Національна академія аграрних наук україни національний науковий центр «інститут аграрної економіки»



Скачати 178.21 Kb.
Дата конвертації23.10.2016
Розмір178.21 Kb.



НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

«ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ»

розвиток зовнішньої торгівлі україни агропродовольчою продукцією
КРИВЕНКО НАДІЯ ВАСИЛІВНА
кандидат економічних наук

старший науковий співробітник

ННЦ «Інститут аграрної економіки»

старший науковий співробітник відділу стратегічного планування, моделювання та зовнішньоекономічних зв’язків


РЕФЕРАТ
Київ - 2013

Проблема розвитку зовнішньої торгівлі України агропродовольчою продукцією залишається одним із пріоритетних напрямів підвищення ефективності функціонування національного господарства України. Активізація глобалізаційних процесів, посилення конкурентної боротьби та прагнення посилення позицій на світовому ринку зумовлюють необхідність збільшення обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції галузі, розширення зовнішніх ринків, лібералізацію й подальший розвиток інтеграційних процесів. Участь у торговельно-економічних об’єднаннях дає змогу країнам краще використати порівняльні переваги у зовнішній торгівлі, посісти стале місце у міжнародному поділі праці, підвищити добробут населення, сприяти прогресу в економічній та соціальній сферах. Тому актуальними є питання стимулювання експорту агропродовольчої продукції, оцінки її конкурентоспроможності на світовому ринку, розвитку зовнішньоторговельних операцій.

В роботі розроблено пропозиції щодо удосконалення зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією з урахуванням інтеграційних процесів, здійснено збір та аналіз статистичних матеріалів із застосуванням сучасних методів.

Мета роботи полягає в розробці науково обгрунтованих пропозицій розвитку зовнішньої торгівлі України агропродовольчою продукцією, теоретико-методичних підходів щодо визначення перспектив міжнародної інтеграції та аналізі моделей економічного розвитку.



Наукова новизна проведеного комплексного дослідження зовнішньої торгівлі України агропродовольчою продукцією полягає у розробці та обґрунтуванні теоретичних та практичних результатів, на основі яких розроблено пропозиції щодо розвитку експортно-імпортних відносин з урахуванням поглиблення інтеграційних процесів. До основних результатів наукової новизни належать наступні:

  • розроблено методичні підходи оцінки перспектив міжнародної інтеграції в умовах активізації глобалізаційних процесів, що передбачає визначення найбільш перспективних її напрямів, яка охоплює основні зовнішньоторговельні потоки протягом визначених періодів часу;

  • розроблено пропозиції щодо удосконалення положень нормативно-правової бази зовнішньоторговельної діяльності України щодо розвитку інтеграційних процесів в аграрному секторі (обмін інформацією, відповідність якості продукції світовим та європейським стандартам тощо);

  • визначено конкурентоспроможність агропродовольчої продукції держав Єдиного економічного простору, що дозволило виділити основних її експортерів і розробити пропозиції щодо створення Спільного аграрного ринку ЄЕП для розвитку зовнішньої торгівлі України;

- удосконалено зміст категорії “конкурентоспроможність продукції”, що полягає у збереженні попиту на продукцію та забезпеченні прибутковості з урахуванням розвитку міжнародних інтеграційних процесів;

- розроблено форми реєстраційних документів стосовно зовнішньої торгівлі, що полягає в удосконаленні класифікації продукції залежно від рівня застосування торговельних бар’єрів з метою визначення впливу лібералізації в інтеграційних угрупованнях;



  • введено термін “поміркована лібералізація”, під якою розуміється поступове і науково обгрунтоване скасування торговельних бар’єрів для підвищення ефективності зовнішньої торгівлі;

  • обгрунтувано перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України з основними інтеграційними угрупованнями з урахуванням експортно-імпортних потоків і внутрішньогалузевої торгівлі між ними, а також спеціалізацію України в міжнародній торгівлі агропродовольчою продукцією.

У науковій роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає в розробці теоретико-методичних підходів та пропозицій щодо розвитку зовнішньоторговельних відносин із врахуванням інтеграційних процесів.

Чергування лібералізації та протекціонізму характерне для зовнішньої торгівлі протягом багатьох років. Якщо на початку XVIІI ст. країни надавали преференції одна одній підписанням двосторонніх угод, то в сучасних умовах цю функцію переважно покладено на СОТ. Країни з відкритішою економікою отримують більші вигоди, але в умовах існуючого протекціонізму лібералізація має бути поступовою й науково обгрунтованою.

Аналізуючи моделі економічного розвитку, ми прийшли до висновку, що застосовуючи експортоорієнтовану модель, важливим є підтримка не лише експортуючих галузей. Це дозволить диверсифікувати товарну структуру експорту у подальшому, зменшити імпортозалежність та сприяти розвитку виробництва у країні тієї продукції, що користується попитом.

Встановлено, що у світі спостерігається зростання зовнішньоторговельного обігу агропродовольчої продукції, причому основні експортери та імпортери займають перші позиції протягом понад 40 років. Це переважно економічно розвинені країни, зокрема США, Канада, країни ЄС, а також такі потужні аграрні держави як Аргентина, Бразилія, Китай.

У товарній структурі експорту агропродовольчої продукції України переважає сировина. Спостерігається зростання експорту та імпорту продуктів харчової промисловості. Причому їх ввозять найбільше (понад 50%), а найменше – олій та жирів тваринного походження (до 15%).

Україна спеціалізується на експорті зернових культур, зокрема пшениці, кукурудзи, а також насіння соняшнику. Проте зменшилися порівняльні переваги у торгівлі м’ясом, немає їх по сої, про що свідчить розрахунок показників RTA, RCA та ін. Це зумовлює доцільність збільшення виробництва наведених видів агропродовольчої продукції.

Після вступу до СОТ, Україна суттєво зменшила імпорт курятини. Тобто, вітчизняна продукція є конкурентоспроможною на внутрішньому ринку. З проведеного аналізу по агропродовольчій продукції, видно, що збільшився її як експорт, так і імпорт. Щодо останнього, то найбільше зростання спостерігається по продукції овочівництва, зокрема картоплі, томатах, та молоку. Варто звернути увагу на збільшення експорту переробних галузей, що є особливо позитивним для вітчизняної економіки.

Стосовно торгівлі вітчизняною продукцією рослинництва спостерігається переорієнтація експорту з країн СНД до країн ЄС, Азії та Африки. Продукція тваринництва в основному вивозиться до країн СНД, переважно – Росії. Менш ефективними є експорно-імпортні відносини України з Північноамериканською зоною вільної торгівлі (НАФТА) і Південним спільним ринком (МЕРКОСУР).

Ввезення агропродовольчої продукції здійснюється у великих обсягах з країн ЄС і СНД, менших – з НАФТА. Причому значними є обсяги імпорту м’яса з інтеграційного об’єднання НАФТА і спостерігались - з МЕРКОСУР, тобто існують передумови поглиблення торговельно-економічного співробітництва з ними. Молоко та молочні продукти значною мірою ввозять з Росії. Для ефективного розвитку зовнішньої торгівлі необхідно диверсифікувати географічну структуру експорту, при поширенні експортно-імпортних відносин з СНД та ЄС, які є основними торговельними партнерами України.

З’ясовано, що внутрішньогалузева торгівля (ВГТ) інтенсивно зростає, зокрема між розвиненими країнами, а в Україні щодо сільськогосподарської продукції недостатньо розвинута. Розрахунок її інтенсивності свідчить, що найвищі показники по сільськогосподарській продукції були для торгівлі зерновими і м’ясом.

Значення показника суттєво і різко змінювалися, зокрема по зернових, що свідчить про нестабільність внутрішньогалузевого обміну. Зменшується інтенсивність внутрішньогалузевої торгівлі по сої, насінні соняшнику.

Низькі значення показників ВГТ свідчать про те, що країна спеціалізується на експорті тих видів сільськогосподарської продукції у торгівлі якими володіє порівняльними перевагами.

Дослідження показали, що найбільш розвинений внутрішньогалузевий обмін України насінням соняшнику – з СНД, молоком – з ЄС, по зернових і овочах – з обома угрупованнями. Оскільки розвиток внутрішньогалузевої торгівлі є однією з передумов міжнародної інтеграції, то з проведеного дослідження випливає, що Україні на початкових етапах бажано інтегруватися з даними угрупованнями, усуваючи торговельні бар’єри спочатку в торгівлі цією продукцією.

Розроблено методичні підходи оцінки перспектив міжнародної інтеграції. Пропонується обирати торговельні об’єднання, з якими здійснюється зовнішня торгівля, та конкретні види продукції, визначати частку (обсяг) експорту (імпорту) до них. Угрупованню, показник якого є найбільшим протягом обраного періоду, присвоюється ранг n, де n – кількість угруповань, по яких здійснюють аналіз. Об’єднанню, частка експорту до якого є меншою, присвоюється значення (ранг) n-1 і т.д., якщо експорту не було, тоді нуль. Одержані значення (ранги) заносять до основної таблиці по всіх продуктах для всіх угруповань. На основі отриманих результатів обчислюється коефіцієнт перспектив інтеграції:



де – ранг експорту продукції і до відповідного інтеграційного об’єднання;

– кількість обраних продуктів.

Найбільше значення коефіцієнта показує, з яким об’єднанням країна має найбільші перспективи розвитку інтеграції. Перевага полягає в тому, що за отриманими проміжними результатами (на кожному етапі складаються таблиці) можна бачити за якими видами продукції торгівля розвивається ефективно, за якими необхідно здійснювати додаткові регулюючі заходи. Дослідник може обирати період, який цікавить, поділяти його на окремі півперіоди і аналізувати, як змінювалася торгівля залежно від зміни чинного законодавства. За нашими розрахунками, Україна має найбільші перспективи інтеграції з ЄС і СНД, значення коефіцієнта становило найвищі значення. Для повної оцінки враховується також територіальна близькість країн, рівень їх економічного розвитку тощо. Ефективному розвитку експортно-імпортних операцій та інтеграційних процесів сприятиме виробництво конкурентоспроможної продукції.

Дослідження показали, що передумовами збільшення експорту агропродовольчої продукції України поряд із зростанням обсягів виробництва є моніторинг і прогноз світового ринку, створення спільних підприємств, залучення іноземних інвестицій, гармонізація стандартів якості продукції АПК України із світовими та європейськими, проведення міжнародних виставок.

Для підвищення експорту продукції АПК доцільно збільшувати обсяги виробництва, насамперед екологічно чистої продукції, попит на яку продовжує зростати; прискорити упровадження європейських і міжнародних стандартів якості, запровадити обов’язкове маркування продукції із зазначенням вмісту шкідливих речовин, що сприяє зростанню її конкурентоспроможності на внутрішньому та світовому ринках.

Крім того, необхідно диверсифікувати товарну та географічну структури експорту агропродовольчої продукції. Перспективними ринками збуту є країни Азії та Африки, а також Іспанія, Італія, Франція. Серед найбільших імпортерів української пшениці були Іспанія, Ізраїль, Туніс, Алжир, Корея, Італія, Марокко, Індонезія, Лівія, Єгипет; кукурудзи – Іран, Іспанія, Білорусь, Алжир, Сирія, Туніс, Лівія, Ізраїль, Єгипет, насіння соняшнику – Іспанія, Угорщина, Німеччина, Польща, Грузія. Варто зазначити, якщо країни ЄС є вагомими виробниками агропродовольчої продукції, то протилежна ситуація у країнах Азії та Африки, причому країни Азії мають платоспроможний попит.

При реалізації торговельної політики лібералізаційні заходи слід впроваджувати для тих видів агропродовольчої продукції, на експорті яких спеціалізується країна. Варто захистити внутрішній ринок від надмірного імпорту продукції тваринництва, оскільки зникають порівняльні переваги у торгівлі нею. Основними інструментами для його обмеження повинні бути не торговельні бар’єри, а вітчизняне виробництво аналогічної продукції з вищою якістю. Особливу увагу слід приділити переробці сировини, зокрема молока, насіння соняшнику, і стимулювати експорт готової якісної продукції. Для удосконалення виробництва та поглиблення зовнішньої торгівлі доцільно усунути й зменшувати торговельні бар’єри при імпорті високоефективної техніки сільськогосподарського призначення, новітніх технологій; створювати спільні підприємства; забезпечити сприятливий інвестиційний клімат (особливо для тих інвесторів, які запроваджують інновації у сільському господарстві), що зумовить спрощення експорту продукції на зовнішні ринки.

Для поглиблення експортно-імпортних відносин України має значення правильне використання вступу до Світової організації торгівлі. З метою усунення негативних наслідків доцільно здійснювати заходи підтримки, які належать до “зеленої скриньки” і не підлягають обмеженню, зокрема наукові дослідження, навчання, розвиток інфраструктури, захист навколишнього природного середовища, контроль безпеки продуктів харчування, що сприятиме поліпшенню якості та зменшенню собівартості продукції. Особливу увагу варто приділити контролю якості імпортної продукції, щоб захистити внутрішній ринок від трансгенної та іншої продукції, що шкодить здоров’ю населення. Для стимулювання експорту агропродовольчої продукції доцільно проводити міжнародні виставки, конференції; створювати консалтингові фірми, дорадчі та маркетингові служби, які інформуватимуть товаровиробників про обсяги попиту, пропозиції, ціни, стандарти якості продукції АПК на внутрішньому та зовнішньому ринках, прогнози виробництва по регіонах.

Для України характерне збільшення кількості країн-імпортерів агропродовольчої продукції.

З метою ефективного розвитку інтеграційних процесів при укладанні нормативно-правових документів, що регламентують експортно-імпортні операції мають бути чітко визначені цілі торговельно-економічних об’єднань та методи їх досягнення, терміни усунення протекціоністських заходів за окремими видами продукції. Для ефективного розвитку інтеграційних процесів запропоновано класифікувати агропродовольчу продукцію залежно від ступеня лібералізації відповідного ринку, запровадити єдині стандарти якості; усунути торговельні обмеження за винятком підакцизної продукції.

Членство в ЄЕП не означає зміни вектору інтеграції України до ЄС. Дослідженням встановлено, що ЄЕП може стати значним постачальником сільськогосподарської продукції на світовий ринок, оскільки на експорті пшениці спеціалізується Казахстан, Україна, Росія; кукурудзи – Україна, насіння соняшнику – Україна та Росія, м’яса і молока – Білорусь. Це дозволить зберігати сталі позиції на світовому ринку при зменшенні обсягів виробництва в одній з країн через несприятливі кліматичні умови чи інші форс-мажорні обставини. Розвиток зовнішньої торгівлі країн ЄЕП підтверджується проведеними розрахунками, відповідно до яких експорт зернових на душу населення та особу, зайняту в сільському господарстві у них зріс, а у світі суттєво не змінився. Передбачається, що об’єднання стане ємним ринком збуту для України, оскільки позитивне торговельне сальдо по сільськогосподарській продукції характерне лише для України та Казахстану, а наприклад, по м’ясу – переважно для Білорусі та України. Білорусь та Росія є імпортозалежними у торгівлі сільськогосподарською продукцією понад 10 років. Хоча країни ЄЕП мають відносні переваги у зовнішній торгівлі по деяких однакових видах сільськогосподарської продукції (що видно з розрахунку індексу RTA), українська продукція є однією з найбільш конкурентоспроможних, що підтверджується значеннями коефіцієнтів конкурентоспроможності.



Оскільки члени ЄЕП є значними постачальниками та споживачами сільськогосподарської продукції, то на рис.1 відображено можливі експортно-імпортні потоки у зоні вільної торгівлі.





Рис.1. Розподіл експорту та імпорту в межах ЄЕП по окремих сільськогосподарських продуктах

Вважаємо за доцільне, щоб торговельно-економічне об’єднання ЄЕП надавало допомогу населенню бідних країн, які страждають від голоду. Це, на нашу думку, стане одним із найбільших досягнень і зміцнить довіру до нього з боку світової спільноти. Крім того, вітчизняна продукція буде представлена на нових ринках, платоспроможність яких може з часом змінитись, також товар може привернути увагу нових споживачів. Створення торговельно-економічних об’єднань на вигідних умовах для всіх його членів сприяє розвитку експортно-імпортних відносин в аграрному секторі України.

Для поглиблення зовнішньоекономічних зв’язків у торговельно-економічних об’єднаннях доцільно забезпечити обмін інформацією між членами угруповання щодо попиту та пропозиції на їх ринках.

Основні наукові результати, отримані в науковому дослідженні, мають теоретико-методичне і практичне значення для оцінки місця агропродовольчої продукції на світовому ринку та розвитку інтеграційних процесів України. Сформовано пропозиції щодо розвитку зовнішньоторговельних зв’язків України з урахуванням торгівлі з основними інтеграційними угрупованнями, зокрема СНД, ЄС, НАФТА, МЕРКОСУР та ЄЕП.



Практична значимість. Наукові розробки щодо напрямів функціонування та розвитку аграрного ринку в інтеграційних об’єднаннях було використано Міністерством економіки України, результати наукової роботи щодо розвитку зовнішньої торгівлі України використано Міністерством аграрної політики України, матеріали наукових досліджень щодо оцінки розвитку міжнародної торгівлі України використовуються у навчальному процесі НУБіП.

Наукове дослідження пов’язане з науково-дослідною роботою ННЦ “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук “Розробити пропозиції щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності АПК в умовах глобалізації” (номер державної реєстрації 0106U006647), а також - Науково-методичні основи формування глобального і регіонального ринків сільськогосподарської сировини і продукції переробної промисловості (0111U000165).



Загальна кількість публікацій. Результати наукової роботи були представлені і обговорювались на засіданнях ННЦ «Інститут аграрної економіки», а також були включені до щорічних наукових звітів.

Загальна кількість публікацій 28, за темою наукової роботи опубліковано 27 наукових праць, з яких 4 – у зарубіжних виданнях.




Каталог: sites -> default -> files
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
files -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
files -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту
files -> Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій

Скачати 178.21 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка