На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27. 08. 2010р


Тема: «Вплив строків висаджування цибулин крокусів на ріст та розвиток рослин в зимовий період



Сторінка12/20
Дата конвертації14.03.2017
Розмір4.16 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20
Тема: «Вплив строків висаджування цибулин крокусів на ріст та розвиток рослин в зимовий період».

Склад ланки:



  1. Івасечко Олена

  2. Вацко Софія

  3. Васусь Наталія

  4. Саламандра Юлія.

Головною метою досліду було досягти прискореного вегетативного розвитку квіткових рослин.

Частину цибулин крокусів  гуртківці садили в відкритий ґрунт на глибину  7-10 см. в сонячному місті квітника. А частину цибулин   дрібноквіткових крокусів Trikolor, обхват яких становить приблизно 5 см  та Grand Maitre  - великоквіткові крокуси, обхват яких становив 9 - 10 см., висаджували цибулини групами  у горщики, засипаючи землесумішшю листкової землі, торфу і піску (1:1:1:0,5)  на 1 -2 см вище верхівки, поливаємо і ставимо у підвал.

В результаті виконання дослідницького проекту Олена Ігорівна разом із гуртківцями отримали  цвітіння крокусів  до 8-10 березня.  Цвітіння продовжувалось на протязі 14-18 днів.

При вигонці цибулин крокусів вони досягли мети прискореного вегетативного розвитку квіткових рослин, що дало їм змогу насолоджуватись красою живих квітів і приносити радість іншим, даруючи їх в зимовий період.

У відкритому грунті квітника поява перших бутонів крокусів відбулася 23-25 березня.      Це означає, що вигонка цибулин крокусів в зимовий період  не змінює характерних особливостей кожної окремо взятої рослини.   Забарвлення квітів не змінилося, воно  однакове у двох варіантах.

Гуртки «Любителі домашніх тварин», «Юні натуралісти», «Юні кролівники», «Юні друзі природи» та ін. проводять в кутку живої природи свої практичні і лабораторні роботи, а також гуртківці проводять досліди з тваринами і рослинами. Наприклад, юннати гуртка «Любителі домашніх тварин» проводили дослід з хвилястими папугами під назвою «Приручення хвилястих папуг», метою якого було привчити до людських рук цих пташок. Робота почалась з відселення пташенят від батьків в картонну коробку з отворами для провітрювання та штучного підгодовування. Перший тиждень годували пташенят три рази на день згідно раціону: каша дробленої пшениці, подрібнені варені яйця, терта булка. Після їжі давали кілька крапель води. Через тиждень в кашу почали додавати лущений овес і привчали їсти з ложечки та сідати на палець. Через 15 днів пташенята звикли сидіти на руках і з ними почали проводити прогулянки по живому куточку. Після цього пташенята хвилястих папуг самостійно прилітали на руки до своїх годувальників.

Крім цього було проведено дослід по вивченню впливу температурного режиму на активність змій (в досліді брали участь два види змій – тонкохвостий полоз та маїсовий полоз). В тераріумі завжди підтримувалася однакова температура 23-26 градусів за Цельсієм. На першому етапі досліду ми збільшили температуру. Коли ми збільшили температуру, опустили обігрівач (лампочку) ближче до змій, то через деякий час побачили, що температура збільшилася до 35 градусів. Наші змії відповзли якнайдалі від лампи, потім почали пити воду, а після семи годин досліду занурилися повністю у ванночку із водою, щоб охолодитися.

Підчас другого етапу досліду – навпаки знизили температурний режим до 13-15 градусів. Через два дня ми побачили, що змії не рухаються, вони дуже обплелися одна з другою зарившись у тирсу. Коли ми впустили до тераріуму мишу, вони взагалі не відреагували (раз на тиждень кожна змія з’їдала по одній мишці). Змії майже впали в анабіоз (зимова сплячка).

Під час проведення досліду гуртківці дізнались, що для життя змій потрібний певний температурний діапазон. При занадто високій і занадто низькій температурі вони не ростуть і не розмножуються . Більшість видів змій активні при 25-30 градусів.

Цінність дослідів у тому, що вони поглиблюють знання з біології, зоології, виховують спостережливість, розвивають мислення, бажання займатися доглядом за тваринами, і не лінуватись.

У кутку живої природи регулярно проводяться екскурсії для учнів навчальних закладів м. Тернополя та області.

Збаразький район.

Тридцять загальноосвітніх навчальних закладів Збаразького району мають навчально – дослідні земельні ділянки. Загальна площа всіх ділянок становить 10,56 га. Кращими ділянками є НДЗД Гніздичненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (зав. ділянкою Козак М.З.), Доброводівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (зав. ділянкою Котяш Г.І.) , Гніздичненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (кер. Слівчук Н.Г.) та Черниховецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ( кер. Гураковський В.В.)

Учні Черниховецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів під керівництвом вчителя біології Гураковський В.В. закладали дослідницьку роботу по темі « Вплив проріджування на урожайність буряків».

Схема досліду: І-В. Контроль.

ІІ-В. З проріджуванням.

Висновок. Дослід показує, що при густоті посіву 6-8 см. Між рослинами, культура виростає сильнішою, швидше розвивається,

Коренеплоди розвиваються більші.

Лановецький район.

Гурток «Юні друзі природи» Лановецької районої комунальної станції юних натуралістів (керівник гуртка Тимчук Людмила Петрівна) добросовісно працював в напрямку агробіологічного дослідництва. В 2012 році гуртківці провели дослідницьку роботу «Вплив внесення органічних добрив на врожайність перцю солодкого», за що на обласній виставці-конкурсі «Щедрість рідної землі» були нагороджені Дипломом ІІ ст.

Схема досліду:

І в. Без внесення органічних добрив.

ІІ в. Внесення органічних добрив.

Шорокшари – ранньостиглий сорт перцю. Переваги цього сорту полягають в тім, що плоди достигають навіть у спекотне літо, соковиті, товстостінні, приємного смаку, великоплідні, масою до 200г, червоного забарвлення. Для удобрення юннати використовували перегній, курячий послід та мелену шкарлупу курячих яєць.

Провівши дослідження гуртківці переконалися, що кращий урожай перцю отримують тоді, коли підживлювати і розсаду і вносити органічні добрива у відкритий ґрунт. Також на урожай перцю впливає пасинкування рослин, яке проводилось у двох варіантах.

Зборівський район

У Зборівському РЦЕНТУМі дослідництво стало невід’ємною складовою навчально-виховного процесу. Воно тісно пов’язане з навчанням, відіграє важливу роль у вивченні біології та сільського господарства, сприяє формуванню в учнів практичних умінь і навичок, розвиває допитливість, ініціативу, прищеплює любов до сільськогосподарської праці. Базою для практичних занять дітей є НДЗД площею 0,23 га.

Учні СЗОШ І-ІІІ ст. з поглибленим вивченням іноземних мов смт. Залізці, вихованці гуртка «Юні квітникарі» (керівник Мусяло Марія Ярославівна) провели дослід «Вплив строків сівби насіння буряку столового на врожайність коренеплодів».

Мета роботи: - вивчення впливу строків сівби насіння буряку столового на врожайність коренеплодів.

Визначення оптимальних строків сівби сортів буряка столового з метою отримання найбільшого виходу ваговитих коренеплодів є важливим і актуальним питанням.

Перед закладанням досліду члени ланки ознайомились з планом та методикою роботи, вивчили біологічні особливості рослини. Дослідження проводили з сортом буряку столового Циліндра в три строки: ранньовесняний, пізньовесняний, літній. Догляд за рослинами полягав у формуванні густоти, розпушуванні міжрядь, боротьбі з бур’янами.

Буряк столовий – одна з найпоширеніших овочевих культур. Він багатий на вуглеводи, в тому числі розчинні цукри, мінеральні солі, вітаміни.

За результатами проведеної дослідницької роботи встановлено, що на ріст і розвиток рослин, врожайність коренеплодів буряку столового суттєвий вплив мають строки сівби насіння і сортові властивості культури. Врожайність буряків столових залежить від строків сівби. Отже, оптимальним строком для посіву буряків столових циліндра є друга декада травня.

Учні ЗОШ І-ІІ ст. с. Манаєва під керівництвом вчителя біології Сеньків Юлії Олексіївни проводять різноманітну дослідницьку роботу на шкільній навчально-дослідній ділянці. Робота ведеться згідно складеного плану роботи на навчально-дослідній ділянці.

Учні 8 класу заклали дослід «Вирощування цибулі ріпки з насіння в один рік».

Серед овочевих культур важливу роль відіграє цибуля ріпчаста завдяки її довгостроковому зберіганню і можливості використовувати у свіжому вигляді впродовж всього року. В цибулі є багато мінеральних солей, заліза, кальцію, цукру 4-14 %. Велика кількість вітамінів, особливо вітаміну С.

Збільшити виробництво цибулі в короткі терміни можна перш за все, шляхом вирощування в основному з однорічної культури, з насіння.

Дослід проводився у ІІ варіантах:

І – без проріджування сходів;

ІІ – з прорідженням сходів.

Насіння було висіяне 05.04.2012 р. Після появи сходів було проведено шарування цибулі, розпушуванням ґрунту у міжряддях. Проривали цибулю на дослідній ділянці двічі: перший раз при появі 1-2 справжніх листка, залишаючи рослини в рядку на відстані 2-3 см одна від одної, і вдруге – при наявності 3 листків.

Після проведеного обліку врожаю учні переконались, що кращий врожай можна одержати у випадку дворазового проріджування сходів з одночасним розпушуванням ґрунту і внесенням органічних і мінеральних добрив. На дослідній ділянці, при залишені рослин на відстані одна від одної 4-5 см ланка зібрала урожай цибулі 198 ц/га.

Бережанський район.

Підвищення якості знань з біології, активізація пізнавальної діяльності школярів, популяризація агробіологічних наук неможлива без організації і проведення дослідницької роботи. Використання навчально-дослідних земельних ділянок сприяє творчому, інтелектуальному та духовному розвитку, професійному самовизначенню учнів.

В Бережанському районі на НДЗД загальноосвітніх закладів та еколого-натуралістичного центру практикується біодинамічне землеробство, проводиться дослідницька робота.

Біоземлеробство на сьогоднішній день має перспективи розвитку у роботі на навчально-дослідних ділянках та у сільському господарстві. Тому в 2012 році учнями Потуторської ЗОШ І-ІІІ ст. на базі полях товариства «Жива земля-Потутори» проводилась дослідницька робота «Вплив різних видів органічних добрив на врожай пшениці».

Зацікавила учнів тема тим, що для досліду взято дуже старовинний вид пшениці двозернянка, сорт «Полба», яка завезена до нас із Росії.

Пшениця Полба двозернянка (Triticum dicoccum) є однією з попередниць сучасної пшениці. Це – дворічна трав’яниста рослина з мичкуватою кореневою системою. Стебло – прямостояча соломина, середньоросла, складається з 4 – 7 міжвузлів. Листки подовжені, складаються з листкової пластинки та піхви. Суцвіття – довгастий складний колос. Квітка складається з двох квіткових (зовнішньої та внутрішньої)плівок, маточки і трьох тичинок з двогнізними пиляками.

Даний вид пшениці утворює ламкий колос, який у достиглому стані при легкому надавлюванні ламається на окремі колоски з зерном разом із члениками стрижня. При обмолочуванні зерно не відділяється від колоскових лусок, через що розмолоти його в борошно досить складно. Завдяки міцній квітковій лусці, зерно практично не обсипається, не схильне до атмосферних впливів і зерно Полби практично не заражаються мікотоксинами.

В перший рік проведення досліду перед зяблевою оранкою на двох ділянках, площею по одному ару, вносили органічні добрива. На ділянці № 1 – гній, а на ділянці № 2 – курячий послід.

Глибока зяблева оранка, після внесення добрив, сприяла знищенню джерел інфекцій та створила сприятливі для рослини пшениці повітряного, водного і поживного режимів

Учні спостерігали за осінніми сходами і доглядали за ними.

На ділянці №2 рослини були більш насичено зеленого забарвлення–результат дії азоту, вміст якого у пташиному посліді перевищує у чотири рази. Ріст рослин теж почав відрізнятися. На ділянці №2, по вимірюваннях, довжина стебла була більшою на 3 см. Колос пшениці двозернянки не дуже великих розмірів, відноситься до групи плівчастих або полб’яні і містить не менше 15 колосків. За формою циліндричний.

Закладаючи дослід, учні вчилися застосовувати набуті знання на практиці. Вносячи інші органічні добрива, а саме курячий послід, спостерігали за результатами дії даних видів органічних добрив; порівнювали морфологічні особливості рослини пшениці, що вирощувалася на ділянках №1 та №2.

В результаті спостережень учні зробили висновки, що на ділянці №2 рослинні сходи були дружніші, мали насиченіше зелене забарвлення, на колоску на 4 зернівки більше, крупніший плід, що і вплинуло на врожайність. На ділянці №1 при внесенні органічного добрива (гній) врожайність складала 20 ц/га, на ділянці №2 при внесенні органічного добрива (курячий послід) складала врожайність 23 ц/га.

Учні виробничої бригади Потуторської ЗОШ І-ІІІ ступенів запропонували за результатами проведеної дослідницької роботи вносити на поля товариства не тільки органічне добриво – гній, а також і курячий послід.

Дослідницька робота на НДЗД Котівської ЗОШ І-ІІ ступенів Бережанського району «Вплив нетрадиційних способів посадки картоплі на її урожайність. Її з учнями 8-9 класів проводила вчитель біології Гогусь Марія Іванівна.

Схема досліду

Площа дослідної ділянки – 30 кв.м

Ділянка №1 – площа 10 кв.м – картоплю садять із шириною міжрядь

45 см під солому

Ділянка №2 – площа 10 кв.м – картоплю садять за методом крайньої

глибини посадки

Ділянка №3 – площа 10 кв.м – картоплю садять звичайним способом із

шириною міжрядь 45 см



Ділянка №1. Тут учні заклали дослід, який повинен показати ефективність вирощування картоплі під соломою у нашій місцевості. Так вирощують цей овоч у багатьох господарствах Швейцарії.

На поверхню ґрунту рядками (ширина міжрядь 35см) діти розкладали картоплю на відстані 35см одна від одної. Зверху ділянку накривали соломою порізаною на січку (10см).

Для того щоб солому не розносив вітер укріплювали засохлими минулорічними рослинами.

Бульби для досліду брали середньої величини та пророщені. В господарствах бульби розкладають на неорану землю.

Ніяких робіт по прополюванні, сапанню та підгортанню рослин не проводили.

Коли на поверхні соломи появилися перші сходи засохлі рослини діти прибрали. Влітку над полем вкритим соломою було видно лише кущі картоплі, які цвіли і були із зеленим великим листям. Висота стебел була аналогічна висоті стебел на ділянці №3 (50-60см).

У серпні кущі почали засихати. Коли розгребли солому, то побачили на поверхні ґрунту бульби, які вільно лежали і їх залишилося тільки зібрати.

Врожайність на цій ділянці становила 46,2кг



Ділянка №2. На цьому полі вирощували картоплю методом крайньої глибини посадки. Такий метод використовується селянами північних районів Китаю при вирощуванні картоплі.

Ґрунт тут був підготовлений і на першому полі. Насамперед намітили місце посадки бульб. Розпушували ґрунт на глибину до 50см. На дно вносили гній.

Зверху його засипали ґрунтом товщиною 2-3см і ставили 3-4 картоплини (масою приблизно 200грам). Картоплини були пророслі та мали 5-6 відростків. Після чого засипали картоплю ґрунтом, який досипали в міру росту картоплі.

Біля кущів ставили трубки через які поливали кущі у спеку кожного дня. Тут же були і планки до яких підв’язували бадилля.

На один квадратний метр висаджували 6-7 бульб.

Цей метод дає можливість переконатися, що бульби формуються не лише довкола кореневої системи рослини, але й по всій довжині підземного пагона аж до поверхні ґрунту. Причому бульби біля поверхні більші від тих, які формуються нижче





І картопля



ІІ картопля


ІІІ картопля



Верхній шар


515г

448г

302г

Середній шар


283г

250г

305г

Примітка: звичайно тут були картоплини середнього та малого розміру.

Картоплини нижнього шару були середнього розміру

Врожайність 114,8кг.

Ділянка №3. На ній садили картоплю традиційним методом, який здавна використовують в Галичині

Підготовлений ґрунт розділили на рядки із шириною міжрядь 45см. По рядку викопували ямки на відстані 25см одна від одної. Закривали їх викопаним ґрунтом. Коли зійшла картопля просапували її, а через тиждень провели повторне.

Коли кущі досягли висоти 30см – підгорнули. Протягом вегетаційного періоду проводили знищення бур’янів.

Збирали картоплю на початку вересня.

Врожайність становила 34,8кг.



Під соломою



Традиційний метод



Врожайність з кв.м


2,3кг

1,8кг

Кількість великих бульб


7

5

Кількість середніх бульб

11

10

Висновок з досліду

З появою картоплі як культури, використовуючи її як основний продукт харчування із давніх часів по сьогодні, людина змогла збільшити харчові ресурси та навчилася постійно удосконалювати методи її вирощування. Цих методів є досить багато і вони ефективні в певній місцевості.

Учні дослідили два нетрадиційні методи вирощування картоплі і порівняли їх із особливостями цього процесу на Бережанщині.

Метод вирощування рядками відомий досить давно і є традиційним у всьому світі. Він дозволяє доглядати та збирати врожай механізовано з великих площ насаджень. Але при цьому витрачається багато сил та коштів на вирощування.

При вирощуванні картоплі методом крайньої глибини посадки можна бульби локалізувати в певному місці і ефективно використовувати кожну рослину. Адже бульби можуть тут формуватися як в межах посадкової картоплини, так і по всій довжині підземних пагонів. На підземних пагонах вони більші ніж на кореневій системі.

Вирощування бульб методом під соломою дає можливість одержати високий врожай при мінімальній затраті сил. У посушливий період рослина не відчуває нестачі води, адже солома утримує вологу і певну температуру (приблизно +19 градусів), а це оптимальні умови для вегетації.

В умовах Бережанщини досліджувані нетрадиційні методи посадки показали, що вони є досить продуктивними і можуть ефективно використовуватися в наших господарствах. Про це свідчать результати дослідів.

Урожайність бульб картоплі

залежно від способів посадки

Врожайність

Назва способу посадки



Під соломою


Крайніх глибин


Традиційний



46,2кг


114,8кг

34,8кг

Отже, врожайність картоплі залежить від способу посадки та внесення добрив.

Відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації,
на виконання постанови Верховної Ради України від 11 січня 2012 року №4309-VІ «Про відзначення 120-річчя з дня народження Володимира Симиренка» та резолюції Прем’єр-міністра України від 21.0102012 №1849/1/1-12 з метою відзначення 120-річчя від дня народження Володимира Симиренка видатного вченого-помолога, садівника, селекціонера плодових дерев в навчальних закладах області були розроблені та затверджені заходи про відзначення цієї дати.

В обласному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді методистом Каменярською Лілією Ростиславівною було організовано виставку літератури про Володимира Симиренка та проведено бесіди керівниками гуртків відповідно до тематики.

В пам’ятний рік 120-річниці В.Л.Симиренка вихованці гуртка «Юні біохіміки» під керівництвом Федун Галини Романівни провели інформаційну годину «Яблуко – символ плодючості, здоров’я і краси». Метою такої години було залучення дітей та їх родин до вирощування садів, прищепити любов до праці, навчити милуватися красою природи, довести, що садівництво є вдячною та надзвичайно корисною справою.

Яблуко – плід дерева життя, символ життя первородного гріха, а образ квітучої яблуні – символ чистої, світлої і довгої любові, оспіваної у творах романтичного напрямку.

На Україні було прийнято, щоб повитуха на хрестини роздавала всім яблука, а воду після купання новонародженого виплескувала під яблуню.

Яблуко було дарунком для колядників. Останній плід із дерева не зривали, його залишали на гілці для того, щоб на наступний рік урожай був багатий. Керівник гуртків Федун Г.Р. ознайомила вихованців з інформацією про те, що яблука – це золотий плід для організму, багатий на вітаміни С і Р, безцінний скарб мікро- та мікроелементів, органічних речовин, пектинів, які виводять з організму радіонукліди. Пожувавши 5-6 зернинок, людина отримує добову норму йоду, а поліфеноли, які входять до складу яблука, мають протиракові властивості. «Яблуко на день – і лікар не потрібен». Як підсумок заняття були виступи вихованців із віршами та прислів’ями про сад та яблука.

В Скала-Подільському дитячому парку було організовано зустріч з директором радгоспу Осадцою Ярославом Івановичем. Він розповів гуртківцям про створення підприємства «Скала-Подільський плодорозсадник»

В Котівській ЗОШ І-ІІ ст. Бережанського району в знак пам’яті видатного садовода посадили саджанець яблуні, на якому буде прищеплено прищепу Ренету Симиренка.

У Соколівській ЗОШ І-ІІІ ст. Бучацького району проведено науково-краєзнавчу конференцію на тему «В.Симиренко – видатний вчений-помолог, садівник, селекціонер плодових культур» та краєзнавчо-дослідницьку роботу з метою визначення сортів яблунь, поширених на території села Соколів.

У Лановецькому районі проводились тематичні виховні години, уроки пам’яті, читацькі конференції, було організовано роботу по залученню учнівської молоді до вирощування плодово-ягідних культур. Керівник гуртка «Юні квітникарі» Лановецької РКСЮН Тимчук Л.П. провела з вихованцями інформаційну годину на тему: «В.Симиренко - український помолог і селекціонер плодових культур в Україні».

Протягом року проводились конкурси та акції «Сади Тернопілля», «Плекаймо сад», «Юний селекціонер». В Збаразькій ЗОШ І-ІІІ ст. №1 діє гурток «Любителі природи». Члени гуртка під керівництвом вчителя біології Штокало Наталії Олександрівни взяли участь у конкурсі «Посади дерево». Біля школи у скверику учні 8-А класу посадили кущ калини, яку добре доглядали. Зеленіє, пишається кущ калини на шкільному подвір’ї. Учні спостерігають і радіють, що їхня праця не є даремною.

Члени гуртка «Юний еколог» Іванчанської ЗОШ І-ІІ ст. Збаразького району під керівництвом керівника Бутрин Світлани Степанівни працюють в саду, який має площу 0,12 га. Учні проводили дослід на тему «Вплив підживлення органічними добривами на врожай яблук».

Вихованці гуртки «Юні натуралісти» ЗОШ І-ІІ ст. с. Литячі Заліщицького району (керівник – вчитель біології Сосновська Галина Богданівна) проводили досліди з виноградом. Метою даної роботи була спроба науково обґрунтувати можливість закладки виноградників в умовах Заліщицького району, розрахувати затрати на організацію плантації виноградників та впливу форми куща винограду на продуктивність збору врожаю. Проводячи дослід учні прийшли до висновку, що природно-кліматичні умови середнього Придністров’я сприятливі для вирощування винограду столових та технічних сортів. Кожна з вивчених форм мала високу врожайність.

Протягом року в осінньо-зимовий і ранньовесняний періоди для проведення занять та дослідницької роботи з учнями використовували теплицю, парники, розсадники, зимовий сад (закритий ґрунт), які давали змогу краще організувати лабораторні та практичні роботи з ботаніки, квітництва, загальної біології, забезпечувати заняття достатньою кількістю живого навчального матеріалу. Працюючи в таких приміщеннях, школярі навчальних закладів області, мали можливість ознайомитися з специфікою спорудження і роботи захищеного ґрунту, набули корисних трудових умінь і навичок, навчились вирощувати розсаду овочевих і квіткових рослин та ранні овочі.

В області при навчальних закладах освіти нараховується 13 теплиць та 15 парників. В основному теплиці нестандартні, за виключенням тепличного комплексу обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді та теплиць, які побудовані при типових шкільних приміщеннях. Інші шкільні теплиці позбавлені централізованого опалення та води. Як правило, вони використовуються сезонно, з метою вирощування розсади квіткових та овочевих культур.

Робота добре проводиться в теплично-парникових господарствах Бережанського, Теребовлянського, Заліщицького, Збаразького, Чортківського районів та м. Тернополя (ОЕНЦ).

В Бережанському районному центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді проводилась практична та дослідницька робота в односхилій плівковій теплиці площею 16 кв.м. Вихованці центру досліджували «Вплив органічних добрив на ріст та розвиток розсади овочевих рослин».

Схема досліду: І варіант (контроль) - без підживлення;

ІІ варіант (дослід) – підживлення органічними

добривами.

Провівши дослідницьку роботи юннати зробили висновок, що підживлення розсади органічними добривами позитивно впливає на ріст і розвиток рослини, а саме рослина міцніша, швидше дає цвітіння та плодоношення.

В спецшколі-інтернаті Заліщицького району діє двосхила теплиця, площею 100 кв. м. В осінньо-зимовий період учні вирощували цибулю порей на зелену масу, петрушку, кріп, салат, редиску, які використовували як рослини-вітаміни для приготування страв в їдальні. Крім того школярі закладали дослідницьку роботу по вирощуванні розсади перцю та томатів. Проводячи роботу по темі: «Вплив прогрівання насіння перцю на його врожайність» учні дослідили, що прогріте насіння проростає швидше, розсада міцніша і швидше починає плодоносити.

Тепличне господарство Тернопільського обласного центру еколого-натуралістичної творчості складається з теплиці та парників, загальною площею 386 м2 :


  • Ґрунтова теплиця - 252 м2

  • Стелажна теплиця - 98 м2;

  • Парники - 36 м2

  • Зимовий сад – 108 кв. м

Закритий ґрунт має вагоме значення в навчально-виховній та с/г діяльності ОЕНЦ. З метою поглиблення вивчення дисциплін природничого циклу протягом року проводились підсумкові, практичні, лабораторні заняття для школярів міста, області, вихователів дошкільних закладів, студентів; екскурсії для учнів, батьків та громадськості; семінари-практикуми, консультації для вчителів, методистів, слухачів курсів післядипломної перепідготовки, любителів-квітникарів з різних питань декоративного квітництва.

В ґрунтові теплиці облекоцентру, яка використовувалась лише в осінньо-весняний період, юннати вирощували розсаду квітково-декоративних рослин, живцювали вічнозелені рослини, декоративні кущі. Цікаві результати отримали учні, проводячи різноманітні досліди та експерименти.

Тема досліду: «Вплив різних стимуляторів на укорінення живців самшиту».

Мета досліду: З’ясувати вплив різних видів стимуляторів утворення кореневої системи на укорінення живців самшиту.

Схема досліду:

І варіант – контроль;

ІІ варіант – занурення живців самшиту в розчин чаркору;

ІІІ варіант – занурення живців самшиту в розчин гетероауксину;

Гуртківці заготовляли живці самшиту з маточних рослин, занурюючи їх в розчин стимуляторів укорінення, відповідно інструкції використання препарату. Після витримки живців у розчинах їх висадили в теплиці. В результаті проведеного досліду юннати переконалися, що живці самшиту занурені в розчин чаркору та гетероауксину краще прижились і розвинули хорошу кореневу систему.

Стелажна теплиця центру складається з трьох стелажів. Організація роботи в цій теплиці планувалась так: середній стелаж використовувався для колекційного матеріалу (екзотичні, вічнозелені, листопадні, декоративні і ампельні рослини); бокові стелажі - для вирощування розсади квіткових та овочевих рослин. Розміщували рослини на стелажах за географічним, систематичним принципом. Проводилось етикетування рослин, велися фенологічні спостереження за рослинами закритого ґрунту. Гуртківці досліджували вплив підживлення мінеральними добривами на якість квітів тюльпанів під час вигонки.

Схема досліду: І варіант – контроль, без добрив;

ІІ варіант(дослід) – 25г карбонату кальцію на 1 літр води.

Дослід проводився в умовах теплиці під час зимово-весняної вигонки тюльпанів. Після висадки цибулин на вигонку, коли ростки досягли висоти 4-8см рослини першого варіанту поливали звичайною водою, а рослини другого - розчином мінеральних добрив. Підживлення проводилось один раз на тиждень, протягом усього періоду вигонки. Юннати проводячи спостереження зробили висновок, що у другому варіанті краща стійкість квітконоса проти вилягання, стійкість проти захворювання та інтенсивніше забарвлення квітки.

В зимовий період в стелажні теплиці починається посів насіння перцю, томатів, капусти. Саме тут гуртківці ознайомились і вивчили, як впливає на схожість: прогрівання насіння, склад, вологість ґрунту та його температура. Пізніше проводилась робота по пікіруванню та догляду за розсадою цих рослин. Юннати дослідили, як впливає світло, тепло, волога на ріст та розвиток розсади овочевих рослин. Дослід «Вплив озонування насіння томатів на ріст, розвиток і врожайність».

Схема досліду: І варіант - контроль;

ІІ варіант (дослід) - озоноване насіння (15 мг/г);

ІІІ варіант (дослід) - озоноване насіння (30 мг/г).

Провівши дослідницьку роботу, зробивши вимірювання висоти рослин гуртківці зробили висновок, що в ІІІ варіанті рослини на 60 день були вищі, зелена біомаса сильніша та кінцевий результат – врожайність більша.

Поринути в природу в зимовий період юннатам допомагав зимовий сад облекоцентру, площею 108 кв.м., який є складовою частиною закритого ґрунту і зеленою лабораторією для проведення практичних, дослідницьких робіт та спостережень, де діти мали можливість ознайомитись з рослинним світом усіх куточків земної кулі. У нашому навчальному закладі зимовий сад створений не лише з метою озеленення, а й задля розв’язання виховних, навчальних, розвивальних завдань, зокрема: налагодження взаємозв’язку дітей і природи; формування екологічної свідомості та ціннісного ставлення до природи.

Найбільш важливий моментом в організації зимового саду був правильний підбір рослин та їх розташування. Окремі групи рослин об’єднували в єдину композицію однорідним зеленим фоном. Колекція рослин налічує понад 150 видів, асортимент різноманітний – декоративно-листяні, красивоквітучі, ампельні та плодоносні види. Прикрасою саду є інжир, гранатове та перцеве деревце, кактус цереус, помідорове дерево цифомандра. Добре оживляє зимовий сад два невеликих басейни з водяними вологолюбивими рослинами, екзотичними рибками та черепахами.

Юннати підтримували тісні зв’язки з спеціалістами та квітникарями-аматорами: обмінювались насінням, живцями, рослинами. Обласний центр постійно працює над розширенням асортименту рослин внутрішнього озеленення.

На базі зимового саду вихованці гуртка «Юні квітникарі-аранжувальники» (керівник Шум’як Наталія Романівна) проводили дослідницьку роботу на тему «Вегетативне розмноження видів Ficus L. живцями». Предметом досліджень виступали онтогенез та особливості вегетативного розмноження видів роду Ficus L. Працюючи над обраною темою гуртківці поставили мету: вивчити особливості вегетативного розмноження рослин-інтродуцентів в умовах закритого ґрунту, та встановити перспективи успішності інтродукції роду Ficus L. в умовах помірного біокліматичного поясу. Завдання, яке поставили перед собою юннати - провести досліди по вегетативному розмноженню фікусів в умовах закритого ґрунту, інтегральну оцінку успішності інтродукції деяких видів та рекомендувати найперспективніші з них для практичного використання.

Схема досліду:

І варіант-контроль (верхівкові живці довжиною 10-20 см зрізали косо під кутом гострим ножем. Нижні листи видаляли, решта скручували в трубочку для зменшення випаровування. Молочний сік, який виділявся з ранки, змили теплою водою, щоб він не застиг на зрізі і не гальмував появу коренів. Після цього зріз підсушили кілька годин. Живці укорінювали у воді до якої додали деревне вугілля. Ємність з держаком помістили в світле тепле місце (теплицю), доливали воду по мірі випаровування. Термін вкорінення 2-4 тижні.)

ІІ варіант-дослід 1 (в якості укорінювача використовували спиртовий розчин стимулятора гетероауксина (на 1 мл 50%-го спирту брали 8-10 мг стимулятора). Ємність з держаком помістили в світле тепле місце (теплицю).

ІІІ варіант-дослід 2 (в якості стимулятора укорінення використовували сік алое).

Одержані дослідні дані показали, що живці зелених пагонів всіх видів фікусів мали високу здатність до ризогенезу і відновлення, проте у дослідах 1 і 2 ці процеси проходили більш інтенсивніше в порівнянні з контролем, а порівнявши дослід 1 і 2, переконались, що процес коренеутворення у досліді 1 кращий.


Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка