Національна академія наук України Державна установа «Інститут еволюційної екології нан україни»



Сторінка1/6
Дата конвертації23.03.2017
Розмір1.14 Mb.
ТипРеферат
  1   2   3   4   5   6


Національна академія наук України

Державна установа «Інститут еволюційної екології НАН України»



Наукові основи збереження та відновлення біотичного і ландшафтного різноманіття України в умовах змін навколишнього середовища

Реферат


циклу наукових праць на здобуття Державної премії України 2015 р.
в галузі науки і техніки



Бурда
Раїса Іванівна


заступник директора з наукової роботи Державної
установи «Інститут еволюційної екології НАН України», доктор біологічних наук

Гродзинський
Михайло Дмитрович


завідувач кафедри фізичної географії та геоекології
географічного факультету Київського національного
університету ім. Тараса Шевченка, доктор географічних наук, член-кореспондент НАН України

Ємельянов

Ігор Георгійович

директор Національного науково-природничого музею НАН України, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України

Загороднюк

Ігор Володимирович

старший науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України, кандидат біологічних наук

Протопопова
Віра Вікторівна


провідний науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, доктор біологічних наук

Радченко
Володимир Григорович

директор Державної установи «Інститут еволюційної
екології НАН України», доктор біологічних наук,
академік НАН України

Ткач
Віктор Петрович


директор Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького Держлісагенства України та НАН України, доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент НААН України

Черінько
Павло Миколайович


керівник Сектору проблем навколишнього середовища Науково-організаційного відділу Президії НАН України, заступник голови Національного комітету України з про­грами ЮНЕСКО «Людина і біосфера», кандидат фізико-математичних наук

ШЕВЕРА 
Мирослав Васильович


провідний науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, кандидат біологічних
наук



Київ — 2015
Реферат
циклу наукових праць «Наукові основи збереження та відновлення
біотичного і ландшафтного різноманіття України в умовах змін навколишнього середовища»

Бурда Р. І., Гродзинський М. Д., Ємельянов І. Г., Загороднюк І. В.,
Протопопова В. В., Радченко В. Г., Ткач В. П., Черінько П. М., Шевера М. В.

Актуальність та мета досліджень. Різноманіття живих організмів є результатом тривалої біологічної еволюції. Водночас передумовою еволюції є необхідне різноманіття живої речовини та системи її зв'язків з абіотичним середовищем, що також є важливим чинником стійкості біосфери. Отже, втрата різноманіття несе загрозу не лише деградації біосфери, а й підриває базис еволюції біотичних систем, веде до їх критичних трансформацій. Цією обставиною, а також тим, що різноманіття – загальна риса, властива усім рівням організації живого і природним комплексам (екосистемам і ландшафтам), визначається фундаментальність проблеми біотичного і ландшафтного різноманіття в природознавстві, її пріоритетність для практики природокористування в Україні. Різноманіття живих організмів, екосистем і ландшафтів являє собою найважливіший природний ресурс, глобальне надбання всього людства і національне надбання кожної держави. Цінність біотичного і ландшафтного різноманіття визначається тим, що воно є джерелом стабільності, виконує буферну роль у біосфері, завдяки чому зменшує негативні для всього живого (зокрема й для людини) наслідки флуктуації абіотичних чинників. Тому виключно важливе значення має ідентифікація та оцінка різноманіття природних екосистем і ландшафтів, як чинника їх стійкості в умовах змін навколишнього середовища.

Необхідність збереження генетичних ресурсів біосфери зафіксована у Міжнародній конвенції ООН про охорону біорізноманіття (1992), що зумов­лює пріоритетність досліджень з інвентаризації, бонітування та оцінки різно­маніття екосистем. На пріоритетності проблеми ландшафтного різноманіття наголошується у Всеєвропейській стратегії охорони біологічного і ландшафт­ного різноманіття (Софія, 1995). Нарешті Севільська стратегія ЮНЕСКО (1995) визначає необхідність наукового обґрунтування мережі заповідних територій задля збереження біотичного і ландшафтного різноманіття та проведення фундаментальних досліджень, спрямованих на розробку теорії функціональної стійкості екосистем та наукового прогнозування змін біоти, моделювання екосистемних процесів та управління ними.



Мета циклу робіт полягає у розробці наукових основ і методів дослідження різноманіття біосистем і природних комплексів (екосистем і ландшафтів) із впровадженням отриманих результатів у практику природо­користування для збереження та відновлення біотичного і ландшафтного різноманіття в умовах змін навколишнього середовища.

Наукова новизна. Авторами розроблено для умов України й впровад­жено в практику концепцію біотичного та ландшафтного різноманіття, запропоновано оригінальні показники, за допомогою яких можна оцінювати й порівнювати різноманіття, індекси змін біоти внаслідок змін середовища (індекси ротації фауни та адвентизації флори), розроблено й успішно апробовано алгоритм виявлення цінних за біотичною компонентою екосистем та встановлення центрів різноманіття, систему заходів для збереження та відновлення різноманіття природних комплексів, у т. ч. через пряму охорону шляхом розробки планів дій, завдяки біотехнологічним заходам і через оцінку рівня синантропізації та адвентизації природних флорокомплексів і рослинних угруповань, яка є складовою прогнозу їхнього відновлення і тенденцій розвитку, а також контроль і зменшення ризиків трансформацій біоти й ландшафту.

Практична значимість. Впроваджено в природоохоронну практику оцінки біоти за показниками різноманіття і складності біотичних угруповань,
індекси змін фауни та адвентизації флори, розроблено і впроваджено на регіональному рівні плани дій з охорони й відновлення популяцій високо раритетних видів, створено схему виявлення центрів різноманіття, як природних ядер екомережі, отримано 5 патентів на відтворення популяцій рідкісних видів комах, що мають роль ключових природних запилювачів.
Загальні положення

Висунутий цикл праць складається з 10 монографій, в яких опрацьовано теоретичні засади збереження біотичного і ландшафтного різноманіття,


виявлено закономірності трансформації біоти і ландшафтів як наслідок змін навколишнього середовища, розроблено науково-прикладні проекти і відповідні організаційні заходи реалізації цих доробок на міждержавному, національному й регіональному рівнях. Проведені фундаментальні дослідження дозволили сформувати сучасні наукові основи оцінювання, прогнозування, збереження та відновлення біотичного і ландшафтного різноманіття, забезпечити їх практичне впровадження. Це має важливе значення для вирішення актуальної проблеми охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування – забезпечення екологічної безпеки та сталого розвитку України, що є важливим фактором її утвердження, як надійного партнера у міжнародній співпраці в цій галузі.

Включені до списку особи є безпосередніми виконавцями досліджень, їх особистий творчий внесок у досягнуті результати є найбільш визначним.


Основні концептуальні положення виконаних досліджень

Розробка концепції біорізноманіття. Досліджено феномен різноманіття як фундаментальну властивість, притаманну різним рівням організації живої речовини. Це потребувало введення низки нових загальних понять, зокрема поняття «мінімального» та «критичного» рівнів різноманіття біосистем, систематизації та визначення біологічних аспектів детермінації максималь­ного різноманіття на різних щаблях організації живого. Вперше з позицій системного підходу розглянуто роль різноманіття в структурно-функціональній організації екосистем і сформульовано Принцип альтернативного різноманіття, згідно з яким функціональна стійкість екосистеми зумовлена компенсаторними альтернативними змінами різноманіття в структурі підсистем (абіотичної та біотичної), що взаємодіють. Відповідно до цього принципу, дослідже­но рушійні сили та механізми еволюційного процесу на екосистемному рівні, обґрунтовано аспекти нерівномірності темпів еволюції, розглянуто проблему вимирання видів у ході історичного розвитку органічного світу тощо.

Запропоновано принципово нову схему ієрархічних рівнів різноманіття біосфери, яка є теоретичним підґрунтям для створення єдиного кадастру природного різноманіття (рис. 1). Зазначені фундаментальні доробки мають вагоме значення і для вирішення прикладних проблем. Зокрема, обґрунто­вано загальні підходи до стратегії природокористування та можливі рішення практично важливих завдань, спрямованих на підтримання функціональної стійкості біосистем при їх експлуатації.


Рис. 1. Схема ієрархічних рівнів біотичного і ландшафтного різноманіття.


Оцінки біотичного і ландшафтного різноманіття. Розроблено низку критеріїв оцінки різноманіття біотичних угруповань на основі інформаційних індексів та вперше запропонованих показників таксономічного різноманіття і структурної складності угруповань. Методика розрахунку цих показників
апробована при аналізі різноманіття модельних та природних фауністичних і флористичних комплексів. Вперше розроблено алгоритм виявлення унікаль­них та цінних за різноманіттям екосистем, перспективних для включення до природно-заповідного фонду (ПЗФ).

Для оцінювання ландшафтного різноманіття розроблено низку кількіс­них показників, які не тільки характеризують різні форми різноманіття ландшафтів, а й дозволяють ідентифікувати критичні та оптимальні для підтримки різноманіття умови навколишнього середовища. За величинами показників складено карти ландшафтного різноманіття України та її регіонів.


Рис. 2. Моделі угруповань різної таксономічної складності (ліворуч) та розподіл показників різноманіття за раритетною складовою (абсциса) і всім видовим складом птахів (ордината) на прикладі 15 заказників різного рангу.


Розробка концепції раритетів та «гарячих» територій. Основу програм із моніторингу й збереження біотичного різноманіття складають види, що знаходяться під загрозою зникнення. У розвиток рекомендацій МСОП із застосування на регіональному рівні критеріїв охоронних категорій, запропо­новано класифікатор категорій раритетності та поняття сумарного балу раритетності, що об’єднує різні «червоні» списки, від міжнародних до регіона­льних. Обґрунтовано такий важливий фактор раритетності, як таксономічна окремішність, за яким види, що представляють найбільш високі таксономічні ранги, мають отримувати вищі бали раритетності. Розроблено поняття «гарячих територій» до регіонів з високим рівнем загального біотичного різноманіття і різноманіття раритетної біоти. Аналіз видового багатства різних природних регіонів України виявив низку центрів з високим рівнем біотичного різнома­ніття, перспективних для створення нових об’єктів ПЗФ (рис. 3). Розроблено та апробовано критерії цінності печер за біотичною компонентою, важливі для впровадження в Україні, територія якої є найбагатшою у Східній Європі за обсягом печерних комплексів та видів троглобіонтів.




Каталог: sites -> default -> files
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
files -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
files -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту
files -> Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка