Н. С. Вітвицька О. Е. Кузьмінська контроль і ревізія Навчально-методичний посібник


Тема 6. Контроль і ревізія собівартості готової продукції, робіт (послуг)



Сторінка6/6
Дата конвертації09.11.2017
Розмір3.26 Mb.
#31465
1   2   3   4   5   6
Тема 6. Контроль і ревізія собівартості
готової продукції, робіт (послуг)


План лекційних занять

6.1. Завдання, джерела інформації для проведення ревізії, нормативні акти.

6.2. Ревізія основних безпосередніх витрат на вироб-
ництво.


6.3. Перевірка накладних витрат на виробництво.

6.4. Перевірка правильності визначення собівартості продукції, робіт (послуг).

6.1. Завдання, джерела інформації
для проведення ревізії, нормативні акти


Контроль за формуванням собівартості продукції, віднесенням витрат на виробництво — одна з найважливіших ділянок ревізійної роботи. Собівартість продукції є вагомим показником оцінки якості роботи підприємства, від обґрунтованості її визначення залежать правильність, об’єктивність оцінки результатів фінансово-господарської діяльності. Тому основні завдання ревізії — це:

1) установити наявні порушення щодо достовірності визначення витрат на виробництво та собівартості продукції, робіт і послуг, методики їх облікового процесу;

2) розробити заходи впливу для їх ліквідації, внесення відповідних коректив, притягнення до відповідальності винних службових осіб.

Джерела інформації для контролю собівартості продукції, виконаних послуг і робіт:

а) первинні документи: лімітні картки, відомості, накладні, акти, матеріальні вимоги на відпуск матеріальних цінностей для виробничої діяльності структурним підрозділам підприємства; розрахунково-платіжні відомості з оплати праці працівників, відомості розподілу трудозатрат і витрат на оплату праці працівників підприємства; авансові звіти підзвітних осіб, рахунки-фактури, акти про одержані послуги від інших підприємств і т. п.;

б) облікові реєстри з аналітичного та поточного синтетичного бухгалтерського обліку (картки аналітичного обліку в розрізі об’єктів витрат, групувальні відомості по видах витрат, журнал-ордер № 10, Книга головних рахунків по рахунках 20, 23, 24, 25, 26, 28, 29);

в) нормативні, планові калькуляції, розрахунки до них, кошторис на загальновиробничі та загальногосподарські витрати, статистична звітність з окремих показників річного звіту (ф. 3);

г) дані податкового обліку про валові витрати на вироб-
ництво.

Основні нормативні акти, якими керується ревізор при здійсненні контролю:


  • Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», затверджений постановою КМУ від 16.07.99 № 996–XIV, зі змінами і доповненнями;

  • Типове положення з планування, обліку і калькуляції собівартості продукції (робіт і послуг) у промисловості, затверджене постановою КМУ від 26.04.96 № 473;

  • Закон України «Про оподаткування прибутку» від 22.05.97 № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями.

Ревізор повинен ознайомитися з особливостями організа-
ції і технології виробничої діяльності підприємства, структурою управління, організацією процесу обліку витрат і формування собівартості, що дасть можливість уточнити програму ревізії, визначити головні напрями та методику здійснення контролю.

Далі ревізор вивчає інформацію про структуру і склад витрат на виробництво по елементах і статтях витрат і здійснює контрольний процес по кожному об’єкту витрат.



6.2. Ревізія основних безпосередніх
витрат на виробництво


Основні напрями ревізії:

1. Перевірка матеріальних витрат на виробництво. Здійснюючи контроль матеріальних витрат, треба визначити обґрунтованість включення їх до виробничих витрат:

а) за номенклатурою матеріальних ресурсів, виходячи з аналізу напрямів цільового використання за призначенням безпосередньо на виробничий процес відповідно до технології;

б) за оцінкою вартості матеріальних витрат (сировини, комплектуючих, напівфабрикатів, палива, електроенергії і т. п.). При цьому проводиться нормативний контроль правильності визначення обсягів фактичних витрат за вартістю, виходячи з діючих ринкових і фактичних договірних цін, обсягів транспортно-заготівельних та особливо додаткових витрат (послуги товарних бірж, комісійні посередницькі послуги організацій і фізичних осіб, їх рівень у структурі ціни);

в) правомірність включення витрат на тару;

г) важливо встановити, чи виключена вартість зворотних відходів сировини, матеріалів, обґрунтованість їх оцінки, подальше їх використання.

Матеріальні витрати як вартість матеріальних ресурсів на виробництво продукції, робіт (послуг) визначаються виходячи з: цін їх придбання (без урахування податку на додану вартість); оплати процентів за придбання в кредит, наданий постачальником цих ресурсів; націнок (надбавок); комісійних винагород, виплачених товарним біржам, посередницьким організаціям, включаючи брокерські послуги; митних зборів і транспортування, збе­рігання, доставку, що здійснюються сторонніми організаціями.

Крім цього, у вартість матеріальних ресурсів включаються витрати підприємств на тару і пакування, одержаних від постачальників матеріальних ресурсів, за винятком вартості цієї тари за ціною її можливого використання або реалізації (з урахуванням витрат на її ремонт).

Із витрат на матеріальні ресурси, що включаються в собівартість продукції, виключається вартість зворотних відходів виробництва, під якими розуміють залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших видів матеріальних ресурсів, що утво­рилися в процесі виробництва продукції і втратили повністю або частково споживчі якості вихідного ресурсу (хімічні або фізичні властивості), а тому використовуються з підвищеними витратами (зниження виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

2. Важливе місце в структурі витрат на виробництво займають витрати на оплату праці. В умовах ринкової економіки підприємства мають право самостійно визначати розміри, порядок оплати праці всіх категорій персоналу підприємства. До основних витрат на оплату праці належать витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства, у тому числі і премії за вироб­ничі результати, що стимулюються, на компенсації по оплаті праці у зв’язку з підвищенням та індексацією заробітної плати в межах норм, передбачених законодавством, а також витрати на оплату праці працівників, що не є в штаті підприємства.



При здійсненні контролю вивчається правомірність включення до витрат виробництва в розрізі об’єктів витрат при групуванні таких витрат за місцями їх виникнення (центрами витрат) та за видами продукції (по кожному найменуванню виробів на дебет відповідних субрахунків до рахунку 20 «Основне виробництво»). Для перевірки використовують машинограми, відомості розподілу трудозатрат та обсягів нарахованої заробітної плати працівникам структурних підрозділів підприємства по об’єктах витрат. Слід відзначити, що не всі виплати працюючим належать до витрат на оплату праці (матеріальна допомога, дивіденди, оплата путівок на лікування і т. п.).

Особлива увага звертається на обґрунтованість внесених виправлень щодо витрат на оплату праці як коригування раніше допущених помилок за минулі періоди часу (довідки бухгалтерії про перенесення витрат з одного об’єкта на інший, додаткові розрахункові відомості, виправлення в групувальних відомостях як додаткові записи).

Для узагальнення матеріалів перевірки з цього питання використовуються дані про виявлені порушення при перевірці розрахунків з працюючими (див. тему «Контроль і ревізія розрахунків»).

3. Тісно пов’язані із витратами на оплату праці витрати на обов’язкове державне соціальне страхування працівників (збір у Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд зайнятості населення). Обґрунтованість їх включення до безпосередніх основних витрат на виробництво визначається методами нормативної та арифметичної перевірки їх обсягів, виходячи з нормативних ставок нарахування і уточнених обсягів витрат на оплату праці як бази для розрахунку по даних групувальної відомості розподілу заробітної плати в розрізі об’єктів витрат. При виявленні фактів завищення або заниження обсягів витрат на оплату праці в розрізі об’єктів треба обов’язково визначити обумовлені взаємопов’язані відхилення щодо такої групи витрат.

4. Перевірка інших безпосередніх витрат. До них належать надані основному виробництву послуги допоміжного виробництва, субпідрядних організацій у частині витрат, які безпосередньо за технологією виробничого процесу є його складовою або пов’я­зані з обслуговуванням конкретного об’єкта витрат (плата за орен­ду спеціального устаткування, експертизу, сертифікацію продукції і т. п.), витрати на відрядження працівників.

При здійсненні контролю застосовують такі методичні прийоми і способи: візуальна перевірка оформлення і достовірності первинних документів та аналіз їх змісту щодо виду витрат на конкретний об’єкт та договорів з організаціями-виконавцями послуг, робіт, плановими калькуляціями; нормативна перевірка дотримання встановлених норм відшкодування витрат на відрядження; техніко-економічні розрахунки обсягів витрат; перевірка правильності кореспонденції бухгалтерських рахунків на підставі аналізу змісту первинних документів.



6.3. Перевірка накладних витрат на виробництво

Основні напрями контролю:

1) вивчення та оцінка виконання кошторисів загальновиробничих і загальногосподарських витрат (за рік, у розрізі кварталів, окремих статей витрат) методом аналізу даних аналітичного обліку з рахунків 24, 25, 26;

2) перевірка обґрунтованості включення витрат до складу загальновиробничих і загальногосподарських і конкретних статей витрат:

а) по оплаті праці апарату управління;

б) по відрахуваннях на обов’язкове державне соціальне страхування, у спеціальні позабюджетні державні фонди, нарахуваннях податків у бюджет, установлених чинним законодавством;

в) по нарахуванню, амортизації основних фондів;

г) на поточний і капітальний ремонт основних фондів (в обсязі не більше ніж 5% від балансової вартості на початок звітного року);

д) на послуги зв’язку, комунальні послуги (опалення, каналізація, водопостачання і т. п.);

3) перевірка правильності визначення загального обсягу місячних витрат;

4) перевірка правильності розподілу накладних витрат на об’­єкти основного виробництва, невиробничого споживання.

Таким чином, контроль віднесення витрат на виробництво в частині загальновиробничих і загальногосподарських витрат здій­снюється методом нормативної перевірки щодо правомірності включення до складу таких витрат на підставі вивчення первинних документів про такі витрати. Витрати, які безпосередньо не пов’язані зі здійсненням основної виробничої діяльності підприємства, належать до витрат невиробничого призначення, обліковуються на рахунку 29 «Невиробничі господарства». Джерелом їх фінансування є прибуток підприємства, що залишається після оподаткування, або спеціальні фонди, які утворюються за рахунок такої частини прибутку.

Важливе місце в контролі займає візуальна перевірка наявності і достовірності первинних документів про витрати:



  • на поточний і капітальний ремонт основних фондів як власних, так і орендованих чи зданих в оренду іншим підприємствам, організаціям;

  • на відрядження працівників за кордон;

  • на послуги, які надаються на підставі господарських договорів (комунальні послуги — водопостачання, каналізація, опалення; послуги зв’язку; електроенергія).

При підозрі на фальсифікацію первинних документів, їх недостовірність проводиться детальне їх вивчення методом зустрічної перевірки цієї документації на підприємствах чи в організаціях, які надали такі послуги.

6.4. Перевірка правильності визначення
собівартості продукції, робіт (послуг)

Це — завершальна стадія контролю з даного розділу ревізійної роботи. При переході до контролю визначення собівартості продукції треба систематизувати та узагальнити інформацію по попередньо виявлених порушеннях з точки зору їх впливу на обсяги витрат по періодах часу (кварталах року).

Крім цього, обсяги витрат на виробництво і випуск продукції в основному не збігаються в часі: є незавершене виробництво станом на перше число та його розміри постійно змінюються; можуть існувати витрати, які належать до майбутніх періодів.

Тому основні напрями контролю включають:

1) перевірку правильності оцінки обсягів незавершеного виробництва на кінець місяця;

2) перевірку обґрунтованості і правомірності включення витрат до складу витрат майбутніх періодів, резервів майбутніх витрат (рахунки 31, 89);

3) перевірку розрахунку фактичних витрат на виробництво за видами продукції, що виробляється підприємством, видами вироб­ничої діяльності (видами робіт чи послуг, що виконуються підприємством на сторону, а також для непромислових господарств свого підприємства);

4) перевірку правильності ведення податкового обліку валових витрат на виробництво як узагальнення облікової інформації з різних журналів-ордерів (№№ 1, 2, 6, 7, 10) за звітний період для складання декларації про прибуток.

Здійснюючи контроль достовірності даних про наявність незавершеного виробництва, його реальні обсяги, ревізор вивчає особливості напряму і сфери підприємницької діяльності, проводить під час ревізії інвентаризацію незавершеного виробництва, може застосовувати прийоми експертної оцінки спеціалістами по об’єктах витрат. Відповідно до чинного законодавства про оподаткування прибутку підприємств обсяги матеріальних витрат у складі незавершеного виробництва впливають на рівень оподаткованого за звітний квартал доходу. Занижуючи обсяги незавершеного виробництва на кінець звітного кварталу, підприємство фактично завищує валові витрати і занижує дохід підприємства, оподаткований податком на прибуток.

Як свідчать матеріали контролю Державної контрольно-реві­зійної служби, до основних порушень, які впливають на обсяги оподаткування, належать:

а) при об’єктивній наявності незавершеного виробництва на кінець місяця (кварталу) списання всіх витрат виробництва (за поточний звітний період на випуск продукції та реалізацію);

б) включення до складу валових витрат витрати майбутніх періодів, нарахування резервів з витрат невиробничого характеру діяльності підприємства або таких, які можуть формуватися за рахунок прибутку, що залишається після оподаткування підпри­ємства (витрати на поточний і капітальний ремонт та ін.);

в) неправомірність включення окремих видів витрат, як основних, так і накладних, по об’єктах витрат, що веде до завищення собівартості окремих видів продукції і вуалювання собівартості нерентабельних видів продукції або окремих замовлень робіт і послуг;

г) порушення методики обліку витрат на виробництво та визначення виробничої собівартості в розрізі видів готової продукції, видів виробничої діяльності, які впливають, з одного боку, на об’єктивність фінансових результатів роботи підприємства, а з іншого — на достовірність визначення бази оподаткування підприємства щодо валових витрат.



Додаткова література за темою

1. Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: Закон України від 22.05.97 № 283-97-ВР, зі змінами і доповненнями.

2. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, робіт (послуг) у промисловості: Затв. постановою КМУ від 26.04.96 № 473 // Галицькі контракти. — 1996. — № 35—36.

3. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність: Закон України від 16.07.99 № 996–XIV // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 80.

4. Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку в Україні: Затв. наказом МФУ від 15.01.98 № 10 // Бухгалтерський облік і аудит. — 1998. — № 2; Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 12.

5. Оподаткування прибутку підприємств: Зб. нормат. актів. — К.: Право, 1997.



Завдання для перевірки знань

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Завдання, основні напрями і джерела інформації для проведення ревізії витрат на виробництво.

2. Напрями і методика перевірки матеріальних витрат.

3. Основні напрями контролю витрат на оплату праці.

4. Методичні прийоми контролю інших безпосередніх витрат.

5. Особливості перевірки непрямих витрат.

6. Як перевірити правильність оцінки незавершеного виробництва?

7. Методичні прийоми контролю накладних витрат.

8. Перевірка правильності ведення обліку зведених витрат і калькулювання собівартості продукції.

9. Напрями контролю валових витрат.

10. Найбільш типові порушення облікових правил щодо собівартості продукції, робіт (послуг).

11. Заходи, що вживаються в разі виявлення порушень вимог чинного законодавства щодо складу витрат і калькулювання собівартості продукції, робіт (послуг).

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. Перевірити законність, доцільність операцій і правильність їх відображення в бухгалтерському обліку.

2. За виявленими порушеннями і недоліками зробити відповідні записи в журналі ревізора, відобразити факти порушень згідно із структурою документа.

3. Скласти розділ акта ревізії собівартості продукції.

Методичні вказівки до виконання задач

Для виконання задач потрібно вивчити передбачений програмою теоретичний матеріал за темою «Контроль і ревізія собівартості готової продукції, робіт (послуг)», Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, робіт (послуг) у промисловості, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 № 473, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» і зміни до нього, інші законодавчі акти.

За умовою задачі 1 потрібно перевірити правильність складу калькуляційних статей, визначення фактичної собівартості одиниці виробу та документального оформлення витрат у межах норм, відхилень від норм, змін норм.

Витрати в незавершеному виробництві (задача 2) повинні визначатися щомісячно за допомогою інвентаризації. Установлюється також ступінь готовності виробів, на підставі фактичних матеріальних, трудових і фінансових витрат здійснюється оцінка незавершеного виробництва.

Умови задачі 3 вимагають перевірки правильності розрахунку витрат від браку.



Аналізуючи дані задач 4—14, крім Типових положень про планування, облік і калькулювання собівартості продукції, слід керуватись Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» і змінами до нього в частині складу валових витрат, обмежень щодо віднесення певних витрат до валових.

Умови задач

1. Калькуляція собівартості одиниці продукції за березень м. р.:

Назва і характеристика виробу

Калькуляційна
одиниця

Кількість
випущених виробів

прилад РДУ

штука

500

Собівартість одиниці виробу, грн.

Статті витрат

За
планом

За
нормами

Відхилення від норм

Зміни норм

Фактична
собівартість

1. Матеріали і куповані напівфабрикати

30–50

29

0–20

0–02

29–22

2. Транспортно-заготі­вельні витрати

3–05

2–90

0–03



2–93

Підсумок
вартості матеріалів

33–55

31–90

0–23

0–02

32–15

3. Основна заробітна плата робітників

40–50

40–00

0–04



40–04

4. Загальновиробничі витрати

40–55

40–00

0–70

0–10

40–80

5. Загальногосподар­ські витрати

36–45

36–00

0–33



35–67

6. Брак у виробництві





0–12

0–06

0–06

Виробнича
собівартість

151–05

147–90

0–76

0–06

148–72

7. Позавиробничі
витрати

4–95







4–68

8. Повна собівартість

156







153–40

Відпуск матеріалів у виробництво здійснювався згідно з первинними документами на їх відпуск зі складу. Додатковий відпуск матеріалів оформлювався вимогами. Відхилення від норм витрат за матеріалами в окремих документах не відображені.

2. Відомість зведеного обліку витрат на виробництво за травень м. р., тис. грн.:

1) незавершене виробництво на 01.05 — 40,92;

2) витрати за травень за нормами — 138,20;

3) відхилення від норм (перевитрати) — 7,04;

4) зміни норм (зниження) — 2,20;

5) незавершене виробництво на 01.06 — 21,07;

6) фактична собівартість випущеної продукції — 162,69.

Перерахунок залишків незавершеного виробництва за нормами, що діяли на 01.05. м. р. не здійснювався. Остання інвентаризація незавершеного виробництва проводилась станом на 01.12 попереднього року.



3. Дані актів про брак і відомості № 14 за червень м. р., тис. грн.:

1) собівартість повністю забракованих виробів — 100,20;

2) заробітна плата робітників по виправленню браку з обов’яз­ковими відрахуваннями на соціальне страхування і до Пенсійного фонду — 5,60;

3) відходи за цінами використання — 9,08;

4) матеріали, витрачені на виправлення браку, — 1,14;

5) утримано компенсацію за брак з винних осіб — 3,47;

6) втрати від браку — 112,55.

4. Перевірити правильність віднесення до складу загальногосподарських витрат витрати на рекламу та безкоштовне надання послуг з метою реклами, якщо відомо:

1. Витрати на рекламу включені до собівартості продукції у складі інших загальногосподарських витрат за березень м. р. — 920 грн.

2. Повна собівартість випущеної продукції за березень — 25 тис. грн.

3. Виручка від реалізації продукції за березень за мінусом ПДВ — 31 тис. грн.

4. Безкоштовна видача продукції з метою реклами під час проведення виставки — 05—08.03. м. р. відображена в обліку: Дт 43 — 4800 грн., Кт 40 — 4800 грн.

Указати джерела інформації.



5. До складу загальногосподарських витрат за квітень м. р. включена вартість гарантійного обміну бракованого приладу РД-02 (72 грн.). Окремий облік бракованих товарів, повернутих покупцями, а також облік покупців, яким надано послуги по обміну або ремонту продукції, на підприємстві не ведеться. Прилад РД-02 почали випускати з січня м. р. Термін гарантійного обслуговування — 1 рік. Подальша перевірка виявила, що за ревізований період (з 01.01. м. р. по 01.01. п. р.) реалізовано 25 одиниць виробу РД-02 на суму 1825 грн. Послуги з гарантійного ремонту або обміну приладу РД-02 надані на загальну суму 203,56 грн.

6. У складі витрат на утримання та експлуатацію устаткування за лютий п. р. відображена сума сплаченої орендної плати за користування орендованими основними засобами — 51 грн.

7. У відомості № 15 за квітень м. р. до складу загальновиробничих витрат віднесені:

1) витрати внаслідок технічно неминучого браку — 325 грн.;

2) витрати на монтаж устаткування, реалізованого покупцям, — 410 грн.

У складі загальногосподарських витрат відображено:

1) оплату робіт з сертифікації продукції — 78 грн.;

2) витрати на сплату процентів за кредитами — 2000 грн.;

3) витрати на сплату послуг комерційного банку — 3 грн.;

4) нестачі матеріальних цінностей на складах у межах норм природного убування — 520 грн.



8. Згідно з даними журналу-ордеру № 8 і відомості № 15 за січень м.р. віднесено до складу загальногосподарських витрат такі виплати:

1) науково-дослідному інституту енергетики за проведені роботи для підприємства — 7000 грн.;

2) комбінату комунально-побутового обслуговування за натирання підлоги в адміністративному корпусі підприємства — 100 грн.;

3) трамвайно-тролейбусному управлінню за проїзні квитки для адміністрації підприємства — 140 грн.;

4) відділенню «Союздрук» за передплату на періодичні видання — 270 грн.

9. Авансовий звіт № 3 секретаря заводоуправління Юрченко Т. Н. від 23.01. м. р., відомість № 15 за січень м. р.

На підставі авансового звіту в складі загальногосподарських витрат відображено:

1) придбання канцелярського приладдя — 30 грн.;

2) відправлення поштової кореспонденції — 22 грн.;



3) штраф за безквитковий проїзд у міському транспорті — 3 грн.

10. Загальногосподарські витрати за ІV квартал минулого року, грн.:

Загальногосподарські витрати

Сума

З дебету 26
у кредит рахунків

1. Нарахована заробітна плата адміністрації заводу

38100

70

2. Відраховано на утримання дирекції державного концерну

12000

78

3. Оплачено заборгованість за послуги сторонніх підприємств

44000

51

4. Нарахована орендна плата (рахунок 182:
оренда — 6000 грн., плата за землю — 700 грн.)

6700

76

5. Нараховані місцеві податки

8100

68

у тому числі







комунальний податок

420




за рекламу

640




за утримання автошляхів

1300




за символіку

800




на благоустрій міста

2800




на охорону пам’ятників

2800






11. Витрати поточного характеру, пов’язані з організацією виробництва нового виду продукції, акумульовані на рахунку 31 «Витрати майбутніх періодів» за І квартал м. р. на суму 127 тис. грн., списані на собівартість продукції протягом квітня — липня м. р.

12. Віднесено до валових витрат за І квартал минулого року:

погашення заборгованості по довгостроковій позиції — 63000 грн., у тому числі проценти за кредит — 2100 грн.;



погашення заборгованості по короткостроковій позиції — 38400 грн.,
у тому числі проценти за кредит — 1400 грн.;

перераховано фірмі «Радар» за МШП, які не одержано, — 2880 грн.



13. Віднесено до валових витрат за ІІ квартал минулого року:

надання майна безкоштовно бюджетним установам охорони здоров’я — 3600 грн.;

нарахований знос МШП при передачі в експлуатацію — 1100 грн.;

надання майна на підставі договорів оперативної оренди вартістю 7500 грн.;

надання майна на підставі договорів фінансової оренди (лізингу) вартістю 4600 грн.



14. Включено до складу валових витрат за ІV квартал минулого року:

витрати на купівлю цінних паперів — 95000 грн.;

розміщення коштів на депозитних рахунках у банку — 30000 грн.;

збитки від операцій з цінними паперами, емітованими підприємством, — 8100 грн.

Тема 7. Контроль і ревізія виконання виробничої
програми і реалізації продукції, робіт (послуг)


План лекційних занять

7.1. Завдання і напрями ревізії, джерела інформації.

7.2. Контроль виконання виробничої програми з випуску готової продукції, робіт (послуг).

7.3. Контроль обсягів реалізації готової продукції, виконаних робіт (послуг).

7.4. Особливості контролю реалізації продукції на експорт.

7.5. Перевірка фактичної собівартості реалізованої продукції, робіт (послуг).

7.1. Завдання і напрями ревізії, джерела інформації

Завдання ревізії:

1) дати об’єктивну оцінку підприємницькій діяльності ревізованого підприємства;



2) установити наявні порушення щодо правомірності підприєм­ницької діяльності в частині виробництва продукції, виконання робіт (послуг) та їх реалізації як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;

3) установити наявні факти недостовірності даних податкової звітності з обсягів виробництва і реалізації підприємства, які впливають на оподаткування та розрахунки з бюджетом;

4) ужити заходів до реалізації матеріалів ревізії:

а) у частині нарахування та стягнення штрафних санкцій до бюджету за порушення чинного законодавства про оподаткування, підприємницьку діяльність;

б) у частині притягнення до відповідальності винних службових осіб з адміністрації підприємства;

в) у частині усунення виявлених порушень в обліку i звітності, попередження зловживань і порушень, зміцнення виконавської і трудової дисципліни апарату управління.



Основні напрями ревізії.

1. Контроль виконання виробничої програми з випуску готової продукції, робіт (послуг).

2. Контроль обсягів реалізації готової продукції, здачі виконаних робіт (послуг) замовникам.

3. Перевірка фактичної собівартості реалізованої продукції, робіт (послуг).



Основні джерела інформації:

1) документи на право здійснення підприємницької діяльності: документи про реєстрацію підприємства, установчі документи, ліцензії, свідоцтва про акредитацію, сертифікацію продукції, господарські угоди з покупцями і замовниками;

2) первинні бухгалтерські документи: акти приймання готової продукції на склад, накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, довіреності, акти здачі-прийому виконаних робіт, квитанції на надання послуг;

3) облікові реєстри аналітичного і синтетичного обліку: картки складського обліку готової продукції (ф. М-17), оборотні відомості з номенклатури готової продукції, відомість № 16, журнали-ордери №№ 10/1, 11, 2, 1 (дебет рахунків 40, 46, кредит рахунків 20, 40, 46, 68, 67), Книга головних рахунків, Книга обліку продажу;

4) інші джерела: пояснювальні записки відповідальних осіб, листування з покупцями і замовниками, рішення арбітражного суду, матеріали контролю податкової і контрольно-ревізійної служби, митні декларації при реалізації на експорт.

7.2. Контроль виконання виробничої програми
з випуску готової продукції, робіт (послуг)


Основні напрями контролю.

1. Контроль правомірності здійснення підприємницької діяльності в частині виду виробничої діяльності з асортименту випуску продукції, надання послуг чи виконання робіт. На початку ревізії підприємства, застосовуючи методи обстеження та норма­тивної візуальної перевірки, перевіряється дотримання Закону України «Про підприємництво», наявність і достовірність документів на право займатися підприємницькою діяльністю (установчі документи, свідоцтва про реєстрацію як платників податків, про сертифікацію продукції, ліцензії).

2. Контроль обґрунтованості програми випуску починається з аналізу залишків готової продукції за вартістю і номенклатурою готової продукції. Як джерела інформації використовуються: роз­рахунки обсягів виробництва за програмою і договорами замовників-покупців; дані оперативного обліку відділу збуту; групувальні відомості обліку випуску готової продукції; оборотні відомості про залишки готової продукції на складі на перше число звітного періоду. Методами нормативної перевірки і техніко-економічних розрахунків здійснюється контроль узгодженості обсягів виробничої програми з обсягами, визначеними відповідно до договорів з покупцями-замовниками. При незабезпеченні обсягів випуску продукції таким договорам треба встановити, які заходи проводить підприємство, здійснюючи пошук покупців, ринків збуту (організація виставок, реклама і т. д.). Якщо обсяги, розраховані по договорах, перевищують запланований випуск продукції, то встановити, чи забезпечений такий випуск продукції матеріальними і трудовими ресурсами, потужностями устаткування цехів, чи наявна програма з упровадження нового технологічного устаткування.

3. Оцінка фактичного виконання виробничої програми та ви­вчення ритмічності випуску готової продукції (по днях, місяцях, кварталах року) проводиться методами аналізу даних про виконання графіків випуску готової продукції. У процесі перевірки встановлюють, чи узгоджується випуск з термінами відвантаження продукції, передбаченими в договорах з покупцями.

4. Перевірка комплектності випуску та якості готової продукції, обґрунтованості включення до складу готової продукції, виконаних робіт (послуг). До готової продукції належить тільки та, яка пройшла всі стадії технологічної обробки, відповідає встановленим стандартам чи технічним умовам, укомплектована, прийнята відділом технічного контролю. Ревізор попередньо вивчає технічну документацію на готову продукцію, службове листування з покупцями-замовниками, аналізує дані первинних документів (актів, накладних про здачу на склад та журналів відділу технічного контролю, актів про брак, накопичувальних відомостей про випуск готової продукції за звітний місяць).

5. Перевірка повноти оприбуткування зданої на склад готової продукції. Для контролю достовірності даних у бухгалтерському обліку треба провести візуальну перевірку наявності первинних документів, правильності їх оформлення, порівняти основні показники (№ документа, дату, номенклатуру готової продукції, кількість, ціну, вартість) з даними складського обліку та накопичувальної відомості про випуск готової продукції, журналу-ордеру № 10/1 або машинограми по дебету рахунку 40 «Готова продукція». Особлива увага звертається на обґрунтованість бухгалтерських записів щодо наявних виправлень даних у первинних документах, за поточний місяць, а також додаткових внесеннях змін за минулі періоди на підставі довідок бухгалтерії про виявлені помилки.

6. Перевірка відповідності фактичних запасів готової продукції даним обліку здійснюється методом вибіркової інвентаризації залишків на складах готової продукції з номенклатури, вибраної ревізором. Якщо виявляються значні відхилення (нестача, надлишок), то призначається повна інвентаризація готової продукції. Крім цього, під час інвентаризації здійснюється обстеження дотримання умов збереження готової продукції як матеріальних цінностей у цехах, на центральному складі (відповідність приміщень вимогам зберігання, організація складування, охорони приміщень, здача на центральний склад, закріплення за відповідальними особами).

7. Перевірка стану контролю за достовірністю оперативного обліку і збереженням готової продукції у виробничих цехах і центральному складі з боку бухгалтерії підприємства. При цьому слід порівняти дані оборотних відомостей з рахунку 40 у розрізі відповідальних осіб і номенклатури готової продукції з картками складського обліку, який ведеться в цехах, на складі, а потім — у цілому з рахунку 40 по Книзі головних рахунків. Аналізуються дані виконання контрольної роботи бухгалтерії, її якість, ефективність, ужиті заходи за результатами контролю.

Основні порушення, установлені працівниками Державної контрольно-ревізійної служби, що впливають на оподаткування прибутку підприємств:

а) наявність неоприбуткованої готової продукції або її нестача;

б) недостовірність даних податкової декларації про залишок готової продукції на початок і кінець звітного періоду;

в) порушення чинного законодавства про підприємництво щодо реєстрації як платників податків, номенклатури випуску продукції чи надання послуг (робіт), установлених стандартів з якості.



7.3. Контроль обсягів реалізації готової
продукції, виконаних робіт (послуг)

Ревізія починається з вивчення даних звітності по реалізації (ф. 2), особливостей організації облікового процесу на підприємстві.



Послідовність і напрями контролю.

1. Загальна оцінка виконання плану реалізації підприємством та в розрізі договорів з покупцями по звітних періодах року (методи аналізу даних про виконання договорів з покупцями).



2. Перевірка виконання графіка відвантаження готової продук­ції покупцям-замовникам:

а) перевірка організації обліку у відділах збуту за відвантаженням продукції покупцям (обстеження наявності систематизованих переліків асортименту поставок по замовниках і термінах відвантаження, відміток про фактичне вико­нання (дата). Достовірність обліку контролюється методом порівняння показників накладних на відвантаження з даними оперативного обліку відділу збуту;

б) перевірка своєчасності відвантаження готової продукції методом порівняння даних про випуск продукції та її відвантаження по датах місяця, ураховуючи обсяги залишків на складі, візуальної перевірки документів (розпоряджень, товарно-транспортних накладних).

3. Перевірка своєчасності здачі первинних документів про відвантаження продукції покупцям до бухгалтерії (метод порівняння дати звіту і дати відвантаження).

4. Перевірка своєчасності і правильності оформлення платіжних документів для розрахунків з покупцями (рахунків-фактур, платіжних доручень-вимог фінансовим відділом, бухгалтерією). Застосовується метод візуальної перевірки реквізитів документів, аналіз листування з покупцями, арифметична перевірка обсягів за вартістю, договірних цін, ПДВ.

5. Перевірка дотримання методики бухгалтерського та податкового обліку, достовірності даних про розрахунки з покупцями та обсяги реалізації продукції:

а) перенесення залишків з рахунку 62 «Розрахунки з покупцями-замовниками» з минулого місяця на початок поточного місяця у відомості № 16, відповідність їх даних Книзі головних рахунків;

б) обґрунтованість бухгалтерських записів поточного ревізованого місяця у відомості № 16 (візуальна перевірка наявності, достовірності первинних документів і порівняння даних з них у розрізі покупців). Особлива увага звертається на: дату відвантаження, дату оплати, факти списання заборгованості покупців за рахунок підприємства, повернення продукції покупцями, факти додаткової поставки при нестачі по претензіях покупців, пересортиці, заміні одних видів іншими, при претензіях про порушення умов договорів, при бартерних розрахунках;

в) правильність ведення податкового обліку по ПДВ, валових доходів по операціях з реалізації продукції (робіт, послуг). Застосовуються методи нормативної перевірки обліку, порівняння й аналізу даних систематизації та узагаль­нення даних бухгалтерського обліку з кредиту рахунку 46 «Реалізація продукції».

6. Перевірка достовірності звітності (ф. 2) про фінансові результати, податкової звітності з обсягів реалізації продукції (аналіз і порівняння даних поточного обліку в журналі-ордері № 11, Книзі головних рахунків, ураховуючи дані про виявлені порушення при узагальненні матеріалів ревізії стосовно визначення обсягів реалізації).



Основні порушення, які були встановлені при проведенні ревізії:

1) реалізація продукції нижче договірних цін;

2) арифметичні помилки в рахунках-фактурах, при визначенні ПДВ та загальної суми до сплати;

3) відвантаження продукції покупцям при наявності в них попередньої значної заборгованості;

4) порушення договорів по термінах або обсягах поставки, асортименту, якості продукції, виконаних роботах чи послугах;

5) фальсифікація обсягів реалізації при готівкових розрахунках з покупцями;

6) заниження обсягів валових доходів щодо реалізації продукції робіт (послуг) у податковому обліку;

7) порушення методики бухгалтерського, оперативного і податкового обліку реалізації продукції, валових доходів, особливо при бартерних операціях, що зумовлює заниження оподаткування податком на прибуток і ПДВ.



7.4. Особливості контролю реалізації
продукції на експорт

При наявності обсягів реалізації продукції на експорт основними напрямами ревізії є:

1) контроль правомірності здійснення зовнішньоекономічної діяльності (метод нормативної перевірки на дотримання Закону України про зовнішньоекономічну діяльність та візуальної перевірки наявності і достовірності договорів з покупцями-нерези­дентами України, ліцензій, квот залежно від номенклатури продукції, що експортується);

2) перевірка обґрунтованості цін (метод аналізу діючих цін на зовнішньому ринку та порівняння з передбаченими в договорах і при їх виконанні, з’ясування, чи ціни не є нижчими за встановлені державою мінімальні);

3) перевірка виконання обсягів реалізації продукції по експорту (методом аналізу виконання договорів з покупцями-нерези­дентами України з даних журналу-ордеру № 11 і відомості № 16, оперативного обліку виконання договорів);

4) контроль повноти і своєчасності надходження коштів від покупців-нерезидентів за експортовану ними продукцію, виконані роботи чи послуги (метод порівняння і нормативної перевірки даних по датах та обсягах відвантаження та оплати рахунків покупцями, додержання нормативного терміну оплати не пізніше 90 днів від моменту проходження вантажу через митницю).



Основні порушення, які виявлені при ревізіях:

а) реалізація на експорт з порушенням квот по демпінгових цінах;

б) фальсифікація обсягів реалізації за номенклатурою матеріальних цінностей;

в) несвоєчасне і неповне надходження коштів або відсутність оплати рахунків-фактур покупцями-нерезидентами.



7.5. Перевірка фактичної собівартості
реалізованої продукції, робіт (послуг)

Реальність фінансових результатів фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від правомірності застосованої методики розрахунку фактичної собівартості реалізованої продукції.

Відповідно до чинного законодавства фактична собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості, збільшеної на обсяг комерційних видатків, пов’язаних зі збутом і реалізацією, та податку на додану вартість і акцизного збору (якщо ця продукція оподатковується).

Основні напрями контролю.

1. Перевірка правомірності включення витрат до групи комерційних видатків. Контроль здійснюється за методом нормативної перевірки первинних документів, які відображають витрати, на їх відповідність чинному законодавству, що регулює відносини у цій галузі і регламентує склад комерційних видатків. Треба знати, що до комерційних видатків належать лише витрати, які безпосередньо пов’язані з процесом реалізації готової продукції (тара, упаковка, реклама, доставка до станції відправлення замов­никові, завантаження при залізничних чи автомобільних перевезеннях, утримання приміщень для зберігання в місцях відвантаження, реалізація, оплата праці працівників підрозділів збуту продукції). Не включаються до цієї групи витрати, які відшкодовуються замовниками, покупцями згідно з господарськими угодами (транспортні витрати від станції відправлення до місця знаходження покупця, замовника, тара і упаковка в цеху до здачі готової продукції на склад).

2. Контроль повноти і правильності відображення в облі-
ку бухгалтерських записів у журналі-ордері № 11, відомості аналітичного обліку комерційних (позавиробничих) видатків. Сюди включаються візуальна перевірка наявності і достовірності документів, правильності їх оформлення, арифметич-
на перевірка таксування документів, порівняння даних у до-
кументах і записів у бухгалтерських реєстрах, перевірка кореспонденції бухгалтерських рахунків у журналі-ордері № 11 по даних змісту господарської операції в первинному документі щодо дебету рахунку 43 «Позавиробничі (комерційні) видатки».

3. Контроль розрахунку фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції. Для цього вивчають дані розрахунку фактичної собівартості готової продукції за поточний місяць та її залишки на початок і кінець місяця, використовуючи дані додаткових зведених відомостей до журналів-ордерів №№ 10, 10/1. Основні порушення при цьому виникають через неправильний розподіл фактичних відхилень від облікових цін на обсяг реалізації продукції поточного місяця на залишок готової продукції на кінець місяця:



Показники

У постійних облікових
цінах

Фактичні відхилення від облікових цін

Фактична
собівартість (гр. 2 + гр.3)

1. Залишок готової продукції на початок місяця

4000

– 1000

3000

2. Випуск готової продукції за звітний місяць

18000

– 3400

14600

3. Середній % фактичних відхилень:



×

20%

×

4. Реалізовано готової продукції
(15000 × 20%)

15000

– 3000

12000

5. Залишок готової продукції на кінець місяця (7000 × 20%)

7000

– 1400

5600

Крім цього, ревізор узагальнює виявлені порушення щодо складу витрат, включених до фактичної виробничої собівартості, систематизуючи інформацію з попереднього розділу ревізії собівартості готової продукції в розрізі місяців і кварталів року з кінцевими підсумками загальних обсягів завищення або заниження фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції за ревізований період.

4. Перевірка правильності визначення і віднесення в дебет рахунку 46 «Реалізація продукції» нарахувань податку на додану вартість, акцизного збору (якщо ця продукція оподатковується). Обсяг цих податків за місяць визначається, виходячи з даних обсягів реалізації продукції, показаних у журналі-ордері № 11 по кредиту рахунку 46 за цінами продажу, які включають ПДВ. При наявності завищених або занижених обсягів ПДВ стосовно оборотів з фактичної реалізації продукції детально вивчають причини таких відхилень (допущені помилки за минулі періоди, донарахування за матеріалами контролю Державної податкової адміністрації тощо).

5. Контроль відображення в обліку фактичної повної собівартості реалізованої продукції (дебет рахунку 46).

На заключній стадії контролю за кожен день проводиться перевірка правильності визначення і відображення фактичної повної собівартості реалізованої продукції в системі рахунків бухгал­терського обліку за методом перевірки кореспонденції рахунків у журналі-ордері № 11 з даними змісту первинних документів, на підставі яких вони складені (тобто дебет рахунку 46 з рахунками 20, 40, 67, 68, 76). Обов’язково підлягають перевірці на відповідність методом порівняння, арифметичних розрахунків підсумкові дані журналів-ордерів і Книги головних рахунків 10, 10/1, 11, що стосуються дебету рахунку 46.

Додаткова література за темою

1. Про підприємства в Україні: Закон України від 27.03.91 // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 29.



2. Про підприємництво: Закон України від 07.02.91 № 698-ХІІ // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 29.

3. Про внесення змін до Закону Української РСР «Про зовнішньоекономічну діяльність»: Закон України від 22.12.98 № 335-ХІV // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 16.

4. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність: Закон України від 16.07.99 № 996–XIV // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 80.

5. Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість: Затв. наказом МФУ від 01.07.97 № 141, зі змінами // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 3.

6. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, робіт (послуг) у промисловості: Затв. постановою КМУ від 26.04.96 № 473 // Бухгалтерський облік і аудит. — 1996. — № 7; Галицькі контракти. — 1996. —
№ 35—36.

7. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності. — К.: А.С.К., 1998.



Завдання для перевірки знань

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Завдання і джерела ревізії реалізації продукції.

2. Напрями і способи перевірки виконання виробничої програми по виготовленню продукції.

3. Методичні прийоми контролю повноти оприбуткування готової продукції.

4. Перевірка якості проведених інвентаризацій готової продукції і відображення в обліку їх наслідків.

5. Особливості ревізії операцій по відвантаженню продукції покупцям.

6. Контроль обсягів реалізації.

7. Перевірка правильності відображення в обліку формування і розподілу позавиробничих витрат.

8. Контроль правильності визначення фактичної собівартості реалізованої продукції.

9. Найбільш типові порушення правил здійснення і відображення в обліку операцій по реалізації продукції, робіт (послуг).

10. Заходи, що вживаються в разі виявлення порушень вимог чинного законодавства щодо операцій по реалізації продукції, робіт (послуг).

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. Перевірити правильність розрахунків за наведеними в навчальному матеріалі операціями.

2. Перевірити відповідність обліку реалізації продукції чинному законодавству.

3. За виявленими фактами порушень вимог нормативних актів зробити записи в журналі ревізора.

4. Скласти відповідний розділ акта ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства.

Методичні вказівки до виконання задач

Для виконання задач потрібно вивчити передбачений програмою матеріал за темою «Контроль і ревізія реалізації продукції», чинні нормативні акти, якими регулюється порядок документального оформлення і бухгалтерського обліку операцій з реалізації продукції; повторити склад первинних документів, якими оформлюються вказані операції, реєстрів аналітичного і синтетичного обліку, методику розрахунку фактичної собівартості реалізованої продукції, склад позавиробничих витрат і порядок їх віднесення до повної собівартості реалізованої продукції.

Порядок обліку готової продукції, операцій по її відвантаженню
та реалізації регламентується змінами до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.97 № 869, згідно з якими датою реалізації продукції, товарів, робіт, послуг уважається дата відвантаження (передачі) продукції, товарів (підпису документів про виконання робіт).

За умовами задачі 1 спочатку потрібно визначити фактичну собівартість готової продукції за період і, виходячи з неї, визначити фактичну собівартість реалізованої продукції і залишку готової продукції на складі на кінець звітного періоду. Зверніть увагу, що на рахунку 40 готова продукція обліковується за фактичною собівартістю. Аналогічно робиться розрахунок задачі 14.

За умовами задач 3—6 потрібно зробити оцінку правильності документального оформлення, відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій по розрахунках з покупцями, рівня організації обліку і внутрішнього контролю реалізації продукції.

Склад комерційних витрат (задача 7) регламентується Типовим положенням з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, робіт (послуг) у промисловості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 № 473.

Дані задач 8—13 вимагають аналізу правомірності включення в обсяги реалізації певних сум, перевірки правильності відображення в обліку операцій з реалізації продукції, перевірки стану розрахунків з покупцями за поставлену продукцію, оцінки фактів повернень продукції у зв’язку з невідповідністю умовам постачання.

Умови задач

1. Дані про випуск готової продукції за І квартал м.р., грн.:

незавершене виробництво на 01.01 — 32000;

витрати на виробництво — 64000;

незавершене виробництво на 01.04 — 20000;

собівартість готової продукції в облікових цінах — 71000;

відвантажено готової продукції покупцям в облікових цінах — 75000;

залишок на рахунку 40 «Готова продукція» на 01.01 — 48000;

на 01.04. — 44020.



2. За даними складського обліку на складі готової продукції на
початок серпня було 40 виробів, на початок вересня — 55, що підтверджується актом інвентаризації готової продукції від 15.09. м. р.
За даними відділу збуту покупцям відпущено за серпень 357 виробів. За обліковими даними в серпні було вироблено і здано на склад
392 вироби. Порівняти фактичні та облікові дані про наявність готової продукції на складі за серпень, дати оцінку причин можливих розбіжностей.

3. Дані про розрахунки з покупцями за І квартал минулого року, тис. грн.:



з/п

Назва документа

Кт 62

Дт 67 Кт 68

Дт 51

Дт 59

Дт 12

1

Платіжне доручення № 85 від 20.03

12,0







2,0

2

Вексель № 0158514 від 11.03 фірми ДДТ




9,6






3

Накладна № ІК 124545 від 20.01 фірми «Гарт»







10,8




Усього

12,0

9,6

10,8

2,0


4. Згідно з даними первинних документів по відвантаженню готової продукції партія верстатів 2А-86 на суму 6200 грн. була відвантажена 02.03. м. р. Факт відвантаження відображений у відомості № 16 за
лютий.

5. Видані в підзвіт матеріально відповідальній особі бланки первинних документів на відпуск готової продукції не пронумеровані.

6. На підприємстві не здійснюється оперативний контроль за вивезенням готової продукції з боку позавідомчої охорони, не здійснюється звіряння кількості продукції, указаної в перепустках і супроводжувальних документах, із кількістю фактично вивезеної продукції.

7. Згідно з даними відомості № 15 і первинних документів за вересень м. р. до складу комерційних витрат віднесено:

1) витрати на тару та пакування продукції — 168 грн.;

2) витрати на сертифікацію продукції — 91 грн.;

3) витрати на доставку продукції — 207 грн.;

4) штраф за простій залізничних вагонів — 370 грн.

8. Включено в обсяг реалізації продукції за грудень м. р.:

1) вартість готової продукції, що знаходиться на складі підприємства, — 5300 грн.;

2) вартість реалізованих відходів виробництва — 93 грн.;

3) суми, отримані від перепродажу купованих матеріалів, — 491 грн.

9. Відпускна вартість відвантаженої продукції за листопад м. р. відображена в бухгалтерському обліку підприємства проводкою: Дт 68 «Розрахунки з покупцями і замовниками», Кт 46 «Реалізація» на суму 10000 грн., у тому числі:

1) приладів МО-220 — 2100 грн.;

2) редукторів ПД-2 — 45700 грн.;

3) вартість зворотної тари — 500 грн.;

4) попередня оплата за продукцію — 1700 грн.

10. Реалізовано продукції за 9 місяців на суму 960 тис. грн., у тому числі, тис. грн.:

з розрахунком по бартеру — 720;

надійшло від покупців за реалізовану продукцію:

на поточний рахунок у банку — 240;

на валютний рахунок — 100;

заборгованість покупців на 01.01. — 180;

на 01.10. — 390;

заборгованість бюджету:

а) по ПДВ — 160;

б) по податку з прибутку — 30;

в) по прибутковому податку з громадян — 340;

г) по інших податках — 190.



11. Дані про собівартість та обсяги реалізації за звітний рік, тис. грн.:


Види готової продукції

Виробнича собівартість

Позавиробничі витрати

Собівартість реалізованої продукції

Обсяг реалізації за договірними
цінами

1. Прилад АКД-3

93

52

145

112

2. Прилад МН-24

107

48

155

187

3. Прилад МКТ-85

85

30

115

150

Усього

285

130

415

449

12. Дані про витрати на виробництво і реалізацію по приладу АКД-3, тис. грн.:


Прилад АКД-3

Станом
на 01.01

І квартал

ІІ квартал

ІІІ квартал

1. Витрати на виробництво

35

80

70

65

2. Готова продукція:













за собівартістю

42

50

43

37

у цінах реалізації



45

38

32

3. Відвантажено покупцям:













за собівартістю



43

31

26

у цінах реалізації



40

30

24

4. Повернено у зв’язку з невідповідністю умовам постачання:













за собівартістю



11

15

16

у цінах реалізації



10

12

14

13. Дані про стан розрахунків з покупцями, тис. грн.:


з/п

Покупці

Залишок на 01.01

Обороти за квартал

Залишок на 01.04

Дт

Кт

Дт

Кт

Дт

Кт

1

Фірма « Каштан»

22



30



52



2

Фірма «Парад»



9

49

20

20



3

Фірма «Кор-2»

31



20



51



4

Фірма «ДДТ»

15



41

10

46



5

Фірма «Гарт-22»

12



19

11

20



Усього

80

9

159

41

189



14. Перевірити правильність розрахунку фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції підприємства за січень м. р.:


з/п

Показники

Собівартість
в облікових
цінах, грн.

Фактична
собівартість,
грн.

1

Залишок готової продукції на складі на 21.01.

350

320

2

Залишок продукції, відвантаженої на 01.01.

370

215

3

Відвантажено продукції за січень

6580

4320

4

Виробництво готової продукції за січень

7100

4535

5

Залишок продукції, відвантаженої на 01.02.

431

281

6

Оплата покупців відвантаженої продукції в цінах реалізації за січень

5400




Тема 8. Контроль і ревізія фінансових
результатів, фондів і фінансового
стану підприємства


План лекційних занять

8.1. Перевірка правильності визначення балансового прибутку підприємства.

8.2. Перевірка операцій по використанню прибутку.

8.3. Контроль операцій по спеціальних цільових фондах підприємства.

8.4. Контроль фінансового стану підприємства.

8.1. Перевірка правильності визначення
балансового прибутку підприємства

Розвиток ринкових відносин у нашій державі супроводжується підвищенням ролі прибутку як матеріальної основи економічних інтересів підприємства і держави. Прибуток як основний узагальнюючий синтезуючий якісний показник характеризує фінан­совий результат підприємницької діяльності.



Фінансовий результат — балансовий прибуток — складається з фінансових результатів від основної діяльності (реалізації продукції, робіт, послуг), а також іншої реалізації (матеріальних цінностей, нематеріальних активів і основних фондів) і позареалізаційних операцій.

Основна діяльність підприємства — виробничо-господарська — визначена в його засновницьких документах, є регулярною і постійною протягом календарного року, на який припадає звітний період.

Починаючи перевірку, ревізор повинен ознайомитися з балансом та звітом про фінансові результати (ф. 2), що дасть можливість зорієнтуватися в джерелах формування прибутку ревізованого підприємства, мати загальну оцінку виконання фінансового плану та ефективності виробництва. Потім контроль фінансових результатів проводиться в розрізі джерел формування балансового прибутку.

Прибуток від основної діяльності визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт і послуг), що відображаються в обліку за кредитом рахунку 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)» та фактичною собівартістю реалізованої продукції (виробнича собівартість + комерційні позавиробничі витрати) і нарахованими податками (ПДВ + акцизний збір), які відображаються за дебетом рахунку 46. Фінансовий результат списується на рахунок 80 «Прибутки і збитки». Відповідно до чинного законодавства України продукція належить до реалізованої, якщо вона відвантажена або здана покупцю-замовнику; касовий метод визначення реалізації (тільки після оплати рахунку покупцем) відмінено.

Джерелами інформації для контролю є дані журналів-ордерів №№ 11, 12, відомості № 16 або відповідних машинограм при застосуванні комп’ютерної форми обліку з рахунків 46, 62 і 80.

Особлива увага звертається на відображення фінансових результатів при наявності бартерних операцій, експорту продукції, погашенні заборгованості працівникам з оплати праці готовою продукцією підприємства.



Основні порушення: заниження прибутку через: 1) зменшен­ня обсягів реалізації по кредиту рахунку 46 у результаті недостовірного відображення в обліку доплат від покупців під видом фінансової допомоги, поновлення фондів спеціального призначення та інших цільових надходжень; 2) завищення фактичної собі­вартості реалізованої продукції (робіт, послуг) унаслідок: заниження оцінки залишків готової продукції на складі на кінець місяця; завищення виробничої собівартості через включення у витрати виробництва невиробничих витрат; заниження собівартості незавершеного виробництва шляхом неправильного розподілу відхилень від облікових цін; завищення видів витрат, які належать до позавиробничих комерційних (відшкодування транспортних витрат покупцем, відшкодування зворотної тари).

Значний вплив на обсяг балансового прибутку можуть мати фінансові результати від іншої реалізації (рахунок 46/2). Детально вивчаються операції з безкоштовної передачі іншим підприємствам, організаціям та з реалізації залежаних, невикористовуваних або надлишкових запасів матеріальних цінностей, окремих об’єктів основних фондів (чи не занижені ціни реалізації, достовірні документи, визначені фінансові результати).

У ході ревізії фінансових результатів важливе значення приділяється так званим позареалізаційним доходам. До них включаються: доходи від фінансових вкладень підприємства в цінні папери; від пайової участі в спільних підприємствах; від здачі майна в оренду; від депозитних коштів, штрафу, пені одержаної; виявлені в поточному році прибутки минулих років, надходження раніше списаних боргів (безнадійна дебіторська заборгованість); прострочена кредиторська заборгованість підприємств недержавної форми власності; одержання безповоротної фінансової допомоги, доплат чи внесків у фонди спеціального призначення від покупців-замовників чи постачальників; страхові відшкодування при страхуванні майна підприємства.

Напрями контролю.

1. Перевірка достовірності облікових даних про позареалізаційні доходи (методи візуальної перевірки та обстеження наявності і достовірності первинних документів, метод зустрічної перевірки при підозрі на недостовірність документів).

2. Перевірка позареалізаційних видатків. Треба знати, що всі визнані підприємством чи присуджені арбітражем штрафи, пені, неустойки, суми претензій за штрафними санкціями, по яких минув термін оскарження, відносяться на збитки звітного періоду. Але важливо з’ясувати, чи реально погашена така заборгованість, чи не обліковується вона в складі кредиторської заборгованості. На підставі первинних документів і бухгалтерського запису в журналі-ордері (Дт 63, Кт 80) установити, чи не віднесені на прибуток суми, пред’явлені до утримання як претензія, але не визнані платником.

8.2. Перевірка операцій по використанню прибутку

Розвиток ринкових відносин супроводжується суттєвим розширенням прав підприємств у використанні прибутку.



Балансовий прибуток використовується на такі цілі: першочергово — на платежі в бюджет з податку на прибуток та економічні санкції за порушення чинного законодавства стосовно всіх видів оподаткування, а залишок — на відрахування в так звані фонди економічного стимулювання (виробничого і соціального розвитку, матеріального стимулювання працівників), резервні фонди та інші спеціальні фонди. Протягом року використання прибутку відображається по дебету рахунку 81 «Використання прибутку».

Як джерела інформації для контролю використовуються жур­нали-ордери №№ 12, 15 чи машинограми, які їх замінюють по рахунку 81 «Використання прибутку», дані аналітичного обліку по рахунку 81.

Цільове ефективне використання прибутку має важливий вплив на фінансовий стан підприємства, створюючи джерела розвитку виробництва. Усе це зумовлює значимість об’єкта контролю. При здійсненні перевірки операції з використання прибутку контролюються ревізорами під основним кутом зору (зв’язку),
а саме: впливу їх на обсяги оподатковуваних оборотів як бази для нарахування різних платежів у бюджет для даного підприємства чи інших фізичних та юридичних осіб, на користь яких здійснюється виділення коштів, джерелами яких є прибуток підприємства.


Основні напрями контролю.

1. Контроль обґрунтованості використання прибутку на платежі в бюджет здійснюється методом нормативної перевірки обсягів податку на прибуток по звітних періодах року за даними декларації на прибуток, розрахунків до податкової звітності і


журналу-ордеру № 15. Особлива увага звертається на правомірність визначення бухгалтерських записів, якщо за результатами попередніх перевірок податковою інспекцією донараховано податки із застосуванням штрафних санкцій за минулий і звітний роки. Треба врахувати, що всі донарахування за минулий звітний рік відносяться на дебет рахунку 81, а за поточний рік (якщо це не податок на прибуток) — у сумі донарахування платежів у спеціальні позабюджетні фонди, ПДВ — за рахунок витрат на виробництво (Дт 26, 44), а штрафні економічні санкції — завжди за рахунок прибутку (Дт 81).

2. Особливістю перевірки акціонерних товариств і спільних підприємств є те, що важливе значення приділяється правомірності розподілу прибутків між засновниками та акціонерами у вигляді дивідендів.

Ревізор перевіряє наявність рішень керівництва цих підприємств про розподіл балансового прибутку за рік з визначенням цільового направлення після обов’язкових платежів, джерелом яких є прибуток, а також розрахунок нарахувань дивідендів учасникам-засновникам підприємства та акціонерам, розрахунки з ними. Обов’язково перевіряється, чи не занижений розмір нарахованих дивідендів, якщо серед засновників є державні підприємства чи організації. При нарахуван­ні дивідендів та перерахуванні чи виплаті їх засновникам (фізичним або юридичним особам) обов’язково проводиться нарахування податку на прибуток з одночасним перерахуванням нарахованих платежів у дохід бюджету. На дебет рахунку 81 відноситься сума перерахованих платіжними дорученнями сум дивідендів кожному із засновників і податку на прибуток з них у розмірі 30%, а по державних підприємствах і організаціях — 100%.

3. Контроль правомірності розподілу прибутку, що зали-


шається після розрахунків з бюджетом, проводиться за ме-
тодом нормативної перевірки застосування нормативів відрахувань у різні спеціальні фонди (розвитку підприємства, резервний страховий фонд і т. п.), виходячи з установчих документів на заснування підприємства, затверджених фінансових планів.

Якщо на балансі є збитки минулих років, то при розподілі прибутку за звітний рік повинно передбачатися погашення цих збитків. Слід урахувати, що розрахунки відрахувань у фонди проводяться, виходячи з розмірів прибутку, визначеного наростаючим підсумком з початку року, а не за звітний період (за І квартал, І півріччя, 9 місяців, рік).

4. Контроль правильності відображення в обліку при кінцевому розподілі прибутку за звітний рік здійснюється методами аналізу кореспонденції рахунків по кредиту рахунку 81 у журналі-ордері № 15, де проводиться фактичне списання використаного прибутку звітного року та неперекритих витрат, джерелом фінансування яких є прибуток (у разі його недостатності).

5. При наявності на балансі підприємства структурних підрозділів невиробничого призначення (дитсадків, клубів, профілакторіїв, медпунктів, жилих будинків) треба перевірити, чи списуються щоквартально, особливо за звітний рік, їх витрати за раху­нок прибутку на дебет рахунку 81. Це саме стосується капітальних витрат на придбання нової техніки, устаткування, реконструк­цію і будівництво, ремонти основних фондів понад 5% їх залишкової вартості на початок звітного року.

Як відомо, зараз податковий облік валових доходів і видатків ведеться відокремлено і допущені такого характеру порушення можуть не впливати на розрахунок нарахувань платежів у бюджет, але підприємствам не вигідно показувати у звітності, балансі наявні фактичні збитки на дебеті рахунку 80 «Прибутки і збитки» заради ділової репутації підприємства (при вирішенні з банками, інвесторами питань щодо кредитування, інвестицій, господарських угод з постачальниками). Дебетовий залишок на рахунку 80 після такої операції списується на рахунок 98 «Прибутки і збитки минулих років». Якщо підприємство не створює за рахунок прибутку спеціальні фонди, а витрати, джерелом яких є прибуток, списує в дебет рахунку 81, то нерозподілений прибуток звітного року теж відноситься на рахунок 98 як прибутки минулих років.

8.3. Контроль операцій по спеціальних
цільових фондах підприємства

Здійснюючи контроль, ревізор повинен керуватися Законом України «Про підприємництво», статутом та установчими документами про заснування підприємства, діючими нормативними актами з методики бухгалтерського обліку операцій по спеціальних цільових фондах. До таких фондів належать: статутний фонд, фонди економічного стимулювання (фонд розвитку, фонд матеріального стимулювання і соціального розвитку), резервні фонди.



Джерела інформації для контролю:

  • кошториси по фондах економічного стимулювання, фінансовий план, розрахунки про нарахування у фонди, первинні документи, облікові реєстри на витрати з фондів, поточного синтетичного і аналітичного обліку по рахунках 85 «Статутний фонд», 88 «Фонди спеціального призначення», 87 «Фонди економічного стимулювання», 89 «Резерви» (журнали-ордери №№ 12, 13, Книга головних рахунків);

  • звітність (баланс, звіт про фінансово-майновий стан підприємства).

Одним з основних є статутний фонд. На підприємствах недержавних форм власності він формується за рахунок внесків власників, засновників підприємства у формі грошових коштів, майна, нематеріальних активів та ін. Розміри внесків засновників визначаються в документах на заснування підприємства.

Послідовність і основні напрями контролю.

1. Після ознайомлення з особливостями виробничо-госпо­дарської діяльності, засновницькими, або установчими, документами, балансом підприємства і Книгою головних рахунків з рахунку 85 «Статутний фонд» та 75 «Розрахунки із засновниками» ревізор здійснює контроль повноти надходжень внесків засновників методом порівняння даних аналітичного обліку з рахунків 75 і 85 про суми внесків з первинними документами про їх оплату (прибутковими касовими ордерами, виписками банку з поточного рахунку, актами на приймання матеріальних цінностей у рахунок внесків).

2. Для перевірки своєчасності розрахунків з внесків до статутного фонду порівнюють фактичні внески по датах у розрізі засновників з установленими в документах на заснування підприємства.

3. У спільних підприємствах перевірці підлягає повнота, своєчасність і достовірність внесків іноземних засновників у конвертованій валюті, виходячи із засновницьких документів.

4. Варто звернути увагу на внески у вигляді нематеріальних активів (майнові права, торгові знаки, гудвілли, ноу-хау, права на користування природними ресурсами, землею, інтелектуальну власність). Вони обліковуються за договірними цінами. Оприбуткування нематеріальних активів повинно проводитися на підставі спеціальних актів про приймання з додатками відповідної документації, яка б свідчила про достовірність їх наявності, зв’язок з виробничою діяльністю. Часто мають місце зарахування нематеріальних активів як внесків тільки на підставі актів приймання, без належно оформленої документації щодо конкретного їх виду, із завищенням оцінки.

5. Перевірка обґрунтованості змін величини статутного фонду здійснюється на підставі аналізу даних обліку по кредиту рахунку 85 та візуального контролю про наявність змін у засновницьких документах, документі про перереєстрацію статутного фонду при новому додатковому випуску акцій, підвищенні їх номінальної вартості або зменшенні (при викупі акцій у власників акцій) чи зниженні їх номінальної вартості.

6. Одночасно здійснюється контроль кореспонденції рахунків стосовно правильності ведення обліку операцій по статутному фонду, а також методики ведення облікових реєстрів з аналітичного обліку по рахунках 75, 85.

7. Особливість контролю на підприємствах державної форми власності зумовлена тим, що на рахунку 85 «Статутний фонд» відображається вартість основних і оборотних фондів, єдиним власником яких є держава.

Протягом поточного року на ньому відображаються операції, пов’язані з надходженням та вибуттям основних фондів, їх функціонуванням (нарахуванням зносу), а також операції, що відображають поповнення чи зменшення оборотних фондів. Величина статутного фонду спеціально не реєструється при відкритті підприємства чи змінах упродовж функціонування.

Тому як основні напрями контролю треба відзначити:

а) перевірку обґрунтованості збільшення статутного фонду в частині основних і оборотних фондів у результаті їх переоцінки, введення в експлуатацію нових об’єктів основних фондів;

б) перевірку обґрунтованості зменшення статутного фонду в частині основних і оборотних фондів при списанні недоамортизованих об’єктів основних фондів, їх ліквідації (аварії, стихійне лихо), реалізації нижче залишкової вартості, нижче діючих ринкових цін окремих об’єктів чи законсервованого комплексу устат­кування цехів, будівель.

При цьому детально аналізується первинна документація щодо стану, оцінки об’єктів, розрахунків з покупцями;

в) перевірка правильності відображення в обліку операцій щодо статутного фонду здійснюється методом аналізу кореспонденції рахунків і первинних документів, які є підставою для бухгалтерських записів. Крім цього, перевіряється дотримання методики аналітичного обліку статутного фонду і відповідність звітності про величину статутного фонду в балансі, журналі-ордері № 13 (де ведеться аналітичний облік), Книзі головних рахунків.

8.4. Контроль фінансового стану підприємства

Контроль фінансового стану підприємства проводиться за даними певних груп економічних показників, які наводять загальну оцінку фінансового стану підприємства, прибутковості його діяль­ності і довгострокової платоспроможності.



Фінансова стабільність — це спроможність підприємства здійснювати свою підприємницьку діяльність стабільно завдяки фінансовому забезпеченню власними оборотними коштами, а також залученнями.

Платоспроможність підприємства — це можливість у практичній ситуації, що склалася, погасити всі свої зобов’язання перед кредиторами (банками, бюджетом, постачальниками і т. п.).

Послідовність і напрями контролю.

1. Загальна оцінка фінансового стану підприємства визначається методами аналізу показників фінансової стабільності, прибутковості, платоспроможності за даними балансів на початок року і на кінець звітних кварталів.

Контроль фінансового стану підприємства починається з визначення платоспроможності підприємства. До платоспроможного належить підприємство, в якому сума поточних активів (матеріальні запаси, грошові кошти, дебіторська заборгованість за реалізовану продукцію, виконані роботи і послуги) більша або дорівнює його платіжним зобов’язанням (зовнішній заборгованості різним кредиторам-постачальникам, бюджету, банкам і т. д.).

Оцінка платоспроможності підприємства здійснюється методами аналізу обсягів платіжних зобов’язань і поточних активів, особливо платіжних засобів за даними балансу на початок року та кінець звітних кварталів. Перевищення першочергових платіжних зобов’язань над платіжними засобами свідчить про напруженість фінансового стану. Ревізор детально вивчає платоспроможність, виходячи зі стану ліквідності поточних активів у формі матеріальних запасів, незавершеного виробництва, готової продукції і товарів (частина їх може бути просто неліквідна, не мати попиту на ринку для збуту за обліковою вартістю). Підвищення або заниження рівня платоспроможності встановлюється за зміною обсягів оборотного капіталу. Важливим показником платоспроможності підприємства є рівень ліквідності.



Ліквідність — це спроможність оборотних коштів перетворюватися на грошові кошти, необхідні для здійснення розрахунків, зумовлених фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Можливість підприємства повернути короткострокові боргові зобов’язання визначається як співвідношення легкореалізованих активів (коштів і дебіторської заборгованості та короткострокових термінових зобов’язань).

Вивчення структури і обсягів джерел коштів підприємства щодо складу власного капіталу, його рівня, складу залучених позичкових коштів дає можливість мати інформацію про розширення або звуження діяльності підприємства.

2. Перевірка наявності і використання власних оборотних коштів.

Джерелами формування оборотних коштів підприємства є власні і позичкові кошти. Наявність власних оборотних коштів визначається за даними першого розділу активу і пасиву балансу підприємства станом на початок року та ревізованих звітних кварталів. Ревізор повинен оцінити, чи забезпечує підприємство покриття нормативних запасів матеріальних цінностей власними коштами, і стан збереження власних оборотних коштів. Основними факторами, які впливають на зменшення власних оборотних коштів, є прямі збитки минулих років і поточного року, низь­кий рівень прибутковості підприємницької діяльності через спад обсягів виробництва і попиту покупців.

Оптимальною структурою фінансових ресурсів підприємства вважають формування за рахунок власних коштів лише в частині основних фондів, а оборотних — за рахунок кредиту банку. Але треба мати на увазі, що при перевищенні процентів за банківський кредит середнього прибутку з 1 грн. поточних активів підприємству вигідніше нарощувати власний капітал. Використання оборотних коштів характеризується показниками: коефіцієнт обігу, тривалість одного обороту і коефіцієнт завантаження коштів у обороті.



Коефіцієнт обігу — число оборотів, що здійснюється оборот­ними коштами протягом певного часу (кварталу, року).

Тривалість одного обороту — це число днів, протягом яких оборотні кошти проходять усі стадії кругообігу.

Коефіцієнтом завантаження коштів у обігу називається величина оборотних коштів, яка припадає на 1 грн. реалізованої продукції, робіт (послуг).

Прискорення обігу оборотних коштів поліпшує фінансовий стан підприємства, є найважливішою умовою економії та їх раціо­нального використання. Збільшення запасів матеріальних цінностей, затримка реалізації продукції, робіт (послуг) призводять до уповільнення обігу оборотних коштів.

Якщо порівняти ці показники станом на початок року та в розрізі кварталів року, то виявляється зростання за коефіцієнтом завантаження коштів у обороті. Тому потрібно детально вивчити причини, фактори негативного впливу (стан запасів матеріальних цінностей, необґрунтованість росту обсягів незавершеного вироб­ництва, запасів готової продукції, дебіторської заборгованості покупців) на зменшення обсягів реалізації продукції.

Дані про наявність у підприємства позичкових коштів відображаються у розділі ІІІ пасиву балансу поточного обліку — у журналі-ордері № 4 чи машинограмі по рахунку 90. Там же ведеться їх аналітичний облік у розрізі об’єктів кредитування та банків, які надали позички.

При ревізії підприємства вивчається стан розрахунків по довгострокових і короткострокових позичках банків, особливо при наявності пролонгованих і прострочених позичок (рівень плати за користування позичками, цільове використання коштів, оцінка вартості застави майна).

3. Перевірка дотримання розрахунково-платіжної дисципліни здійснюється для виявлення причин низької платоспроможності підприємства. При цьому стан підприємства вивчається за даними балансу та журналів-ордерів №№ 6, 8 у динаміці складу кредиторської і дебіторської заборгованості, особливо неправомірної, з термінами оплати, що минули. Ретельно досліджується організація розрахунків з покупцями, оскільки від неї залежать обсяги реалізації продукції, стан дебіторської заборгованості, надходження оплати грошовими коштами.

Як додатки до акта ревізії складаються аналітичні таблиці, де систематизується інформація по термінах виникнення кредиторської і дебіторської заборгованостей. Подальшому детальному вивченню підлягають причини порушення платіжної дисципліни (відвантаження продукції покупцям, які вже мають заборгованість перед підприємством, наявність претензій покупців щодо якості продукції, термінів виконання та інших умов господарських договорів).

Негативний вплив на стан розрахунково-платіжної дисципліни справляє навіть тимчасове завантаження оборотних коштів у позаоборотні активи (зайві внески коштів у бюджет у зв’язку із завищенням авансових платежів, застосуванням штрафних економічних санкцій, витратами на придбання основних фондів при відсутності або недостатності спеціальних джерел фінансування, що утворюються за рахунок прибутку).

4. Узагальнення результатів контролю фінансового стану підприємства. Систематизуючи матеріали контролю про фінансовий стан підприємства, ревізор повинен узагальнити причини напруженого фінансового стану, показати такі важливі показники фінансової діяльності, як використання оборотних коштів не за призначенням, вилучення їх з обороту, нестача оборотних коштів.

До оборотних коштів, використаних не за призначенням, включаються витрати на оплату різних штрафних економічних санкцій при відсутності або недостатності вільного залишку невикористаного прибутку.



Іммобілізація оборотних коштів — це витрати, не перекриті коштами спеціальних фондів і цільового фінансування. Найчастіше — це оплата витрат на придбання основних фондів при відсутності джерел фінансування або їх недостатності.

Цей показник визначається в разі наявності за звітний період придбання основних фондів та оплати їх ремонту методом аналізу кореспонденції рахунків на предмет, чи відображено використання джерела фінансування (Дт 81 «Використання прибутку» і Кт 88/2 «Спеціальні фонди, фонд в основних засобах (фондах)»). Потім здійснюється порівняння з вільним залишком невикористаного прибутку, фонду розвитку, амортизаційного фонду.

Нестача власних оборотних коштів на певну звітну дату визначається методом порівняння наявності власних оборотних коштів з їх нормативом та обсягами іммобілізації оборотних коштів станом на початок року та в розрізі квартальних звітних дат.

Таким чином, контроль фінансового стану підприємства здійснюється передусім із застосуванням розрахунково-аналітичних методичних прийомів економічного аналізу і методів документального контролю операцій, які стосуються наявності, руху оборотних коштів для визначення конкретних причин, винних службових осіб.

Фінансовий стан підприємства, незалежно від його форми власності, має надзвичайне значення при здійсненні розрахунків з бюджетом як платника податків.

Завершуючи контроль по даному розділу, ревізор за участю керівних спеціалістів підприємства розробляє конкретні пропозиції щодо усунення причин допущених недоліків, покращення стану розрахунково-платіжної дисципліни, стабілізації фінансового стану підприємства.



Додаткова література за темою

1. Про підприємництво: Закон України від 07.02.91 № 698-ХІІ // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 29.

2. Про підприємства в Україні: Закон України від 27.03.91 // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 29.

3. Про банкрутство: Закон України від 14.05.92 № 2343-ХІІ // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 29.



4. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.91 № 1576-ХІІ // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 29.

5. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, робіт (послуг) у промисловості: Затв. постановою КМУ від 26.04.96 № 473 // Галицькі контракти. — 1996. — № 35—36.

6. Оподаткування прибутку підприємств: Зб. норматив. актів. — К.: Право, 1997.

7. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності. — К.: А.С.К., 1998.



Завдання для перевірки знань

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Завдання і джерела ревізії фінансових результатів діяльності підприємства.

2. Напрями і методичні прийоми здійснення ревізії фінансових результатів від основної діяльності підприємства.

3. Напрями контролю позареалізаційних доходів.

4. Перевірка правильності формування прибутку та його відображення у фінансовому обліку.

5. Перевірка законності і правильності відображення у фінансовому обліку операцій по використанню прибутку.

6. Особливості перевірки правильності ведення податкового обліку фінансових результатів діяльності підприємства.

7. Напрями контролю статутного фонду підприємств недержавної форми власності.

8. У чому полягають особливості ревізії статутного фонду підприємств державної форми власності?

9. Методика ревізії фондів спеціального призначення.

10. Перевірка цільового фінансування і цільових надходжень.

11. Напрями ревізії утворення і використання резерву наступних витрат і платежів.

12. Напрями контролю фінансового стану підприємства.

13. Як перевіряти платоспроможність підприємства?

14. Найбільш типові порушення правил здійснення і відображення в обліку операцій з фінансовими результатами, фондами, резервами підприємства.

15. Заходи, що вживаються в разі виявлення порушень вимог чинного законодавства щодо операцій з фінансовими результатами, фондами, резервами підприємства.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. Перевірити законність і правильність відображення в обліку операцій по формуванню і використанню прибутку підприємства, фондів і резервів.

2. Відобразити в журналі ревізора виявлені факти невідповідності чинному законодавству за наведеними господарськими операціями.

3. Узагальнити виявлені порушення і недоліки в окремому розділі акта ревізії.

Методичні вказівки до виконання задач

Для виконання задач потрібно вивчити програмний матеріал за даною темою, законодавче регулювання порядку формування прибутку (збитку) від основної діяльності підприємства, від інших операцій, позареалізаційних результатів, оподаткування прибутку підприємства. Необхідно повторити порядок обліку фінансових результатів, документальне оформлення операцій по формуванню і використанню прибутків (збитків), фондів, резервів, їх відображення в реєстрах аналітичного і синтетичного обліку, формування звітних показників.

Законом «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» регламентовано порядок обліку прибутків (збитків) від реалізації продукції (робіт, послуг) на рахунку 80 «Прибутки і збитки» наростаючим підсумком з початку року. Використання прибутку протягом року відображається на рахунку 81 «Використання прибутку». Ставки податку на прибуток, порядок розрахунку оподатковуваного прибутку, зобов’я­зання і відповідальність платників податку на прибуток указані в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», затвердженому постановою Верховної Ради від 22.05.97 № 283, зі змінами і доповненнями до нього, у Методичних рекомендаціях про порядок визначення сум податку на прибуток підприємств і авансових внесків податку на прибуток, що підлягають нарахуванню до сплати в державний і місцевий бюджети у 1998 р. (лист ДПАУ № 4937/10/ 15-117 від 29.04.98).

Щоб розв’язати задачу 15, потрібно визначити:

1) середню оплату одного дня відпустки робітників;

2) розмір резерву на оплату відпусток робітників, включаючи відрахування на соціальне страхування і до Пенсійного фонду;

3) забезпеченість резервом на оплату відпусток робітників (визначається як різниця між залишком резерву на оплату відпусток на рахунку 89 і сумою, отриманою за п. 2).

Умова задачі 16 потребує перевірки своєчасності і правильності реформації балансу, відображення в обліку розподілу прибутку, нерозподілених прибутків (збитків).

За умовою задачі 17 потрібно дати оцінку правомірності формування і використання прибутку підприємства, інших джерел власних і залучених коштів протягом звітного року, спираючись на дані балансу.

Аналізуючи дані задачі 18, зверніть увагу на дати укладення кредитних угод, дати відкриття позичкового рахунку, дати сплати основного боргу та процентів за ним за угодою і фактично. У разі неможливості погашення заборгованості і процентів за нею у встановлені строки банк може надати відстрочку погашення боргу, тобто пролонгувати кредит. У додатковій угоді на пролонгацію кредиту збільшується процентна ставка за кредит. Якщо угода на пролонгацію позички не укладена, банк повинен нараховувати проценти за ставкою, передбаченою основною кредитною угодою, крім того, банком нараховується пеня за кожний день прострочення за простроченими нарахованими процентами за кредит.



Умови задач

1. Підприємство закупило партію верстатів з комп’ютерним управлінням. У січні м. р. фірма-постачальник безкоштовно надала програмне забезпечення до проданих верстатів, яке в бухгалтерському обліку підприємства було відображено як внесок до статутного фонду в сумі 1000 грн. У тому ж звітному кварталі програмне забезпечення було реалізоване за 1000 грн. У зв’язку з цим валовий дохід з метою оподаткування був зменшений на 1000 грн.

2. З метою отримання короткострокового кредиту банку на суму 10000 грн. терміном на 30 днів під 40% річних зі сплатою процентів на дату нарахування (в останній день місяця) 1.05. м. р. був укладений договір застави між підприємством і банком. Предметом застави були основні засоби — диз-генератор (Франція, 32 кВт), вартість якого, за обліковими даними підприємства, становить 25400 грн. Станом на 01.06. м. р. підприємство не повернуло кредит і не сплатило проценти за його користування; банк погодився пролонгувати позичку до 15.06.

14.06. підприємство сплатило проценти за кредит і не повернуло основну суму боргу. 20.10. м. р. банку вдалося реалізувати предмет застави і погасити заборгованість за вказаним кредитом. Первинна вартість заставного майна (25400 грн.), реалізованого банком, віднесена на збитки підприємства записом Дт 80 «Прибутки і збитки», Кт 01 «Основні засоби» 25.10. м. р. Основна сума заборгованості підприємства банку за наданий кредит віднесена в кредит рахунку 80 «Прибутки і збитки» — 10000 грн., сума сплачених процентів — на собівартість продукції.



3. На використання прибутку в квітні м. р. віднесено: нестачі матеріальних цінностей у межах норм природного убування — 513 грн., витрати на виготовлення і придбання бланків цінних паперів — 120 грн., витрати на сплату мита — 4500 грн., оплату робіт з сертифікації продук­ції — 5 грн., оплату послуг аудиторської фірми — 789 грн., оплату вартості ліцензії на право здійснення валютних операцій — 5600 грн., витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків, — 5 грн., суму сплачених процентів за користування орендованими основними засобами — 580 грн.

4. До складу валових доходів підприємства за IV квартал м. р. включено:

нараховані дивіденди від фірми «Маяк» — 7000 грн.;

зараховані на розрахунковий рахунок 25.01 дивіденди від фірми «Форум» — 4000 грн.;

орендна плата за здані в оперативну оренду основні фонди — 12000 грн., у тому числі ПДВ 2000 грн.

Указані операції відображені в бухгалтерському обліку проводками:

Дт 76 «Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами» — 19000 грн.;

Кт 68 «Розрахунки з бюдже­том» — 2000 грн.;

Дт 51 «Розрахунковий рахунок» — 4000 грн.;

Кт 80 «Прибутки і збитки» — 21000 грн.

5. До збитків підприємства за грудень м. р. включено присуджену судом суму штрафу 4631 грн. за невиконання умов господарського договору.

6. Перевірити правомірність зменшення нарахованого податку на прибуток за ІV квартал минулого року на суму податку на дивіденди, якщо відомо, що:

нараховано дивідендів засновникам підприємства за минулий рік — 28000 грн.;

нараховано дивідендів працівникам підприємства за минулий рік — 42000 грн.;

перераховано на розрахунковий рахунок у банку за платіжним дорученням № 871 від 28.12. м. р. дивіденди засновникам підприємства — 18000 грн.; а 25.01. п. р. — 10000 грн.;

виплачено дивідендів працівникам підприємства за платіжною відомістю № 38 від 27.02. — 28000 грн.;

нараховано податок на дивіденди за минулий рік — 21000 грн.



7. Перевитрати фондів економічного стимулювання в бухгалтерському обліку підприємства за грудень м. р. відображені за Дт 80 «Прибутки і збитки» у кореспонденції з Кт 87 «Фонди економічного стимулювання» на суму 6743 грн.

8. Витрати на сплату державного мита, яке справляється з позовних заяв до суду, віднесено на рахунок 81 «Використання прибутку». За період, охоплений ревізією, такі витрати становили 3670 грн.

9. В обліку підприємства відображено вартість безкоштовно отриманого ноу-хау — 76350 грн. проводкою: Дт 04 «Нематеріальні активи», Кт 85 «Статутний фонд».

10. Синтетичні та аналітичні дані до рахунків 80 «Прибутки і збитки», 81 «Використання прибутку» за лютий м. р. Балансовий прибуток (18965 грн.) з метою оподаткування зменшений на суму витрат на утримання бази відпочинку (190 грн.), жилого будинку (690 грн.) та об’єктів комунального господарства (340 грн.), що перебувають на балансі підприємства.

11. У бухгалтерському обліку за червень м. р. на підставі розпорядження директора та довідки бухгалтерії від 15.06. м. р. віднесено на розрахунки з бюджетом ПДВ у сумі 3720 грн., яка вказана в акті передачі основних фондів № 24 від 10.06. м. р. Акт складено про передачу фірмою «Арма» десяти комп’ютерів IBM-Р200 вартістю 1860 грн. за одиницю як внеску до статутного фонду ревізованого підприємства.

12. У декларації про прибуток за 1 квартал м. р. завищено суму ПДВ на 91 грн., через що виявилися заниженими оподатковуваний прибуток і податок на прибуток.

13. У декларацію про прибуток за 1 півріччя м. р. для визначення оподатковуваних доходів включені кошти, внесені на рахунок підприємства його директором у вигляді безповоротної фінансової допомоги (5900 грн.) та внеску до статутного фонду (7200 грн.).

14. Перевірити забезпеченість резерву для покриття відпускних робітникам, якщо відомо:

1) залишок резерву на оплату відпускних робітникам на рахунку 89 «Резерв наступних витрат і платежів» становить 24569 грн.;

2) спискова чисельність робітників — 980 осіб;

3) основна заробітна плата робітників за рік (до місяця розрахунку) — 1481760 грн.;

4) кількість днів відпустки, належної робітникам на дату перевірки, — 6000;

5) процент відрахувань на соціальне страхування і до Пенсійного фонду, діючий у період, охоплений ревізією, — 37% від нарахованої робітникам заробітної плати.

15. За грудень м. р. на підставі довідки бухгалтерії списано:

1) прострочену кредиторську заборгованість фірмі «Арма» — 36000 грн., у тому числі ПДВ 6000 грн.;

2) прострочену дебіторську заборгованість заводу «Факел» — 24000 грн., у тому числі ПДВ 4000 грн.; фірмі «Зеніт» — 13200 грн., у тому числі ПДВ 2200 грн.;

3) прострочену депонентську заборгованість працівникам ревізованого підприємства — 4100 грн.

Бухгалтерські проводки:

1) Дт 60, Кт 80 — на суму 36000 грн.;

2) Дт 80 — на суму 31200 грн. (20000 + 11200), Кт 62 — на суму 37200 грн. Дт 67/1 — на суму 6200 грн. (4000 + 2200);

3) Дт 70/2, Кт 80 — на суму 4100 грн.



16. На підставі акта перевірки від 10.02. п. р., здійсненої податковою інспекцією, донараховано:

1) податку на прибуток за минулий рік — 7100 грн., за поточний рік — 10400 грн.;

2) ПДВ за минулий рік — 12400 грн., за поточний рік — 8000 грн.;

3) податок на рекламу за минулий рік — 1100 грн.;

4) збір на будівництво та ремонт автошляхів за поточний рік — 3200 грн.;

5) штрафні санкції — у сумі 15400 грн.

Бухгалтерські проводки:

1) Дт 81, Кт 68/1 — 18500 грн.;

2) Дт 46, Кт 68/2 — 20400 грн.;

3) Дт 46, Кт 68/4 — 1100 грн.;

4) Дт 26, Кт 65/3 — 3200 грн.;

5) Дт 80, Кт 51 — 15400 грн.

17. Дані для відображення завершальних операцій з реформації балансу за минулий рік.




Назва рахунків

Сума, тис. грн.

1

Прибуток за звітний рік

70

2

Використання прибутку звітного року (81):

а) платежі до бюджету (68)

б) використання на завершені капітальні вкладення (33)

в) використання на інші цілі (51,52,76)



470

300


70

100


3

Залишки на рахунках на кінець року:

а) основне виробництво (20)

б) допоміжне виробництво (23)

в) обслуговуючі виробництва (29)



700

100


800

4

Основні засоби, у тому числі:

придбані в поточному році



4100

600


5

Фінансові вкладення (58), у тому числі:

а) довгострокові

б) короткострокові


700

6

Капітальні вкладення (33):

а) залишок на початок року

б) витрати за рік

в) залишок на кінець року



1100

1600


2100

7

Збитки минулих років на початок року

1210

8

Відображено завершальні операції з реформації балансу:

Дт 80, Кт 81

Дт 98, Кт 80


470

400


18. Дані з балансу ВАТ «Десна», тис. грн.:


Показники балансу

На початок року

На кінець року

АКТИВ







1. Основні засоби (залишкова вартість) (01)

4220

4100

2. Довгострокові фінансові вкладення (58)

600

1300

3. Незавершені капітальні вкладення (33)

300

400

4. Виробничі запаси (05,06,12)

1100

2100

5. Незавершене виробництво (20,23,29)

400

1600

6. Готова продукція (40)

1200

1300

7. Розрахунки з дебіторами:

а) за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (62, 76)

б) за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк (62,76)

в) по векселях одержаних (59)

г) з бюджетом (по ПДВ) (68)

д) по авансах виданих (61)



200

400


100


200

100

600


200

1100




8. Короткострокові фінансові вкладення (58)

300

300

9. Грошові кошти: поточний рахунок (51)

4

2

Усього

9024

13102

ПАСИВ







1. Статутний фонд (85)

2800

3100

2. Резервний фонд (88)

150

150

3. Фінансування капітальних вкладень (93)





4. Спеціальні фонди (88,87)

134

150

5. Амортизаційний фонд (86)

280

270

6. Реструктуризований борг (60)



622

7. Прибуток:

а) нерозподілений звітного року (80)

б) використаний у звітному році (81)

в) звітного року (80)

Збитки:

а) минулих років (98)



б) звітного року (80)



–1210



470


70

–1210


–400

8. Довгострокові кредити банків (92)

1400

1400

9. Короткострокові кредити банків (90)

100



10. Кредити та позички, не погашені в строк

300

500


Тема 9. Контроль і ревізія стану
бухгалтерського обліку і звітності

План лекційних занять

9.1. Завдання, основні напрями і джерела ревізії.

9.2. Перевірка організації облікової і контрольної роботи на підприємстві.

9.3. Перевірка стану бухгалтерського обліку.

9.4. Перевірка достовірності звітності і стану звітної дисципліни.

9.1. Завдання, основні напрями і джерела ревізії

Завдання ревізії:

  • дати загальну оцінку стану облікового процесу на ревізованому підприємстві;

  • визначити, чи забезпечує облік системний контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства, збереженням і використанням матеріальних ресурсів, станом розрахунків;

  • дати оцінку достовірності звітності підприємства, установити наявні порушення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства і розробити належні заходи щодо реалізації матеріалів контролю.

Для вирішення цих завдань у робочих планах ревізорів перед­бачаються такі основні напрями ревізії:

1) перевірка організації облікової і контрольної роботи на підприємстві;

2) перевірка стану бухгалтерського обліку;

3) перевірка стану податкового обліку;

4) перевірка достовірності звітності і стану звітної дисципліни.

Джерела ревізії:

1) положення про бухгалтерію як структурний підрозділ управ­лінського персоналу підприємства, посадові інструкції працівників бухгалтерії, плани роботи і матеріали з їх виконання;

2) облікові реєстри з аналітичного, оперативного, синтетичного і податкового обліку;

3) первинні документи;

4) звітність (статистична, податкова, бухгалтерська).

Розглянемо методику здійснення контролю з основних напрямів ревізії.

9.2. Перевірка організації облікової
і контрольної роботи на підприємстві

Ревізія стану обліку починається з обстеження в бухгалтерії ревізованого підприємства стану організації облікового процесу.



Послідовність і напрями контролю:

1. Перевірка обґрунтованості планів роботи бухгалтерії і стану їх виконання. У річному плані роботи бухгалтерії передбачаються роботи з удосконалення облікового процесу в структурних виробничих підрозділах підприємства (цехах, відділеннях, бригадах, складах) та в бухгалтерії, плани контрольної роботи, техніч­ного навчання та підвищення кваліфікації працівників бухгалтерії. Обґрунтованість обсягів роботи щодо вдосконалення обліку та контролю визначається за методом аналізу даних про виявлені порушення при здійсненні попередніх перевірок органами державного контролю та плану роботи бухгалтерії з удосконалення обліку, обстеження обсягів застосування комп’ютерної техніки в обліковому процесі.

2. Перевірка планування та організації праці працівників бухгалтерії. При цьому ревізор перевіряє наявність і вивчає зміст посадових інструкцій на кожного працівника бухгалтерії, наявність графіків документообороту, графіків здачі звітності до бухгалтерії структурними підрозділами підприємства та здачі виконаної роботи працівниками бухгалтерії головному бухгалтеру для контролю й узагальнення облікової інформації, платіжні графіки, особливо по розрахунках з бюджетом у розрізі видів податків і строків платежів.

3. Перевірка наявності нормативно-правової інформації (інструкцій з обліку), забезпечення бланками типових форм первинної документації, облікових реєстрів, технологічними інструкціями по експлуатації при застосуванні ПЕОМ.

4. Перевірка організації архіву облікової інформації. У кінці звітного періоду, обов’язково наприкінці року, всі документи повинні бути зброшуровані в папки і пронумеровані, підписані і здані в архів для зберігання (має бути спеціальне, належно обладнане для зберігання документів службове приміщення). Бухгалтерія повинна вести описи архівних справ (папок) по роках, складати акти про знищення документів, по яких закінчився норма­тивний термін зберігання, установлений чинним законодавством. При зберіганні облікової інформації на машинних носіях у наявності повинно бути не менше 2—3 копій на дискетах, мають бути додержані терміни перезапису інформації. З архіву можна брати документи тільки з дозволу головного бухгалтера.

5. Перевірка використання головним бухгалтером своїх прав і виконання службових обов’язків як керівником облікової і контрольної роботи на ревізованому підприємстві. При цьому ревізор оцінює дотримання головним бухгалтером Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність».



9.3. Перевірка стану бухгалтерського обліку

При здійсненні перевірки з цього напряму ревізор керується нормативними актами уряду країни про організацію, методику бухгалтерського і податкового обліку фінансово-господарської діяльності підприємств.

Спочатку ревізор вивчає особливості технології облікового процесу, враховуючи специфіку підприємницької діяльності ревізованого підприємства.

Послідовність та напрями контролю.

1. Перевірка правильності застосування діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку, повноти наявності складу облікових реєстрів синтетичного та аналітичного обліку здійснюється за методом аналізу складу робочого Плану рахунків, які застосовуються в бухгалтерії, Книги головних рахунків, журналів-ордерів чи машинограм з поточного бухгалтерського обліку, повноти деталізації об’єктів аналітичного обліку по кожному синтетичному рахунку.

2. Контроль дотримання методики ведення облікових записів у поточному синтетичному обліку (журналах-ордерах, машино­грамах, групувальних відомостях) та аналітичному обліку здійснюється за методом нормативної перевірки на відповідність чинному законодавству щодо систематизації й узагальнення інформації первинних документів за поточний місяць. Відповідність даних синтетичного обліку аналітичному обліку контролюється за методом порівняння даних Книги головних рахунків і оборотних відомостей по аналітичних рахунках.

3. Проводиться поглиблене вивчення стану обліку по окремих розділах облікового процесу: матеріальні цінності і основні засоби, витрати на виробництво і реалізація, грошові кошти і розрахунки з бюджетом, по оплаті праці, з постачальниками і покупцями, інші. Основна увага звертається на своєчасність відображення в обліку первинних документів (в тому місяці, звітному періоді, в якому здійснена господарська операція) та на операції, які взаємопов’язані, з визначенням обсягів оподатковуваного обороту. Наприклад, оприбуткування матеріальних цінностей у кінці звітного кварталу, оскільки з цієї причини можливе заниження оподатковуваного прибутку підприємства.

Крім цього, бухгалтерські записи в облікових реєстрах повинні бути зроблені на підставі прикладених до них належно оформлених первинних документів. Вибірково перевіряється наявність повноти первинних документів.

4. При контролі стану первинного обліку перевіряється:

а) дотримання застосування типових форм документів (метод обстеження);

б) правильність оформлення документів (методи нормативної перевірки, візуальної перевірки реквізитів документів);

г) дотримання правил внесення виправлень у первинні документи (метод нормативної перевірки);

д) перевірка стану обліку в матеріально відповідальних осіб (методи обстеження, порівняння з даними бухгалтерії).

При автоматизації обліку критеріями вибору інформації для контролю є внесені зміни та доповнення до нормативної бази даних, представленої в класифікаторах номенклатури матеріальних цінностей, складу працюючих на підприємстві, постачальників і покупців, інших дебіторів і кредиторів, внесені виправлення як коригування допущених помилок за минулі звітні періоди. Тут важливим є перевірка обґрунтованості і правомірності внесення таких змін на підставі аналізу бухгалтерської довідки про їх суть і первинних достовірних документів, на які є посилання в цій бухгалтерській довідці.

Основні порушення:

1) запущеність обліку, особливо аналітичного, через відставання у відображенні інформації, невідповідність даних синтетич­ного обліку даним аналітичного;

2) порушення в застосуванні Плану рахунків;

3) недостовірність даних аналітичного обліку розрахунків з постачальниками, покупцями, іншими дебіторами і кредиторами;

4) порушення методики ведення облікових реєстрів (у журналах-ордерах №№ 6, 7 відсутні дані про залишки заборгованості на початок і кінець місяця в розрізі постачальників, підзвітних осіб або неправильне перенесення залишків заборгованості з попереднього місяця, у Книзі головних рахунків «згорнуті» залишки заборгованості);

5) наявність бухгалтерських записів, необґрунтованих належно оформленими первинними документами;

6) порушення правил внесення виправлень у документи та облікові реєстри, особливо за минулі періоди;

7) порушення методики ведення податкового обліку по ПДВ, валових доходах і валових витратах для оподаткування податком на прибуток.



9.4. Перевірка достовірності звітності
і стану звітної дисципліни

Контроль починається з вивчення складу звітності ревізованого підприємства.

1. Перевірка наявності документів про реєстрацію його як платника податків, обсягів по формах установленої звітності, ураховуючи специфіку підприємницької діяльності (методи обстеження, нормативної перевірки).

2. Потім здійснюється перевірка дотримання термінів здачі звітності податковим органам, управлінням статистики, органам управління спеціальними державними позабюджетними фондами: Пенсійного, інноваційного, зайнятості населення, соціального страхування (метод нормативної перевірки і порівняння).

3. Перевірка достовірності звітності проводиться за формами бухгалтерської, статистичної і податкової звітності на підставі даних поточного бухгалтерського і податкового обліку. Залежно від показників виду і форми звітності дані поточного бухгалтерського обліку за кожен місяць систематизуються в спеціальних накопичувальних відомостях для визначення обсягів у розрізі окремих показників за звітний квартал і з початку року. Тому треба перевірити правильність формування даних у цих накопичувальних відомостях, застосовуючи метод нормативної перевірки на включення в базу оподаткування, метод порівняння даних підсумків з відповідних показ­ників з урахуванням виявлених по попередніх розділах ревізійної роботи порушень і даних, відображених у формі звітності.

4. Дані балансу перевіряються за методом порівняння окремих показників з даними Книги головних рахунків про залишки на балансових рахунках станом на кінець звітного періоду, а на початок звітного періоду вони додатково звіряються з балансом за минулий рік станом на кінець року. Достовірність і реальність залишків по рахунках розрахунків перевіряються за методом перевірки даних, інвентаризації цих розрахунків. При підозрі на недостовірність даних проводиться зустрічна перевірка з дебіторами та кредиторами.

5. Обов’язково перевіряється правильність відображення в поточному бухгалтерському обліку і внесення змін у податкову звітність, зроблених на підставі попередніх актів перевірок, постанов органів державного контролю при виявленні порушень чин­ного законодавства з оподаткування, встановлення нестач зло-
вживань і т. п.

При встановленні запущеності обліку ревізор складає акт, установлює термін для поновлення обліку і тільки після цього здійснює документальну перевірку, ревізію.



Додаткова література за темою

1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність: Закон України від 16.07.99 № 966–XIV // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 80.

2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: Затв. наказом МФУ від 24.05.95 № 88 // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 12.

3. Інструкція про порядок заповнення форм річної бухгалтерської звітності підприємства: Затв. наказом МФУ від 18.08.95 № 139 // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — №№ 12, 26.

4. Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку в Україні: Затв. наказом МФУ від 07.05.93 № 25 // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 12.

5. Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єк­тів малого підприємства: Затв. наказом МФК від 30.09.98 № 196 // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 17.

6. Вказівки про склад та порядок заповнення облікових реєстрів малими підприємствами: Затв. наказом МФУ від 31.05.96 № 112 // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 12.

7. Інструкція з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів: Затв. наказом МФУ від 24.07.97 № 159 // Все про бухгал­терський облік. — 1999. — № 17.

8. Рекомендації з бухгалтерського обліку валових витрат і валових доходів: Затв. наказом МФУ від 04.08.97 № 168 // Все про бухгалтерський облік. — 1999. — № 2.

9. Про затвердження типових форм первинного обліку: Наказ Мінстатистики України від 29.12.95 № 352 // Галицькі контракти. — 1997. — № 15.

10. Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів: Наказ Мінстатистики України від 21.06.96 № 193 // Галицькі контракти. — 1997. — № 20.

11. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності. — К.: А.С.К., 1998.

12. Грабова Н. Н., Кривоносов Ю. Г. Учет основных хозяйственных операций в бухгалтерских проводках. — К.: А.С.К., 1999.



Завдання для перевірки знань

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Завдання і джерела ревізії стану бухгалтерського обліку, внутріш­нього контролю на підприємстві.

2. Напрями перевірки організації облікової роботи на підприємстві.

3. Перевірка професійної відповідності працівників бухгалтерії своїм посадам.

4. Перевірка забезпеченості бухгалтерії інструктивними матеріалами, бланками первинних документів, облікових реєстрів, звітних форм.

5. Перевірка стану архіву.

6. Перевірка стану бухгалтерського обліку.

7. Контроль стану первинного обліку.

8. Перевірка стану внутрішньогосподарського контролю.

9. Методичні прийоми і способи контролю достовірності облікової інформації в балансі підприємства.

10. Контроль звітних показників фінансово-господарської діяльності підприємства.

11. Найбільш типові порушення правил організації облікової і контрольної роботи на підприємстві.

12. Заходи, що вживаються в разі виявлення порушень вимог чинного законодавства щодо організації бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю на підприємстві.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. Дати оцінку стану обліку, контролю, достовірності звітності за наведеними ситуаціями.

2. Виявити недоліки в роботі бухгалтерії підприємства, узагальнити їх у окремому розділі акта ревізії.

3. Розробити заходи щодо оптимізації праці в бухгалтерії підприємства.



Методичні вказівки до виконання задач

Потрібно вивчити теоретичний матеріал за темою «Контроль і ревізія стану бухгалтерського обліку, внутрішньогосподарського контролю», положення, інструкції, інші нормативні акти, в яких установлений порядок ведення первинної документації, облікових реєстрів, склад звітних форм, порядок їх заповнення, строки подання. Повторити матеріал з курсів «Бухгалтерський облік», «Звітність».

Організація бухгалтерського обліку і внутрішньогосподарського контролю на підприємстві регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» іншими нормативними актами.

Задачі 1—6 потребують загальної оцінки стану бухгалтерського обліку і контролю на підприємстві, рівня організаційного та інформаційного забезпечення обліку, рівня організації облікового процесу.

Аналізуючи умови задачі 7, потрібно дати оцінку достатності вихідної інформації для потреб бухгалтерського обліку і управління підприємством у цілому, указати облікові реєстри по визначених ділянках обліку, передбачені журнально-ордерною формою обліку, які не складаються на даному підприємстві, розробити пропозиції для усунення недоліків у організації обліку.

За задачами 8—10 потрібно дати оцінку достатності відображення в облікових реєстрах інформації за наведеними операціями, доповнити склад обов’язкових реквізитів форм первинних документів, облікових реєстрів, охарактеризувати стан організації обліку і контролю за вказаними операціями.

Для розв’язання задачі 11 потрібно оцінити рівень організації закріплення основних засобів, товарно-матеріальних цінностей за матеріально відповідальними особами.

Умови задачі 2 потребують оцінки дотримання порядку видачі довіреностей, їх оперативного обліку; задачі 13 — перевірки правильності ведення обліку бланків суворої звітності, форм облікових реєстрів, первинних документів. Згідно з діючими вимогами щодо ведення бухгалтерського обліку обов’язково повинен вестись позабалансовий облік бланків суворої звітності в умовній оцінці 1 папір — 1 грн.

Стан внутрішнього контролю на підприємстві характеризують задачі 14, 15. Питання організації внутрішнього контролю є важливими складовими облікової політики підприємства. Основи організації контролю (вимоги щодо проведення ревізій, тематичних перевірок, розгляду їх результатів і відображення їх у обліку викладені у Законі України «Про державну контрольно-ревізійну службу»).

Умови задач

1. Перевірка стану бухгалтерського обліку підприємства виявила, що штат бухгалтерії складається з 10 осіб. Вищу економічну освіту мають головний бухгалтер підприємства та його заступник. Середню економічну освіту має бухгалтер сектору розрахунків. Решта персоналу бухгалтерії мають середню освіту і посвідчення про закінчення бухгалтерських курсів.

2. Для забезпечення інструктивним матеріалом у бухгалтерії оформлено річну передплату на періодичні видання економічної тематики: газети «Баланс», «Все про бухгалтерський облік», «Бізнес». Періодика надходить із запізненням, деякі номери вказаних видань відсутні.

3. У бухгалтерії відсутні графіки документообороту за господарськими операціями. Первинна документація не в усіх випадках своєчасно надходить до бухгалтерії.

4. У бухгалтерії не ведуться рахунки 18 «Валові витрати», 48 «Валові доходи». За облік операцій за вказаними рахунками відповідає заступ­ник головного бухгалтера. За його поясненнями, такі операції відображаються позасистемно в окремих зошитах.

5. Зіставленням звітних даних і даних бухгалтерського обліку розрахункових операцій виявлено факт переплати в бюджет суми ПДВ за перший квартал м. р. — 980 грн.

6. У Головній книзі рахунків протягом ревізійного періоду сальдо за рахунком 76 «Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами» показувалось «згорнуто» за кредитом рахунку і підраховувалось за алгоритмом: сальдо на початок місяця + оборот за кредитом – оборот за дебетом. Отримані таким чином залишки за рахунком 76 відображались у балансі. Які заходи необхідно вжити для коригування показників звітності?

7. У бухгалтерії застосовується журнально-ордерна форма обліку з частковим використанням комп’ютерної техніки для поточного обліку по розділах: облік розрахунків по оплаті праці, облік основних засобів, облік МШП та матеріалів. Як вихідна інформація з комп’ютера щомісячно надаються:

1) розрахунково-платіжні і платіжні відомості;

2) групувальні відомості для розрахунків витрат на внески до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування і т. д.;

3) групувальні відомості на основі первинних документів про надходження та вибуття матеріальних цінностей за місяць;

4) узагальнюючі оборотні відомості за номенклатурою матеріальних цінностей у розрізі матеріально відповідальних осіб за місяць;

5) журнали-ордери №№ 1, 2, 6, 7, 13.



8. По обліку основних засобів ведуться такі облікові реєстри: журнал-ордер № 13, інвентарні картки по об’єктах основних засобів, опис інвентарних карток, оборотні відомості в розрізі матеріально відповідальних осіб. В інвентарних картках по устаткуванню відображено такі показники: інвентарний номер, назва об’єкта, вартість, дата придбання.

9. Матеріально відповідальні особи (завідувачі складами) подають у бухгалтерію матеріальні звіти у вигляді реєстру первинних документів про приймання та видачу матеріальних цінностей за звітний місяць у термін до 5 числа наступного місяця.

У картках складського обліку з номенклатури матеріальних цінностей протягом місяця відображено: назви первинних документів, їх номер, у кінці місяця зроблені підсумки оборотів за місяць з надходження та вибуття матеріальних цінностей, виведено залишок на кінець місяця.

10. Облік розрахунків за рахунками 60, 61, 76. У журналі-ордері № 6 відображаються такі показники: назва постачальника (кредитора), назва документа про надані послуги, одержані матеріальні цінності, сума до сплати з виокремленням ПДВ. У кінці місяця загальні підсумки оборотів за місяць переносяться до Головної книги.

11. Дані рахунків Головної книги на 01.10. м. р.:

1) основні засоби — 4000 тис. грн., у т. ч. будівлі 2300 тис. грн.;

2) матеріали — 550 тис. грн.;

3) МШП — 410 тис. грн.


ДАНІ ОБОРОТНИХ ВІДОМОСТЕЙ
З РАХУНКІВ 01, 05, 12, тис. грн.



з/п

Матеріально
відповідальні особи

Основні
засоби

Матеріали

МШП

1

Садова Н. І.

290

90

20

2

Козлов М. Ю.

410

120

50

3

Пилипчук К. О.

380

130

140

4

Гринько З. К.

220

170

70

5

Кірданов Д. Л.

300

10

30

12. У книзі реєстрації виданих довіреностей пронумеровано сторінки. При видачі довіреності в книзі відображаються такі дані: дата видачі, № довіреності, кому видано, назва організації.

13. Придбання форм облікових реєстрів, форм звітності та бланків первинних документів, у тому числі довіреностей на отримання матеріальних цінностей, трудових книжок та вкладишів до них, відображено: Дт 26, Кт 71; Дт 71, Кт 50.

14. Дані про контрольну роботу бухгалтерії (кількість структурних підрозділів підприємства — 24):


Період

Проведено тематичних перевірок

Терміни прийняття рішень за матеріалами перевірок

Всього

у т. ч. перевірки, по яких
виявлено порушення

до 10 днів

до 1-го місяця

до 3-х
місяців

І квартал м. р.

6

2



2

1

ІІ квартал м. р.

8

3



3

2

ІІІ квартал м. р.

8

4



2

1

ІV квартал м. р.

6

3



3



І квартал п. р.

4

2



2



ІІ квартал п. р.

5

3



1

1


15. Установлено нестач при перевірках за минулий рік 3700 грн., віднесено на матеріально відповідальних осіб для відшкодування збитків і втрат — 1340 грн., фактично відшкодовано — 680 грн.

Завдання для блочно-модульного контролю

Блочно-модульний контроль здійснюється на основі виконання завдань, призначених для самостійної роботи студентів з даної дисципліни. Вони включають поглиблене вивчення актуальних питань практики контрольно-ревізійної роботи стосовно обраної теми випускної роботи. Студенти опрацьовують основні нормативні акти, складають їх конспект, готують реферати, виступають з ними на семінарах, рецензують реферати інших студентів.

На початку навчального семестру, в якому вивчається дана дисципліна, викладач групи видає кожному студентові завдання для індивідуальної самостійної роботи з установленням терміну виконання.

Приступаючи до виконання роботи, студент повинен підібрати і поглиблено вивчити відповідні нормативні акти Уряду України, спеціальну літературу, фактичний матеріал виробничої практики (базового підприємства чи організації). Після цього потрібно скласти робочий план реферату, що включає розгляд логічно взаємопов’язаних 2—3 питань за темою реферату, основними з яких є розгляд методики контролю, підвищення його ефективності, якості контрольної роботи.

Розкриваючи зміст питань з методики контролю, бажано навести приклади виробничих ситуацій з фактами порушень, показати застосування методів і прийомів їх контролю з деталізацією конкретних джерел інформації, окремих показників, які при цьому досліджуються з первинних документів, облікових реєстрів. У кінці роботи треба скласти власні висновки щодо стану контрольної роботи, шляхів її вдосконалення, подати перелік використаної літератури.

Обсяг реферату — до 10—15 стандартних аркушів.

Виконана студентом робота повинна бути належно оформлена і здана викладачеві для перевірки в установлені графіком терміни. Виконані студентами роботи після їх рецензування викладачем допускаються до захисту на семінарі, якщо вони відповідають установленим вимогам щодо змісту, структури, обсягу роботи, або ж повертаються студентам для усунення недоліків, після чого повторно рецензуються. Крім цього, при прийманні від студентів виконаної роботи проводиться співбесіда на предмет знання студентами основних положень нормативних актів, змісту роботи, обґрунтованості висновків. Викладач після попередньої позитивної оцінки реферату передає його для рецензування іншим 1—2 студентам. Рецензування студентами проводиться письмово. Студенти виступають з рефератами на семінарах як доповідачі та як рецензенти.

У кінці семінару викладач узагальнює результати розгляду рефератів на семінарі як доповідачів, так і рецензентів і дає їм оцінку як результат поточного контролю знань студентів. Студенти, які не виконали завдання із самостійної роботи або мають незадовільну оцінку, не допускаються до здачі іспиту з дисципліни.



Тематика рефератів

  1. Державний контроль в умовах ринкової економіки.

  2. Критична оцінка теорії і практики державного фінансово-госпо­дарського контролю за період з 1917 р. до нашого часу.

  3. Організація контролю на підприємствах різних форм організації і власності.

  4. Систематизація й узагальнення матеріалів ревізії.

  5. Реалізація матеріалів ревізії і контроль виконання рішень за наслідками ревізії.

  6. Методи і засоби документального контролю.

  7. Методи і засоби фактичного контролю.

  8. Види і форми контролю.

  9. Контроль операцій на рахунках у банках.

  10. Особливості контролю грошових коштів у касах підприємств різних галузей народного господарства.

  11. Перевірка розрахунків з підзвітними особами.

  12. Ревізія розрахунків з бюджетом.

  13. Контроль розрахунків з покупцями при різних формах розрахунків.

  14. Контроль основних засобів і нематеріальних активів в умовах АРМ.

  15. Перевірка витрат на ремонт основних засобів.

  16. Перевірка стану збереження матеріальних цінностей.

  17. Перевірка операцій з надходження та використання матеріальних цінностей.

  18. Особливості перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів.

  19. Методи і засоби контролю обсягів виробництва і реалізації продукції, робіт (послуг).

  20. Перевірка правильності визначення собівартості випущеної продукції, виконаних робіт (послуг).

  21. Контроль розрахунків з працівниками по оплаті праці, соціальному страхуванню.

  22. Перевірка правильності визначення собівартості реалізованої продукції.

  23. Перевірка статутного фонду підприємства при різних формах власності.

  24. Перевірка фінансового стану підприємства.

  25. Перевірка фінансових результатів підприємницької діяльності.

  26. Перевірка використання прибутку та реформації балансу.

  27. Перевірка реальності балансу та інших форм звітності.

  28. Перевірка стану бухгалтерського обліку.

  29. Контроль розрахунків з акціонерами і засновниками підприємства.

  30. Особливості перевірки стану бухгалтерського обліку в умовах АРМ.



СПИСОК ОСНОВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

«Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»: Закон України від 26.01.93 № 2939-ХІІ // Галицькі контракти. — 1996. — № 30.

Положення про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Затв. постановою КМУ від 05.07.93 № 515.

Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок Держав­ною контрольно-ревізійною службою в Україні: Затв. наказом ГКРУ від 3.10.97 № 121 // Галицькі контракти. — 1997. — № 58.

Інструкція про порядок стягнення коштів та застосування фінансових санкцій органами Державної контрольно-ревізійної служби: Затв. наказом ГКРУ України від 03.07.98 № 130 // Все про бухгалтерський облік. — 1998. — № 120.

Інструкція про порядок вилучення посадовими особами органів Державної податкової служби України у підприємств, установ та організацій документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів: Затв. наказом ДПАУ від 01.07.98 № 316 // Все про бухгалтерський облік. — 1998. — № 120.

1. Білуха М. Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. — К.: Вища шк., 1994.

2. Данилевский Ю. А. Контроль и ревизия. — М.: Финансы и статистика, 1992.

3. Завгородний В. П., Савченко В. Я. Бухгалтерский учет, контроль и аудит. — К.: Блиц-информ, 1995.

4. Крамаровский Л. Н. Ревизия и контроль. — М.: Финансы и статистика, 1988.

5. Кузьмінський А. М., Сопко В. В., Завгородній В. П. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. — К.: Вища шк., 1993.

6. Романів М. В. Державний фінансовий контроль і аудит. — К.: ТОВ «НІОС», 1998.

7. Сопко В. В. Бухгалтерський облік. — К.: КНЕУ, 1999.

8. Фленов С. И. Организация и методика проведения ревизии финансово-хозяйственной деятельности. — М.: Финансы и статистика, 1992.
ЗМІСТ

Передмова 3

Навчальна програма дисципліни
«Контроль і ревізія»
4

Тематичний план дисципліни 4



Навчально-методичне забезпечення
за темами дисципліни
9

Методичні рекомендації,


вказівки до вивчення тем
з дисципліни, конспект лекцій 9

Завдання для блочно-модульного


контролю 162

Список основної літератури 165

Навчальне видання




Вітвицька Неоніла Степанівна

Кузьмінська Ольга Едуардівна

КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ



Навчально-методичний посібник
для самостійного вивчення дисципліни

Редактор Т. Зарембо

Художник обкладинки О. Стеценко

Технічний редактор Т. Піхота

Коректор Л. Денисенко

Комп’ютерна верстка Т. Мальчевської

Підписано до друку 19.07.2000. Формат 6084/16. Папір офсет. №1.

Гарнітура Тип Таймс. Друк офсетний. Умовн. друк. арк. 9,77. Умовн. фарбовідб. 9,88.

Обл.-вид. арк. 11,11. Наклад 3000 прим. Зам. № 20-1927.
Видавництво КНЕУ

03680, м. Київ, пр-т Перемоги, 54/1



Тел. (044) 458-00-66; тел./факс (044) 446-64-58
E-mail: publish@kneu.kiev.ua
Каталог: library -> 6%20ОБЩЕСТВЕННЫЕ%20НАУКИ -> 65%20ЭКОНОМИКА -> 65.052%20БУХ.УЧЕТ
65.052%20БУХ.УЧЕТ -> Роботи студентів
65.052%20БУХ.УЧЕТ -> Роботи студентів
65.052%20БУХ.УЧЕТ -> Метою дисципліни є засвоєння студентами знань
65.052%20БУХ.УЧЕТ -> Методичні вказівки щодо виконання практичних завдань наведені в підрозділі 4
65.052%20БУХ.УЧЕТ -> Бухгалтерського обліку в управлінні а. Концептуальні основи методології бухгалтерського обліку в управлінні Історичні основи
65.052%20БУХ.УЧЕТ -> 2 Облік коштів на рахунках у банках
65.052%20БУХ.УЧЕТ -> Облік фінансових інвестицій економічна сутність та класифікація фінансових інвестицій Фінансові інвестиції
65.052%20БУХ.УЧЕТ -> Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Київ «Центр учбової літератури»
65.052%20БУХ.УЧЕТ -> Тема організація судово-бухгалтерської експертизи
65.052%20БУХ.УЧЕТ -> Об’єктами розробки є інтегрований план рахунків виконання кошторисів


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка