Національна академія наук України київський університет права кафедра гуманітарних дисциплін



Сторінка6/7
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0.99 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
б) апарат контролю за дотриманням законності:

  • прокуратура, її підпорядкованість та функції;

Організації і діяльність прокуратури регулює латвійської Закон "Про прокуратуру" від 19 травня 1994. Прокуратура є органом судової влади, який самостійно здійснює нагляд за дотриманням законності межах встановленої компетенції. Вона представляє собою єдину, централізовану триступінчату систему закладів, генеральним прокурором очолювану. Її утворюють Генеральна прокуратура, прокуратури судових округів, прокуратури районів (міст республіканських) та спеціалізовані прокуратури.



  • призначення на посаду прокурорів і звільнення з посади;

В установах прокуратури є наступні посади: Генеральний прокурор, старший прокурор департаменту Генеральної прокуратури, старший прокурор відділення Генеральної прокуратури, старший прокурор судового округу, старший прокурор району (республіканського міста), заступник старшого прокурора, а також прокурор установ прокуратури всіх ступенів.

Посадові звання присвоюються прокурору відповідно до займаної посади і професійними знаннями, кваліфікацією та досвідом роботи.
Кандидатом на посаду прокурора може бути громадянин Латвії, який здобув вищу юридичну освіту, пройшов стажування в прокуратурі, виконав програму стажування і склав кваліфікаційний іспит.

Порядок стажування кандидата на посаду прокурора в прокуратурі і здачі ним кваліфікаційного іспиту встановлюється радою Генерального прокурора.
Старшим прокурором району (республіканського міста) може бути призначено особу, яка має не менше ніж трирічний стаж роботи на посаді прокурора або судді.

Прокурором судового округу або прокурором Генеральної прокуратури може бути призначена особа, яка має не менше ніж трирічний стаж роботи на посаді прокурора або судді або щонайменше п'ятирічний стаж роботи за фахом юриста.
Старшим прокурором департаменту, відділу Генеральної прокуратури або судового округу може бути призначено особу, що має не менш як п'ятирічний стаж роботи в прокуратурі Латвійської Республіки або не менш ніж трирічний стаж роботи у Верховному суді Латвійської Республіки.
Генеральним прокурором може бути призначена особа, яка:

1) не менше трьох років працювало суддею Конституційного суду;

2) після 1 січня 1993 року не менше трьох років працювало суддею Верховного суду і яка має щонайменше третій кваліфікаційний клас;

3) не менше трьох років працювало суддею окружного суду і яка має щонайменше третій кваліфікаційний клас;

4) після 26 вересня 1990 року не менше п'яти років працювалa на посаді прокурора в установах прокуратури.
Генерального прокурора за поданням голови Верховного суду затверджує на посаді Сейм на п'ять років.

Старших прокурорів на посаду призначає Генеральний прокурор на п'ять років з урахуванням висновку атестаційної комісії.

Інших прокурорів призначає на посаду Генеральний прокурор без обмеження терміну повноважень. Перед призначенням прокурора або підвищенням його на посаді атестаційна комісія дає висновок про його відповідність цій посаді.

Про затвердження Генерального прокурора і призначення старших прокурорів повідомляється в офіційній газеті.
Прокурора звільняють з посади:

1) за власним бажанням;

2) у зв'язку з обранням або призначенням на іншу посаду;

3) за станом здоров'я, якщо воно не дозволяє продовжувати роботу прокурора;

4) після закінчення терміну виконання посадових обов'язків;

5) у зв'язку з ліквідацією установи прокуратури або посади прокурора або скороченням чисельності прокурорів, якщо у відповідному випадку неможливо призначити прокурора на іншу прокурорську посаду або якщо прокурор з таким призначенням не згоден.
Прокурор повинен бути звільнений з посади:

1) якщо Генеральний прокурор констатував факт недотримання будь-якого з умов, згаданих у частині першій статті 37 цього закону;

2) якщо генеральний прокурор констатував факт недотримання будь-якого з обмежень і заборон, установлених законом "Про запобігання конфлікту інтересів у діяльності державних посадових осіб";

3) якщо прокурор відмовляється припинити своє членство в партіях або політичних організаціях;

4) якщо прокурор засуджений і вирок суду вступив в законну силу.
Прокурор може бути звільнений з посади:

1) за умисне порушення закону чи недбалість, пов'язану з його професійною діяльністю і викликала істотні наслідки;

2) за ганебне діяння, несумісне з посадою прокурора;

3) якщо він досяг встановленого державою пенсійного віку;

4) якщо атестаційна комісія констатує, що його професійні навички недостатні.

5) за умисне невиконання службових обов'язків;

6) за грубе порушення норм Кодексу етики прокурорів.
Прокурорів та старших прокурорів звільняє або звільняє з посади Генеральний прокурор у встановлених цим Законом випадках і порядку.
Якщо прокурор допустив таке службове порушення, за яке він може бути звільнений з посади, Генеральний прокурор може відсторонити його від посади до остаточного вирішення питання, а у випадках, пов'язаних з кримінальною відповідальністю, - до прийняття постанови у кримінальній справі.

За час відсторонення прокурору не виплачується оплата праці.

Якщо передбачене законом підставу звільнення не констатується, прокурору виплачується середній заробіток за весь час, протягом якого він був відсторонений від посади.


  • адвокатура і приватні юридичні фірми;

В Латвії юридичні професії регламентуються законодавчими актами, які приймає Сейм (парламент) Латвії. Крім Закону про адвокатуру, існують також закони про суд і нотаріат. Юристи, які мають правову практику, ліцензуються міністерством юстиції Латвії з деякими, порівняно з адвокатами, обмеженнями прав. Закон про адвокатуру регулює професійну і організаційну діяльність адвокатів.

Адвокатура — невід'ємна частина правосуддя держави.


  • адвокатська діяльність;

Структура та організація асоціації адвокатів Усі адвокати мають бути зареєстровані Латвійською асоціацією адвокатів. Присяжні адвокати в своїй професійній діяльності є незалежними і керуються тільки законом. Вони можуть практикувати індивідуально або в асоціації з іншими присяжними адвокатами.

Загальні засади адвокатської діяльності Закон про адвокатуру регулює професійну і організаційну діяльність адвокатів


Адвокат — професійний і незалежний її представник, який забезпечує юридичну допомогу окремим особам, бере участь у судових процесах і на попередньому слідстві, а також виконує інші юридичні дії. Тільки адвокати, які склали присягу (далі — присяжні адвокати), та їх помічники мають дозвіл виступати в суді, практикувати як адвокати. Адвокати — офіційні особи судової системи, які постають перед будь-яким судом Республіки Латвія або перед агентством попереднього слідства, оскільки вони найняті обвинувачуваним чи іншими учасниками справи (клієнтами). Коли це передбачене законом, адвокати можуть призначатися головним суддею, керівником агентства попереднього слідства або Латвійською радою присяжних адвокатів. Роботу адвокатів регламентує рада присяжних. Верховний суд Республіки Латвія регламентує діяльність колегії присяжних адвокатів через процедуру реєстрації радою присяжних адвокатів та їх помічників, а також шляхом дисциплінарного впливу. Закон про адвокатуру передбачає, що для того, щоб стати присяжним адвокатом, необхідно: — бути громадянином Республіки Латвія; — досягти 25-річного віку; — отримати вищу юридичну освіту в університеті Латвії або у будь-якому іншому вищому закладі, який прирівнюється до нього; 150 — вільно володіти державною мовою; — протягом щонайменше 5 років пропрацювати на посаді судді, слідчого, обвинувача або займати іншу посаду у системі органів правосуддя; — викладачем курсу права на юридичному факультеті університету Латвії чи юристом в державній установі або місцевої влади, або в інших організаціях, агентствах, або в приватному бізнесі і отримати практичний досвід в застосуванні юридичних знань, чи помічником присяжного адвоката і провести в суді достатню кількість справ та скласти іспити, запропоновані радою присяжних адвокатів, і виявити на них свої знання і здібності. Особи, які бажають бути прийнятими до присяжних адвокатів, повинні передати раді заяву і відповідні документи, котрі свідчать про те, що не існує жодних перешкод для прийняття. Згідно з процедурою має бути з'ясована попередня службова діяльність адвоката та його моральні якості. Список осіб, які подали документи, розсилається усім наставникам практикуючих присяжних адвокатів, в кожний сурегіон. Якщо перевірка закінчилася з позитивним для претендента результатом, то рада таємним голосуванням простою більшістю голосів виносить рішення. Коли претендент на момент прийняття до присяжних адвокатів працює на посаді, яка перешкоджає обов'язкам адвоката, рада може прийняти рішення про прийняття лише після припинення попередньої діяльності. Рішення ради присяжних адвокатів про відхилення заяви про вступ з процедурних причин може бути оскаржене до суду згідно з процедурою, встановленою законом про адвокатуру. Якщо претенденту було відмовлено з істотної причини, то рішення ради не підлягає оскарженню. Особа, заява якої була відхилена радою із зазначених причин, може через шість місяців подати повторну заяву. В рішенні про прийняття рада присяжних визначає, в якому регіоні працюватиме присяжний адвокат та в якому судовому окрузі практикуватиме. 151 Присяжний адвокат приймає присягу. регіон. Якщо перевірка закінчилася з позитивним для претендента результатом, то рада таємним голосуванням простою більшістю голосів виносить рішення. Коли претендент на момент прийняття до присяжних адвокатів працює на посаді, яка перешкоджає обов'язкам адвоката, рада може прийняти рішення про прийняття лише після припинення попередньої діяльності. Рішення ради присяжних адвокатів про відхилення заяви про вступ з процедурних причин може бути оскаржене до суду згідно з процедурою, встановленою законом про адвокатуру. Якщо претенденту було відмовлено з істотної причини, то рішення ради не підлягає оскарженню. Особа, заява якої була відхилена радою із зазначених причин, може через шість місяців подати повторну заяву. В рішенні про прийняття рада присяжних визначає, в якому регіоні працюватиме присяжний адвокат та в якому судовому окрузі практикуватиме. 151 Присяжний адвокат приймає присягу


  • система безкоштовної юридичної допомоги;

У Латвії створено окремий орган, що здійснює управління наданням безоплатної правової допомоги. Цей орган називіється - Управління безоплатної юридичної допомоги.

Не зайвим було б і обов’язкове ведення реєстру правової допомоги, яке згадується в Законі Латвійської Республіки «Про державну правову допомогу». Так, у цьому реєстрі мають фіксуватися всі заяви про надання та обсяг правової допомоги, інформація про відхилення заяв, відомості про осіб, яким надана допомога, та осіб, які її надали. Адже зазначена інформація необхідна для формування бюджету та політики у цій сфері.


  • інститут Омбудсмана (Уповноважений з прав людини).

Омбудсмен— посадова особа, на яку покладаються функції контролю за дотриманням законних прав та інтересів громадян в діяльності органів виконавчої влади і посадових осіб.

В Латвії з 2007 р. — Романс Апсітіс, (Romāns Apsītis), Омбудсман (латис. Tiesībsargs), буквально «правоохоронець»), призначений Сеймом. До 2007 р. діяло Державне бюро з прав людини.
Функції латвійського Омбудсмена, викладені в Законі про Латвійського Національного бюро з прав людини від 5 грудня 1996 року. Латвійське бюро з прав людини є незалежним державним закладом, сприяння дотриманню основних прав і свобод людини і громадянина в Латвійській Республіці у відповідності з Конституцією, міжнародними договорами з прав людини, які є обов'язковими для Латвії і Конституційного права. Бюро є юридичною особою і має свій бюджет. Вого незалежне у своїх рішеннях і їх реалізації. Управління очолює директор, який призначається Сеймом за рекомендацією Кабінету міністрів строком на чотири роки. Відомство може створити постійні консультативні органи та робочі групи для розробки конкретних проектів, чиї мандати і завдання дорадчих органів затверджуються директором Управління.
Управління розслідує скарги про порушення прав людини і громадянина, але не розслідує скарги, якщо судом вирок вже набув законної сили у цивільній, кримінальній чи адміністративній справі про порушення прав людини зазначеної в ньому і досяг проти тієї ж особи і ті ж порушення.
Організації і діяльність прокуратури регулює латвійської Закон "Про прокуратуру" від 19 травня 1994. Прокуратура є органом судової влади, який самостійно здійснює нагляд за дотриманням законності межах встановленої компетенції. Вона представляє собою єдину, централізовану триступінчату систему закладів, генеральним прокурором очолювану. Її утворюють Генеральна прокуратура, прокуратури судових округів, прокуратури районів (міст республіканських) та спеціалізовані прокуратури.
В Латвії юридичні професії регламентуються законодавчими актами, які приймає Сейм (парламент) Латвії. Крім Закону про адвокатуру, існують також закони про суд і нотаріат. Юристи, які мають правову практику, ліцензуються міністерством юстиції Латвії з деякими, порівняно з адвокатами, обмеженнями прав. Закон про адвокатуру регулює професійну і організаційну діяльність адвокатів.

Адвокатура — невід'ємна частина правосуддя держави.

Висновки
Латвійська Республіка – країна, яка знаходиться на північному сході Європи на узбережжі Балтійського моря і Ризької затоки. На півночі межує з Естонією, на сході - з Росією, на півдні - з Білоруссю і Литвою. На заході омивається Балтійським морем.
Площа території - 64,589 тис. кв. км
Кількість населення - 2млн. 261 тис. осіб. Етнічні групи: латиші - 59%, росіяни - 28,3%, білоруси - 3,7%, українці - 2,5%, поляки - 2,4%, литовці - 1,4%.
Столиця - Рига -713,7 тис. осіб.
Адміністративний поділ - поділяється на 26 районів (повітів), які поділяються на волості і 7 міст республіканського підпорядкування: Вентспілс, Даугавпілс, Елгава, Лієпая, Резекне, Рига, Юрмала
Офіційна мова - латиська.
Грошова одиниця - лат= 100 сантимам
Релігія - християнські конфесії: лютеранська(55% віруючих), римсько - католицька(24%), православна(9%), баптистська, старообрядницька. Представлені також іслам і іудаїзм.
Латвія – індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: автомобілебудівна, сільськогосподарське машинобудування, радіоелектронна, фармацевтична, текстильна та ін. Транспорт – залізничний, автомобільний, річковий, морський. Гол. порти – Рига, Вентспілс, Лієпая. Протяжність магістрального нафтопроводу 421 км, магістрального газопроводу 710 км (1984). Міжнародний аеропорт – м. Рига.

Бюджет:

Надходження: 7,9 млрд. дол. США (11 місяців 2010 р.).

Видатки: 8,7 млрд. дол. США (11 місяців 2010 р.);

ВВП – структура:

Торгівля – 17,1%, транспорт і зв'язок – 12,2%, обробна промисловість – 11,9%, будівництво – 4,8%;

ВВП: - 18,0% (2009 р.); за 9 місяців 2010р. - 1,5%.
Протягом останніх років економічна ситуація в країні стабілізувалася, розвиток економічної інтеграції привів до зміни потоків зовнішньої торгівлі. Таким чином, частка ЄС у зовнішній торгівлі Латвії значно підвищилася і на сьогодні становить 65% експорту. Подібні зміни відбулися також у структурі імпорту, в якій частка ЄС становить 52%.
Сьогоднішня Латвія за географічними й економічними показниками є невід'ємною частиною Балтійського регіону. Товарооборот з країнами цього регіону становить 52%. Латвія, Литва й Естонія підписали угоду про заснування митного союзу, і обсяг торгівлі між цими країнами почав швидко збільшуватися. Розвивалися також економічні зв'язки з членами СНД (особливо з Росією, Україною і Білоруссю). Збільшився також обсяг зовнішньої торгівлі Латвії з країнами Західної Європи, особливо з скандинавськими країнами і Німеччиною. Членство Латвії у МВФ і Світовому банку забезпечило країні необхідний інвестиційний капітал.
Прямі іноземні інвестиції в Україну з Латвії на 01.07.2010 склали 85,8 млн. дол. США.

За галузевим принципом найбільше інвестицій спрямовано в операції з нерухомістю, спрямовано у сферу інжинірингу та надання послуг підприємцям, фінансову діяльність, транспорт і зв’язок, а також торгівлю.

За даними Держкомстату України, загальний обсяг прямих інвестицій з України в Латвію на 01.07.2010 складає 62,8 млн.дол. США, що є третім показником після Кіпру та РФ, і з початку року збільшилися майже вдвічі.

Переважна більшість інвестицій вкладена у фінансову сферу та операції з нерухомістю.
Посольство Латвійської Республіки в Україні — офіційне дипломатичне представництво Латвійської Республіки в Україні, відповідає за підтримку та розвиток відносин між Латвією та Україною. Надзвичайним та Повноважним послом Латвії в Україні є Аргіта Даудзе.
26 серпня 1991 року Україна визнала державну незалежність Латвійської Республіки, а 4 грудня 1991 року Латвія визнала державну незалежність України. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 12 лютого 1992 року. З 1993 року у Ризі функціонує Посольство України в Латвії, а у Києві діє Посольство Латвійської Республіки. Для поглиблення двосторонніх відносин та розширення співробітництва між країнами у липні 2005 року відкрила Почесне консульство у Львові. У квітні 2006 року відкрито Почесне консульство України у місті Вентспілсі.
Латвія - парламентська республіка. Глава держави - президент, який обирається сеймом строком на чотири роки, але не більше двох термінів підряд закритим голосуванням більшістю не менше 51 голосу членів сейму.

Вищий законодавчий орган влади - однопалатний сейм (Saeima, однопалатнийпарламент), який складається із 100 представників народу, що обираються з числа повноправних громадян Латвії строком на чотири роки шляхом загального рівного прямого таємного голосування на основі пропорційного представництва.

Виконавчий орган - Кабінет міністрів( Ministru Kabinets), який складається з "Президента міністрів" і міністрів.
Андріс Берзіньш (* 10 грудня 1944) — латвійський підприємець і політик, Президент Латвії за підсумками виборів 2 червня 2011 року.
Державна поліція Латвії - державна поліція Латвійської Республіки. Заснована в 1918 році. Начальник Держ. поліції, генерал (ģenerālis) Інтс Кюзіс.

Правова підстава діяльності поліції - це Конституція Латвійської Республіки, міжнародні договори, інші закони та нормативні акти Латвійської Республіки, а також рішення самоврядувань, якщо вони не суперечать законам Латвійської Республіки.
Латвія входить до романо-німецьку правову сім'ю, займаючи в ній своєрідний місце. Нинішня правова система Латвії сформувалася на протязі останніх 150 років під впливом різних правових культур: головним чином німецької, дореволюційної російської, а також радянської.

Триступенева судова система Латвії складається з районних, окружних судів і Верховного суду. Районні суди організовані відповідно до адміністративно-територіальним поділом країни. П'ять окружних судів є судами другого рівня та розташовані в історичних та адміністративних провінціях Латвії. Один Адміністративний суд (також суд другого рівня) обслуговує всі провінції. Верховний суд є судом вищого рівня. Не дивлячись на те, що його рішення є остаточними, сторони мають право оскаржити вердикт Верховного суду в міжнародних судах. Верховний суд складається їх Сенату і двох судових палат - у цивільних справах та кримінальних справах. У свою чергу до складу Сенату входять три департаменти: по цивільних, кримінальних справах і адміністративних справах.
У Латвії створено окремий орган, що здійснює управління наданням безоплатної правової допомоги. Цей орган називіється - Управління безоплатної юридичної допомоги.
В Латвії з 2007 р. — Романс Апсітіс, Омбудсман, призначений Сеймом. До 2007 р. діяло Державне бюро з прав людини.

Список використаної літератури



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка