На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27. 08. 2010р


Тема: «Вплив строків висаджування цибулин крокусів на ріст та розвиток рослин в зимовий період



Сторінка10/20
Дата конвертації14.03.2017
Розмір4.16 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   20
Тема: «Вплив строків висаджування цибулин крокусів на ріст та розвиток рослин в зимовий період».

Склад ланки:



  1. Івасечко Олена

  2. Вацко Софія

  3. Васусь Наталія

  4. Саламандра Юлія.

Головною метою досліду було досягти прискореного вегетативного розвитку квіткових рослин.

Частину цибулин крокусів  гуртківці садили в відкритий ґрунт на глибину  7 – 10 см. в сонячному місті квітника. А частину цибулин   дрібноквіткових крокусів Trikolor, обхват яких становить приблизно 5 см  та Grand Maitre  - великоквіткові крокуси, обхват яких становив 9 - 10 см., висаджували цибулини групами  у горщики, засипаючи землесумішшю листкової землі, торфу і піску (1:1:1:0,5)  на 1 -2 см вище верхівки, поливаємо і ставимо у підвал.

В результаті виконання дослідницького проекту Олена Ігорівна разом із гуртківцями отримали  цвітіння крокусів  до 8-10 березня.  Цвітіння продовжувалось на протязі 14-18 днів.     

При вигонці цибулин крокусів вони досягли мети прискореного вегетативного розвитку квіткових рослин, що дало їм змогу насолоджуватись красою живих квітів і приносити радість іншим, даруючи їх в зимовий період.  

У відкритому ґрунті квітника поява перших бутонів крокусів відбулася 23-25 березня.      Це означає, що вигонка цибулин крокусів в зимовий період  не змінює характерних особливостей кожної окремо взятої рослини.   Забарвлення квітів не змінилося, воно  однакове у двох варіантах.

При порівнянні  висота квітів у горщечках на 1 – 2см вища  ніж у відкритому ґрунті. Це пояснюється відмінністю температурного режиму.

Науково-дослідницька робота є підґрунтям для нових починань. Участь у цій роботі є своєрідним стимулом для загартування характеру, сприяє прагненню до нових відкриттів і злетів, розширює кругозір. Завдання Мазурик Олени Ігорівни – відкрити своїм гуртківцям різноманіття корисних для їх розвитку видів діяльності, які спонукають до пізнання.

Мазурик О.І. надавала консультації, методичну допомогу з різних еколого-освітніх та практичних натуралістичних і природоохоронних питань:



  • Розмноження, вирощування, догляд за рослинами відкритого і закритого ґрунту;

  • підготовка та проведення тематичних навчально-пізнавальних екскурсій, виставок.

  • проведення з дітьми екологічних ігор, тематичних занять, вікторин, конкурсів;

  • організація і проведення екологічних свят в школі, в позашкільному закладі, класі, групі;

Під час роботи керівник гуртків використовувала такі форми роботи:

  • фронтальна, групова, індивідуальна робота, робота в парах.

Активні форми роботи:

  1. практичні роботи;

  2. лабораторні роботи, дослідницькі роботи

  3. екскурсії;

  4. диспут;

  5. тривалі спостереження (досліди), фенологічні спостереження;

Протягом року педагог провела такі типи гурткових занять (нестандартні заняття):

  • Тиждень біології;

  • Круглий стіл на тему: «Екологічна ситуація в Тернопільській області», «Знай, люби, оберігай».

  • Біологічне КВК;

  • Тиждень Юного натураліста;

  • Конкурси;

  • Майстер – клас по виготовленню ялинкових прикрас;

  • Вікторини;

З 23 по 27 квітня в Товстолузькій ЗОШ І-ІІІ ступенів пройшов тиждень біології, який організувала керівник гуртків з біології Олена Ігорівна Мазурик.

Розпочав тиждень виховний захід, присвячений Всесвітньому дню Землі, учасниками якого були гуртківці, вчителі, вихованці дитячого садка «Барвінок». Наступного дня провели вікторину з біології. В середу, 25 квітня керівник з гуртківцями впорядкували шкільне подвір'я та клумби. У четвер відбувся КВК між командами гуртківців «Юні ботаніки» (7 клас) та «Біологія людини» (8 клас). Перемогла команда 7 класу.

Завершив тиждень біології круглий стіл, на якому були присутні директор обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Іван Іванович Герц, заступник директора з виховної роботи обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Надія Володимирівна Сворінь, методист обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Ірина Павлівна Михайлиця, громадський діяч, колишній голова Тернопільської обласної ради Михайло Архипович Миколенко, директор Товстолузької ЗОШ І-ІІІ ступенів Тарас Петрович Щербінін, парох села о. Василь Собчук, Товстолузький сільський голова Михайло Паламарчук, шкільна медсестра Людмила Ярославівна Саловська, вчитель хімії та біології Наталя Миколаївна Мартюк, представник батьківського комітету Наталя Володимирівна Лящинська. Темою обговорення була екологічна ситуація в Тернопільській області, зокрема у Товстолузі. Учасники круглого столу під час своїх виступів намагалися донести до дітей значимість бережливого ставлення до природи. Кожен із виступаючих висвітлював екологічну проблему зі сторони своєї діяльності. На завершення круглого столу директор Товстолузькій ЗОШ І-ІІІ ст. Тарас Петрович Щербінін та керівник гуртків Мазурик Олена Ігорівна підбили підсумки тижня біології.

Гуртківці Тернопільської обласної еколого-натуралістичного центру учнівської молоді радо взяли активну участь у Всеукраїнській акції «День юного натураліста», яка відбулась 8-12 жовтня 2012 року.

«ЮННАТОМ БУТИ - ПРЕСТИЖНО!» під таким девізом пройшов «Тиждень юного натураліста» в Товстолузькій ЗОШ І-ІІІ ст.

Основна мета проведення «Тижня юного натураліста»:

- формування у школярів бажання і вміння захищати й зберігати єдність екосистеми Землі, приділяючи особливу увагу біологічній різноманітності та природним процесам, що підтримують життя;

- формування екологічної культури особистості, виховання екологічної пильності, набуття досвіду розв’язання екологічних проблем;

- залучення молоді до практичної природоохоронної роботи та інших біологічних напрямів, підвищення ефективності навчально-дослідницької роботи вихованців, задоволення потреб у професійному самовизначенні та творчій самореалізації учнів.

8 жовтня гуртківці під керівництвом Мазурик Олени Ігорівни відвідали ТОЕНЦУМ, там вони побачили красивий Зимовий сад, де ростуть рослини які походять з різних куточків світу. Також відвідали куток живої природи, акваріумний клуб та музей хліба.

Кожен рік гуртківці займаються впорядкуванням пришкільної території: висаджують квіти, кущі, формують клумби. Не всі з них займаються вирощуванням квітів у себе вдома і тому не уявляють кінцевого результату своєї роботи. Для того, щоб заохотити учнів до робіт по впорядкуванню шкільної та станційної території, показати, як гарно виглядають квіти в будь-якому вигляді, педагог з гуртківцями вирішили виростити свій дивосад швидше, ніж в природі, і показати його нашим товаришам. 10 жовтня юннати гуртка «Юні ботаніки» взяли участь в операції «Насіння». Вони зібрали насіння чорнобривців, веселих хлоп’ят, петунії, вербени, айстри та ін.

З осені гуртківці подбали про те щоб заготовити вітаміни на зиму з шкільного яблуневого саду.

11 жовтня з учнями 6-7-их класів під керівництвом Мазурик Олени Ігорівни проведена операція «Чисте подвір'я» .

Екологічна освіта повинна починатися з першого досвіду життя в цьому світі, продовжуватися в дитсадку, школі, вузі. Екологічна освіта має бути безперервною протягом всього життя.

Але, беззаперечно, найбільше знань, навичок, пристосувань до знань людина отримує в школі, тому екологічне виховання школярів полягає не лише у засвоєнні певної суми знань. Процес формування екологічних знань, екологічної культури учнівської молоді є ефективним у тому випадку, коли діти не тільки вивчають екологічні проблеми, обговорюють шляхи їх вирішення, а й беруть безпосередню участь у виконанні конкретних завдань.

З цією метою в рамках тижня «День юного натураліста» керівник гуртків «Юні ботаніки» та «Фітотерапія» Мазурик О.І. 12 жовтня провела трудову акцію з гуртківцями по впорядкуванні території села Товстолуг.

Підведення підсумків участі в акції керівником та гуртківцями було проведено за круглим столом на тему «Знай, люби, оберігай». Метою круглого столу було навчити дітей бачити красу, спостерігати за природою, дивуватися і захоплюватися нею, розвивати інтерес до природи і виховувати турботливе ставлення до довкілля, знайомити учнів із значенням навколишнього середовища для здоров’я людини, виховувати відповідальне і бережливе ставлення до природи.

Під час бесіди керівник розповіла юннатам як потрібно любити, оберігати та цінувати природу. Гуртківці висловлювали свої погляди, та обговорювали що корисного вони зробили за цей тиждень. Задоволення від спільної праці, спілкування з природою та цікава інформація - ось головний результат тижня присвяченого «Дню юного натураліста».

3 грудня педагог провела відкрите заняття на тему «Поняття про тканини. Лабораторна робота «Вивчення мікроскопічної будови верхівки пагона». Під час заняття керівник гуртків ознайомила вихованців з особливостями будови тканин у рослин, розвивала вміння формувати причино-наслідкові зв’язки, виховувала раціональний підхід у ставленні до навколишнього середовища.

Мазурик О. І використовувала такі методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання), репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення і розв'язування проблемних ситуацій), розгадування головоломок. Для активізації діяльності на занятті діти відгадували загадки про рослини. Засвоєння нового матеріалу проходило у вигляді бесіди з елементами розповіді – керівник розповідала про будову тканин, доповнюючи свій виступ презентацією «Рослинні тканини».

Для практичного засвоєння матеріалу учні виконали лабораторну роботу, на якій детально розглянули під мікроскопом постійні мікропрепарати покривної, провідної та механічної тканини.

Для закріплення вивченого матеріалу Мазурик О.І використовувала роботу з підручником та заповнення таблиці «Будова та функції рослинних тканин» та розв’язування головоломок «Тканини».

Виховним аспектом заняття була проведена бесіда Мазурик Оленою Ігорівною присвячена пам’яті святого Миколая, та підготовка до конкурсу малюнка «До нас іде святий Миколай».

Юні ботаніки беруть активну участь у екологічних конкурсах, масових заходах, які проводиться в ОЕНЦ. Окрім екскурсій та різних масових заходів, проводяться святкові дійства, приурочені релігійним та національним святам.

З своїми вихованцями педагог приймали участь у:


  • обласній заочній виставці «Щедрість рідної Землі»;

  • конкурсі «Замість ялинки - зимовий букет»;

  • конкурсі «Парад квітів біля школи»;

  • конкурсі малюнка, що проходив в рамках Тижня зоології;

  • конкурс малюнка «До нас іде святий Миколай».

Керівник гуртків провела наступні екскурсії:

- в природу «Золота красуня осінь»;

- до аптеки «Рослини і людина»;

- до вищого навчального закладу – Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка;



  • екскурсія до Зимового саду;

  • екскурсія до водойми;

  • в природу «Природа рідного краю».

Протягом року педагог провела наступні бесіди :

  • «Усе починається з добра»;

  • «Де руки та охота, там спориться робота»;

  • «Вода - джерело життя»;

  • «Трагедія на ЧАЕС»;

  • «Трагедія Голокосту»;

  • «Державні символи України»;

  • «Людина починається з добра»;

  • «Світ моїх захоплень»;

  • «Культура поведінки»;

  • « До дня проголошення ЗУНР»; та ін..

Мета бесід полягала в тому, щоб за допомогою цілеспрямованих і вміло поставлених питань спонукати гуртківців до актуалізації вже відомих знань і досягти засвоєння нових знань шляхом самостійних роздумів, висновків і узагальнень.

Профільне навчання – один із найважливіших компонентів модернізації освіти, одна з найбільш життєздатних освітніх реформ. У цієї ідеї, мабуть, нема опонентів, адже практико-орієнтоване навчання постало на часі. Профілізація потрібна для забезпечення індивідуальних потреб школярів, які виявляють підвищений інтерес до окремих предметів, і для професійного самовизначення, успішної соціалізації, полегшення адаптації до самостійного життя, подолання інфантилізму підлітків, виховання відповідальності за прийняття рішень.

Сьогодні вже не стоїть питання, чи потрібне профільне навчання, а стоїть актуальніше – навіщо воно потрібне.

У Національній доктрині розвитку освіти в Україні йдеться про профілізацію як про один зі шляхів забезпечення рівного доступу дітей до освіти.

Як відомо, профільна школа передбачає практичну спрямованість освіти, подолання відірваності знань від реального життя, посилення прикладного аспекту знань, необхідність вивчення предмета у тісному зв’язку з потребами практики, науки і техніки, тобто уміння учнів застосовувати знання на практиці.

Одним з елементів профільного навчання є навчання в гуртках біологічного профілю.

У гуртку «Юні біохіміки» (керівник гуртків Кухарська Тетяна Анатоліївна) навчалося 15 учнів 8-х класів СЗОШ № 9 м. Тернополя.

Основна мета роботи гуртка:



  • поглиблювати знання учнів з хімії, біології, екології, основ біохімії;

  • навчати гуртківців доступних їм методів та прийомів біохімічних досліджень, правил користування приладами, вміння працювати з додатковою літературою;

  • здійснювати трудове виховання і профорієнтацію;

  • здійснювати національне виховання, формувати громадянські якості учнів;

  • здійснювати моральне виховання, формувати уявлення про зміцнення і збереження здоров’я в умовах екологічної кризи.

Окрім отримання знань з суміжних предметів, учні повинні навчитись здійснювати логічні операції, як спостереження, аналіз, синтез, порівняння, тобто, пріоритетом повинно стати розвиваюче навчання – формування нових здібностей, якостей. Досягнути цього звичайними, традиційними методами навчання неможливо, тому на заняттях гуртка педагог використовував створення проблемної ситуації, мозкову атаку, і т.д. Оскільки в гуртку навчаються старшокласники, то такі методи є найбільш доцільними.

Суспільство без високого рівня освіти немає майбутнього. Тому керівник прагне перш за все розвивати інтелектуальний рівень гуртківців, формувати повноцінну гармонійну особистість, основними рисами якої є глибина і об’ємність знань, вміння застосовувати їх в різноманітних ситуаціях, здатність глибоко проникати в сутність проблеми, бачити взаємозв’язок між явищами (аналіз та синтез), творча самостійність. Нагальною потребою у викладанні біології на цей час є посилення уваги до питань психології навчання, врахування в навчальному процесі психології дитини, використання психодіагностичних методик.

З огляду на потреби суспільства та сучасні тенденції розвитку педагогічної науки керівник використовує деякі новітні форми роботи :


  • діагностика і психокорекція – визначення індивідуальних особливостей дитини за спеціальними діагностичними методиками;

  • індивідуальні консультації – особистісно спрямоване спілкування з дитиною;

  • тематичні тренінги – групові заняття, спрямовані на розв’язання конкретних задач, наприклад, орієнтація дітей на здоровий спосіб життя.

Особлива увага приділяється індивідуальному підходу до кожної дитини задля розкриття її задатків і здібностей, створенню умов для реалізації обдарованості і таланту.

Інші методи роботи керівника – діалогічний метод – викладання матеріалу ведеться за допомогою бесід та суперечок, а не просто розповіді; та дослідницький метод – часто учні самі шукають потрібну інформацію, доводять та захищають її на заняттях.

Постійно на заняттях гуртка використовуються нестандартні завдання з біохімії та екології, розв’язуються екологічні задачі, хімічні кросворди.

Вихованці гуртків «Юні біохіміки» взяли участь у підготовці та проведенні Тижня зоології – оформили стінгазету, фотовиставку, взяли участь у виставці «Щедрість рідної землі».

В гуртку «Біологія людини» (керівник гуртків Кухарська Тетяна Анатоліївна) навчалося 15 учнів 8-х класів СЗОШ № 9 м. Тернополя.

Для сучасної системи навчання характерна переорієнтація з пасивних методів навчання на активні. Якщо у недалекому минулому застосування пасивних методів навчання було виправданим (педагог мав можливість передавати весь обсяг відомої на той час інформації з біології) і система навчання була орієнтована на рівні «знання» і «розуміння», то на цей час ситуація кардинально змінилася. Вихованці повинні мати інші навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

Таким чином, для ефективної реалізації мети – навчання біології у межах змісту даного предмета – виникає необхідність переорієнтації навчального процесу і приведення методів навчання у відповідність з методами наукового пізнання.

Таку переорієнтацію можливо здійснити, запроваджуючи в навчальний процес існуючі сучасні технології навчання, які й відповідають методам наукового пізнання, а саме: проблемне навчання, інформаційно-комунікаційні технології, інтерактивні технології, проектні й модульні технології, адаптивне навчання, дослідницькі технології. Особлива увага має приділятися здобуттю учнями знань у результаті самостійної пошукової діяльності.



Так, використання дослідницької технології передбачає набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності. Під час навчання біології це дає змогу керівнику гуртків об’єднати розвиток інтелектуальних здібностей учнів з дослідницькими вміннями і на цій основі формувати активну творчу особистість. Тому саме гуртківцями під керівництвом педагога було розпочато роботу над темою «Йододефіцит та його вплив на здоров’я населення м. Тернополя».

Для досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей вихованців педагог використовує розвивальне навчання. Основною метою його є формування комплексного творчого мислення гуртківців, розвитку їхньої пам’яті, просторової уяви, логічного мислення, інтуїції, фантазії. Головним у розвивальному навчанні є організація навчальної діяльності учня, що спрямована на формування розумових здібностей, самостійного творчого мислення, розвитку пізнавальної активності та пізнавальних інтересів. У процесі такого навчання кожен гуртківець самостійно або з допомогою педагога здатен сприймати і осмислювати навчальний матеріал, свідомо запам’ятати і творчо застосувати його в нестандартних умовах. Кухарська Т.А. використовує такі методи розвивального навчання як проблемні, пошукові, дослідницькі. Вони викликають в учнів неабиякий інтерес і сприяють розвитку уяви і творчого мислення, визначають позитивне ставлення до вивчення біології.
Як засіб активізації розумової діяльності вихованців педагог використовує технологію проблемного навчання. Головне в такому навчанні це: 
- засвоєння учнями навчального матеріалу не просто сприймаючи його органами чуттів, а задовольняючи власну потребу в знаннях;
- для успішного засвоєння необхідний зв’язок із життям, із грою, працею дитини.

Таке навчання відбувається під керівництвом педагога, коли створюється проблемна ситуація, в результаті розв’язання якої учні набувають нових знань та умінь. Перевагами проблемного навчання є: пошук невідомого, що дає учням можливість міцніше засвоїти і узагальнити знання, ніж за звичайного навчання та зіткнення з труднощами під час виконання проблемного завдання, що пробуджує зацікавленість і бажання знайти відповідь.

Проблемні ситуації виникають за умов:

  • зіткнення дітей з протиріччями між новими фактами, явищами і старими знаннями та вибору потрібної інформації;

  • спонукання до порівняння, зіставлення та протиставлення фактів, явищ, дій, їх узагальнення;

  • зіткнення учня з протиріччями між існуючими рішеннями та новими вимогами;

  • спонукання учнів до виявлення внутрішньо- і міжпредметних зв’язків між явищами.

Керівник гуртків використовує також ігрові технології навчання з метою активізації та інтенсифікації навчального процесу. Функції навчальних ігор – це розширення світогляду, використання знань, умінь та навичок на практиці, вони розвивають пам’ять, увагу, мислення, фантазію, уявлення, творчі здібності учнів. Ігри виховують самостійність, формують світоглядні позиції, естетичні почуття, співробітництво, комунікабельність. Таке навчання на відміну від традиційного має на меті не подання певної суми знань, а забезпечення розвитку особистості учня, тому що головною дійовою особою навчального процесу є не лише педагог а й вихованці.

Затверджена наказом МОН України Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя (2004 р.) пропонує методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей і молоді. Результатом сформованості здорового способу життя є культура здоров'я як інтегративна якість особистості й показник вихованості, що забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок формування, відтворення та зміцнення здоров'я і характеризується високим рівнем культури поведінки стосовно власного здоров'я та здоров'я оточуючих. Позашкільні навчальні заклади мають більше можливостей у вирішенні проблеми валеологічного виховання та формування валеологічної культури старших підлітків.

Саме старший підлітковий період є сприятливим для активного формування валеологічної культури особистості. Основними напрямами пошуків старшого підлітка є професійне та моральне самовизначення, оскільки він ставить перед собою проблеми сенсу життя та формування світогляду. Основна особливість цього віку полягає в тому, що в організмі відбувається бурхлива фізіологічна та психологічна перебудова, формується особистість і характер, з'являється підлітковий психологічний комплекс, який ускладнює адаптацію до навколишнього середовища. Старшим підліткам притаманні поведінкові реакції – так звані «поведінкові моделі» (реакції емансипації, групування, імітації та хобі). Незавершеність розвитку організму призводить до того, що він більшою мірою піддається впливу як сприятливих, так і несприятливих дій та умов. З учнями такого віку здебільшого й працюють педагоги позашкільних навчальних закладів.

За оцінкою медиків, практично здоровими закінчують школу лише 5,0-7,0% учнів. У переважної кількості дітей шкільного віку розвиваються агресивність, невдоволеність, почуття заниженої самооцінки. За даними досліджень С.Кириленко, 47,1% сучасних школярів виявляють несвідоме, інфантильне ставлення до власного здоров'я та здорового способу життя, половина дітей, які мають проблеми у фізичному та психічному здоров'ї, схильні до негативних проявів у поведінці. На паління зорієнтовано 57,9% учнів, на вживання шкідливих речовин наркотичної дії – близько 80,1%. Як свідчить обстеження понад 60 тисяч дітей віком 6-18 років за інформаційно-діагностичною оздоровчою програмою «Школяр», здійсненою В.Шаповаловою, лише 0,8% школярів мають високий рівень фізичного здоров'я.

Гуртки валеологічного профілю дають вихованцям не лише основи знань про здоров’я людини, але й сприяти формуванню в них навичок здорового життя.
Мережа гуртків валеологічного профілю Тернопільської області


з/п

Район

Профіль гуртка

Кількість груп

Кількість вихованці

Кількість груп

Кількість вихованці

ПНЗ

ЗОШ

1

Чортківський

Аптека природи







3

28

2.

Теребовлянський

Знавці лікарських рослин







3

22

3.

Бережанський

Юні медики

1

15







4.

Козівський

Фітотерапія







1

15

5.

Кременецький

Знавці лікарських рослин







2

25

6.

Зборівський

Знавці лікарських рослин







1

16

7.

Збаразький

Фітотерапія

Юні знавці лікарських рослин









1

2


12

27


8.

Борщівський

Юні знавці лікарських рослин

1

13







9.

м.Тернопіль

Юні знавці лікарських рослин







1

16

10.

ОЕНЦ

Юні знавці лікарських рослин

Фітотерапія



2
1

30
15







Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   20


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка