Національна академія наук України Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса



Сторінка1/91
Дата конвертації11.12.2018
Розмір6.03 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   91

Національна академія наук України
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень
ім. І.Ф. Кураса



В’ячеслав Яремчук


УКРАЇНСЬКА БАГАТОПАРТІЙНІСТЬ
НАДДНІПРЯНСЬКОЇ І
ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ:
КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ
(1899-1918 рр.)



Монографія




ІПІЕНД

ім. І.Ф. Кураса

КІУ


КИЇВ - 2012



УДК (477.4./5/8)'11899-1918" ББК 66.6(477.4./5/8)"1899-1918" Я-72


Рекомендовано до друку Вченою Радою Інституту політичних
і етнонаціональних досліджень НАН України ім. І. Ф. Кураса
(протокол Яв 6 від 15 листопада 2012 р.)



Рецензенти:

доктор політичних наук, професор А. С. Романюк, доктор політичних наук, професор Н. Ю. Ротар, доктор політичних наук, професор О. Ю. Висоцький.


Яремчук В. Д

Я 72 Українська багатопартійність Наддніпрянської і Західної України: компа­ративний аналіз (1899-1918 рр.). - К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2012. - 504 с.

ISBN 978-966-02-7002-2

У пропонованому дослідженні здійснено спробу комплексного аналізу політичної діяльності перших українських партій Східної (Наддніпрянська) і Західної (Галичина і Буковина) України, які діяли у контексті української багатопартійності трьох зазначених регіонів наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Особлива увага акцентується на специфіці діяльності українських політичних партій, їхньої взаємодії та здобутків, досягнутих у політичному житті Російської та Австро-Угорської імперій. У книзі представлено результати компаративного аналізу становлення та функціонування багатопартійності в Наддніпрянській і Західній Україні.

Для фахівців, студентів, усіх, хто цікавиться проблемами, пов’язаними з виникненням та діяльністю українських політичних партій, політичною історією України.

УДК (477.4./5/8)"1899-1918" ББК 66.6(477.4./5/8)" 1899-1918"


ISBN 978-966-02-7002-2


© Яремчку В.Д., 2012
© Інститут політичних і етнонаціональних
досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2012




ЗМІСТ


ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. Стан наукової розробки та джерельна база дослідження 7

РОЗДІЛ 2. Передумови становлення і особливості діяльності українських політичних акторів у складі інших державних утворень (1899-1907 рр.) 84

  1. Політичне, національне і соціально-економічне становище

української громади у Російській і Австро-Угорській імперіях наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.: спільне і відмінне 84

  1. Політичний етап національно-визвольного руху у Над-

дніпрянськійУкраїні 161

  1. Український суспільно-політичний рух у Галичині та

Буковині 211

РОЗДІЛ 3. Процеси функціонування української багато­партійності у Західній Україні у передвоєнний період 259

РОЗДІЛ 4. Українська багатопартійність Східної і Західної України в мовах Першої світової війни 289

  1. Суспільно-політичні сили Наддніпрянської України: на шляху від розколу до консолідації на засадах усвідомлення національно-політичного інтересу 289

  2. Стратегія і тактика діяльності українських партій на теренах

Австро-Угорщини 346

  1. Українські партії Галичини і Буковини в умовах розпаду

Австро-Угорської імперії 399

ВИСНОВКИ 438


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ...442



4 Яремчук В’ячеслав Українська багатопартійність Наддніпрянської і Західної України


ВСТУП

Сучасна Україна перебуває на висхідному й динамічному етапі формування політичної організації держави, становлення громадянського суспільства. Проголошення незалежної України у 1991 р. прискорило процеси новітнього українського партогенезу, формування української партійної системи, яка, як невід’ємна складова сучасної політичної системи країни, стала одним з найважливіших елементів державотворення, індикатором рівня зрілості і консолідації українського суспільства. Проте, не дивлячись на досить значний вік України у статусі суверенної держави, партійно-політична структуризація українського сус­пільства ще не отримала свого завершеного вигляду. На зламі ХХ-ХХІ ст. Україна стала державою з мультипартійною партій­ною системою, яка за багатьма параметрами продовжує мати перехідний характер, що у свою чергу, може мати від’ємний ха­рактер як у цивілізаційному поступі країни, так і формуванні загальнонаціональної політичної ідентичності її громадян.

Наростаючу кризу інституту політичних партій, реальну загрозу редукції існуючої багатопартійності у бік монопартійності, відтворення патерналістсько-автократичних відносин між владою і суспільством констатувала Національна доповідь НАН України (Новий курс: реформи в Україні. 2010-2015). Окреслені у Доповіді концептуальні підходи щодо „принципово нового курсу здійснення в Україні назрілих модернізаційних перетворень”, суттєвим чином торкалися й сучасної української багатопартійності, партійної сис­теми, перспектив її удосконалення на засадах кращих цивілі- заційних зразків, ефективного здійснення „модернізованою партій­ною системою” „функції „відпрацьовування” демократичних меха­нізмів формування політичних рішень”, узгоджень суперечностей між представниками різних політичних сил1.

Поряд з цим, аналіз стану й визначення перспектив розвитку сучасної партійної системи України не може мати глибокого й змістовного характеру без врахування досвіду і уроків структурованого національного суспільно-політичного руху у минулому, що викликає

1 Див.: Новий курс: реформи і Україні. 2010-2015. Національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця [ та ін.]. - К.: НВЦ НБУВ, 2010. - С.23, 24 (232 с.).

Вступ 5


як наукову, так і практичну необхідність звернення до проблеми перших українських політичних партій, які, діючи у рамках української багатопартійності, очолили національно-визвольний рух українства у Східній і Західній Україні на зламі ХІХ-ХХ ст.

Актуальність політологічного дослідження зумовлене необ­хідністю цілісного і комплексного вивчення феномену української багатопартійності різних регіонів України дореволюційного пе­ріоду, який, не зважаючи на значну кількість праць з партійної тема­тики, не став об’єктом спеціального дослідження й потребує по­дальшої розробки на ниві систематизації і поглиблення знань з пар­тійної історії України.

Об’єктом дослідження є українська багатопартійність, яка діяла у межах Російської та Австро-Угорської імперій.

Предметом дослідження є комплексний політологічний порів­няльний аналіз процесу утворення та функціонування української багатопартійності у Наддніпрянській Україні, Галичині та Буковині, виявлення їхніх спільних та відмінних рис, аналіз суспільно-полі­тичних процесів, які відбувалися у Російській та Австро-Угорській ім­періях, безпосередньо дотичних до становлення і розвитку українсь­кого інституціоналізованого партійно-політичного життя.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період від 1899 р. до 1917 р. у Наддніпрянській Україні, а у Західній Україні - до 1918 р. Нижня межа роботи пов’язана зі становленням української багато­партійності у Галичині (її українській етнічній частині - Східній Гали­чині). Верхня межа дослідження - початок Лютневої 1917 р. у Росії та національно-демократичної революції у Західній Україні (листопад 1918 р.), які, разом із зламом існуючих політичних режимів Російської та Австро-Угорської імперій, поклали початок якісно нового етапу у діяльності української багатопартійності.

Географічні межі монографії стосуються українських етнічних земель, які були складовою Російської (Наддніпрянська Україна) та Австро-Угорської (Галичина, Буковина) імперій. До сфери розгляду не включене українське Закарпаття у зв’язку з тим, що у досліджуваний період у цьому регіоні суспільно-політичний рух українців (русинів) ще не вийшов за рамки громадських організацій.

Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного по­рівняльного аналізу української багатопартійності у Наддніпрянсь­кій та Західній Україні на зламі ХІХ-ХХ ст., виявленні регіональної специфіки її становлення та розвитку.



6 Яремчук В’ячеслав Українська багатопартійність Наддніпрянської і Західної України


Методологічною основою дослідження є принципи об’єктив­ності, історизму, а також загальнонаукові і загальнофілософські прин­ципи і методи пізнання, які використовуються політичною наукою. Серед них - системний, структурно-функціональний, порівняльний і біхевіоральний, які забезпечили комплексний розгляд предмету дослідження, пов’язаного з проблемою регіональної української ба­гатопартійності Наддніпрянської та Західної України. Використовува­лися також і спеціальні та міжпредметні методи наукового пізнання: порівняльно-історичний, історико-ретроспективний, аналізу і синтезу, індукції та дедукції, періодизації, хронологічний, класифікації тощо.

Наукову новизну роботи визначають мета, предмет і завдання дослідження. Керуючись новітніми теоретико-методологічними під­ходами, спираючись на історіографічні здобутки та широку дже­рельну базу, автор здійснив спробу комплексного дослідження проблеми, пов’ язаної з феноменом української багатопартійності Наддніпрянської і Західної України, їхніх складових - українських політичних партій, що дозволяє поглибити рівень знань у галузі національного суспільно-політичного руху на зламі ХІХ-ХХ ст., політичної історії України. Висвітлення феномену української багатопартійності у Наддніпрянській і Західній Україні у 1899-1918 рр. показує яскравий та переконливий приклад боротьби політично свідомого українства за національну єдність, активну участь у державотворчих процесах, у прагненні до соборної України.



РОЗДІЛ 1. Стан наукової розробки та джерельна база дослідження 7


РОЗДІЛ 1.

Стан наукової розробки


та джерельна база дослідження


Наукові дослідження, присвячені суспільним дисциплінам, завжди носили політико-ідеологічне навантаження. Повною мірою це стосується й проблеми, яка пов’язана з дослідженням українських по­літичних партій, української багатопартійності Східної і Західної України кінця ХІХ - початку ХХ ст. Доводиться враховувати, що науковий доробок із зазначеної тематики, який охоплює понад сто­ліття, був значною мірою залежним від панівної ідеології, політичних інститутів, суспільних настроїв та стереотипів, впливи яких накладали відповідний відбиток на визначення проблематики (змістовне напов­нення), підходи та оцінки при розгляді відповідних процесів, які відбу­валися у партійно-політичному житті, прискорювало, або сповільню­вало темпи і якість наукових досліджень.

Зважаючи на цілісний розгляд феномену української багато­партійності, що охоплює усі українські терени, це потребує певного універсального підходу до класифікації історіографічного доробку з проблеми, який має включати у себе застосування базових критеріїв - за хронологічною ознакою, жанром, ідейно-політичним спрямуванням, авторською культурно-національною належністю тощо. Окрім цього, весь корпус літератури присвячений проблемі можна умовно поділити на три основні групи: українську (у тому числі діаспорну), російську, зарубіжну (польськомовну, англомовну, німецькомовну, румуномовну тощо).

Найоптимальніше класифікувати масив наукових досліджень, присвячених українським партіям, які діяли на зламі ХІХ-ХХ ст., згідно з хронологічним принципом, який, не заперечуючи застосування інших підходів, передбачає їхній умовний поділ на чотири характерні етапи:

  1. Наукові праці періоду появи української багатопартійності в Австро-Угорській і Російській імперіях, який логічно продовжити до завершення доби Української революції 1917-1920 рр.;

  2. дослідження міжвоєнної доби 30-40-х рр. ХХ ст.;

  3. дослідження 50-90-х рр. ХХ ст.;

  4. дослідження 90-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст.

Перший етап характеризувався як накопиченням первісного матеріалу з проблеми (за принципом „по гарячих слідах”), так і появою узагальнюючих досліджень, особливо у роки першої російської



8 Яремчук В’ячеслав Українська багатопартійність Наддніпрянської і Західної України


революції (1905-1907 рр.), Першої світової війни (1914-1918 рр.), революційної доби 1917-1920 рр. До становлення наукових досліджень української багатопартійності були причетні, у першу чергу, українські автори, особи, які були активними учасниками суспільно-політичних процесів чи безпосередньо належні до керівного складу українських політичних партій, серед них - М. Грушевський, І. Франко, Ю. Ба- чинський, С. Єфремов, Д. Дорошенко, М. Лозинський, С. Петлюра та інші. Науковий доробок цього періоду, який досить важко відокремити від такої джерельної групи, як „мемуарна література” і що включає у себе різноманітні за жанром роботи, став базовим джерелом знань з проблеми (обмеженим у використанні лише у радянський час) для наступних поколінь науковців. Незважаючи на наявні „переваги” літера­турного масиву цього періоду, який надавав можливість „відчути” ха­рактер епохи, конкретних явищ і дійових осіб, він, враховуючи об’єк­тивні процеси накопичення емпіричного матеріалу, першого досвіду його теоретичного осмислення, носив далеко не систематичний, пере­важно політизований і полемічний характер, часто слугуючи інстру­ментом у боротьбі з ідейно-політичними суперниками, що вимагає кри­тичного і неупередженого підходу до його використання.

Серед різноманітних робіт присвячених українським партіям необхідно виділити роботи, які стосувалися теоретичних і практичних питань української багатопартійності - процесу партогенезу, загальних явищ у середовищі українських партій, міжпартійних стосунків, у тому числі з інонаціональними партіями. Одним з перших, хто спромігся до високопрофесійного аналізу витоків українського партогенезу останньої чверті ХІХ ст., становлення багатопартійності, який у наступному став аксіоматичним, був І. Франко1. Серією публікацій, починаючи з 1899 р., відгукнувся на появу української багато­партійності у Галичині Ю. Бачинський2. У своїй узагальнюючій

1 Наприклад: Франко І. Організація демократичної партії / Франко І. // Франко І. Зібр. творів у п’ятидесяти томах. - Т.46. - Кн. І. - К.: Наукова думка, 1985. - С. 516-527; Франко І. Політичні сторонництва в Галичині / Франко І. // Франко І. Зібр. творів у п’ятидесяти томах. - Т.46. - Кн. І. - К.: Наукова думка, 1985. - С. 543-549; Франко І. Поляки і русини / Франко І. // Франко І. Зібр. творів у п’ятидесяти томах. - Т.46. - Кн. 2. - К.: Наукова думка, 1986. - С. 317-330.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   91




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка