за бактеріями», який зазирнув у цей таємничий невидимий світ живих істот, був голландський торговець полотном, сторож судової палати Антоні Левенгук. У вільний від роботи час він шліфував лінзи, виготовляв з них лупи, які давали збільшення в 300 разів. Годинами просиджуючи зі своїми лупами та розглядаючи все, що потрапляло під руку, Левенгук на 41 році життя почав робити дивовижні відкриття. Свої спостереження він описував у спеціальних листах, що регулярно протягом 50 років відсилав до Лондонського наукового товариства, яке очолював знаменитий Роберт Гук. Здивування, яке викликали листи Левенгука, було дійсно величезним. Вони відкривали новий, фантастичний, ніким не бачений і не знаний світ живих істот. Сам Левенгук називав цих істот «живими звірятами» і писав, що в роті людини їх більше, ніж людей у всьому англійському королівстві. Ці дивовижні відкриття неука-природознавця послужили тим зародком, з якого пізніше виросла й сформувалася наука про бактерії. Саме з того часу й починається перший, морфологічний, період в історії розвитку мікробіології.

Бактерії приносять людям величезну користь, оскільки можуть виробляти багато корисних речовин, і завдають великої шкоди, бо викликають смертельні хвороби. Як ви здогадалися нашими сьогоднішніми супутниками будуть бактерії.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

VІ. Рефлексія та підбиття підсумків уроку

Прийом «Мікрофон»

Учні по черзі висловлюють, що нового та цікавого вони дізналися.



Скласти сенкан на тему «Бактерії».

Наприклад:

Бактерії


без’ядерні, кулясті

розмножуються, живляться, дихають

мікроскопічні організми нашої планети

прокаріоти


Тема. Вольвокс – колоніальний організм.

Мета. Продовжити знайомити учнів з одноклітинними організмами; розкрити особливості колонії одноклітинних – вольвоксу та ендорини; дати поняття «колоніальний організм», сформувати уявлення про колоніальні організми як еволюційних попередників багатоклітинних організмів; розвивати уміння порівнювати будову і процеси життєдіяльності колоніального організму на відміну від одноклітинного; уміння спостерігати, аналізувати та робити висновки; виховувати відповідальне ставлення до навколишнього середовища та розуміння того, що кожен організм необхідний для колообігу речовин на планеті.

I. Оргмомент



Слова вчителя:

Добрий день діти! Я рада знову вітати вас на уроці біологія! Бажаю вам отримати міцні знання та з користю провести 45 хвилин!



Прийом «Закінчи речення». Пропоную вам посміхнутися один одному та звернутися з побажанням, продовживши речення одним словом «Я бажаю тобі …»

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів



    1. Перевірка та обговорення таблиці в зошитах, також її корекція (за потреби).

    2. Вислухати творчі розповіді від імені бактерій.

2.1. Відгадати загадки:

1. Круглий, ніби колобок,

Сам живу я... (Монокок)

2. А у парі коки звуться...

(Диплококи)

3. А чотири коки це вже...

(Тетракоки)

4. У ряд вишикуються коки.

Звати їх... (Стрептококи)

5. У гроно винограду

зібралися коки,

Всі їх називають...

(Стафілококи)

6. Придивіться ніби коми,

Нам з граматики відомі.

Небезпечні коми



Звуться... (Вібріони)

7. Два чи три виточки

Природа закрутила.

Звати ці мікроби,

Звичайно... (Спірили)

8. А багато завитків Біга по паркету

Як же зветься ця мікроба?

Звісно (Спірохета)

9. А якщо бактерія спору

утворила,

Тоді називається вона

вже… (Бацила)

Робота з роздатковим матеріалом:

2.2. Тести для самопідготовки (по 0,5 балів за вірну відповідь)

1. Першим відкрив бактерії:



а) Р. Гук; б) А. Левенгук; в) Л. Пастер. Відповідь: б)

2. Бактерії є:



а) багатоклітинними організмами;

б) одноклітинними організмами, в оболонці клітин яких є муреїн;

в) одноклітинними організмами, в яких внутрішній вміст розмежований з ядерною речовиною. Відповідь: б)

3. Бактерії, що живляться готовими органічними речовинами:

а) автотрофи; б) гетеротрофи; в) міксотрофи. Відповідь: б)

4. Організми, які живляться відмерлими органічними рештками:

а) автотрофи; б) сапротрофи; в) паразити. Відповідь: б)

5. Бактерії, які живляться органічними речовинами живих організмів:



а) автотрофи; б) сапротрофи; в) паразити. Відповідь: в)

6. За несприятливих умов бактерії утворюють:

а) гетероцисти; б) цисти; в) спори. Відповідь: б)

7. Паличкоподібні бактерії: а) спірили; б) бацили; в) вібріони; г) стафілококи. Відповідь: б)

8. Округлі бактерії: а) спірили; б) бацили; в) вібріони; г) стафілококи.

Відповідь: г)

9. До складу оболонки бактеріальної клітини входить: а) крохмаль; б) муреїн; в) хітин. Відповідь: б)

10. Будову бактеріальної клітини вивчають за допомогою: а) штативної лупи;

б) світлового мікроскопа; в) електронного мікроскопа. Відповідь: в)
2.3. Тести для самоконтролю (по 0,5 балів за вірну відповідь)

1. Визначте до якого царства належать бактерії і ціанобактерії.

А. Тварин Б. Дробянок

В. Рослин Г. Грибів Відповідь: Б

2. Визначте ознаки будови бактерій.

А. Багатоклітинні Б. Одношарові

В. Одноклітинні Г. Двошарові Відповідь: В

3. Визначте особливості форми бактерій.

А. Кулясті Б. Тільки паличкоподібні

В. тільки звиті Г. Дуже різноманітні Відповідь: Г

4. Напишіть, що є предметом вивчення бактеріології.

А. Бактерії Б. Віруси

В. Водорості Г. Лишайники Відповідь: А

5. Визначте, що відсутнє в клітинах дробянок.

А. Мітохондрії Б. Цитоплазма

В. Клітинна стінка Г. Ядро Відповідь: А, Г

6. Напишіть, хто вперше відкрив бактерію.

А. Д.К. Заболотний Б. В.В. Соколов

В. Антоні ван Левенгук Г. Луї Пастер Відповідь: Г

7. Визначте, чим відрізняються ціанобактерії від бактерій, здатних до фотосинтезу.

А. Формою Б. Складом пігментів

В. Розмірами Г. Будовою ядра Відповідь: Б

8. Напишіть, які бактерії належать до сапрофітів.

А. Сінна паличка Б. Бактерії гниття

В. Сальмонела Г. Хвороботворні бактерії Відповідь: А, Б

9. Напишіть, яка наука вивчає мікроорганізми.

А. Мікологія Б. Екологія

В. Альгологія Г. Мікробіологія Відповідь: Г

10. Визначте, які бактерії живуть у симбіозі з бобовими рослинами.

А. Бактерії гниття Б. Сіркобактерії

В. Бульбочкові Г. Хвороботворні Відповідь: В

2.4. Перевір себе та допишіть речення

1. Будова бактерій….. (одноклітинна)

2. Бактеріальна клітина зверху вкрита… (оболонкою)

3. Навколо бактеріальної клітини утворюється слизова… (капсула)

4. Під оболонкою знаходяться… (цитоплазма і нуклеоід)

5. Організми, що мають таку будову клітини, називають… (прокаріотами)

6. За способом живлення бактерій і ціанобактерій розподіляють на… (автотрофи і гетеротрофи)

7. Бактерії, що живляться готовими речовинами, називають… (гетеротрофними)

8. Бактерії, що живляться речовинами живих організмів, називають… (паразитами)

9. Бактерії, що живляться відмерлими рештками організмів, називають… (сапротрофними)

10. За несприятливих умов утворюють… (спори)

11. Яка речовина входить до складу оболонки бактеріальної клітини? (муреїн)



12. Розмножуються бактерії… (поділом)

2.5. Розв’яжіть кросворд.


Горизонталь:

2. Група організмів, у яких виражене ядро.

4. Організми, які самостійно здатні синтезувати органічні речовини з неорганічних.

5. Тонкі довгі нитки білкової природи — відходять від тільця в цитоплазмі.

6. Кулясті бактерії, утворені парою клітин.

10. Одноклітинні бактерії, що мають форму коми.

11. Бактерії, що живуть за рахунок живих організмів.

Вертикаль:

1. Група організмів, відносно невелика за чисельністю (доядерні організми).

3. Одноклітинні бактерії, що мають форму циліндра.

7. Ці бактерії живляться органічними рештками відмерлих рослин і тварин.

8. Бактерія, яка має форму ланцюжка.

9. Одноклітинні бактерії кулястої форми.

Відповіді:

Горизонталь: 2 Еукаріоти; 4 Автотрофи; 5 Джгутики;

6 Диплококи; 10 Вібріони; 11 Паразити.

Вертикаль: 1 Прокаріоти; 3 Бацили; 7 Сапрофіти;

8 Стрептокок; 9 Коки.

ІІ. Формування мотивації учіння (3 хв)

Учитель звертає увагу на дошку і пропонує сформулювати запитання до теми уроку, визначивши в такий спосіб його завдання.

Звернення до епіграфа уроку: Вольвокс «цікавить нас тому, що він винайшов смерть. Амеби ніколи не вмирають… Але вольвокс, ця рухлива куля водоростей, що котиться… Щось середнє між рослиною й твариною — під мікроскопом він кружляє, мов танцюрист на різдвяному балу,— уперше здійснивши ідею співробітництва, увів життя в царство неминучої — на відміну від випадкової — смерті».

(Джон Апдайк)

ІІ. Формування мотивації учіння (3 хв)

Обговорення епіграфу уроку:

Вольвокс «цікавить нас тому, що він винайшов смерть. Амеби ніколи не вмирають… Але вольвокс, ця рухлива куля водоростей, що котиться… Щось середнє між рослиною й твариною — під мікроскопом він кружляє, мов танцюрист на різдвяному балу,— уперше здійснивши ідею співробітництва, увів життя в царство неминучої — на відміну від випадкової — смерті».

(Джон Апдайк)

Чому ж автор так сказав про вольвокс?



«Асоціація".

Учням пропонується з картинок, розкладених на столі, вибрати по дві: першу – яка максимально ілюструє його стан на початок уроку, другу – на його закінчення. Потім кожен бажаючий може пояснити свій вибір (по одному – два речення на картинку). Будь-які коментарі з боку інших однокласників чи вчителя виключаються. Педагог коментує свої картинки останнім, підбиваючи підсумки уроку.
Каталог: Files -> downloadcenter
downloadcenter -> Здійснити контроль за дотриманням державних стандартів освіти
downloadcenter -> Сучасні здоров ’ язберігаючі технології в дошкільному навчальному закладі
downloadcenter -> Модель сформованості бібліотечно-бібліографічних умінь та навичок школярів
downloadcenter -> М. Тернопіль 2005 р. Методичний посібник
downloadcenter -> Профілактика шкідливих звичок серед дітей і підлітків
downloadcenter -> Уроки-дослідження з географії у 6 класі Вовчищовичі 2015
downloadcenter -> Домашнє завдання Німецька мова
downloadcenter -> Узагальнений висновок щодо результатів атестаційної експертизи Йосипівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – днз»
downloadcenter -> Коментар: поняття «публічна адміністрація» часто зустрічається у нормативно-правових актах України, дослідженнях науковців. Утім досі не сформовано єдиного підходу щодо визначення даного поняття
downloadcenter -> Доповідна записка «Про особливості реалізації нового змісту Державного стандарту початкової загальної освіти в 1-3 класах загальноосвітніх навчальних закладів»

Скачати 157.62 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка