Мудрець Омар Хайям (до 965-річчя з дня народження вченого та поета)



Скачати 115.5 Kb.
Дата конвертації19.03.2019
Розмір115.5 Kb.
#84833

Міністерство культури України

ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»

Мудрець

Омар Хайям
(до 965-річчя з дня народження вченого та поета)

Рекомендаційний список

Київ 2013

Мудрець Омар Хайям (до 965-річчя від дня народження вченого та поета) : реком. список / уклад. Н. Гуцул ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – К., 2013. – 8 с.
Ім’я Гіяс ад-Діна Абу-аль-Фатха Омара ібн Ібрагіма Хайяма Нішапурі овіяне легендами. Його життя досі залишається таємничою загадкою. Гіяс ад-Дін («допомога віри») – традиційне поважне ім’я вченого, Абу-аль-Фатх Омар – власне ім’я Хайяма, ібн Ібрагім – син Ібрагіма, ан-Нішапурі («нішапурський») – говорить про походження з Нішапура, одного з головних міст провінції Хорасан. Саме слово «Хайям» перською мовою означає «наметовий майстер» – це вказівка на професію його батька або діда. Народився Омар Хайям у першій половині ХІ ст. в Нішапурі. Датою його народження вважають 18 травня 1048 р. Це вдалося встановити індійському досліднику Свамі Говінда Тіртха за результатами аналізу гороскопа самого Омара Хайяма згідно з середньовічними таблицями ефемерид. Співробітники інституту астрономії АН СРСР, провівши власні розрахунки, підтвердили цю дату.

Про Омара Хайяма відомо, що «в 17 років він досяг глибоких знань у всіх областях філософії» (під філософськими науками розуміли тоді метафізику, математику, фізику, а також практичні науки, до яких належали політичні, юридичні дисципліни та вчення, пов’язані з моральністю), був «знавцем мовознавства, мусульманського права та історії».

Навчався у місті Нішапурі, а також у Балху та Самарканді. Математичний трактат, написаний у 25-річному віці, приніс Омару Хайяму славу видатного вченого.

Після запрошення до двору могутнім султаном Малік-шахом та за настійною вимогою візиря Нізам аль-Мулька у 1074 р. Омар Хайям очолив велику палацову астрономічну обсерваторію в Ісфагані. З цього ж року у Хайяма почався 20-літній період його особливо плідної наукової діяльності. З першого року роботи в обсерваторії за наказом великого султана Хайям почав розробку нового календаря. А вже 1079 р. разом зі своїми колегами після п’ятирічної праці запровадив цей календар. Він був названий на честь султана «Малікшаховим літочисленням», мав у своїй основі 33-річний період, який включав 8 високосних років (7 високосних років із проміжком у 4 роки і один у 5 років). Цей календар був на 7 секунд точнішим ніж теперішній григоріанський календар, де річна помилка становить 26 секунд. Сучасними вченими календар Омара Хайяма оцінюється як чудове відкриття, але, на жаль, дана система не була впроваджена в практику.

У середині 90-х років ХІ ст. новий правитель закрив обсерваторію. Омар Хайям був непотрібний при дворі, не мав роботи. Заздрісники зловтішалися цим. Тому Хайям здійснив паломництво до Мекки. Після повернення з Мекки він оселився у рідному місті Нішапурі. Деякий час працював лікарем у намісника Хорасана, написав філософський трактат «Про загальність буття», давав приватні уроки.

Пізнання, чашнику, – то є вино священне.

Знань не давати – гріх великий, як на мене.

Той, хто не знає, у житті не має цілі.

Пізнання – ціль; хай буде кожний ним натхненний.

Омар Хайям не мав ні дружини, ні дітей. Люди спочатку цього не розуміли, але згодом зрозуміли, що життя при дворі султана не принесло йому особливих доходів.



У колисці дитина, покійник – в труні.

Ось і все, що про долю відомо мені.

Скільки віз не наповнюй пожитком-скарбами,

Все одно до межі добредеш впорожні.

Втім, таке життя не могло не накласти відбиток на відкритий характер Хайяма. Він почав уникати людей, не довіряти їм, проводив майже весь свій час серед книг у роздумах над сутністю і швидкоплинністю життя з його суворими законами:



Як слави заживеш – ненависть поруч буде,

А вдома як сидиш – щось запідозрять люди.

Хай навіть чудодій ти є, а ліпше все ж

Не знатися ні з ким, уникнувши огуди.

Омар Хайям відійшов у вічність 4 грудня 1131 р. У той день він читав «Книгу Зцілення» Ібн Сіни. Коли дійшов до глави про єдине та множинне, відклав книгу і сказав: «Покличте чистих, щоб я склав заповіт». Потім він помолився і після цього не їв і не пив. Коли він закінчив останню вечірню молитву, вклонився до землі і сказав: «О Боже мій, ти знаєш, що я пізнав тебе в міру моєї можливості. Прости мені моє знання тебе – це мій шлях до тебе». І помер.



Життя – не вічне, ні, кінчається воно,

І скрашують його кохання та вино.

Не варто міркувань, старий цей світ чи юний:

Як маємо піти, хіба не все одно?

Із спадку Омара Хайяма до нашого часу дійшли 10 трактатів з філософії, математики, астрономії. У традиціях східного пишномовства сучасники називали його Найученішим Чоловіком Століття, Доводом Істини, Знавцем Грецької Науки, Царем Філософів Сходу і Заходу.

Заслуги Хайяма-вченого незаперечні. Він зробив важливі відкриття в царині астрономії, математики, фізики та інших наук. Проте світову славу принесли йому дивні чотиривірші – рубаї, вперше перекладені в ХІХ ст. англійською мовою.

У сьогоднішньому світі рубаї Омара Хайяма не втрачають своєї популярності. До них звертаються і в тяжкі, і в радісні хвилини життя, у хвилини граничної щирості наодинці з самим собою і у хвилини веселого спілкування з друзями. У ХХІ столітті Омар Хайям, цей мудрий і щирий співрозмовник, залишається такою ж привабливою і загадковою постаттю, яким він був у період свого тріумфального визнання у ХІХ столітті:



Тому, кому хвороби й голод невтямки,

Кому чуже добро не тьмарило думки,

Хто служок не тримав і сам не був слугою, –

Позаздри: він з буття такі зібрав вершки.

Кількість рубаї точно не встановлено. Найбільш обережні дослідники обмежують їх числом 100. Інші твердять, що Хайям написав кількасот рубаї, ще дехто припускає, що близько двох тисяч. Але більшість дослідників схиляється до «золотої середини» – 1200 – 1400.

За легендами, складав він рубаї експромтом, що підтверджується й аналізом текстів: багато віршів – відгуки на швидкоплинні події, жартівливі чи уїдливі репліки в бесіді, навіть віршовані відповіді на безглузді запитання учнів. І якщо врахувати, яке довге життя прожив перський поет і вчений, то ця кількість здасться більш ніж скромною. Вища поетична майстерність, притаманна йому, могла підтримуватись тільки постійною творчою практикою.

Творчість Омара Хайяма – це одне з дивних явищ в історії культури народів Середньої Азії та Ірану і, мабуть, усього людства. Хайям більше вважав себе вченим, ніж митцем, але увійшов саме в історію культури, а не науки. Поетична творчість для перського філософа була просто забавкою, якій він віддавався у вільний від наукових занять час. Та його чудові чотиривірші й досі полонять читачів своєю лаконічністю, простотою зображальних засобів, гнучким ритмом, словесними візерунками. Кожен із віршів Хайяма містить завершену думку, що виражена у точній, яскравій художній формі, яка полюбилася усім його наступникам.


Омар Хайям Рубаи / Х. Омар ; [ил. Т. Гамзаева]. – Х. : Аргумент-принт, 2011. – 304 с. – (Красота ума).

ББК 84(0)3

О-57
Омар Хайям Рубаят / Х. Омар ; поетичн. інтерпретація Г. Латника. – К. ; Ірпінь : Перун, 2010. – 368 с. – (Поет. поличка «Перуна»).

ББК 84(0)3

О-57
Омар Хайям Сад истин. Рубаи / Х. Омар. – М. : Эксмо, 2004. – 400 с. – (Антология мудрости).

ББК 84(0)3

О-57
Омар Хайям Трактат «Нуруз-Наме» / Омар Хайям // Наука и религия. – 2004. – № 5. – С. 50, 64.
Омар Хайям Четверостишия / Х. Омар. – Смоленск : Русич, 2000. – 512 с. – (Б-ка поэзии).

ББК 84(0)3

О-57
Арутюнян Л. Бінарний урок зі світової літератури і математики за творчістю Омара Хайяма. 8-й клас / Л. Арутюнян // Зарубіж. л-ра в шк. – 2011. – № 22. – С. 22 – 28.
Барановская С. А. «Я познание сделал своим ремеслом...»: заседание кружка в 10 классе, посвященное жизни и творчеству Омара Хайяма / С. А. Барановская // Математика в шк. України. Позаклас. робота. – 2012. – № 1. – С. 27 – 32.
Гузь О. Людина – центр художньої моделі світобудови у ліриці Омара Хайяма. 8 клас / О. Гузь // Зарубіж. л-ра в шк. України. – 2009. – № 7 – 8. – С. 53 – 56.
Залозна Н. Вчитися розрізняти ліричні жанри. Урок компаративного аналізу Омара Хайяма та Мацуо Басьо / Н. Залозна // Всесвіт. л-ра в середніх навч. закл. України. – 2009. – № 6. – С. 51 – 52.
Курилович Н. П. Рубаї Омара Хайяма / Н. П. Курилович // Зарубіж. л-ра в шк. України. – 2011. – № 12. – С. 24 – 26.
Марценко Г. О. Мудрість віків через роки : урок – компарат. аналіз життя і творчості Григорія Сковороди та Омара Хайяма / Г. О. Марценко // Всесвіт. л-ра та культура в навч. закл. України. – 2007. – № 7. – С. 20 – 21.
Орач О. Рубаї як жанр персько-таджицької лірики : компарат. аналіз рубаї Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза / О. Орач // Зарубіж. л-ра в шк. – 2010. – № 1. – С. 12 – 17.
Самунин В. Омар Хайям: по ту сторону поэзии / В. Самунин // Наука и религия. – 2004. – № 5. – С. 46 – 50.
Скобельська О. Омар Хайям – Цар філософів Сходу і Заходу / О. Скобельська // Всесвіт. л-ра та культура в навч. закл. України. – 2005. – № 10. – С. 8 – 13 : іл.
Хроменко І. «Боюсь неправедно прожить на землі». Система уроків з вивчення творчості Омара Хайама. 8 клас / І. Хроменко // Зарубіж. л-ра в шк. України. – 2007. – № 4. – С. 7 – 14.
Хроменко І. Дві зустрічі у колі мудрості Омара Хайяма / І. Хроменко // Всесвіт. л-ра та культура в навч. закл. України. – 2009. – № 9. – С. 32 – 41.
Хроменко І. «Я тільки знаю, що знання шукаю...» : конспект уроку з вивч. поезій Омара Хайяма / І. Хроменко // Зарубіж. л-ра в навч. закл. – 2000. – № 10. – С. 25 – 28.
Яковчук О. Вивчення творчості Омара Хайяма за технологією «Нової освіти» : урок підготов. до написання твору-роздуму / О. Яковчук // Всесвіт. л-ра в середніх навч. закл. України. – 2007. – № 10. – С. 44 – 45.

Скачати 115.5 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка